🇺🇦День Незалежності України — це свято свободи, гідності й нескорення нашого народу!
До свята на транспортній розв’язці біля станції метро «Лівобережна» розквітла унікальна квіткова композиція площею 52 м², створена фахівцями районного КП УЗН.
Тут висаджено понад 6,5 тис. квітів: бегонії, цинерарію, альтернантери, колеусу та седуму лимонного.
Квіткова композиція має символічну назву — «Усе велике на землі бере початок з колоска».
«З маленького зерна народжується врожай, з любові до рідного краю — справжня сила, а з єдності людей — непереможна держава», - зазначають зеленбудівці.
До свята на транспортній розв’язці біля станції метро «Лівобережна» розквітла унікальна квіткова композиція площею 52 м², створена фахівцями районного КП УЗН.
Тут висаджено понад 6,5 тис. квітів: бегонії, цинерарію, альтернантери, колеусу та седуму лимонного.
Квіткова композиція має символічну назву — «Усе велике на землі бере початок з колоска».
«З маленького зерна народжується врожай, з любові до рідного краю — справжня сила, а з єдності людей — непереможна держава», - зазначають зеленбудівці.
👍1
Як РФ намагалася знищити незалежність України?
Великоросійський реваншизм почав агресивно самостверджуватися в 2000 році з приходом на посаду президента РФ Владіміра Путіна. Саме він назвав розпад СРСР найбільшою катастрофою XX століття, а відповідальність за це поклав на демократичний світ, який, на його переконання, підірвав радянську економіку.
Понад два десятиліття, що передували широкомасштабному вторгненню в Україну, Росія організовувала та втілювала різні провокації, економічні та інформаційні війни. Протиріччя між Україною та Росією за Крим розпочалися в 1992 році.
Тоді РФ всіляко перешкоджала остаточному переходу Чорноморського флоту під контроль України. Звинувативши Україну в присвоєнні флоту, РФ розпочала процес відокремлення Криму від нашої держави, вдаючись, зокрема, до провокацій та антиукраїнських інформаційних кампаній.
Лише після того, як в 1994 році Україна ввела в Крим підрозділи Національної гвардії України та прикордонні війська, ситуація стабілізувалася.
Восени 2003 року вона розпочала будівництво греблі до українського острова Тузла в Керченській протоці. Це була спроба зазіхання на українську територію. Україна зробила все можливе, аби захистити свою територіальну цілісність.
Тоді до війни не дійшло: після телефонної розмови Леоніда Кучми із Владіміром Путіним Росія зупинила будівництво. Але це стало “репетицією” до захоплення Криму в 2014 році.
Новий виток ескалації російсько-українських відносин спровокували вибори Президента України 2004 року, які завершились масовими протестами, що увійшли в історію під назвою Помаранчева революція. Кремль тоді зробив спробу розколоти Україну через так званий Всеукраїнський з'їзд депутатів Верховної ради АР Крим, місцевих рад усіх рівнів у Сєвєродонецьку (Луганська область). Однак СБУ запобігла поглибленню сепаратистських процесів.
Тоді розпочався економічний тиск на нашу державу, передусім шантаж припиненням постачання газу. Під повний або частковий контроль російського капіталу потрапили галузі зв’язку і телекомунікації, частина банківського сектору тощо. Одночасно розгорталася й інформаційна війна, спрямована на поглиблення розколу в українському суспільстві та посилення недовіри до демократичної влади.
Російська експансія активізувалися в 2010 році після приходу до влади Віктора Януковича. 21 квітня 2010 року він і тодішній президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв підписали так звані Харківські угоди, якими продовжили термін перебування російського флоту в Україні.
Це мало стати стартом спецоперації зі встановлення повного контролю над Україною.
Спецслужби РФ активізували агентурні мережі в Україні. На українську аудиторію транслювалися міфи про єдність народів і про переваги приєднання України до Росії.
Нині Путін активно експлуатує основні міфологеми часів холодної війни. Агресивне протистояння із Заходом подається як відновлення геополітичної величі Росії. Стрижнем путінської моделі є культ лідера і його монополія на владу. Це забезпечується численними силовими органами та репресивно-каральним апаратом, ручними засобами масової (дез)інформації. Вони разом із войовничою пропагандою сприяли встановленню повного контролю над політичним життям в Росії, виборчими процесами, економікою, обмеженню прав регіонів і народів, прав
громадян на свободу думки та мирні протести.
Канали поширення пропаганди не обмежуються медіа. Підключили також кінематограф, шоу-бізнес, книговидання – практично весь культурний простір працює на демонстрацію російсько-української спільності або вторинності України. Всі “рупори” пропагують “обраність” росіян, їх унікальність як «старших братів» у рамках ідеологічної концепції «руского міра».
Саме вона легітимізувала право росіян втручатися у справи сусідніх держав, зокрема України, через буцімто «нерозривну єдність» з Москвою, спільну історію, російську мову, культуру та
православну віру.
Великоросійський реваншизм почав агресивно самостверджуватися в 2000 році з приходом на посаду президента РФ Владіміра Путіна. Саме він назвав розпад СРСР найбільшою катастрофою XX століття, а відповідальність за це поклав на демократичний світ, який, на його переконання, підірвав радянську економіку.
Понад два десятиліття, що передували широкомасштабному вторгненню в Україну, Росія організовувала та втілювала різні провокації, економічні та інформаційні війни. Протиріччя між Україною та Росією за Крим розпочалися в 1992 році.
Тоді РФ всіляко перешкоджала остаточному переходу Чорноморського флоту під контроль України. Звинувативши Україну в присвоєнні флоту, РФ розпочала процес відокремлення Криму від нашої держави, вдаючись, зокрема, до провокацій та антиукраїнських інформаційних кампаній.
Лише після того, як в 1994 році Україна ввела в Крим підрозділи Національної гвардії України та прикордонні війська, ситуація стабілізувалася.
Восени 2003 року вона розпочала будівництво греблі до українського острова Тузла в Керченській протоці. Це була спроба зазіхання на українську територію. Україна зробила все можливе, аби захистити свою територіальну цілісність.
Тоді до війни не дійшло: після телефонної розмови Леоніда Кучми із Владіміром Путіним Росія зупинила будівництво. Але це стало “репетицією” до захоплення Криму в 2014 році.
Новий виток ескалації російсько-українських відносин спровокували вибори Президента України 2004 року, які завершились масовими протестами, що увійшли в історію під назвою Помаранчева революція. Кремль тоді зробив спробу розколоти Україну через так званий Всеукраїнський з'їзд депутатів Верховної ради АР Крим, місцевих рад усіх рівнів у Сєвєродонецьку (Луганська область). Однак СБУ запобігла поглибленню сепаратистських процесів.
Тоді розпочався економічний тиск на нашу державу, передусім шантаж припиненням постачання газу. Під повний або частковий контроль російського капіталу потрапили галузі зв’язку і телекомунікації, частина банківського сектору тощо. Одночасно розгорталася й інформаційна війна, спрямована на поглиблення розколу в українському суспільстві та посилення недовіри до демократичної влади.
Російська експансія активізувалися в 2010 році після приходу до влади Віктора Януковича. 21 квітня 2010 року він і тодішній президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв підписали так звані Харківські угоди, якими продовжили термін перебування російського флоту в Україні.
Це мало стати стартом спецоперації зі встановлення повного контролю над Україною.
Спецслужби РФ активізували агентурні мережі в Україні. На українську аудиторію транслювалися міфи про єдність народів і про переваги приєднання України до Росії.
Нині Путін активно експлуатує основні міфологеми часів холодної війни. Агресивне протистояння із Заходом подається як відновлення геополітичної величі Росії. Стрижнем путінської моделі є культ лідера і його монополія на владу. Це забезпечується численними силовими органами та репресивно-каральним апаратом, ручними засобами масової (дез)інформації. Вони разом із войовничою пропагандою сприяли встановленню повного контролю над політичним життям в Росії, виборчими процесами, економікою, обмеженню прав регіонів і народів, прав
громадян на свободу думки та мирні протести.
Канали поширення пропаганди не обмежуються медіа. Підключили також кінематограф, шоу-бізнес, книговидання – практично весь культурний простір працює на демонстрацію російсько-української спільності або вторинності України. Всі “рупори” пропагують “обраність” росіян, їх унікальність як «старших братів» у рамках ідеологічної концепції «руского міра».
Саме вона легітимізувала право росіян втручатися у справи сусідніх держав, зокрема України, через буцімто «нерозривну єдність» з Москвою, спільну історію, російську мову, культуру та
православну віру.
❤2
Готуємо дітей до школи разом!
1️⃣1️⃣7️⃣ дітей з родин, які перебувають на обліку в районному Центрі соціальних служб, отримали гуманітарну допомогу у вигляді канцелярського приладдя та необхідних речей для школярів.
✅Набір стане чудовим доповненням до шкільного ранця та допоможе дітям налаштуватися на новий навчальний рік.
✅Щоб допомогти родинам зібрати дітей до школи, Київський міський центр сім'ї «Родинний дім» надав шкільне приладдя для дітей.
💬"Ми віримо, що кожна дитина заслуговує на турботу і підтримку, а наша мета — створити рівні можливості для всіх. Разом ми допомагаємо дітям почати новий навчальний рік з усім необхідним для успіху!", - зазначали в Дніпровському районному центрі соціальних служб.
1️⃣1️⃣7️⃣ дітей з родин, які перебувають на обліку в районному Центрі соціальних служб, отримали гуманітарну допомогу у вигляді канцелярського приладдя та необхідних речей для школярів.
✅Набір стане чудовим доповненням до шкільного ранця та допоможе дітям налаштуватися на новий навчальний рік.
✅Щоб допомогти родинам зібрати дітей до школи, Київський міський центр сім'ї «Родинний дім» надав шкільне приладдя для дітей.
💬"Ми віримо, що кожна дитина заслуговує на турботу і підтримку, а наша мета — створити рівні можливості для всіх. Разом ми допомагаємо дітям почати новий навчальний рік з усім необхідним для успіху!", - зазначали в Дніпровському районному центрі соціальних служб.
🇺🇦На футбольному стадіоні «Дніпровець» відбулися урочистості з нагоди відзначення Дня Незалежності та Державного Прапора України.
✅На захід завітали голова РДА Андрій Паладій, депутат Київради Ярослав Федоренко, ветерани футболу.
✅Церемонію підняття Державного Прапора України під звуки Державного Гімну України провели юні футболісти - вихованці ДЮСШ №21.
💬"Непростий шлях ми пройшли за ці 34 роки відновлення незалежності України. На цьому шляху були і перемоги, і поразки, але найстрашнішим є те, що саме в цей період у нас триває кривава війна з російським агресором, за що прощення їм ніколи не буде. Ми у великому боргу перед воїнами, які, на жаль, загинули; перед Збройними Силами України, які сьогодні захищають нас і виборюють мирне небо на наших територіях", - зазначив голова району.
✅Концертна програма, яку підготували вокалісти та хореографічні колективи мистецьких і освітніх закладів Дніпровського району, була пройнята вірою у Перемогу і словами вдячності Збройним Силам України.
✅На захід завітали голова РДА Андрій Паладій, депутат Київради Ярослав Федоренко, ветерани футболу.
✅Церемонію підняття Державного Прапора України під звуки Державного Гімну України провели юні футболісти - вихованці ДЮСШ №21.
💬"Непростий шлях ми пройшли за ці 34 роки відновлення незалежності України. На цьому шляху були і перемоги, і поразки, але найстрашнішим є те, що саме в цей період у нас триває кривава війна з російським агресором, за що прощення їм ніколи не буде. Ми у великому боргу перед воїнами, які, на жаль, загинули; перед Збройними Силами України, які сьогодні захищають нас і виборюють мирне небо на наших територіях", - зазначив голова району.
✅Концертна програма, яку підготували вокалісти та хореографічні колективи мистецьких і освітніх закладів Дніпровського району, була пройнята вірою у Перемогу і словами вдячності Збройним Силам України.
❤3