Панство, нагадуємо, що об 11.00 проводимо щотижневий веб. Посилання на реєстрацію нижче:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_27-s-chnya/register

❗️ 🇨🇾 На Кіпрі проведено найважливішу податкову реформу за остані 20 років. Більшість нововведень набувають чинності з 1 січня 2026 року.

Нижче розглянемо основні зміни в податковій системі Кіпру.

📌 Податкові ставки.
🔸 Станом на 2026 податковий рік ставка податку на прибуток підприємств (CIT) зросла з 12,50% до 15%. Для всіх. Між тим, пільги щодо прибутків у вигляді дивідендів, від продажу акцій та корпоративних прав зберігаються. Також зберігаються податкові режими NID (дозволяє знизити ефективну ставку податку по відсоткам) та IP Box (дозволяє знизити ефективну ставку податку по роялті).
🔸 Прибуток від криптовалют (включаючи прибуток капітального характеру) оподатковуватиметься за фіксованою ставкою 8%.

📌 Податок на репатріацію.
🔸 Податок на репатріацію знижується з 17% до 5% з дивідендів, що:
- виплачуються фізичним особам-резидентам Кіпру та доміцильованим особам;
- виплачуються асоційованим компаніям у юрисдикціях з низьким оподаткуванням;
- для фізичних осіб, які є резидентами Кіпру і при цьому не є доміцильованими, як і раніше, застосовується звільнення від оподаткування щодо отриманих дивідендів.

🔸 Нові правила щодо конструктивних дивідендів застосовуються, якщо акціонер є податковим резидентом Кіпру та доміцильованою фізичною особою. Ставка податку на Репатріацію для конструктивних дивідендів становить 10%.

📌 Гербовий збір.
Закон про гербовий збір було скасовано з 1 січня 2026 року.

📌 Податок на прибуток.
🔸 Визначення податкового резидентства для компаній розширено, включивши тест на реєстрацію, якщо угода про уникнення подвійного оподаткування не передбачає інше.
🔸 Податкові збитки можуть переноситися на наступний період протягом семи років (замість п'яти років).
🔸 Звільнення від оподаткування прибутку іноземного постійного представництва не застосовуватиметься, якщо постійне представництво знаходиться в юрисдикції, що входить до “чорного” списку ЄС.
🔸 Дозволені податкові відрахування до 50 тис. євро на податковий рік для пожертвувань та внесків, зроблених до культурних закладів (cultural institutions).
🔸 Дозволені податкові відрахування до 300 тис. євро на витрати, понесені на лістинг акцій на визнаній фондовій біржі.
🔸 Відрахування у розмірі 120% на дослідження та розробки нематеріальних активів продовжено до 2030 року. Ця зміна також стосується 2025 податкового року, оскільки чинне положення застосовується до 2022—2024 податкових років.

📌 Податок на оборону.
🔸 Компанії більше не будуть обкладатися податком на оборону з пасивного процентного доходу. Тобто з 2026 податкового року процентний дохід компаній оподатковуватиметься лише податком на прибуток.

🔸 Дивідендний дохід, отриманий від компаній, які не є податковими резидентами Кіпру, оподатковуватиметься Податком на оборону за ставкою 5% (замість 17%), якщо не будуть виконані відповідні умови для звільнення.

📌 Податок на приріст капіталу (CGT)
Основні зміни, внесені до закону про CGT, такі:
- поріг для непрямого відчуження акцій компанії, яка володіє нерухомим майном на Кіпрі, знижено з 50% до 20%.
- CGT може бути застосований, якщо акції продаються в компанії, яка опосередковано бере участь у компанії або компаніях, які володіють нерухомим майном, розташованим на Кіпрі, і щонайменше 20% (раніше 50%) справедливої ринкової вартості проданих акцій походить від нерухомого майна на Кіпрі.

📌 Адміністрування податків.
🔸 Кінцевий термін подання річної декларації про доходи буде через 13 місяців після закінчення податкового року (а не через 15 місяців). Наприклад, кінцевий термін для 2026 податкового року буде 31 січня 2028 року.
🔸 Остаточний платіж має бути здійснений до кінцевого терміну подання податкової декларації. Раніше остаточний платіж мав бути здійснений протягом восьми місяців після закінчення податкового року.

У разі наявності будь-яких питань з приводу структурування через Кіпр, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Викладаємо запис вчорашнього вебу. Розглядали, зокрема, позицію РБО по рестрації ФОПів платниками ПДВ (доречне зауваження, що якщо і впроваджувати обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ для ФОП, то потрібно індексувати поріг реєстрації десь до 3-4 млн грн, враховуючи те, що поточний поріг в 1 млн грн. був впроваджений більше 10 років тому).

Також присвятили час огляду питань щодо зберігання пального для генераторів, що станом на сьогодні дуже актуально.

Крім того, поділились судовим кейсом, в якому наша команда виграла спір з ДПС - щодо донарахувань ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

І, звісно, оглянули актуальні листи ДПС.

Тож, дуже рекомендуємо до перегляду 😉

Із самим записом ви можете ознайомитись за посиланням нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=sg3j4mfOawI

Панство, щойно отримали декілька позитивних ІПК по нашим запитам з питань КІК та оподаткування продажу нерезидентами нерухомості в Україні. Деталі повідомимо згодом, окремими повідомленнями.

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, на якому розглянемо головні податкові та юридичні новини за тиждень.

Плануємо розглянути, зокрема, наступні питання:

Практика податкових перевірок - що ДПС фіксували в останніх актах

Чергові рекомендації НБУ щодо ризиків та ознак дроблення бізнесу через ФОП

КІК: чи застосовується відповідальність у разі незаповнення рядків 31-33, якщо прибуток КІК звільнений від оподаткування?

Дивіденди на користь компанії-нерезидента: чи вираховується з бази "дивідендного" авансового внеску податок на репатріацію?

Фізична особа - нерезидент продає квартиру в Україні: чи може він розраховувати на звільнення від ПДФО та військового збору?

Фізична особа вносить майно в статутний капітал компанії-нерезидента: чи є податкові наслідки з ПДФО?

⁠Чи допускається проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією із заборгованістю ТОВ перед цим нерезидентом щодо виплати дивідендів?

⁠Чи будуть застосовуватись штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у разі відсутності можливості їх реєстрації з причини анулювання кваліфікованого електронного підпису керівника підприємства у зв’язку із його смертю, відсутності іншої уповноваженої особи та отримання новим керівником кваліфікованого електронного підпису у наступному місяці?

Посилання на реєстрацію нижче:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_3-lyutogo/register

🏠Чи має право іноземець на пільгу з ПДФО та ВЗ при першому продажі будинку, який перебуває у власності більше 3 років?

📎 Джерело: ІПК ДПС від 23.01.2026 № 499/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

👮‍♂️Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
Платник податків фізична особа планує стати податковим резидентом Австрійської Республіки. В майбутньому, після зміни податкового резидентства, фізична особа-нерезидент планує здійснити продаж обʼєкту нерухомого майна (житлового будинку), що розташований на території України, на користь юридичної особи-резидента України.

❓У платника податків виникають наступні запитання:

🔸Чи застосовується звільнення від оподаткування ПДФО та ВЗ згідно з п. 172.1 ПКУ у разі отримання фіз. особою – нерезидентом доходу з території України від першого продажу протягом звітного податкового року об’єкта нерухомого майна (житлового будинку), який придбано за договором купівлі-продажу та перебував у власності такої особи більше трьох років?

🔸Чи має бути подана фіз. особою – нерезидентом податкова декларація у зв’язку з продажем зазначеного об’єкта нерухомого майна (житлового будинку) у разі звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військового збору згідно з п. 172.1 ПКУ?


🖊Ось яку відповідь надав податковий орган:

▫️ Згідно з п. 172.1 ст. 172 Кодексу дохід від першого протягом звітного податкового року продажу об’єкта житлової нерухомості, який перебував у власності платника податку більше трьох років, не підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ. Зазначена умова не застосовується до майна, отриманого у спадщину.

▫️ Дохід від продажу другого об’єкту нерухомості протягом звітного року підлягає оподаткуванню:
- для резидентів за ставкою 5 % (п.167.2 ПКУ)
- для нерезидентів за ставкою 18% (п.167.1 ПКУ)

▫️ Обов’язок подання податкової декларації виникає у випадках, визначених ст. 179 ПКУ. При цьому відповідно до п. 179.2 ПКУ податкова декларація не подається, якщо обов’язок щодо її подання вважається виконаним та відсутні інші підстави для декларування.

📌 Отже, дохід, отриманий платником податків – фізичною особою – резидентом/нерезидентом від першого продажу протягом звітного податкового року об’єкта нерухомого майна (житлового будинку), який перебував у власності такої особи більше трьох років, не оподатковується ПДФО та ВЗ, а також не виникає обов’язку щодо подання такої податкової декларації за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Коментар від First Pro Tax: дана ІПК була отримана на запит клієнта. Висновки в ІПК зазначені саме такі, які очікувались 😉

При необхідності отримання власної ІПК з обґрунтуванням позиції, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, об 11.00 у нас все за планом - проводимо веб. Тож якщо зможете приєднатись, то супер, а якщо ні, враховуючи складну ніч-ранок, викладемо запис та прокоментуємо питання, які могли у вас виникнути.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_3-lyutogo/register

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Дуже рекомендуємо до перегляду, адже на ньому розглянули багато цікавих питань, зокрема, з практики податкових перевірок (що потрапляло в акти перевірок та як уникнути таких ризиків) та роз'яснень ДПС (зокрема, щодо майнових внесків в статутний капітал).

Посилання на запис нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=z1a2moq3MP8

Друга ІПК, яку ми отримали, - це чергове підтвердження від ДПС, що у разі якщо прибутки КІК звільняються від оподаткування, відповідальність за незаповнення "надокучливих" (і це ще м'яко сказано😄) рядків 31-33 відсутня:

"<...> Таким чином, якщо скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не включається до бази оподаткування контролюючої особи відповідно до умов, визначених пунктом 39-2.4 статті 39-2 Кодексу, то підстави для притягнення до відповідальності такої особи за не відображення інформації, визначеної підпунктами «ґ», «е», «є», «ж» підпункту 39-2.5.3 п. 39-2.5 статті 39-2 Кодексу щодо наявних контрольованих іноземних компаній відсутні. <...>"

До речі, вже час починати підготовку до подання звітів з КІК за 2025 рік. Нагадуємо, що у разі якщо фінансова звітність по вашим КІК до 1 травня не буде готова, то потрібно подати скорочений звіт з КІК разом із персональною декларацією (із додатком КІК), а потім до 31 грудня подати вже повний звіт з додаванням фінансової звітності.

Якщо ж фінансова звітність по КІК до 1 травня у вас буде, то потрібно одразу подавати повний звіт з КІК.

Звертаємо увагу, що в більшості випадків прибуток КІК вдається підвести під ту чи іншу пільгу і вивести його з-під оподаткування. Між тим, у нас були й ситуації, в яких прибутки КІК досить не очікувано для контролерів кваліфікувались як оподатковані (наприклад, в ситуаціях, коли на рівні КІК міксувались дивідендні та інші доходи).

Наша команда має широкий досвід заповнення звітів з КІК, а також структурування компаній та операцій таким чином, щоб уникнути додаткового податкового навантаження за правилами КІК. У разі виникнення будь-яких питань по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Щодо житлової політики 🏠

📢13 січня 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроект № 12377 «Про основні засади житлової політики»
Джерело: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/55543

📌 Основна ціль законопроекту – це перехід від застарілої радянської моделі житлової політики до сучасних європейських підходів, орієнтованих на потреби людини, прозорі правила та довгостроковий розвиток житлового сектору.

Законопроект передбачає :

🔹 створення інституту соціальної (доступної) оренди з компенсацією орендної плати до 100% залежно від доходів, майна та соціального статусу;

🔹 формування фондів житла для оренди за доступною платою без можливості приватизації чи відчуження;

🔹 запровадження системи операторів соціального житла та операторів доступного житла;

🔹 залучення інвестицій та публічно-приватного партнерства у житловій сфері;

🔹 автоматизація та цифровізація процесів : створення електронних черг на житло, відкритий доступ до інформації про програми та доступні пропозиції;

🔹 скасування радянського Житлового кодексу та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Ключові переваги законопроекту:
▫️ Забезпечує реалізацію конституційного права на житло для громадян;
▫️ Створює зрозуміле та передбачуване середовище для інвесторів і розвитку житлового сектору

🖊 Законопроект набере чинності після підписання Президентом та офіційного оприлюднення (наразі статус: направлено на підпис Президента України).

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Що робити у разі неможливості виконати податковий обов'язок, зокрема, зареєструвати ПН або подати декларацію, внаслідок відсутності електроенергії? Відповідь на це питання надав Мінфін (https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_informuie_pro_poriadok_pidtverdzhennia_nemozhlivosti_vikonannia_podatkovikh_oboviazkiv_u_vipadku_vidkliuchennia_elektroenergii-5573) - судячи з усього, на запит від профільного Комітету ВР, який, мабуть, вже всі бачили.

Мінфін посилається на загальний порядок підтвердження неможливості виконання податкового обов'язку, визначений Порядком № 225.

Зі свого боку зазначимо, що ми колись подавали заяви відповідно до цього Порядку (в ситуації, коли майно, сервери та інші активи були фізично знищені, і саме це зумовлювало неможливість виконання податкового обов'язку), і навіть в умовах документального підтвердження та очевидності фактів, ДПС часто надавала рішення про відмову, і їх потім ще доводилось оскаржувати.

Тож, в умовах коли український бізнес потребує 100% підтримки з боку держави, такі відписки з боку Мінфіну лише з посиланням на вже існуючі правила без деталізації (зокрема, які документи можуть свідчити про неможливість виконання обов'язку саме в умовах відсутності електроенергії) і без внутрішньої роботи з підпорядкованою йому ДПС вважаємо недостатніми.

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, на якому розглянемо судову практику з податкових спорів, а також головні податкові та юридичні новини за тиждень.

В планах на завтра розглянути наступні питання:

Рекомендації Мінфіну щодо неможливості виконання податкових обов'язків у разі відсутності електроенергії

Верховний Суд - щодо податку на репатріацію при виплаті дивідендів нерезиденту, який перераховує їх далі

Верховний Суд - платник реалізовує аналогічну продукцію за різними цінами: чи є підстави для висновку ДПС, що нижча з цих цін є меншою за звичайну?

Верховний Суд - платник єдиного податку оскаржує рішення про анулювання реєстрації: чи може він подати позов щодо забезпечення позову шляхом зупинення рішення ДПС про таке анулювання?

Кеш-бек для клієнтів-фізичних осіб та наслідки з ПДФО

Внесок фізичною особою майнових прав (прав інтелектуальної власності) до статутного капіталу ТОВ за високою вартістю з подальшим продажем: що з ПДФО?

⁠Перелік авто для сплати транспортного податку у 2026 році

⁠Зміни у форму ТТН

Внесено зміни в порядок проведення перевірок під час воєнного стану

Зміни вправила бронювання військовозобов’язаних оборонно-промислового комплексу

Судова практика:
•⁠ ⁠щодо заправки автомобіля працівником у вихідний день;
•⁠ ⁠щодо звільнення від нарахування пені за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов’язання у період дії воєнного стану

Посилання на реєстрацію нижче:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_10-lyutogo/register

‼️📢Зміни у оформленні листків непрацездатності!

9 січня 2026 року Президент підписав Закон України від 05.11.2025 №4683-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування» (далі – Закон № 4683).

Цим законом внесені зміни до Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про соцстрахування) щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності.

На сьогодні базова форма лікарняного листа — електронна. Він формується на підставі медичного висновку лікаря в електронній системі охорони здоров’я. Але паперові лікарняні нікуди не зникали. Їх дозволено видавати у чітко визначених випадках, які наведені в пункті 8 наказу МОЗ від 01.06.2021 № 1066, зокрема, через технічні причини або помилки, якщо минув строк, протягом якого лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність, якщо зупинено в умовах воєнного стану доступ користувачів електронної системи охорони здоров'я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров'я тощо.
З 1 квітня 2026 року прямо у статті 23 Закону про соцтрахування № 1105 буде прописано, що паперовий листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги, якщо електронний лікарняний сформувати неможливо.

В статті 23 Закону про соцстрахування з’явиться умова щодо документальної підстави для оплати лікарняного сумісникам або ФОПам. Так, якщо листок непрацездатності видано в паперовій формі, то працівнику-суміснику чи ФОПу, який працює одночасно за трудовим договором, підставою для оплати лікарняних чи декретних буде копія листка непрацездатності у паперовій формі, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи такої особи.

Якщо ж ФОП не працює за трудовим договором, копію листка непрацездатності у паперовій формі засвідчує заклад охорони здоров’я, який його видав.
У разі видачі листка непрацездатності у паперовій формі для особи, яка працює за сумісництвом, на умовах трудового договору (контракту) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є копія листка непрацездатності у паперовій формі, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи такої особи.

Для застрахованої особи, яка одночасно здійснює підприємницьку та іншу діяльність і не працює на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності у паперовій формі засвідчує заклад охорони здоров’я, який його видав.

Також буде вдосконалений процес проведення перевірок видачі та обґрунтованості продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування. Цим питанням будуть займатись визначені Фондом соцстрахування посадові особи територіальних органів Фонду, а в разі необхідності перевірки медичних висновків про тимчасову непрацездатність – перевірка обґрунтованості видачі листків непрацездатності буде проводитись із залученням уповноважених лікарів, перелік яких затверджується уповноваженим органом управління.

Компанія First Pro Tax надає послуги аутсорсингу, зокрема аутсорсинг кадрового та військового обліку, обліку заробітної плати. При наявності питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Колеги, наш клієнт - велика виробнича компанія, яка розташована в Бучанському районі, розгляне кандидатуру на посаду головного бухгалтера. У разі зацікавленості з вашого боку, звертайтеся або направляйте резюме:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Чи є обґрунтованим висновок ДПС про заниження платником ПДВ зобовʼязань без доказування причинно-наслідкового звʼязку між діями та наслідками ❓
Якими критеріями повинна керуватись ДПС під час камеральної перевірки, щоб визначити наявність умислу в діях платника ❓

🔗 Розглянемо постанову Верховного Суду від 22.01.2026 по справі № 640/4080/22.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133507804

📝Обставини справи:

🔸 Під час камеральної перевірки встановлено, що позивач:
- у декларації з ПДВ за серпень 2021 р. відобразив суму ПДВ у рядку 16.2 (збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків);
- подав уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень 2021 р., яким збільшено показник р. 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду) на зазначену суму.

🔸 В акті перевірки ДПС зазначила:
- позивач передчасно збільшив суму від`ємного значення, що включається до складу ПК поточного звітного періоду, у декларації з ПДВ за серпень 2021 р.;
- висновки здійснені з урахуванням наявної в ДПС інформації щодо умисного характеру дій платника, спрямованих на порушення податкового законодавства.

🔸 ДПС прийняла ППР, яким:
- зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду за серпень 2021 р.;
- збільшено суму ПДВ зобовʼязань та нараховано штрафи.

🔸 Платник податків оскаржив вказані ППР у судовому порядку.

⚖️ Висновки суду:

✅ Під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган наділений повноваженнями перевіряти правильність арифметичного та методологічного заповнення податкової звітності, однак реалізація таких повноважень передбачає обов`язок:
1) чітко встановити:
- у чому саме полягає допущене платником порушення;
- які конкретні норми податкового законодавства порушено;
2) навести розрахунки, що дозволяють перевірити правильність визначення відповідних сум податкових зобов`язань чи від`ємного значення.

✅ Контролюючий орган, посилаючись на порушення порядку відображення від`ємного значення ПДВ, фактично обмежився констатацією передчасності формування відповідного показника без наведення чіткої та зрозумілої логіки, яка б дозволяла встановити причинно-наслідковий зв`язок між:
- поданням уточнюючого розрахунку до декларації за липень 2021 р.; та
- конкретними наслідками для податкової декларації за серпень 2021 р. у вигляді заниження податкових зобов`язань і завищення від`ємного значення саме у визначених сумах.

✅ З акта камеральної перевірки не вбачається, яким чином контролюючим органом було співвіднесено:
- дати подання податкової декларації;
- уточнюючого розрахунку;
- порядок їх врахування у відповідних рядках декларації з ПДВ, з урахуванням приписів ст. 50 ПКУ та розділу V Порядку № 21.
✅ Відсутність такого аналізу позбавляє можливості перевірити правильність висновків контролюючого органу не лише судом, а й самим платником податків.

✅ Формулювання висновків акта перевірки щодо умисного характеру дій платника податків здійснено:
- без наведення фактичних даних, які б свідчили про наявність відповідного суб`єктивного елементу;
- без аналізу поведінки платника, його дій після виявлення можливих помилок;
- без урахування того, що сам факт подання уточнюючого розрахунку є реалізацією права, прямо передбаченого ст. 50 ПКУ, і не може сам по собі свідчити про протиправну чи умисну поведінку.

✅ ППР не відповідають вимогам обґрунтованості та мотивованості, оскільки:
- не містять достатнього викладення фактичних обставин;
- не розкривають механізму застосування норм податкового законодавства до встановлених даних;
- не дозволяють перевірити правомірність втручання контролюючого органу у майнові права платника податків.

У разі виникнення будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу, який був присвячений цікавій судовій практиці, огляду змін у форму ТТН та змінам у правилах проведення перевірок та бронювання. І, до речі, майже вклались в одну годину 😉

Посилання на запис нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=FsYuS10Dz38

🌾 Аграрії прифронтових територій можуть отримати компенсацію за пошкоджені посіви

📎 Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/885-2021-%D0%BF#Text

📢 Кабмін оприлюднив Постанову, яка передбачає надання безповоротної фінансової допомоги агросектору у разі повної втрати посівів під урожай попереднього року, які були пошкоджені/знищені внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру. Постанова набрала чинності з 06.02.2026р.


💰 Розмір допомоги становить :
До 4700 грн. на 1 га пошкоджених посівів, але не більше 2000 га на одного отримувача❕

❗️ Заявка подається виключно через особистий електронний кабінет у Державному аграрному реєстрі (ДАР).

🗓 Прийом заявок - щороку з 10 по 28 лютого (після оголошення в ДАР).


До заяви додаються 📃:

🔹 для юридичних осіб — звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай попереднього року (за формою № 4-сг (річна) разом із квитанцією № 2 про приймання звіту органом Держстату), звіт про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на останню звітну дату (за формою № 29-сг (річна);
🔹 для ФОП — довідка в довільній формі про підсумки посівів під урожай попереднього року;

🔹 довідка регіонального/обласного центру з гідрометеорології Українського гідрометеорологічного центру ДСНС про надзвичайну ситуацію природного характеру, внаслідок якої відбулося пошкодження посівів сільськогосподарських культур;

🔹 акт обстеження посівів сільськогосподарських культур, який складається сільськогосподарським товаровиробником після виникнення надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру;

🔹 довідка про відсутність страхових відшкодувань за пошкодження посівів сільськогосподарських культур, яка складається отримувачем у довільній формі;

🔹 довідка ДПС про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, на дату її оформлення та є чинною на дату подання заявки;

🔹 інформація в довільній формі про всіх пов’язаних з відповідним отримувачем осіб, які протягом бюджетного періоду є отримувачами згідно з цим Порядком.


❗️ Обов’язковою умовою є включення суб’єкта господарювання до переліку постраждалих, визначеного регіональною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

✅ Розгляд заявок здійснюють обласні комісії. Остаточний розподіл коштів проводить Мінекономіки в межах бюджетних призначень (до 14 квітня поточного року).


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

💬 Джерело ІПК ДПС від 22.01.2026 № 479/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Дочірнє підприємство (ДП) є членом міжнародної групи компаній.
🔸 Власником 100% акцій підприємства є компанія – резидент Німеччини.
🔸 ДП має намір розподілити свої нерозподілені прибутки у вигляді дивідендів на користь нерезидента – учасника.
🔸 Вказана компанія – нерезидент не є бенефіціарним власником дивідендів, оскільки 100% акцій цієї компанії володіє інша компанія – резидент Німеччини.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання:

🔸 Чи може дочірнє підприємство застосовувати понижену ставку податку на доходи нерезидентів у розмірі 10% відповідно до ст. 10 договору про уникнення подвійного оподаткування з ФРН (Угода), якщо:
- безпосередній отримувач дивідендів не є бенефіціарним власником;
- бенефіціарний власник і отримувач дивідендів є резидентами Німеччини.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

🔸 Якщо компанія-нерезидент, яка є безпосереднім отримувачем доходу у вигляді дивідендів не є фактичним бенефіціарним отримувачем такого доходу, то під час виплати такого доходу дозволяється застосування договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний отримувач такого доходу (зокрема, ФРН) в частині:
- звільнення від оподаткування; або
- застосування пониженої ставки податку.
🔸 Зазначені пільги діють за умови надання документів, визначених абз. 4 – 6 п. 103.2 ПКУ:
а) від отримувача доходу заяви у довільній формі:
- про відсутність у нього статусу бенефіціарного отримувача доходу;
- про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені нижче у пп. «б»;
б) від бенефіціарного отримувача доходу:
- заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного отримувача доходу;
- документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів);
- довідки про статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ПКУ.

🔸 Ставка 5%, зазначена у п.п. «а» п. 2 ст. 10 Угоди, застосовується при виплаті особою, яка у розумінні Угоди є «компанією» і резидентом України, доходів, що є «дивідендами» (відповідно до визначення п. 3 ст. 10 Угоди), на користь особи, яка у контексті Угоди є:
- резидентом Німеччини; та
- «компанією» (іншою, ніж товариство); та
- «фактичним (бенефіціарним) власником» отриманих дивідендів; та
- власником (безпосередньо володіє) принаймні 20% капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди.
🔸 У всіх інших випадках застосовується ставка 10% за п.п. «b» п. 2 ст. 10 Угоди, зокрема, коли не виконується умова п.п. «а» п. 2 ст. 10 Угоди щодо безпосереднього (прямого) володіння.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, на якому розглянемо актуальні податкові питання за тиждень.

В планах на завтра розглянути наступні питання:

Нові ініціативи щодо ФОП (замість реєстрації платниками ПДВ)

ДіяСіті - судова практика щодо оскарження ІПК про оподаткування перерв за гіг-контрактом ПДФО за ставкою 18%

Кеш-бек для клієнтів-фізичних осіб та наслідки з ПДФО

Внесок фізичною особою майнових прав (прав інтелектуальної власності) до статутного капіталу ТОВ за високою вартістю з подальшим продажем: що з ПДФО?

ДіяСіті - дивіденди нараховуються після спливу 2 років поетапними траншами: чи застосовується пільга з ПДФО до всіх траншів?

ТОВ отримало товар від нерезидента, але право вимоги було відступлене ним на резидента і погашене зустрічним постачанням товару: які особливості оподаткування?

⁠Компенсація витрат на відрядження працівника - роз’яснення ДПС

⁠Чи має право Громадська організація (як неприбуткова) отримувати пасивні, зокрема, у вигляді процентів за депозитом

⁠Судова практика щодо умови звільнення від оподаткування ПДВ у разі знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів, ділової мети при отриманні позики від материнської компанії - нерезидента.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_17-lyutogo/register

Чи має митниця право коригувати митну вартість лише на підставі даних своїх баз та МД інших імпортерів❓

🖊Джерело: постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №560/14166/24
📎 https://reyestr.court.gov.ua/Review/130816017

📢Ситуація:

▫️Підприємство задекларувало митну вартість імпортованого товару за першим (основним) методом  - за ціною договору. Також для митного оформлення Підприємством було надано всі необхідні документи (контракт, інвойси, платіжні документи, транспортні та інші супровідні документи).

▫️В свою чергу митниця висловила сумніви щодо правильності визначення митної вартості та запросила додаткові документи.

▫️Після цього митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості, застосувавши другорядний метод на підставі інформації з баз даних ЄАІС та митних декларацій інших імпортерів.

▫️У результаті підприємству було оформлено картку відмови у митному оформленні за заявленою митною вартістю.

👮‍♂️Позиція Митних органів:

🔻Рівень задекларованої митної вартості є нижчим за наявну в базах митниці інформацію щодо аналогічних товарів. У зв’язку з цим митна вартість підлягає коригуванню із застосуванням другорядного методу.

🔻Подані документи містили розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, та не підтверджували всіх складових митної вартості.

🙋 Позиція Підприємства:

🔸 Підприємством було подано повний пакет первинних документів, які підтверджують фактичну ціну товару та складові митної вартості.

🔸 Розбіжності у документах є формальними та не впливають на числові значення митної вартості.

🔸 Митницею не доведено неможливість застосування першого методу визначення митної вартості.

⚖️Висновки суду:

✅ Основним методом визначення митної вартості є ціна договору (перший метод).

✅ Перехід до другорядних методів можливий лише за умови доведеної неможливості застосування першого методу.

✅ Рішення про коригування не може базуватися виключно на митних деклараціях інших імпортерів без аналізу ідентичності товарів, умов поставки, обсягів та комерційних факторів.

✅ Дані інформаційних баз митниці (ЄАІС, АСАУР) мають лише допоміжний характер і не можуть бути єдиною підставою для коригування митної вартості.

✅ Митниця не має права вимагати документи поза вичерпним переліком згідно ст. 53 МКУ.

✅ Формальні розбіжності або неточності в документах не є підставою для невизнання митної вартості, якщо вони не впливають на її числові значення.

📌 Отже, апеляційний суд підтвердив, що митниця не має права коригувати митну вартість товарів виключно на підставі даних власних інформаційних баз або митних декларацій інших імпортерів без належного обґрунтування неможливості застосування першого методу.

📌 Якщо декларантом подано повний пакет первинних документів, які підтверджують фактичну ціну товару, митний орган зобов’язаний прийняти митну вартість за ціною договору.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебінару. Був досить цікавий огляд декількох судових рішень, тож рекомендуємо 😉

Запис за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=zFAglJc3ykw