🕯Життя Наталії Ходимчук відібрав російський обстріл Києва 14 листопада 2025 року

Ворожий безпілотник влучив по житловому будинку на Троєщині, де жили колишні працівники Чорнобильської АЕС і їхні родини. Квартира Наталії вигоріла.

Жінку доправили до опікового центру. Попри важкий стан, 45% опіків тіла, вона була при тямі й трималася мужньо. Проти ночі 15 листопада серце Наталії Ходимчук зупинилося. Їй було 73 роки.

Наталія родом із села Копачі, що за чотири кілометри від Припʼяті на Київщині. Працювала продавчинею в їдальні, де й познайомилася з майбутнім чоловіком Валерієм Ходемчуком. Він був старшим оператором головного циркуляційного насоса 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Валерій став першою жертвою аварії 1986 року. Його тіло так і не знайшли.

Після втрати чоловіка Наталія все життя присвятила доньці й синові. Жили в Києві. Жінка працювала на фабриці, де виготовляли пальта. Згодом вийшла на пенсію. Обожнювала вишивати, в'язати, зокрема вʼязала пояси і шкарпетки для українських захисників і захисниць. Їздила на дачу, де вирощувала овочі, фрукти.

До повномасштабного вторгнення періодично відвідувала ЧАЕС, де на стіні між третім і четвертим енергоблоками встановили меморіальну дошку у пам’ять про її чоловіка.

«Вона була веселою, доброзичливою, життєрадісною та цілеспрямованою. Як мама і бабуся – турботлива, любляча, уважна. Завжди першою приходила на допомогу, навіть просити її не потрібно було», – розповів син Олег Ходимчук.

У Наталії залишилися донька і син, онуки й правнуки, а також сестра та брат.

Focus.ua спільно з Платформою Пам’яті Меморіал вшановують пам’ять загиблих військових та цивільних

👍 Сайт | Facebook | Надіслати новину Фокусу.