Панство, із задоволенням ділимось записом вебінару з питань КІК, який ми проводили сьогодні.

Поділились практичними проблемами (у тому числі, й щодо визначення резидентства - з посиланням на нещодавні листи ДПС та судову практику) та способами їх вирішення за другу половину 2025 року:

https://www.youtube.com/watch?v=dwG8VeF-giU

У разі будь-яких питань з приводу КІК, звертайтеся:

📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📞 097-191-20-20

📢 Чи має право Товариство, як позичальник, сплатити податок на репатріацію в Україні за власний рахунок, якщо це передбачено договором позики?

ПКУ не дає пряму відповідь на це питання. Так як, за загальним правилом податок на репатріацію сплачується за рахунок нерезидента. Це означає, що резидент має утримати суму податку із винагороди, що належить до виплати нерезиденту.

Але, на практиці, нерезиденти, особливо материнські компанії, вимагають сплачувати податок в Україні не за їх рахунок, а за рахунок резидентів України.

Крім того, ПКУ редакції до 2020 р. була норма, яка прямо вказувала на наступне:

«<…> Під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів. <…>»

✅ Ця норма була виключена з ПКУ у 2020 році.

📣 Чи має право це зробити резидент, чи будуть для нього негативні наслідки?

Податковий орган у ІПК ДФСУ від 08.09.2025 р. № 4795/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК зазначає наступне:

«Отже, якщо податок з доходів нерезидента не було утримано під час їх виплати нерезиденту, то у резидента виникає зобов’язання визначити та сплатити податок на доходи нерезидента за власний рахунок, виходячи з розрахунку, визначеного абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу. <…>

У разі якщо резидент за умовами договору з нерезидентом не утримав податок з відповідного доходу нерезидента, а нарахував такий податок виходячи з розрахунку, визначеного п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, та сплатив його до бюджету під час виплати такого доходу за власний рахунок (з урахуванням наявності відповідного застереження у договорі з нерезидентом) і задекларував такий податок у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за період на який припадає така виплата, то штрафи, передбачені Кодексом, не застосовуються».

👉 Тобто, податковий орган не заперечує можливість нарахування резидентом податку на доходи нерезидента за рахунок такого резидента.

Далі дослідимо судову практику з цього питання, продовження буде…👇

Панство, вище цитата з законопроекту Мінфіну про впровадження ПДВ для платників єдиного податку.

Звертаємо увагу - це стосується не тільки ФОПів, а й ТОВ на єдиному податку.

Звісно, ми ще працюємо над ним, щоб донести владі та МВФ нищівний результат від цієї ініціативи, але точно потрібно готуватись - як мінімум, працювати над альтернативними моделями структурування бізнесу, які дозволять уникнути додаткового навантаження з ПДВ. Наразі вже працюємо над декількома такими проектами.

Звертайтеся:

📧 v.smerdov@1tax.com.ua
📞 097-191-20-20

Із задоволенням повідомляємо, що Віталія Смердова, керуючого партнера First Pro Tax, було переобрано на посаду голови фінансово-податкового комітету Південноукраїнського офісу ЕВА на 2026 рік

Адвокат - це не тільки про закон.

Адвокат - це не тільки про процес.

Адвокат - це про справедливість!

Друзі, з Днем адвокатури України!

Бажаємо вам цікавих кейсів🚀, вдячних клієнтів💵, професійної удачі🍀

Панство, щотижневий (фінальний у 2025 році🎄) вебінар переносимо на середу на 13.00.

На ньому розглянемо підсумки за 2025 рік - на що ДПС звертала увагу під час перевірок, досвід оскаржень та податкових аудитів за рік.

Посилання на підключення:

https://firstprotax.clickmeeting.com/podatkov-p-dsumki-roku_2025/register

📢 Яким чином розраховується 20% ліміту витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у платників ЄП новоствореним резидентом Дія Сіті - платником ПнВК, який зареєстрований у поточному звітному році (є стартапом) ❓

💬 Джерело ІПК ДПС від 08.12.2025 № 6501/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Товариство зареєстроване 24.04.2025.
З 22.05.2025 товариство набуло статус резидента Дія Сіті – платника податку на загальній системі, з 01.07.2025 став резидентом Дія Сіті – платником податку на виведений капітал.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:

🔸 Чи правильно товариство розуміє, що для розрахунку 20% ліміту витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у платників ЄП береться вся сума витрат за звітний період без будь-яких винятків стосовно статусу товариства (перебування на загальній системі або на ПнВК резидента Дія Сіті)?

🔸 Чи правильно товариство розуміє, що при визначенні суми перевищення 20% ліміту враховуються витрати на придбання у платників ЄП за період перебування на загальній системі (до переходу на ПнВК), тільки у разі якщо річний дохід підприємства буде більше 40 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків)?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ У разі якщо річний дохід резидента Дія Сіті - платника ПнВК перевищить 40 млн. грн., то такий платник податку буде здійснювати коригування фінрезультату, в тому числі згідно з 140.5.17 ПКУ, виходячи із даних Звіту про фінансові результати за поточний річний звітний період.

✅ У разі переходу такого платника протягом року на ПнВК, такий платник подає річну Податкову декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, яка складається наростаючим підсумком, починаючи з 24.04.2025, у якій окремо відображаються показники як за період перебування резидента Дія Сіті на загальній системі оподаткування податком на прибуток (ІІ квартал 2025 року), так і ПнВК (з ІІІ кварталу).

✅ Отже, у разі якщо річний дохід резидента Дія Сіті - платника податку на загальних умовах перевищить 40 млн. грн., то при заповненні Декларації за 2025 рік обсяг придбання у платників ЄП для розрахунку різниці згідно з п.п. 140.5.17 ПКУ враховується за період перебування платника в статусі резидента Дія Сіті, тобто за ІІ квартал 2025 року.

✅ Для розрахунку суми перевищення вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників ЄП протягом податкового (звітного) року, в розмірі 20% над витратами від будь-якої діяльності за попередній річний звітний період, визначеними за показниками фінзвітності за формою № 2, включаються сумарні показники, що стосуються витрат та зазначені у рядках:
🔸2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)»;
🔸 2130 «Адміністративні витрати»;
🔸 2150 «Витрати на збут»;
🔸 2180 «Інші операційні витрати»;
🔸 2250 «Фінансові витрати»;
🔸 2255 «Втрати від участі в капіталі»;
🔸 2270 «Інші витрати».

✅ У разі складання фінзвітності за формою № 2-м для розрахунку включається сума витрат, зазначена у рядку 2285 «Разом витрати».

✅ Отже, для розрахунку 20% ліміту витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у платників єдиного податку резидентом Дія Сіті – платником ПнВК, який зареєстрований у поточному звітному році (є новоствореним), береться вся сума витрат за звітний період на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.

У разі наявності будь-яких питань, зокрема, щодо діяльності резидентів Дія сіті, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Чи виникають у платника будь-які податкові різниці у зв’язку з відступленням права вимоги, якщо ціна відступлення права вимоги менша за номінальну вартість права вимоги ❓

💬 Джерело ІПК ДПС від 05.12.2025 р. № 6481/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 ТОВ в ході госпдіяльності відступає право вимоги грошової дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок постачання товарів покупцю (далі – боржник).

🔸 ТОВ як первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги дебіторської заборгованості у боржника, а новий кредитор сплачує ТОВ ціну відступлення права вимоги.

🔸 Ціна відступлення права вимоги менша за номінальну вартість права вимоги, тобто права вимоги дебіторської заборгованості передано первісним кредитором новому кредитору зі знижкою (дисконтом).

🔸 Дебіторська заборгованість боржника була класифікована ТОВ як сумнівна дебіторська заборгованість і відповідно до правил бухобліку був створений резерв очікуваних кредитних збитків. 

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:

🔸 Чи має право ТОВ зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму коригування (зменшення) резерву очікуваних кредитних збитків в результаті відступлення права вимоги згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ?
🔸 Чи виникають у ТОВ будь-які податкові різниці, що коригують фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток у зв’язку з відступленням права вимоги, якщо ціна відступлення права вимоги менша за номінальну вартість права вимоги?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ У разі відступлення права вимоги дебіторської заборгованості фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву очікуваних кредитних збитків  у межах суми, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до МСФЗ.

✅ Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з відступлення права вимоги дебіторської заборгованості іншому резиденту України, якщо ціна відступлення права вимоги менша за її номінальну вартість.

✅ Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

👉 Коментар від команди First Pro Tax: висновки податкового органу вірні, що коригування не застосовуються, хоча на практиці, за результатами перевірки, ми зустрічали іншій підхід. Але за результатами судового розгляду, суд зайняв сторону саме платника податку!

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️Нагадуємо, що сьогодні, о 13-00 проводимо вебінар на тему: Підсумки за 2025 рік, практика податкових перевірок, актуальні питання податкових аудитів.

👇Посилання на підключення:

https://firstprotax.clickmeeting.com/podatkov-p-dsumki-roku_2025/register

Починаємо, приєднуйтесь:

https://firstprotax.clickmeeting.com/podatkov-p-dsumki-roku_2025/register

Панство, від команди First Pro Tax вітаємо вас з прийдешніми святами🎄 Бажаємо миру та злагоди і дякуємо, що ви з нами!

‼️План-графік податкових перевірок на 2026 рік оприлюднено https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/966084.html.

Рекомендуємо перевірити наявність ваших компаній у ньому.

З нашого боку готові провести з вами зустріч / дзвінок для обговорення тактики дій. Звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Також буквально вчора на нашому вебінарі розповідали про тактику дій під час перевірок і до чього готуватись (які операції привертали до себе увагу інспекторів у 2025 році) - викладемо запис протягом години і повідомимо про це тут

Ділимось записом вчорашнього вебу, на якому розглядали тактику поведінки під час податкових перевірок та питання, які цікавили податківців під час перевірок у 2025 році:

https://www.youtube.com/watch?v=mune5gQP6Ww

Чи потрібно нараховувати податок на виведений капітал (ПнВК) на суму дебіторської заборгованості, яка у поточному році буде прощена товариством та яка сформувалась до дати переходу товариства на сплату ПнВК ❓

💬 Джерело ІПК ДПС від 04.12.2025 р. № 6472/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Товариство є резидентом Дія Сіті - платником ПнВК, який надає користувачам (фізичним та юридичним особам) послуги з доступу до ПЗ товариства.
🔸 При будь-якій оплаті послуг користувачами банківською карткою, товариство не отримує інформацію про особу платника і, відповідно, не має можливості його ідентифікації щодо статусу фізичної чи юридичної особи.
🔸 Через несвоєчасну оплату послуг товариства користувачами у товариства виникла дебіторська заборгованість.
🔸 Товариство збирається простити борг своїм користувачам.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:

🔸 Чи потрібно повторно нараховувати ПнВК на суми дебіторської заборгованості, яка у поточному році буде прощена товариством та була оподаткована як дебіторська заборгованість у попередньому звітному періоді згідно з п.п. 135.2.1.10 ПКУ та була відображена у р. 24.2 Додатку «ДІЯ» до р. 06.3 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств минулого звітного періоду?

🔸 Чи потрібно нараховувати ПнВК на суму дебіторської заборгованості, яка у поточному році буде прощена товариством та яка сформувалась до дати переходу товариства на сплату ПнВК?

🔸 В якому рядку Додатка «ДІЯ» до рядка 06.3 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств товариство має відобразити операцію з прощення дебіторської заборгованості, за якою в поточному звітному періоді сплив термін 365 днів?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ У разі якщо сплата коштів за надані резидентом Дія Сіті – платником ПнВК послуги здійснюється після спливу терміну в 365 днів, то такий платник податку повинен збільшити базу оподаткування по таким операціям.

✅ При прощенні дебіторської заборгованості по вказаним операціям база оподаткування резидента Дія Сіті – платника ПнВК повторно не збільшується, у разі якщо за такими операціями було збільшено базу оподаткування відповідно до п.п. 135.2.1.10 ПКУ.

✅ У рядку 24.2 Додатка ДІЯ відображається вартість майна (робіт, послуг), наданого(их) у тому числі особі, що не є резидентом Дія Сіті - платником ПнВК, за договором, який передбачає виплату компенсації вартості такого майна (робіт, послуг), за умови, що зарахування коштів від такого продажу (надання) на рахунки резидента Дія Сіті - платника ПнВК, відкриті в українських банках, здійснюється після 365 календарних днів, наступних за днем, визначеним у п.п. 135.2.1.10 ПКУ.

✅ Дебіторська заборгованість, яка була сформована за послугами, наданими до набуття статусу резидента Дія Сіті - платника ПнВК, не збільшує обʼєкт оподаткування резидента Дія Сіті - платника ПнВК при закінченні терміну в 365 днів з дня здійснення операції надання таких послуг.

У разі наявності будь-яких питань, зокрема, щодо діяльності резидентів Дія сіті, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Чи звільняються від ПДВ операції з постачання товарів оборонного призначення за держконтрактами або держзакупівлями, незалежно від того, за рахунок чиїх коштів здійснюється оплата?

Джерело ІПК ДПС від 04.12.2025 р. № 6465/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Товариство постачає товари оборонного призначення, які передаються на користь ЗСУ, НГУ та інших військових формувань, створених відповідно до закону.
🔸 Фінансування таких операцій може здійснюватися у різних формах.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:

🔸 Чи звільняються від ПДВ за пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ операції з
постачання товарів оборонного призначення за державними контрактами або державними закупівлями, незалежно від того, за рахунок чиїх коштів здійснюється оплата?

🔸 Чи звільняються від ПДВ за пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, на операції із постачання товарів оборонного призначення, якщо оплату за такі товари здійснює благодійна організація, а отримувачем є військова частина або інший орган, визначений постановою КМУ?

🔸 Чи звільняються від ПДВ за пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо оплата за такі товари здійснюється за рахунок субвенції з державного або місцевого бюджету, спрямованої на закупівлю товарів оборонного призначення?

🔸 Чи джерело фінансування (власні кошти отримувача, благодійні внески, бюджетна субвенція чи інші джерела) на звільнення від ПДВ постачальником товарів оборонного призначення, відповідно до за пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Операції з постачання Товарів звільняються від ПДВ за пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо:
- зазначені у зверненні Товари належать до категорії товарів оборонного призначення, які класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у такому пп. (з урахуванням визначених у вказаному пп. ПКУ обмежень), та
- Товариство є постачальником у розумінні норм Закону № 808 є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору).

✅ Якщо кінцевим отримувачем Товарів згідно з умовами відповідного договору або відповідно до сертифіката кінцевого споживача визначено суб’єктів, зазначених у пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, то операції з постачання Товарів на митній території України звільняються від ПДВ згідно з пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
✅ При цьому вказані вище операції звільняються від ПДВ незалежно від того, за рахунок яких джерел відбувається оплата таких товарів.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 За 2025 рік платники податку на прибуток будуть звітувати за оновленою формою податкової декларації: зміни обумовлені набранням чинності ще 16.09.2025р. наказу МФУ від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Мінюсті 14.08.2025 за № 1205/44611 (далі - Наказ № 371).
Листом № 23636/7/99-00-21-02-01-07 від 01.10.2025р. (розміщений на офіційній сторінці ДПСУ 02.10.2025р. https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi/2025-rik/79735.html) департамент методології ДПС з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю за його справлянням доводив своїм підрозділам основні зміни у звітності, внесені Наказом 371. Рекомендуємо звернути увагу на вказаний лист ДПС. Зміни покликані уніфікувати відображення з одночасною систематизацією операцій щодо надання благодійної допомоги платниками податку на прибуток, у т.ч. резидентами Дія Сіті.

⚠️ Стисло про основні зміни:

✅ Додано Додаток БД до податкової декларації та відповідно рядки додатків РІ та ДІЯ до податкової декларації (в них відображаються операції щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям) доповнені літерами БД, додана відмітка у таблиці "Наявність додатків" щодо цього додатка;
✅ Додаток РІ податкової декларації доповнено новим рядком 4.1.25 БД, у якому передбачено відображення різниці щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих <...> неприбутковим організаціям <...> в розмірі, що перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови, що з цієї суми (вартості) більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до такого Реєстру;
✅ Сам Додаток БД до декларації містить 7 таблиць, дві з яких (4 та 5) заповнюють резиденти Дія Сіті - платники ПНВК. Саме у таблицях розкриваються показники виконання критеріїв для застосування коригувань та систематизовано операції (з їх детальним розкриттям) з благодійною допомогою.
☝️Коментар від First Pro Tax: ПКУ має кілька положень щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям: пп. 140.5.9, пп.140.5.10, пп.140.5.14 та внесений 25.02.2025р. п. 72 до підрозділу 4 розділу ХХ. Саме остання норма визначає 8 %-ий ліміт на витрати за операціями з благодійною допомогою і щодо її застосування у платників податків виникали питання (адже вже діяло 4 %-ве обмеження). А тому внесення змін у звітність, за нашою оцінкою, було "питанням часу".

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, з Новим роком!!!🥳

Чи нараховуються «компенсуючі» ПДВ зобов’язання, якщо оплата за товари/отримання таких товарів здійснюється не постачальнику/не від постачальника, а його правонаступнику/від правонаступника ❓

💬 Джерело ІПК ДПС від 04.12.2025 р. № 6461/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Товариство за договором з постачальником – платником ПДВ, отримало товари/послуги/ сплатило попередню оплату за товари/послуги такому постачальнику.

🔸 На підставі відповідних податкових накладних, складених постачальником на дату першої події за операцією, Товариством було включено до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

🔸Надалі постачальником було розпочато процедуру реорганізації шляхом приєднання.

🔸 Друга подія за операцією припадає на період після складання передавального акту.

🔸 Відповідно оплата за отримані товари/послуги буде здійснюватися правонаступнику, а отримання товарів/послуг, за які було сплачено попередню оплату, буде здійснюватися від правонаступника.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають слушні питання щодо:

🔸 права Товариства на податковий кредит за описаними у зверненні операціями та необхідності нарахування «компенсуючих» ПДВ зобов’язань за п. 198.5 ПКУ за придбаними товарами/послугами;

🔸 відображення в обліку операцій з придбання товарів, розрахунки за які здійснюються на користь правонаступника.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ За операцією з придбання у постачальника товарів платник податку включає до податкового кредиту (ПК) відповідного звітного періоду суми ПДВ на підставі відповідної ПН, складеної постачальником на дату першої події за операцією і зареєстрованої в ЄРПН (за умови дотримання інших правил, встановлених ПКУ для формування ПК).

✅ Якщо оплата за такі товари / отримання таких товарів здійснюється не такому постачальнику / не від такого постачальника, а його правонаступнику / від правонаступника, тоді «компенсуючі» податкові зобов'язання (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ, за такими товарами/послугами покупцем не нараховуються, але за умови, що:

🔸 ЮО – правонаступник у результаті реорганізації набула права на заборгованість за товарами/послугами / попередньою оплатою, поставленими / отриманими реорганізованою особою (постачальником));

🔸 використання таких товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях (господарській діяльності) такого покупця.

✅ Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату до оподаткування для покупця при розрахунках за договором постачання товарів/послуг, виконання якого розпочато з продавцем, а завершено з його правонаступником, за умови, що вони мають статус резидентів України.

✅ Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Чи виникають ПДВ зобов’язання під час перерахування забезпечувального платежу фізособою забудовнику за попереднім договором купівлі-продажу житла, до моменту оформлення права власності❓

🔗 У постанові Верховного Суду від 28.04.2020 по справі №814/4831/13-а розглядається така ситуація.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/88986401#

📝Обставини справи:

🔸 Як замовник будівництва, позивач є учасником держпрограми по забезпеченню населення доступним житлом і відповідно укладає договори на поставку доступного житла (квартир).

🔸 Позивачем укладені договори купівлі-продажу майнових прав з фізособами, на виконання умов яких покупцями перераховано позивачу грошові кошти за майнові права на квартири в об`єкті будівництва - багатоповерховому житловому будинку.

🔸 На момент перевірки багатоповерховий житловий будинок не введений в експлуатацію, позивач продовжує нести витрати на будівництво зазначеного житлового будинку і станом на момент продажу майнових прав покупцям не можливо визначити остаточну фактичну собівартість проданих квартир.

🔸 ДПС встановила, що позивач протиправно не відніс до складу ПДВ зобов`язань суму ПДВ з зарахованих коштів позивачу за реалізовані майнові права покупцям, а також не повно відніс до складу ПДВ зобов`язань суми ПДВ з отриманої попередньої оплати.

🏢 Позиція ДПС:

🔸 Згідно з пп. 197.1.14 ПКУ операції позивача із постачання житла (квартир) фізособам є першим постачанням, тому у позивача виникло ПДВ зобов’язання.  

🔸 Забезпечувальні платежі підлягають оподаткуванню по першій події (внесення коштів покупцем за придбання майнових прав на не збудований об`єкт нерухомості).

🙋 Позиція платника:

🔸 Включення сум ПДВ за придбання квартир, як нерухомості, повинно  відбуватися при переході права власності на нерухоме майно від позивача до особи яка придбала цю квартиру, а не тоді, як особа внесла кошти по договору купівлі продажу майнових прав на квартиру, яка ще не побудована та не є  об'єктом нерухомого майна, а як наслідок  не є товаром.

🔸 Виконання сторонами  договору на придбання майнових прав триває в часі і тільки коли квартира збудована та будинок зданий в експлуатацію, а квартира набрала статусу нерухомості то при продажі саме нерухомості (товару) й виникає у позивача право  та обов'язок включення сум ПДВ до ПК, тобто по останній події (отримання покупцем товару)

⚖️ Висновки суду:

✅ Операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій.

✅ Така операція з першого постачання житла оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

✅ Якщо замовник в процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло укладає попередні договори купівлі-продажу з фізособами, тоді операції з перерахунку фізособами забезпечувальних платежів за цими договорами на рахунок замовника, як оплату вартості майнових прав, не змінюють базу оподаткування у замовника.

✅ Лише при передачі власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло фізособі (першому власнику новозбудованого житла) у замовника виникають ПДВ зобов`язання на підставі п. 187.1 ПКУ.

✅ Майнові права на нерухомість окремо від об`єкта власності (нерухомості) не існують і переходять покупцю в момент державної реєстрації права власності на нерухомість, а тому такі права можуть бути окремим об`єктом оподаткування лише при першому постачанні новозбудованого житла.

📌 Врешті-решт, ВС КАС підтримав позицію судів попередніх інстанцій про скасування ППР в частині донарахування ПДВ зобов’язань по вказаній вище ситуації.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

До речі, щодо забезпечувальних / гарантійних платежів - це дійсно ефективний інструмент, який раніше застосовувався на практиці і все ще залишається актуальним з точки зору перенесення обов'язку нараховувати ПДВ-зобов'язання на майбутні періоди.

Між тим, звертаємо увагу, що в такому разі необхідно прискіпливо виписувати умови договору, щоб унеможливити перекваліфікацію з боку податкової служби таких платежів в аванс.