📢 Панство, запрошуємо завтра об 11.00 на наш щотижневий вебінар.

На ньому розглянемо наступні питання:

- Довідка від нерезидента для цілей Конвенції видана в електронній формі - ДПС вже допускає можливість її застосування

- Виплати ФОП-ам, зареєстрованим на тимчасово окупованих територіях: податкова служба змінює позицію?

- Реорганізація компанії шляхом перетворення: чи переноситься правонаступнику переплата з податку на прибуток, а також чи можна перенести збитки?

- Запаси знищені внаслідок атаки БПЛА - чи можна списати на витрати та що з ПДВ? Розглядаємо новий лист ДПС та ділимось практикою

- Виплата УкрКо на користь нерезидента-кредитора відшкодування на підставі права вимоги, яке він отримав від первісного кредитора: що з податком на репатріацію та чи можна застосувати статтю "інші доходи" Конвенції? (на прикладі Конвенції з Японією)

- Огляд судової практики:

- щодо забезпечення позову на ППР - щодо зупинення рішення про податкову заставу
⁠ - податковий орган не визнає виділ нового ТОВ;
- ⁠передання авто в позичку без оплати, чи є підстави для нарахування ПДВ за п. 198.5. ПКУ

- ⁠Чи є ТОВ податковим агентом при придбання корпоративних прав у фізичної особи?

- ⁠Як списати безнадійну дебіторську заборгованість, яка утворилась у 2021 році на підставі контракту поставки з покупцем (Республіка Білорусь)

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_25-listopada/register

🚗 Чи оподатковуються ПДВ безоплатно надані послуги зі здійснення дилером гарантійного ремонту автомобілів іноземного виробництва, якщо витрати на здійснення такого ремонту відшкодовує імпортер таких автомобілів?

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 року по справі № 640/12171/20 розглядається така ситуація.
🔗 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107899213

📝Обставини справи:

🔸 За дилерським договором, укладеним між імпортером автомобілів іноземного виробництва та позивачем - дилером, останній здійснює гарантійний ремонт зазначених автомобілів.
🔸 При цьому імпортер відшкодовує дилеру вартість послуг з гарантійного ремонту.
🔸 Дилер не має права виставляти рахунки кінцевому покупцю автомобілів за гарантійний ремонт.
🔸 За результатами надання послуг з гарантійного ремонту складається та підписується акт виконаних робіт (нарядів-замовлень) між позивачем (дилером), власником автомобіля та імпортером.
🔸 За результатами перевірки ДПС нарахувала штрафні санкції за п. 120-1.1 ПКУ внаслідок порушення вимог п. 201.10 ПКУ щодо своєчасності реєстрації податкових накладних.

🙋Позиція платника:

Передача відремонтованого автомобіля власнику, який не є замовником послуг, не є подією визначеною п. 187.1 ПКУ для виникнення ПДВ зобов`язань з постачання послуг.

🏢Позиція ДПС:

Датою виникнення ПДВ зобов`язань у позивача (дилера) по операціям з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є дата (подія) передачі відремонтованого автомобіля (підписання наряду - замовлення).

⚖️ Висновки суду:

✅ При отриманні позивачем товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно, подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операцій з постачання товарів.

✅ При здійсненні позивачем операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) автомобіля після проведення гарантійного (безоплатного для власника) ремонту об`єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ у дилера за вказаними операціями відсутній.

✅ Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів, в той час як база оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачується виробником товарів (імпортером), щодо яких проводився гарантійний ремонт.

✅ Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання таких послуг є дата оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг платником податку, а саме - дату підписання акту виконаних робіт, що спростовує доводи ДПС про порушення позивачем п. 201.10 ПКУ.

📌 У результаті суд скасував ППР, яким було нараховано позивачу штрафні санкції за п. 120-1.1 ПКУ.

При наявності спорів з податковим органом, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, не дивлячись на нічний обстріл, через півгодини починаємо наш щотижневий веб - запрошуємо приєднуватись. Також, як завжди, буде запис.

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_25-listopada/register

Панство, ділимось записом вчорашнього вебінару. На ньому, окрім анонсованих тем, розповідали, зокрема, й про нещодавній лист з КІК, який отримали на наш запит - з точки зору кваліфікації доходів як активних або пасивних. Також було багато питань від глядачів, тож було дуже цікаво😉

https://www.youtube.com/watch?v=KzvG2vAfpZo

❓Чи є законною фактична податкова перевірка, якщо в наказі про призначення такої перевірки не зазначено передбачені ПКУ підстави для її проведення ❓

🔗 У постанові Верховного Суду від 15.09.2025 по справі № 140/13376/23 розглядається така ситуація.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/130256761

📝Обставини справи:

🔸 У наказі про проведення фактичної перевірки ДПС обмежилась лише посиланням на пп. 80.2.5 ПКУ, який передбачає дві самостійні підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
🔸 Водночас ДПС не відобразило конкретну з таких двох підстав.
🔸 У результаті, ДПС прийняла ППР, яким було нараховано штрафні санкції за зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального.

🙋Позиція платника:
🔸 Наказ про проведення перевірки оформлений з істотними процесуальними порушеннями, а саме не містить фактичних даних про отриману податковим органом інформацію, що б свідчила про конкретні порушення вимог законодавства у сфері обліку виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
🔸 З огляду на це, позивач ставить під сумнів законність такої перевірки, а також прийнятих на підставі неї відповідних рішень.

🏢Позиція ДПС:

🔸 Достатньо факту покладення на ДПС здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
🔸 В наказі чітко зазначено, що фактична перевірка позивача здійснюються саме з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу підакцизних товарів.

⚖️ Висновки суду:

✅ У пп. 80.2.5 ПКУ містяться дві самостійні підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо:
1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства;
2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері.

✅ Оскільки пп. 80.2.5 ПКУ встановлює в одному пп. ст. дві самостійні підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки ДПС поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язана відобразити:
1) конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки; або
2) обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

✅ Зі змісту наказу про проведення фактичної перевірки:
1) не наведено та не вбачається, що підставою для прийняття цього наказу була наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування пального;
2) відсутня інформація, що фактична перевірка призначається та буде здійснюватися на виконання функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

✅ Одне лише посилання на пп. 80.2.5 ПКУ не можна вважати мінімально достатнім в розумінні абз. 3 п. 81.1 ПКУ щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки не могло надати позивачу загальне розуміння про підставу призначення перевірки та її предмет.

✅ Допущені ДПС порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки призводять до відсутності правових наслідків такої, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого за її результатами.

📌 У результаті розгляду цієї справи було скасовано ППР, які прийняті на підставі проведеної фактичної перевірки.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, направили на е-мейли думку/алерт щодо альтернативного підходу до застосування пільги з КІК за критерієм 2 млн. євро, який дозволяє розширити потенціал її застосування.

Для кого це актуально, але ви не отримали листа, напишіть мені в тг (097-191-20-20), і я одразу форвардну вам.

з повагою,
Віталій

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

КМУ затвердив Порядок надання часткової компенсації вартості майна субʼєктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації (№ 1541 від 28.11.2025 р.) - https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-nadannia-chastkovoi-kompensatsii-vartosti-maina-subiektiv-hospodariuvannia-t281125

Вона набирає чинності з 1 січня 2026 року.

Компенсація за пошкодження/знищення майна надається суб’єкту господарювання за пошкодження/знищення майна внаслідок настання таких воєнних ризиків:

- влучання ракет, безпілотних літальних апаратів будь-яких типів, артилерійських снарядів та/або їх уламків, засобів протиповітряної оборони, засобів протиракетної оборони;
- пожежі, вибуху, ударної хвилі.

За нашою оцінкою, зазначений вище перелік не враховує всі можливі випадки

Компенсація за пошкодження/знищення майна надається суб’єкту господарювання лише за майно, що було знищено або пошкоджено після 1 числа місяця, що настає за датою набрання чинності цією постановою та за умови, що:

1) суб’єкт господарювання є учасником програми з компенсації за пошкодження/знищення майна. Для участі у програмі з компенсації за пошкодження/знищення майна суб’єкт господарювання має подати до ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (далі - Агентство) заяву про участь у програмі за формою, встановленою Агентством та розміщеною на його офіційному веб-сайті

і

2) на дату прийняття рішення про виплату компенсації за пошкодження/знищення майна такий суб’єкт не належить до суб’єктів господарювання, зазначених у пункті 4 цього Порядку. До них, зокрема, належать: нерезиденти, ті, хто має податковий борг, ті, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство тощо.

А як бути тим, чиє майно було знищено / пошкоджено до 1 січня 2026 року???

Також звертаємо увагу, що Агентство припиняє прийняття заявок у разі досягнення загальної граничної суми на програму на рік

Загальний граничний розмір компенсації за пошкодження/ знищення майна суб’єкта господарювання разом із пов’язаними з ним особами сукупно не може перевищувати 10 млн. гривень протягом усього строку дії програми з компенсації за пошкодження/знищення майна, передбаченої цим Порядком, але не може бути більше розміру прямого (реального) збитку.

Сума дуже незначна навіть для прямих збитків

Участь у програмі з компенсації за пошкодження/знищення майна здійснюється на платній основі. За участь у програмі з компенсації за пошкодження/знищення майна суб’єктом господарювання сплачується внесок у розмірі 0,5 відсотка загальної суми ймовірного збитку за пошкодження/знищення всього майна, заявленого до участі у програмі з компенсації за пошкодження/знищення майна.

Цей внесок сплачується суб’єктом господарювання одноразово під час подання заяви. У разі ненастання випадків, за які передбачена виплата компенсації з пошкодження/знищення майна та/або відсутності відповідного бюджетного фінансування, внесок, сплачений суб’єктом господарювання, не повертається.

Поки досить багато питань до цього Порядку...

Докладніше розглянемо його вже завтра на нашому щотижневому вебінарі об 11.00. Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_2-grudnya/register

📢 Панство, запрошуємо завтра об 11.00 на наш щотижневий вебінар.

На ньому розглянемо наступні питання:

- Огляд Порядку надання часткової компенсації вартості майна субʼєктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації

- Думки з приводу вимог МВФ, зокрема, щодо спрощеної системи оподаткування та ПДВ

- Важливість розмежування поточних та капітальних ремонтів - з практики перевірок

- Огляд судової практики Верховного Суду за жовтень

- Верховний суд частково задовольнив вимоги ДПС щодо визнання у іноземної компанії постійного представництва з донарахуванням податку на репатріацію в Україні - розбираємо помилки платника

- Верховний Суд підтримав Метінвест у спорі з податку на репатріацію - щодо виплат відсотків на компанію в UK

- ⁠Продаж програмного забезпечення: який код УКТ ЗЕД має бути у податковій накладній?

- ⁠⁠Відповіді ДПС щодо окремих аспекти перетворення платників податків

- ⁠Відступлення права вимоги, чи залишається право на податковий кредит з ПДВ?

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_2-grudnya/register

Наша команда виступає категорично проти вимоги МВФ щодо лімітів для рестрації ПДВ щодо ФОП-ів на єдиному податку.

Сьогодні намагався проговорити це питання з представниками влади - оскільки до МВФ, як кредитора, потрібно чітко донести, що впровадження цієї ініціативи призведе не до збільшення бюджетних надходжень, а до катастрофи.

І я кажу не тільки про зменшення доходів бюджету, а й взагалі до зростання інфляції, зменшення доходів населення та збільшення тіні. Крім того, й до ефективного витрачання бюджетних коштів є багато питань...

На цьому тижні долучаюсь до розгляду цього питання з МВФ, спробуємо донести їм нашу позицію - з посиланням на Європейську практику (це домашнє завдання до мене на найближчу ніч-день).

PS. До речі, текст меморандуму з МВФ, я так розумію, поки ніхто не бачив (контакти у владі також повідомили, що не бачили його). І з цього приводу хотів додати, що минулі меморандуми також містили застереження щодо спрощеної системи оподаткування, але ж якось це вдавалось обійти...

За 5 хвилин починаємо:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_2-grudnya/register

Друзі, зараз на Tech Unity Forum. Якщо хтось з вас також тут, підходьте - поспілкуємось)

Панство, викладаємо запис сьогоднішнього вебу. Було досить активно - обговорили Порядок відшкодування шкоди, спричиненої військовою агресією, ініціативи щодо реєстрації ФОПів платниками ПДВ, практику ДПС щодо кваліфікації поточних та капітальнх ремонтів та декілька цікавих листів податкової:

https://www.youtube.com/watch?v=MjC1dOvWHXQ

Приймаємо участь з представниками МВФ з приводу спрощенки та ПДВ

детальніше за посиланням: https://www.1tax.com.ua/services/outsourcing/

Доповів з колегами Прісциллі Тофано (представнику МВФ в Україні) свої висновки проти впровадження ПДВ для спрощенців. Зокрема, з точки зору структури витрат малого бізнесу, для якого ПДВ перетвориться на податок з обороту, і в перспективі це тільки зменшить надходження до бюджету.

Сподіваємось, що нас почують. Але насторожувало, що на зустрічі в контексті зазначених пропозицій звучали тези про те, що Україні потрібні гроші… а це, до речі, питання й до складу витрат Дербюджету, щодо прийняття якого зараз продовжуються суперечки

Заходить багато питань щодо переведення структур з моделі роботи з ФОПами (враховуючи останні атаки на моделі з ФОП з боку представників державної влади та МВФ) на більш безпечні та прозорі інструменти, які б також дозволяли отримувати податкову економію.

Такі альтернативні інструменти ще є - зі структуруванням суто в Україні або із застосуванням іноземних компаній. Звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

❓ Чи нараховується ПДВ на безоплатні послуги з гарантійного ремонту товару власного виробництва?

🔗 У постанові Верховного Суду від 21.11.2024 по справі № 1520/25719/21 розглядається така ситуація.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123213813

📝 Обставини справи:

🔸 Платник, як постачальник власно виготовленої продукції, бере на себе зобов`язання з ремонту поставленого товару протягом гарантійного періоду за рахунок власних коштів.

🔸 ДПС під час перевірки встановила, що платник не нараховує та не сплачує ПДВ на вартість витрат, пов’язаних із безоплатно наданими послугами з гарантійного обслуговування, та не реєструє ПН на такі послуги.

🔸 У результаті, ДПС прийняла ППР, яким донараховано ПДВ зобов’язання за вказаними вище послугами та штрафні санкції за відсутність реєстрації ПН на такі послуги.

🏢 Позиція ДПС:

🔸 Вартість гарантійного ремонту не включалась до складу вартості інших оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послут, тому за такою операцією платник повинен був нарахувати ПДВ зобов`язання згідно з п. 188.1 ПКУ, скласти та зареєструвати в ПН на такі послуги.

🙋 Позиція платника:

🔸 Гарантійний ремонт не повинен розцінюватися як окрема операція, а виконується в межах договору поставки продукції.
🔸 Гарантійний ремонт не підпадає під ознаки безоплатного постачання послуг, не є окремим об`єктом оподаткування та не має розглядатися як окреме постачання робіт/послуг з окремою базою оподаткування.

⚖️ Висновки суду:

✅ Виконання гарантійних зобов`язань товариством здійснювалось за рахунок створеного резерву на виконання гарантійних зобов`язань та вартість гарантійного ремонту не включалась позивачем до складу ціни реалізації продукції.

✅ Позивачем не надано підтвердження відображення витрат на гарантійне обслуговування за рахунком 90 «Собівартість реалізації».

✅ Посилання платника не те, що витрати на гарантійне обслуговування включені у ціну продукції, оскільки обліковуються в бухгалтерському обліку на рахунку 93 «Витрати на збут», є необґрунтованими, оскільки не відповідають порядку ведення бухобліку.

✅ Витрати на формування гарантійних забезпечень мали вплив на фінансовий результат за рахунок збільшення поточних витрат, а не за рахунок кінцевого споживача виробленої продукції шляхом включення вартості ремонтів до собівартості реалізованої продукції.

✅ Оскільки позивач не включав вартість гарантійного ремонту до складу вартості інших оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послуг, то за такою операцією товариство мало нарахувати ПДВ зобов`язання згідно з п. 188.1 ПКУ, скласти та зареєструвати в ЄРПН ПН на такі послуги.

📌 Врешті-решт, платнику податків відмовлено у задоволенні касаційної скарги в частині вимог визнання неправомірним ППР щодо нарахування ПДВ зобов`язань за операціями з надання послуг з гарантійного ремонту продукції власного виробництва.

👉 Коментар від команди First Pro Tax:
Донарахування ПДВ за п. 198.5 / ст. 188 ПКУ залежить від правильного обліку. В даному випадку, гарантійні ремонти хоча і є зобов'язанням продавця, але не були включені до собівартості готової продукції, що в результаті стало наслідком донарахування платнику податків ПДВ.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️Щодо наскрізних дивідендів - зверніть увагу на нещодавню ІПК № 6443/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК щодо виплати дивідендів на КіпрКо (далі - КІК).

В ній ДПС дійшла висновку, що у разі виплати дивідендів за ланцюгом ТОВ - КІК - Фізична особа (акціонер КІК) виникають наступні наслідки:

🟩 ТОВ у цьому ланцюгу не є податковим агентом щодо ПДФО та військового збору за фізичну особу (акціонера КІК);

🟩 у разі сплати ТОВ податку на репатріацію за п.п. 141.4.2 ПКУ у фізичної особи (акціонера КІК) не виникає наслідків ані за правилами наскрізних дивідендів (тобто коли КІК отримує дивіденди від ТОВ), ані - УВАГА - наслідків з ПДФО та військового збору при отриманні фізичною особою дивідендів від КІК:

"<...> Фізична особа – резидент України, яка є засновником (акціонером) такої КІК, не зобов’язана відображати суми такого доходу (дивідендів) в своїй декларації про майновий стан та доходи, в т.ч. при отриманні таких дивідендів від КІК.

Враховуючи наведене, фізична особа не зобов’язана сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір ані при виплаті дивідендів юридичною особою резидентом України на користь КІК, ані при сплаті таких дивідендів від КІК фізичній особі – резиденту Україні, яка є засновником (акціонером) такої КІК. <...>"

Коментар від First Pro Tax. Цей висновок щодо звільнення від ПДФО та військового збору є досить ліберальним, але з нашого боку все ж таки є уточнення - ми не побачили в цьому листі прямого підтвердження, що зазначені висновки діють і у тому випадку, якщо податок на репатріацію сплачується за пониженою ставкою відповідно конвенції між Україною та Кіпром (5% або 10%), а не за базовою ставкою 15%, визначеною п.п. 141.4.2 ПКУ. Це уточнення обумовлене тим, що у вересні було декілька листів ДПС, в яких вони виставляли, як умову для звільнення фізичної особи від ПДФО та військового збору, сплату податку на репатріацію саме у базовому розмірі 15% - що, за нашою оцінкою, є протиправним (адже п.п. 141.4.2 ПКУ передбачає сплату податку у розмірі 15%, якщо інше не передбачено міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування).

Наша команда має значний досвід в опрацюванні зазначених питань (структурування бізнесу, визначення податкових наслідків при виплатах за кордон та далі по ланцюгу, супроводження таких платежів тощо). Тож у разі наявності будь-яких питань по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Панство, запрошуємо доєднатись завтра об 11.00 на наш щотижневий вебінар.

На ньому розглянемо наступні питання:

- Зміни до ПКУ та МКУ щодо наслідків з ПДВ при імпорті БПЛА та комплектуючих прийняті

- Зміни щодо ФОПів на єдиному податку: які зміни плануються та коли? (виходячи з відкритих джерел)

- ТОВ сплачує дивіденди на КІК, а КІК - на фізичну особу-резидента: податкові наслідки з "наскрізних" дивідендів - вивчаємо нещодавній лист від ДПС

- Несвоєчасне подання звітів з КІК за 2022-2023 рр.: чи будуть штрафи?

- Торгівля фізичною особою, яка проживає за кордоном, та має статус ФОП в Україні цінними паперами через іноземну біржу - особливості визначення ПДФО

- Операції з нерезидентами в низькоподаткових організаційно-правових формах: як уникнути негативних податкових наслідків?

- ⁠«Загублені» податкові накладні, як не втратити право на податковий кредит.

- ⁠⁠Коли платіж за користування програмним забезпеченням визнається роялті?

- ⁠⁠Якою датою ФОПу – єдиннику визначати дохід при продажу товарів через Інтернет з оплатою від покупця «накладеним платежем» - датою формування фіскального чеку чи датою зарахуванням коштів на рахунок ФОПу?

- ⁠⁠Чи виникають підстави для нарахування резидентом Дія Сіті ПНВК, якщо з моменту авансу пройшло 365 днів без отримання товарів/послуг?

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_9-grudnya/register

Панство, ділимось із вами записом сьогоднішнього вебінару.

Розповідали сьогодні як пройшла зустріч із представниками МВФ минулого тижня щодо ініціативи з реєстрації ФОПів платниками ПДВ, а також про деякі цікаві листи від ДПС, зокрема, щодо наскрізних дивідендів (до речі, непогана позиція від ДПС), ДіяСіті, кваліфікації платежів як роялті для цілей ПДВ тощо:

https://www.youtube.com/watch?v=o2xUZq4VnCE

📢На яку дату складається податкова накладна, якщо оплата (перша подія) здійснюється клієнтами онлайн на користь платіжної системи?

💬Джерело ІПК ДПСУ від 02.12.2025 р. № 6416/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

⚠️Контролюючий орган розглядає ситуацію, що притаманна для маркетплейсів, інтернет магазинів, де оплата – це перша подія за товар та здійснюється не напряму продавцю, а через платіжку систему. Потім вже платіжна система перераховує кошти на користь платника податків. При цьому, присутній розрив у часі, наприклад, на наступний день.

🤷‍♂️Відповідно, у платника ПДВ виникає слушне питання: яка дата вважається датою зарахування коштів для визначення дати складання податкової накладної?

▶️Думки можуть бути наступні: на дату фактичного зарахування коштів на користь платіжної системи або на дату отримання коштів вже продавцем від цієї платіжної системи!?

Відповідь податкового органу:
«Якщо за операцією платника ПДВ з постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку, першою подією є оплата за такі товари/послуги, а не фактичне постачання таких товарів/послуг, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної відповідно до пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ виникає на дату зарахування коштів на рахунок такого платника ПДВ, що відкритий у банку / небанківському надавачу платіжних послуг.
Водночас, за умови дотримання вимог, визначених пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ, платником ПДВ (постачальником) може бути складена податкова накладна за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на такі операції)».

✅Отже, податкова накладна складається саме на дату отримання коштів продавцем від платіжної системи.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua