Мікстэйп дня:
Fuzzy folk, breakbeat, acid, old skool rap, house і песня з кінафільма нашага дзецтва ‘The Rocky Horror Picture Show’

«Хаціце, каб было, как на Украіне?». Ні у коім разе, толькі жэстачайшая англізацыя выратуе нацыю.

Вова Воротньов:
зупинився погляд на словосполученні "лагідна українізація" в пресі. це в контексті укрсеріалу про кайдаша. ржу. таке враження, що десь існує "жорстка українізація"! сьогодні ніяка українізація не є можливою. з ряду причин. по-перше, під будь-яким українізаційним жестом має бути якась спроможність. все, на що спроможна українізація зверху - це заборонити чи ввести законодавчо шось у школі, університеті, державних інституціях і змі. і це вже, по суті, давно зроблено (ще в 90-х). вимога закону не робить ніякої українізації в сенсі поширення носіїв. розширяє сферу вжитку - і все. хтось просто виступить публічно українською, вже знаючи її, а діти, вийшовши з класу на перерву, перейдуть назад на російську. масового ж перехрещення, як грузин-мусульман в аджарії у християнство не відбувається. перш за все через відсутність авторитету україни як держави і довіри в суспільстві. 30 років балагану визиває глибоке і перманентне роздратування усім українським, як проєктом без шансів. якийсь підйом самосвідомості і надія були на майдані (у кожного свої, бо в когось це був євромайдан, а у когось націоналістична "революція" "гідності"). це швидко і негативно компенсувалося гіркотою поразки - кримом і війною на донбасі. на цьому умовному базисі, однак, нІчого над-будовувати. чи нІкому. в україномовній українській культурі гучно резонують переважно патріотичний треш, міщанське куркультреґерське "антижлобське" жлобство, провінційна посередня література, кіно і музика, де для вигляду роблять вигляд, що існує якась нормована сучасна усна і писемна українська мова, а не постУТ-1 і 1+1 журналістський апарат з театральної вимови УРСР, підсочений галицькою лексикою і носіями галицької лексики. нова (доби незалежності) українська україномовна культура елементарно збанкрутувала. і нІкому навіть об'явити дефолт.

якщо трошки відступити від ядовитого шипінння, яке визиває у мене вся ця укр культурна ситуація, сцену краху якої розіграла недавно і шевченківська премія, то скажу так: укр культура не може бути тільки україномовною. і не тільки тому, що інклюзивність щодо російськомовного продукту лише збагачує українську культуру. а тому що російська мова в процесі глобалізації і інтернетизації лише укр-іпилась і є топ 5 оперативних мов світу. укріпилась надовго вона і в україні і ніякий етноцентричний екзорцизм її звідси не вижене.

є лише один спосіб підважити імманентність російської мови в україні, можу підказати: це паралельна і тотальна англіцизація. чи готові на це лагідні українські українізатори?

Песня дня:
Радуйцеся, што ёсць нехта, з кім можна захоўваць дыстанцыю!