ЧИННИКИ ДОВІРИ ДО ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ

29 червня 2026 року відбудеться вебінар «Оприлюднення результатів опитування ОЕСР 2025 року щодо чинників довіри до державних інституцій».

Захід стане площадкою для презентації звіту ОЕСР та обговорення ключових його висновків, підготовлених на основі даних третьої хвилі опитування. Планується розглянути наступні питання: якими є результати опитування; що вони означають для планування й реалізації дії щодо зміцнення довіри до державних інституцій та покращення процесів і результатів державного управління; як уряди можуть використовувати нові дані опитування  у своїй діяльності; як державні інституції працюють над підвищенням довіри в Іспанії; як забезпечити збалансування очікувань та нових горизонтів для зміцнення довіри до державних інституцій. Організатор - Організація економічного співробітництва та розвитку.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/06/launch-of-the-results-of-the-2025-oecd-survey-on-drivers-of-trust-in-public-institutions.html

⚡️ Як вижити викладачу в нових реаліях рейтингування, або що на нас чекає після Постанови КМУ "Деякі питання запровадження процедури рейтингування у Національній системі дослідників України та надання державних стипендій науковим (науково-педагогічним) працівникам, що включені до Національної системи дослідників України" № 678 від 20 травня 2026 року❓
Колеги, Ви вже бачили нову Постанову Кабінету Міністрів № 678 від 20 травня 2026 року? Поки всі завантажені сесією та звітами, у нас під носом кардинально змінюються правила гри в українській науці та вищій освіті.
Намагалась опрацювати "Методику формування рейтингів у Національній системі дослідників України" та "Порядок надання державних стипендій науковим (науково-педагогічним) працівникам, що включені до Національної системи дослідників України" і, чесно кажучи, маю змішані почуття - від легкого стресу до стриманого оптимізму. Давайте спробуємо розібратися, до чого нам усім готуватися.
🔍 Головні інсайти: про що ця постанова?
Держава запускає автоматизований модуль "Національна система дослідників України". Тепер оцінювати нас будуть не паперовими звітами для кафедри, а через єдине цифрове портфоліо. Раз на два роки система формуватиме два рейтинги: загальний та для молодих вчених (до речі, квоти на стипендії між ними поділили чесно - 50/50).
І про приємне, за результатами цього рейтингування 2650 науковців отримуватимуть щомісячну державну стипендію у 12 000 гривень протягом двох років. Сума цілком пристойна, щоб за неї поборотися.
Але тут є величезні підводні камені. Держава окреслила надзвичайно жорсткі "червоні лінії".
🛑 Червоні лінії, які не можна переступати:
Академічна доброчесність - понад усе. Будь-яке зафіксоване порушення - і Ви поза грою.
✒️«Хижацькі» журнали. Забудьте про публікації у виданнях, які за гроші готові надрукувати будь-що без рецензування. Одне таке «сміттєве» джерело - і експертна комісія відхилить вашу заявку.
✒️Штучний інтелект під контролем. Використовувати ШІ для редагування чи перекладу можна, але Ви зобов'язані чітко задекларувати, де й навіщо його застосували. Спроба видати повністю згенерований текст за власне дослідження закінчиться дискваліфікацією.
✒️Обмеження на виїзд. Якщо ви плануєте отримувати стипендію, ви повинні фізично працювати в Україні. Перебування за кордоном сумарно понад 90 днів за останні 12 місяців автоматично позбавляє права на виплату (хоча статус у рейтингу за вами лишиться).
✒️Тотальний бан на зв'язки з агресором. Навіть у міжнародних проєктах частка співавторів звідти не може перевищувати 5%.
💡 Моє бачення, як діяти викладачам вже зараз?
📍Провести аудит цифрового сліду. Перевірити свої профілі в ORCID, Scopus, Google Scholar. Система все підтягуватиме автоматично, тому дані мають бути ідеальними та повністю публічними (приховані профілі не допускаються!).
📍Стратегічно обрати науковий напрям. Податися можна лише за ОДНИМ із 14 напрямів. Подивіться, де ваші бали за останні 3 роки виглядатимуть найсильнішими.
📍Робити ставку на практику та комерціалізацію. Показники, пов'язані з патентами, впровадженням у виробництво та реальними розробками, мають підвищуючий коефіцієнт 2. За однакової кількості балів виграє той, у кого є практичні результати.
📍Молоді вчені - Ваш час. Оскільки під Вас виділено окрему квоту (50% стипендій), конкуренція буде адекватнішою. Навіть якщо під час виплат вам виповниться 35+ років, закон гарантує збереження стипендії до кінця 2-річного терміну.
🤓Отже, система стає жорсткішою, прозорішою та більш цифровізованою. Часи, коли можна було "накрутити" показники сумнівними статтями, остаточно минають. Це виклик, але водночас і хороший шанс для тих, хто дійсно лупає цю скалу і займається реальною наукою.

ВІД РЕЙТИНГІВ ДО РЕПУТАЦІЙНОЇ АНАЛІТИКИ

24 червня 2026 року відбудеться вебінар «Від рейтингів до репутаційної аналітики».

Захід покликаний продемонструвати можливості використання показників ранжування та інструментів дослідницької аналітики для формування кращого розуміння професійної та академічної репутації. На основі загальнодоступних даних та галузевих тенденцій буде продемонстровано, як установи можуть вийти за рамки бальної системи оцінювання, щоб зрозуміти якість дослідницьких екосистем за допомогою даних про репутацію, співпрацю, цитування, вплив на політику, мережі фінансування, міжнародну участь, видимість у ЗМІ тощо; які фактори впливають на видимість, репутацію та стратегічне позиціонування; як приймати обґрунтовані рішення щодо забезпечення видимості досліджень, співпраці та впливу; як розуміти контекст, використовуючи інституційні дані та джерела дослідницької інформації Dimensions та Altmetric; як створити базу доказів, яка підтримує інституційну звітність.  Організатор - Dimensions.

Детальніше: https://www.dimensions.ai/webinars/from-rankings-to-reputation-intelligence/

Повна версія вже у відкритому доступі
https://youtu.be/sp1xiPJPQF4

Деталі - https://mon.gov.ua/news/mon-i-dntb-pochynaiut-tsykl-vebinariv-shchodo-podannia-danykh-do-natsionalnoi-systemy-doslidnykiv?v=6a39545c957c9

24 червня (середа) о 15:00
«Актуалізація профілю ORCID для подання даних»
На вебінарі розберуть критично важливі поля профілю, заповнення інформації про роботу, освіту й публікації, налаштування видимості та виправлення типових помилок.
Вхід у Zoom: https://us02web.zoom.us/j/86317319038?pwd=yEkKYpIKgkFLmt9hpT6S1FJ7G2PhO4.1

25 червня (четвер) о 15:00
«Як правильно заповнити заявку до Національної системи дослідників України»
Йтиметься про роботу з особистим кабінетом в URIS, внесення підтверджених результатів діяльності та детальну інструкцію від експертів МОН і ДНТБ.
Вхід у Zoom: https://us02web.zoom.us/j/81188611689?pwd=XCgPGfQMz5efzPgtW98Iz4kCqJwYgx.1

Рекомендую! Підключитися

Додати стиль ДСТУ в Zotero. Автоматизований перелік джерел інформації.
https://youtu.be/pS_0bXAwhcY

СЕРІЯ  ВЕБІНАРІВ ВІД УКРІНТЕІ

23 та 30 червня 2026 року відбудуться чергові науково-практичні семінари  із серії відкритих онлайн-заходів УкрІНТЕІ.

Вони будуть присвячені актуальним питанням міжнародної співпраці України та розвитку навичок. Зокрема, на тематичному вебінарі  «Проблемні питання цифрової трансформації сфери НТІ в Україні в контексті інтеграції до Європейського Дослідницького Простору» (23 червня 2026 року) будуть представлені результати аналізу системи досліджень та інновацій України з позицій відповідності сучасним вимогам цифрової трансформації та пріоритетам Європейського дослідницького простору. На заході «Soft skills як ресурс успішності особистості: навички, що визначають майбутнє» (30 червня 2026 року) планується розглянути, що таке м’які навички, чому вони стали одними з найважливіших навичок сучасної людини, як емоційний інтелект впливає на комунікацію, рішення та стосунки, чому критичне і креативне мислення є основою адаптації до змін, як розвивати стресостійкість та ефективність у складних ситуаціях,  які саме навички допомагають продуктивній командній роботі, розвивають лідерство та сприяють професійному розвитку. Організатор - Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.

Детальніше:https://www.ukrintei.ua/news/cherhovi-seminary-v-ukrintei-23-i-30-chervnia-2026-r/, https://webinar.ukrintei.ua

САМОПІДТРИМКА ЗАМІСТЬ САМОКРИТИКИ

23 червня 2026 року відбудеться вебінар «Самопідтримка замість самокритики: практичні інструменти на кожен день».

Він стане площадкою для обговорення ряду психологічних питань та людської поведінки, яка спричиняє втому, прокрастинацію, посилює тривогу, ускладнює вирішення проблем. Планується розглянути прості інструменти самопідтримки  (заземлення, «якір реальності», робота з нав’язливими думками та зниження рівня тривоги), поговорити про рутину як опору в повсякденному житті й чинник кращого фізичного та емоційного стану, окреслити методи роботи зі страхом (зміна внутрішніх наративів для розвитку психологічної стійкості), апатією та виснаженням. Організатор - Prometheus.

Детальніше:https://event.webinarjam.com/2q51n/register/xrv1gt3o?webinar_id=216, https://www.facebook.com/prometheusmooc/posts/pfbid0UrTafZKbXPoDFkq2PKEuz4uNe6qgwfiJ5t5TCY7g9UZwYMN1Ke27QhLxVx2U3nEUl?cft[0]=AZZDd3YhnTv8ZCm3_4I-i1Rzqcbv_11yY89o8rKVdm1EzYxdq70Mg6qxSUe0jhLCI3pbZILTvrCtSRil891Z0FnocZl4TcvJzFsMGTAj8r1h-vVqgRTg85HB9lEZwcSefpgMn-FCtdXHd61HrNvvycslXqlB1g5GIJbTBbznZ9MRKN0X_9iZkKMp6XAfLMZ4mDI&tn=%2CO%2CP-R

Для тих, у кого виникають думки про те, чому варто планувати? Або чому краще прокидатись зранку?

Подивіться на зображення. На першому склянка, яка містить пісок, гальку, каміння, а в другій склянці лише галька та пісок, для каміння місця немає.
Не треба мати великого розуму, щоб зрозуміти, що склянка це наш день - у бідного і багатого, у академіка і студента, у робітника та керівника - у кожного склянка може вмістити 1440 хвилин.
Але, чому одні "усе встигають", а інші "постійно в стані надолужування"? Все полягає в плануванні.

Які ми знаємо невірні установки?
Для досягнення успіху треба мати хист, зв'язки, можливості, тощо (потрібне підкресліть), а головне бути спритним. Насправді, треба рухатись швидко. Швидко - це повільно, але постійно. В одній книзі сказано "Коли мені здавалось, що я займаюсь чимось безперспективним та непотрібним, то я йшов дивитись на хвилі". Сотні ударів хвиль не розбивали скелі, але сто перша хвиля розбивала в друзки граніт.

Є великі задачі, які неможливо вирішити. Насправді, найкращий союзник прокрастинації це обсяг задач. Якщо задача здається непідйомною - розбивайте на менші, до тих пір, поки не зможете рухатись в напрямку вирішення.

У кожного свої цілі. Цілі - визначають кінцевий успіх. Насправді, цілі обмежують. Треба досягати не цілі, а будувати систему. Щоб виграти чемпіонат з футболу недостатньо мати гарний склад, або ставити собі на меті виграш. Це необхідна, але недостатня умова. Більш вірно - організація тренувального циклу, налагодження харчування, влаштування відновлювальних процедур, вивчення і розбір гри противника, тощо. Так само, і в своїй діяльності, більш доцільно ставити не мету, а знайти свій напрямок.

Повертаюсь до каміння, гальки, піску. Згідно закону Паркінсона кожна робота потребує стільки часу, скільки на неї відведено, тобто "операційка" з'їсть весь вільний час. Люди - створюють роботу. Кожен підлеглий мріє не про зменшення роботи, а про отримання власного підлеглого. Тому, планування єдиний вихід.

Кілька простих, банальних порад, які працюють.
1) Всі важкі справи на ранок. Не тому що "голова краще працює", а тому що вдень знайдуться охочі до Вашого вільного часу.
2) Слона можна з'їсти, якщо розділити на маленькі шматочки - так само, і великі задачі можна вирішувати, якщо розділити на менші. Спробуйте метод Аластера (варіацій назви багато, але логіка проста).
3) Якщо не виходить сконцентруватись - спробуйте метод Pomodoro. Тут повна свобода - 25/5, 50/10 - байдуже. Головне 3-4 цикли під час яких Ви займаєтесь вирішенням проблеми. Мозок не зможе більше 5 хвилин перебувати наодинці з пустим аркушем. Лінь - це відсутність мети.

Сподіваюсь, що цей допис додав мотивації.
Тихої ночі!

#навчання

Як обрати назву наукової публікації?
https://youtu.be/qrkTZLylg54

00:00:00 Початок. Для чого потрібно вдало обирати назву наукової публікації?
00:01:02 Що включає гарна назва публікації?
00:02:45 Чому присвячена робота?
00:03:55 Що категорично заборонено використовувати в назві публікації?
00:05:41 Як уникнути загального і зробити доступною?
00:06:16 Проблема термінів та конструкцій, які притаманні лише Україні
00:07:40 Що категорично заборонено вживати в назвах?
00:08:45 Конструкції, які не несуть змісту
00:09:57 Чи можна вживати назви сполук, елементів, індекси?
00:11:40 Розбираємо приклади
00:14:00 Якої довжини повинна бути назва публікації?
00:17:50 Прийом рибальської сіті
00:19:20 Висновки та узагальнення

Він поклав старий телефон у коробку й забув про нього на 22 роки.

Не на тиждень.

Не на місяць.

Не на рік.

На двадцять два роки.

За цей час світ устиг змінитися до невпізнання.

Телефони стали тонкими, блискучими, розумними.
Навчилися розпізнавати обличчя.
Знімати відео у високій якості.
Прокладати маршрути.
Оплачувати покупки.
Показувати новини, листування, роботу, розваги й ціле життя в одному екрані.

Але разом із цим вони отримали одну дивну слабкість:

ми майже щодня шукаємо зарядку.

І ось Дейв Мітчелл одного дня знайшов старий Nokia 3310.

Той самий легендарний телефон початку 2000-х.

Телефон, який багато хто пам’ятає не за камерою, не за додатками і не за інтернетом.

А за тим, що він просто працював.

Його можна було впустити.
Забути.
Покласти в кишеню з ключами.
Носити роками.
І він усе одно виглядав так, ніби ще готовий пережити наступне десятиліття.

Дейв востаннє користувався ним на початку 2000-х.

Потім телефон опинився в коробці.

Пил.
Старі речі.
Забуті кабелі.
Можливо, якісь документи.
І маленький шматок епохи, про який давно ніхто не згадував.

Через 22 роки він вирішив натиснути кнопку ввімкнення.

Просто з цікавості.

Без великих очікувань.

Бо сьогодні ми звикли: якщо телефон пролежав кілька місяців, уже добре, якщо він взагалі подасть ознаки життя.

А тут — понад два десятиліття.

І раптом екран загорівся.

Nokia 3310 увімкнулася.

Наче весь цей час просто чекала.

А найнеочікуваніше було те, що на екрані показувало приблизно 70% заряду батареї.

Так, той самий телефон, який пролежав забутий 22 роки, прокинувся так, ніби його відклали лише вчора.

І люди в мережі не могли в це повірити.

Бо для багатьох Nokia 3310 — це не просто старий мобільний.

Це символ часу, коли техніка була простішою, але здавалася майже невмирущою.

Тоді телефони не жили в постійному стресі від десятків додатків.

Не оновлювалися вночі.
Не грілися від фонових процесів.
Не витрачали заряд на постійне підключення до інтернету.
Не вимагали power bank у сумці.
Не нагадували кожні кілька годин, що їм знову потрібна розетка.

У Nokia була знімна батарея.

Простий екран.

Мінімум функцій.

Жодних соціальних мереж.
Жодних нескінченних сповіщень.
Жодного “оновіть систему зараз або пізніше”.

Вона просто дзвонила.

Надсилала SMS.

І дозволяла грати в “Змійку”.

Але робила це так, що люди досі згадують її з усмішкою.

Бо в тій простоті було щось особливе.

Телефон був не центром життя, а лише інструментом.

Він не вимагав нашої уваги щохвилини.

Не забирав вечори.
Не тримав нас у стрічці новин.
Не змушував перевіряти повідомлення під час розмови.
Не робив світ одночасно близьким і виснажливо гучним.

Він лежав у кишені.

І чекав, коли справді знадобиться.

Можливо, саме тому історія зі старим Nokia так швидко стала вірусною.

Бо це не лише про батарею.

І не лише про міцний корпус.

Це про ностальгію за часом, коли речі створювалися так, ніби мали служити довго.

За часом, коли телефон можна було зарядити — і забути про зарядку на кілька днів.

За часом, коли повідомлення мало вагу, бо їх не було сотні за годину.

За часом, коли ми пам’ятали номери телефонів напам’ять.

Коли SMS треба було писати коротко, бо кожен символ мав значення.

Коли мелодія дзвінка могла бути гордістю.

Коли “завис телефон” звучало майже неймовірно.

А якщо він падав на підлогу, люди спершу хвилювалися не за телефон.

А за підлогу.

Звісно, сучасні смартфони роблять те, про що тоді навіть не мріяли.

Вони зручні.
Потужні.
Неймовірно розумні.

Але є щось кумедне й трохи сумне в тому, що телефон із минулого, забутий у коробці на 22 роки, раптом увімкнувся з 70% заряду — тоді як наш сучасний смартфон може здатися вже в обід.

Nokia 3310 стала легендою не тому, що була найдорожчою.

Не тому, що мала найкращий дизайн.

Не тому, що обіцяла змінити світ.

А тому, що робила одну дуже просту річ:

не здавалася.

І, можливо, саме тому ми досі так любимо ці старі телефони.

Вони нагадують нам про епоху, коли техніка була менш розумною, але іноді значно надійнішою.

Коли речі не ламалися від одного падіння.

Коли батарея не була щоденною драмою.

Коли телефон міг пролежати 22 роки в коробці, прокинутися і ніби сказати:

“Ну що, кому дзвонимо?”

Іноді здається, що Nokia 3310 не була просто телефоном.

Вона була маленьким цегляним символом витривалості.

З минулого.

З кишені нашої молодості.

З часу, коли заряд тримався довше, ніж деякі сучасні стосунки.

І якщо колись речі справді мали характер, то Nokia 3310 точно мала один дуже впертий характер:
вона просто відмовлялася помирати. 📱🔋

#навчання
#безкоштовно
#ШІ

Створити відео із картинки за допомогою штучного інтелекту
https://youtu.be/0eNw_ApPTOw

👨‍🎓👩‍🎓Опитування молодих вчених НАН України
📚Наука очима молоді: дослідження академічного середовища
⌛️1 вересня 2026 р.

💻Інформаційні ресурси РМВ НАН України
➡️Facebook - Instagram - YouTube - Сайт

👉Літня школа (серія вебінарів) для аспірантів та молодих дослідників
📆2 липня — 6 серпня 2026 р.
🕰щочетверга о 10:00

Розбір помилок в написанні публікацій
https://youtu.be/7e0ruC3dtd8