ЧАСИ РІЗНІ, ВОРОГ ОДИН

🕯Голодомор 1932–1933 років став спробою сталінського режиму знищити українців як націю. Сьогодні путінська росія з цією ж метою веде злочинну війну на українських землях.

Пам’ятаємо жертв минулого і боремось за майбутнє.

Шановні жителі громади!

🕯Остання субота листопада - День пам’яті жертв голодоморів в Україні, день глибокої скорботи за мільйонами обірваних життів наших співвітчизників.

Голодомор, що прокотився трьома потужними хвилями Україною, став масштабною національною трагедією та назавжди увійшов в нашу історію, як велика трагедія, як найчорніші між чорними часами в історії України.

У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю нашого народу з найбільш родючими землями Європи.

Сьогодні вся Україна вшановує пам’ять мільйонів невинних людей, сотні тисяч родів, вимерлих сіл та непохованих доль. Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося!

Схилімо низько голови, вшануємо душі безневинно убієнних жертв голодоморів простим, щирим молебнем і запалюванням поминальних свічок.

Вічна їм пам’ять!

Київська міська військова адміністрація спільно з Платформою Пам’яті Меморіал вшановують пам’ять полеглих захисників родом із Києва 

Молодший сержант Олег Філіпов на псевдо Філ поліг 8 вересня 2022 року під час бою у Бахмуті на Донеччині. Захисникові було 33 роки.

Олег народився 8 липня 1989 року в Києві. Навчався в Міжрегіональній академії управління персоналом, здобув фах прикладного програміста. Працював інженером на столичному заводі «Радар». Захоплювався комп’ютерним дизайном.

З початком повномасштабної війни служив старшим стрільцем 112-ї окремої бригади територіальної оборони.

«Син був сенсом мого життя», – сказала мати захисника Вікторія.
 
Військовослужбовця посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

Поховали Олега на Байковому кладовищі в Києві. 

У загиблого залишилися мама та бабуся.

Допоможіть вшанувати пам'ять захисників та захисниць родом з Києва – розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму.
 
Підтримайте Меморіал, аби платформа могла продовжувати вшановувати пам’ять полеглих.

🕯Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада.

Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті.

Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у домівках, офісах. Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє.

Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті!

🕯Чому українців вбивали голодом?

✅Після Жовтневого перевороту впродовж 1917–1921 років на більшій частині території колишньої Російської імперії владу захопили комуністи. Вони шляхом прямої окупації знищили демократичну Українську Народну Республіку, проголошену 1917 року. Досвід важкої боротьби із українськими рухом змусив комуністичний режим для зміцнення свого становища в Україні піти на створення у 1919–1920 роках квазідержави УСРР зі столицею у Харкові та певні поступки українському національному рухові.

Україна в 1920-х роках переживала культурний ренесанс європейського зразка. Під гаслом “Геть від Москви!” тут формувалися самобутні, відмінні від російських, культурні традиції, орієнтовані на Європу. Створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму. Проте до кінця цього періоду в СРСР був встановлений тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Будь-який прояв незгоди або нонконформізму (як індивідуального, так і малих і великих груп людей за професійною, національною, релігійною, партійною ознаками) негайно жорстоко карався та придушувався.

Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.

Механізм, який призвів до Голодомору, був приведений у дію із Москви тодішніми лідерами комуністичної партії. У січні 1928 року режим запровадив насильницькі хлібозаготівлі. У фермерів держава примусово забирала більшу частину, або й все вирощене зерно за значно заниженими цінами. Одночасно розпочалась “ліквідація” найзаможніших господарств. У 1930 році колективізація викликає масові протести і повстання. Впродовж року в Україні відбулося понад чотири тисячі протестних виступів за участю більше мільйона селян. Однак, незважаючи на це, до жовтня 1931 року колективізованими, тобто, фактично державними, стали 68 % селянських господарств та 72 % орної землі. Загалом в Україні було “розкуркулено” понад 352 тисячі господарств.

Результатом цього, а також внаслідок неефективного колгоспного господарювання став голод, через який весною 1932 року померло кілька сотень тисяч українців.

Але Україна все одно залишалася центром спротиву тоталітарному режиму. На перші сім місяців 1932-го на Україну припадає 56 % від усіх антивладних виступів у Радянському Союзі.

Улітку 1932 року через наростання спротиву Сталін із оточенням прийняв рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб не “втратити Україну”. Шляхом знищення частини населення.