Гуляй, веселися, заробітчанська душа! Музыка перуанскіх сялянаў, italo disco і катарсіс у выглядзе савецкага сінтэтычнага попа на дэсерт.

Vova Vorotniov па-красаце і паняціям праганяе пра небяспеку нашай нівы галаўнога мозгу.
Чаму Краматорск і Кіеў кручэ Львова і Таронта, а тупасць засцянковых нацыяналістаў прыводзіць ва ўладу пракрамлёўскіх (?) клованаў.
Зацаніце прыгажосць ягонай мовы заадно.

найбільш небезбечна для державних структур україни категорія професіоналів є професійні львів'яни. я зумисне не кажу западенці чи галичани, бо волинь, закарпаття чи іванофранківськ - це звичайна провінція, яка дорівнює топоніміці київської області. і я зумисне кажу "професійні львів'яни", бо в цілому львів - це теж лише і всього лиш навсього біла церква. так от, ці неофіти пострадянського "п'ємонту" дуже небезпечні. ці люди можуть бути цілком в нагоді у журналістиці, на різних телеканалах, в культурі, харчовому бізнесі, етц. але в державотворенні вони дорівнюють найекстремальнішим проросійським фрікам.
вони відчувають неабияку супрімасі від дотичності (заднім числом) до европи (в основному гордість від австрійської спадщини). після такого величного причастя, слово "краматорськ" їм видається смішним. вони вважають, що енді воргол мав зелене поняття про те, що означає його греко-католицький русинський бекграунд. реальний великий брат для львів'ян - це п0ляк. а москва, москаль - це суміш страху і ненависті.
сталінські репресії, голодомор, воз'єднання'39 - відомі моменти для всієї україни. але лише професійні львів'яни знають на них менторські відповіді. бездержавне село і патріотичне міщанство з польських кресів передає з покоління в покоління віру в лебедину україну. і коли україна раптом, не завдяки покладеним зусиллям, а тупо раптом, нагло, настає.. - "п'ємонт" перестає орієнтуватися в реальності. ну, мається на увазі етатистично. заробітчанські ж якості населення західньої україни є теж лише симптомом відсутності будь-якої віри в організацію зверху. з будь-якого боку. львівська область головного мозку відмовляється адекватно реагувати на українську реальність.
спробую перелічити навскидку кка моментів:
— україну "виборов" не ваш бандера. совок (по карлу марксу) розвалився сам.
— російська мова (даль її визначав як великоросс наречие русского язьіка) - не мова "окупанта", поневолювача, а "койне" імперії, до створення якого долучилася професура києво-могилянської академії.
— по-"американшькому" це звучить так: україна (русь, рутенія, малоросія) є міноритарним стейкхолдером р0сійської імперії. про срср взагалі мовчу. радянська ідеологія зберегла на 1991 рік те, чого просто не існувало би в галичині, будь вона під польщею.
— можна дохуя пиздіть про голодомор і інші нещастя, але це не робить з українців папуасів, до яких прийшов і нагнув суто зовнішній фактор.
— другу світову війну виграли і найбільше від неї постраждали українці. да, дєньпобедізм - це убога ідеологічна жвачка від цк кпсс. але це не відміняє того, що саме ця територія є бхагаватгітою 20 ст.
так чи інакше, величезна ккість народу україни втягнута в складні афективні зв'язки і діяльність таких безвідповідальних опортуністів як вятрович з його інститутом нав'язування пам'яті, можуть призвести до суто хуйових наслідків. цей механізм вже опосередковано призвів до ситуації з кримом і донбасом. зараз це може стати причиною логічної реакції - і приходом до влади проросійських сил.
добре, що духовна столиця львів'ян у торонто, а не як у решти українців - в києві.

Punkt Magazine

Photography @yvesborgwardt
Styling @tobygrimditch
Hair @silviohauke
Make Up @ischrak_nitschke
Casting @krokogheya
in dress & helmet @richardquinn
body @givenchyofficial
tights @kunertfashion
shoes @drmartensofficial

#punktmagazine #thepredictableissue #punk

Цитата дня
Шерилин Фенн:
Я приехала на площадку, чтобы снимать сцену, где Одри танцует в закусочной. И Дэвид сказал: «Мы собираемся взять по капучино и переписать эту сцену, а в конце ты должна просто встать и начать покачиваться в ритме, под эту классную, сексуальную, джазовую штуку, которую мы с Анджело только что написали! Это мелодия Одри, и ты просто растворишься в этой музыке!» А я в ответ: «Как это?".

See...
See more...

Саюзнаму гаспадарству быць ці ня быць? Вот у чом вапрос. Мы-та адзін народ, але важдзёў-та 2 штукі. Што-та с эцім нада парэшаць.

Клясыка македонскай поп-музыкі.
Бескрајно убава песна.

Беларускі эксперт, які прасіў не называць яго імя, пра палітычную сітуацыю ва Украйне.
П****ц Украине, но точно лучше чем у нас.
У XIX стагоддзі палітолагі жартавалі: "Гішпанія стварае шмат праблемаў, але без яе сумна". Сёння гэта можна сказаць і пра нашу паўднёвую сястрыцу.

Танец
Борис Александрович Тальберг (1930-1984)
1978

Які ніякі сэкас у СССР такі імел месца быць.

У сувязі з веснавым абвастрэннем дружбы народаў святочныя мерапрыемствы ў гонар Дня Едзіненія з брацкай Расеяй былі нарэдкасць шматлюдныя і зажыгацельныя.

Taneli Lucis

Слухаем і глядзім dream pop з горада Ліма. Хто сказаў, што Cocteau Twins не папулярныя ў Паўднёвай Амерыцы?

Пригласительные на показ TARAKANOVA 12 апреля в 21:00 в Минске в рамках BFW , можно получить, отправив заявку на почту tarakanova.store@gmail.com с пометкой «приглас» и указанием количества персон.

Почему победа Зе — для нас и Украины хорошо, а для России — смерть.

Дмитрий Шушарин:
Определил самую ненавистную и вредную социальную группу. Это русская интеллигенция всех национальностей и гражданств.

Зе точно не кумир русской интеллигенции. Беглый левый интеллигент Толик Ульянов пишет из Калифорнии: "Зеленский – это не серьёзно". "Електорат Зеленського уявляю. Це публіка з Макдональдса на північному вокзалі" — это еще не самый обидный ярлык, навешенный интеллигентами на "дурны народ".

Если Порошенко не призовет на помощь русских интеллигентов из Кремля, провалится с треском во втором туре, а Зе покажет "дурной" пример для народов Беларуси и России.

Фанаты сообщают: Бет запела на польском и неожиданно выяснилось, что у нее есть дети.

Для штодзённага ўжытку ня дужа зручна і экалягічна, але як частка сцэнічнага вобразу очэнь дажэ гут.

MK-60-2
Soviet cassette music 80's part 2

Савецкі авангардны электронны поп 80-х. Падарунак ад мінчан Віці і Сірожы для меламанаў, што яшчэ трымалі ў руках аудыя-касэткі MK-60-2 за 4 рублі.

Онлайн образование — передовое учение постинформационной эпохи или наследие советской ментальности?

Гасан Гусейнов
Два слова о так называемом онлайн-образовании
Эта идея могла возникнуть только в головах людей с советским опытом. В наше время (а я застал 1960-е - 1980-е как школьник, студент и препод) образованием объявлялась простая начитанность. Навыки демократической социализации и политической ответственности не вырабатывались вовсе, вот почему, например, утечка мозгов в этом сегменте оказалась решающей: самые передовые ученые легко расстались с отечеством.

А в гуманитарных науках? Да до сих пор студентов приучают игнорировать текущую социальную и политическую жизнь, чтоб вся эта гадость не заслоняла, дескать, высокое. Для гуттаперчевого, пластикового, виртуального человека онлайн-образование - самое оно. Но человек живой нуждается в физическом взаимодействии, в совместном хождении туда и сюда, в показе своих блокнотов, в споре, в созерцании вещей, в трухе совместного с преподом похода в библиотеку, в музей. И этого должно быть не просто много, а очень много. Раз в десять больше, чем онлайн-шевеления-пальцами.

А кое-какие рутинные занятия - да, можно делать в удобное время онлайн. У меня и у самого есть такой частный сайт, на котором мы занимаемся с десятками студентов в еженедельном, а когда и в ежедневном режиме. Но это - только сегмент образования. Без всего остального - совершенно пустой, безлюдный и бесплодный. Онлайн-образование - это то же самое, что онлайн-вечеринка, онлайн-экскурсия, онлайн-погоди-щас-вина-из-погреба-достану. Т.е. ерунда на постном масле.

Получившие образование онлайн могут, конечно, делиться своими онлайн-знаниями по телевизору. Интересно, однако, что пропагандируют это онлайн-образование почти исключительно люди, которые сами ничего в этом не понимают, своим живым личным опытом - пожирающим время опытом! - поделиться не могут, потому что этого опыта у них нет.

Весела-весела ўстрэцім парастас...

Руская інцялігенцыя ва ўсёй красе. Сёння ўся фб-лента заліта сьлязьмі і саплямі па Курапатах. Вам жа беларускім языком сказана — усё ідзёт па плану — па плану растралялі, па плану ўшануем, згодна рэлігійных традыцый, з чаркай і шкваркай. Бо гэта нашы падаткаплацельшчыкі там ляжаць штабелямі. А крыжы — гэта ўжо палітыка, палітыка — гразь, а ў гаўне тока ізбранный мае права корпацца ў нашым засценку. Гэтак на рэферэндуме 1996 года народ рашыў. Чытайце канстытуцыю і Прэзідзента, твары!


«Чытайце прэзідэнта! Падчас Вялікай размовы кіраўніком дзяржавы было абяцана, што ў Курапатах будзе наведзены парадак, даручэнне заняцца гэтым было дадзена адпаведным ведамствам. Гэтае месца трэба добраўпарадкаваць, гэта адназначная пазіцыя прэзідэнта, там пахаваныя нашы людзі! Але ўсё павінна быць зроблена як мае быць, паводле нашых звычаяў, рэлігійных традыцый, згодна з планам. Будзе зроблена ўсё, каб гэтае месца выглядала годна, але без усякай палітыкі», — адказала Наталля Эйсмант.

Скоро все так шутить будем...

Миллионы граждан СССР были убиты, а остальные жили в нищете и бесправии не напрасно. Искусство требует жертв, выжившие и их потомки сполна насладились "Мастером и Маргаритой", "Золотым теленком", "Сталкером" и песнями Высоцкого.

Дмитрий Шушарин:
Давным-давно, когда кончился совок и начались славные девяностые, мы с моим другом и соавтором обсуждали крайне раздражающие (до сих пор) разговоры о том, какая культура погибла. Сейчас эти разговоры снова в моде, особенно усердствует в некрофилии и копрофагии вполне жовиальный Дмитрий Быков. А первым был, естественно, Парфенов. Ну, и многие другие стараются.

И тогда мой друг вспомнил Константина Леонтьева с его страстью к средневековому разноцветью в противовес серой буржуазности. Да и не только его одного вспомнили мы. Банально, но появление нового всегда связано с отмиранием старого. Но не совсем банально другое: созданное рабами не оправдывает рабства. Ни одно культурное достижение не оправдывает преступной природы того режима, при котором оно появилось.

А у нас постоянно делаются попытки построить иную логическую цепочку - оправдать русский тоталитаризм русской наукой, литературой, музыкой. Мол, цветущая сложность - прямое следствие цензуры и постановлений цека. Ну, а судьбы тех, кто погиб, не дождавшись "читателя, писателя, врача", - ну, бывает. Сами напросились.

Государству есть что сказать гражданам, которые сомневаются в том, что церковь, образование, спорт и культура "вне политики".