Номер один зброя, якої реально боїться будь-який агресор – у цьому випадку це Росія і Путін, – це єдність. Це сильна наша зброя. І навіть використовуючи деяких представників – навіть на Європейському континенті – щодо розділення європейськості, щодо розділення самого ж Євросоюзу, більшість країн розділити не вдалося Росії. Тому ми сильні, і тому в України є така підтримка. Друге, те, що потрібно зараз, – координація. В ту ніч у бік Польщі летіло, за нашими даними, у цьому напрямку – я не можу сказати, що всі ці дрони повинні були бути на території Польщі, – але летіло в тому напрямку 92 дрони. Наші Повітряні сили збивали все, що могли. І це факт. І ви знаєте, що 19 залетіло на територію Польщі. Якби ми скоординовано діяли, я думаю, що в нас був би ще більший результат.

Друге – це програма PURL, яка допомагає Україні сьогодні купувати саме американські протиповітряні системи та ракети. І вже шість країн долучилися. Ми б дуже хотіли, щоб і інші країни, і щоб Польща також підтримала цю ініціативу. Це нам точно допоможе пройти зиму.

Третє – про майбутнє і нашу кооперацію. Є програма SAFE, яку Польща буде використовувати. Ми готові до кооперації, навіть у захисті неба використовувати цю програму. Сьогодні в України є дрони-перехоплювачі. І це ноу-хау. Дрони-перехоплювачі – це відповідь, як боронити небо, як боротися з будь-якими повітряними цілями. Маю на увазі дрони. Тут потрібне додаткове фінансування.

На Генасамблеї ООН була важлива зустріч – саміт щодо повернення наших дітей. Потрібен чіткий реєстр цих дітей, і ми над цим працюємо. Це дуже складно – на території Росії знайти ту чи іншу інформацію, де наші діти перебувають, де частина з них на тимчасово окупованих територіях, де тисячі, які вивезені силою в Росію. Це завдання номер один. Тут Україна сама не зможе.

Ми вдячні багатьом країнам. У нас було більш ніж 40 країн на цій зустрічі. Багато країн завдяки своїм зв'язкам, завдяки економічним зв'язкам, завдяки своїм розвідкам будуть знаходити й наповнювати цей реєстр реальними даними. Це пункт номер один, про що ми домовились.

Впевнений, що це найскладніше питання. Війна закінчиться, ті чи інші питання будуть вирішені, а питання дітей, на жаль, – це не на дні й не на місяці. Це питання на роки. На жаль, але я повинен це констатувати. Коли йдеться про тисячі, десятки тисяч дітей, яких Росія ховала тим чи іншим шляхом, точно незаконним, знайти їх дуже складно.

Щодо втручання російських дронів і літаків у міжнародний повітряний простір.

Була і Естонія, і Польща, і Данія, і Норвегія, вже й Швеція давала відповідні сигнали. Диму без вогню не буває. Все це – це точно ризики, все це – порушення простору, кордонів, порушення міжнародного права. На це треба реагувати не з точки зору, яка країна під ударом, а з точки зору, що Європа перебуває під теоретичними агресивними діями Росії. І тому захищати треба всіх. Об'єднаний голос повинен давати відповідь Європи, НАТО, разом з Америкою. Тому що Росія цього й хоче – щоб реагувало НАТО, але реагувало частково, без Сполучених Штатів Америки. Бажаний об'єднаний голос. І він повинен реагувати на те, що робить і дозволяє собі Росія.

І ми повинні дивитися не тільки на європейські країни, ми повинні дивитися на країни, які були в Радянському Союзі й над якими Росія втрачає вплив. Ось де може бути також розповсюджена агресія Росії. В Молдові сьогодні є проєвропейський результат. І вони молодці, і Президентка Мая молодець, тому що ризиків дуже багато було. Ризики залишаються, але точно важливо, що населення показало, куди вони хочуть, як вони бачать своє майбутнє.

29 вересня ми вшановуємо пам’ять жертв масових розстрілів у Бабиному Ярі, що проводилися нацистами під час окупації Києва в 1941–1943 роках.

Це урочище у всьому світі стало символом «Голокосту від куль»: 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в ньому майже 34 тисячі київських євреїв. Їх прирекла на смерть націонал-соціалістична ідеологія, що спиралася на «расову теорію» – в ній євреї та роми не вважалися вповні людьми, нацисти вбачали в них лише загрозу.

Формальним приводом для злочину стали вибухи на Хрещатику внаслідок радянських диверсій 24 вересня 1941 року. Вже 28 вересня по всьому місту розклеїли оголошення, в яких євреям наказували вранці наступного дня прийти з документами, грошима й цінними речами на перехрестя вулиць Мельникова (сьогодні Юрія Іллєнка) та Дегтярівської.

Приречені люди думали, що їх переселятимуть, а опинилися на місці страти. До 18-ї години 29 вересня нацисти вбили майже 22 тисячі чоловіків, жінок і дітей. Наступного дня розстріли продовжились. Пізніше сапери підірвали схили Бабиного Яру й змусили військовополонених вирівняти його дно.

Маховик смерті, розгорнутий нацистами в цьому урочищі, діяв наступні два роки. За цей час жертвами масових розстрілів у Бабиному Ярі стали й радянські військовополонені, роми, пацієнти Київської міської психіатричної лікарні імені І. П. Павлова, українські націоналісти, радянські підпільники тощо. Загалом в урочищі було вбито приблизно 100 тисяч людей.

Бабин Яр залишається трагічним нагадуванням, до чого призводять расизм, ненависть і міжнаціональна ворожнеча, переслідування людей на основі національності, віри тощо.

На жаль, сучасні українці знову стали свідками подібних злочинів. Російські окупанти чимало запозичили в нацистів: риторику про «розв’язання українського питання», що подібна до гітлерівського «розв’язання єврейського питання»; вбивство та катування військовополонених; знищення тіл, щоб замести сліди.

Усе це ще більше спонукає плекати живу пам’ять і домагатися засудження сучасних організаторів та виконавців злочинів проти людства.

🕯 Щоб вшанувати жертв Бабиного Яру, запрошуємо долучатися до пам’ятного молитивного заходу 29 вересня о 18:30.

Повітряна тривога в Києві через загрозу застосування ворожих дронів.

Негайно скористайтеся найближчими укриттями та перебувайте там до завершення небезпеки.

Не ігноруйте сигнали тривоги!

Навіть під час війни ми ніколи не забуваємо про трагедію Бабиного Яру, про трагедію Голокосту. Ця трагедія була великою, тому що світ був дуже повільним і мовчки дивився на агресію фашистів. Трагедія Бабиного Яру – це приклад того, чому сьогодні світ не може стояти осторонь, мовчки спостерігати за агресією Росії.
 
Сьогодні, у 84-ті роковини трагедії Бабиного Яру, вшанував памʼять людей, які загинули внаслідок масових нацистських розстрілів. У Бабиному Яру нацисти вбили близько ста тисяч людей за час окупації. Вони знищили майже всю єврейську спільноту Києва та представників інших національностей.
 
Вічна памʼять усім жертвам.

В Києві працює ППО! Залишайтесь в укриттях до відбою тривоги!