📌📌📌Стипендіальна програма UNESCO/Keizo Obuchi для молодих вчених
⌛️16 вересня 2026 р.
⌛️16 вересня 2026 р.
👎1
📌📌📌 XIII International Conference and Workshops “Information Technology and Implementation” (IT&I-2026)
📆 November 19-20, 2026
📗 Springer Communications in Computer and Information Science (Scopus)
⌛️September 01, 2026
📆 November 19-20, 2026
📗 Springer Communications in Computer and Information Science (Scopus)
⌛️September 01, 2026
👎1
‼️Надано можливість редагування поданих заявок до Національної системи дослідників України
⌛️27 липня 2026 р.
⌛️27 липня 2026 р.
👎1
Зображення механізмів (на бачення ChatGPT) котрих ще не винайшло людство і може винайдуть у майбутньому👀
КОНФЕРЕНЦІЯ БАРСЕЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ
24–25 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться конференція Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію «Узгодження політики і практичної реалізації».
Вона стане площадкою, де усі, хто підтримують Барселонську декларацію та працюють над просуванням відкритої дослідницької інформації, зможуть обмінятися досвідом, розглянути проблеми та перспективи відкритості. Планується обговорити наступні питання: політика, стратегії та підходи до впровадження відкритої дослідницької інформації; управління, організаційні зміни та інституційне впровадження відкритої дослідницької інформації; інформація про фінансування досліджень, ідентифікатори та інфраструктура; управління та курування дослідницької інформації в репозиторіях та системах; відкриті метадані в наукових публікаціях; використання відкритої дослідницької інформації для оцінювання досліджень, моніторингу та прийняття рішень; відкриті джерела дослідницької інформації та їх використання на практиці; розвиток систем дослідницької інформації за рахунок відкритих альтернатив; штучний інтелект та відкрита дослідницька інформація. Організатори: Асоціація Лейбніца, Офіс відкритої науки Гельмгольца.
Детальніше: https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin/, https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin_cfp/
24–25 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться конференція Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію «Узгодження політики і практичної реалізації».
Вона стане площадкою, де усі, хто підтримують Барселонську декларацію та працюють над просуванням відкритої дослідницької інформації, зможуть обмінятися досвідом, розглянути проблеми та перспективи відкритості. Планується обговорити наступні питання: політика, стратегії та підходи до впровадження відкритої дослідницької інформації; управління, організаційні зміни та інституційне впровадження відкритої дослідницької інформації; інформація про фінансування досліджень, ідентифікатори та інфраструктура; управління та курування дослідницької інформації в репозиторіях та системах; відкриті метадані в наукових публікаціях; використання відкритої дослідницької інформації для оцінювання досліджень, моніторингу та прийняття рішень; відкриті джерела дослідницької інформації та їх використання на практиці; розвиток систем дослідницької інформації за рахунок відкритих альтернатив; штучний інтелект та відкрита дослідницька інформація. Організатори: Асоціація Лейбніца, Офіс відкритої науки Гельмгольца.
Детальніше: https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin/, https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin_cfp/
МОН завершило розподіл державного замовлення на підготовку докторів наук у 2026 році | Міністерство освіти і науки України
https://mon.gov.ua/news/mon-zavershylo-rozpodil-derzhavnoho-zamovlennia-na-pidhotovku-doktoriv-nauk-u-2026-rotsi
https://mon.gov.ua/news/mon-zavershylo-rozpodil-derzhavnoho-zamovlennia-na-pidhotovku-doktoriv-nauk-u-2026-rotsi
mon.gov.ua
МОН завершило розподіл державного замовлення на підготовку докторів наук у 2026 році
Міністерство освіти і науки України завершило розподіл державного замовлення на підготовку докторів наук у 2026 році між закладами вищої освіти та науковими установами
ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ
21-22 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2026».
Вона стане площадкою для обговорення досліджень, ініціатив і практичних кейсів, пов’язаних із запровадженням відкритої науки та розвитком інновацій. Планується розглянути широкий спектр тем — від розробки політик, створення інфраструктури та надання сервісів для підтримки відкритої науки до формування стійкої екосистеми через розвиток людського потенціалу з акцентом на практичні питання реалізації принципів відкритості в науці, технологіях та інноваціях. В рамках конференції передбачена робота за наступними тематичними напрямками: «Перспективи розвитку дослідницької інфраструктури України» (розвиток та підтримка національної дослідницької інфраструктури в контексті інтеграції до Європейського дослідницького простору; система національних, тематичних, мультидисциплінарних та інституційних репозитаріїв; національні, регіональні та інституційні електронні науково-інформаційні системи; система URIS; розвиток мережі центрів колективного користування науковим обладнанням); «Сучасні виклики до дослідницьких практик. Реформування оцінювання» (відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу; політики відкритого доступу на рівні установ, грантодавців та країн; кількісні та якісні методи відповідальної оцінки наукових досліджень; наукові фахові видання України: перезавантаження. Diamond Open Access; штучний інтелект у життєвому циклі наукових досліджень: у дослідженнях, академічному письмі та рецензуванні; популяризація та медіатизація науки; відкрита бібліометрія); «Відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень» (принципи FAIR для дослідницьких даних та дослідницької інформації; практики управління даними дослідження; переваги впровадження постійних ідентифікаторів науковців та установ; фахівець з управління даними — вимога часу; імплементація директив ЄС з відкритої науки в національне законодавство); «Академічна доброчесність та етика наукових досліджень» (ефективність механізмів забезпечення транспарентності у дослідницькій діяльності; виклики, пов'язані з етичним використанням великих даних та штучного інтелекту; інституційні комітети з етики наукових досліджень: кращі практики; виявлення та управління конфліктом інтересів); «Авторське, патентне, інформаційне право та відкрита наука» (концептуальні засади: інтелектуальна власність і відкрита наука; договірні моделі відкритого доступу, ліцензування та Ліцензії Creative Commons; монографії та відкритий доступ; правовий режим дослідницьких даних; штучний інтелект і відкрита наука: правові виклики); «Інновації в Україні: відкриття нових горизонтів» (розбудова екосистеми стартапів як драйвер інноваційного розвитку; діючі механізми для розвитку наукових парків; Правовий режим Science.City; офіси підтримки трансферу технологій та комерціалізації результатів досліджень; асоціація COST: розширення горизонтів для українських дослідників; механізми та інструменти акселерації в рамках Програми «Горизонт Європа»); «Розвиток цифрових ресурсів та навичок» (розвиток цифрових компетентностей науковців, викладачів та студентів; відкриті цифрові освітні ресурси та платформи; міжнародна співпраця у сфері цифрових інфраструктур: проєкт «Українська національна коаліція StartAid Ukraine»). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна науково-технічна бібліотека України, Лейбніцький інформаційний центр науки і технологій, ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Детальніше: https://conference2026.dntb.gov.ua/
21-22 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2026».
Вона стане площадкою для обговорення досліджень, ініціатив і практичних кейсів, пов’язаних із запровадженням відкритої науки та розвитком інновацій. Планується розглянути широкий спектр тем — від розробки політик, створення інфраструктури та надання сервісів для підтримки відкритої науки до формування стійкої екосистеми через розвиток людського потенціалу з акцентом на практичні питання реалізації принципів відкритості в науці, технологіях та інноваціях. В рамках конференції передбачена робота за наступними тематичними напрямками: «Перспективи розвитку дослідницької інфраструктури України» (розвиток та підтримка національної дослідницької інфраструктури в контексті інтеграції до Європейського дослідницького простору; система національних, тематичних, мультидисциплінарних та інституційних репозитаріїв; національні, регіональні та інституційні електронні науково-інформаційні системи; система URIS; розвиток мережі центрів колективного користування науковим обладнанням); «Сучасні виклики до дослідницьких практик. Реформування оцінювання» (відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу; політики відкритого доступу на рівні установ, грантодавців та країн; кількісні та якісні методи відповідальної оцінки наукових досліджень; наукові фахові видання України: перезавантаження. Diamond Open Access; штучний інтелект у життєвому циклі наукових досліджень: у дослідженнях, академічному письмі та рецензуванні; популяризація та медіатизація науки; відкрита бібліометрія); «Відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень» (принципи FAIR для дослідницьких даних та дослідницької інформації; практики управління даними дослідження; переваги впровадження постійних ідентифікаторів науковців та установ; фахівець з управління даними — вимога часу; імплементація директив ЄС з відкритої науки в національне законодавство); «Академічна доброчесність та етика наукових досліджень» (ефективність механізмів забезпечення транспарентності у дослідницькій діяльності; виклики, пов'язані з етичним використанням великих даних та штучного інтелекту; інституційні комітети з етики наукових досліджень: кращі практики; виявлення та управління конфліктом інтересів); «Авторське, патентне, інформаційне право та відкрита наука» (концептуальні засади: інтелектуальна власність і відкрита наука; договірні моделі відкритого доступу, ліцензування та Ліцензії Creative Commons; монографії та відкритий доступ; правовий режим дослідницьких даних; штучний інтелект і відкрита наука: правові виклики); «Інновації в Україні: відкриття нових горизонтів» (розбудова екосистеми стартапів як драйвер інноваційного розвитку; діючі механізми для розвитку наукових парків; Правовий режим Science.City; офіси підтримки трансферу технологій та комерціалізації результатів досліджень; асоціація COST: розширення горизонтів для українських дослідників; механізми та інструменти акселерації в рамках Програми «Горизонт Європа»); «Розвиток цифрових ресурсів та навичок» (розвиток цифрових компетентностей науковців, викладачів та студентів; відкриті цифрові освітні ресурси та платформи; міжнародна співпраця у сфері цифрових інфраструктур: проєкт «Українська національна коаліція StartAid Ukraine»). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна науково-технічна бібліотека України, Лейбніцький інформаційний центр науки і технологій, ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Детальніше: https://conference2026.dntb.gov.ua/
ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗМІНЮЄ ПРАВИЛА ГРИ В ІТ
5 серпня 2026 року відбудеться вебінар «Як ШІ змінює правила гри в ІТ».
Він покликаний поінформувати ІТ-фахівців, розробників, керівників команд та усіх охочих про те, як найкраще налаштовувати й використовувати ШІ-агентів. Планується обговорити наступні питання: як побудований агентний підхід до розробки та з чого він складається; які інструменти використовує ШІ-агент, який контекст він отримує та за якими правилами працює для самостійного виконання задач; чим ШІ-асистент відрізняється від ШІ-агента; яке місце займає Prompt Engineering; Context Engineering, Harness Engineering, AGENTS.md, Skills, MCP; як виглядає шлях від User Story до Pull Request в агентному підході. Організатор – SoftServeEducation.
Детальніше: https://t.me/SoftServeEducation/3204
5 серпня 2026 року відбудеться вебінар «Як ШІ змінює правила гри в ІТ».
Він покликаний поінформувати ІТ-фахівців, розробників, керівників команд та усіх охочих про те, як найкраще налаштовувати й використовувати ШІ-агентів. Планується обговорити наступні питання: як побудований агентний підхід до розробки та з чого він складається; які інструменти використовує ШІ-агент, який контекст він отримує та за якими правилами працює для самостійного виконання задач; чим ШІ-асистент відрізняється від ШІ-агента; яке місце займає Prompt Engineering; Context Engineering, Harness Engineering, AGENTS.md, Skills, MCP; як виглядає шлях від User Story до Pull Request в агентному підході. Організатор – SoftServeEducation.
Детальніше: https://t.me/SoftServeEducation/3204
Telegram
SoftServe Education
Щоб ШІ-агент самостійно виконував задачі, потрібно визначити, які інструменти він використовує, який контекст отримує та за якими правилами працює.
На вебінарі детальніше розглянемо, як побудований агентний підхід до розробки та з чого він складається.
…
На вебінарі детальніше розглянемо, як побудований агентний підхід до розробки та з чого він складається.
…
Сьогодні ми запускаємо програму Anthropic «AI for Science» — нову ініціативу, покликану прискорити наукові дослідження та відкриття завдяки доступу до нашого API. У межах програми дослідники, які працюють над проєктами з високим науковим потенціалом, отримають безкоштовні кредити для використання API, з особливим акцентом на біологію та науки про життя.
Чому AI for Science?
В Anthropic ми вважаємо, що штучний інтелект здатен суттєво прискорити науковий прогрес. Розвинені можливості ШІ у сфері міркування та роботи з мовою можуть допомагати дослідникам аналізувати складні наукові дані, формулювати гіпотези, планувати експерименти та ефективніше представляти результати досліджень. Скорочуючи час і ресурси, необхідні для наукових відкриттів, ми можемо сприяти вирішенню деяких із найактуальніших викликів людства.
Ця ініціатива узгоджується з нашим баченням створення систем ШІ, які приносять користь людству, — про це йдеться в есе нашого CEO Аріо Амодея «Machines of Loving Grace». Нас особливо цікавить підтримка застосунків, у яких ШІ може прискорювати процеси, пов’язані з розумінням складних біологічних систем, аналізом генетичних даних, прискоренням розробки ліків — зокрема для захворювань із найбільшим глобальним тягарем, — а також підвищенням продуктивності сільського господарства й іншими напрямами.
Деталі програми
У межах програми AI for Science кваліфіковані дослідники отримають значні кредити для використання API. Відбір учасників відбуватиметься на основі їхнього внеску в науку, потенційного впливу запропонованого дослідження та того, наскільки ШІ здатен реально прискорити їхню роботу.
Як подати заявку
Дослідники, афілійовані з науковою установою, які зацікавлені в програмі AI for Science, можуть подати заявку через нашу форму. Заявки розглядатиме команда Anthropic, зокрема профільні експерти у відповідних галузях.
Ми з нетерпінням чекаємо, як дослідники використовуватимуть наш API, щоб розширювати межі наукових відкриттів і створювати позитивний вплив у світі.
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfwDGfVg2lHJ0cc0oF_ilEnjvr_r4_paYi7VLlr5cLNXASdvA/viewform
Чому AI for Science?
В Anthropic ми вважаємо, що штучний інтелект здатен суттєво прискорити науковий прогрес. Розвинені можливості ШІ у сфері міркування та роботи з мовою можуть допомагати дослідникам аналізувати складні наукові дані, формулювати гіпотези, планувати експерименти та ефективніше представляти результати досліджень. Скорочуючи час і ресурси, необхідні для наукових відкриттів, ми можемо сприяти вирішенню деяких із найактуальніших викликів людства.
Ця ініціатива узгоджується з нашим баченням створення систем ШІ, які приносять користь людству, — про це йдеться в есе нашого CEO Аріо Амодея «Machines of Loving Grace». Нас особливо цікавить підтримка застосунків, у яких ШІ може прискорювати процеси, пов’язані з розумінням складних біологічних систем, аналізом генетичних даних, прискоренням розробки ліків — зокрема для захворювань із найбільшим глобальним тягарем, — а також підвищенням продуктивності сільського господарства й іншими напрямами.
Деталі програми
У межах програми AI for Science кваліфіковані дослідники отримають значні кредити для використання API. Відбір учасників відбуватиметься на основі їхнього внеску в науку, потенційного впливу запропонованого дослідження та того, наскільки ШІ здатен реально прискорити їхню роботу.
Як подати заявку
Дослідники, афілійовані з науковою установою, які зацікавлені в програмі AI for Science, можуть подати заявку через нашу форму. Заявки розглядатиме команда Anthropic, зокрема профільні експерти у відповідних галузях.
Ми з нетерпінням чекаємо, як дослідники використовуватимуть наш API, щоб розширювати межі наукових відкриттів і створювати позитивний вплив у світі.
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfwDGfVg2lHJ0cc0oF_ilEnjvr_r4_paYi7VLlr5cLNXASdvA/viewform
Google Docs
Application Form - Anthropic's AI for Science Program
Thank you for your interest in Anthropic's AI for Science Program. This program provides credits to researchers working on high-impact scientific projects, with a particular focus on biology and life sciences applications.
About this program
The AI for…
About this program
The AI for…
#конференція
📚П’ята Міжнародна конференція "ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ 2026"
📆21–22 жовтня 2026 р.
⌛️10 вересня 2026 р.
📚П’ята Міжнародна конференція "ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ 2026"
📆21–22 жовтня 2026 р.
⌛️10 вересня 2026 р.
Інформаційний_лист_вебінар_АДЧ.pdf
155.2 KB
Вебінар з питань застосування законодавства України в сфері академічної доброчесності
📆28 серпня 2026 р.
⌛️23 серпня 2026 р.
📆28 серпня 2026 р.
⌛️23 серпня 2026 р.
Forwarded from Академічний клуб
подарунок для підписників
🔖Пам'ятка з оформлення дисертації, а також правила скорочення, написання фізичних величин, редагування 👇
https://docs.google.com/document/d/1f9EUZDCWc97959mBqx2ZzjuaPyvatMIF_kvn2xz_1cI/edit?usp=drivesdk
📚ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ
🔖Пам'ятка з оформлення дисертації, а також правила скорочення, написання фізичних величин, редагування 👇
https://docs.google.com/document/d/1f9EUZDCWc97959mBqx2ZzjuaPyvatMIF_kvn2xz_1cI/edit?usp=drivesdk
📚ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ
Google Docs
Пам'ятка з оформлення та редагування дисертаційних досліджень (ДСТУ та МОН)
ПАМ'ЯТКА ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ТА РЕДАГУВАННЯ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І НАУКОВИХ ПРАЦЬ 1. Загальні технічні вимоги до оформлення Нормативна база: Наказ МОН України № 40 від 12.01.2017 р. «Про затвердження Вимог до оформлення дисертації»; ДСТУ 3008:2015 «Звіти…
Forwarded from Академічний клуб
🧰Добірка 5 популярних менеджерів бібліографії для науковців
1⃣Zotero
Безкоштовний інструмент із відкритим початковим кодом. Дозволяє легко збирати джерела з браузера в один клік, організовувати їх у колекції, додавати теги та автоматично генерувати цитування у сотнях наукових стилів (APA, MLA, Chicago тощо).
Офіційний сайт: https://www.zotero.org
2⃣Mendeley
Популярна платформа від видавництва Elsevier, яка поєднує в собі менеджер бібліографії та наукову соціальну мережу. Зручна для читання, анотування PDF-документів і спільної роботи над дослідженнями в групах.
Офіційний сайт: https://www.mendeley.com
3⃣EndNote
Потужний професійний інструмент для роботи з великими масивами літератури та складними бібліографічними списками. Широко використовується в академічному середовищі, має глибоку інтеграцію з Microsoft Word та розширені можливості командного доступу.
Офіційний сайт: https://endnote.com
4⃣Citavi
Універсальна програма, яка поєднує керування бібліографією з організацією знань та плануванням завдань. Вона дозволяє не лише зберігати джерела, а й структурувати цитати, ідеї та конспекти безпосередньо під час написання роботи.
Офіційний сайт: https://www.citavi.com
5⃣Paperpile
Сучасний і легкий бібліографічний менеджер, орієнтований на інтеграцію з Google Docs та веб-браузером Chrome. Зберігає всі файли в хмарі (Google Drive), має інтуїтивний інтерфейс і чудово підходить для швидкої командної роботи.
Офіційний сайт: https://paperpile.com
📚ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ
1⃣Zotero
Безкоштовний інструмент із відкритим початковим кодом. Дозволяє легко збирати джерела з браузера в один клік, організовувати їх у колекції, додавати теги та автоматично генерувати цитування у сотнях наукових стилів (APA, MLA, Chicago тощо).
Офіційний сайт: https://www.zotero.org
2⃣Mendeley
Популярна платформа від видавництва Elsevier, яка поєднує в собі менеджер бібліографії та наукову соціальну мережу. Зручна для читання, анотування PDF-документів і спільної роботи над дослідженнями в групах.
Офіційний сайт: https://www.mendeley.com
3⃣EndNote
Потужний професійний інструмент для роботи з великими масивами літератури та складними бібліографічними списками. Широко використовується в академічному середовищі, має глибоку інтеграцію з Microsoft Word та розширені можливості командного доступу.
Офіційний сайт: https://endnote.com
4⃣Citavi
Універсальна програма, яка поєднує керування бібліографією з організацією знань та плануванням завдань. Вона дозволяє не лише зберігати джерела, а й структурувати цитати, ідеї та конспекти безпосередньо під час написання роботи.
Офіційний сайт: https://www.citavi.com
5⃣Paperpile
Сучасний і легкий бібліографічний менеджер, орієнтований на інтеграцію з Google Docs та веб-браузером Chrome. Зберігає всі файли в хмарі (Google Drive), має інтуїтивний інтерфейс і чудово підходить для швидкої командної роботи.
Офіційний сайт: https://paperpile.com
📚ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ
www.zotero.org
Zotero | Your personal research assistant
Zotero is a free, easy-to-use tool to help you collect, organize, cite, and share research.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Цікава приблуда☺️