Завтра об 11.00 проводимо наш щотижневий оглядовий веб. Плануємо розглянути наступні питання:

Новий законопроект від Мінфіну щодо реєстрації ФОПів платниками ПДВ з 2027 року та інших змін

Товар постачається на умовах DAP, за договором право власності переходить під час його отримання покупцем з оформленням на цю дату видаткової накладної. На яку дату виникає ПДВ?

Надання консультаційних послуг нерезиденту щодо взаємодії зі страховими компаніями та медичними закладами: чи є ПДВ?

Огляд рішення ВС щодо 30% коригування по критерію нерезидента з низькоподатковою організаційно-праоввою формою та щодо деяких інших питань

⁠Судова практика щодо визначення контролюючим органом звичайних цін.

⁠Фізична особа продає квартиру, придбану від забудовника, що знаходиться у власності менше 3 років, яка ставка ПДФО застосовується?
⁠
Фізична особа- резидент України продає нерухомість на території Латвії, які наслідки з оподаткування

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_24-bereznya/register

Безоплатна передача товарів військовій частині: які виникають ПДВ наслідки?

💬 Джерело: ІПК ДПС від 16.03.2026 № 1544/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Товариство має намір здійснити безоплатну передачу військовій частині товарів.
🔸 Військова частина не зареєстрована платником ПДВ.
🔸 Передача здійснюватиметься на митній території України добровільно та безоплатно.
🔸 Будь-яка грошова / негрошова компенсація, бартер, взаємозалік чи зустрічне постачання відсутні.
🔸 Товариство не отримує і не планує отримувати жодної економічної вигоди / відшкодування від отримувача.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи підпадає така операція під дію пп. 69.5 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ;
🔸 які умови / критерії повинні бути дотримані для застосування вказаної норми;
🔸 чи потрібно за такою операцією складати податкову накладну та реєструвати її в ЄРПН;
🔸 чи підлягає така операція оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою;
🔸 чи підлягає така операція відображенню у декларації з ПДВ;
🔸 який перелік документів є достатнім для підтвердження застосування пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Якщо Товариство здійснює добровільну передачу або відчуження товарів військовій частині без попереднього або наступного відшкодування їх вартості для потреб забезпечення оборони держави, то у розумінні пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ така операція не вважається операцією з реалізації для цілей оподаткування.

✅ Якщо Товариство здійснює передачу військовій частині товарів безоплатно (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, то для цілей оподаткування ПДВ така операція не вважається постачанням товарів у розумінні п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (крім випадків, коли операція оподатковується за нульовою ставкою ПДВ).

✅ Вказані операції не підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

✅ За такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються та податкова накладна не складається.

✅ Обсяги таких операцій не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

✅ Щодо визначення, чи товари добровільно передаються або відчужуються саме для потреб забезпечення оборони держави, захисту безпеки населення та інтересів держави, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства оборони України.

✅ ПКУ не містить безпосереднього переліку первинних та підтвердних документів, достатніх для застосування пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Коментар від First Pro Tax:
Контролюючі органи в першу чергу аналізують:
1) ціль передачі (саме оборона / безпека)
2) відсутність будь-якої компенсації (навіть непрямої)
3) первинні документи та їх формулювання

👉 Неправильна кваліфікація = ризик перекваліфікації в постачання з ПДВ.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Щодо законопроекту Мінфіну по ФОП та ПДВ - є досить неприємні моменти, розглянемо сьогодні на вебі об 11.00. Також поглянемо на можливі шляхи для уникнення обов'язку реєстрації платниками ПДВ.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_24-bereznya/register

Через 10 хвилин починаємо вебінар, приєднуйтесь!

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. На ньому розглянули, зокрема, новий законопроект від Мінфіну щодо реєстрації "спрощенців" платниками ПДВ, а також судову практику щодо застосування звичайних цін. Дуже рекомендуємо до перегляду.

Посилання на запис нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=rUQ9bsnx3mU

📢 Дата акта перевізника не збігається з датою фактичного розвантаження вантажу: що з податковим кредитом з ПДВ?

💬 Джерело: ІПК ДПС від 17.03.2026 № 1561/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Товариство є експедитором та з метою надання послуг замовнику уклало договір з третьою особою – перевізником.
🔸 Перевізник виконав перевезення.
🔸 При цьому перевізник оформив акт наданих послуг та склав податкову накладну на Товариство датою, яка відрізняється від дати розвантаження вантажу, підтвердженої товарно-транспортною накладною та супровідними документами.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:

🔸 чи має право Товариство сформувати податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, складеної на дату оформлення акта наданих послуг;
🔸 якою датою Товариство має оформити (перевиставити) акт наданих послуг замовнику та скласти відповідну податкову накладну.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку господарських операцій.

✅ Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця послуг на підставі податкової накладної, яка:
🔸 складена з дотриманням норм податкового законодавства;
🔸 зареєстрована в ЄРПН постачальником на такого покупця;
🔸 складена за фактом здійснення господарської операції з постачання послуг на дату першої події;
🔸 має показники, що відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

✅ При здійсненні операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг у експедитора виникають податкові зобов’язання з ПДВ:
🔸 на суму наданих замовнику транспортно-експедиторських послуг;
🔸 на суму послуг, отриманих від третіх осіб при виконанні договору транспортного експедирування, якщо місце постачання таких послуг визначається на митній території України.

✅ Податкова накладна за такими операціями складається на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену за п. 187.1 ПКУ, і така дата повинна відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією.

❗️ Коментар від First Pro Tax:

У разі розбіжності дат між актом, ТТН та податковою накладною контролюючі органи аналізують:
- дату першої події (п. 187.1 ПКУ);
- відповідність податкової накладної первинним документам;
- реальну дату надання послуг (через ТТН, акти).

👉 Невідповідність дат = ризик втрати податкового кредиту та претензій до формування податкових зобов’язань у експедитора.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Не можемо залишити без уваги цю статистику щодо динаміки сплати податку на прибуток... адже цікаво, коли розраховувалась динаміка зростання доходів підприємств (і це зростання, як зазначено, суттєве) інфляція і динаміка курсу валют враховувались? І те ж саме питання в контексті висновку про зниження податку на прибуток...

І це важливо, адже для влади (зокрема, для контролюючих органів) така статистика, як правило, застосовується для наступного висновку - доходи підприємств зростають, а прибутки ні, отже мають місце факти ухилення від оподаткування.

До речі, податкова служба це і не скриває - і періодично направляє запити майже всім підприємствам з такими показниками з вимогою надати пояснення. І кожен раз доводиться на пальцях пояснювати, чому саме так - курсові різниці в умовах значної монетарної кредиторської заборгованості у валюті, збільшення цін на сировину тощо.

📢 Знищення товарів під час воєнного стану внаслідок бойових дій: чи потрібно нараховувати «компенсуючі» ПДВ зобов’язання за п. 198.5 ПКУ?

💬 Джерело: ІПК ДПС від 16.03.2026 № 1545/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 У Товариства виникли питання, пов’язані із знищенням виставкових зразків товарів під час дії воєнного стану внаслідок бойових дій.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у разі знищення товарів під час дії воєнного стану внаслідок бойових дій;
🔸 чи застосовуються до такої ситуації норми п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ;
🔸 чи є обов’язковою умовою для застосування п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ наявність сертифіката Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини;
🔸 які документи платник податку повинен мати для підтвердження факту знищення товарів.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Якщо товари були придбані з ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного або надзвичайного стану, то за п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

✅ У такій ситуації обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у платника податку не виникає.

✅ Для застосування п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ обов’язковою є наявність сертифіката, що підтверджує настання обставин непереборної сили, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

❗️ Коментар від First Pro Tax:
Cам факт знищення товарів ще не означає автоматичне “звільнення” від ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Контролюючі органи в першу чергу перевіряють:
- причинно-наслідковий зв’язок із бойовими діями (форс-мажор)
- наявність сертифіката ТПП
- належне документальне підтвердження факту знищення (акти, інвентаризація, фотофіксація тощо).

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Втрата (знищення) експортного товару в порту внаслідок ракетного удару: чи застосовується нульова ставка ПДВ, чи виникають ПДВ зобов’язання та які наслідки з податку на прибуток.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 03.03.2026 № 1223/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 У період дії воєнного / надзвичайного стану Товариство на умовах FCA відвантажило нерезиденту товар (передало перевізнику) для його вивезення за межі митної території України в режимі експортного забезпечення (РЕЗ).
🔸 За умовами контракту з моменту передачі товару перевізнику всі ризики випадкової загибелі або пошкодження товару перейшли до покупця.
🔸 Право власності на товар переходить до покупця у момент поставки за умови здійснення 100% оплати.
🔸 Товар було доставлено перевізником у морський порт для подальшого експорту.
🔸 Товариство оформило відповідну митну декларацію та склало і зареєструвало в ЄРПН податкову накладну за нульовою ставкою ПДВ.
🔸 Фактичне вивезення товару за межі митної території України не відбулося, оскільки під час перебування в порту товар був втрачений (знищений) внаслідок ракетного удару, що підтверджується відповідними документами.
🔸 При цьому Товариство окремо розглядає два випадки:
▪️ право власності на товар перейшло від постачальника до покупця при його передачі перевізнику, а саме до моменту втрати (знищення) товару;
▪️ право власності на товар не перейшло до покупця через відсутність 100% оплати.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 порядку визнання доходів та витрат, формування фінансового результату до оподаткування та податкових наслідків з податку на прибуток;
🔸 необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку зі знищенням (втратою) товару;
🔸 права на застосування нульової ставки ПДВ;
🔸 права на формування податкового кредиту по придбаних з ПДВ товарах (сировині тощо), використаних для виробництва знищеного товару, а також права на включення цих сум до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ;
🔸 необхідності анулювання митної декларації та коригування складених податкових накладних.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Якщо за контрактом право власності на товар за експортною операцією перейшло від постачальника (резидента) до покупця (нерезидента) з передачею йому всіх ризиків і вигід, пов’язаних з правом власності на товар, то у постачальника залежно від статусу покупця (нерезидента) можуть виникати різниці для коригування фінансового результату до оподаткування згідно з:
🔸 пп. 140.5.2 ПКУ, якщо операція підпадає під контроль трансфертного ціноутворення; або
🔸 пп. 140.5.5-1 ПКУ.

✅ Якщо право власності на товар покупцю не перейшло (зокрема, через відсутність 100% оплати), продавець має дотримуватись вимог стосовно порядку списання знищеного товару, передбачених правилами бухгалтерського обліку.

✅ У ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при списанні знищеного товару. У платника податку на прибуток такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

✅ Сертифікат Торгово-промислової палати України підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

✅ Якщо у межах такої операції відбулась передача права власності на товар від постачальника покупцю, але товар не був вивезений за межі митної території України, тоді ця операція є операцією з постачання товарів на митній території України, яка оподатковується ПДВ за відповідною ставкою, встановленою для таких операцій.

✅ У такому випадку постачальник зобов’язаний:
🔸 нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ;
🔸 скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

✅ У цій ситуації такі податкові зобов’язання мають бути нараховані на дату зміни умов поставки товару (з вивезення товарів за межі митної території України на постачання на митній території України).

✅ Дані такої операції відображаються у відповідних рядках декларації з ПДВ залежно від ставки податку.

✅ Оскільки у вказаній ситуації втрачений (знищений) товар використано постачальником в оподатковуваних ПДВ операціях, норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються.

✅ Якщо на момент втрати (знищення) товар був переданий перевізнику, але за даними бухгалтерського обліку належав постачальнику (тобто право власності на товар покупцю не перейшло), то згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.

✅ При списанні таких знищених (втрачених) товарів у постачальника не виникає обов’язку щодо нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

✅ Для цілей застосування п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору) підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України.

✅ Оскільки у такому випадку фактичне вивезення товарів за межі митної території України не відбулося, нульова ставка ПДВ до такої операції не застосовується.

✅ Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів / послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН, за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів / послуг.

✅ Водночас платник податку не має права включати до розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту при придбанні товарів, що у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану.

✅ Такі суми ПДВ зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення.

✅ Підстави для коригування показників податкової накладної, яка складена за операціями з експорту окремих видів товарів у режимі РЕЗ, визначені пп. 97.4 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

✅ Якщо протягом 30 календарних днів з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, яка складена за операцією з експорту окремих видів товарів, митна декларація на такі товари не оформлена, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Списання дебіторської заборгованості за непоставлений товар / ненадану послугу, що виникла внаслідок форс-мажорних обставин.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 02.03.2026 № 1173/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 У Товариства виникла дебіторська заборгованість за непоставлений товар або ненадану послугу постачальниками.
🔸 Така заборгованість, за твердженням платника, утворилась внаслідок форс-мажорних обставин після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи має право Товариство списати і включити у витрати дебіторську заборгованість за непоставлений товар або ненадану послугу, яка виникла внаслідок форс-мажорних обставин, після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області;
🔸 якщо має право, то в якому обсязі така заборгованість може бути врахована;
🔸 які підтверджуючі документи потрібні для такого списання.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Заборгованість підпадає під визначення безнадійної, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

✅ Така форс-мажорна обставина підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

✅ Форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб’єкта господарювання щодо кожного окремого договору, зобов’язання або контракту, виконання яких стало неможливим внаслідок наявності таких обставин.

✅ Фінансовий результат до оподаткування зменшується за пп. 139.2.2 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у пп. 14.1.11 ПКУ.

✅ При цьому фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

✅ Якщо резерв сумнівних боргів щодо такої заборгованості не створювався, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Нашою командою зібрана, відпрацьована та систематизована вся актуальна на сьогодні судова практика та ІПК щодо визнання фізичних осіб, які проживають за кордоном, нерезидентами (зокрема, в умовах наявності у власності нерухомості в Україні, прописки в Україні, рахунків в українських банках, припинення статусу ФОПа протягом року тощо).

До речі, судова практика (на відміну від ІПК) в більшості випадків позитивна, але супроводження цих справ вимагає уважності до аргументів та доказової бази - оскільки в числі негативних судових рішень були такі, в яких, за нашою оцінкою, були всі шанси на виграш.

Якщо питання підтвердження статусу нерезидента є для вас актуальним (а це важливо, зокрема, з точки зору подання майнової декларації в Україні, уникнення подвійного оподаткування одних й тих самих доходів, подання звітності КІК тощо), звертайтеся і ми зможемо вам допомогти:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

У відповідь на цей пост з нами звʼязалися поважні люди і розповіли про їх кейс з ГУ ДПС у м. Києві - не дивлячись на припинення ФОПа в ЄДР контролюючі органи продовжують обліковувати цю особу у себе в базі саме як ФОПа і на цій підставі продовжують вважати цю людину резидентом України.

Така поведінка контролюючих органів є явно протиправною. І у разі якщо ви стикаєтесь з такими випадками, рекомендуємо їх оскаржувати.

Запрошуємо завтра об 11.00 на наш щотижневий вебінар. На ньому розглянемо судову практику Верховного Суду з міжнародного оподаткування (рішень досить багато, тож будемо оглядати цей документ на протязі декількох тижнів), практику поточних податкових перевірок та декілька цікавих листів ДПС, зокрема, щодо КІК та сабстансу:

• Практика податкових перевірок
• Лист щодо КІК з пасивними доходами та сабстансу
• Вихід учасника - резидента з ТОВ: чи можуть виникати конструктивні дивіденди?
⁠- Огляд практики Верховного Суду з міжнародного оподаткування:
• декілька кейсів з податку на репатріацію;
•⁠ ⁠оподаткування митом майна, що ввозять в Україну як внесок до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями;
•⁠ ⁠оподаткування доходу, отриманого від продажу корпоративних прав на території України

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_31-bereznya/register

План-графік податкових перевірок нещодавно оновили. Зверніть, будь-ласка, увагу і перегляньте наявність / відсутність у ньому ваших компаній (див. файл вище або за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/994754.html).

У разі будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Всім, для кого актуальні питання КІК.

Є вірогідність, що ДПС змінила позицію щодо заповнення рядків 31-33. Раніше податківці казали, що у разі застосування звільнення від оподаткування КІК, жодна відповідальність за незаповнення рядків 31-33 відсутня. І таких листів було багато.

Між тим, в одній з останніх ІПК вони зазначають, що у такому випадку звільнення від притягнення до відповідальності за п. 120.7 ПКУ не застосовується. При цьому жодних змін в ПКУ не було. Як і не було видано УПК з цього питання. Тому жодних правових підстав для такої кардинальної зміни позиції не було. Тому наразі, за нашою оцінкою, потрібно трохи почекати і подивитись, чи є ця позиція сталою і чи свідчить вона про загальну зміну підходу (тим паче, що лист підписаний керівником методології ПДФО та ЄСВ, а не департаменту ТЦУ).

Крім того, у питанні відповідальності ДПС у цьому листі посилається на наступний пункт п. 120.7 ПКУ:

Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Але, як і раніше, постає питання. Якщо ДПС вважає, що у разі незаповнення рядків 31-33 звіту з КІК потрібно застосовувати цей штраф, то не дуже зрозуміло як взагалі визначити базу для його застовування, адже штраф застосовується за "за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми", але у рядках 31-33 суми та контрольовані іноземні компанії не зазначаються (гіпотетично мова може йти тільки про нерезидентів - пов'язаних особ, але вони в рядку 32 зазначаються саме як пов'язані особи, а не як контрольовані іноземні компанії).

Також окремо звертаємо увагу, що якщо ви отримали раніше для себе позитивну ІПК (саме таку, як ДПС видавала раніше), в якій зазначено про неможливість притягнення до штрафу за п. 120.7 ПКУ у такому випадку, зміна позиції ДПС на вас жодним чином не вплине, адже ви діяли у відповідності до ІПК і штраф щодо вас застосовуватись не може