Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Майже всю ніч в Україні лунала тривога – у нашому небі було 477 дронів, більшість із яких російсько-іранські «шахеди», та 60 ракет різних типів. Били «рускіє» по всьому, що забезпечує життя. Є влучання й по житловому будинку в Смілі, поранена дитина. Екстрені служби працюють усюди, де необхідно.
На жаль, відбиваючи атаку, загинув наш пілот F-16 Максим Устименко. Сьогодні він знищив сім повітряних цілей. Мої співчуття родині та побратимам. Доручив з’ясовувати всі обставини загибелі. Українська авіація героїчно боронить небо. Дякую кожному, хто захищає Україну.
Москва не зупиниться, поки має змогу завдавати масованих ударів. Лише за цей тиждень було понад 114 ракет, більш ніж 1270 дронів і майже 1100 КАБів. Путін давно вирішив, що буде воювати далі попри заклики світу до миру. Потрібно завершити війну, потрібний тиск на агресора, потрібний захист. Від балістики, ракет і дронів, від терору. Україні потрібно посилювати ППО. Те, що найкраще захищає життя. Це американські системи, які ми готові купити. Розраховуємо на лідерство, політичну волю та підтримку Сполучених Штатів, Європи та всіх наших партнерів. Дякую всім, хто допомагає.
На жаль, відбиваючи атаку, загинув наш пілот F-16 Максим Устименко. Сьогодні він знищив сім повітряних цілей. Мої співчуття родині та побратимам. Доручив з’ясовувати всі обставини загибелі. Українська авіація героїчно боронить небо. Дякую кожному, хто захищає Україну.
Москва не зупиниться, поки має змогу завдавати масованих ударів. Лише за цей тиждень було понад 114 ракет, більш ніж 1270 дронів і майже 1100 КАБів. Путін давно вирішив, що буде воювати далі попри заклики світу до миру. Потрібно завершити війну, потрібний тиск на агресора, потрібний захист. Від балістики, ракет і дронів, від терору. Україні потрібно посилювати ППО. Те, що найкраще захищає життя. Це американські системи, які ми готові купити. Розраховуємо на лідерство, політичну волю та підтримку Сполучених Штатів, Європи та всіх наших партнерів. Дякую всім, хто допомагає.
Якщо ти це читаєш, то гортай карусель
Там на тебе чекають сенси, як теплі послання, щоб підтримати, коли складно, накриває втома чи відчуття, що стоїш на роздоріжжі.
Яке нагадування забираєш собі?
Там на тебе чекають сенси, як теплі послання, щоб підтримати, коли складно, накриває втома чи відчуття, що стоїш на роздоріжжі.
Яке нагадування забираєш собі?
Справжня краса народжується там, де є натхнення, турбота та спільна справа. У Дніпровському районі в одному з укриттів перетворили звичайні стіни на яскраву галерею — завдяки силі української традиції та дитячій творчості.
Голова районної державної адміністрації Андрій Паладій разом із дітьми долучився до творчого заходу з розмальовування стін укриття в Центрі культури та мистецтв району у стилі петриківського розпису. Цей день став не лише мистецьким, а й виховним — для всіх учасників, незалежно від віку.
Перед початком розпису діти дізналися про витоки петриківки, характерні мазки, інструменти, техніки та сенси символів, якими здавна прикрашали українські домівки. Досвідчена майстриня не лише ділилася секретами ремесла, а й підтримувала кожну дитину в її першому кроці у світ розпису.
«Сьогодні петриківський розпис — це не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис», — зазначив Андрій Паладій.
Голова районної державної адміністрації Андрій Паладій разом із дітьми долучився до творчого заходу з розмальовування стін укриття в Центрі культури та мистецтв району у стилі петриківського розпису. Цей день став не лише мистецьким, а й виховним — для всіх учасників, незалежно від віку.
Перед початком розпису діти дізналися про витоки петриківки, характерні мазки, інструменти, техніки та сенси символів, якими здавна прикрашали українські домівки. Досвідчена майстриня не лише ділилася секретами ремесла, а й підтримувала кожну дитину в її першому кроці у світ розпису.
«Сьогодні петриківський розпис — це не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис», — зазначив Андрій Паладій.
Forwarded from КМВА (Київська міська військова адміністрація)
Київська міська військова адміністрація спільно з Платформою Пам’яті Меморіал вшановують пам’ять полеглих захисників родом із Києва
Сержант Олексій Вернигора, позивний Гора, загинув 29 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Діброва на Луганщині. Воїну був 41 рік.
Олексій народився і жив у Києві. Закінчив Київський технікум громадського харчування за спеціальністю «Холодильні машини і установки». Працював інженером з холодильного, вентиляційного і кондиціонерного обладнання. Був професіоналом у своїй справі. У вільний час грав у футбол, вболівав на футбольних матчах. Цікавився садівництвом, посадив десятки дерев. Досвідчений кермувальник, любив подорожувати Україною.
З початком повномасштабної війни Олексій приєднався до 131-го батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони Київщини у лавах ЗСУ. Був командиром відділення.
«У новорічну ніч Олексій помилився дверима, і ми зустрілися. З того моменту все почалося. Ми – сім'я впертих, цілеспрямованих і вольових овнів. Стосунки наші були як полум'я. Він люблячий, справедливий і доброзичливий. З легкістю знаходив спільну мову з будь-якою людиною, мав вірних друзів і був душею компанії. Готував смачнющий борщ», – розповіла дружина воїна Тетяна.
«Ховають киянина 40+. В якого вчора кількома дзвінками з'ясував рід до 1860 року – ще до скасування кріпацтва. Кріпацтва родина воїна ТРО Олексія Вернигори не знала. Вони навіть за комуністів на кутку в селі Голінка мали вуличне прізвисько Козаки. Правнук отримав у війську позивний Гора. Ну дотепно – Верни Гора. Але кажись справді Гора. Бо ховати його прийшов не лише "черговий" капелан отець Ігор, але й той, що був із ним на фронті – спеціально приїхав, не служив панахиду, а говорив слово. Про Гору», – написав Ростислав Мартинюк.
Поховали захисника на Берковецькому кладовищі у рідному Києві.
В Олексія залишилися мама, сестра і дружина.
Допоможіть вшанувати пам'ять захисників та захисниць родом з Києва – розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму.
Підтримайте Меморіал, аби платформа могла продовжувати вшановувати пам’ять полеглих.
Сержант Олексій Вернигора, позивний Гора, загинув 29 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Діброва на Луганщині. Воїну був 41 рік.
Олексій народився і жив у Києві. Закінчив Київський технікум громадського харчування за спеціальністю «Холодильні машини і установки». Працював інженером з холодильного, вентиляційного і кондиціонерного обладнання. Був професіоналом у своїй справі. У вільний час грав у футбол, вболівав на футбольних матчах. Цікавився садівництвом, посадив десятки дерев. Досвідчений кермувальник, любив подорожувати Україною.
З початком повномасштабної війни Олексій приєднався до 131-го батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони Київщини у лавах ЗСУ. Був командиром відділення.
«У новорічну ніч Олексій помилився дверима, і ми зустрілися. З того моменту все почалося. Ми – сім'я впертих, цілеспрямованих і вольових овнів. Стосунки наші були як полум'я. Він люблячий, справедливий і доброзичливий. З легкістю знаходив спільну мову з будь-якою людиною, мав вірних друзів і був душею компанії. Готував смачнющий борщ», – розповіла дружина воїна Тетяна.
«Ховають киянина 40+. В якого вчора кількома дзвінками з'ясував рід до 1860 року – ще до скасування кріпацтва. Кріпацтва родина воїна ТРО Олексія Вернигори не знала. Вони навіть за комуністів на кутку в селі Голінка мали вуличне прізвисько Козаки. Правнук отримав у війську позивний Гора. Ну дотепно – Верни Гора. Але кажись справді Гора. Бо ховати його прийшов не лише "черговий" капелан отець Ігор, але й той, що був із ним на фронті – спеціально приїхав, не служив панахиду, а говорив слово. Про Гору», – написав Ростислав Мартинюк.
Поховали захисника на Берковецькому кладовищі у рідному Києві.
В Олексія залишилися мама, сестра і дружина.
Допоможіть вшанувати пам'ять захисників та захисниць родом з Києва – розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму.
Підтримайте Меморіал, аби платформа могла продовжувати вшановувати пам’ять полеглих.
У закладах дошкільної освіти триває оздоровчий період, що наповнений яскравими враженнями, теплом турботи та щоденною турботою про здоров’я і розвиток кожної дитини.
Літній період у садочках — це не канікули, а цікава й насичена програма, адаптована до потреб малечі. Велика увага приділяється організації смачного, корисного та збалансованого харчування, яке відповідає усім віковим нормам і потребам.
Дозвілля дітей організовано з урахуванням оздоровчого ефекту. У кожному садочку діти щодня беруть участь у веселих фізкультурних заходах, тематичних розвагах, рухливих іграх на свіжому повітрі, майстер-класах і творчих заняттях.
Справжнім подарунком для малечі стали "кольорові дні" — дні, коли дитячий садочок перетворюється на яскраву веселку. Це створює особливу атмосферу радості, стимулює творче мислення та дарує багато позитивних емоцій.
Також проводяться заняття з пізнавального розвитку, екскурсії, екоактивності, театралізовані дійства й музичні свята.
Літній період у садочках — це не канікули, а цікава й насичена програма, адаптована до потреб малечі. Велика увага приділяється організації смачного, корисного та збалансованого харчування, яке відповідає усім віковим нормам і потребам.
Дозвілля дітей організовано з урахуванням оздоровчого ефекту. У кожному садочку діти щодня беруть участь у веселих фізкультурних заходах, тематичних розвагах, рухливих іграх на свіжому повітрі, майстер-класах і творчих заняттях.
Справжнім подарунком для малечі стали "кольорові дні" — дні, коли дитячий садочок перетворюється на яскраву веселку. Це створює особливу атмосферу радості, стимулює творче мислення та дарує багато позитивних емоцій.
Також проводяться заняття з пізнавального розвитку, екскурсії, екоактивності, театралізовані дійства й музичні свята.