Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, на якому розглянемо головні податкові та юридичні новини за тиждень.

Плануємо розглянути, зокрема, наступні питання:

Декілька перехідних питань з КІК

Отримано послуги від нерезидента з місцем постачання на митній території України, але нерезидент простив заборгованість: як це впливає на ПДВ?

ТОВ здійснює страхування відповідальності керівника: які наслідки з ПДФО, ВЗ, ЄСВ?

ТОВ у 2025 році імпортувало товари з ОАЕ (організаційно-правова форма FZE) в сумі більше 10 млн. грн., а загальний обсяг доходів ТОВ більше 150 млн. грн.: чи є можливості звільнитись від ТЦУ та 30% коригування?

ТОВ реалізує товари, придбані у нерезидента, та здійснює роботи з їх гарантійний ремонт/заміну з подальшою компенсацією витрат (пальне, оплата праці, амортизація тощо) нерезидентом: чи оподатковується така компенсація ПДВ?

Товар переданий нерезиденту в порту, але за умовами договору право власності до нерезидента ще не перейшло. Далі товар був знищений обстрілом. Які наслідки з ПДВ для постачальника?

Резидент ДіяСіті передає гіг-контрактеру обладнання в користування: чи перелянула свої висновки в ДПС щодо цієї операції? Розглянемо нещодавню ІПК

Резидент ДіяСіті придбаває воду, каву, чай, молоко, печиво, хлібці, фрукти, овочі, горіхи для працівників та відвідувачів: які наслідки з податку на прибуток, ПДВ, ПДФО?

ТОВ отримала від фізичної особи фінансову допомогу, розмір якої зафіксовано в перерахунку у валюті: чи є податкові наслідки у разі зміни курсу?

Декілька листів щодо капіталізації заборгованості в статутний капітал, зокрема, від нерезидентів

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_10-bereznya/register

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Розглядали досить цікаві питання щодо КІК, ДіяСіті та операцій з нерезидентами. Тож рекомендуємо до перегляду 😉

Посилання на запис нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=By2GcaRCivs

📢Чи відображаються операції з випуску та розміщення цінних паперів (ЦП) у рядку 5 декларації з ПДВ? Чи застосовується до таких операцій перерахунок ПДВ, передбачений ст. 199 ПКУ?

👉Операції з випуску та погашення ЦП не є постачанням товарів/послуг, про це чітко зазначено у п. 14.1.244 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.244 ст. 14 Кодексу товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

☑️Відповідно до пп. 6 п. 3 нар. V Порядку № 21:
«У рядку 5 вказуються обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до статті 196 розділу V Кодексу включені до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування».

☑️Тобто, рядок 5 Декларації з ПДВ заповнюється при постачанні товарів/послуг: при випуску та погашені ЦП відсутнє постачання товарів/послуг. Про такий висновок також свідчить найменування колонки А розділу І «Податкові зобов’язання», в якому відображається рядок 5 – «Обсяг постачання (без ПДВ)».

☑️ В даному випадку юр особа не здійснює постачання товарів/послуг, але це стосується лише цінних паперів власної емісії при їх первісному розміщенні, тому у юо особи відсутні підстави для заповнення рядка 5 Декларації при випуску та розміщенню ЦП.

☑️ Відповідно до п. 199.1 ПКУ:

«У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях».

‼️ Аналіз п. 199.1 ПКУ свідчить про те, що пропорційне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту стосується лише тих ситуацій, коли платник використовує придбані з ПДВ товари/послуги частково у неоподатковуваних ПДВ операціях. Таким чином, п. 199.1 ПКУ застосовується лише до операцій з постачання товарів/послуг.

Враховуючи вищевикладене, при випуску та погашені ЦП у юо особи не виникають зобов'язання щодо пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки в такій ситуації юр особа не використовує жодних товарів/послуг, придбаних раніше з ПДВ. Крім того, як зазначено вище, юр особа не здійснює постачання товарів/послуг.

Зазначені висновки підтверджуються ще «старою» позицією контролюючого органу, яка відображена у листі Міндоходів України від 27.02.2014 № 851/6/99-99-15-03-01-15.

У разі наявності питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

До речі, цей висновок стосується тільки випуску / погашення ЦП. Якщо ж мова йде про купівлю та продаж ЦП, то вплив на розподіл ПДВ за ст. 199 ПКУ все ж буде. Тому звертайте увагу на це і розрізняйте зазначені операції

📢Пов’язаність компаній автоматично не свідчить про транзит доходів!

🖊 Джерело: Постанова ВС КАС від 03.03.2026 р. по справі № 480/5591/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134521001

‼️ Суть спору:

Товариство виплачувало проценти нерезиденту (Кіпр) та сплачувало податок на репатріацію за ставкою 2 % відповідно до Конвенції між Україною та Республікою Кіпр.

👮‍♂️ Позиція податкової:

✔️ Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що використання зменшеної ставки є недопустимим, оскільки нерезидент (Кіпр) не є бенефіціарним власником доходу, а виконує лише транзитну роль.
✔️Контролюючий орган стверджував, що проценти фактично перераховувалися далі в межах групи компаній, а кінцевим отримувачем є інша компанія, тому даний дохід повинен оподатковуватись за повною ставкою 15%.

⚖️ Позиція Верховного Суду:

🔹 наявність довідки про податковий статус нерезидента є достатньою передумовою для застосування Конвенції;

🔹 коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу;

🔹 сам по собі факт фінансування групою або пов`язаність осіб не виключає можливості особи бути бенефіціарним власником доходу, якщо вона має право розпорядження доходом та не зобов`язана передавати його іншій особі;

🔹 податковим органом не доведено, що кіпрська компанія не є бенефіціарним власником доходу.

📃 Верховний Суд залишив скаргу без задоволення. Залишаючи рішення позитивним на користь платника податків.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 14 березня 2026 року набирають чинності зміни до статті 13 Закону № 4412 щодо призупинення дії трудового договору.

Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4412-20/conv#Text

‼️ Що змінюється:

✅ Строк призупинення трудового договору
Призупинення може тривати сукупно не більше 90 календарних днів під час дії воєнного стану.
Цей строк включає всі періоди призупинення, якщо їх було декілька.

ℹ️ За згодою сторін, строк призупинення може бути продовжений понад 90 днів, але не довше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану.

✅ Строк дії наказу про призупинення
Наказ (розпорядження) роботодавця, яким визначено строк призупинення понад 90 днів, втрачає чинність наступного дня після закінчення строку, встановленого законом, якщо сторони не домовились про продовження.

📌 Отже: накази про призупинення трудових договорів, видані до 14 березня 2026 року, у яких не визначено конкретний строк призупинення, потребують перегляду - після спливу 90 календарних днів їх дія має бути врегульована сторонами, а не одноосібним рішенням роботодавця.

⚠️ Звертаємо увагу:
Якщо роботодавець приймає рішення достроково скасувати призупинення трудового договору, він повинен не пізніше ніж за 14 календарних днів повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

📋 Рекомендації роботодавцям:
🔹 переглянути раніше видані накази про призупинення трудових договорів;
🔹 визначити або уточнити строки призупинення;
🔹 у разі необхідності, погодити з працівниками продовження строку призупинення;
🔹 після завершення строку призупинення відновити дію трудового договору або вирішити питання подальших трудових відносин відповідно до законодавства (зокрема, звільнити працівника).

🤝 Команда First Pro Tax, зокрема, здійснює ведення кадрового та військового обліку, нарахування заробітної плати (аутсорс), консультування з питань праці, готова допомогти із аналізом ситуації, переглядом наказів про призупинення трудових договорів та приведенням кадрових документів у відповідність до нових вимог законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, запрошуємо вас завтра на 11.00 на щотижневий веб, на якому оглянемо, зокрема, нещодавні Узагальнюючі податкові консультації, зміни у валютному законодавстві та декілька нових роз'яснень.

План наступний:

• Узагальнююча поаткова консультація щодо оподаткування ПДВ операцій з комп'ютерними програмами та цифровим контентом
• Узагальнююча податкова консультація щодо податку на репатріацію при виплаті роялті нерезиденту через агента-резидента України: хто повинен сплачувати податок - ліцензіат чи агент?
• ⁠Штрафи за невиконання за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік
• ⁠НБУ збільшив граничні строки розрахунків за експортними операціями для окремих товарів із 180 до 270 календарних днів.
• ⁠ ⁠Наслідки з ПДВ у правонаступника після перетворення.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_17-bereznya/register

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебінару, на якому оглянули, зокрема, нові Узагальнюючі податкові консультації від Мінфіну щодо оподаткування операцій з програмною продукцією, питання щодо дотримання квоти працевлаштування осіб з інвалідністю та інші питання.

Запис за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=IS9AZNEXeiE

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід фізичної особи, отриманий при ліквідації іноземної компанії❓

📢 Джерело: постанова КАС ВС від 09.07.2025 р. по справі № 420/29881/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/128776444

📃Ситуація:
Фізична особа – резидент України, внаслідок ліквідації компанії, акціонером якої вона була, отримала майно та грошові кошти. Керуючись звільненням відповідно до п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ особою не було враховано даний дохід до оподаткування.
Податкова таке застосування норм ПКУ не визнала.

👮‍♂️Позиція контролюючого органу:

- за результатами аналізу звітності компанії встановлено про штучне формування статутного капіталу через циклічні фінансові операції та фіктивні операції з цінними паперами;

- платник не надав усіх документів, необхідних для підтвердження звільнення доходу від оподаткування.

- враховуючи наведене неможливо підтвердити право на застосування податкового звільнення.

👤Позиція платника податків:

- Платник подав декларацію разом із заявою про звільнення доходу від оподаткування та підтверджуючими документами;

- Дохід був отриманий безпосередньо від іноземної компанії як акціонером, а не через номінального власника;

- Податкове законодавство не передбачає проведення оцінки активів чи аудиту звітності іноземної компанії для цілей застосування звільнення.


⚖️Висновки Суду:

✅Доходи, отримані акціонерами внаслідок ліквідації іноземної компанії у 2020–2021 роках, можуть не включатися до оподатковуваного доходу, при дотриманні вимог.

✅Пункт 14 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ не визначає конкретного чіткого переліку документів для цілей підтвердження сукупності умов для звільнення оподаткування ПДФО.

✅ Для цілей застосування звільнення платник має подати:
1) декларацію про майновий стан і доходи;
2) заяву про звільнення доходу;
3) документи щодо вартості отриманого майна за фінансовою звітністю компанії.

✅ Податковий орган не довів штучність операцій або відсутність підстав для звільнення

👉 Отже, якщо платник виконав вимоги ПКУ щодо ліквідації іноземної компанії та подав необхідні документи, дохід, отриманий при ліквідації такої компанії у 2020–2021 роках, не підлягає оподаткуванню ПДФО.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, якщо пропустили цю новину - це про безподаткову ліквідацію іноземних компаній, до якої ми активно залучались у 2020-2021 рр. По багатьом кейсам, які ми супроводжували, були запити від ДПС (іноді, досить масивні) із підготуванням пояснень з нашого боку. Між тим, саме донарахувань по цьому напрямку у нас, на щастя, не було.

⚖️5% чи 18% ПДФО: як оподатковується оплачувана перерва гіг-спеціаліста

На жаль, позиція податкового органу в даній ситуації змінилась на фіскальну, і вже є негативне рішення суду.

📌 Джерело: Постанова третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 по справі № 160/7269/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/132297792

📢 Ситуація:

- Товариство є резидентом Дія-Сіті та укладає зі спеціалістами гіг-контракти.

- За умовами контракту гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву, оплату якої Товариство включило до складу винагороди.

- З метою правильного визначення ставки оподаткування Товариство звернулося до ДПС за індивідуальною податковою консультацією.

- В ІПК податковий орган зазначив, що така виплата підлягає оподаткуванню за ставкою 18%, а не 5%.


👮‍♂️Позиція ДПС:

🔻 пільгова ставка 5% застосовується лише до винагороди за виконані роботи або надані послуги за гіг-контрактом.

🔻 щорічна оплачувана перерва не є оплатою за виконану роботу.

🔻 відповідно така виплата не підпадає під пільговий режим оподаткування для резидентів Дія Сіті, а тому має оподатковуватися за ставкою 18%.


Позиція платника податків:

🔸 щорічна оплачувана перерва є частиною винагороди, визначеної гіг-контрактом.

🔸 отже така винагорода має оподатковуватись за ставкою 5%.


👩‍⚖️ Висновки Суду:


✅ Податковий кодекс має пріоритет у питаннях оподаткування над іншими законами.

✅ Закон про Дія Сіті є спеціальним законом, що регулює правовий режим діяльності, але не встановлює правила оподаткування..

✅ Пільгова ставка 5% застосовується лише до винагороди за виконані роботи або надані послуги.

✅ Умови гіг-контракту не можуть змінювати порядок оподаткування, встановлений ПКУ.

✅ Щорічна оплачувана перерва не є складовою винагороди за виконані гіг-спеціалістом роботи (надані послуги),тому підлягає оподаткуванню на загальних підставах.


‼️ Отже, апеляційний суд підтвердив, що оплата щорічної оплачуваної перерви гіг-спеціаліста не є винагородою за виконані роботи, а тому оподатковується за загальною ставкою ПДФО 18%, а не за пільговою ставкою 5%.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Що таке мобінг у трудових відносинах 👥

📎Роз'яснення з цього питання надано Східним міжрегіональним управлінням Держпраці: https://dp.dsp.gov.ua/novyny/chy-lehko-dovesty-fakt-mobinhu-v-trudovykh-vidnosynakh/

📃 Поняття мобінгу (цькування) у трудових відносинах офіційно закріплене у статті 2-2 Кодексу законів про працю України. Йдеться про систематичні, тривалі та умисні дії або бездіяльність роботодавця чи працівників, спрямовані на приниження честі, гідності та ділової репутації працівника, зокрема з метою впливу на його трудові права.

🔍До ключових ознак мобінгу належать:
🔺 систематичність і повторюваність поведінки;
🔺 умисний характер дій;
🔺 психологічний або економічний тиск;
🔺 створення ворожої чи принизливої атмосфери;
🔺 ізоляція працівника;
🔺 безпідставне позбавлення виплат або нерівні умови оплати праці.

☑️При цьому не є мобінгом законні управлінські рішення роботодавця — наприклад, зміна умов праці чи вимоги щодо виконання обов’язків, якщо вони здійснюються відповідно до законодавства.

⬇️На практиці, мобінг умовно поділяється на два основні види: економічний тиск і психологічний — і саме від цього залежить складність доведення в суді.


1️⃣ Економічний тиск – найлегший в доведенні, адже залишає по собі документальний слід.

Серед прикладів:
🔸необґрунтоване зниження зарплати;
🔸переведення на нижчеоплачувану посаду з порушенням процедури;
🔸вибіркове зменшення премій;
🔸затримка або невиплата коштів;
🔸позбавлення доплат і надбавок;
🔸штучні дисциплінарні підстави з фінансовими наслідками.

Тобто, присутні ситуації, коли працівнику встановлюються завідомо гірші умови оплати праці, порівняно з іншими працівниками, які виконують ідентичну або рівноцінну роботу.

❗️Проте не кожне зменшення або невиплата премії є мобінгом. Якщо премія має дискреційний характер або працівник не виконав встановлені KPI, такі дії можуть бути правомірними.

2️⃣ Психологічний мобінг, цей вид мобінгу складно довести, оскільки він пов’язаний із поведінкою в колективі та має оціночний характер.

Прояви психологічного тиску:
▪️створення напруженої, ворожої або образливої атмосфери;
▪️ізоляцію працівника від колективу;
▪️поширення негативної інформації;
▪️приниження честі та гідності;
▪️спрямовані дії з метою змусити звільнитися працівника.

❗️Проте, для визнання таких дій мобінгом необхідно довести: систематичність і тривалість; наявність умисного характеру та конкретної мети (наприклад, витіснення працівника).
❕Разові конфлікти або емоційні суперечки не вважаються мобінгом.


📢 Отже доведення мобінгу потребує комплексного підходу: встановлення об’єктивних дій, їх систематичності та тривалості, наявності умислу й визначеної мети, а також належного доказового підтвердження (накази, розрахункові листи, положення про оплату праці, електронні докази, показання свідків, експертні висновки). Остаточну правову оцінку цим обставинам може надати виключно суд у межах судового розгляду.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

🤬 Ще цікавий нюанс по саме частині ПДВ для ФОП у опублікованому Урядом тексті….

📑Реєстрація тут буде відбуватися автоматично “за даними податкової звітності таких осіб (декларації, звітів за результатами діяльності 2025 року, четвертого кварталу
2025 року — першого — третього кварталів 2026 року) з датою реєстрації 1 січня 2027 року”

💁‍♂️ Тобто, у 2027-му році (коли воно має за задумом Уряду запрацювати), то візьмуть декларацію річну за 2025-ий рік та/або декларації за 2026-ий рік. І ФОПа у якого буде за ці попередні періоди більше ніж 4 млн оборот одразу автоматом перекидають на платника ПДВ.

P.S. Якщо відверто, то текст дуже неякісно написаний. Його як мінімум треба переписати.

Розглянемо цей законопроєкт на нашому щотижневому вебінарі наступного тижня (як завжди, вівторок об 11.00).

Посилання на реєстрацію направимо у понеділок, коли визначимось з повним переліком питань.

Завтра об 11.00 проводимо наш щотижневий оглядовий веб. Плануємо розглянути наступні питання:

Новий законопроект від Мінфіну щодо реєстрації ФОПів платниками ПДВ з 2027 року та інших змін

Товар постачається на умовах DAP, за договором право власності переходить під час його отримання покупцем з оформленням на цю дату видаткової накладної. На яку дату виникає ПДВ?

Надання консультаційних послуг нерезиденту щодо взаємодії зі страховими компаніями та медичними закладами: чи є ПДВ?

Огляд рішення ВС щодо 30% коригування по критерію нерезидента з низькоподатковою організаційно-праоввою формою та щодо деяких інших питань

⁠Судова практика щодо визначення контролюючим органом звичайних цін.

⁠Фізична особа продає квартиру, придбану від забудовника, що знаходиться у власності менше 3 років, яка ставка ПДФО застосовується?
⁠
Фізична особа- резидент України продає нерухомість на території Латвії, які наслідки з оподаткування

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_24-bereznya/register

Безоплатна передача товарів військовій частині: які виникають ПДВ наслідки?

💬 Джерело: ІПК ДПС від 16.03.2026 № 1544/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Товариство має намір здійснити безоплатну передачу військовій частині товарів.
🔸 Військова частина не зареєстрована платником ПДВ.
🔸 Передача здійснюватиметься на митній території України добровільно та безоплатно.
🔸 Будь-яка грошова / негрошова компенсація, бартер, взаємозалік чи зустрічне постачання відсутні.
🔸 Товариство не отримує і не планує отримувати жодної економічної вигоди / відшкодування від отримувача.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи підпадає така операція під дію пп. 69.5 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ;
🔸 які умови / критерії повинні бути дотримані для застосування вказаної норми;
🔸 чи потрібно за такою операцією складати податкову накладну та реєструвати її в ЄРПН;
🔸 чи підлягає така операція оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою;
🔸 чи підлягає така операція відображенню у декларації з ПДВ;
🔸 який перелік документів є достатнім для підтвердження застосування пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Якщо Товариство здійснює добровільну передачу або відчуження товарів військовій частині без попереднього або наступного відшкодування їх вартості для потреб забезпечення оборони держави, то у розумінні пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ така операція не вважається операцією з реалізації для цілей оподаткування.

✅ Якщо Товариство здійснює передачу військовій частині товарів безоплатно (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, то для цілей оподаткування ПДВ така операція не вважається постачанням товарів у розумінні п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (крім випадків, коли операція оподатковується за нульовою ставкою ПДВ).

✅ Вказані операції не підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

✅ За такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються та податкова накладна не складається.

✅ Обсяги таких операцій не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

✅ Щодо визначення, чи товари добровільно передаються або відчужуються саме для потреб забезпечення оборони держави, захисту безпеки населення та інтересів держави, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства оборони України.

✅ ПКУ не містить безпосереднього переліку первинних та підтвердних документів, достатніх для застосування пп. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Коментар від First Pro Tax:
Контролюючі органи в першу чергу аналізують:
1) ціль передачі (саме оборона / безпека)
2) відсутність будь-якої компенсації (навіть непрямої)
3) первинні документи та їх формулювання

👉 Неправильна кваліфікація = ризик перекваліфікації в постачання з ПДВ.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Щодо законопроекту Мінфіну по ФОП та ПДВ - є досить неприємні моменти, розглянемо сьогодні на вебі об 11.00. Також поглянемо на можливі шляхи для уникнення обов'язку реєстрації платниками ПДВ.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_24-bereznya/register

Через 10 хвилин починаємо вебінар, приєднуйтесь!

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. На ньому розглянули, зокрема, новий законопроект від Мінфіну щодо реєстрації "спрощенців" платниками ПДВ, а також судову практику щодо застосування звичайних цін. Дуже рекомендуємо до перегляду.

Посилання на запис нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=rUQ9bsnx3mU

📢 Дата акта перевізника не збігається з датою фактичного розвантаження вантажу: що з податковим кредитом з ПДВ?

💬 Джерело: ІПК ДПС від 17.03.2026 № 1561/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Товариство є експедитором та з метою надання послуг замовнику уклало договір з третьою особою – перевізником.
🔸 Перевізник виконав перевезення.
🔸 При цьому перевізник оформив акт наданих послуг та склав податкову накладну на Товариство датою, яка відрізняється від дати розвантаження вантажу, підтвердженої товарно-транспортною накладною та супровідними документами.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:

🔸 чи має право Товариство сформувати податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, складеної на дату оформлення акта наданих послуг;
🔸 якою датою Товариство має оформити (перевиставити) акт наданих послуг замовнику та скласти відповідну податкову накладну.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку господарських операцій.

✅ Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця послуг на підставі податкової накладної, яка:
🔸 складена з дотриманням норм податкового законодавства;
🔸 зареєстрована в ЄРПН постачальником на такого покупця;
🔸 складена за фактом здійснення господарської операції з постачання послуг на дату першої події;
🔸 має показники, що відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

✅ При здійсненні операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг у експедитора виникають податкові зобов’язання з ПДВ:
🔸 на суму наданих замовнику транспортно-експедиторських послуг;
🔸 на суму послуг, отриманих від третіх осіб при виконанні договору транспортного експедирування, якщо місце постачання таких послуг визначається на митній території України.

✅ Податкова накладна за такими операціями складається на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену за п. 187.1 ПКУ, і така дата повинна відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією.

❗️ Коментар від First Pro Tax:

У разі розбіжності дат між актом, ТТН та податковою накладною контролюючі органи аналізують:
- дату першої події (п. 187.1 ПКУ);
- відповідність податкової накладної первинним документам;
- реальну дату надання послуг (через ТТН, акти).

👉 Невідповідність дат = ризик втрати податкового кредиту та претензій до формування податкових зобов’язань у експедитора.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua