На анімації показано, як змінюється нижня щелепа після втрати зубів.

З повною втратою зубів тіло та гілки щелеп стають тоншими, а кут нижньої щелепи більш тупим. Кінчик носа опускається, носогубні складки стають різко виражені, кутики рота опущені, нижня третина обличчя зменшується у розмірах. У медицині таке підборіддя називається старечою прогенією.

Чоловік заразився сказом після трансплантації нирки

🇺🇸Пацієнт медичного центру Університету Толедо (США) помер від сказу, яким заразився від пересадженої напередодні нирки.

Діагноз і шлях передачі були підтверджені біопсією зразків, відправлених в лабораторію Центрів з контролю та профілактики захворювань США.

Наразі інцидент все ще розслідується, трансплантація інших органів та тканин інфікованого донора пацієнтам скасована. Всім, хто перебував у групі ризику, провели постконтактну профілактику.

Зараження сказом від донорських органів є вкрай рідкісним, але все ж відомим шляхом передачі цієї інфекції. Наприклад, у 2004 році CDC повідомили одразу про чотири подібних випадки, які були зареєстровані в чотирьох штатах.

Розп'яття на хресті

Цицерон цю страту називав найжахливішою з усіх страт, які придумали люди. Суть її полягає в тому, що людське тіло повисає на хресті таким чином, що точка опори опиняється на грудях.

Засудженому на смерть прибивали цвяхами руки й ноги до кінців хреста чи фіксували кінцівки за допомогою мотузок.
Цвяхи при цьому вбивали не в долоні, а в зап'ястя, оскільки вбиті в долоні цвяхи не утримали б тіло на хресті: під вагою засудженого цвяхи прорізали б тканини кінцівок і засуджений упав би з хреста.

Основною причиною смерті при розп'ятті є асфіксія, викликана набряком легенів і стомленням міжреберних м'язів, що беруть участь у процесі дихання, та м'язів черевного преса. Основною опорою тіла в цій позі є руки, і при диханні м'язи черевного преса й міжреберні м'язи повинні були піднімати вагу всього тіла, що призводило до їх швидкого стомлення. Також здавлювання грудної клітини напруженими м'язами плечового поясу й грудей викликало застій рідини в легенях та набряк легенів. Додатковими причинами смерті служили зневоднення та втрата крові.

Можливість опори на прикріплений до хреста виступ під ногами дещо полегшувало дихання, але це лише затягувало процес смерті. Для прискорення страти засудженим перебивали гомілки, що позбавляло їх додаткової опори.

Розіп'ятий гинув довго та болісно, іноді протягом 5-6 днів.

Страта ця була відома у Вавилоні, Греції, Палестині, Карфагені, але особливого поширення отримала в Стародавньому Римі, де стала основним видом болісної страти. Так страчали особливо небезпечних злочинців (бунтівників, зрадників, убивць тощо). У Стародавньому Римі в разі вбивства господаря будинку всі раби, які проживали в будинку, незалежно від статі й віку підлягали розп'яттю.

Згідно з християнським віровченням – Ісус Христос був розп'ятий за нас,– це зробило хрест символом християнської релігії.

Реальний людський плід в утробі матері

Відео знято у рамках фетоскопії. Фетоскопія – ендоскопічний метод безпосереднього огляду плода в матці, а також проведення забору біоматеріалу для дослідження зразків крові плода, шкіри та амніотичної рідини. Застосовується як останній етап генетичного обстеження при підозрі на вроджені вади розвитку та спадкові захворювання шкіри.

Фетоскопія відноситься до хірургічних операцій, оскільки фетоскоп вводять через передню черевну стінку та стінку матки.

Ви коли-небудь думали, що останній погляд людини перед смертю можна "увіковічнити"?

Хочу розповісти вам про одну із найзагадковіших ідей в історії криміналістики – оптограму.

Ця ідея виникла в XIX столітті, коли вчені відкрили родопсин – речовина в сітківці ока, чутлива до світла. Німецький фізіолог Вільгельм Кюне почав проводити експерименти у 1870-х роках, використовуючи кроликів та жаб. Він піддав їх яскравому світлу, а потім видаляв очі, намагаючись розпізнати зображення, яке бачили тварини перед смертю. Використовуючи хімічні розчини для фіксації пігменту родопсину, Кюне домігся того, що на сітківці одного з кроликів відобразилися грати вікна, на яке тварина була змушена дивитися.

Кюне був у захваті! Він запропонував використати цей метод у криміналістиці для розкриття злочинів. Але, на жаль, оптограми працювали лише з тваринами. У людей отримати чітке зображення не вдавалося через маленький розмір центральної ямки сітківки, де фокусується зображення.

Тож оптограми так і залишилися нереалізованою мрією криміналістів. Але хто знає, можливо, в майбутньому вчені знайдуть спосіб "читати" спогади по очах.

​​Незручні таємниці Чорнобиля: всі, кого лікували в москві – померли. Всі, хто потрапив у Київську клініку – вижили, завдяки одній людині

Деякі пожежники, які першими прибули на гасіння пожежі на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року і отримали жахливі дози радіації, вижили, завдяки унікальному методу українського лікаря.

Відомо, що перших ліквідаторів з пожежників, доставили на літаку в москву, в 6-у клінічну лікарню, проте місць вистачило не всім.
Першим 13 пожежникам пощастило – вони могли отримати інноваційне лікування від американського доктора Гейла, який мав рятувати героїв Чорнобиля за своєю новою прогресивною методикою.
Іншим 11 пожежникам пощастило менше – їх привезли в Київський Інститут радіології та онкології, до головного радіолога України, Леоніда Кіндзельского.

Гостра променева хвороба – це повільна болісна смерть, коли протягом короткого періоду часу вмирають клітини крові, потім внутрішні органи і т.д.
москва пішла по методу Гейла: іноземні лікарі в ті часи були в особливій пошані. Метод Гейла полягав в пересадці кісткового мозку: хлопцям знаходили сумісного донора, «вбивали» власний кістковий мозок, а потім чекали, коли приживеться донорський і чи приживеться взагалі.

Київ же вчинив інакше.

Леонід Кіндзельський був людиною з характером. Попри наполегливі рекомендації московських колег, він відкрито відмовився використовувати цей метод: професора збентежило, що лікування гострої променевої хвороби повністю збігається з лікуванням гострого лейкозу після променевої терапії.
У 1986 році київські радіологи не могли вступати у відкритий конфлікт з московськими. Але Кіндзельський все одно робив своє – після діагностування, крім гамма-опромінення, ще альфа і бета, він застосував діаметрально протилежний метод лікування: підсаджував донорський кістковий мозок внутрішньовенно, не вбиваючи власний кістковий мозок хлопців. Таким чином, поки процес підсадки – запуску – відторгнення донорського кісткового мозку проходив свій цикл, власна система кровотворення отримувала перепочинок і починала працювати сама.

Крім цього ключовою відмінністю в лікуванні, було ще одне. За спогадами Анни Губарєвої, київського онколога, що брала участь в ліквідації: “… Ми їх мили. Не як у москві, тільки в душі, а мили їх внутрішньовенно, цілодобово, вимиваючи та абсорбуючи з їх крові все, що було можливо вимити та абсорбувати “…

А в цей час в москві 13 пожежників від 23 до 30 років чекали на приїзд доктора Гейла в болісному наркотичному сні: гостра променева хвороба – це розкладання заживо.

Інформація, яка довгий час була під грифом “секретно”:
– З 13-ти московських пацієнтів, пожежників зміни Правика, вже до 16 травня померли 11.
– З 11-ти пожежників тієї ж зміни, що лікувалися у Кіндзельського, живі залишилися всі.
Офіційно повідомлялося так: “Київські пацієнти отримали набагато менші дози опромінення”.
Це була, зрозуміло, неправда: всі пацієнти були з однієї і тієї ж першої пожежної зміни, героїчної “зміни Правика”.

Через багато років методика доктора Гейла була визнала помилковою, а пізніше – злочинною: в США його чекав скандал на рівні Конгресу, а в СРСР нарешті з’ясували, що він – просто військовий лікар без медичної освіти, який ставив експерименти на людях.
В інтернеті можна знайти багато його фотографій і матеріалів про нього.

Через клініку Кінзельського в 1986 році пройшли тисячі пацієнтів, не вижив тільки один – ліквідатор з летальною дозою опромінення, що надійшов на 6-ту добу після зараження – Саша Леличенко.

Леонід Кіндзельський став тихим героєм, про нього практично ніколи не писали.
Кіндзельського в 1996 році визнали Міжнародним автобіографічним інститутом «Людиною XX сторіччя».

Помер Кіндзельський в 1999 році, у віці 68 років.

Чому виникає гикавка?

Гикавка — це процес, при якому організм хоче позбавитися від навантаження з так званого блукаючого нерва.

Блукаючий нерв пов'язує багато внутрішніх органів з центральною нервовою системою. Він проходить з грудної клітини в черевну, тісно прилягаючи до стравоходу. Разом зі стравоходом цей нерв протискується через вузький отвір в діафрагмі — м'язово-сухожильній перегородці, що відокремлює грудну порожнину від черевної. Далі він іде до шлунку та інших органів черевної порожнини.

Ось це найвузькіше місце в області діафрагми і є центром зародження гикавки. При квапливому прийманні їжі, коли через стравохід проходять досить великі шматки їжі, блукаючий нерв травмується: притискається і подразнюється. Це буває також при переїданні, при перебуванні в незручній позі, та при переляку, коли відбувається різкий вдих. У малюків гикавка буває коли вони мерзнуть.

Стиснення цього нерва загрожує порушенням функцій дуже багатьох органів, тому організм швидко та активно реагує на виниклу незручність. Він посилає сигнал в центральну нервову систему. А вона, своєю чергою, активує діафрагмальний нерв, що відповідає за скорочення діафрагми.

Гикавка — це результат регулярної ("пульсуючої") активності діафрагмального нерва, який змушує діафрагму скорочуватися потужними та різкими рухами. Звук, який при цьому виникає, — результат різкого закриття голосової щілини. Гикавка — це мимовільна реакція, так званий безумовний рефлекс, тобто ми не можемо ним свідомо керувати.

При гикавці можна допомогти своєму організму наступними діями:
1) гарненько потягнутися;
2) глибоко вдихнути та затримати дихання;
3) просто глибоко і повільно подихати;
4) випити воду 12-ма маленькими ковтками. Воду треба обов'язково ковтати та не дихати;
5) взяти склянку води та поставити на стіл; зімкнути руки за спиною, нахилитися вперед якомога сильніше та пити воду зі склянки, як у пораді №4;

Дехто радить "лікувати" людину, що гикає за допомогою переляку, але це дуже спірний засіб, а для дітей — просто небезпечний.

Всі ці дії сприяють зниженню тиску на блукаючий нерв в стравохідному отворі діафрагми. Як тільки цей тиск сходить нанівець, гикавка проходить. Зазвичай вона триває від 5 до 15 хвилин.

🏁У США відбулися
перші перегони сперматозоїдів

25 квітня 2025 року в американському Лос-Анджелесі відбулися перші у світі перегони сперматозоїдів.

Захід, на який його організатори змогли залучити 1,4 млн доларів, відбувся в LA Center Studios, де зазвичай показують голівудські блокбастери. Квитки коштували від 20 до 1000 доларів.

За перемогу боролися двоє міцевих студентів – 20-річний Трістан Мілкер та 19-річний Ашера Прогер. У них було зібрано сперматозоїди, які потім в режимі реального часу долали 20-сантиметрову "трасу", що відтворювала жіночу репродуктивну систему. Процес транслювали у форматі 3D-анімації через мікроскоп.

Після трьох перегонів Трістан Мілкер був оголошений переможцем і отримав грошовий приз – 10 тисяч доларів.

Організатором заходу виступив стартап Sperm Racing. Таким чином його засновники намагалися привернути увагу до серйозної проблеми – зниження чоловічої фертильності більш ніж на 50% за останні 50 років. Стреси, неправильне харчування, алкоголь і куріння – все це сприяє погіршенню якості сперми.