📢 Втрата (знищення) експортного товару в порту внаслідок ракетного удару: чи застосовується нульова ставка ПДВ, чи виникають ПДВ зобов’язання та які наслідки з податку на прибуток.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 03.03.2026 № 1223/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 У період дії воєнного / надзвичайного стану Товариство на умовах FCA відвантажило нерезиденту товар (передало перевізнику) для його вивезення за межі митної території України в режимі експортного забезпечення (РЕЗ).
🔸 За умовами контракту з моменту передачі товару перевізнику всі ризики випадкової загибелі або пошкодження товару перейшли до покупця.
🔸 Право власності на товар переходить до покупця у момент поставки за умови здійснення 100% оплати.
🔸 Товар було доставлено перевізником у морський порт для подальшого експорту.
🔸 Товариство оформило відповідну митну декларацію та склало і зареєструвало в ЄРПН податкову накладну за нульовою ставкою ПДВ.
🔸 Фактичне вивезення товару за межі митної території України не відбулося, оскільки під час перебування в порту товар був втрачений (знищений) внаслідок ракетного удару, що підтверджується відповідними документами.
🔸 При цьому Товариство окремо розглядає два випадки:
▪️ право власності на товар перейшло від постачальника до покупця при його передачі перевізнику, а саме до моменту втрати (знищення) товару;
▪️ право власності на товар не перейшло до покупця через відсутність 100% оплати.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 порядку визнання доходів та витрат, формування фінансового результату до оподаткування та податкових наслідків з податку на прибуток;
🔸 необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку зі знищенням (втратою) товару;
🔸 права на застосування нульової ставки ПДВ;
🔸 права на формування податкового кредиту по придбаних з ПДВ товарах (сировині тощо), використаних для виробництва знищеного товару, а також права на включення цих сум до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ;
🔸 необхідності анулювання митної декларації та коригування складених податкових накладних.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Якщо за контрактом право власності на товар за експортною операцією перейшло від постачальника (резидента) до покупця (нерезидента) з передачею йому всіх ризиків і вигід, пов’язаних з правом власності на товар, то у постачальника залежно від статусу покупця (нерезидента) можуть виникати різниці для коригування фінансового результату до оподаткування згідно з:
🔸 пп. 140.5.2 ПКУ, якщо операція підпадає під контроль трансфертного ціноутворення; або
🔸 пп. 140.5.5-1 ПКУ.

✅ Якщо право власності на товар покупцю не перейшло (зокрема, через відсутність 100% оплати), продавець має дотримуватись вимог стосовно порядку списання знищеного товару, передбачених правилами бухгалтерського обліку.

✅ У ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при списанні знищеного товару. У платника податку на прибуток такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

✅ Сертифікат Торгово-промислової палати України підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

✅ Якщо у межах такої операції відбулась передача права власності на товар від постачальника покупцю, але товар не був вивезений за межі митної території України, тоді ця операція є операцією з постачання товарів на митній території України, яка оподатковується ПДВ за відповідною ставкою, встановленою для таких операцій.

✅ У такому випадку постачальник зобов’язаний:
🔸 нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ;
🔸 скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

✅ У цій ситуації такі податкові зобов’язання мають бути нараховані на дату зміни умов поставки товару (з вивезення товарів за межі митної території України на постачання на митній території України).

✅ Дані такої операції відображаються у відповідних рядках декларації з ПДВ залежно від ставки податку.

✅ Оскільки у вказаній ситуації втрачений (знищений) товар використано постачальником в оподатковуваних ПДВ операціях, норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються.

✅ Якщо на момент втрати (знищення) товар був переданий перевізнику, але за даними бухгалтерського обліку належав постачальнику (тобто право власності на товар покупцю не перейшло), то згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.

✅ При списанні таких знищених (втрачених) товарів у постачальника не виникає обов’язку щодо нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

✅ Для цілей застосування п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору) підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України.

✅ Оскільки у такому випадку фактичне вивезення товарів за межі митної території України не відбулося, нульова ставка ПДВ до такої операції не застосовується.

✅ Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів / послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН, за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів / послуг.

✅ Водночас платник податку не має права включати до розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту при придбанні товарів, що у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану.

✅ Такі суми ПДВ зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення.

✅ Підстави для коригування показників податкової накладної, яка складена за операціями з експорту окремих видів товарів у режимі РЕЗ, визначені пп. 97.4 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

✅ Якщо протягом 30 календарних днів з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, яка складена за операцією з експорту окремих видів товарів, митна декларація на такі товари не оформлена, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Списання дебіторської заборгованості за непоставлений товар / ненадану послугу, що виникла внаслідок форс-мажорних обставин.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 02.03.2026 № 1173/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 У Товариства виникла дебіторська заборгованість за непоставлений товар або ненадану послугу постачальниками.
🔸 Така заборгованість, за твердженням платника, утворилась внаслідок форс-мажорних обставин після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи має право Товариство списати і включити у витрати дебіторську заборгованість за непоставлений товар або ненадану послугу, яка виникла внаслідок форс-мажорних обставин, після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області;
🔸 якщо має право, то в якому обсязі така заборгованість може бути врахована;
🔸 які підтверджуючі документи потрібні для такого списання.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Заборгованість підпадає під визначення безнадійної, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

✅ Така форс-мажорна обставина підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

✅ Форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб’єкта господарювання щодо кожного окремого договору, зобов’язання або контракту, виконання яких стало неможливим внаслідок наявності таких обставин.

✅ Фінансовий результат до оподаткування зменшується за пп. 139.2.2 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у пп. 14.1.11 ПКУ.

✅ При цьому фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

✅ Якщо резерв сумнівних боргів щодо такої заборгованості не створювався, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Нашою командою зібрана, відпрацьована та систематизована вся актуальна на сьогодні судова практика та ІПК щодо визнання фізичних осіб, які проживають за кордоном, нерезидентами (зокрема, в умовах наявності у власності нерухомості в Україні, прописки в Україні, рахунків в українських банках, припинення статусу ФОПа протягом року тощо).

До речі, судова практика (на відміну від ІПК) в більшості випадків позитивна, але супроводження цих справ вимагає уважності до аргументів та доказової бази - оскільки в числі негативних судових рішень були такі, в яких, за нашою оцінкою, були всі шанси на виграш.

Якщо питання підтвердження статусу нерезидента є для вас актуальним (а це важливо, зокрема, з точки зору подання майнової декларації в Україні, уникнення подвійного оподаткування одних й тих самих доходів, подання звітності КІК тощо), звертайтеся і ми зможемо вам допомогти:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

У відповідь на цей пост з нами звʼязалися поважні люди і розповіли про їх кейс з ГУ ДПС у м. Києві - не дивлячись на припинення ФОПа в ЄДР контролюючі органи продовжують обліковувати цю особу у себе в базі саме як ФОПа і на цій підставі продовжують вважати цю людину резидентом України.

Така поведінка контролюючих органів є явно протиправною. І у разі якщо ви стикаєтесь з такими випадками, рекомендуємо їх оскаржувати.

Запрошуємо завтра об 11.00 на наш щотижневий вебінар. На ньому розглянемо судову практику Верховного Суду з міжнародного оподаткування (рішень досить багато, тож будемо оглядати цей документ на протязі декількох тижнів), практику поточних податкових перевірок та декілька цікавих листів ДПС, зокрема, щодо КІК та сабстансу:

• Практика податкових перевірок
• Лист щодо КІК з пасивними доходами та сабстансу
• Вихід учасника - резидента з ТОВ: чи можуть виникати конструктивні дивіденди?
⁠- Огляд практики Верховного Суду з міжнародного оподаткування:
• декілька кейсів з податку на репатріацію;
•⁠ ⁠оподаткування митом майна, що ввозять в Україну як внесок до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями;
•⁠ ⁠оподаткування доходу, отриманого від продажу корпоративних прав на території України

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_31-bereznya/register

План-графік податкових перевірок нещодавно оновили. Зверніть, будь-ласка, увагу і перегляньте наявність / відсутність у ньому ваших компаній (див. файл вище або за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/994754.html).

У разі будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Всім, для кого актуальні питання КІК.

Є вірогідність, що ДПС змінила позицію щодо заповнення рядків 31-33. Раніше податківці казали, що у разі застосування звільнення від оподаткування КІК, жодна відповідальність за незаповнення рядків 31-33 відсутня. І таких листів було багато.

Між тим, в одній з останніх ІПК вони зазначають, що у такому випадку звільнення від притягнення до відповідальності за п. 120.7 ПКУ не застосовується. При цьому жодних змін в ПКУ не було. Як і не було видано УПК з цього питання. Тому жодних правових підстав для такої кардинальної зміни позиції не було. Тому наразі, за нашою оцінкою, потрібно трохи почекати і подивитись, чи є ця позиція сталою і чи свідчить вона про загальну зміну підходу (тим паче, що лист підписаний керівником методології ПДФО та ЄСВ, а не департаменту ТЦУ).

Крім того, у питанні відповідальності ДПС у цьому листі посилається на наступний пункт п. 120.7 ПКУ:

Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Але, як і раніше, постає питання. Якщо ДПС вважає, що у разі незаповнення рядків 31-33 звіту з КІК потрібно застосовувати цей штраф, то не дуже зрозуміло як взагалі визначити базу для його застовування, адже штраф застосовується за "за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми", але у рядках 31-33 суми та контрольовані іноземні компанії не зазначаються (гіпотетично мова може йти тільки про нерезидентів - пов'язаних особ, але вони в рядку 32 зазначаються саме як пов'язані особи, а не як контрольовані іноземні компанії).

Також окремо звертаємо увагу, що якщо ви отримали раніше для себе позитивну ІПК (саме таку, як ДПС видавала раніше), в якій зазначено про неможливість притягнення до штрафу за п. 120.7 ПКУ у такому випадку, зміна позиції ДПС на вас жодним чином не вплине, адже ви діяли у відповідності до ІПК і штраф щодо вас застосовуватись не може

Зарахування зустрічних вимог у ЗЕД: чи є підстави для нарахування пені за порушення строків розрахунків

🔗 Джерело: постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2026 по справі № 580/2178/23.
🔗 https://reyestr.court.gov.ua/Review/135178040

📝Обставини справи:

✅ Нерезидент мав заборгованість перед позивачем - Товариством за поставлений товар за контрактом у валюті (фунти стерлінгів).

✅ У позивача існували грошові зобов’язання перед іншими нерезидентами – Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3.

✅ Право вимоги цих нерезидентів до позивача було відступлено на користь Нерезидента за договорами про відступлення права вимоги.

✅ Після цього між Нерезидентом та позивачем виникли зустрічні однорідні грошові вимоги у фунтах стерлінгів.

✅ Зобов’язання Нерезидента перед Товариством за експортним контрактом було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

✅ ДПС нарахувало Товариству пеню за порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД за експортним контрактом, оскільки частина валютної виручки (фунти стерлінгів) від Нерезидента у встановлений строк на рахунок позивача не надійшла.

🏢 Позиція ДПС:

✅ Погашення вимог шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог фактично не відбулося.

✅ Позивач не надав до перевірки всіх документів, необхідних для підтвердження правомірності заліку, зокрема специфікацій до зовнішньоекономічних договорів та документів, які підтверджують виникнення і припинення відповідних зобов’язань.

✅ В матеріалах справи немає належних доказів припинення заборгованості позивача перед Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3.

✅ У тристоронніх договорах про відступлення права вимоги сторони не узгодили дату або конкретний юридичний факт, з яким пов’язується припинення зобов’язань позивача, а лише передали право вимоги за плату.

✅ Подання позивачем доказів виключно на стадії судового розгляду не може підтверджувати правомірність його поведінки, якщо ці документи не були подані під час перевірки або адміністративного оскарження.

⚖️Висновок Верховного Суду:

✅ Законодавство допускає припинення зобов’язань за ЗЕД не лише шляхом фактичного надходження валюти на рахунок резидента, а й шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це не заборонено законом і підтверджено належними доказами.

✅ Припинення зобов’язання за ЗЕД шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у межах установленого строку виключає відповідальність за ненадходження валютної виручки.

✅ Немає визначального значення, з яких саме підстав виникли зустрічні вимоги.

✅ Участь у заліку більше ніж двох осіб не змінює його сутності як способу припинення зобов’язання.

✅ У справі всі вимоги були:
🔸зустрічними, бо після переходу права вимоги Нерезидент одночасно був і боржником, і кредитором щодо позивача;
🔸однорідними, бо всі вони зводилися до грошових зобов’язань в одній і тій самій валюті – фунтах стерлінгів;
🔸такими, строк виконання яких настав.

✅ Хоча частина документів була подана вже під час судового розгляду, це не позбавляє їх доказового значення у цій справі.

✅ Якщо платник податків відмовляється надати документи, ДПС має скласти акт у порядку п. 85.6 ПКУ.

✅ Однак, у цій справі контролюючий орган:
🔸 не надав доказів належного витребування документів;
🔸 не довів складання акта про ненадання документів у передбаченому законом порядку.

✅ У зв’язку з цим відсутні підстави для застосування до позивача наслідків за п. 44.6 ПКУ.

✅ Податковий орган не довів наявності підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.
✅ ППР було повністю скасовано.

Детальний розбір судового рішення за посиланням: https://www.1tax.com.ua/news/zarahuvannya-zustrichnyh-vymog-u-zed-chy-ye-pidstavy-dlya-narahuvannya-peni-za-porushennya-strokiv-rozrahunkiv/

☝️ Однак, незважаючи на позитивне судове рішення вище, з 06.09.2022 року банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Через 30 хвилин починаємо наш веб. Приєднуйтесь 😉

Ділимось записом сьогоднішнього вебінару. На ньому обговорили поточну практику перевірок (претензії ДПС на останніх перевірках), оглянули судову практику з міжнародного оподаткування та декілька листів ДПС, присвячених КІК та конструктивним дивідендам.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=VbU7AXzqAy8

📢 ПДВ при отриманні послуг від нерезидента: чи можливо застосувати право на бюджетне відшкодування

📎Джерело: постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28.01.2026 року по справі №380/16037/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133707422


📃Суть спору :

▫️ Підприємство отримувало послуги від нерезидентів, місце постачання яких в межах митної території України.

▫️ За такими операціями платник податків самостійно нараховував ПДВ та включав їх до складу податкового кредиту.

▫️ Дані суми ПДВ були задекларовані до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за операціями з отримання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України.

▫️ При перевірці податковий орган зменшив суму відшкодування, вважаючи такі дії Підприємства безпідставними.


👮‍♂️Позиція ДПС:

🔹 Сума ПДВ за операції з отриманих послуг від нерезидента не є фактично сплаченою.

🔹 Відповідно платник податків не міг сформувати від’ємне значення для бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки не виконувалась одна з обов’язкових умов передбачена п. 200.4, ст. 200 ПКУ.


👤Позиція платника податків:

🔸 ПДВ був правомірно нарахований та включений до податкового кредиту, а отже такі суми можуть бути враховані при визначенні бюджетного відшкодування.


⚖️ Висновки Верховного Суду:

✅ За операціями з отримання послуг від нерезидентів, місце постачання яких знаходиться на митній території України, платник податку зобов’язаний самостійно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну, яка є підставою для формування податкового кредиту.

✅ Суми ПДВ за такими операціями одночасно включаються до складу податкових зобов’язань та податкового кредиту платника податку у відповідному звітному періоді.

✅ Однією з обов`язкових умов, з якими пов`язується право платника податків на отримання бюджетного відшкодування, є факт сплати таких сум до Державного бюджету або постачальникам.

✅ За господарськими операціями з надання послуг нерезидентами Підприємству з місцем постачання останніх на митну територію України фактичної сплати податку на додану вартість не відбулось.

✅ За таких обставин суми ПДВ, сформовані за операціями з отримання послуг від нерезидентів, не можуть бути враховані у складі від’ємного значення та заявлені до бюджетного відшкодування.


📌Суд підтвердив висновки контролюючого органу про завищення платником суми бюджетного відшкодування та правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Чи законна перевірка ДПС під час перетворення юрособи ❓

🖊Джерело: постанова КАС ВС від 22.01.2026р. по справі №580/374/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133507726

🔍 Ситуація:

▫️ Підприємство перебувало у стані припинення в результаті реорганізації шляхом перетворення.

▫️ Податковий орган призначив документальну позапланову перевірку підприємства на підставі пп. 78.1.7 ПКУ.

▫️ В результаті перевірки були винесені ППР.

▫️ Підприємство оскаржив їх, оскільки були відсутні підстави для проведення перевірки.


👮‍♂️Позиція контролюючого органу:

🔻 перебування юрособи у стані припинення є підставою для проведення перевірки відповідно до п.78.1.7 ПКУ

🔻 реорганізація (у тому числі перетворення) фактично тягне за собою припинення юридичної особи, яка реорганізується, та створення нової юридичної особи

🔻отже перевірна проведена правомірно, а ППР є законними


👤Позиція платника податків:

🔹 Перетворення прямо виключене із підстав для перевірки за пп. 78.1.7 ПКУ, а отже у податкового органа були відсутні підстави для проведення перевірки

⚖️Позиція Верховного Суду:

✅ Пп. 78.1.7 ПК України прямо передбачає, що перевірка можлива у разі реорганізації, крім перетворення.

✅ Відповідно до ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

✅ Відсутність законної підстави для перевірки є істотним порушенням, яке виключає легальність контрольного заходу і його результатів.

✅ Процедурна незаконність перевірки є самостійною та достатньою підставою для скасування ППР без аналізу їх суті.

✔️Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Знищення ТМЦ внаслідок бойових дій: чи нараховуються «компенсуючі» ПДВ зобов’язання за п. 198.5 ПКУ та які документи це підтверджують.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 26.02.2026 № 1114/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Внаслідок збройної агресії рф та бойових дій були знищені (згоріли) товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), що належали ТОВ та зберігалися в орендованому складському приміщенні.
🔸 Такі ТМЦ були придбані з ПДВ та використовувалися у господарській діяльності ТОВ.
🔸 Суми ПДВ за такими ТМЦ були віднесені до податкового кредиту.
🔸 Факт знищення ТМЦ підтверджується відповідними документами, зокрема актами інвентаризації, документами від орендодавця, довідками та / або повідомленнями компетентних органів.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи необхідно нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у разі знищення ТМЦ;
🔸 чи можна застосувати положення п. 189.9 ПКУ у разі знищення ТМЦ, що відбулося не за рішенням ТОВ, а внаслідок форс-мажору;
🔸 чи вважається знищення ТМЦ використанням їх у негосподарській діяльності для цілей оподаткування ПДВ;
🔸 які саме документи є достатніми для підтвердження факту знищення ТМЦ та відсутності обов’язку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Норми абз. 1, 2 та 5 п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ стосуються придбаних з ПДВ товарів (у тому числі ТМЦ), які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного / надзвичайного стану.

✅ Якщо такі товари придбавалися платником для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили, то згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ вони не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.

✅ У такій ситуації обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, а також складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами п. 198.5 ПКУ у платника не виникає.

✅ Підтвердження знищення (втрати) товарів, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, внаслідок дії обставин непереборної сили повинно здійснюватися на підставі відповідних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини, отриманого відповідно до Закону № 671.

✅ Норми абз. 2 п. 189.9 ПКУ та положення УПК № 673 застосовуються у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів, зокрема у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили.

✅ Для підтвердження правомірності застосування абз. 2 п. 189.9 ПКУ та відсутності підстав для нарахування ПДВ зобов’язань у зв’язку із знищенням або руйнуванням основних виробничих або невиробничих засобів застосовується перелік документів, визначений в УПК № 673, залежно від обставин, які призвели до такого знищення або руйнування.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар, на якому ми продовжимо розглядати практику Верховного Суду з міжнародного оподаткування, запити з КІК та інші питання.

Плануємо до огляду наступні питання:

• Наскрізні дивіденди при виплаті з УкрКо на компанію - КІК: ДПС ставить крапку?
• Запити щодо КІК: чим наразі цікавиться ДПС?
• Сімейні фонди у Польщі: які податкові переваги?
• Огляд практики Верховного суду з міжнародного оподаткування:
⁠- питання іноземних представництв - критерії визнання постійного представництва, розмежування комерційних та некомерційних представництв;
⁠- статус бенефіціарного власника доходів для цілей застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування - досить багато кейсів;
⁠- щодо заміни сторони за договором позики-нерезидента (кредитора), який вже ліквідований; 
⁠- про відсутність у платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % обов’язку нараховувати та сплачувати ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, місце - постачання яких – митна територія України

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_7-kv-tnya/register

ДПС оприлюднила показники рівня сплати податку на прибуток за 2025 рік у розрізі видів діяльності (КВЕДів).

Джерело: https://tax.gov.ua/diyalnist-/rezalt/997329.html

Рекомендуємо переглянути їх, оскільки невідповідність цим показникам може призводити до запитів від ДПС, а іноді і до податкових перевірок. Щодо перевірок, то:

• такі ознаки як "рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю", "рівень сплати податку на прибуток знизився на 50 та більше відсотків порівняно з календарним роком, що передував останній документальній плановій перевірці платника податків" є ознаками високого ступіню ризику при формуванні плану-графік податкових перевірок;

• ознака "рівень сплати податку на прибуток банку нижчий за рівень сплати податку за відповідною галуззю" є ознакою середнього ступіню ризику;

Команда First Pro Tax на постійній основі готує пояснення на запити ДПС, супроводжує податкові перевірки та здійснює їх оскраження. У разі будь-яких питань по цьому напрямку, просимо звертатись:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Порушення процедури розгляду заперечень як підстава для скасування ППР

📎Джерело: постанова КАС ВС від 08.01.2026р. по справі № 160/8485/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133174547

📢Суть спору:

▫️Підприємством подано податкову декларацію з ПДВ та заявлено про бюджетне відшкодування ПДВ за операціями з імпорту товарів;
▫️Податковим органом було відмовлено у відшкодуванні, оскільки платником податків не було надано первинних документів в ході перевірки.

👮‍♂️Позиція ДПС:

🔺 Платник не надав первинних документи під час перевірки, відповідно до п. 44.6 ПКУ такі документи вважаються відсутніми
🔺 Отже, податковий кредит та бюджетне відшкодування сформовані безпідставно

👥Позиція платника:

🔹Товариством на запити контролюючого органу надані всі первинні та інші документи в межах заявленої до відшкодування суми ПДВ
🔹Запити контролюючого органу були надані з порушенням вимог ПКУ, а саме: направлені пізніше ніж за 5 робочих днів до завершення перевірки, виходили за межі періоду перевірки та стосувалися конфіденційної інформації
🔹Також податковий орган порушив право платника податків на участь у розгляді заперечень, оскільки не повідомив про дату і час розгляду

👩‍⚖️Позиція Суду:

✅ Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п.44.6 ст. 44 ПКУ до їх відсутності
✅ Водночас платник має право додати документи після перевірки до прийняття рішення
✅ Відповідно до п. 86.7 ст.86 ПКУ платник податків має право на надання заперечень на висновки акта перевірки та додаткових первинних й інших документів на їх спростування на розгляд відповідної комісії контролюючого органу, а також право бути присутнім при розгляді своїх заперечень.
✅ В свою чергу контролюючий орган зобов’язаний розглянути заперечення, врахувати надані документи та повідомити платника про час і місце проведення розгляду

👉 Верховний Суд зазначив, що ППР, прийняті без належного розгляду заперечень платника та без забезпечення його права на участь у такому розгляді, є протиправними та підлягають скасуванню.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Відбулися зміни у критеріях визначення учасників "Клубу білого бізнесу", Мінфін затвердив зміни наказом № 168 від 24.03.2026р. та уточнив їх наказом № 177 від 30.03.2026р.

Нагадаємо, "Клуб білого бізнесу" – це неофіційна назва переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, створений з метою стимулювання та підтримки легального розвитку підприємницької діяльності в Україні. Створений на час дії воєнного стану в Україні по 31 грудня року, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

✅ Стисло про основні зміни критеріїв для формування його учасників:

1) Уточнено критерії щодо податку на прибуток: показник рівня сплати має дорівнювати/перевищувати середній показник по галузі за останні чотири квартали серед юридичних осіб на загальній системі при декларуванні об'єкту оподаткування більше 0 гривень.
2) Уточнено визначення періоду врахування показників сплати по ПДВ: залежно від місяця формування переліку учасників.
3) Посилено вимоги рівня оплати праці: показник середньомісячної нарахованої/виплаченої заробітної плати має бути не менше середньої у відповідної галузі і відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1; він не може бути нижчим за мінімальну зарплату; середньомісячна кількість працівників має бути не менше ніж 5 осіб; врегульовано випадки, коли у певній галузі відсутні інші платники.
4) Змінено вимогу щодо застосованих до учасника штрафних санкцій: у попередній редакції наказу факти порушень щодо подання звітності мали бути відсутні, тепер допускається наявність застосованого та сплаченого штрафу протягом останніх трьох місяців у розмірі не вище однієї мінімальної заробітної плати (крім оскаржуваних рішень).
5) Додана вимога (у попередній редакції наказу була відсутня) щодо наявності у ЄДР інформації про кінцевого бенефіціарного власника і відсутності відмітку про можливу недостовірність такої інформації/структури власності або наявна інформація про зазначення у структурі власності обґрунтованої причини відсутності кінцевого бенефіціара.
✅ У разі виявлення факту невідповідності учасника, його виключення з переліку відбувається протягом 3 робочих днів (раніше у день виявлення).

Отже, як бачимо, контролюючі органи працюють у напрямку подальшого врегулювання участі у Клубі.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось записом вчорашнього вебу (не встиг викласти вчора, оскільки був на виїзді з поганим інтернетом).

На вебі, окрім практики Верховного Суду з міжнародного оподаткування, розглянули оновлений ліберальний підхід ДПС до конструктивних дивідендів, зміст нещодавніх запитів з питань КІК, а також непересічне рішення Верховного Суду з ліберальним висновком щодо ПДВ при імпорті послуг платниками єдиного податку.

Посилання на запис нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=nEQ67PMfsRo