Оперативна ситуація по області станом на ранок 16 вересня.
Ніч на Донеччині минула відносно спокійно — інформація щодо постраждалих не надходила.
На Волноваському напрямку росіяни 10 разів обстріляли Вугледар, під вогнем Богоявленка.
На Донецькому напрямку відбувалися поодинокі обстріли Авдіївки.
На Горлівському напрямку пошкоджено 3 будинки у Часовоярській громаді, ще 1 — у Дружбі Торецької громади.
На Лисичанському напрямку пошкоджено будинок у Сіверську і будинок у Зарічному Лиманської громади.
#StopRussia
Ніч на Донеччині минула відносно спокійно — інформація щодо постраждалих не надходила.
На Волноваському напрямку росіяни 10 разів обстріляли Вугледар, під вогнем Богоявленка.
На Донецькому напрямку відбувалися поодинокі обстріли Авдіївки.
На Горлівському напрямку пошкоджено 3 будинки у Часовоярській громаді, ще 1 — у Дружбі Торецької громади.
На Лисичанському напрямку пошкоджено будинок у Сіверську і будинок у Зарічному Лиманської громади.
#StopRussia
Росія вбиває цивільних!
За 16 вересня росіяни поранили 1 жителя Донеччини — у Зарічному.
Наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Кожен воєнний злочинець буде покараний!
#RussiaKillsCivilians
#StopRussia
За 16 вересня росіяни поранили 1 жителя Донеччини — у Зарічному.
Наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Кожен воєнний злочинець буде покараний!
#RussiaKillsCivilians
#StopRussia
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа @memorial_ukraine згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
15 вересня 2022 року в селищі Піщане в Маріуполі сусіди знайшли тіло 72-річного Віктора Лялька. За майже пів року до цього на його очах загинула дружина. Через втрату й усе пережите в нього почалася депресія, був ПТСР.
«Спочатку батько тримався. Ми змогли передати йому ліки. Та з часом ставало дедалі гірше. Він прожив 5,5 місяців після загибелі коханої дружини. Умови були жахливими: без електрики, газу, водопостачання. Йому було одиноко й сумно. Не рятували навіть книги, яких в будинку завжди було в надлишку. Їжі нормальної не було. Зате алкоголю в Маріуполь привезли багато й він почав ним загоювати душевні рани. Тато мав гроші. Одного дня його сильно побили. В будинку все перевернули. Коли його знайшли сусіди, на тілі не було живого місця. До психологічного болю додався фізичний. Він відмовлявся від їжі, яку приносили сусіди… Помер на порозі свого дому», – розповіла донька загиблого, Оксана.
Віктор був родом із Маріуполя. Мріяв стати пілотом, як і його батько, але доля склалась інакше. Віктор працював технологом на мʼясокомбінаті. Останнім часом був на пенсії. Разом із дружиною ходив на компʼютерні курси, опанував інтернет, багато читав. Сім’я мріяла подорожувати. Перед повномасштабною війною зробили закордонні паспорти. Олена досконало знала англійську й німецьку Віктор – англійську.
«Він носив мене на руках до школи аж до 5 класу, захищав і любив. Пам’ятаю, як у дитинстві в мене був концерт, він надував мені мʼяч і так старався, що той луснув. А коли зав’язував бантик, то порвав його. Це було дуже смішно. Тато був завжди веселим. Його енергії і запалу вистачило би на років 100 ще», – пригадала Оксана.
31 березня 2022, коли Віктор із дружиною йшли узбережжям по гуманітарну допомогу, Олена наступила на міну.
«Прийшовши до тями, тато підбіг до мами. У неї не було ніг. Їх відірвало... О 10:08 мама померла від втрати крові. Останні хвилини життя тато цілував її та розмовляв із нею», – розповіла Оксана.
Віктор завантажив тіло дружини у візочок і до самого вечора віз її додому – по піску, що провалювався під ногами. А через дві доби самотужки її поховав.
У Віктора Лялька залишилися дві доньки, син і брат.
З 24 лютого росіяни вбили 1708 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4133. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!
Донецька ОВА та платформа @memorial_ukraine згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
15 вересня 2022 року в селищі Піщане в Маріуполі сусіди знайшли тіло 72-річного Віктора Лялька. За майже пів року до цього на його очах загинула дружина. Через втрату й усе пережите в нього почалася депресія, був ПТСР.
«Спочатку батько тримався. Ми змогли передати йому ліки. Та з часом ставало дедалі гірше. Він прожив 5,5 місяців після загибелі коханої дружини. Умови були жахливими: без електрики, газу, водопостачання. Йому було одиноко й сумно. Не рятували навіть книги, яких в будинку завжди було в надлишку. Їжі нормальної не було. Зате алкоголю в Маріуполь привезли багато й він почав ним загоювати душевні рани. Тато мав гроші. Одного дня його сильно побили. В будинку все перевернули. Коли його знайшли сусіди, на тілі не було живого місця. До психологічного болю додався фізичний. Він відмовлявся від їжі, яку приносили сусіди… Помер на порозі свого дому», – розповіла донька загиблого, Оксана.
Віктор був родом із Маріуполя. Мріяв стати пілотом, як і його батько, але доля склалась інакше. Віктор працював технологом на мʼясокомбінаті. Останнім часом був на пенсії. Разом із дружиною ходив на компʼютерні курси, опанував інтернет, багато читав. Сім’я мріяла подорожувати. Перед повномасштабною війною зробили закордонні паспорти. Олена досконало знала англійську й німецьку Віктор – англійську.
«Він носив мене на руках до школи аж до 5 класу, захищав і любив. Пам’ятаю, як у дитинстві в мене був концерт, він надував мені мʼяч і так старався, що той луснув. А коли зав’язував бантик, то порвав його. Це було дуже смішно. Тато був завжди веселим. Його енергії і запалу вистачило би на років 100 ще», – пригадала Оксана.
31 березня 2022, коли Віктор із дружиною йшли узбережжям по гуманітарну допомогу, Олена наступила на міну.
«Прийшовши до тями, тато підбіг до мами. У неї не було ніг. Їх відірвало... О 10:08 мама померла від втрати крові. Останні хвилини життя тато цілував її та розмовляв із нею», – розповіла Оксана.
Віктор завантажив тіло дружини у візочок і до самого вечора віз її додому – по піску, що провалювався під ногами. А через дві доби самотужки її поховав.
У Віктора Лялька залишилися дві доньки, син і брат.
З 24 лютого росіяни вбили 1708 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4133. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!
Оперативна ситуація по області станом на ранок 17 вересня.
На Волноваському напрямку росіяни 18 разів обстріляли Вугледар — без жертв.
На Донецькому напрямку у Мар'їнській громаді обстріляні Красногорівка, Георгіївка і Максимільянівка. Зранку відбувся масований артобстріл Авдіївки — є пошкодження на двох вулицях.
На Горлівському напрямку у Часовоярській громаді пошкоджено промислову споруду і 2 приватні будинки. Під обстрілами околиці Іллінівської громади.
На Лисичанському напрямку 1 людина поранена у Зарічному Лиманської громади.
#StopRussia
На Волноваському напрямку росіяни 18 разів обстріляли Вугледар — без жертв.
На Донецькому напрямку у Мар'їнській громаді обстріляні Красногорівка, Георгіївка і Максимільянівка. Зранку відбувся масований артобстріл Авдіївки — є пошкодження на двох вулицях.
На Горлівському напрямку у Часовоярській громаді пошкоджено промислову споруду і 2 приватні будинки. Під обстрілами околиці Іллінівської громади.
На Лисичанському напрямку 1 людина поранена у Зарічному Лиманської громади.
#StopRussia
Росія вбиває цивільних!
За 17 вересня росіяни вбили 1 жителя Донеччини — у Зарічному.
Ще 4 людини в області за добу дістали поранення.
Наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Кожен воєнний злочинець буде покараний!
#RussiaKillsCivilians
#StopRussia
За 17 вересня росіяни вбили 1 жителя Донеччини — у Зарічному.
Ще 4 людини в області за добу дістали поранення.
Наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Кожен воєнний злочинець буде покараний!
#RussiaKillsCivilians
#StopRussia
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа @memorial_ukraine згадують загиблих захисників з Донеччини.
12 березня 2022 року в Маріуполі під час обстрілу будівлі Академії поліції загинув 31-річний лейтенант поліції Артем Галькевич.
Артем був викладачем циклу спеціальних дисциплін Маріупольського центру підготовки «Академія поліції» Донецького державного університету внутрішніх справ. У 2011-2012-му роках служив у Збройних Силах України стрільцем, снайпером, старшим стрільцем військової частини 3057. У 2014-му закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ. У 2016-му став поліцейським батальйону патрульної поліції головного управління Нацполіції Донеччини. У 2017-му почав викладати в Маріупольському навчальному центрі підготовки поліцейських.
«Артем був обдарованою, творчою людиною. Захоплювався поезією, мав хист до декламування. Брав участь в організації акцій за єдність України та волонтерській роботі із забезпечення українських військових. Він самовіддано захищав рідне місто та університет, був патріотом нашої держави, вірив у перемогу, свободу, незалежність та безстрашно боровся за них. Його знали як добру, чуйну, щиру людину», – розповіли колеги загиблого.
В Артема Галькевича залишилися мати, дружина та син.
З 24 лютого росіяни вбили 1709 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4137. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!
Донецька ОВА та платформа @memorial_ukraine згадують загиблих захисників з Донеччини.
12 березня 2022 року в Маріуполі під час обстрілу будівлі Академії поліції загинув 31-річний лейтенант поліції Артем Галькевич.
Артем був викладачем циклу спеціальних дисциплін Маріупольського центру підготовки «Академія поліції» Донецького державного університету внутрішніх справ. У 2011-2012-му роках служив у Збройних Силах України стрільцем, снайпером, старшим стрільцем військової частини 3057. У 2014-му закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ. У 2016-му став поліцейським батальйону патрульної поліції головного управління Нацполіції Донеччини. У 2017-му почав викладати в Маріупольському навчальному центрі підготовки поліцейських.
«Артем був обдарованою, творчою людиною. Захоплювався поезією, мав хист до декламування. Брав участь в організації акцій за єдність України та волонтерській роботі із забезпечення українських військових. Він самовіддано захищав рідне місто та університет, був патріотом нашої держави, вірив у перемогу, свободу, незалежність та безстрашно боровся за них. Його знали як добру, чуйну, щиру людину», – розповіли колеги загиблого.
В Артема Галькевича залишилися мати, дружина та син.
З 24 лютого росіяни вбили 1709 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4137. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!
Оперативна ситуація по області станом на 18 вересня.
На Волноваському напрямку пошкоджено господарчі споруди у Новоукраїнці, 17 разів обстріляно Вугледар.
На Донецькому напрямку 2 людини поранено в Авдіївці. Під обстрілами Красногорівка і Костянтинівка Мар'їнської громади, Курахове та околиці Очеретинської громади.
На Горлівському напрямку пошкоджено інфраструктурний об'єкт у Торецькій громаді. У Диліївці Костянтинівської громади пошкоджені 5 будинків, у Часовоярській громаді — 1 багатоповерхівка.
На Лисичанському напрямку 1 людина загинула у Зарічному Лиманської громади. У Сіверську пошкоджено нежитлову споруду.
Всього за добу росіяни вбили 1 жителя Донеччини, поранили ще 4. Докладніше дивіться на інфографіці.
#StopRussia
На Волноваському напрямку пошкоджено господарчі споруди у Новоукраїнці, 17 разів обстріляно Вугледар.
На Донецькому напрямку 2 людини поранено в Авдіївці. Під обстрілами Красногорівка і Костянтинівка Мар'їнської громади, Курахове та околиці Очеретинської громади.
На Горлівському напрямку пошкоджено інфраструктурний об'єкт у Торецькій громаді. У Диліївці Костянтинівської громади пошкоджені 5 будинків, у Часовоярській громаді — 1 багатоповерхівка.
На Лисичанському напрямку 1 людина загинула у Зарічному Лиманської громади. У Сіверську пошкоджено нежитлову споруду.
Всього за добу росіяни вбили 1 жителя Донеччини, поранили ще 4. Докладніше дивіться на інфографіці.
#StopRussia
Росія вбиває цивільних!
За 18 вересня росіяни вбили 2 жителів Донеччини: у Північному й Авдіївці.
Ще 4 людини в області за добу дістали поранення.
Наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Кожен воєнний злочинець буде покараний!
#RussiaKillsCivilians
#StopRussia
За 18 вересня росіяни вбили 2 жителів Донеччини: у Північному й Авдіївці.
Ще 4 людини в області за добу дістали поранення.
Наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Кожен воєнний злочинець буде покараний!
#RussiaKillsCivilians
#StopRussia
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа @memorial_ukraine згадують убитих росіянами захисників з Донеччини.
31 серпня 2022 року при штурмі ворожих позицій поблизу селища Піски загинув солдат Микола Борзов, позивний Борзий. 8 серпня захиснику виповнилося 53 роки.
Микола родом з міста Алатир Чуваської Республіки РФ. Коли йому було 10 років, переїхав з родиною до міста Ніжин Чернігівської області. Там закінчив 8 класів гімназії №3. Згодом родина оселилася на Донеччині. В місті Єнакієве закінчив школу та здобув фах зварювальника у ПТУ-81. Працював шахтарем, пізніше – будівельником. Цікавився історією свого краю, грав на гітарі.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік мобілізувався до лав Збройних Сил України. У червні 2022-го став бійцем 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», що у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади. Обійняв посаду стрільця-санітара і вирушив на передову.
«Мій чоловік був працьовитою людиною, майстром на всі руки. Був дуже порядним, мав велику жагу до життя. Сини залишилися без батька і батьківського будинку в селі Лозове, який вщент розгромили російські окупанти. Старший син, Олексій, служить в 4-й бригаді оперативного призначення, він – начальник медичного пункту батальйону. Середній, Нікіта – студент Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля; менший Марк – школяр, який має мрію бути військовим. Батько виховав справжніх чоловіків, патріотів, які служать Україні й українському народові. Які хочуть увічнити пам'ять свого батька, передати новим поколінням українців імена тих, хто виборював їхнє майбутнє», – розповіла Наталія Борзова.
Поховали захисника на Алеї Слави у місті Ніжин на Чернігівщині.
У Миколи залишилися дружина і троє синів.
З 24 лютого росіяни вбили 1711 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4141. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!
Донецька ОВА та платформа @memorial_ukraine згадують убитих росіянами захисників з Донеччини.
31 серпня 2022 року при штурмі ворожих позицій поблизу селища Піски загинув солдат Микола Борзов, позивний Борзий. 8 серпня захиснику виповнилося 53 роки.
Микола родом з міста Алатир Чуваської Республіки РФ. Коли йому було 10 років, переїхав з родиною до міста Ніжин Чернігівської області. Там закінчив 8 класів гімназії №3. Згодом родина оселилася на Донеччині. В місті Єнакієве закінчив школу та здобув фах зварювальника у ПТУ-81. Працював шахтарем, пізніше – будівельником. Цікавився історією свого краю, грав на гітарі.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік мобілізувався до лав Збройних Сил України. У червні 2022-го став бійцем 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», що у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади. Обійняв посаду стрільця-санітара і вирушив на передову.
«Мій чоловік був працьовитою людиною, майстром на всі руки. Був дуже порядним, мав велику жагу до життя. Сини залишилися без батька і батьківського будинку в селі Лозове, який вщент розгромили російські окупанти. Старший син, Олексій, служить в 4-й бригаді оперативного призначення, він – начальник медичного пункту батальйону. Середній, Нікіта – студент Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля; менший Марк – школяр, який має мрію бути військовим. Батько виховав справжніх чоловіків, патріотів, які служать Україні й українському народові. Які хочуть увічнити пам'ять свого батька, передати новим поколінням українців імена тих, хто виборював їхнє майбутнє», – розповіла Наталія Борзова.
Поховали захисника на Алеї Слави у місті Ніжин на Чернігівщині.
У Миколи залишилися дружина і троє синів.
З 24 лютого росіяни вбили 1711 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4141. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!
