Панство, від команди First Pro Tax вітаємо вас з прийдешніми святами🎄 Бажаємо миру та злагоди і дякуємо, що ви з нами!

‼️План-графік податкових перевірок на 2026 рік оприлюднено https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/966084.html.

Рекомендуємо перевірити наявність ваших компаній у ньому.

З нашого боку готові провести з вами зустріч / дзвінок для обговорення тактики дій. Звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Також буквально вчора на нашому вебінарі розповідали про тактику дій під час перевірок і до чього готуватись (які операції привертали до себе увагу інспекторів у 2025 році) - викладемо запис протягом години і повідомимо про це тут

Ділимось записом вчорашнього вебу, на якому розглядали тактику поведінки під час податкових перевірок та питання, які цікавили податківців під час перевірок у 2025 році:

https://www.youtube.com/watch?v=mune5gQP6Ww

Чи потрібно нараховувати податок на виведений капітал (ПнВК) на суму дебіторської заборгованості, яка у поточному році буде прощена товариством та яка сформувалась до дати переходу товариства на сплату ПнВК ❓

💬 Джерело ІПК ДПС від 04.12.2025 р. № 6472/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Товариство є резидентом Дія Сіті - платником ПнВК, який надає користувачам (фізичним та юридичним особам) послуги з доступу до ПЗ товариства.
🔸 При будь-якій оплаті послуг користувачами банківською карткою, товариство не отримує інформацію про особу платника і, відповідно, не має можливості його ідентифікації щодо статусу фізичної чи юридичної особи.
🔸 Через несвоєчасну оплату послуг товариства користувачами у товариства виникла дебіторська заборгованість.
🔸 Товариство збирається простити борг своїм користувачам.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:

🔸 Чи потрібно повторно нараховувати ПнВК на суми дебіторської заборгованості, яка у поточному році буде прощена товариством та була оподаткована як дебіторська заборгованість у попередньому звітному періоді згідно з п.п. 135.2.1.10 ПКУ та була відображена у р. 24.2 Додатку «ДІЯ» до р. 06.3 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств минулого звітного періоду?

🔸 Чи потрібно нараховувати ПнВК на суму дебіторської заборгованості, яка у поточному році буде прощена товариством та яка сформувалась до дати переходу товариства на сплату ПнВК?

🔸 В якому рядку Додатка «ДІЯ» до рядка 06.3 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств товариство має відобразити операцію з прощення дебіторської заборгованості, за якою в поточному звітному періоді сплив термін 365 днів?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ У разі якщо сплата коштів за надані резидентом Дія Сіті – платником ПнВК послуги здійснюється після спливу терміну в 365 днів, то такий платник податку повинен збільшити базу оподаткування по таким операціям.

✅ При прощенні дебіторської заборгованості по вказаним операціям база оподаткування резидента Дія Сіті – платника ПнВК повторно не збільшується, у разі якщо за такими операціями було збільшено базу оподаткування відповідно до п.п. 135.2.1.10 ПКУ.

✅ У рядку 24.2 Додатка ДІЯ відображається вартість майна (робіт, послуг), наданого(их) у тому числі особі, що не є резидентом Дія Сіті - платником ПнВК, за договором, який передбачає виплату компенсації вартості такого майна (робіт, послуг), за умови, що зарахування коштів від такого продажу (надання) на рахунки резидента Дія Сіті - платника ПнВК, відкриті в українських банках, здійснюється після 365 календарних днів, наступних за днем, визначеним у п.п. 135.2.1.10 ПКУ.

✅ Дебіторська заборгованість, яка була сформована за послугами, наданими до набуття статусу резидента Дія Сіті - платника ПнВК, не збільшує обʼєкт оподаткування резидента Дія Сіті - платника ПнВК при закінченні терміну в 365 днів з дня здійснення операції надання таких послуг.

У разі наявності будь-яких питань, зокрема, щодо діяльності резидентів Дія сіті, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Чи звільняються від ПДВ операції з постачання товарів оборонного призначення за держконтрактами або держзакупівлями, незалежно від того, за рахунок чиїх коштів здійснюється оплата?

Джерело ІПК ДПС від 04.12.2025 р. № 6465/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Товариство постачає товари оборонного призначення, які передаються на користь ЗСУ, НГУ та інших військових формувань, створених відповідно до закону.
🔸 Фінансування таких операцій може здійснюватися у різних формах.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:

🔸 Чи звільняються від ПДВ за пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ операції з
постачання товарів оборонного призначення за державними контрактами або державними закупівлями, незалежно від того, за рахунок чиїх коштів здійснюється оплата?

🔸 Чи звільняються від ПДВ за пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, на операції із постачання товарів оборонного призначення, якщо оплату за такі товари здійснює благодійна організація, а отримувачем є військова частина або інший орган, визначений постановою КМУ?

🔸 Чи звільняються від ПДВ за пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо оплата за такі товари здійснюється за рахунок субвенції з державного або місцевого бюджету, спрямованої на закупівлю товарів оборонного призначення?

🔸 Чи джерело фінансування (власні кошти отримувача, благодійні внески, бюджетна субвенція чи інші джерела) на звільнення від ПДВ постачальником товарів оборонного призначення, відповідно до за пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Операції з постачання Товарів звільняються від ПДВ за пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо:
- зазначені у зверненні Товари належать до категорії товарів оборонного призначення, які класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у такому пп. (з урахуванням визначених у вказаному пп. ПКУ обмежень), та
- Товариство є постачальником у розумінні норм Закону № 808 є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору).

✅ Якщо кінцевим отримувачем Товарів згідно з умовами відповідного договору або відповідно до сертифіката кінцевого споживача визначено суб’єктів, зазначених у пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, то операції з постачання Товарів на митній території України звільняються від ПДВ згідно з пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
✅ При цьому вказані вище операції звільняються від ПДВ незалежно від того, за рахунок яких джерел відбувається оплата таких товарів.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 За 2025 рік платники податку на прибуток будуть звітувати за оновленою формою податкової декларації: зміни обумовлені набранням чинності ще 16.09.2025р. наказу МФУ від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Мінюсті 14.08.2025 за № 1205/44611 (далі - Наказ № 371).
Листом № 23636/7/99-00-21-02-01-07 від 01.10.2025р. (розміщений на офіційній сторінці ДПСУ 02.10.2025р. https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi/2025-rik/79735.html) департамент методології ДПС з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю за його справлянням доводив своїм підрозділам основні зміни у звітності, внесені Наказом 371. Рекомендуємо звернути увагу на вказаний лист ДПС. Зміни покликані уніфікувати відображення з одночасною систематизацією операцій щодо надання благодійної допомоги платниками податку на прибуток, у т.ч. резидентами Дія Сіті.

⚠️ Стисло про основні зміни:

✅ Додано Додаток БД до податкової декларації та відповідно рядки додатків РІ та ДІЯ до податкової декларації (в них відображаються операції щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям) доповнені літерами БД, додана відмітка у таблиці "Наявність додатків" щодо цього додатка;
✅ Додаток РІ податкової декларації доповнено новим рядком 4.1.25 БД, у якому передбачено відображення різниці щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих <...> неприбутковим організаціям <...> в розмірі, що перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови, що з цієї суми (вартості) більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до такого Реєстру;
✅ Сам Додаток БД до декларації містить 7 таблиць, дві з яких (4 та 5) заповнюють резиденти Дія Сіті - платники ПНВК. Саме у таблицях розкриваються показники виконання критеріїв для застосування коригувань та систематизовано операції (з їх детальним розкриттям) з благодійною допомогою.
☝️Коментар від First Pro Tax: ПКУ має кілька положень щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям: пп. 140.5.9, пп.140.5.10, пп.140.5.14 та внесений 25.02.2025р. п. 72 до підрозділу 4 розділу ХХ. Саме остання норма визначає 8 %-ий ліміт на витрати за операціями з благодійною допомогою і щодо її застосування у платників податків виникали питання (адже вже діяло 4 %-ве обмеження). А тому внесення змін у звітність, за нашою оцінкою, було "питанням часу".

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, з Новим роком!!!🥳

Чи нараховуються «компенсуючі» ПДВ зобов’язання, якщо оплата за товари/отримання таких товарів здійснюється не постачальнику/не від постачальника, а його правонаступнику/від правонаступника ❓

💬 Джерело ІПК ДПС від 04.12.2025 р. № 6461/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Товариство за договором з постачальником – платником ПДВ, отримало товари/послуги/ сплатило попередню оплату за товари/послуги такому постачальнику.

🔸 На підставі відповідних податкових накладних, складених постачальником на дату першої події за операцією, Товариством було включено до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

🔸Надалі постачальником було розпочато процедуру реорганізації шляхом приєднання.

🔸 Друга подія за операцією припадає на період після складання передавального акту.

🔸 Відповідно оплата за отримані товари/послуги буде здійснюватися правонаступнику, а отримання товарів/послуг, за які було сплачено попередню оплату, буде здійснюватися від правонаступника.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають слушні питання щодо:

🔸 права Товариства на податковий кредит за описаними у зверненні операціями та необхідності нарахування «компенсуючих» ПДВ зобов’язань за п. 198.5 ПКУ за придбаними товарами/послугами;

🔸 відображення в обліку операцій з придбання товарів, розрахунки за які здійснюються на користь правонаступника.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ За операцією з придбання у постачальника товарів платник податку включає до податкового кредиту (ПК) відповідного звітного періоду суми ПДВ на підставі відповідної ПН, складеної постачальником на дату першої події за операцією і зареєстрованої в ЄРПН (за умови дотримання інших правил, встановлених ПКУ для формування ПК).

✅ Якщо оплата за такі товари / отримання таких товарів здійснюється не такому постачальнику / не від такого постачальника, а його правонаступнику / від правонаступника, тоді «компенсуючі» податкові зобов'язання (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ, за такими товарами/послугами покупцем не нараховуються, але за умови, що:

🔸 ЮО – правонаступник у результаті реорганізації набула права на заборгованість за товарами/послугами / попередньою оплатою, поставленими / отриманими реорганізованою особою (постачальником));

🔸 використання таких товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях (господарській діяльності) такого покупця.

✅ Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату до оподаткування для покупця при розрахунках за договором постачання товарів/послуг, виконання якого розпочато з продавцем, а завершено з його правонаступником, за умови, що вони мають статус резидентів України.

✅ Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Чи виникають ПДВ зобов’язання під час перерахування забезпечувального платежу фізособою забудовнику за попереднім договором купівлі-продажу житла, до моменту оформлення права власності❓

🔗 У постанові Верховного Суду від 28.04.2020 по справі №814/4831/13-а розглядається така ситуація.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/88986401#

📝Обставини справи:

🔸 Як замовник будівництва, позивач є учасником держпрограми по забезпеченню населення доступним житлом і відповідно укладає договори на поставку доступного житла (квартир).

🔸 Позивачем укладені договори купівлі-продажу майнових прав з фізособами, на виконання умов яких покупцями перераховано позивачу грошові кошти за майнові права на квартири в об`єкті будівництва - багатоповерховому житловому будинку.

🔸 На момент перевірки багатоповерховий житловий будинок не введений в експлуатацію, позивач продовжує нести витрати на будівництво зазначеного житлового будинку і станом на момент продажу майнових прав покупцям не можливо визначити остаточну фактичну собівартість проданих квартир.

🔸 ДПС встановила, що позивач протиправно не відніс до складу ПДВ зобов`язань суму ПДВ з зарахованих коштів позивачу за реалізовані майнові права покупцям, а також не повно відніс до складу ПДВ зобов`язань суми ПДВ з отриманої попередньої оплати.

🏢 Позиція ДПС:

🔸 Згідно з пп. 197.1.14 ПКУ операції позивача із постачання житла (квартир) фізособам є першим постачанням, тому у позивача виникло ПДВ зобов’язання.  

🔸 Забезпечувальні платежі підлягають оподаткуванню по першій події (внесення коштів покупцем за придбання майнових прав на не збудований об`єкт нерухомості).

🙋 Позиція платника:

🔸 Включення сум ПДВ за придбання квартир, як нерухомості, повинно  відбуватися при переході права власності на нерухоме майно від позивача до особи яка придбала цю квартиру, а не тоді, як особа внесла кошти по договору купівлі продажу майнових прав на квартиру, яка ще не побудована та не є  об'єктом нерухомого майна, а як наслідок  не є товаром.

🔸 Виконання сторонами  договору на придбання майнових прав триває в часі і тільки коли квартира збудована та будинок зданий в експлуатацію, а квартира набрала статусу нерухомості то при продажі саме нерухомості (товару) й виникає у позивача право  та обов'язок включення сум ПДВ до ПК, тобто по останній події (отримання покупцем товару)

⚖️ Висновки суду:

✅ Операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій.

✅ Така операція з першого постачання житла оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

✅ Якщо замовник в процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло укладає попередні договори купівлі-продажу з фізособами, тоді операції з перерахунку фізособами забезпечувальних платежів за цими договорами на рахунок замовника, як оплату вартості майнових прав, не змінюють базу оподаткування у замовника.

✅ Лише при передачі власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло фізособі (першому власнику новозбудованого житла) у замовника виникають ПДВ зобов`язання на підставі п. 187.1 ПКУ.

✅ Майнові права на нерухомість окремо від об`єкта власності (нерухомості) не існують і переходять покупцю в момент державної реєстрації права власності на нерухомість, а тому такі права можуть бути окремим об`єктом оподаткування лише при першому постачанні новозбудованого житла.

📌 Врешті-решт, ВС КАС підтримав позицію судів попередніх інстанцій про скасування ППР в частині донарахування ПДВ зобов’язань по вказаній вище ситуації.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

До речі, щодо забезпечувальних / гарантійних платежів - це дійсно ефективний інструмент, який раніше застосовувався на практиці і все ще залишається актуальним з точки зору перенесення обов'язку нараховувати ПДВ-зобов'язання на майбутні періоди.

Між тим, звертаємо увагу, що в такому разі необхідно прискіпливо виписувати умови договору, щоб унеможливити перекваліфікацію з боку податкової служби таких платежів в аванс.

📢❗️Панство, ділимось кейсами з питань, які команда First Pro Tax супроводжувала протягом останнього кварталу 2025 року:

- податковий аудит декількох компаній (також нами поступово наповнюється план податкових аудитів на 2026 рік);

- супроводження податкових перевірок (в результаті донарахування були доволі помірними);

- оскарження результатів податкових перевірок в досудовому та судовому порядку;

- питання КІК та заповнення звітів з КІК;

- заповнення звітів з ТЦУ;

- структурування групи компаній, яка активно застосовувала ФОПів, на менш ризикові моделі роботи (як без ФОПів, так і з ФОПами, але з меншим залученням і з врахуванням майбутніх ПДВ-ризиків для ФОПів);

- побудова оптимальної моделі продажу бізнесу, зокрема, через Кіпр із отриманням особою резиденства Кіпру;

- структурування бізнесу через Естонію та реєстрація компаній в Естонії;

- структурування бізнесу через ОАЕ;

- консультування з юридичних та податкових питань в Литві, Польщі, Іспанії.

- побудова моделі залучення інвестицій для будівництва комерційної нерухомості в Україні (повний ланцюг від залучення інвестицій, до подальшого використання нерухомості і виведення прибутку на інветорів);

- консультування щодо будівництва нерухомості та продажу МОНів;

- консультування щодо моделей заведення інвесторів, зокрема, на рівні іноземних компаній;

- поточне консультування ІТ-компаній - ДіяСіті, виплати працівникам, визначення наслідків з ПДВ та ПнВК з окремих операцій тощо;

- виплати опціонів на акції;

- постановка на облік компанії-нерезидента та відкриття йому рахунку в українському банку (було складно, але завершено успішно);

- супроводження продажу нерухомості з оптимальним оподаткуванням;

- консультування щодо застосування інвестиційних фондів в Україні;

- підготування пояснень на запити ДПС;

- підготування запитів на ІПК;

- безпосередній аутсорсинг кадрового / військового / зарплатного обліку;

- консультування з охорони праці;

У разі виникнення будь-яких питань, звертайтеся 24/7:

📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📞 097-191-20-20

Колеги, добрий ранок! Щотижневого вебінару сьогодні не буде. Почнемо з наступного тижня у звичайному форматі.

Також через 15-20 хвилин направимо крутезний анонс позачергового вебінару на 15 січня

📢Панство, запрошуємо вас 15 січня (четвер) об 11.00 по Київу на тематичний вебінар:

Податкова реформа на Кіпрі-2026 - актуальне для українського бізнесу та його UBO

Серед питань, які плануємо розглянути:

• Ставка корпоративного податку збільшилась до 15%. Це стосується всіх компаній чи є виключення?

•⁠ ⁠⁠Чи зберігаються з 2026 року на Кіпрі звільнення від оподаткування дивідендних доходів та операцій з продажу цінних паперів?

•⁠ ⁠⁠Чи зберігаються режими NID (для відсоткових доходів) та IP Box (для роялті)

•⁠ ⁠⁠Які зміни відбулись щодо виплат дивідендів, відсотків, роялті на користь компанії з Black Listed Jurisdictions и Low Tax Jurisdictions

•⁠ ⁠⁠Витрати у збільшеному обсязі для R&D діяльності

•⁠ ⁠⁠Запровадження прозорого оподаткування операцій з крипто-активами

•⁠ ⁠⁠Чи є зміни при отриманні статусу резидента Кіпру?

•⁠ ⁠⁠Взаємодія з Кіпром з точки зору України: що врахувати у 2026 році (коригування, ТЦУ, КІК), огляд нашої практики перевірок та оскарження щодо виплат на користь КіпрКо (з попередніми запитами від ДПС на такі КіпрКо), наскрізні дивіденди при виплатах з України (актуалізація роз’яснень та практика)

Спікери: Віталій Смердов та Сергій Лукашук

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/podatkova-reforma-na-k-pr-2026-aktual-ne-dlya-ukra-ns-kogo-b-znesu-ta-iogo-akts-oner-v/register

Приєднуйтесь, буде дуже цікаво 😉

Щодо обліку внесків у додатковий капітал (ІПК від 30.12.2025 р. № 6976/ІПК/99-00-21-02-02)

1. Для платників податку на прибуток. ПКУ не містить коригувань щодо внесків у додатковий капітал платників податку на прибуток (а також у разі їх повернення*), тому такі наслідки визначаються за правилами бухгалтерського обліку.

*ДПС чомусь зробила уточнення, що коригування відсутні при поверненні лише у межах фактичного внеску, але насправді вони відсутні щодо таких операцій в цілому.

При цьому ДПС нічого не сказала щодо відображення таких операцій в бухгалтерському обліку (що не дивно 🙂), але зі свого боку повідомляємо, що такі суми не призводять до збільшення доходів та фінансового результату до оподаткування.

2. Для платників єдиного податку. В цьому випадку ДПС вже більш фіскальна. Вона нагадала, що за ПКУ внески не оподатковуються лише у тому випадку, якщо вони здійснюються до статутного капіталу - тобто в обмін на корпоративні права. Якщо ж отримується внесок до складу додаткового капіталу (без зміни статутного капіталу), то з точки зору єдиного податку ця операція є отриманням безповоротної фінансової допомоги і підлягає оподаткуванню єдиним податком.

3. Щодо оподаткування повернення вкладу в додатковий капітал на користь фізичної особи. ДПС, як і раніше, надає ліберальний висновок - у разі повернення у межах вкладу такі суми не оподатковуються ПДФО та військовим збором. Але у разі перевищення суми повернення вона буде розглядатися як інший дохід фізичної особи з відповідним оподаткуванням (цей абзац в ІПК сформульований не дуже вдало, але нам здіється, що мова йде саме про це).

Зі свого боку зазначимо, що внески до складу додаткового капіталу є досить цікавим інструментом для поповнення капіталу компанії (з урахуванням відсутності податкових наслідків - окрім платників єдиного податку, про що див. вище). При цьому перед здійсненням таких операцій рекомендуємо перевірити, чи передбачена така можливість статутом вашої компанії.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

💻 Сьогодні вітаємо панів та панянок з ІТ-галузі з міжнародним днем айтівця! Для України ця галузь вже давно стала однією з ключових, що обумовило впровадження для неї особливих юридичних та податкових режимів - Дія Сіті та Дефенс Сіті. До речі, цікавий факт з особистих спостережень - режим Дія Сіті запрацював саме на початку повномаштабної війни у 2022 році і, не дивлячись на це, майже одразу почав стрімко наповнюватись компаніями. Тобто замість того, щоб масово релокуватись в інші країни (а, як ви розумієте, саме у ІТ-компаній такі можливості є), представники галузі інвестували саме в Україну.

Розробки українських ІТ-спеціалістів відомі всьому світу, але важливо, що вони також допомагають нищити нашого ворога і наближують перемогу України. Також багато ІТ-спеціалістів приймає безпосередню участь у війні у складі ЗСУ та інших збройних формувань. Поважаємо та цінуємо!

Чи застосовується збільшуюче коригування фінрезультату на 30% від вартості товарів/послуг, придбаних у нерезидента, який має особливу організаційно-правову форму, але є платником податку на прибуток ❓

💬 Джерело ІПК ДПС від 11.12.2025 № 6592/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Платник податків здійснює господарські операції (імпорт продукції та основних засобів) з пов’язаною особою, яка є податковим резидентом ФРН в розумінні Угоди між Україною і Німеччиною про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується Довідкою про статус податкового резидента, виданою податковою службою ФРН.

🔸 Нерезидент має ОПФ GmbH & Co. KGaA (акціонерне командитне партнерство), яка включена до Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 № 480.

🔸 Нерезидент є платником податку на прибуток у ФРН, що підтверджується довідкою податкової служби ФРН, і є виробником та постачальником продукції, що імпортується платником податків.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникає питання:

🔸 Чи застосовуються збільшуюче коригування фінрезультату за пп. 140.5.4 ПКУ до господарських операцій із нерезидентом у тому числі за відсутності у платника податків підтвердження сум витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» згідно з ст. 39 ПКУ, але без подання звіту?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Платник податків, який проводить операції із нерезидентом, ОПФ якого включена до Переліку № 480, звільняється від обов’язку збільшувати фінрезультат згідно з пп. 140.5.4 ПКУ за умови:
🔸 надання документа, який підтверджує сплату таким нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у ФРН у періоді здійснення операції, який виданий уповноваженим органом ФРН за формою, затвердженою згідно із законодавством ФРН, належним чином легалізованого, перекладеного відповідно до законодавства України; або
🔸за умови підтвердження платником витрат за операціями з нерезидентом з імпорту продукції та основних засобів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» згідно з ст. 39 ПКУ.

✅ Зазначені висновки узгоджені з позицією, викладеною в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом МФУ від 14.05.2021 № 266.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Які податки сплачує ЮО - резидент України у разі виплати дивідендів ЮО - резиденту Британії?

💬 Джерело ІПК ДПС від 02.12.2025 р. № 6419/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

Товариство прийняло рішення про розподіл частини чистого прибутку за 2023 р. та виплату дивідендів учаснику Товариства – ЮО, держава резиденції якого Великобританія, а частка в статутному капіталі Товариства складає 10%.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:

🔸 які податки підлягають сплаті при виплаті Товариством дивідендів такому нерезиденту;
🔸 чи застосовується ставка податку на репатріацію за п. 141.4 ПКУ;
🔸 чи підлягає застосуванню положення Конвенції між Україною та Великобританією про уникнення подвійного оподаткування;
🔸 яка ставка податку застосовується за умови документального підтвердження бенефіціарного власника частки Товариства та резидентності нерезидента.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

🔸 Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (крім винятків за п.п. 57.11.3 ПКУ).

🔸 Платник при виплаті дивідендів за відповідний звітний податковий рік розраховує авансовий внесок з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за цей звітний рік, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

🔸 У разі якщо сума дивідендів не перевищує об’єкт оподаткування з податку на прибуток за відповідний рік, за який здійснюється розподіл прибутку, то у товариства не виникає зобов’язань нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок.

🔸 Доходи нерезидента у вигляді дивідендів оподатковуються податком на репатріацію під час їх виплати згідно з п.п. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

🔸 Ставка податку на репатріацію на доходи нерезидента у вигляді дивідендів в Україні застосовується у розмірі 5% згідно з п.п. «і» п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції, якщо:
- доходи, які за визначенням п. 3 ст. 10 Конвенції є «дивідендами»;

- дивіденди виплачуються особою, яка для цілей застосування цієї Конвенції є «компанією» (згідно з п.1 ст. 3 Конвенції) і «резидентом України» (згідно з п. 1 ст. 4 Конвенції);

- дивіденди виплачуються на користь особи, на яку за ст. 1 Конвенції поширюються норми Конвенції та за п.1 ст. 3 Конвенції є «компанією» та за п. 1 ст. 4 Конвенції – «резидентом Великобританії і «бенефіціарним власником» отриманих дивідендів;

- особа, на користь якої виплачуються дивіденди, безпосередньо або опосередковано володіє принаймні 20% капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди.

🔸 У всіх інших випадках (за виключенням п. п. «b» п. 2 ст. 10 Конвенції) застосовується ставка 15% за п.п. «іі» п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції.

Додатковий коментар від команди First Pro Tax. Наразі ДПС досить активно перевіряє операції з виплати доходів на користь нерезидентів з точки зору податку на репатріацію, у тому числі, це стосується й дивідендів. Зокрема, для цього направляються запити на рівень іноземних компаній (це робиться не безпосередньо, а через іноземні податкові органи). Податкова служба при цлому досліджує не тільки наявність сабстансу (зокрема, наявність офісу та його площа, а також кількість і кваліфікація співробітників), а й безпосередній рух коштів. Наприклад, якщо іноземна компанія отримала дивіденди, а потім ця ж сума була в короткий проміжок часу відправлена нею на користь іншої компанії, ДПС може зробити висновок про відсутність статусу бенефіціарного власнику доходу й донарахувати податок на репатріацію в розмірі 15% (навіть при наявності формального сабстансу). Наразі наша команда супроводжує декілька перевірок з цього питання.

Додатково звертаємо увагу, що ДПС нічого не сказала про правило "наскрізних" дивідендів (з точки зору ПДФО та військового збору), але це питання потрібно враховувати, якщо іноземна компанія, яка отримує дивіденди, є КІК.

У разі наявності будь-яких питань по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Постійно наголошую, що використання ФОП великим бізнесом – це не тільки ризик пожиттєво стати боржником для фізичної особи, це і втрата всіх прав звичайного працівника — на відпустку, лікарняні, соціальні гарантії та захист за трудовим договором.

А для такого бізнесмена ухилянта – це кримінальна відповідальність.
До таких висновків прийшов і Верховний Суд від 21 листопада 2025 року у справі № 140/10379/24. ВСУ чітко висловив позицію, що «формальне укладення цивільно-правового договору не виключає можливості виникнення фактичних трудових відносин, якщо за своїм змістом правовідносини мають всі ознаки трудових».

За позицією Верховного Суду фактичними ознаками трудових відносин є:
• виконання роботи за встановленим графіком;
• інтеграція у виробничий процес підприємства;
• підпорядкування внутрішнім правилам та керівництву;
• регулярне виконання функцій, притаманних штатному працівнику.

А також використання ФОП на папері замість трудового найму:
• призводить до не сплатити податків і внесків таким великим бізнесом, зокрема ЄСВ, ПДФО та військового збору;
• позбавляє людину прав, які вона мала б як працівник — оплачуваної відпустки, лікарняних, вихідної допомоги та інших гарантій.

Крім того, така схема допомагає уникнути відповідальності за порушення трудового законодавства і ускладнює працівнику захист своїх трудових прав.

Дослухайтесь і не робіть дурниць! Закликаю!

Пост в телеграмі Д. О. Гетманцева минулого тижня щодо рішення Верховного Суду про перекваліфікацію цивільно-правових відносин в трудові привернув нашу увагу.

З цього приводу ми б хотіли додати наступні тези:

- конкретно в цій справі ситуація досить цікава. ФОП, який надавав послуги бухгалтерського обліку для ТОВ, залучив ще одну фізичну особу для цього - при чому на досить нетривалий час (тобто договірних відносин саме між ТОВ та цією фізичною особою не було). І саме ця особа звернулась до Держпраці з приводу порушення оформлення трудових відносин - і це стало підставою для позапланової перевірки у 2024 році;

- головна проблема у питанні неоформлення трудових відносин була саме в тому, що відповідний функціонал з ведення бухгалтерського обліку був покладений з оформленням цивільно-правового договору на фізичну особу без статусу підприємця, що не передбачено Законом про бухгалтерський облік (а не у зв'язку з використанням ФОП):

"90. У такому разі, якщо організація бухгалтерського обліку здійснюється не на договірних засадах з суб`єктом підприємницької діяльності, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку, а фізична особа, яка не має статусу підприємця чи самозайнятої особи у сфері бухгалтерського обліку, фактично виконує функції головного бухгалтера підприємства, Державна служба з питань праці має підстави вважати такі правовідносини трудовими та вимагати їх належного оформлення відповідно до вимог статті 24 КЗпП України."

- ризики перекваліфікації цивільно-правових відносин в трудові були і залишаються актуальними - навіть без змін в законодавстві щодо безпосереднього визначення ознак трудових відносин. Більш того, не дивлячись на те, що наразі діє мораторій на проведення перевірок Держпраці, позапланові перевірки дозволяються, зокрема, у разі виявлення неоформлених трудових відносин на підставі звернення особи (що й відбулось у межах цієї справи - позапланова перевірка здійснювалась у 2024 році). При цьому нагадуємо, що наразі ознаки трудових відносин визначаються на підставі загальних визначень КзПП, роз'яснень та судової практики. Зокрема, цивільно-правовий договір повинен регулювати не процес виконання роботи (зокрема, присутність на робочом місці протягом певного часу), а результат - тобто надавач послуг/підрядник не повинен підпорядковуватись правилам трудового розпорядку. Також є цілий ряд інших ознак - зокрема, щодо систематичної виплати винагороди, створення умов для виконання роботи тощо;

- турбує те, що цей деякі позиції у цьому рішення створюють додаткові ризики для компаній, які залучають працівників на умовах аутсорсінгу/аутстафінгу - тобто коли компанія-замовник укладає цивільно-правовий договір саме з аутсорсінгою/аутстафінговою компанією (чи ФОПом, який займається такою діяльністю), а вже вони залучають конкретних фізичних осіб до роботи:

"106. Верховний Суд зазначає, що використання конструкції, за якою підприємство укладає договір з ФОП, який, у свою чергу, залучає фізичну особу для фактичного виконання робіт, створює передумови для: уникнення сплати єдиного соціального внеску (військового збору, ПДФО); позбавлення працівника гарантій, передбачених трудовим законодавством (оплата відпусток, лікарняних, вихідної допомоги тощо); ухилення від відповідальності за порушення вимог законодавства про працю; створення штучних перешкод для реалізації працівником своїх трудових прав."

Наша команда може провести для вас оцінку ризиків з точки зору перекваліфікації ваших цивільно-правових договорів в трудові. Звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua