ПРОБЛЕМА САМОЦИТУВАННЯ: ЯК ВИДАВЦІ МОЖУТЬ ЗАХИСТИТИ СВОЇ ЖУРНАЛИ

27 липня 2026 року відбудеться вебінар «Проблема самоцитування: як видавці можуть захистити свої журнали у великих масштабах».

Захід покликаний у комплексі розглянути проблему самоцитування та обговорити, як Dimensions Citation Check може допомогти у вирішенні цієї проблеми, яка стає дедалі більшою проблемою для видавців, негативно впливає на імідж журналів, їхню індексацію тощо. Планується розглянути ландшафт цілісності досліджень та проблеми, з якими стикаються видавці під час оцінювання самоцитування; розібрати на практиних прикладах як новий інструмент редакційної підтримки Dimensions Citation Check може забезпечити швидкий та об’єктивний сигнал про ризик самоцитування публікацій; обговорити роль цитування в сучасному ландшафті доброчесності досліджень. Організатор – Dimensions.

Детальніше: https://www.dimensions.ai/webinars/, https://www.dimensions.ai/products/all-products/dimensions-citation-check/, 

ШІ згенерував 24 нові ідеї в теорії чисел. 23 з них уже були в літературі.

Мій знайомий, інженер з математичною освітою, зібрав установку, про яку я думав ще з часів дисертації. Машина, яка сама шукає нові математичні твердження.

Всередині граф приблизно зі 160 машинно перевірених об'єктів. Система бере пари, схрещує їх, породжує гіпотезу і сама ж її мучить: кожну ганяє щонайменше на 10 000 випадків. Те, що вижило, іде до валідатора новизни, який шукає це твердження в arXiv, OEIS і літературі.

Оце останнє і є найцікавіше. Бо машинно правильно і машинно ново це різні речі.

Із 24 гіпотез, які пройшли обчислювальну перевірку, 23 валідатор знайшов у вже опублікованому. Модель не помилялася. Вона переказувала.

Лишилася одна. Її позначили G63. Статус: відкрита гіпотеза, доведення попереду.

Але цікаво не це. Цікаво, звідки вона взялася.

Не з «розумних ідей» моделі. Вона виросла з аномалії в підрахунку, яку до того закрили як помилку. Цифри не сходилися, це списали на баг і пішли далі. Потім повернулися.

1964 рік, Нью-Джерсі. Двоє інженерів Bell Labs налаштовують рупорну антену і чують шум, який не зникає. Однаковий у всі боки, у будь-яку пору доби. Вони шукають несправність. Знаходять голубів, що загніздилися всередині, вичищають антену, шум залишається.

Пензіас і Вільсон близько року воювали з тим, що вважали дефектом обладнання. Це виявилося реліктовим випромінюванням, залишковим світлом раннього Всесвіту. Нобелівська премія 1978 року.

Відкриття майже рік пролежало в графі «помилка».

У рекламі я живу з цим щодня. На одному акаунті з бюджетом $200 000 на місяць 17 пошукових запитів із 12 000 давали 64% виручки. Така цифра виглядає як помилка вибірки, поки не перевіриш її рахунком. На акаунтах від $50 000 на місяць картина повторюється: 0,1-0,3% запитів несуть від половини до сімдесяти відсотків прибутку. Класичне 80/20 тут навіть близько не описує реальність.

Коли ти питаєш модель «як мені вирости», вона віддає найкраще з описаного. А описане вже прочитали твої конкуренти. На виході ти маєш чужу середню стратегію, сформульовану дуже впевнено.

Твоя перевага лежить там, куди модель дотягтися не може. У твоїх власних числах, які не сходяться. Клієнт, що купив не за сценарієм. Канал, який дав заявки, хоча не мав. Товар, який беруть геть не ті люди. Це і є ті самі голуби в антені.

І друга половина, без якої перша не працює. Суддею має бути обчислення. У тій установці модель вільна вигадувати що завгодно, але кожну гіпотезу ріже перевірка на 10 000 випадків і зовнішня база публікацій.

Свої AI-системи я будую так само. Генерацію віддаю моделям, право сказати «це правда» лишаю за перевіркою. Модель звучить однаково впевнено і коли має рацію, і коли ні. Її впевненість не є доказом, і це та річ, яку в компаніях зараз плутають найчастіше.

Тому «ми впровадили AI» і «ми питаємо в нейромережі» це два різні речення.

Найдорожче, що зараз лежить у твоїй компанії, це список того, що ви пояснили як помилку і не пішли перевіряти.

Джерело

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТЕРМОМЕХАНІКИ

6–8 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна наукова конференція «Сучасні проблеми термомеханіки». Захід покликаний стати площадкою для обговорення новітніх досягнень фундаментальних і прикладних досліджень у галузі термомеханіки.

Планується проведення серії  міні-симпозіумів «Математичне моделювання в механіці зв’язаних полів», «Математичні методи механіки і термомеханіки», «Оптимізація в термомеханіці». Організатор - Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України.

Детальніше: http://iapmm.lviv.ua/cpt2026/index.html, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/cpt2026-fist-call.pdf,

📌📌📌 XIII International Conference and Workshops “Information Technology and Implementation” (IT&I-2026)
📆 November 19-20, 2026
📗 Springer Communications in Computer and Information Science (Scopus)
⌛️September 01, 2026

Дуже корисно 😉

https://uakino.best/filmy/genre_thriller/22088-zlam-rozumu.html

Цікавий фільм 👍

Купуйте не пожалієте 😉

https://www.ukr.net/news/details/technologies/118642215.html

КОНФЕРЕНЦІЯ БАРСЕЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

24–25 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться конференція Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію «Узгодження політики і практичної реалізації».

Вона стане площадкою, де усі, хто підтримують Барселонську декларацію та працюють над просуванням відкритої дослідницької інформації, зможуть обмінятися досвідом, розглянути проблеми та перспективи відкритості. Планується обговорити наступні питання: політика, стратегії та підходи до впровадження відкритої дослідницької інформації; управління, організаційні зміни та інституційне впровадження відкритої дослідницької інформації; інформація про фінансування досліджень, ідентифікатори та інфраструктура; управління та курування дослідницької інформації в репозиторіях та системах; відкриті метадані в наукових публікаціях; використання відкритої дослідницької інформації для оцінювання досліджень, моніторингу та прийняття рішень; відкриті джерела дослідницької інформації та їх використання на практиці; розвиток систем дослідницької інформації за рахунок відкритих альтернатив; штучний інтелект та відкрита дослідницька інформація. Організатори: Асоціація Лейбніца, Офіс відкритої науки Гельмгольца.

Детальніше: https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin/, https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin_cfp/

МОН завершило розподіл державного замовлення на підготовку докторів наук у 2026 році | Міністерство освіти і науки України
https://mon.gov.ua/news/mon-zavershylo-rozpodil-derzhavnoho-zamovlennia-na-pidhotovku-doktoriv-nauk-u-2026-rotsi

📌📌📌 Безкоштовні публікації
📚 Збірник «Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: "Інформатика, кібернетика та обчислювальна техніка"» (категорія «Б»)

ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ

21-22 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2026».

Вона стане площадкою для обговорення досліджень, ініціатив і практичних кейсів, пов’язаних із запровадженням відкритої науки та розвитком інновацій. Планується розглянути широкий спектр тем — від розробки політик, створення інфраструктури та надання сервісів для підтримки відкритої науки до формування стійкої екосистеми через розвиток людського потенціалу з акцентом на практичні питання реалізації принципів відкритості в науці, технологіях та інноваціях. В рамках конференції передбачена робота за наступними тематичними напрямками: «Перспективи розвитку дослідницької інфраструктури України» (розвиток та підтримка національної дослідницької інфраструктури в контексті інтеграції до Європейського дослідницького простору; система національних, тематичних, мультидисциплінарних та інституційних репозитаріїв; національні, регіональні та інституційні електронні науково-інформаційні системи; система URIS; розвиток мережі центрів колективного користування науковим обладнанням); «Сучасні виклики до дослідницьких практик. Реформування оцінювання» (відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу; політики відкритого доступу на рівні установ, грантодавців та країн; кількісні та якісні методи відповідальної оцінки наукових досліджень; наукові фахові видання України: перезавантаження. Diamond Open Access; штучний інтелект у життєвому циклі наукових досліджень: у дослідженнях, академічному письмі та рецензуванні; популяризація та медіатизація науки; відкрита бібліометрія); «Відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень» (принципи FAIR для дослідницьких даних та дослідницької інформації; практики управління даними дослідження; переваги впровадження постійних ідентифікаторів науковців та установ; фахівець з управління даними — вимога часу; імплементація директив ЄС з відкритої науки в національне законодавство); «Академічна доброчесність та етика наукових досліджень» (ефективність механізмів забезпечення транспарентності у дослідницькій діяльності; виклики, пов'язані з етичним використанням великих даних та штучного інтелекту; інституційні комітети з етики наукових досліджень: кращі практики; виявлення та управління конфліктом інтересів); «Авторське, патентне, інформаційне право та відкрита наука» (концептуальні засади: інтелектуальна власність і відкрита наука; договірні моделі відкритого доступу, ліцензування та Ліцензії Creative Commons; монографії та відкритий доступ; правовий режим дослідницьких даних; штучний інтелект і відкрита наука: правові виклики); «Інновації в Україні: відкриття нових горизонтів» (розбудова екосистеми стартапів як драйвер інноваційного розвитку; діючі механізми для розвитку наукових парків; Правовий режим Science.City; офіси підтримки трансферу технологій та комерціалізації результатів досліджень; асоціація COST: розширення горизонтів для українських дослідників; механізми та інструменти акселерації в рамках Програми «Горизонт Європа»); «Розвиток цифрових ресурсів та навичок» (розвиток цифрових компетентностей науковців, викладачів та студентів; відкриті цифрові освітні ресурси та платформи; міжнародна співпраця у сфері цифрових інфраструктур: проєкт «Українська національна коаліція StartAid Ukraine»). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна науково-технічна бібліотека України, Лейбніцький інформаційний центр науки і технологій, ВГО «Українська бібліотечна асоціація».

Детальніше: https://conference2026.dntb.gov.ua/

Цікава монографія!