Приймаємо участь з представниками МВФ з приводу спрощенки та ПДВ

детальніше за посиланням: https://www.1tax.com.ua/services/outsourcing/

Доповів з колегами Прісциллі Тофано (представнику МВФ в Україні) свої висновки проти впровадження ПДВ для спрощенців. Зокрема, з точки зору структури витрат малого бізнесу, для якого ПДВ перетвориться на податок з обороту, і в перспективі це тільки зменшить надходження до бюджету.

Сподіваємось, що нас почують. Але насторожувало, що на зустрічі в контексті зазначених пропозицій звучали тези про те, що Україні потрібні гроші… а це, до речі, питання й до складу витрат Дербюджету, щодо прийняття якого зараз продовжуються суперечки

Заходить багато питань щодо переведення структур з моделі роботи з ФОПами (враховуючи останні атаки на моделі з ФОП з боку представників державної влади та МВФ) на більш безпечні та прозорі інструменти, які б також дозволяли отримувати податкову економію.

Такі альтернативні інструменти ще є - зі структуруванням суто в Україні або із застосуванням іноземних компаній. Звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

❓ Чи нараховується ПДВ на безоплатні послуги з гарантійного ремонту товару власного виробництва?

🔗 У постанові Верховного Суду від 21.11.2024 по справі № 1520/25719/21 розглядається така ситуація.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123213813

📝 Обставини справи:

🔸 Платник, як постачальник власно виготовленої продукції, бере на себе зобов`язання з ремонту поставленого товару протягом гарантійного періоду за рахунок власних коштів.

🔸 ДПС під час перевірки встановила, що платник не нараховує та не сплачує ПДВ на вартість витрат, пов’язаних із безоплатно наданими послугами з гарантійного обслуговування, та не реєструє ПН на такі послуги.

🔸 У результаті, ДПС прийняла ППР, яким донараховано ПДВ зобов’язання за вказаними вище послугами та штрафні санкції за відсутність реєстрації ПН на такі послуги.

🏢 Позиція ДПС:

🔸 Вартість гарантійного ремонту не включалась до складу вартості інших оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послут, тому за такою операцією платник повинен був нарахувати ПДВ зобов`язання згідно з п. 188.1 ПКУ, скласти та зареєструвати в ПН на такі послуги.

🙋 Позиція платника:

🔸 Гарантійний ремонт не повинен розцінюватися як окрема операція, а виконується в межах договору поставки продукції.
🔸 Гарантійний ремонт не підпадає під ознаки безоплатного постачання послуг, не є окремим об`єктом оподаткування та не має розглядатися як окреме постачання робіт/послуг з окремою базою оподаткування.

⚖️ Висновки суду:

✅ Виконання гарантійних зобов`язань товариством здійснювалось за рахунок створеного резерву на виконання гарантійних зобов`язань та вартість гарантійного ремонту не включалась позивачем до складу ціни реалізації продукції.

✅ Позивачем не надано підтвердження відображення витрат на гарантійне обслуговування за рахунком 90 «Собівартість реалізації».

✅ Посилання платника не те, що витрати на гарантійне обслуговування включені у ціну продукції, оскільки обліковуються в бухгалтерському обліку на рахунку 93 «Витрати на збут», є необґрунтованими, оскільки не відповідають порядку ведення бухобліку.

✅ Витрати на формування гарантійних забезпечень мали вплив на фінансовий результат за рахунок збільшення поточних витрат, а не за рахунок кінцевого споживача виробленої продукції шляхом включення вартості ремонтів до собівартості реалізованої продукції.

✅ Оскільки позивач не включав вартість гарантійного ремонту до складу вартості інших оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послуг, то за такою операцією товариство мало нарахувати ПДВ зобов`язання згідно з п. 188.1 ПКУ, скласти та зареєструвати в ЄРПН ПН на такі послуги.

📌 Врешті-решт, платнику податків відмовлено у задоволенні касаційної скарги в частині вимог визнання неправомірним ППР щодо нарахування ПДВ зобов`язань за операціями з надання послуг з гарантійного ремонту продукції власного виробництва.

👉 Коментар від команди First Pro Tax:
Донарахування ПДВ за п. 198.5 / ст. 188 ПКУ залежить від правильного обліку. В даному випадку, гарантійні ремонти хоча і є зобов'язанням продавця, але не були включені до собівартості готової продукції, що в результаті стало наслідком донарахування платнику податків ПДВ.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️Щодо наскрізних дивідендів - зверніть увагу на нещодавню ІПК № 6443/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК щодо виплати дивідендів на КіпрКо (далі - КІК).

В ній ДПС дійшла висновку, що у разі виплати дивідендів за ланцюгом ТОВ - КІК - Фізична особа (акціонер КІК) виникають наступні наслідки:

🟩 ТОВ у цьому ланцюгу не є податковим агентом щодо ПДФО та військового збору за фізичну особу (акціонера КІК);

🟩 у разі сплати ТОВ податку на репатріацію за п.п. 141.4.2 ПКУ у фізичної особи (акціонера КІК) не виникає наслідків ані за правилами наскрізних дивідендів (тобто коли КІК отримує дивіденди від ТОВ), ані - УВАГА - наслідків з ПДФО та військового збору при отриманні фізичною особою дивідендів від КІК:

"<...> Фізична особа – резидент України, яка є засновником (акціонером) такої КІК, не зобов’язана відображати суми такого доходу (дивідендів) в своїй декларації про майновий стан та доходи, в т.ч. при отриманні таких дивідендів від КІК.

Враховуючи наведене, фізична особа не зобов’язана сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір ані при виплаті дивідендів юридичною особою резидентом України на користь КІК, ані при сплаті таких дивідендів від КІК фізичній особі – резиденту Україні, яка є засновником (акціонером) такої КІК. <...>"

Коментар від First Pro Tax. Цей висновок щодо звільнення від ПДФО та військового збору є досить ліберальним, але з нашого боку все ж таки є уточнення - ми не побачили в цьому листі прямого підтвердження, що зазначені висновки діють і у тому випадку, якщо податок на репатріацію сплачується за пониженою ставкою відповідно конвенції між Україною та Кіпром (5% або 10%), а не за базовою ставкою 15%, визначеною п.п. 141.4.2 ПКУ. Це уточнення обумовлене тим, що у вересні було декілька листів ДПС, в яких вони виставляли, як умову для звільнення фізичної особи від ПДФО та військового збору, сплату податку на репатріацію саме у базовому розмірі 15% - що, за нашою оцінкою, є протиправним (адже п.п. 141.4.2 ПКУ передбачає сплату податку у розмірі 15%, якщо інше не передбачено міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування).

Наша команда має значний досвід в опрацюванні зазначених питань (структурування бізнесу, визначення податкових наслідків при виплатах за кордон та далі по ланцюгу, супроводження таких платежів тощо). Тож у разі наявності будь-яких питань по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Панство, запрошуємо доєднатись завтра об 11.00 на наш щотижневий вебінар.

На ньому розглянемо наступні питання:

- Зміни до ПКУ та МКУ щодо наслідків з ПДВ при імпорті БПЛА та комплектуючих прийняті

- Зміни щодо ФОПів на єдиному податку: які зміни плануються та коли? (виходячи з відкритих джерел)

- ТОВ сплачує дивіденди на КІК, а КІК - на фізичну особу-резидента: податкові наслідки з "наскрізних" дивідендів - вивчаємо нещодавній лист від ДПС

- Несвоєчасне подання звітів з КІК за 2022-2023 рр.: чи будуть штрафи?

- Торгівля фізичною особою, яка проживає за кордоном, та має статус ФОП в Україні цінними паперами через іноземну біржу - особливості визначення ПДФО

- Операції з нерезидентами в низькоподаткових організаційно-правових формах: як уникнути негативних податкових наслідків?

- ⁠«Загублені» податкові накладні, як не втратити право на податковий кредит.

- ⁠⁠Коли платіж за користування програмним забезпеченням визнається роялті?

- ⁠⁠Якою датою ФОПу – єдиннику визначати дохід при продажу товарів через Інтернет з оплатою від покупця «накладеним платежем» - датою формування фіскального чеку чи датою зарахуванням коштів на рахунок ФОПу?

- ⁠⁠Чи виникають підстави для нарахування резидентом Дія Сіті ПНВК, якщо з моменту авансу пройшло 365 днів без отримання товарів/послуг?

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_9-grudnya/register

Панство, ділимось із вами записом сьогоднішнього вебінару.

Розповідали сьогодні як пройшла зустріч із представниками МВФ минулого тижня щодо ініціативи з реєстрації ФОПів платниками ПДВ, а також про деякі цікаві листи від ДПС, зокрема, щодо наскрізних дивідендів (до речі, непогана позиція від ДПС), ДіяСіті, кваліфікації платежів як роялті для цілей ПДВ тощо:

https://www.youtube.com/watch?v=o2xUZq4VnCE

📢На яку дату складається податкова накладна, якщо оплата (перша подія) здійснюється клієнтами онлайн на користь платіжної системи?

💬Джерело ІПК ДПСУ від 02.12.2025 р. № 6416/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

⚠️Контролюючий орган розглядає ситуацію, що притаманна для маркетплейсів, інтернет магазинів, де оплата – це перша подія за товар та здійснюється не напряму продавцю, а через платіжку систему. Потім вже платіжна система перераховує кошти на користь платника податків. При цьому, присутній розрив у часі, наприклад, на наступний день.

🤷‍♂️Відповідно, у платника ПДВ виникає слушне питання: яка дата вважається датою зарахування коштів для визначення дати складання податкової накладної?

▶️Думки можуть бути наступні: на дату фактичного зарахування коштів на користь платіжної системи або на дату отримання коштів вже продавцем від цієї платіжної системи!?

Відповідь податкового органу:
«Якщо за операцією платника ПДВ з постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку, першою подією є оплата за такі товари/послуги, а не фактичне постачання таких товарів/послуг, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної відповідно до пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ виникає на дату зарахування коштів на рахунок такого платника ПДВ, що відкритий у банку / небанківському надавачу платіжних послуг.
Водночас, за умови дотримання вимог, визначених пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ, платником ПДВ (постачальником) може бути складена податкова накладна за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на такі операції)».

✅Отже, податкова накладна складається саме на дату отримання коштів продавцем від платіжної системи.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, завтра на вебінарі об 11.00 проговоримо актуальні питання КІК, які назбирались у нас за наслідками звітування станом на грудень 2025 року.

Питання до обговорення:

- Резидентство - актуальні листи ДПС, судові рішення та кейси з практики

- Застосування критерію 2 млн. євро для звільнення від КІК: чи можна розширити можливості для його застосування?

- Активні та пасивні доходи для цілей КІК: як їх розмежовує ДПС в своїх листах та як це слід робити? Також розглянемо кейси з практики.

- Ризики при змішуванні дивідендних та інших доходів на одній КІК

- Проблематика щодо партнерств

- "Наскрізні" дивіденди в світлі останніх роз'яснень ДПС

- Запити з питань КІК: про що зараз запитує податкова?

- Відповідальність за порушення правил КІК: чи діє мораторій на штрафи?

Якщо хтось не встигне, то запис обов'язково буде і викладемо його на Youtube-каналі компанії First Pro Tax - https://www.youtube.com/@FirstProTax (не забудьте підписатись на нього 😉)

Посилання для реєстрації на вебінар:

https://firstprotax.clickmeeting.com/aktual-ne-pro-k-k-stanom-na-gruden-2025/register

Вже за 20 хвилин починаємо наш щотижневий вебінар з питань "КІК-новини за 2025 рік". Приєднуйтесь ;)

Панство, із задоволенням ділимось записом вебінару з питань КІК, який ми проводили сьогодні.

Поділились практичними проблемами (у тому числі, й щодо визначення резидентства - з посиланням на нещодавні листи ДПС та судову практику) та способами їх вирішення за другу половину 2025 року:

https://www.youtube.com/watch?v=dwG8VeF-giU

У разі будь-яких питань з приводу КІК, звертайтеся:

📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📞 097-191-20-20

📢 Чи має право Товариство, як позичальник, сплатити податок на репатріацію в Україні за власний рахунок, якщо це передбачено договором позики?

ПКУ не дає пряму відповідь на це питання. Так як, за загальним правилом податок на репатріацію сплачується за рахунок нерезидента. Це означає, що резидент має утримати суму податку із винагороди, що належить до виплати нерезиденту.

Але, на практиці, нерезиденти, особливо материнські компанії, вимагають сплачувати податок в Україні не за їх рахунок, а за рахунок резидентів України.

Крім того, ПКУ редакції до 2020 р. була норма, яка прямо вказувала на наступне:

«<…> Під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів. <…>»

✅ Ця норма була виключена з ПКУ у 2020 році.

📣 Чи має право це зробити резидент, чи будуть для нього негативні наслідки?

Податковий орган у ІПК ДФСУ від 08.09.2025 р. № 4795/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК зазначає наступне:

«Отже, якщо податок з доходів нерезидента не було утримано під час їх виплати нерезиденту, то у резидента виникає зобов’язання визначити та сплатити податок на доходи нерезидента за власний рахунок, виходячи з розрахунку, визначеного абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу. <…>

У разі якщо резидент за умовами договору з нерезидентом не утримав податок з відповідного доходу нерезидента, а нарахував такий податок виходячи з розрахунку, визначеного п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, та сплатив його до бюджету під час виплати такого доходу за власний рахунок (з урахуванням наявності відповідного застереження у договорі з нерезидентом) і задекларував такий податок у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за період на який припадає така виплата, то штрафи, передбачені Кодексом, не застосовуються».

👉 Тобто, податковий орган не заперечує можливість нарахування резидентом податку на доходи нерезидента за рахунок такого резидента.

Далі дослідимо судову практику з цього питання, продовження буде…👇

Панство, вище цитата з законопроекту Мінфіну про впровадження ПДВ для платників єдиного податку.

Звертаємо увагу - це стосується не тільки ФОПів, а й ТОВ на єдиному податку.

Звісно, ми ще працюємо над ним, щоб донести владі та МВФ нищівний результат від цієї ініціативи, але точно потрібно готуватись - як мінімум, працювати над альтернативними моделями структурування бізнесу, які дозволять уникнути додаткового навантаження з ПДВ. Наразі вже працюємо над декількома такими проектами.

Звертайтеся:

📧 v.smerdov@1tax.com.ua
📞 097-191-20-20

Із задоволенням повідомляємо, що Віталія Смердова, керуючого партнера First Pro Tax, було переобрано на посаду голови фінансово-податкового комітету Південноукраїнського офісу ЕВА на 2026 рік

Адвокат - це не тільки про закон.

Адвокат - це не тільки про процес.

Адвокат - це про справедливість!

Друзі, з Днем адвокатури України!

Бажаємо вам цікавих кейсів🚀, вдячних клієнтів💵, професійної удачі🍀

Панство, щотижневий (фінальний у 2025 році🎄) вебінар переносимо на середу на 13.00.

На ньому розглянемо підсумки за 2025 рік - на що ДПС звертала увагу під час перевірок, досвід оскаржень та податкових аудитів за рік.

Посилання на підключення:

https://firstprotax.clickmeeting.com/podatkov-p-dsumki-roku_2025/register

📢 Яким чином розраховується 20% ліміту витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у платників ЄП новоствореним резидентом Дія Сіті - платником ПнВК, який зареєстрований у поточному звітному році (є стартапом) ❓

💬 Джерело ІПК ДПС від 08.12.2025 № 6501/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:

🔸 Товариство зареєстроване 24.04.2025.
З 22.05.2025 товариство набуло статус резидента Дія Сіті – платника податку на загальній системі, з 01.07.2025 став резидентом Дія Сіті – платником податку на виведений капітал.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:

🔸 Чи правильно товариство розуміє, що для розрахунку 20% ліміту витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у платників ЄП береться вся сума витрат за звітний період без будь-яких винятків стосовно статусу товариства (перебування на загальній системі або на ПнВК резидента Дія Сіті)?

🔸 Чи правильно товариство розуміє, що при визначенні суми перевищення 20% ліміту враховуються витрати на придбання у платників ЄП за період перебування на загальній системі (до переходу на ПнВК), тільки у разі якщо річний дохід підприємства буде більше 40 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків)?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ У разі якщо річний дохід резидента Дія Сіті - платника ПнВК перевищить 40 млн. грн., то такий платник податку буде здійснювати коригування фінрезультату, в тому числі згідно з 140.5.17 ПКУ, виходячи із даних Звіту про фінансові результати за поточний річний звітний період.

✅ У разі переходу такого платника протягом року на ПнВК, такий платник подає річну Податкову декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, яка складається наростаючим підсумком, починаючи з 24.04.2025, у якій окремо відображаються показники як за період перебування резидента Дія Сіті на загальній системі оподаткування податком на прибуток (ІІ квартал 2025 року), так і ПнВК (з ІІІ кварталу).

✅ Отже, у разі якщо річний дохід резидента Дія Сіті - платника податку на загальних умовах перевищить 40 млн. грн., то при заповненні Декларації за 2025 рік обсяг придбання у платників ЄП для розрахунку різниці згідно з п.п. 140.5.17 ПКУ враховується за період перебування платника в статусі резидента Дія Сіті, тобто за ІІ квартал 2025 року.

✅ Для розрахунку суми перевищення вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) у платників ЄП протягом податкового (звітного) року, в розмірі 20% над витратами від будь-якої діяльності за попередній річний звітний період, визначеними за показниками фінзвітності за формою № 2, включаються сумарні показники, що стосуються витрат та зазначені у рядках:
🔸2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)»;
🔸 2130 «Адміністративні витрати»;
🔸 2150 «Витрати на збут»;
🔸 2180 «Інші операційні витрати»;
🔸 2250 «Фінансові витрати»;
🔸 2255 «Втрати від участі в капіталі»;
🔸 2270 «Інші витрати».

✅ У разі складання фінзвітності за формою № 2-м для розрахунку включається сума витрат, зазначена у рядку 2285 «Разом витрати».

✅ Отже, для розрахунку 20% ліміту витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у платників єдиного податку резидентом Дія Сіті – платником ПнВК, який зареєстрований у поточному звітному році (є новоствореним), береться вся сума витрат за звітний період на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.

У разі наявності будь-яких питань, зокрема, щодо діяльності резидентів Дія сіті, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Чи виникають у платника будь-які податкові різниці у зв’язку з відступленням права вимоги, якщо ціна відступлення права вимоги менша за номінальну вартість права вимоги ❓

💬 Джерело ІПК ДПС від 05.12.2025 р. № 6481/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 ТОВ в ході госпдіяльності відступає право вимоги грошової дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок постачання товарів покупцю (далі – боржник).

🔸 ТОВ як первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги дебіторської заборгованості у боржника, а новий кредитор сплачує ТОВ ціну відступлення права вимоги.

🔸 Ціна відступлення права вимоги менша за номінальну вартість права вимоги, тобто права вимоги дебіторської заборгованості передано первісним кредитором новому кредитору зі знижкою (дисконтом).

🔸 Дебіторська заборгованість боржника була класифікована ТОВ як сумнівна дебіторська заборгованість і відповідно до правил бухобліку був створений резерв очікуваних кредитних збитків. 

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:

🔸 Чи має право ТОВ зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму коригування (зменшення) резерву очікуваних кредитних збитків в результаті відступлення права вимоги згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ?
🔸 Чи виникають у ТОВ будь-які податкові різниці, що коригують фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток у зв’язку з відступленням права вимоги, якщо ціна відступлення права вимоги менша за номінальну вартість права вимоги?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ У разі відступлення права вимоги дебіторської заборгованості фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву очікуваних кредитних збитків  у межах суми, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до МСФЗ.

✅ Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з відступлення права вимоги дебіторської заборгованості іншому резиденту України, якщо ціна відступлення права вимоги менша за її номінальну вартість.

✅ Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

👉 Коментар від команди First Pro Tax: висновки податкового органу вірні, що коригування не застосовуються, хоча на практиці, за результатами перевірки, ми зустрічали іншій підхід. Але за результатами судового розгляду, суд зайняв сторону саме платника податку!

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️Нагадуємо, що сьогодні, о 13-00 проводимо вебінар на тему: Підсумки за 2025 рік, практика податкових перевірок, актуальні питання податкових аудитів.

👇Посилання на підключення:

https://firstprotax.clickmeeting.com/podatkov-p-dsumki-roku_2025/register