Традиційне суспільство воно таке

«Для своєї власної вигоди він [міністр] не повинен вдаватися до будь-яких вишуканих предметів насолоди. Але для царя він має купувати колісниці, верхових тварин, прикраси, одяг, жінок, будинки й інші предмети ужитку» (5 Книга, 6 глава).

Не зчулися ми, як настав третій день Наваратрі 🔱

Кожного дня свята, що триватиме до 2 жовтня, поклоняються тій чи іншій формі Дурґи. Сьогодні ж це - Чандраґанта 🔔.

Про те, як з'явилася ця форма Деві, є цікава легенда. Коли Парваті нарешті завоювала Шіву, був призначений день весілля. Але наречений з'явився на ньому у вигляді, який підійшов би радше для лісової аскези, а не для святкової церемонії. У нього було дредасте скуйовджене волосся, тіло, обмазане попелом, навколо його шиї вилися змії й висіло намисто з черепів. Він їхав на бичку Нанді у супроводі привидів та ґанів. Святкова атмосфера була затьмарена страхом і збентеженням. Особливо злякалася родина Парваті.

Богиня зрозуміла, що треба рятувати честь своєї лякливої родини, збалансувати вигляд Шіви й продемонструвати свою божественну могутність, тому вона прийняла форму Чандраґанти. Це не застрашлива, але войовнича форма, що означає "з місяцем як із дзвоником". Дурґа в ній десятирука, з різноманітною зброєю в руках і з місяцем на лобі.

Шіва, побачивши її, попросив прийняти спокійнішу форму. Вона покорилася, але також попросила його стати благим. Святкування продовжилося за очікуваним і стандартним сценарієм. Всі залишилися щасливі, а особливо родина Деві.

Та цей міф має глибший сенс, ніж здається насправді - в ньому, як і у випадку з Калі, маніфестується руйнування соціального порядку й порядку взагалі.

Це людському сприйняттю характерна дуальність - погане/хороше, впорядковане/хаотичне, світле/темне. Для Богів же дуальності не існує, а соціальний порядок й соціальні ритуали, якими структурується людське життя, це умовність, яку вони можуть дозволити собі порушити. І саме це продемонстрував бог, з'явившись в такому "неналежному вигляді" на власному весіллі.

Для домашніх улюбленців теж є пуджі. Ця пройшла вчора недалеко від столиці Малазії Куала-Лумпурі на Лісовому ритриті в Кечара.

Пухнасті отримали благословіння Розуму, Тіла та Мови. Їх також благословили сіндуром та водою. Кожна тварина вийшла з пуджі з ниткою на шиї.

https://www.facebook.com/share/v/1JAYrPev2u/

Вже можна відкривати рубрику "Індуїстські місця Києва". Ось перше - недалеко від Львівської площі в дворику на Січових стрільців вмостився Ґанеша 🖌️🎨🫟

А це - бичок Нанді на Поштовій площі 🐂 в Києві

#Індія_в_Києві

Дорогі друзі! Поки я готую матеріал про індуїзм в Гані, вітаю вас з головним днем Дівалі 🪔

Якщо в пошук Google введете Dipawali, в правому кутку вам відкриється вівтар богині Лакшмі, який Ви трошки зможете прикрасити самотужки 😇

https://www.google.com/search?client=opera&q=Diwali+in+India&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8

Ось так це виглядає 😇

​​Свято Дівалі по своїй вчорашній кульмінації триває, а оскільки воно асоціюється з богинею Лакшмі, не гріх розповісти про те, як вона вплинула на релігію багатьох африканських народів у Західній, Центральній й навіть у частині Південної Африки. Йдеться про дуже популярну на континенті богиню Мамі Вату, яка виникла під упливом індійської богині Лакшмі. Хоча, це не можна вважати істиною в останній інстанції, бо існують також гіпотези, що Мамі Вата з’явилася під впливом європейських русалок. Менше з тим.

Американський вчений-антрополог і мистецтвознавець Генрі Древал з’ясував, що ще перед Першою світовою війною західноафриканське узбережжя почали заселяти індійські купці з Ґуджарату. У них як у вайш’їв найшанованішою богинею була, звісно ж, Лакшмі – богиня матеріального та духовного процвітання. Вони мали свої купецькі ритуали, пов’язані з богинею – наприклад, клали на вівтар бухгалтерські книги для благословення, або ж робили на Дівалі глиняні фігурки богині. Кажуть, що такі ж ритуали застосовують прихильники Мамі Вати, яка є богинею водної стихії й атрибутом якої є змія. Той самий Гревал пише, що у неї є супутник – Німайо, у якого одна рука складена в якійсь індійській мудрі, а сам він сидить в позі лотоса. Мені поки не вдалося знайти, як він виглядає. Сама ж богиня зображується або як жінка, або як русалка, яка тримає обома руками змію.  

У селах Західної Африки її вважають індуїстським духом, а не місцевим. Також її сучасні прихильники вважають її богинею готівкової економіки та модернізації, що також свідчить на користь її походження від Лакшмі.

Невідомий майстер
Мамі Вата
Нігерія, народ ігбо
1950-ті рр.

Шива й Парваті купають дитя Ґанешу.
Індійський живопис XVIII століття, Аллахабадський музей (Праяградж).

Ця сцена — не просто побутовий момент. Вона показує міф про божественну родину, де дитя з головою слона є втіленням мудрості й початку. Парваті тримає маленького Ґанешу, а Шива подає воду — акт турботи, очищення й відновлення рівноваги після драматичних подій їхньої історії.

Панчатантру цінували в Персії. Так виникла іранська її адаптація "Каліла і Димна". У бібліотеці Честера Бітті в Дубліні є індійський рукопис кінця 16 ст., що оповідає байку про Мавпу та Черепаху. На правах тизеру: їхня черепаха - геть не наша черепаха. Отже.

Колись мавп'ячий король Кардана був позбавлений влади і відправлений на пенсію. Він поселився в лісі і знічев'я постійно сидів на фініковому дереві, скидаючи плоди у воду. Фініки зауважив пан Черепаха, який їх підбирав і їв. Так вони подружилися. 

Та пані Черепасі не сподобалося, що її чоловік десь пропадає цілими днями. Пан Черепаха розказав їй, що він їсть фініки, які йому кидає Мавпа. Але одного пояснення дружині було недостатньо.

Щоб перевірити свого чоловіка, ревнива пані Черепаха прикинулася хворою і сказала, що єдине, що їй може допомогти, це мавп'яче серце. Черепаха, як завжди, пішов до друга, але цього разу, щоб заволодіти його серцем. "Сідай мені на спину, перепливемо річку і я покажу тобі свій дім" - сказав він. Але Кардана у розмові зрозумів підступ й сказав, що забув своє серце на дереві, тому їм конче треба повернутися назад. Дурний Черепаха поплив назад, а коли вони досягли берега, Мавпа швидко втік на дерево. Так вони перестали бути друзями. 

Оцініть глибину драми 🤭💔

Африка в музеї Ханенків: виставка, яка ламає оптики

Нещодавно побував на виставці «Африка Директ» (а ще вийшов каталог з такою назвою, дуже крутий) у музеї Ханенків — події, яку співкурує моя добра подруга Юля Філь (вона веде чудовий канал @DyvoIndiya). Це справді крутий проєкт, що відкриває Українському глядачу континент, про який ми, відверто кажучи, знаємо вкрай мало. І йдеться не лише про мистецтво, а про культурне багатоголосся, ритуали, вірування — про Африку поза колоніальними кліше.
Мене особливо зачепили кілька артефактів: магічний сувій і хрест із Ефіопії, посудина для викликання дощу, алтарні статуї, пов’язані з жертвопринесеннями. Мабуть тут суто моя оптика вже професійна 🙂
Виставку супроводжують і події, які розширюють контекст. Зокрема, лекція Бенедикт Савуа про деколонізацію музеїв — одну з найавторитетніших тем сьогодні у світі. І це лише початок: далі обіцяють ще низку дискусій та зустрічей.
Про виставку вже пише The Guardian, і це не випадково: Київ поступово стає частиною глобальної розмови про те, як ми дивимось на інші культури — не зверхньо, не екзотизуючи, а з повагою до їхнього власного голосу.
Рекомендую відвідати.

​​У філософії нині правлячої в Індії Бгаратія Джаната парті насторожує одна річ – це те, що вона повністю будується на протиставленні західним ідеям і концептам. Одна справа, коли про це чуєш від політиків з трибун чи в індійських медіа, а геть інша – коли це прописано в філософії партії на її офіційному сайті. Ось декілька прикладів:

- Західна політична думка породила ідеологію секуляризму, індивідуалізму та комунізму. Діндаял Джі* порушив питання: якщо ми відкинули західний імперіалізм, то чому ми повинні слідувати західним «ізмам»?

- Західне бачення людини є розділеним. Його індивідуалізм є ворогом соціалізму, а соціалізм є ворогом індивідуалізму. Тому виникли діалектичні суперечності між матеріалізмом і спіритуалізмом, державою і церквою, релігією і наукою. Діндаял Джі вважав, що ця дискусія на Заході є також і людською дискусією. Ми повинні знати про неї й вчитися на ній, але не повинні ставати послідовниками діалектичних висновків.

- Секуляризм з'явився на Заході як реакція на конфлікт між папством та світською владою. Він передбачає відокремлення держави від церкви. В Індії ніколи не було теократії та не може бути в майбутньому. Індійська культура — це культура «рівної поваги до всіх релігій».

Це мені нагадує розмову гомофобів, які не можуть перестати розмовляти про гомосексуальних людей. Виходить, що вся політична риторика БДП будується на протиставленні Заходу. Це – будівництво не на основі чогось, а всупереч чомусь. В цьому проявляється комплекс, несамодостатність, виправдання, травма. Звісно, такі протиставлення проходять під прапором «відновимо нашу велич», «пишаймося своїм», але одночасно в них закладений готовий образ ворога. А суспільством, в якому культивується ворог, легше маніпулювати.

Англійський журналіст Едвард Лус підмітив цікаву рису представників так званої Сім’ї праворадикальних індуїстських партій (Санг Парівар) – демонізуючи та критикуючи Захід, вони шукають уваги й схвалення західних людей. Коли він проводив свою роботу в одному з осередків Раштрія Сваямсевак Санг в Нагпурі, його представники дуже хотіли, щоб він їх почув й надзвичайно вкладалися в їхню зустріч символічно і матеріально.

Цікаво, що не праворадикальні індуїстські сили, які зараз є антизахідні, не брали участі в національно-визвольному рухові, а тісно співпрацювали з британцями.

*Пандит Діндаял Упадг’яя (1916–1968) – один із засновників Бгаратія Джана Санг, попередниці Бгаратія Джаната Парті.