Smerdov Tax Talks
📢‼️ Кабмін змінює правила бронювання та визначення критично важливих підприємств 📜 КМУ ухвалив Постанову від 23 жовтня 2026 року № 1328, якою передбачено низку змін до порядку бронювання військовозобов’язаних та визначення критично важливих підприємств: …
‼️ Також звертаємо увагу на нові правила збільшення квоти бронювання та ризики, пов’язані з порушеннями військового обліку.
Постановою передбачено, що збільшення кількості військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню понад 50%, здійснюється за рішенням відповідного державного органу з урахуванням рекомендацій та пропозицій Координаційного центру.
Водночас однією з підстав для відмови Координаційного центру в розгляді пропозицій щодо збільшення квоти є встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи вимог законодавства про військовий облік. Зокрема, йдеться про два або більше документально підтверджених факти порушень протягом останніх 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.
Враховуючи це, коректність ведення військового обліку буде безпосередньо впливати на квоту та, відповідно, кількість заброньованих працівників.
🔎 Враховуючи це, рекомендуємо вам провести аудит ведення військового обліку, щоб своєчасно виявити можливі порушення, оцінити ризики та, у разі їх виявлення, усунути їх.
🟢Команда First Pro Tax має досвід супроводження таких аудитів, як і супроводження перевірок ТЦК. Тому можете звертатись до нас у разі виявлення будь-яких питань по цьому напрямку:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
Постановою передбачено, що збільшення кількості військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню понад 50%, здійснюється за рішенням відповідного державного органу з урахуванням рекомендацій та пропозицій Координаційного центру.
Водночас однією з підстав для відмови Координаційного центру в розгляді пропозицій щодо збільшення квоти є встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи вимог законодавства про військовий облік. Зокрема, йдеться про два або більше документально підтверджених факти порушень протягом останніх 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.
Враховуючи це, коректність ведення військового обліку буде безпосередньо впливати на квоту та, відповідно, кількість заброньованих працівників.
🔎 Враховуючи це, рекомендуємо вам провести аудит ведення військового обліку, щоб своєчасно виявити можливі порушення, оцінити ризики та, у разі їх виявлення, усунути їх.
🟢Команда First Pro Tax має досвід супроводження таких аудитів, як і супроводження перевірок ТЦК. Тому можете звертатись до нас у разі виявлення будь-яких питань по цьому напрямку:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍3
Smerdov Tax Talks
Запрошуємо вас завтра о 15.00 (звертаємо увагу на змінений час - пов'язано із призначенням засідань в ДПС та суді на цей час) на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути такі питання: • Закон про оподаткування цифрових платформ набрав…
Панство, нагадуємо, що сьогодні щотижневий веб будемо проводити о 15.00
👍1
Smerdov Tax Talks
Панство, нагадуємо, що сьогодні щотижневий веб будемо проводити о 15.00
За 10 хвилин починаємо. Розповімо одразу як сьогодні проходило засідання з розгляду скарги в ДПСУ
Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. На ньому оглянули декілька рішень Верховного Суду (зокрема, щодо ділової мети за гарантією), Закон про цифроі платформи, декілька листів ДПС (зокрема, щодо обліку знищенного обстрілами майна) та практику податкових перевірок.
Посилання на запис:
https://www.youtube.com/watch?v=giiMxNnRzcc
Посилання на запис:
https://www.youtube.com/watch?v=giiMxNnRzcc
YouTube
Головне про податки за годину 27 жовтня
• Закон про оподаткування цифрових платформ набрав чинності: нагадуємо про основні нововведення
• Практика Верховного Суду - витрати на отримання гарантій та ділова мета, розрахунок штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних
• Інформаційний лист…
• Практика Верховного Суду - витрати на отримання гарантій та ділова мета, розрахунок штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних
• Інформаційний лист…
👍6🤝1
⚖️ Верховний Суд: звільнення за прогул після скасування режиму надомної роботи
У постанові від 1 вересня 2026 року у справі № 571/1394/25 Верховний Суд розглянув питання правомірності звільнення працівника за прогул після скасування роботодавцем режиму надомної роботи.
🔹 Правова позиція Верховного Суду
Якщо трудовий договір передбачає можливість одностороннього скасування режиму надомної роботи, а працівника належним чином повідомлено про таке скасування та необхідність виконання роботи за основним місцем роботи, його відсутність на робочому місці після скасування надомного режиму може утворювати склад прогулу за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Верховний Суд також зазначив, що неодержання письмових пояснень від працівника саме по собі не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджено належними доказами.
🔸 Що варто врахувати роботодавцям?
Перед скасуванням режиму надомної роботи необхідно перевірити умови трудового договору, належно оформити відповідне рішення та забезпечити підтвердження повідомлення працівника про зміну умов праці.
Водночас роботодавець має довести факт порушення трудової дисципліни та дотриматися встановленої законом процедури застосування дисциплінарного стягнення.
🟢 First Pro Tax допоможе оцінити трудові ризики, перевірити документи та підготувати необхідні кадрові рішення з урахуванням вимог трудового законодавства і актуальної судової практики.
📚Джерело: Постанова Верховного Суду від 1 вересня 2026 року у справі №571/1394/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/139404254
У постанові від 1 вересня 2026 року у справі № 571/1394/25 Верховний Суд розглянув питання правомірності звільнення працівника за прогул після скасування роботодавцем режиму надомної роботи.
🔹 Правова позиція Верховного Суду
Якщо трудовий договір передбачає можливість одностороннього скасування режиму надомної роботи, а працівника належним чином повідомлено про таке скасування та необхідність виконання роботи за основним місцем роботи, його відсутність на робочому місці після скасування надомного режиму може утворювати склад прогулу за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Верховний Суд також зазначив, що неодержання письмових пояснень від працівника саме по собі не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджено належними доказами.
🔸 Що варто врахувати роботодавцям?
Перед скасуванням режиму надомної роботи необхідно перевірити умови трудового договору, належно оформити відповідне рішення та забезпечити підтвердження повідомлення працівника про зміну умов праці.
Водночас роботодавець має довести факт порушення трудової дисципліни та дотриматися встановленої законом процедури застосування дисциплінарного стягнення.
🟢 First Pro Tax допоможе оцінити трудові ризики, перевірити документи та підготувати необхідні кадрові рішення з урахуванням вимог трудового законодавства і актуальної судової практики.
📚Джерело: Постанова Верховного Суду від 1 вересня 2026 року у справі №571/1394/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/139404254
👍3
Бізнес без укриття: як працювати після 04.12.2026 р.
💬 За пп. 2 п. 1 постанови КМУ від 04.09.2026 № 1092 бізнес може продовжувати діяльність під час жовтого рівня (дронової загрози) в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні:
• захисні споруди;
• тимчасові або постійні укриття;
• споруди подвійного призначення;
• безпечний простір.
🔸 За постановою № 1092 «безпечний простір» – це не просто місце, яке керівник підприємства визначив для перебування працівників під час повітряної тривоги.
🔸 Йдеться про найбільш захищену зону в приміщенні, визначену балансоутримувачем, придатність якої для захисту персоналу та відвідувачів має бути обґрунтована відповідними технічними розрахунками.
🔸 Однак не весь бізнес має укриття або безпечний простір. Під час повітряної тривоги жовтого рівня такий бізнес після 04.12.2026 року не матиме право працювати.
Тоді що робити, якщо тривога застала працівників і клієнтів усередині приміщення❓
❗️Насамперед треба відмовитися від двох крайнощів:
• «Почалася тривога – негайно всі на вулицю».
• «Укриття немає – нехай усі залишаються на робочих місцях».
💬 ДСНС у своїх рекомендаціях пояснює:
🔸 якщо поруч немає укриття, слід використати простір за двома стінами на першому поверсі або, за можливості, підвальне приміщення найближчої будівлі. На відкритій місцевості для тимчасового укриття можна використати яму, канаву, яр, якщо такі є поряд;
🔸 коли немає можливості перейти в укриття, треба відійти якомога далі від вікон і балкону та прямувати в найбільш безпечне місце в будівлі, зазвичай це коридор під капітальними (опорними) стінами.
✅ Це принципова відмінність між реагуванням на загрозу життю та виконанням умов постанови № 1092 для продовження роботи.
📝 Наприклад, внутрішній коридор може бути місцем, де працівник менш вразливий до уламків скла.
Але це не означає, що коридор автоматично став «безпечним простором» у розумінні постанови № 1092.
🔎 Що робити, якщо ж бізнес хоче працювати далі під час жовтого рівня повітряної тривоги, але не має можливості забезпечити укриття або безпечний простір❓
📌 Пропонуємо розглянути наступні варіанти.
✅ Перенести частину бізнесу у місце з укриттям та безпечним простором
🔸 Невеликому бізнесу іноді простіше проводити особисті зустрічі, видачу товару або прийом клієнтів в іншій локації з укриттям та безпечним простором, ніж перебудовувати орендоване приміщення.
🔸 Для великого підприємства замість повної релокації можна розглянути:
• передачу окремих робочих задач підряднику;
• оренду виробничих потужностей на іншому майданчику;
• перенесення підрозділу підприємства у інше місце;
❗️У таких підрядників та в таких локаціях повинно бути укриття та безпечний простір.
✅ Перевести персонал на дистанційку
Бухгалтерія, документообіг, консультації, оформлення замовлень, планування постачань і частина продажів можуть працювати дистанційно, якщо це дозволяють трудові договори та характер трудових функцій.
✅ Перейти на модель продажів без власного складу
🔸 Для торговельних компаній можна розглянути:
• дропшипінг;
• передання складського обслуговування логістичному оператору;
• виконання замовлень безпосередньо зі складу постачальника;
• розміщення товару на складі партнера.
✅ Перетворити частину послуг на виїзні
Наприклад:
• ремонт обладнання;
• налаштування техніки;
• окремі консультаційні послуги;
• технічне обслуговування;
• послуги, які можна законно надавати за місцем знаходження клієнта.
✅ Перейти на коротші технологічні цикли
🔸 Якщо повітряна тривога починається посеред безперервного циклу тривалістю 8–10, негайна зупинка обладнання може створити додаткові технологічні ризики або значні збитки.
🔸 Для зменшення ризиків підприємство може проаналізувати можливість:
• поділу технологічного циклу на коротші етапи;
• створення проміжних технологічних зупинок;
• зміни послідовності операцій;
• переходу на продукцію, виготовлення якої простіше безпечно припинити.
❗️ Але це не дозвіл продовжувати роботу без захисту під час жовтого рівня.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
💬 За пп. 2 п. 1 постанови КМУ від 04.09.2026 № 1092 бізнес може продовжувати діяльність під час жовтого рівня (дронової загрози) в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні:
• захисні споруди;
• тимчасові або постійні укриття;
• споруди подвійного призначення;
• безпечний простір.
🔸 За постановою № 1092 «безпечний простір» – це не просто місце, яке керівник підприємства визначив для перебування працівників під час повітряної тривоги.
🔸 Йдеться про найбільш захищену зону в приміщенні, визначену балансоутримувачем, придатність якої для захисту персоналу та відвідувачів має бути обґрунтована відповідними технічними розрахунками.
🔸 Однак не весь бізнес має укриття або безпечний простір. Під час повітряної тривоги жовтого рівня такий бізнес після 04.12.2026 року не матиме право працювати.
Тоді що робити, якщо тривога застала працівників і клієнтів усередині приміщення❓
❗️Насамперед треба відмовитися від двох крайнощів:
• «Почалася тривога – негайно всі на вулицю».
• «Укриття немає – нехай усі залишаються на робочих місцях».
💬 ДСНС у своїх рекомендаціях пояснює:
🔸 якщо поруч немає укриття, слід використати простір за двома стінами на першому поверсі або, за можливості, підвальне приміщення найближчої будівлі. На відкритій місцевості для тимчасового укриття можна використати яму, канаву, яр, якщо такі є поряд;
🔸 коли немає можливості перейти в укриття, треба відійти якомога далі від вікон і балкону та прямувати в найбільш безпечне місце в будівлі, зазвичай це коридор під капітальними (опорними) стінами.
✅ Це принципова відмінність між реагуванням на загрозу життю та виконанням умов постанови № 1092 для продовження роботи.
📝 Наприклад, внутрішній коридор може бути місцем, де працівник менш вразливий до уламків скла.
Але це не означає, що коридор автоматично став «безпечним простором» у розумінні постанови № 1092.
🔎 Що робити, якщо ж бізнес хоче працювати далі під час жовтого рівня повітряної тривоги, але не має можливості забезпечити укриття або безпечний простір❓
📌 Пропонуємо розглянути наступні варіанти.
✅ Перенести частину бізнесу у місце з укриттям та безпечним простором
🔸 Невеликому бізнесу іноді простіше проводити особисті зустрічі, видачу товару або прийом клієнтів в іншій локації з укриттям та безпечним простором, ніж перебудовувати орендоване приміщення.
🔸 Для великого підприємства замість повної релокації можна розглянути:
• передачу окремих робочих задач підряднику;
• оренду виробничих потужностей на іншому майданчику;
• перенесення підрозділу підприємства у інше місце;
❗️У таких підрядників та в таких локаціях повинно бути укриття та безпечний простір.
✅ Перевести персонал на дистанційку
Бухгалтерія, документообіг, консультації, оформлення замовлень, планування постачань і частина продажів можуть працювати дистанційно, якщо це дозволяють трудові договори та характер трудових функцій.
✅ Перейти на модель продажів без власного складу
🔸 Для торговельних компаній можна розглянути:
• дропшипінг;
• передання складського обслуговування логістичному оператору;
• виконання замовлень безпосередньо зі складу постачальника;
• розміщення товару на складі партнера.
✅ Перетворити частину послуг на виїзні
Наприклад:
• ремонт обладнання;
• налаштування техніки;
• окремі консультаційні послуги;
• технічне обслуговування;
• послуги, які можна законно надавати за місцем знаходження клієнта.
✅ Перейти на коротші технологічні цикли
🔸 Якщо повітряна тривога починається посеред безперервного циклу тривалістю 8–10, негайна зупинка обладнання може створити додаткові технологічні ризики або значні збитки.
🔸 Для зменшення ризиків підприємство може проаналізувати можливість:
• поділу технологічного циклу на коротші етапи;
• створення проміжних технологічних зупинок;
• зміни послідовності операцій;
• переходу на продукцію, виготовлення якої простіше безпечно припинити.
❗️ Але це не дозвіл продовжувати роботу без захисту під час жовтого рівня.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍4
Міністерство фінансів України уточнило форму та порядок заповнення Звіту про КІК 📄
📎Джерело: Наказ Міністерства фінансів України від 08.06.2026 № 298
🖇https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1086-26#Text
📢Мінфін затвердив зміни до форми Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) та Порядку заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу , затверджених наказом Мінфіну від 25.08.2022 № 254.
🔹Згідно вищевказаного наказу основні зміни до Звіту про КІК стосуються:
- рядка 31, де слова та цифри «(територій), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2» замінено словами та цифрами «(територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «в» підпункту 39.2.1.1»;
- рядка 33, де слова та цифри «організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1» замінено словами та цифрами «організаційно-правову форму яких включено до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1»;
- рядків 1.10 ТЦ5, 1.11 ТЦ5 додатка К до звіту про КІК було викладено в новій редакції;
🔹Щодо Порядку заповнення Звіту про КІК, були внесені відповідні уточнення до пункту 8 розділу I, пунктів 31 і 33 розділу II. Також оновлено посилання на законодавство про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.
❗️Нагадуємо, що до завершення строку подання повних звітів про КІК за 2025 рік залишилось 2 місяці. Якщо ви ще не встигли подати звітність, саме час подбати про її підготовку та подання.
❕Команда First Pro Tax має багаторічний досвід підготування Звітів про КІК і радо допоможе вам в їх підготовці та поданні.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
📎Джерело: Наказ Міністерства фінансів України від 08.06.2026 № 298
🖇https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1086-26#Text
📢Мінфін затвердив зміни до форми Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) та Порядку заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу , затверджених наказом Мінфіну від 25.08.2022 № 254.
🔹Згідно вищевказаного наказу основні зміни до Звіту про КІК стосуються:
- рядка 31, де слова та цифри «(територій), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2» замінено словами та цифрами «(територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «в» підпункту 39.2.1.1»;
- рядка 33, де слова та цифри «організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1» замінено словами та цифрами «організаційно-правову форму яких включено до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1»;
- рядків 1.10 ТЦ5, 1.11 ТЦ5 додатка К до звіту про КІК було викладено в новій редакції;
🔹Щодо Порядку заповнення Звіту про КІК, були внесені відповідні уточнення до пункту 8 розділу I, пунктів 31 і 33 розділу II. Також оновлено посилання на законодавство про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.
❗️Нагадуємо, що до завершення строку подання повних звітів про КІК за 2025 рік залишилось 2 місяці. Якщо ви ще не встигли подати звітність, саме час подбати про її підготовку та подання.
❕Команда First Pro Tax має багаторічний досвід підготування Звітів про КІК і радо допоможе вам в їх підготовці та поданні.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
❤4👍3
⚖️Верховний Суд: учасник ТОВ може через суд припинити повноваження директора, якщо той блокує зміну керівника
🗃️Обставини справи
Верховний Суд розглянув спір між двома учасниками ТОВ, кожному з яких належить по 50 % статутного капіталу. Один із них одночасно обіймав посаду директора товариства, однак тривалий час не виконував своїх обов’язків, не забезпечував належну діяльність товариства та фактично унеможливлював зміну керівника.
Інший учасник неодноразово намагався скликати загальні збори, щоб вирішити питання про припинення повноважень директора, однак ці спроби не дали результату.
⚖️ Позиція Верховного Суду
ВС зазначив, що учасник товариства, якому належить 50 % статутного капіталу, може звернутися до суду з вимогою про припинення повноважень директора, якщо директор одночасно є іншим учасником товариства з часткою 50 %, тривалий час не виконує своїх обов’язків і фактично блокує діяльність товариства, а інший учасник вичерпав передбачені законом корпоративні механізми зміни керівника, однак вирішити це питання в позасудовому порядку не вдалося.
За таких обставин вимога про припинення повноважень директора разом із вимогою про визначення особи, яка тимчасово виконуватиме його повноваження, може бути належним та ефективним способом захисту корпоративних прав учасника.
⁉️Чи можна одночасно призначити тимчасового керівника?
Так. Верховний Суд звернув увагу, що припинення повноважень керівника має супроводжуватися обранням нового директора або визначенням особи, яка тимчасово виконуватиме його обов’язки. Товариство не може залишатися без керівника.
Тимчасово виконувати обов’язки директора може особа, яка зазвичай заміщує його на час відсутності. Якщо такої особи немає або вона не погоджується виконувати ці функції, суд може розглянути можливість покладення відповідних повноважень на учасника товариства, який є його кінцевим бенефіціарним власником.
‼️Що вирішив Верховний Суд у цій справі?
ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій, які відмовили в позові, та направив справу на новий розгляд.
При цьому Суд не вирішував питання про фактичне припинення повноважень директора. Під час нового розгляду суд має встановити, зокрема, чи справді діяльність товариства заблокована, як довго директор не виконує своїх обов’язків, чи були вичерпані можливості вирішити питання на загальних зборах та які правила прийняття рішень передбачає статут товариства.
📑Практичне значення
Постанова важлива для товариств із рівним розподілом часток між двома учасниками, коли конфлікт між ними фактично паралізує управління компанією, а один із учасників, який одночасно є директором, не забезпечує її діяльність.
У таких ситуаціях судовий захист може бути можливим навіть тоді, коли змінити керівника рішенням загальних зборів не вдається. Водночас для звернення до суду важливо підтвердити спроби використати корпоративні механізми, бездіяльність директора та реальні перешкоди для діяльності товариства.
🟢First Pro Tax допоможе оцінити корпоративну ситуацію та визначити належний спосіб захисту прав учасника.
📚Джерело: Постанова Верховного Суду від 08.07.2026 у справі № 904/2253/24 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/138261818
Правова позиція ВС - https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15502
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
🗃️Обставини справи
Верховний Суд розглянув спір між двома учасниками ТОВ, кожному з яких належить по 50 % статутного капіталу. Один із них одночасно обіймав посаду директора товариства, однак тривалий час не виконував своїх обов’язків, не забезпечував належну діяльність товариства та фактично унеможливлював зміну керівника.
Інший учасник неодноразово намагався скликати загальні збори, щоб вирішити питання про припинення повноважень директора, однак ці спроби не дали результату.
⚖️ Позиція Верховного Суду
ВС зазначив, що учасник товариства, якому належить 50 % статутного капіталу, може звернутися до суду з вимогою про припинення повноважень директора, якщо директор одночасно є іншим учасником товариства з часткою 50 %, тривалий час не виконує своїх обов’язків і фактично блокує діяльність товариства, а інший учасник вичерпав передбачені законом корпоративні механізми зміни керівника, однак вирішити це питання в позасудовому порядку не вдалося.
За таких обставин вимога про припинення повноважень директора разом із вимогою про визначення особи, яка тимчасово виконуватиме його повноваження, може бути належним та ефективним способом захисту корпоративних прав учасника.
⁉️Чи можна одночасно призначити тимчасового керівника?
Так. Верховний Суд звернув увагу, що припинення повноважень керівника має супроводжуватися обранням нового директора або визначенням особи, яка тимчасово виконуватиме його обов’язки. Товариство не може залишатися без керівника.
Тимчасово виконувати обов’язки директора може особа, яка зазвичай заміщує його на час відсутності. Якщо такої особи немає або вона не погоджується виконувати ці функції, суд може розглянути можливість покладення відповідних повноважень на учасника товариства, який є його кінцевим бенефіціарним власником.
‼️Що вирішив Верховний Суд у цій справі?
ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій, які відмовили в позові, та направив справу на новий розгляд.
При цьому Суд не вирішував питання про фактичне припинення повноважень директора. Під час нового розгляду суд має встановити, зокрема, чи справді діяльність товариства заблокована, як довго директор не виконує своїх обов’язків, чи були вичерпані можливості вирішити питання на загальних зборах та які правила прийняття рішень передбачає статут товариства.
📑Практичне значення
Постанова важлива для товариств із рівним розподілом часток між двома учасниками, коли конфлікт між ними фактично паралізує управління компанією, а один із учасників, який одночасно є директором, не забезпечує її діяльність.
У таких ситуаціях судовий захист може бути можливим навіть тоді, коли змінити керівника рішенням загальних зборів не вдається. Водночас для звернення до суду важливо підтвердити спроби використати корпоративні механізми, бездіяльність директора та реальні перешкоди для діяльності товариства.
🟢First Pro Tax допоможе оцінити корпоративну ситуацію та визначити належний спосіб захисту прав учасника.
📚Джерело: Постанова Верховного Суду від 08.07.2026 у справі № 904/2253/24 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/138261818
Правова позиція ВС - https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15502
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
❤3👍3
Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо оглянути наступні питання:
Посилання на реєстрацію:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_3-listopada/register
• ІСІ придбав акції компанії-нерезидента з нерозподіленим прибутком: як оподатковуються дивіденди, виплачені на користь ІСІ за рахунок такого прибутку?
• Постачання товару нижче ціни придбання: як визначати ціну придбання для визначення мінімальної бази ПДВ - за ціною договору чи за правилами бухгалтерського обліку?
• Продаж фізичною особою парко-місця: як оподатковується ПДФО та військовим збором?
• Жінка, яка постійно проживає за кордоном з 2023 року, отримала спадщину від колишнього чоловіка: за якою ставкою вона оподатковується? (перенос з попереднього вебу - тоді не встигли оглянути)
• Товари від нерезидента отримано безоплатно: чи застосовувати 30% коригування за п.п. 140.5.4 ПКУ?
• 30 жовтня діють зміни до Положення № 88.
• Внесено зміни до порядків ведення ЄРПН та ЄРАН.
• Продажі через кілька цифрових платформ: ДПС пояснила, коли самостійно визначатиме ПДФО.
• Україна приєдналася до DPI MCAA
Посилання на реєстрацію:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_3-listopada/register
ClickMeeting
Головне про податки за годину_3 листопада
Event starts: Tuesday, November 3, 2026 11:00 AM Europe/Helsinki
⚖️Верховний Суд: несвоєчасне надання сертифіката ТПП не завжди позбавляє права посилатися на форс-мажор
У справі № 905/541/16 Верховний Суд розглянув питання, чи може сторона посилатися на форс-мажор, якщо вона своєчасно повідомила контрагента про його настання, але надала сертифікат ТПП України пізніше строку, визначеного договором.
📑Позиція Суду
Об’єднана палата Касаційного господарського суду зазначила: якщо договором не передбачено негативних наслідків за несвоєчасне надання сертифіката ТПП України, а сторона вчасно повідомила контрагента про форс-мажор, саме по собі прострочення надання сертифіката не позбавляє її права посилатися на такі обставини.
Суд розмежував два обов’язки сторони:
🔸повідомити контрагента про форс-мажор у строк, передбачений договором, а за відсутності такого строку - невідкладно після того, як стало відомо про обставини або їх можливий вплив на виконання зобов’язання;
🔹надати докази настання форс-мажору, зокрема сертифікат ТПП України.
Отримання сертифіката передбачає звернення до компетентного органу, тому він може бути наданий і після порушення строку виконання зобов’язання. Водночас суд має перевірити, чи було повідомлення своєчасним, а також оцінити належність і своєчасність наданих доказів.
Сертифікат ТПП не є безумовним підтвердженням форс-мажору
Суд наголосив, що сертифікат ТПП України не має наперед установленої сили для суду. Для застосування форс-мажору необхідно встановити, що обставини були надзвичайними й невідворотними, унеможливлювали виконання конкретного зобов’язання та перебували у причинному зв’язку з його невиконанням.
При цьому Верховний Суд не відступив від висновку, викладеного у постанові від 16.05.2024 у справі № 913/308/23, а уточнив його застосування з урахуванням умов договору та обставин цієї справи.
✍🏻Значення умов договору
У розглянутій справі договором передбачалося, що форс-мажор звільняє сторони від відповідальності за невиконання зобов’язань, а строки виконання переносяться на період його дії. Суди встановили, що через форс-мажор строк оплати спірного обсягу газу ще не настав. Тому вимогу про стягнення основного боргу було визнано передчасною.
Отже, наслідки форс-мажору залежать не лише від самого факту його настання, а й від того, як сторони врегулювали це питання в договорі.
📍На що звернути увагу при укладенні договорів
Під час укладення договору не варто обмежуватися загальною вимогою надати сертифікат ТПП у певний строк. Необхідно окремо прописати порядок повідомлення про форс-мажор і порядок документального підтвердження таких обставин. Якщо сторони хочуть, щоб пропуск строку надання сертифіката позбавляв сторону права посилатися на форс-мажор, це потрібно прямо зазначити в договорі. Водночас стороні, яка посилається на форс-мажор, слід невідкладно повідомити контрагента, зафіксувати факт і дату отримання повідомлення та зібрати докази того, як саме відповідні обставини перешкодили виконанню конкретного зобов’язання.
🟢First Pro Tax допомагає бізнесу оцінити договірні ризики, перевірити умови форс-мажорних застережень, підготувати договори з урахуванням актуальної судової практики, а також здійснює супроводження отримання сертифікатів ТПП:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
У справі № 905/541/16 Верховний Суд розглянув питання, чи може сторона посилатися на форс-мажор, якщо вона своєчасно повідомила контрагента про його настання, але надала сертифікат ТПП України пізніше строку, визначеного договором.
📑Позиція Суду
Об’єднана палата Касаційного господарського суду зазначила: якщо договором не передбачено негативних наслідків за несвоєчасне надання сертифіката ТПП України, а сторона вчасно повідомила контрагента про форс-мажор, саме по собі прострочення надання сертифіката не позбавляє її права посилатися на такі обставини.
Суд розмежував два обов’язки сторони:
🔸повідомити контрагента про форс-мажор у строк, передбачений договором, а за відсутності такого строку - невідкладно після того, як стало відомо про обставини або їх можливий вплив на виконання зобов’язання;
🔹надати докази настання форс-мажору, зокрема сертифікат ТПП України.
Отримання сертифіката передбачає звернення до компетентного органу, тому він може бути наданий і після порушення строку виконання зобов’язання. Водночас суд має перевірити, чи було повідомлення своєчасним, а також оцінити належність і своєчасність наданих доказів.
Сертифікат ТПП не є безумовним підтвердженням форс-мажору
Суд наголосив, що сертифікат ТПП України не має наперед установленої сили для суду. Для застосування форс-мажору необхідно встановити, що обставини були надзвичайними й невідворотними, унеможливлювали виконання конкретного зобов’язання та перебували у причинному зв’язку з його невиконанням.
При цьому Верховний Суд не відступив від висновку, викладеного у постанові від 16.05.2024 у справі № 913/308/23, а уточнив його застосування з урахуванням умов договору та обставин цієї справи.
✍🏻Значення умов договору
У розглянутій справі договором передбачалося, що форс-мажор звільняє сторони від відповідальності за невиконання зобов’язань, а строки виконання переносяться на період його дії. Суди встановили, що через форс-мажор строк оплати спірного обсягу газу ще не настав. Тому вимогу про стягнення основного боргу було визнано передчасною.
Отже, наслідки форс-мажору залежать не лише від самого факту його настання, а й від того, як сторони врегулювали це питання в договорі.
📍На що звернути увагу при укладенні договорів
Під час укладення договору не варто обмежуватися загальною вимогою надати сертифікат ТПП у певний строк. Необхідно окремо прописати порядок повідомлення про форс-мажор і порядок документального підтвердження таких обставин. Якщо сторони хочуть, щоб пропуск строку надання сертифіката позбавляв сторону права посилатися на форс-мажор, це потрібно прямо зазначити в договорі. Водночас стороні, яка посилається на форс-мажор, слід невідкладно повідомити контрагента, зафіксувати факт і дату отримання повідомлення та зібрати докази того, як саме відповідні обставини перешкодили виконанню конкретного зобов’язання.
🟢First Pro Tax допомагає бізнесу оцінити договірні ризики, перевірити умови форс-мажорних застережень, підготувати договори з урахуванням актуальної судової практики, а також здійснює супроводження отримання сертифікатів ТПП:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍5
Smerdov Tax Talks
Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо оглянути наступні питання: • ІСІ придбав акції компанії-нерезидента з нерозподіленим прибутком: як оподатковуються дивіденди, виплачені на користь ІСІ за рахунок такого прибутку?…
За 15 хвилин починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь
Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. На ньому обговорили, зокрема, зміни в Положенні № 88, практику податкових перевірок та оскаржень за минулий тиждень, ІПК щодо мінімальної бази ПДВ при перепродажу товарів, оподаткування іноземних дивідендів, отриманих ІСІ (чи можна вважати такі доходи отриманими за рахунок активів ІСІ) та декілька інших питань.
Посилання на запис:
https://www.youtube.com/watch?v=9fTizCrcxfs
Посилання на запис:
https://www.youtube.com/watch?v=9fTizCrcxfs
YouTube
Головне про податки за годину 3 листопада
• ІСІ придбав акції компанії-нерезидента з нерозподіленим прибутком: як оподатковуються дивіденди, виплачені на користь ІСІ за рахунок такого прибутку?
• Постачання товару нижче ціни придбання: як визначати ціну придбання для визначення мінімальної бази ПДВ…
• Постачання товару нижче ціни придбання: як визначати ціну придбання для визначення мінімальної бази ПДВ…
❤2👍1
Мінекономіки допускає підвищення ПДВ до 21%: що передбачає проєкт бюджету-2027
❗️ 26 жовтня 2026 року міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко під час Київського міжнародного економічного форуму повідомив, що Мінекономіки не відмовилося від ідеї підвищення основної ставки ПДВ із 20% до 21% для фінансування фонду компенсації воєнних збитків бізнесу.
💬 «Ми залишаємося на позиції, що 1% ПДВ – це оптимальний варіант із усіх можливих. Він не ідеальний, але це "найменше із усіх зол". Але ми також готові до альтернативних варіантів», – зазначив міністр.
✅ Мінекономіки готове розглядати альтернативні джерела надходжень, а обговорення відповідного механізму підтримки бізнесу, який зазнав збитків через обстріли, з Мінфіном і народними депутатами триває.
Джерело: Укрінформ, 26.10.2026.
📝 Водночас у проєкті Державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив додаткові надходження в розмірі 58,7 млрд грн від можливого підвищення ставки ПДВ.
🔎 Зокрема, як зазначено у висновку Бюджетного комітету Верховної Ради, оприлюдненому 23 жовтня 2026 року, проєкт бюджету передбачає додаткові надходження в розмірі 58,7 млрд грн ПДВ – у разі внесення змін до ПКУ стосовно збільшення ставки ПДВ.
📌 Відповідні кошти в розмірі 58,7 млрд грн планується виділити на програму «Підтримка суб'єктів господарювання» (код 1201540) із спрямуванням на:
- надання фінансової державної підтримки;
- компенсації вартості майна, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії рф проти України;
- надання компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків;
- збільшення статутного капіталу державних фінансових установ з особливим статусом для реалізації програм та проєктів підтримки суб'єктів господарювання.
📝 Водночас протягом жовтня 2026 року представники уряду та парламенту зробили низку заяв щодо можливого підвищення основної ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт для фінансування механізму компенсації воєнних збитків бізнесу:
- 13 жовтня 2026 року народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що уряд відмовився від ідеї збільшувати ПДВ на 1% та фонд допомоги постраждалому бізнесу не створюють.
- 19 жовтня 2026 року голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев після зустрічі з прем'єр-міністром і представниками великого бізнесу заявив, що жодних шансів щодо підвищення ПДВ або будь-яких інших податків немає.
❗️ 28 жовтня 2026 року Верховна Рада 239 голосами підтримала в першому читанні проєкт Державного бюджету України на 2027 рік (№ 16000). Одночасно парламент ухвалив постанову № 16000/П про Бюджетні висновки з урахуванням результатів розгляду депутатських пропозицій.
❗️ 28 жовтня 2026 року Верховна Рада 273 голосами підтвердила частково враховану поправку № 1913 народного депутата Ярослава Железняка. У підтриманій редакції вона передбачає доручення Кабінету Міністрів розглянути збільшення видатків на страхування бізнесу від воєнних ризиків без визначення конкретної суми.
Джерело: стенограма пленарного засідання Верховної Ради від 28.10.2026.
✅ Від себе додамо, що підтримка такої поправки не означає остаточної відмови від підвищення ставки ПДВ. Ухвалені Верховною Радою Бюджетні висновки визначають напрями доопрацювання проєкту Державного бюджету на 2027 рік до другого читання.
✅ Кабінет Міністрів повинен підготувати оновлений проєкт бюджету та надати порівняльну таблицю щодо врахування Бюджетних висновків із вмотивованими поясненнями стосовно неврахованих положень.
✅ Таким чином, питання щодо джерел фінансування компенсації воєнних збитків бізнесу, зокрема можливого підвищення основної ставки ПДВ із 20% до 21%, залишається відкритим.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
❗️ 26 жовтня 2026 року міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко під час Київського міжнародного економічного форуму повідомив, що Мінекономіки не відмовилося від ідеї підвищення основної ставки ПДВ із 20% до 21% для фінансування фонду компенсації воєнних збитків бізнесу.
💬 «Ми залишаємося на позиції, що 1% ПДВ – це оптимальний варіант із усіх можливих. Він не ідеальний, але це "найменше із усіх зол". Але ми також готові до альтернативних варіантів», – зазначив міністр.
✅ Мінекономіки готове розглядати альтернативні джерела надходжень, а обговорення відповідного механізму підтримки бізнесу, який зазнав збитків через обстріли, з Мінфіном і народними депутатами триває.
Джерело: Укрінформ, 26.10.2026.
📝 Водночас у проєкті Державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив додаткові надходження в розмірі 58,7 млрд грн від можливого підвищення ставки ПДВ.
🔎 Зокрема, як зазначено у висновку Бюджетного комітету Верховної Ради, оприлюдненому 23 жовтня 2026 року, проєкт бюджету передбачає додаткові надходження в розмірі 58,7 млрд грн ПДВ – у разі внесення змін до ПКУ стосовно збільшення ставки ПДВ.
📌 Відповідні кошти в розмірі 58,7 млрд грн планується виділити на програму «Підтримка суб'єктів господарювання» (код 1201540) із спрямуванням на:
- надання фінансової державної підтримки;
- компенсації вартості майна, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії рф проти України;
- надання компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків;
- збільшення статутного капіталу державних фінансових установ з особливим статусом для реалізації програм та проєктів підтримки суб'єктів господарювання.
📝 Водночас протягом жовтня 2026 року представники уряду та парламенту зробили низку заяв щодо можливого підвищення основної ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт для фінансування механізму компенсації воєнних збитків бізнесу:
- 13 жовтня 2026 року народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що уряд відмовився від ідеї збільшувати ПДВ на 1% та фонд допомоги постраждалому бізнесу не створюють.
- 19 жовтня 2026 року голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев після зустрічі з прем'єр-міністром і представниками великого бізнесу заявив, що жодних шансів щодо підвищення ПДВ або будь-яких інших податків немає.
❗️ 28 жовтня 2026 року Верховна Рада 239 голосами підтримала в першому читанні проєкт Державного бюджету України на 2027 рік (№ 16000). Одночасно парламент ухвалив постанову № 16000/П про Бюджетні висновки з урахуванням результатів розгляду депутатських пропозицій.
❗️ 28 жовтня 2026 року Верховна Рада 273 голосами підтвердила частково враховану поправку № 1913 народного депутата Ярослава Железняка. У підтриманій редакції вона передбачає доручення Кабінету Міністрів розглянути збільшення видатків на страхування бізнесу від воєнних ризиків без визначення конкретної суми.
Джерело: стенограма пленарного засідання Верховної Ради від 28.10.2026.
✅ Від себе додамо, що підтримка такої поправки не означає остаточної відмови від підвищення ставки ПДВ. Ухвалені Верховною Радою Бюджетні висновки визначають напрями доопрацювання проєкту Державного бюджету на 2027 рік до другого читання.
✅ Кабінет Міністрів повинен підготувати оновлений проєкт бюджету та надати порівняльну таблицю щодо врахування Бюджетних висновків із вмотивованими поясненнями стосовно неврахованих положень.
✅ Таким чином, питання щодо джерел фінансування компенсації воєнних збитків бізнесу, зокрема можливого підвищення основної ставки ПДВ із 20% до 21%, залишається відкритим.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
Укрінформ
Мінекономіки не відмовляється від ідеї підвищити ПДВ на 1% для фонду підтримки бізнесу
Міністерство економіки не відмовляється від можливості підвищення ПДВ на 1% для наповнення фонду компенсації воєнних збитків, але готове розглядати й інші варіанти. — Укрінформ.
🤬2👀1
💼 Нереальність рекламних послуг від Google в Україні, роялті на ІСІ, дисконтування
📌Джерело: Постанова КАС ВС від 19.11.2025 у справі № 320/6200/23
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/131898095
Ситуація:
🔹ДПС провела перевірку Підприємства та донарахувала податкові зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ.
🔹Одним із питань було безпідставне формування Підприємством податкового кредиту з ПДВ за наслідками придбання в офіційного представництва корпорації Google в Україні рекламних послуг в мережі Інтернет шляхом публікації та просування рекламних оголошень Підприємства, які не пов`язані з його господарською діяльністю.
🔹Також контролюючий орган дійшов висновку про неправомірне формування витрат за наслідками виплати роялті за використання торговельної марки, оскільки отримувачем роялті був інститут спільного інвестування.
ДПС визначила дохід від дисконтування заборгованості за договорами позики, застосувавши формулу, передбачену правилами МСФЗ.
⚖️Висновки ВС:
✅Для формування податкового кредиту господарські операції мають бути фактично здійсненими, підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та мати розумну економічну причину (ділову мету). При цьому економічний ефект від операції не обов’язково має настати одразу, він може бути отриманий у майбутньому.
✅ Інститут спільного інвестування не є юридичною особою, звільненою від сплати податку на прибуток. Звільнення деяких коштів від оподаткування не має наслідком звільнення юридичної особи від сплати податку на прибуток з інших доходів, які не виведені із-під оподаткування. Тому коригування фінансового результату роялті було безпідставним.
✅ Дисконтуванню підлягають лише довгострокові грошові зобов’язання. У цій справі як первісні строки погашення позик, так і строки їх пролонгації не перевищували 12 місяців, що не дає підстав для висновку про можливість визнання спірної заборгованості довгостроковою.
✅ Підприємство вело бухгалтерський облік за НП(С)БО. Верховний Суд зазначив, що НП(С)БО та МСФЗ є окремими системами стандартів, а відсутність певного методу в національному стандарті не дає контролюючому органу права застосовувати правила МСФЗ.
Таким чином, зокрема, якщо підприємство веде бухгалтерський облік за НП(С)БО, контролюючий орган не може під час перевірки довільно застосовувати положення МСФЗ для визначення податкових наслідків господарських операцій.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
📌Джерело: Постанова КАС ВС від 19.11.2025 у справі № 320/6200/23
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/131898095
Ситуація:
🔹ДПС провела перевірку Підприємства та донарахувала податкові зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ.
🔹Одним із питань було безпідставне формування Підприємством податкового кредиту з ПДВ за наслідками придбання в офіційного представництва корпорації Google в Україні рекламних послуг в мережі Інтернет шляхом публікації та просування рекламних оголошень Підприємства, які не пов`язані з його господарською діяльністю.
🔹Також контролюючий орган дійшов висновку про неправомірне формування витрат за наслідками виплати роялті за використання торговельної марки, оскільки отримувачем роялті був інститут спільного інвестування.
ДПС визначила дохід від дисконтування заборгованості за договорами позики, застосувавши формулу, передбачену правилами МСФЗ.
⚖️Висновки ВС:
✅Для формування податкового кредиту господарські операції мають бути фактично здійсненими, підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та мати розумну економічну причину (ділову мету). При цьому економічний ефект від операції не обов’язково має настати одразу, він може бути отриманий у майбутньому.
✅ Інститут спільного інвестування не є юридичною особою, звільненою від сплати податку на прибуток. Звільнення деяких коштів від оподаткування не має наслідком звільнення юридичної особи від сплати податку на прибуток з інших доходів, які не виведені із-під оподаткування. Тому коригування фінансового результату роялті було безпідставним.
✅ Дисконтуванню підлягають лише довгострокові грошові зобов’язання. У цій справі як первісні строки погашення позик, так і строки їх пролонгації не перевищували 12 місяців, що не дає підстав для висновку про можливість визнання спірної заборгованості довгостроковою.
✅ Підприємство вело бухгалтерський облік за НП(С)БО. Верховний Суд зазначив, що НП(С)БО та МСФЗ є окремими системами стандартів, а відсутність певного методу в національному стандарті не дає контролюючому органу права застосовувати правила МСФЗ.
Таким чином, зокрема, якщо підприємство веде бухгалтерський облік за НП(С)БО, контролюючий орган не може під час перевірки довільно застосовувати положення МСФЗ для визначення податкових наслідків господарських операцій.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍3❤1😁1
Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:
Посилання на реєстрацію:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_10-listopada/register
• Виплати членам наглядової ради - нерезидентам (США, Польща): які наслідки з ПДФО, військового збору, ЄСВ?
• Фізична особа отримала дивіденди від компанії - резидента США, яка сплатила федеральний податок: чи можна його зарахувати в Україні і на підставі якого документу?
• Платник ПДВ постачає послуги, собівартість яких перевищує дохід: чи потрібно донараховувати ПДВ?
• Нюанси вибору та застосування касового методу ПДВ щодо будівельних робіт
• Отримання від нерезидента послуг з цифрової інтернет-реклами (електронні послуги): чи оподатковуються вони податком на репатріацію та ПДВ?
• Чи вважається безоплатне отримання ФОП- платником єдиного податку 3 групи невиключної ліцензії на використання програмної SaaS-системи безоплатно отриманими товарами, роботами або послугами?
• Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з постачання послуг платником ПДВ резиденту України (Замовнику), якщо такі послуги фінансуються за рахунок грантових коштів Європейського Союзу?
• Чи відповідає винагорода за користування електронним інтернет магазином (веб-ресурс) визначенню «роялті»?
• Нарахування ЄСВ резидентом Дія Сіті при розірванні гіг-контрактів з гіг-спеціалістами та укладенні нового гіг-контракту з тим самим гіг-спеціалістом в одному й тому календарному місяці
Посилання на реєстрацію:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_10-listopada/register
ClickMeeting
Головне про податки за годину_10 листопада
Event starts: Tuesday, November 10, 2026 11:00 AM Europe/Helsinki
👍2❤1
Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. На ньому поділились практикою податкових перевірок за тиждень та декількома непересічними листами ДПС (виплати на нерезидентів, ПДВ-наслідки у разі фінансування послуг за рахунок грантів ЄС, касовий метод ПДВ щодо будівельних послуг, ДіяСіті тощо).
Посилання на запис:
https://www.youtube.com/watch?v=PBmXfUenUwY
Посилання на запис:
https://www.youtube.com/watch?v=PBmXfUenUwY
❤2
⚖️ Верховний Суд: коли порушення порядку проведення загальних зборів ТОВ не є підставою для визнання їхніх рішень недійсними
📚Джерело: постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2026 року у справі № 906/865/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/135274083
🗃Обставини справи
Учасник ТОВ із часткою 37,9 % звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів, проведених 20 червня 2024 року.
Позивач стверджував, що товариство не надало йому запитувані документи та інформацію для підготовки до зборів, окремі рішення були прийняті з питань, не включених до порядку денного, без одностайної згоди всіх учасників, а самі збори відбулися не за місцезнаходженням товариства.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову. Позивач оскаржив ці рішення до Верховного Суду.
⚖️Питання та висновки Верховного Суду
1️⃣ Чи є ненадання учаснику документів та інформації для підготовки до загальних зборів безумовною підставою для визнання їхніх рішень недійсними?
Верховний Суд зазначив, що для визнання рішення загальних зборів недійсним необхідно встановити не лише порушення вимог законодавства, а й порушення прав або законних інтересів учасника саме оскаржуваним рішенням.
У цій справі товариство дійсно не надало позивачу запитувані документи та інформацію. Водночас збори не ухвалили жодного рішення з питань розподілу прибутку та виплати дивідендів, для розгляду яких позивач запитував відповідні документи.
Отже, саме по собі ненадання інформації не стало підставою для визнання інших прийнятих на зборах рішень недійсними, оскільки позивач не довів порушення ними його прав чи інтересів.
2️⃣ Чи потребують одностайної згоди учасників рішення з питань, які не були прямо сформульовані в порядку денному?
Відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», рішення з питань, не включених до порядку денного, можуть прийматися лише за умови участі всіх учасників товариства та надання ними одностайної згоди на розгляд таких питань.
Суд зазначив, що рішення були прийняті в межах питань, включених до порядку денного, а конкретні пропозиції щодо рішень розглядалися під час обговорення цих питань. Оскільки питання порядку денного мали загальне формулювання та охоплювали відповідні аспекти діяльності товариства, їх конкретизація під час зборів не означала розгляду питань, не включених до порядку денного.
Тому Верховний Суд дійшов висновку, що одностайна згода всіх учасників на прийняття відповідних рішень не вимагалася.
3️⃣ Чи є проведення загальних зборів не за місцезнаходженням товариства самостійною підставою для визнання прийнятих рішень недійсними?
Верховний Суд підтвердив, що проведення зборів не за місцезнаходженням товариства порушує ч. 7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та відповідне положення статуту.
Водночас таке порушення саме по собі не є безумовною підставою для визнання рішень недійсними. Необхідно встановити його вплив на можливість учасника взяти участь у зборах, волевиявлення учасників або прийняття рішень, що порушують права чи законні інтереси позивача.
У цій справі позивач не довів, що проведення зборів за іншою адресою перешкодило йому взяти в них участь або вплинуло на прийняття оскаржуваних рішень.
⚖️Підсумовуючи, Верховний Суд дійшов висновку, що не кожне порушення порядку скликання та проведення загальних зборів є самостійною підставою для визнання їхніх рішень недійсними. Для цього необхідно встановити, що таке порушення призвело до порушення прав чи законних інтересів учасника або вплинуло на формування його волі та прийняття рішень.
🟢 Команда First Pro Tax допоможе розібратися зі складними питаннями корпоративного управління, проаналізувати корпоративні договори та рішення загальних зборів, оцінити правові ризики й знайти оптимальні рішення для захисту інтересів бізнесу.
У разі виникнення запитань звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
📚Джерело: постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2026 року у справі № 906/865/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/135274083
🗃Обставини справи
Учасник ТОВ із часткою 37,9 % звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів, проведених 20 червня 2024 року.
Позивач стверджував, що товариство не надало йому запитувані документи та інформацію для підготовки до зборів, окремі рішення були прийняті з питань, не включених до порядку денного, без одностайної згоди всіх учасників, а самі збори відбулися не за місцезнаходженням товариства.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову. Позивач оскаржив ці рішення до Верховного Суду.
⚖️Питання та висновки Верховного Суду
1️⃣ Чи є ненадання учаснику документів та інформації для підготовки до загальних зборів безумовною підставою для визнання їхніх рішень недійсними?
Верховний Суд зазначив, що для визнання рішення загальних зборів недійсним необхідно встановити не лише порушення вимог законодавства, а й порушення прав або законних інтересів учасника саме оскаржуваним рішенням.
У цій справі товариство дійсно не надало позивачу запитувані документи та інформацію. Водночас збори не ухвалили жодного рішення з питань розподілу прибутку та виплати дивідендів, для розгляду яких позивач запитував відповідні документи.
Отже, саме по собі ненадання інформації не стало підставою для визнання інших прийнятих на зборах рішень недійсними, оскільки позивач не довів порушення ними його прав чи інтересів.
2️⃣ Чи потребують одностайної згоди учасників рішення з питань, які не були прямо сформульовані в порядку денному?
Відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», рішення з питань, не включених до порядку денного, можуть прийматися лише за умови участі всіх учасників товариства та надання ними одностайної згоди на розгляд таких питань.
Суд зазначив, що рішення були прийняті в межах питань, включених до порядку денного, а конкретні пропозиції щодо рішень розглядалися під час обговорення цих питань. Оскільки питання порядку денного мали загальне формулювання та охоплювали відповідні аспекти діяльності товариства, їх конкретизація під час зборів не означала розгляду питань, не включених до порядку денного.
Тому Верховний Суд дійшов висновку, що одностайна згода всіх учасників на прийняття відповідних рішень не вимагалася.
3️⃣ Чи є проведення загальних зборів не за місцезнаходженням товариства самостійною підставою для визнання прийнятих рішень недійсними?
Верховний Суд підтвердив, що проведення зборів не за місцезнаходженням товариства порушує ч. 7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та відповідне положення статуту.
Водночас таке порушення саме по собі не є безумовною підставою для визнання рішень недійсними. Необхідно встановити його вплив на можливість учасника взяти участь у зборах, волевиявлення учасників або прийняття рішень, що порушують права чи законні інтереси позивача.
У цій справі позивач не довів, що проведення зборів за іншою адресою перешкодило йому взяти в них участь або вплинуло на прийняття оскаржуваних рішень.
⚖️Підсумовуючи, Верховний Суд дійшов висновку, що не кожне порушення порядку скликання та проведення загальних зборів є самостійною підставою для визнання їхніх рішень недійсними. Для цього необхідно встановити, що таке порушення призвело до порушення прав чи законних інтересів учасника або вплинуло на формування його волі та прийняття рішень.
🟢 Команда First Pro Tax допоможе розібратися зі складними питаннями корпоративного управління, проаналізувати корпоративні договори та рішення загальних зборів, оцінити правові ризики й знайти оптимальні рішення для захисту інтересів бізнесу.
У разі виникнення запитань звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍2
Запрошуємо вас завтра о 15.00 на щотижневий вебінар від команди First Pro Tax. Звертаємо увагу на перенесення часу на цьому тижні, що пов'язано із призначенням на 11.00 судового засідання. На вебі плануємо розглянути наступні питання:
Посилання на реєстрацію:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_17-listopada/register
• Панама змінює вимоги щодо сабстансу
• Україна ратифікувала Конвенцію з Австралією про уникнення подвійного оподаткування
• Верховний Суд - щодо застосування пільги з податку на нерухомість сільськогосподарським товаровиробником (об'єкт фактично використовується для зберігання продукції, але за правовстановлюючими документами воно зареєстровано як приміщення дитячого садка)
• ТОВ, як партнер іноземної корпорації, здійснює перепродаж її програмної продукції: чи є отримані в результаті продажу платежі платою за послуги чи роялті?
• Товар постачається на умовах DDP з місцем призначення на складі покупця: чи можна визначати дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (за умови відсутності попередньої оплати) саме за датою фактичного вивантаження товару на складі Покупця
• ТОВ направляє працівника у відрядження та орендує для нього квартиру: чи є це додатковим благом для працівника?
• Верховний Суд: чи правомірно застосовувати пільгу з податку на нерухомість, якщо виробниче приміщення частково використовується у власній діяльності, а частково передається в оренду.
• Верховний Суд: звільнення від застосування РРО / ПРРО під час організації азартних ігор лише в мережі «Інтернет», оподаткування лише фактичного виграшу, визнання витрат на роялті та безповоротну фінансову допомогу, а також відсутність підстав для штрафу за неподання форми № 20-ОПП.
Посилання на реєстрацію:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_17-listopada/register
ClickMeeting
Головне про податки за годину_17 листопада
Event starts: Tuesday, November 17, 2026 03:00 PM Europe/Helsinki
👍1
📢Верховний Суд: відмова від продовження роботи на нових умовах праці - не прогул
❓Чи можна звільнити працівника за прогул, якщо він письмово відмовився працювати на змінених умовах праці та не повернувся на роботу після лікарняного?
У постанові від 04 листопада 2026 року у справі № 760/8038/24 Верховний Суд розглянув саме таку ситуацію.
🗃Обставини справи
Працівниця понад 20 років обіймала посаду директора структурного підрозділу ТОВ «БаДМ». У зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці роботодавець змінив її посадові обов’язки та розмір посадового окладу.
Працівниця письмово повідомила про незгоду з новими умовами та відмову від продовження роботи. Після завершення лікарняного вона не повернулася на роботу, за що роботодавець звільнив її за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
⚖️Позиція Верховного Суду
Суд погодився з апеляційною інстанцією, яка змінила формулювання причини звільнення на пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України - відмову від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.
Верховний Суд виходив із того, що працівниця завчасно повідомила роботодавця про свою відмову, а тому за встановлених обставин її подальша відсутність на роботі не могла кваліфікуватися як прогул. Суд також послався на частину третю статті 235 КЗпП України, яка дозволяє суду змінити неправильне формулювання причини звільнення на таке, що відповідає закону.
📍Правовий висновок
Невихід працівника на роботу після завершення тимчасової непрацездатності, якому передувало офіційне повідомлення роботодавця про незгоду зі зміною істотних умов праці та відмову від продовження роботи в нових умовах, за встановлених обставин не є прогулом без поважних причин. У такому разі суд може з власної ініціативи змінити формулювання причини звільнення на пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Що це означає для роботодавців❓
Перш ніж оформлювати звільнення за прогул, необхідно з’ясувати, чи не пов’язана відсутність працівника з його відмовою від продовження роботи після зміни істотних умов праці. Від цього залежить правильність визначення підстави припинення трудових відносин.
📚Джерела:
🔹Постанова Верховного Суду від 04.11.2026 у справі № 760/8038/24:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/141267042
👉 First Pro Tax консультує бізнес із питань трудового законодавства, допомагає оцінювати правові ризики кадрових рішень та супроводжує роботодавців у трудових спорах.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
❓Чи можна звільнити працівника за прогул, якщо він письмово відмовився працювати на змінених умовах праці та не повернувся на роботу після лікарняного?
У постанові від 04 листопада 2026 року у справі № 760/8038/24 Верховний Суд розглянув саме таку ситуацію.
🗃Обставини справи
Працівниця понад 20 років обіймала посаду директора структурного підрозділу ТОВ «БаДМ». У зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці роботодавець змінив її посадові обов’язки та розмір посадового окладу.
Працівниця письмово повідомила про незгоду з новими умовами та відмову від продовження роботи. Після завершення лікарняного вона не повернулася на роботу, за що роботодавець звільнив її за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
⚖️Позиція Верховного Суду
Суд погодився з апеляційною інстанцією, яка змінила формулювання причини звільнення на пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України - відмову від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.
Верховний Суд виходив із того, що працівниця завчасно повідомила роботодавця про свою відмову, а тому за встановлених обставин її подальша відсутність на роботі не могла кваліфікуватися як прогул. Суд також послався на частину третю статті 235 КЗпП України, яка дозволяє суду змінити неправильне формулювання причини звільнення на таке, що відповідає закону.
📍Правовий висновок
Невихід працівника на роботу після завершення тимчасової непрацездатності, якому передувало офіційне повідомлення роботодавця про незгоду зі зміною істотних умов праці та відмову від продовження роботи в нових умовах, за встановлених обставин не є прогулом без поважних причин. У такому разі суд може з власної ініціативи змінити формулювання причини звільнення на пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Що це означає для роботодавців❓
Перш ніж оформлювати звільнення за прогул, необхідно з’ясувати, чи не пов’язана відсутність працівника з його відмовою від продовження роботи після зміни істотних умов праці. Від цього залежить правильність визначення підстави припинення трудових відносин.
📚Джерела:
🔹Постанова Верховного Суду від 04.11.2026 у справі № 760/8038/24:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/141267042
👉 First Pro Tax консультує бізнес із питань трудового законодавства, допомагає оцінювати правові ризики кадрових рішень та супроводжує роботодавців у трудових спорах.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍2
📢Верховний Суд: невиконання рішень загальних зборів не є підставою для виключення учасника ТОВ
⁉️ Чи можуть загальні збори виключити учасника з товариства через невиконання ним своїх обов’язків, зокрема ненадання документів для актуалізації відомостей про кінцевих бенефіціарних власників?
Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2026 року у справі № 910/12872/25 надав відповідь на це питання та окреслив межі повноважень загальних зборів щодо виключення учасників товариства.
🗃️Обставини справи
Учасників ТОВ «Екіпаж» було виключено зі складу товариства за рішенням загальних зборів у зв’язку з невиконанням ними попереднього рішення зборів. Зокрема, йшлося про ненадання документів для актуалізації відомостей про кінцевих бенефіціарних власників та непередання оригіналу протоколу загальних зборів від 17.02.2022. Обґрунтовуючи таке рішення, товариство посилалося на пункт 2 частини першої статті 6 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якого учасники зобов’язані виконувати рішення загальних зборів.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали рішення про виключення учасників недійсним. Верховний Суд залишив ці судові рішення без змін.
⚖️Позиція Верховного Суду
Обов’язок учасника виконувати рішення загальних зборів не означає, що загальні збори можуть самостійно визначати наслідки його невиконання.
Як зазначив Верховний Суд:
«32. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» […], наведена норма визначає обов`язок учасника товариства, проте не встановлює такого правового наслідку його невиконання, як виключення учасника з товариства, та не наділяє загальні збори повноваженнями самостійно встановлювати такий наслідок».
Суд також зазначив, що Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає лише дві підстави для виключення учасника з товариства: невнесення вкладу до статутного капіталу (частина друга статті 15) та невступ до товариства спадкоємців або правонаступників померлого учасника у встановлений законом строк (частина друга статті 23).
Окремо Суд розглянув аргумент товариства про можливість виключення учасників у порядку самозахисту цивільних прав відповідно до статті 19 ЦК України.
Верховний Суд відхилив цей аргумент і зазначив:
«37. […] положення про самозахист цивільних прав не можуть розглядатися як самостійна правова підстава для виникнення у загальних зборів повноваження на примусове виключення учасника товариства поза випадками, встановленими спеціальним законом. […]».
Також Суд звернув увагу, що відсутність можливості виключити учасника з підстав, не передбачених законом, не позбавляє товариство права на захист:
«43. […] У разі заподіяння учасником майнової чи іншої шкоди товариство не позбавлене можливості використовувати передбачені законом способи захисту відповідного порушеного права».
📍Правовий висновок
Невиконання учасником рішення загальних зборів, зокрема ненадання документів для актуалізації відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, не є передбаченою законом підставою для його виключення з товариства.
Наявність обов’язку виконувати рішення загальних зборів, так само як і можливість самозахисту цивільних прав, не надає загальним зборам права застосовувати не передбачені законом заходи впливу, зокрема припиняти корпоративні права учасника шляхом його виключення.
‼️Що варто врахувати учасникам та товариствам
Самостійне встановлення загальними зборами додаткових, не передбачених законом підстав для виключення учасника може стати підставою для визнання відповідного рішення недійсним.
📚Джерела: Постанова Верховного Суду від 13.10.2026 у справі № 910/12872/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/140701998
🟢First Pro Tax консультує бізнес із питань корпоративного управління, супроводжує корпоративні процедури та допомагає оцінювати правові ризики.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
⁉️ Чи можуть загальні збори виключити учасника з товариства через невиконання ним своїх обов’язків, зокрема ненадання документів для актуалізації відомостей про кінцевих бенефіціарних власників?
Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2026 року у справі № 910/12872/25 надав відповідь на це питання та окреслив межі повноважень загальних зборів щодо виключення учасників товариства.
🗃️Обставини справи
Учасників ТОВ «Екіпаж» було виключено зі складу товариства за рішенням загальних зборів у зв’язку з невиконанням ними попереднього рішення зборів. Зокрема, йшлося про ненадання документів для актуалізації відомостей про кінцевих бенефіціарних власників та непередання оригіналу протоколу загальних зборів від 17.02.2022. Обґрунтовуючи таке рішення, товариство посилалося на пункт 2 частини першої статті 6 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якого учасники зобов’язані виконувати рішення загальних зборів.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали рішення про виключення учасників недійсним. Верховний Суд залишив ці судові рішення без змін.
⚖️Позиція Верховного Суду
Обов’язок учасника виконувати рішення загальних зборів не означає, що загальні збори можуть самостійно визначати наслідки його невиконання.
Як зазначив Верховний Суд:
«32. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» […], наведена норма визначає обов`язок учасника товариства, проте не встановлює такого правового наслідку його невиконання, як виключення учасника з товариства, та не наділяє загальні збори повноваженнями самостійно встановлювати такий наслідок».
Суд також зазначив, що Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає лише дві підстави для виключення учасника з товариства: невнесення вкладу до статутного капіталу (частина друга статті 15) та невступ до товариства спадкоємців або правонаступників померлого учасника у встановлений законом строк (частина друга статті 23).
Окремо Суд розглянув аргумент товариства про можливість виключення учасників у порядку самозахисту цивільних прав відповідно до статті 19 ЦК України.
Верховний Суд відхилив цей аргумент і зазначив:
«37. […] положення про самозахист цивільних прав не можуть розглядатися як самостійна правова підстава для виникнення у загальних зборів повноваження на примусове виключення учасника товариства поза випадками, встановленими спеціальним законом. […]».
Також Суд звернув увагу, що відсутність можливості виключити учасника з підстав, не передбачених законом, не позбавляє товариство права на захист:
«43. […] У разі заподіяння учасником майнової чи іншої шкоди товариство не позбавлене можливості використовувати передбачені законом способи захисту відповідного порушеного права».
📍Правовий висновок
Невиконання учасником рішення загальних зборів, зокрема ненадання документів для актуалізації відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, не є передбаченою законом підставою для його виключення з товариства.
Наявність обов’язку виконувати рішення загальних зборів, так само як і можливість самозахисту цивільних прав, не надає загальним зборам права застосовувати не передбачені законом заходи впливу, зокрема припиняти корпоративні права учасника шляхом його виключення.
‼️Що варто врахувати учасникам та товариствам
Самостійне встановлення загальними зборами додаткових, не передбачених законом підстав для виключення учасника може стати підставою для визнання відповідного рішення недійсним.
📚Джерела: Постанова Верховного Суду від 13.10.2026 у справі № 910/12872/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/140701998
🟢First Pro Tax консультує бізнес із питань корпоративного управління, супроводжує корпоративні процедури та допомагає оцінювати правові ризики.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍4
Нагадуємо про вебінар, який розпочнеться вже через декілька хвилин.
Посилання на реєстрацію:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_17-listopada/register
Посилання на реєстрацію:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_17-listopada/register
ClickMeeting
Головне про податки за годину_17 листопада
Event starts: Tuesday, November 17, 2026 03:00 PM Europe/Helsinki
👍1