Оперативна інформація у звʼязку з російською комбінованою атакою на Київ, станом на 15:30 25 листопада

За підтвердженими даними, внаслідок атаки 7 осіб загинули та 20 постраждали. У тому числі медичну допомогу надають 7-річному хлопчику.

Наразі триває ліквідація наслідків атаки та оформлення допомоги в штабах Дніпровського та Печерського районів.

У Дніпровському районі станом на зараз прийнято 48 заяв на виплату 10 тис грн за програмою "Турбота. Назустріч киянам", а також 2 заяви на виплату 40 тис. грн для родин, чиє житло тимчасово непридатне для проживання.

У Печерському районі по допомогу та консультації звернулися 28 громадян.

На місцях до допомоги людям залучені представники понад 20 організацій та фондів, зокрема: Польова кухня Б-50, Бойовий волонтер України, Спілка Самаритян України, Загін швидкого реагування Червоного Хреста, WCK, Рокада, Добробат, Кажани, Район#1, Право на захист, Люди обʼєднані Україною, Червоний Хрест України (районі організації в м. Київ), Сміливі відновлювати, Юнісеф, Україна 2022, Help For Ukrainians, Їжа життя тощо.

Дякуємо всім, хто поруч. Разом подолаємо загрози!

Київська міська військова адміністрація спільно з Платформою Пам’яті Меморіал вшановують пам’ять полеглих захисників родом із Києва 

Молодший лейтенант Іван Самовюк, позивний Сірко, загинув 25 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Давидів Брід на Херсонщині. Офіцер отримав осколкові поранення голови та шиї внаслідок ворожого обстрілу. У жовтні захиснику виповнився 31 рік.

Іван народився і жив у Києві. Навчався у столичній школі №82. Закінчив Національний авіаційний університет за спеціальністю «Електронні системи». Працював менеджером з продажу. Захоплювався фотографією, спортом. Професійно займався бігом. Був членом бігового клубу Squad UA Runners. Бігав півмарафони та марафони в різних містах України. 

Під час повномасштабної війни Іван захищав Україну у лавах 137-го окремого батальйону морської піхоти, що у складі 35-ї бригади ВМС ЗСУ. Був командиром взводу, командиром штурмової групи.

«Це людина з великої літери! Завжди усміхнений, добрий, порядний, готовий жертвувати собою заради інших. З початку повномасштабного вторгнення він хотів бути корисним на війні: щодня волонтерив, допомагав військовим, доглядав за ними в лікарнях, був донором. Після мобілізації мав намір зі зброєю нищити ворога, а не сидіти в тилу. Захоплювався військовою справою, схоплював усе на льоту, постійно вчився новому, називав свою роботу «найкращою в світі». Побратими з гордістю відгукуються про свого командира. Згадують, що він піклувався про кожного бійця», – розповіла дружина офіцера Інна.

«Сірко був людиною з великим серцем, найдобрішим і найбільш чесним. Був великою людиною, яка завжди приходила на допомогу. Його всі любили і поважали! Попри різні життєві обставини на його обличчі завжди була посмішка! Він прожив коротке, але дуже насичене життя», – додала рідна сестра Альона.

«Знову втрата серед хлопців, з якими ділили килим… 11 років разом займалися боротьбою… Вічна пам'ять, Герою!» – написав олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби Жан Беленюк.
 
Поховали Героя на Алеї Героїв Лук‘янівського кладовища в Києві.

Вдома на Івана чекали батьки, сестра, дружина і син.

Допоможіть вшанувати пам'ять захисників та захисниць родом з Києва – розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму.
 
Підтримайте Меморіал, аби платформа могла продовжувати вшановувати пам’ять полеглих.