Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід фізичної особи, отриманий при ліквідації іноземної компанії❓

📢 Джерело: постанова КАС ВС від 09.07.2025 р. по справі № 420/29881/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/128776444

📃Ситуація:
Фізична особа – резидент України, внаслідок ліквідації компанії, акціонером якої вона була, отримала майно та грошові кошти. Керуючись звільненням відповідно до п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ особою не було враховано даний дохід до оподаткування.
Податкова таке застосування норм ПКУ не визнала.

👮‍♂️Позиція контролюючого органу:

- за результатами аналізу звітності компанії встановлено про штучне формування статутного капіталу через циклічні фінансові операції та фіктивні операції з цінними паперами;

- платник не надав усіх документів, необхідних для підтвердження звільнення доходу від оподаткування.

- враховуючи наведене неможливо підтвердити право на застосування податкового звільнення.

👤Позиція платника податків:

- Платник подав декларацію разом із заявою про звільнення доходу від оподаткування та підтверджуючими документами;

- Дохід був отриманий безпосередньо від іноземної компанії як акціонером, а не через номінального власника;

- Податкове законодавство не передбачає проведення оцінки активів чи аудиту звітності іноземної компанії для цілей застосування звільнення.


⚖️Висновки Суду:

✅Доходи, отримані акціонерами внаслідок ліквідації іноземної компанії у 2020–2021 роках, можуть не включатися до оподатковуваного доходу, при дотриманні вимог.

✅Пункт 14 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ не визначає конкретного чіткого переліку документів для цілей підтвердження сукупності умов для звільнення оподаткування ПДФО.

✅ Для цілей застосування звільнення платник має подати:
1) декларацію про майновий стан і доходи;
2) заяву про звільнення доходу;
3) документи щодо вартості отриманого майна за фінансовою звітністю компанії.

✅ Податковий орган не довів штучність операцій або відсутність підстав для звільнення

👉 Отже, якщо платник виконав вимоги ПКУ щодо ліквідації іноземної компанії та подав необхідні документи, дохід, отриманий при ліквідації такої компанії у 2020–2021 роках, не підлягає оподаткуванню ПДФО.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, якщо пропустили цю новину - це про безподаткову ліквідацію іноземних компаній, до якої ми активно залучались у 2020-2021 рр. По багатьом кейсам, які ми супроводжували, були запити від ДПС (іноді, досить масивні) із підготуванням пояснень з нашого боку. Між тим, саме донарахувань по цьому напрямку у нас, на щастя, не було.

⚖️5% чи 18% ПДФО: як оподатковується оплачувана перерва гіг-спеціаліста

На жаль, позиція податкового органу в даній ситуації змінилась на фіскальну, і вже є негативне рішення суду.

📌 Джерело: Постанова третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 по справі № 160/7269/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/132297792

📢 Ситуація:

- Товариство є резидентом Дія-Сіті та укладає зі спеціалістами гіг-контракти.

- За умовами контракту гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву, оплату якої Товариство включило до складу винагороди.

- З метою правильного визначення ставки оподаткування Товариство звернулося до ДПС за індивідуальною податковою консультацією.

- В ІПК податковий орган зазначив, що така виплата підлягає оподаткуванню за ставкою 18%, а не 5%.


👮‍♂️Позиція ДПС:

🔻 пільгова ставка 5% застосовується лише до винагороди за виконані роботи або надані послуги за гіг-контрактом.

🔻 щорічна оплачувана перерва не є оплатою за виконану роботу.

🔻 відповідно така виплата не підпадає під пільговий режим оподаткування для резидентів Дія Сіті, а тому має оподатковуватися за ставкою 18%.


Позиція платника податків:

🔸 щорічна оплачувана перерва є частиною винагороди, визначеної гіг-контрактом.

🔸 отже така винагорода має оподатковуватись за ставкою 5%.


👩‍⚖️ Висновки Суду:


✅ Податковий кодекс має пріоритет у питаннях оподаткування над іншими законами.

✅ Закон про Дія Сіті є спеціальним законом, що регулює правовий режим діяльності, але не встановлює правила оподаткування..

✅ Пільгова ставка 5% застосовується лише до винагороди за виконані роботи або надані послуги.

✅ Умови гіг-контракту не можуть змінювати порядок оподаткування, встановлений ПКУ.

✅ Щорічна оплачувана перерва не є складовою винагороди за виконані гіг-спеціалістом роботи (надані послуги),тому підлягає оподаткуванню на загальних підставах.


‼️ Отже, апеляційний суд підтвердив, що оплата щорічної оплачуваної перерви гіг-спеціаліста не є винагородою за виконані роботи, а тому оподатковується за загальною ставкою ПДФО 18%, а не за пільговою ставкою 5%.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Що таке мобінг у трудових відносинах 👥

📎Роз'яснення з цього питання надано Східним міжрегіональним управлінням Держпраці: https://dp.dsp.gov.ua/novyny/chy-lehko-dovesty-fakt-mobinhu-v-trudovykh-vidnosynakh/

📃 Поняття мобінгу (цькування) у трудових відносинах офіційно закріплене у статті 2-2 Кодексу законів про працю України. Йдеться про систематичні, тривалі та умисні дії або бездіяльність роботодавця чи працівників, спрямовані на приниження честі, гідності та ділової репутації працівника, зокрема з метою впливу на його трудові права.

🔍До ключових ознак мобінгу належать:
🔺 систематичність і повторюваність поведінки;
🔺 умисний характер дій;
🔺 психологічний або економічний тиск;
🔺 створення ворожої чи принизливої атмосфери;
🔺 ізоляція працівника;
🔺 безпідставне позбавлення виплат або нерівні умови оплати праці.

☑️При цьому не є мобінгом законні управлінські рішення роботодавця — наприклад, зміна умов праці чи вимоги щодо виконання обов’язків, якщо вони здійснюються відповідно до законодавства.

⬇️На практиці, мобінг умовно поділяється на два основні види: економічний тиск і психологічний — і саме від цього залежить складність доведення в суді.


1️⃣ Економічний тиск – найлегший в доведенні, адже залишає по собі документальний слід.

Серед прикладів:
🔸необґрунтоване зниження зарплати;
🔸переведення на нижчеоплачувану посаду з порушенням процедури;
🔸вибіркове зменшення премій;
🔸затримка або невиплата коштів;
🔸позбавлення доплат і надбавок;
🔸штучні дисциплінарні підстави з фінансовими наслідками.

Тобто, присутні ситуації, коли працівнику встановлюються завідомо гірші умови оплати праці, порівняно з іншими працівниками, які виконують ідентичну або рівноцінну роботу.

❗️Проте не кожне зменшення або невиплата премії є мобінгом. Якщо премія має дискреційний характер або працівник не виконав встановлені KPI, такі дії можуть бути правомірними.

2️⃣ Психологічний мобінг, цей вид мобінгу складно довести, оскільки він пов’язаний із поведінкою в колективі та має оціночний характер.

Прояви психологічного тиску:
▪️створення напруженої, ворожої або образливої атмосфери;
▪️ізоляцію працівника від колективу;
▪️поширення негативної інформації;
▪️приниження честі та гідності;
▪️спрямовані дії з метою змусити звільнитися працівника.

❗️Проте, для визнання таких дій мобінгом необхідно довести: систематичність і тривалість; наявність умисного характеру та конкретної мети (наприклад, витіснення працівника).
❕Разові конфлікти або емоційні суперечки не вважаються мобінгом.


📢 Отже доведення мобінгу потребує комплексного підходу: встановлення об’єктивних дій, їх систематичності та тривалості, наявності умислу й визначеної мети, а також належного доказового підтвердження (накази, розрахункові листи, положення про оплату праці, електронні докази, показання свідків, експертні висновки). Остаточну правову оцінку цим обставинам може надати виключно суд у межах судового розгляду.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

🤬 Ще цікавий нюанс по саме частині ПДВ для ФОП у опублікованому Урядом тексті….

📑Реєстрація тут буде відбуватися автоматично “за даними податкової звітності таких осіб (декларації, звітів за результатами діяльності 2025 року, четвертого кварталу
2025 року — першого — третього кварталів 2026 року) з датою реєстрації 1 січня 2027 року”

💁‍♂️ Тобто, у 2027-му році (коли воно має за задумом Уряду запрацювати), то візьмуть декларацію річну за 2025-ий рік та/або декларації за 2026-ий рік. І ФОПа у якого буде за ці попередні періоди більше ніж 4 млн оборот одразу автоматом перекидають на платника ПДВ.

P.S. Якщо відверто, то текст дуже неякісно написаний. Його як мінімум треба переписати.

Розглянемо цей законопроєкт на нашому щотижневому вебінарі наступного тижня (як завжди, вівторок об 11.00).

Посилання на реєстрацію направимо у понеділок, коли визначимось з повним переліком питань.

Завтра об 11.00 проводимо наш щотижневий оглядовий веб. Плануємо розглянути наступні питання:

Новий законопроект від Мінфіну щодо реєстрації ФОПів платниками ПДВ з 2027 року та інших змін

Товар постачається на умовах DAP, за договором право власності переходить під час його отримання покупцем з оформленням на цю дату видаткової накладної. На яку дату виникає ПДВ?

Надання консультаційних послуг нерезиденту щодо взаємодії зі страховими компаніями та медичними закладами: чи є ПДВ?

Огляд рішення ВС щодо 30% коригування по критерію нерезидента з низькоподатковою організаційно-праоввою формою та щодо деяких інших питань

⁠Судова практика щодо визначення контролюючим органом звичайних цін.

⁠Фізична особа продає квартиру, придбану від забудовника, що знаходиться у власності менше 3 років, яка ставка ПДФО застосовується?
⁠
Фізична особа- резидент України продає нерухомість на території Латвії, які наслідки з оподаткування

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_24-bereznya/register

Безоплатна передача товарів військовій частині: які виникають ПДВ наслідки?

💬 Джерело: ІПК ДПС від 16.03.2026 № 1544/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Товариство має намір здійснити безоплатну передачу військовій частині товарів.
🔸 Військова частина не зареєстрована платником ПДВ.
🔸 Передача здійснюватиметься на митній території України добровільно та безоплатно.
🔸 Будь-яка грошова / негрошова компенсація, бартер, взаємозалік чи зустрічне постачання відсутні.
🔸 Товариство не отримує і не планує отримувати жодної економічної вигоди / відшкодування від отримувача.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи підпадає така операція під дію пп. 69.5 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ;
🔸 які умови / критерії повинні бути дотримані для застосування вказаної норми;
🔸 чи потрібно за такою операцією складати податкову накладну та реєструвати її в ЄРПН;
🔸 чи підлягає така операція оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою;
🔸 чи підлягає така операція відображенню у декларації з ПДВ;
🔸 який перелік документів є достатнім для підтвердження застосування пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Якщо Товариство здійснює добровільну передачу або відчуження товарів військовій частині без попереднього або наступного відшкодування їх вартості для потреб забезпечення оборони держави, то у розумінні пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ така операція не вважається операцією з реалізації для цілей оподаткування.

✅ Якщо Товариство здійснює передачу військовій частині товарів безоплатно (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, то для цілей оподаткування ПДВ така операція не вважається постачанням товарів у розумінні п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (крім випадків, коли операція оподатковується за нульовою ставкою ПДВ).

✅ Вказані операції не підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

✅ За такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються та податкова накладна не складається.

✅ Обсяги таких операцій не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

✅ Щодо визначення, чи товари добровільно передаються або відчужуються саме для потреб забезпечення оборони держави, захисту безпеки населення та інтересів держави, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства оборони України.

✅ ПКУ не містить безпосереднього переліку первинних та підтвердних документів, достатніх для застосування пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Коментар від First Pro Tax:
Контролюючі органи в першу чергу аналізують:
1) ціль передачі (саме оборона / безпека)
2) відсутність будь-якої компенсації (навіть непрямої)
3) первинні документи та їх формулювання

👉 Неправильна кваліфікація = ризик перекваліфікації в постачання з ПДВ.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Щодо законопроекту Мінфіну по ФОП та ПДВ - є досить неприємні моменти, розглянемо сьогодні на вебі об 11.00. Також поглянемо на можливі шляхи для уникнення обов'язку реєстрації платниками ПДВ.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_24-bereznya/register

Через 10 хвилин починаємо вебінар, приєднуйтесь!

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. На ньому розглянули, зокрема, новий законопроект від Мінфіну щодо реєстрації "спрощенців" платниками ПДВ, а також судову практику щодо застосування звичайних цін. Дуже рекомендуємо до перегляду.

Посилання на запис нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=rUQ9bsnx3mU

📢 Дата акта перевізника не збігається з датою фактичного розвантаження вантажу: що з податковим кредитом з ПДВ?

💬 Джерело: ІПК ДПС від 17.03.2026 № 1561/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Товариство є експедитором та з метою надання послуг замовнику уклало договір з третьою особою – перевізником.
🔸 Перевізник виконав перевезення.
🔸 При цьому перевізник оформив акт наданих послуг та склав податкову накладну на Товариство датою, яка відрізняється від дати розвантаження вантажу, підтвердженої товарно-транспортною накладною та супровідними документами.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:

🔸 чи має право Товариство сформувати податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, складеної на дату оформлення акта наданих послуг;
🔸 якою датою Товариство має оформити (перевиставити) акт наданих послуг замовнику та скласти відповідну податкову накладну.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку господарських операцій.

✅ Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця послуг на підставі податкової накладної, яка:
🔸 складена з дотриманням норм податкового законодавства;
🔸 зареєстрована в ЄРПН постачальником на такого покупця;
🔸 складена за фактом здійснення господарської операції з постачання послуг на дату першої події;
🔸 має показники, що відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

✅ При здійсненні операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг у експедитора виникають податкові зобов’язання з ПДВ:
🔸 на суму наданих замовнику транспортно-експедиторських послуг;
🔸 на суму послуг, отриманих від третіх осіб при виконанні договору транспортного експедирування, якщо місце постачання таких послуг визначається на митній території України.

✅ Податкова накладна за такими операціями складається на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену за п. 187.1 ПКУ, і така дата повинна відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією.

❗️ Коментар від First Pro Tax:

У разі розбіжності дат між актом, ТТН та податковою накладною контролюючі органи аналізують:
- дату першої події (п. 187.1 ПКУ);
- відповідність податкової накладної первинним документам;
- реальну дату надання послуг (через ТТН, акти).

👉 Невідповідність дат = ризик втрати податкового кредиту та претензій до формування податкових зобов’язань у експедитора.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Не можемо залишити без уваги цю статистику щодо динаміки сплати податку на прибуток... адже цікаво, коли розраховувалась динаміка зростання доходів підприємств (і це зростання, як зазначено, суттєве) інфляція і динаміка курсу валют враховувались? І те ж саме питання в контексті висновку про зниження податку на прибуток...

І це важливо, адже для влади (зокрема, для контролюючих органів) така статистика, як правило, застосовується для наступного висновку - доходи підприємств зростають, а прибутки ні, отже мають місце факти ухилення від оподаткування.

До речі, податкова служба це і не скриває - і періодично направляє запити майже всім підприємствам з такими показниками з вимогою надати пояснення. І кожен раз доводиться на пальцях пояснювати, чому саме так - курсові різниці в умовах значної монетарної кредиторської заборгованості у валюті, збільшення цін на сировину тощо.

📢 Знищення товарів під час воєнного стану внаслідок бойових дій: чи потрібно нараховувати «компенсуючі» ПДВ зобов’язання за п. 198.5 ПКУ?

💬 Джерело: ІПК ДПС від 16.03.2026 № 1545/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 У Товариства виникли питання, пов’язані із знищенням виставкових зразків товарів під час дії воєнного стану внаслідок бойових дій.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у разі знищення товарів під час дії воєнного стану внаслідок бойових дій;
🔸 чи застосовуються до такої ситуації норми п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ;
🔸 чи є обов’язковою умовою для застосування п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ наявність сертифіката Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини;
🔸 які документи платник податку повинен мати для підтвердження факту знищення товарів.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Якщо товари були придбані з ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного або надзвичайного стану, то за п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

✅ У такій ситуації обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у платника податку не виникає.

✅ Для застосування п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ обов’язковою є наявність сертифіката, що підтверджує настання обставин непереборної сили, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

❗️ Коментар від First Pro Tax:
Cам факт знищення товарів ще не означає автоматичне “звільнення” від ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Контролюючі органи в першу чергу перевіряють:
- причинно-наслідковий зв’язок із бойовими діями (форс-мажор)
- наявність сертифіката ТПП
- належне документальне підтвердження факту знищення (акти, інвентаризація, фотофіксація тощо).

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Втрата (знищення) експортного товару в порту внаслідок ракетного удару: чи застосовується нульова ставка ПДВ, чи виникають ПДВ зобов’язання та які наслідки з податку на прибуток.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 03.03.2026 № 1223/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 У період дії воєнного / надзвичайного стану Товариство на умовах FCA відвантажило нерезиденту товар (передало перевізнику) для його вивезення за межі митної території України в режимі експортного забезпечення (РЕЗ).
🔸 За умовами контракту з моменту передачі товару перевізнику всі ризики випадкової загибелі або пошкодження товару перейшли до покупця.
🔸 Право власності на товар переходить до покупця у момент поставки за умови здійснення 100% оплати.
🔸 Товар було доставлено перевізником у морський порт для подальшого експорту.
🔸 Товариство оформило відповідну митну декларацію та склало і зареєструвало в ЄРПН податкову накладну за нульовою ставкою ПДВ.
🔸 Фактичне вивезення товару за межі митної території України не відбулося, оскільки під час перебування в порту товар був втрачений (знищений) внаслідок ракетного удару, що підтверджується відповідними документами.
🔸 При цьому Товариство окремо розглядає два випадки:
▪️ право власності на товар перейшло від постачальника до покупця при його передачі перевізнику, а саме до моменту втрати (знищення) товару;
▪️ право власності на товар не перейшло до покупця через відсутність 100% оплати.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 порядку визнання доходів та витрат, формування фінансового результату до оподаткування та податкових наслідків з податку на прибуток;
🔸 необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку зі знищенням (втратою) товару;
🔸 права на застосування нульової ставки ПДВ;
🔸 права на формування податкового кредиту по придбаних з ПДВ товарах (сировині тощо), використаних для виробництва знищеного товару, а також права на включення цих сум до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ;
🔸 необхідності анулювання митної декларації та коригування складених податкових накладних.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Якщо за контрактом право власності на товар за експортною операцією перейшло від постачальника (резидента) до покупця (нерезидента) з передачею йому всіх ризиків і вигід, пов’язаних з правом власності на товар, то у постачальника залежно від статусу покупця (нерезидента) можуть виникати різниці для коригування фінансового результату до оподаткування згідно з:
🔸 пп. 140.5.2 ПКУ, якщо операція підпадає під контроль трансфертного ціноутворення; або
🔸 пп. 140.5.5-1 ПКУ.

✅ Якщо право власності на товар покупцю не перейшло (зокрема, через відсутність 100% оплати), продавець має дотримуватись вимог стосовно порядку списання знищеного товару, передбачених правилами бухгалтерського обліку.

✅ У ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при списанні знищеного товару. У платника податку на прибуток такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

✅ Сертифікат Торгово-промислової палати України підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

✅ Якщо у межах такої операції відбулась передача права власності на товар від постачальника покупцю, але товар не був вивезений за межі митної території України, тоді ця операція є операцією з постачання товарів на митній території України, яка оподатковується ПДВ за відповідною ставкою, встановленою для таких операцій.

✅ У такому випадку постачальник зобов’язаний:
🔸 нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ;
🔸 скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

✅ У цій ситуації такі податкові зобов’язання мають бути нараховані на дату зміни умов поставки товару (з вивезення товарів за межі митної території України на постачання на митній території України).

✅ Дані такої операції відображаються у відповідних рядках декларації з ПДВ залежно від ставки податку.

✅ Оскільки у вказаній ситуації втрачений (знищений) товар використано постачальником в оподатковуваних ПДВ операціях, норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються.

✅ Якщо на момент втрати (знищення) товар був переданий перевізнику, але за даними бухгалтерського обліку належав постачальнику (тобто право власності на товар покупцю не перейшло), то згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.

✅ При списанні таких знищених (втрачених) товарів у постачальника не виникає обов’язку щодо нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

✅ Для цілей застосування п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору) підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України.

✅ Оскільки у такому випадку фактичне вивезення товарів за межі митної території України не відбулося, нульова ставка ПДВ до такої операції не застосовується.

✅ Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів / послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН, за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів / послуг.

✅ Водночас платник податку не має права включати до розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту при придбанні товарів, що у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану.

✅ Такі суми ПДВ зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення.

✅ Підстави для коригування показників податкової накладної, яка складена за операціями з експорту окремих видів товарів у режимі РЕЗ, визначені пп. 97.4 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

✅ Якщо протягом 30 календарних днів з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, яка складена за операцією з експорту окремих видів товарів, митна декларація на такі товари не оформлена, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Списання дебіторської заборгованості за непоставлений товар / ненадану послугу, що виникла внаслідок форс-мажорних обставин.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 02.03.2026 № 1173/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 У Товариства виникла дебіторська заборгованість за непоставлений товар або ненадану послугу постачальниками.
🔸 Така заборгованість, за твердженням платника, утворилась внаслідок форс-мажорних обставин після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи має право Товариство списати і включити у витрати дебіторську заборгованість за непоставлений товар або ненадану послугу, яка виникла внаслідок форс-мажорних обставин, після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області;
🔸 якщо має право, то в якому обсязі така заборгованість може бути врахована;
🔸 які підтверджуючі документи потрібні для такого списання.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Заборгованість підпадає під визначення безнадійної, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

✅ Така форс-мажорна обставина підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

✅ Форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб’єкта господарювання щодо кожного окремого договору, зобов’язання або контракту, виконання яких стало неможливим внаслідок наявності таких обставин.

✅ Фінансовий результат до оподаткування зменшується за пп. 139.2.2 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у пп. 14.1.11 ПКУ.

✅ При цьому фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

✅ Якщо резерв сумнівних боргів щодо такої заборгованості не створювався, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua