Щодо житлової політики 🏠

📢13 січня 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроект № 12377 «Про основні засади житлової політики»
Джерело: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/55543

📌 Основна ціль законопроекту – це перехід від застарілої радянської моделі житлової політики до сучасних європейських підходів, орієнтованих на потреби людини, прозорі правила та довгостроковий розвиток житлового сектору.

Законопроект передбачає :

🔹 створення інституту соціальної (доступної) оренди з компенсацією орендної плати до 100% залежно від доходів, майна та соціального статусу;

🔹 формування фондів житла для оренди за доступною платою без можливості приватизації чи відчуження;

🔹 запровадження системи операторів соціального житла та операторів доступного житла;

🔹 залучення інвестицій та публічно-приватного партнерства у житловій сфері;

🔹 автоматизація та цифровізація процесів : створення електронних черг на житло, відкритий доступ до інформації про програми та доступні пропозиції;

🔹 скасування радянського Житлового кодексу та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Ключові переваги законопроекту:
▫️ Забезпечує реалізацію конституційного права на житло для громадян;
▫️ Створює зрозуміле та передбачуване середовище для інвесторів і розвитку житлового сектору

🖊 Законопроект набере чинності після підписання Президентом та офіційного оприлюднення (наразі статус: направлено на підпис Президента України).

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Що робити у разі неможливості виконати податковий обов'язок, зокрема, зареєструвати ПН або подати декларацію, внаслідок відсутності електроенергії? Відповідь на це питання надав Мінфін (https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_informuie_pro_poriadok_pidtverdzhennia_nemozhlivosti_vikonannia_podatkovikh_oboviazkiv_u_vipadku_vidkliuchennia_elektroenergii-5573) - судячи з усього, на запит від профільного Комітету ВР, який, мабуть, вже всі бачили.

Мінфін посилається на загальний порядок підтвердження неможливості виконання податкового обов'язку, визначений Порядком № 225.

Зі свого боку зазначимо, що ми колись подавали заяви відповідно до цього Порядку (в ситуації, коли майно, сервери та інші активи були фізично знищені, і саме це зумовлювало неможливість виконання податкового обов'язку), і навіть в умовах документального підтвердження та очевидності фактів, ДПС часто надавала рішення про відмову, і їх потім ще доводилось оскаржувати.

Тож, в умовах коли український бізнес потребує 100% підтримки з боку держави, такі відписки з боку Мінфіну лише з посиланням на вже існуючі правила без деталізації (зокрема, які документи можуть свідчити про неможливість виконання обов'язку саме в умовах відсутності електроенергії) і без внутрішньої роботи з підпорядкованою йому ДПС вважаємо недостатніми.

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, на якому розглянемо судову практику з податкових спорів, а також головні податкові та юридичні новини за тиждень.

В планах на завтра розглянути наступні питання:

Рекомендації Мінфіну щодо неможливості виконання податкових обов'язків у разі відсутності електроенергії

Верховний Суд - щодо податку на репатріацію при виплаті дивідендів нерезиденту, який перераховує їх далі

Верховний Суд - платник реалізовує аналогічну продукцію за різними цінами: чи є підстави для висновку ДПС, що нижча з цих цін є меншою за звичайну?

Верховний Суд - платник єдиного податку оскаржує рішення про анулювання реєстрації: чи може він подати позов щодо забезпечення позову шляхом зупинення рішення ДПС про таке анулювання?

Кеш-бек для клієнтів-фізичних осіб та наслідки з ПДФО

Внесок фізичною особою майнових прав (прав інтелектуальної власності) до статутного капіталу ТОВ за високою вартістю з подальшим продажем: що з ПДФО?

⁠Перелік авто для сплати транспортного податку у 2026 році

⁠Зміни у форму ТТН

Внесено зміни в порядок проведення перевірок під час воєнного стану

Зміни вправила бронювання військовозобов’язаних оборонно-промислового комплексу

Судова практика:
•⁠ ⁠щодо заправки автомобіля працівником у вихідний день;
•⁠ ⁠щодо звільнення від нарахування пені за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов’язання у період дії воєнного стану

Посилання на реєстрацію нижче:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_10-lyutogo/register

‼️📢Зміни у оформленні листків непрацездатності!

9 січня 2026 року Президент підписав Закон України від 05.11.2025 №4683-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування» (далі – Закон № 4683).

Цим законом внесені зміни до Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про соцстрахування) щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності.

На сьогодні базова форма лікарняного листа — електронна. Він формується на підставі медичного висновку лікаря в електронній системі охорони здоров’я. Але паперові лікарняні нікуди не зникали. Їх дозволено видавати у чітко визначених випадках, які наведені в пункті 8 наказу МОЗ від 01.06.2021 № 1066, зокрема, через технічні причини або помилки, якщо минув строк, протягом якого лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність, якщо зупинено в умовах воєнного стану доступ користувачів електронної системи охорони здоров'я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров'я тощо.
З 1 квітня 2026 року прямо у статті 23 Закону про соцтрахування № 1105 буде прописано, що паперовий листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги, якщо електронний лікарняний сформувати неможливо.

В статті 23 Закону про соцстрахування з’явиться умова щодо документальної підстави для оплати лікарняного сумісникам або ФОПам. Так, якщо листок непрацездатності видано в паперовій формі, то працівнику-суміснику чи ФОПу, який працює одночасно за трудовим договором, підставою для оплати лікарняних чи декретних буде копія листка непрацездатності у паперовій формі, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи такої особи.

Якщо ж ФОП не працює за трудовим договором, копію листка непрацездатності у паперовій формі засвідчує заклад охорони здоров’я, який його видав.
У разі видачі листка непрацездатності у паперовій формі для особи, яка працює за сумісництвом, на умовах трудового договору (контракту) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є копія листка непрацездатності у паперовій формі, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи такої особи.

Для застрахованої особи, яка одночасно здійснює підприємницьку та іншу діяльність і не працює на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності у паперовій формі засвідчує заклад охорони здоров’я, який його видав.

Також буде вдосконалений процес проведення перевірок видачі та обґрунтованості продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування. Цим питанням будуть займатись визначені Фондом соцстрахування посадові особи територіальних органів Фонду, а в разі необхідності перевірки медичних висновків про тимчасову непрацездатність – перевірка обґрунтованості видачі листків непрацездатності буде проводитись із залученням уповноважених лікарів, перелік яких затверджується уповноваженим органом управління.

Компанія First Pro Tax надає послуги аутсорсингу, зокрема аутсорсинг кадрового та військового обліку, обліку заробітної плати. При наявності питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Колеги, наш клієнт - велика виробнича компанія, яка розташована в Бучанському районі, розгляне кандидатуру на посаду головного бухгалтера. У разі зацікавленості з вашого боку, звертайтеся або направляйте резюме:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Чи є обґрунтованим висновок ДПС про заниження платником ПДВ зобовʼязань без доказування причинно-наслідкового звʼязку між діями та наслідками ❓
Якими критеріями повинна керуватись ДПС під час камеральної перевірки, щоб визначити наявність умислу в діях платника ❓

🔗 Розглянемо постанову Верховного Суду від 22.01.2026 по справі № 640/4080/22.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133507804

📝Обставини справи:

🔸 Під час камеральної перевірки встановлено, що позивач:
- у декларації з ПДВ за серпень 2021 р. відобразив суму ПДВ у рядку 16.2 (збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків);
- подав уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень 2021 р., яким збільшено показник р. 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду) на зазначену суму.

🔸 В акті перевірки ДПС зазначила:
- позивач передчасно збільшив суму від`ємного значення, що включається до складу ПК поточного звітного періоду, у декларації з ПДВ за серпень 2021 р.;
- висновки здійснені з урахуванням наявної в ДПС інформації щодо умисного характеру дій платника, спрямованих на порушення податкового законодавства.

🔸 ДПС прийняла ППР, яким:
- зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду за серпень 2021 р.;
- збільшено суму ПДВ зобовʼязань та нараховано штрафи.

🔸 Платник податків оскаржив вказані ППР у судовому порядку.

⚖️ Висновки суду:

✅ Під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган наділений повноваженнями перевіряти правильність арифметичного та методологічного заповнення податкової звітності, однак реалізація таких повноважень передбачає обов`язок:
1) чітко встановити:
- у чому саме полягає допущене платником порушення;
- які конкретні норми податкового законодавства порушено;
2) навести розрахунки, що дозволяють перевірити правильність визначення відповідних сум податкових зобов`язань чи від`ємного значення.

✅ Контролюючий орган, посилаючись на порушення порядку відображення від`ємного значення ПДВ, фактично обмежився констатацією передчасності формування відповідного показника без наведення чіткої та зрозумілої логіки, яка б дозволяла встановити причинно-наслідковий зв`язок між:
- поданням уточнюючого розрахунку до декларації за липень 2021 р.; та
- конкретними наслідками для податкової декларації за серпень 2021 р. у вигляді заниження податкових зобов`язань і завищення від`ємного значення саме у визначених сумах.

✅ З акта камеральної перевірки не вбачається, яким чином контролюючим органом було співвіднесено:
- дати подання податкової декларації;
- уточнюючого розрахунку;
- порядок їх врахування у відповідних рядках декларації з ПДВ, з урахуванням приписів ст. 50 ПКУ та розділу V Порядку № 21.
✅ Відсутність такого аналізу позбавляє можливості перевірити правильність висновків контролюючого органу не лише судом, а й самим платником податків.

✅ Формулювання висновків акта перевірки щодо умисного характеру дій платника податків здійснено:
- без наведення фактичних даних, які б свідчили про наявність відповідного суб`єктивного елементу;
- без аналізу поведінки платника, його дій після виявлення можливих помилок;
- без урахування того, що сам факт подання уточнюючого розрахунку є реалізацією права, прямо передбаченого ст. 50 ПКУ, і не може сам по собі свідчити про протиправну чи умисну поведінку.

✅ ППР не відповідають вимогам обґрунтованості та мотивованості, оскільки:
- не містять достатнього викладення фактичних обставин;
- не розкривають механізму застосування норм податкового законодавства до встановлених даних;
- не дозволяють перевірити правомірність втручання контролюючого органу у майнові права платника податків.

У разі виникнення будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу, який був присвячений цікавій судовій практиці, огляду змін у форму ТТН та змінам у правилах проведення перевірок та бронювання. І, до речі, майже вклались в одну годину 😉

Посилання на запис нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=FsYuS10Dz38

🌾 Аграрії прифронтових територій можуть отримати компенсацію за пошкоджені посіви

📎 Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/885-2021-%D0%BF#Text

📢 Кабмін оприлюднив Постанову, яка передбачає надання безповоротної фінансової допомоги агросектору у разі повної втрати посівів під урожай попереднього року, які були пошкоджені/знищені внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру. Постанова набрала чинності з 06.02.2026р.


💰 Розмір допомоги становить :
До 4700 грн. на 1 га пошкоджених посівів, але не більше 2000 га на одного отримувача❕

❗️ Заявка подається виключно через особистий електронний кабінет у Державному аграрному реєстрі (ДАР).

🗓 Прийом заявок - щороку з 10 по 28 лютого (після оголошення в ДАР).


До заяви додаються 📃:

🔹 для юридичних осіб — звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай попереднього року (за формою № 4-сг (річна) разом із квитанцією № 2 про приймання звіту органом Держстату), звіт про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на останню звітну дату (за формою № 29-сг (річна);
🔹 для ФОП — довідка в довільній формі про підсумки посівів під урожай попереднього року;

🔹 довідка регіонального/обласного центру з гідрометеорології Українського гідрометеорологічного центру ДСНС про надзвичайну ситуацію природного характеру, внаслідок якої відбулося пошкодження посівів сільськогосподарських культур;

🔹 акт обстеження посівів сільськогосподарських культур, який складається сільськогосподарським товаровиробником після виникнення надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру;

🔹 довідка про відсутність страхових відшкодувань за пошкодження посівів сільськогосподарських культур, яка складається отримувачем у довільній формі;

🔹 довідка ДПС про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, на дату її оформлення та є чинною на дату подання заявки;

🔹 інформація в довільній формі про всіх пов’язаних з відповідним отримувачем осіб, які протягом бюджетного періоду є отримувачами згідно з цим Порядком.


❗️ Обов’язковою умовою є включення суб’єкта господарювання до переліку постраждалих, визначеного регіональною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

✅ Розгляд заявок здійснюють обласні комісії. Остаточний розподіл коштів проводить Мінекономіки в межах бюджетних призначень (до 14 квітня поточного року).


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

💬 Джерело ІПК ДПС від 22.01.2026 № 479/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Дочірнє підприємство (ДП) є членом міжнародної групи компаній.
🔸 Власником 100% акцій підприємства є компанія – резидент Німеччини.
🔸 ДП має намір розподілити свої нерозподілені прибутки у вигляді дивідендів на користь нерезидента – учасника.
🔸 Вказана компанія – нерезидент не є бенефіціарним власником дивідендів, оскільки 100% акцій цієї компанії володіє інша компанія – резидент Німеччини.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання:

🔸 Чи може дочірнє підприємство застосовувати понижену ставку податку на доходи нерезидентів у розмірі 10% відповідно до ст. 10 договору про уникнення подвійного оподаткування з ФРН (Угода), якщо:
- безпосередній отримувач дивідендів не є бенефіціарним власником;
- бенефіціарний власник і отримувач дивідендів є резидентами Німеччини.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

🔸 Якщо компанія-нерезидент, яка є безпосереднім отримувачем доходу у вигляді дивідендів не є фактичним бенефіціарним отримувачем такого доходу, то під час виплати такого доходу дозволяється застосування договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний отримувач такого доходу (зокрема, ФРН) в частині:
- звільнення від оподаткування; або
- застосування пониженої ставки податку.
🔸 Зазначені пільги діють за умови надання документів, визначених абз. 4 – 6 п. 103.2 ПКУ:
а) від отримувача доходу заяви у довільній формі:
- про відсутність у нього статусу бенефіціарного отримувача доходу;
- про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені нижче у пп. «б»;
б) від бенефіціарного отримувача доходу:
- заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного отримувача доходу;
- документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів);
- довідки про статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ПКУ.

🔸 Ставка 5%, зазначена у п.п. «а» п. 2 ст. 10 Угоди, застосовується при виплаті особою, яка у розумінні Угоди є «компанією» і резидентом України, доходів, що є «дивідендами» (відповідно до визначення п. 3 ст. 10 Угоди), на користь особи, яка у контексті Угоди є:
- резидентом Німеччини; та
- «компанією» (іншою, ніж товариство); та
- «фактичним (бенефіціарним) власником» отриманих дивідендів; та
- власником (безпосередньо володіє) принаймні 20% капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди.
🔸 У всіх інших випадках застосовується ставка 10% за п.п. «b» п. 2 ст. 10 Угоди, зокрема, коли не виконується умова п.п. «а» п. 2 ст. 10 Угоди щодо безпосереднього (прямого) володіння.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, на якому розглянемо актуальні податкові питання за тиждень.

В планах на завтра розглянути наступні питання:

Нові ініціативи щодо ФОП (замість реєстрації платниками ПДВ)

ДіяСіті - судова практика щодо оскарження ІПК про оподаткування перерв за гіг-контрактом ПДФО за ставкою 18%

Кеш-бек для клієнтів-фізичних осіб та наслідки з ПДФО

Внесок фізичною особою майнових прав (прав інтелектуальної власності) до статутного капіталу ТОВ за високою вартістю з подальшим продажем: що з ПДФО?

ДіяСіті - дивіденди нараховуються після спливу 2 років поетапними траншами: чи застосовується пільга з ПДФО до всіх траншів?

ТОВ отримало товар від нерезидента, але право вимоги було відступлене ним на резидента і погашене зустрічним постачанням товару: які особливості оподаткування?

⁠Компенсація витрат на відрядження працівника - роз’яснення ДПС

⁠Чи має право Громадська організація (як неприбуткова) отримувати пасивні, зокрема, у вигляді процентів за депозитом

⁠Судова практика щодо умови звільнення від оподаткування ПДВ у разі знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів, ділової мети при отриманні позики від материнської компанії - нерезидента.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_17-lyutogo/register

Чи має митниця право коригувати митну вартість лише на підставі даних своїх баз та МД інших імпортерів❓

🖊Джерело: постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №560/14166/24
📎 https://reyestr.court.gov.ua/Review/130816017

📢Ситуація:

▫️Підприємство задекларувало митну вартість імпортованого товару за першим (основним) методом  - за ціною договору. Також для митного оформлення Підприємством було надано всі необхідні документи (контракт, інвойси, платіжні документи, транспортні та інші супровідні документи).

▫️В свою чергу митниця висловила сумніви щодо правильності визначення митної вартості та запросила додаткові документи.

▫️Після цього митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості, застосувавши другорядний метод на підставі інформації з баз даних ЄАІС та митних декларацій інших імпортерів.

▫️У результаті підприємству було оформлено картку відмови у митному оформленні за заявленою митною вартістю.

👮‍♂️Позиція Митних органів:

🔻Рівень задекларованої митної вартості є нижчим за наявну в базах митниці інформацію щодо аналогічних товарів. У зв’язку з цим митна вартість підлягає коригуванню із застосуванням другорядного методу.

🔻Подані документи містили розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, та не підтверджували всіх складових митної вартості.

🙋 Позиція Підприємства:

🔸 Підприємством було подано повний пакет первинних документів, які підтверджують фактичну ціну товару та складові митної вартості.

🔸 Розбіжності у документах є формальними та не впливають на числові значення митної вартості.

🔸 Митницею не доведено неможливість застосування першого методу визначення митної вартості.

⚖️Висновки суду:

✅ Основним методом визначення митної вартості є ціна договору (перший метод).

✅ Перехід до другорядних методів можливий лише за умови доведеної неможливості застосування першого методу.

✅ Рішення про коригування не може базуватися виключно на митних деклараціях інших імпортерів без аналізу ідентичності товарів, умов поставки, обсягів та комерційних факторів.

✅ Дані інформаційних баз митниці (ЄАІС, АСАУР) мають лише допоміжний характер і не можуть бути єдиною підставою для коригування митної вартості.

✅ Митниця не має права вимагати документи поза вичерпним переліком згідно ст. 53 МКУ.

✅ Формальні розбіжності або неточності в документах не є підставою для невизнання митної вартості, якщо вони не впливають на її числові значення.

📌 Отже, апеляційний суд підтвердив, що митниця не має права коригувати митну вартість товарів виключно на підставі даних власних інформаційних баз або митних декларацій інших імпортерів без належного обґрунтування неможливості застосування першого методу.

📌 Якщо декларантом подано повний пакет первинних документів, які підтверджують фактичну ціну товару, митний орган зобов’язаний прийняти митну вартість за ціною договору.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебінару. Був досить цікавий огляд декількох судових рішень, тож рекомендуємо 😉

Запис за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=zFAglJc3ykw

Панство, все частіше зустрічаються випадки, коли суб'єкти владних поноважень, зокрема, й ДПС готують процесуальні документи з використанням ШІ та з посиланням на судові рішення, яких не існує (або існують, але стосуються інших питань - не пов'язаних з посиланням на них)... і що гірше, суди такі документи навіть приймають (тобто часто відповідні посилання не перевіряються). Саме тому під час податкових спорів є сенс перевіряти кожне посилання податкової служби на судову практику (особливо, якщо вони покладають відповідні рішення в основу своєї правової позиції) - на предмет реальності таких рішень - оскільки це може безпосередньо вплинути на результат судового оскарження.

PS Висловлюємо щиру подяку глядачам наших вебів, які діляться з нами цікавими кейсами з практики - зокрема, зазначеним вище випадком.

PS2 До речі, ми наразі також супроводжуємо справу з таким самим зловживанням з боку податкової служби.

📢 Мінекономіки відновлює надання безповоротної державної допомоги у формі грантів, яка реалізується в межах бюджетної програми «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу».

Державна підтримка надається відповідно до Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738.

✅ 2 лютого 2026 року розпочинається прийом заяв на отримання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та для створення або розвитку тепличного господарства.

✅ Заява формується засобами Порталу Дія: https://diia.gov.ua/

✅ Грант на сад надається для висадки та облаштування нового саду, ягіднику, винограднику площею від 1 до 25 гектарів.

✅Розмір гранту, який надається одному отримувачу, не перевищує 10000000 гривень та cтановить не більше 400000 гривень на 1 гектар.

✅Грант на теплицю надається на будівництво модульної теплиці площею не менше 0,4 гектара та не більше 2,4 гектара, з урахуванням максимального розміру гранту:
0,4 - 0,6 гектара – 2 млн. гривень;
0,8 - 1,2 гектара – 3,5 млн. гривень;
1,6 - 2,4 гектара - 7 млн. гривень.

✅Суб’єкти господарювання, які претендують на отримання гранту, мають бути зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі “Державний аграрний реєстр”, реалізацію проекту отримувач повинен здійснювати на землях, право власності та/або користування на які підтверджено належними правовстановлюючими документами на строк не менше семи років на дату подання заяви.

Джерело: me.gov.ua/Documents/Detail/a6283527-29fc-417b-89ce-c62e9e2f458b?lang=uk-UA&title=OgoloshenniaProPriiomZaiavNaOtrimanniaGrantu

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, на якому розглянемо головні податкові та юридичні новини за тиждень.

Плануємо розглянути, зокрема, наступні питання:

Діалог з бізнесом від ДПС VS Практика перевірок та оскаржень

Фізична особа - резидент України надає послуги довірчого управління щодо управління 100% акцій іноземної компанії, які належать іншій фізичній особі - резиденту України: чи визнається надавач таких послуг контролюючою особою щодо такої іноземної компанії?

В платіжних дорученнях помилково вказано призначення платежу - постачання товару, а насправді це повротна фінансова допомога: чи виникають ПДВ та доходи?

ТОВ користується торгівельним знаком без укладеного ліцензійного договору з правовласником: чи визнавати доходи від безоплатного використання?

ТОВ обліковує програмне забезпечення як НМА, і за договором строк корисного використання складає 1 рік: в якій групі НМА визнавати таке ПЗ в податковому обліку та як нараховувати різниці?

Комісіонер постачає товари, отримані від комітента (платника ПДВ або неплатника): які наслідки з ПДВ у комісіонера в частині послуг та вартості товарів?

Верховний Суд - податкова звернулась до суду з вимогою обмежити право керівника юридичної особи - боржника щодо виїзду за кордон: чи дотримані умови з боку ДПС?

⁠Судова практика:
•⁠ ⁠Ненадання калькуляції, лімітно-забірних відомостей, технологічних карт, карток розкрою – чи є законною підставою для нарахування ПДВ при списанні запасів у виробництво?
•⁠ ⁠Зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів

⁠Роз’яснення щодо резидентів Дія Сіті:
•⁠ ⁠Якщо винагорода гіг-спеціалісту за гіг-контрактом не нараховується та не виплачується, чи нараховується ЄСВ за такий місяць?
•⁠ ⁠Товариство – резидент Дія Сіті (не платник ПДВ) надає послуги з програмування виключно нерезидентам – чи виникає обов’язок в реєстрації платником ПДВ?
•⁠ ⁠Товариство - резидент Дія Сіті – платник ПНВК добровільно перераховує кошти, безоплатно передає товари на користь Збройних Сил України – чи має право

Товариство скористатись пільгою без отримання довідки про їх неприбутковий статус та/або витягу отримувача з реєстру неприбуткових організацій, як відобразити операції в декларації.

Нижче посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_24-lyutogo/register

🌱 Гранти на створення або розвиток тепличного господарства

Постановою КМУ від 21.06.2022 р. № 738 затверджено Порядок надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства. 🔗 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n347
Гранти надаються в межах бюджетної програми «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» та є безповоротною державною допомогою.

📌Вимоги для отримання гранту:

1️⃣Отримувачами можуть бути:

🔹ЮО (крім комунальних та державного сектору), кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України;
🔹ФОП — громадяни України;

❕За умови, якщо вони:
- зареєстровані в Державному аграрному реєстрі;
- провадять діяльність у сфері вирощування с/г культур на землях, на які право власності та/або користування землею підтверджено документально (зі строком дії ≥ 7 р. на дату подання заяви) .

2️⃣ Гранти надаються для будівництва лише однієї модульної теплиці площею від 0,4 до 2,4 га включно відповідно до типового проєкту.

2️⃣ На 1 га модульної теплиці необхідно залучити:
▫️ ≥ 4 постійних працівників/нових членів господарств; та
▫️ ≥ 10 сезонних працівників/нових членів господарств (зайнятість ≥ 8 міс. на рік).
Зарплата ≥ мінімальної з/п, зі сплатою ЄСВ.

3️⃣ Умова співфінансування повинна бути у такому співвідношенні:

🔹Базова модель:
▫️< 50% вартості проекту будівництва теплиці — за рахунок гранту; та
▫️≥ 50% — за власні/кредитні кошти заявника.

🔹Пільгова модель:
▫️< 80% — грант; та
▫️ ≥ 20% — власні/кредитні кошти:
👉для суб’єктів:
- з реєстрацією на територіях можливих/активних бойових дій; або
- у кого ≥80% земель на ТОТ.

💰Максимальний розмір гранту:

0,4 - 0,6 га — 2 млн. грн.;
0,8 - 1,2 га — 3,5 млн. грн.;
1,6 - 2,4 га — 7 млн. грн..

✔️ Будівництво здійснюється за типовим проектом, затвердженим Мінекономіки.
✔️ Отримувач може подати заяву лише на одну модульну теплицю.

📃Заява подається через Дію або у відділенні уповноваженого банку.

📎До заяви обов’язково додається:
🔻проект будівництва модульної теплиці з кошторисом;
🔻проект зрошення із зазначеним джерелом водозабору (у разі відсутності такого розділу в проекті);
🔻документи щодо земельних ділянок.

Рішення про надання гранту приймається Мінекономіки протягом 10 робочих днів.

⏳Ключові строки

🔸7 роб. днів — для укладення договору про надання гранту та відкриття рахунку в банку.
🔸30 календарних днів з дати укладення договору — для внесення отримувачем власної частки співфінансування на рахунок.
🔸До 12 міс. — строк реалізації проекту.
❗️Невикористані кошти повертаються до бюджету.

❕Всього заплановано будівництво 1000 теплиць , після вичерпання бюджетних коштів прийом заяв буде припинено.

Бажаєте отримати грант на свою справу або маєте питання, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Через 10 хвилин починаємо щотижневий веб. Приєднуйтесь ;)

🌳 Гранти на садівництво, ягідництво та виноградарство

📌 Джерело: Порядок надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n200

Гранти надаються для висадки та облаштування нового саду, ягіднику або винограднику (далі — насадження) площею від 1 до 25 га.

📍 Вимоги до площі та розташування:

🔸 Насадження можуть розташовуватися на одній або суміжних земельних ділянках;
🔸 Допускається наявність між ділянками: господарських шляхів, полезахисних лісосмуг, річок, каналів, ярів, заболочених земель та інших захисних насаджень, рубежів;
🔸 Площа насаджень ≤ 25 га.

Отримувач гранту зобов’язаний:

☑️ створити нові робочі місця або залучити нових членів фермерського господарства;
☑️ працевлаштувати осіб на повну зайнятість;
☑️ встановити заробітну плату не нижче мінімальної;
☑️ сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому, ніж розрахований із мінімальної заробітної плати.

🔺 Кількість робочих місць визначається у додатку 1 Порядку.

💰 Умови співфінансування:

🔹 Базова модель:
▫️< 50% вартості проекту насаджень — за рахунок гранту; та
▫️≥ 50% — за власні/кредитні кошти отримувача.

🔹Пільгова модель:
▫️< 80% — грант; та
▫️ ≥ 20% — власні/кредитні кошти:
👉для суб’єктів:
- з реєстрацією на територіях можливих/активних бойових дій; або
- у кого ≥ 80% земель на ТОТ.

💰 Розмір гранту одному отримувачу, не перевищує 10 млн. грн та становить не більше 400 000 грн на 1 га.

💧 Додаткові умови:

▫️ Гранти надаються за умови встановлення системи зрошення та водозабору для всіх культур, крім винограду.

▫️ Реалізація проекту здійснюється на землях, на які право власності та/або користування землею підтверджено документально (зі строком дії ≥ 7 р. на дату подання заяви).

📃 Заява подається через Дію або у відділенні уповноваженого банку.

📎 До заяви обов’язково додаються:
🔻 проект висадки насаджень ;
🔻 проект зрошення із зазначеним джерелом водозабору для всіх культур, крім винограду (у разі відсутності такого розділу в проекті);
🔻 документи щодо земельних ділянок.

Рішення про надання гранту приймається Мінекономіки протягом 10 роб. днів.

⏳ Ключові строки:

🔸 7 роб. днів — для укладення договору про надання гранту та відкриття рахунку в банку.
🔸 30 календарних днів з дати укладення договору — для внесення отримувачем власної частки співфінансування на рахунок.
🔸 До 18 міс. — строк реалізації проекту.

❗️ Невикористані кошти повертаються до бюджету.

❕ Заплановані площі посадок становлять 10 000 га, після вичерпання бюджетних коштів прийом заяв буде припинено.

Маєте питання щодо гранту та його оформлення, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось з вами записом вебу, який проводили сьогодні. Розглядали цікаві питання, зокрема законопроект щодо змін до ДіяСіті, декілька листів з питань ДіяСіті, КІК, судову практику, зокрема, щодо податкових ризиків при безоплатному користуванні ТМ:

https://www.youtube.com/watch?v=KB_FENpBiFg

📢 Покупець повертає товар: на яку дату складати розрахунок коригування до податкової накладної?

💬 Джерело: ІПК ДПС від 09.02.2026 № 736/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Товариство 22.10.2025 за договором поставки отримало від покупця попередню оплату за товар та відвантажено такий товар у повному обсязі.
🔸 На зазначену дату Товариство склало податкову накладну, а 06.11.2025 зареєструвало її в ЄРПН та відобразило податкові зобовʼязання у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2025 р.
🔸 12.11.2025 покупець повернув Товариству товар у повному обсязі, а кошти за такий товар Товариство повернуло покупцю 25.11.2025.

🤷‍♂️ Товариство просить надати ІПК щодо порядку складання податкових накладних / розрахунків коригування в описаній у зверненні ситуації.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ В описаній у зверненні ситуації розрахунок коригування до ПН, складеної постачальником на дату отримання попередньої оплати та відвантаження товару, складається на дату повернення товару покупцем, тобто на дату 12.11.2025р.


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, є гарні новини по Кіпру - з 2026 року для отримання статус резиденту Кіпру вже не перевіряється факт наявності резиденства в іншій країні. Тож умови спростились.

Буквально сьогодні говорили про це з нашими партнерами на Кіпрі.

У разі будь-яких питань по структуруванню через Кіпр, отримання локального податкового резиденства, оформлення відмови від податкового резиденства України, а також з приводу інших юрисдикцій, можете звертатись:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua