Повна версія вже у відкритому доступі
https://youtu.be/sp1xiPJPQF4

Деталі - https://mon.gov.ua/news/mon-i-dntb-pochynaiut-tsykl-vebinariv-shchodo-podannia-danykh-do-natsionalnoi-systemy-doslidnykiv?v=6a39545c957c9

24 червня (середа) о 15:00
«Актуалізація профілю ORCID для подання даних»
На вебінарі розберуть критично важливі поля профілю, заповнення інформації про роботу, освіту й публікації, налаштування видимості та виправлення типових помилок.
Вхід у Zoom: https://us02web.zoom.us/j/86317319038?pwd=yEkKYpIKgkFLmt9hpT6S1FJ7G2PhO4.1

25 червня (четвер) о 15:00
«Як правильно заповнити заявку до Національної системи дослідників України»
Йтиметься про роботу з особистим кабінетом в URIS, внесення підтверджених результатів діяльності та детальну інструкцію від експертів МОН і ДНТБ.
Вхід у Zoom: https://us02web.zoom.us/j/81188611689?pwd=XCgPGfQMz5efzPgtW98Iz4kCqJwYgx.1

Рекомендую! Підключитися

Додати стиль ДСТУ в Zotero. Автоматизований перелік джерел інформації.
https://youtu.be/pS_0bXAwhcY

СЕРІЯ  ВЕБІНАРІВ ВІД УКРІНТЕІ

23 та 30 червня 2026 року відбудуться чергові науково-практичні семінари  із серії відкритих онлайн-заходів УкрІНТЕІ.

Вони будуть присвячені актуальним питанням міжнародної співпраці України та розвитку навичок. Зокрема, на тематичному вебінарі  «Проблемні питання цифрової трансформації сфери НТІ в Україні в контексті інтеграції до Європейського Дослідницького Простору» (23 червня 2026 року) будуть представлені результати аналізу системи досліджень та інновацій України з позицій відповідності сучасним вимогам цифрової трансформації та пріоритетам Європейського дослідницького простору. На заході «Soft skills як ресурс успішності особистості: навички, що визначають майбутнє» (30 червня 2026 року) планується розглянути, що таке м’які навички, чому вони стали одними з найважливіших навичок сучасної людини, як емоційний інтелект впливає на комунікацію, рішення та стосунки, чому критичне і креативне мислення є основою адаптації до змін, як розвивати стресостійкість та ефективність у складних ситуаціях,  які саме навички допомагають продуктивній командній роботі, розвивають лідерство та сприяють професійному розвитку. Організатор - Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.

Детальніше:https://www.ukrintei.ua/news/cherhovi-seminary-v-ukrintei-23-i-30-chervnia-2026-r/, https://webinar.ukrintei.ua

САМОПІДТРИМКА ЗАМІСТЬ САМОКРИТИКИ

23 червня 2026 року відбудеться вебінар «Самопідтримка замість самокритики: практичні інструменти на кожен день».

Він стане площадкою для обговорення ряду психологічних питань та людської поведінки, яка спричиняє втому, прокрастинацію, посилює тривогу, ускладнює вирішення проблем. Планується розглянути прості інструменти самопідтримки  (заземлення, «якір реальності», робота з нав’язливими думками та зниження рівня тривоги), поговорити про рутину як опору в повсякденному житті й чинник кращого фізичного та емоційного стану, окреслити методи роботи зі страхом (зміна внутрішніх наративів для розвитку психологічної стійкості), апатією та виснаженням. Організатор - Prometheus.

Детальніше:https://event.webinarjam.com/2q51n/register/xrv1gt3o?webinar_id=216, https://www.facebook.com/prometheusmooc/posts/pfbid0UrTafZKbXPoDFkq2PKEuz4uNe6qgwfiJ5t5TCY7g9UZwYMN1Ke27QhLxVx2U3nEUl?cft[0]=AZZDd3YhnTv8ZCm3_4I-i1Rzqcbv_11yY89o8rKVdm1EzYxdq70Mg6qxSUe0jhLCI3pbZILTvrCtSRil891Z0FnocZl4TcvJzFsMGTAj8r1h-vVqgRTg85HB9lEZwcSefpgMn-FCtdXHd61HrNvvycslXqlB1g5GIJbTBbznZ9MRKN0X_9iZkKMp6XAfLMZ4mDI&tn=%2CO%2CP-R

Для тих, у кого виникають думки про те, чому варто планувати? Або чому краще прокидатись зранку?

Подивіться на зображення. На першому склянка, яка містить пісок, гальку, каміння, а в другій склянці лише галька та пісок, для каміння місця немає.
Не треба мати великого розуму, щоб зрозуміти, що склянка це наш день - у бідного і багатого, у академіка і студента, у робітника та керівника - у кожного склянка може вмістити 1440 хвилин.
Але, чому одні "усе встигають", а інші "постійно в стані надолужування"? Все полягає в плануванні.

Які ми знаємо невірні установки?
Для досягнення успіху треба мати хист, зв'язки, можливості, тощо (потрібне підкресліть), а головне бути спритним. Насправді, треба рухатись швидко. Швидко - це повільно, але постійно. В одній книзі сказано "Коли мені здавалось, що я займаюсь чимось безперспективним та непотрібним, то я йшов дивитись на хвилі". Сотні ударів хвиль не розбивали скелі, але сто перша хвиля розбивала в друзки граніт.

Є великі задачі, які неможливо вирішити. Насправді, найкращий союзник прокрастинації це обсяг задач. Якщо задача здається непідйомною - розбивайте на менші, до тих пір, поки не зможете рухатись в напрямку вирішення.

У кожного свої цілі. Цілі - визначають кінцевий успіх. Насправді, цілі обмежують. Треба досягати не цілі, а будувати систему. Щоб виграти чемпіонат з футболу недостатньо мати гарний склад, або ставити собі на меті виграш. Це необхідна, але недостатня умова. Більш вірно - організація тренувального циклу, налагодження харчування, влаштування відновлювальних процедур, вивчення і розбір гри противника, тощо. Так само, і в своїй діяльності, більш доцільно ставити не мету, а знайти свій напрямок.

Повертаюсь до каміння, гальки, піску. Згідно закону Паркінсона кожна робота потребує стільки часу, скільки на неї відведено, тобто "операційка" з'їсть весь вільний час. Люди - створюють роботу. Кожен підлеглий мріє не про зменшення роботи, а про отримання власного підлеглого. Тому, планування єдиний вихід.

Кілька простих, банальних порад, які працюють.
1) Всі важкі справи на ранок. Не тому що "голова краще працює", а тому що вдень знайдуться охочі до Вашого вільного часу.
2) Слона можна з'їсти, якщо розділити на маленькі шматочки - так само, і великі задачі можна вирішувати, якщо розділити на менші. Спробуйте метод Аластера (варіацій назви багато, але логіка проста).
3) Якщо не виходить сконцентруватись - спробуйте метод Pomodoro. Тут повна свобода - 25/5, 50/10 - байдуже. Головне 3-4 цикли під час яких Ви займаєтесь вирішенням проблеми. Мозок не зможе більше 5 хвилин перебувати наодинці з пустим аркушем. Лінь - це відсутність мети.

Сподіваюсь, що цей допис додав мотивації.
Тихої ночі!

#навчання

Як обрати назву наукової публікації?
https://youtu.be/qrkTZLylg54

00:00:00 Початок. Для чого потрібно вдало обирати назву наукової публікації?
00:01:02 Що включає гарна назва публікації?
00:02:45 Чому присвячена робота?
00:03:55 Що категорично заборонено використовувати в назві публікації?
00:05:41 Як уникнути загального і зробити доступною?
00:06:16 Проблема термінів та конструкцій, які притаманні лише Україні
00:07:40 Що категорично заборонено вживати в назвах?
00:08:45 Конструкції, які не несуть змісту
00:09:57 Чи можна вживати назви сполук, елементів, індекси?
00:11:40 Розбираємо приклади
00:14:00 Якої довжини повинна бути назва публікації?
00:17:50 Прийом рибальської сіті
00:19:20 Висновки та узагальнення

Він поклав старий телефон у коробку й забув про нього на 22 роки.

Не на тиждень.

Не на місяць.

Не на рік.

На двадцять два роки.

За цей час світ устиг змінитися до невпізнання.

Телефони стали тонкими, блискучими, розумними.
Навчилися розпізнавати обличчя.
Знімати відео у високій якості.
Прокладати маршрути.
Оплачувати покупки.
Показувати новини, листування, роботу, розваги й ціле життя в одному екрані.

Але разом із цим вони отримали одну дивну слабкість:

ми майже щодня шукаємо зарядку.

І ось Дейв Мітчелл одного дня знайшов старий Nokia 3310.

Той самий легендарний телефон початку 2000-х.

Телефон, який багато хто пам’ятає не за камерою, не за додатками і не за інтернетом.

А за тим, що він просто працював.

Його можна було впустити.
Забути.
Покласти в кишеню з ключами.
Носити роками.
І він усе одно виглядав так, ніби ще готовий пережити наступне десятиліття.

Дейв востаннє користувався ним на початку 2000-х.

Потім телефон опинився в коробці.

Пил.
Старі речі.
Забуті кабелі.
Можливо, якісь документи.
І маленький шматок епохи, про який давно ніхто не згадував.

Через 22 роки він вирішив натиснути кнопку ввімкнення.

Просто з цікавості.

Без великих очікувань.

Бо сьогодні ми звикли: якщо телефон пролежав кілька місяців, уже добре, якщо він взагалі подасть ознаки життя.

А тут — понад два десятиліття.

І раптом екран загорівся.

Nokia 3310 увімкнулася.

Наче весь цей час просто чекала.

А найнеочікуваніше було те, що на екрані показувало приблизно 70% заряду батареї.

Так, той самий телефон, який пролежав забутий 22 роки, прокинувся так, ніби його відклали лише вчора.

І люди в мережі не могли в це повірити.

Бо для багатьох Nokia 3310 — це не просто старий мобільний.

Це символ часу, коли техніка була простішою, але здавалася майже невмирущою.

Тоді телефони не жили в постійному стресі від десятків додатків.

Не оновлювалися вночі.
Не грілися від фонових процесів.
Не витрачали заряд на постійне підключення до інтернету.
Не вимагали power bank у сумці.
Не нагадували кожні кілька годин, що їм знову потрібна розетка.

У Nokia була знімна батарея.

Простий екран.

Мінімум функцій.

Жодних соціальних мереж.
Жодних нескінченних сповіщень.
Жодного “оновіть систему зараз або пізніше”.

Вона просто дзвонила.

Надсилала SMS.

І дозволяла грати в “Змійку”.

Але робила це так, що люди досі згадують її з усмішкою.

Бо в тій простоті було щось особливе.

Телефон був не центром життя, а лише інструментом.

Він не вимагав нашої уваги щохвилини.

Не забирав вечори.
Не тримав нас у стрічці новин.
Не змушував перевіряти повідомлення під час розмови.
Не робив світ одночасно близьким і виснажливо гучним.

Він лежав у кишені.

І чекав, коли справді знадобиться.

Можливо, саме тому історія зі старим Nokia так швидко стала вірусною.

Бо це не лише про батарею.

І не лише про міцний корпус.

Це про ностальгію за часом, коли речі створювалися так, ніби мали служити довго.

За часом, коли телефон можна було зарядити — і забути про зарядку на кілька днів.

За часом, коли повідомлення мало вагу, бо їх не було сотні за годину.

За часом, коли ми пам’ятали номери телефонів напам’ять.

Коли SMS треба було писати коротко, бо кожен символ мав значення.

Коли мелодія дзвінка могла бути гордістю.

Коли “завис телефон” звучало майже неймовірно.

А якщо він падав на підлогу, люди спершу хвилювалися не за телефон.

А за підлогу.

Звісно, сучасні смартфони роблять те, про що тоді навіть не мріяли.

Вони зручні.
Потужні.
Неймовірно розумні.

Але є щось кумедне й трохи сумне в тому, що телефон із минулого, забутий у коробці на 22 роки, раптом увімкнувся з 70% заряду — тоді як наш сучасний смартфон може здатися вже в обід.

Nokia 3310 стала легендою не тому, що була найдорожчою.

Не тому, що мала найкращий дизайн.

Не тому, що обіцяла змінити світ.

А тому, що робила одну дуже просту річ:

не здавалася.

І, можливо, саме тому ми досі так любимо ці старі телефони.

Вони нагадують нам про епоху, коли техніка була менш розумною, але іноді значно надійнішою.

Коли речі не ламалися від одного падіння.

Коли батарея не була щоденною драмою.

Коли телефон міг пролежати 22 роки в коробці, прокинутися і ніби сказати:

“Ну що, кому дзвонимо?”

Іноді здається, що Nokia 3310 не була просто телефоном.

Вона була маленьким цегляним символом витривалості.

З минулого.

З кишені нашої молодості.

З часу, коли заряд тримався довше, ніж деякі сучасні стосунки.

І якщо колись речі справді мали характер, то Nokia 3310 точно мала один дуже впертий характер:
вона просто відмовлялася помирати. 📱🔋

#навчання
#безкоштовно
#ШІ

Створити відео із картинки за допомогою штучного інтелекту
https://youtu.be/0eNw_ApPTOw

👨‍🎓👩‍🎓Опитування молодих вчених НАН України
📚Наука очима молоді: дослідження академічного середовища
⌛️1 вересня 2026 р.

💻Інформаційні ресурси РМВ НАН України
➡️Facebook - Instagram - YouTube - Сайт

👉Літня школа (серія вебінарів) для аспірантів та молодих дослідників
📆2 липня — 6 серпня 2026 р.
🕰щочетверга о 10:00

Розбір помилок в написанні публікацій
https://youtu.be/7e0ruC3dtd8

#навчання

Що таке актуальність дослідження в авторефераті і як вона пов'язана з актуальною науковою задачею, науковою новизною, висновками?
https://youtu.be/CSw3E0tTPpU