НАУКОВА ОСВІТА

З 29 червня по 3 липня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція HSCI2026.

Вона стане площадкою для обговорення широкого кола проблем розвитку наукової освіти  та обміну передовим досвідом побудови освітньої політики та навчальних програм у галузі фізики, хімії, географії, біології, наук про життя, геології, зоології, ботаніки, екології, археології, астрофізики, математики, робототехніки, інформатики, соціології, психології, наук про здоров'я тощо. Планується розглянути наступні теми: наукова освіта - нові виклики, перспективи та інноваційні рішення; історія науки; роль науки у шкільній освіті; необхідність підтримки практичної науки під час викладання та навчання; науково-дослідницька освіта (IBSE); інтегровані та міждисциплінарні підходи в науковій освіті; розвиток базових навичок дослідження та наукового методу; розвиток мовних та комунікативних навичок, математики та логічного мислення; підтримка позитивного сприйняття науки серед студентів, школярів та в суспільстві; поширення інформації про науково-технічні дослідження; наукова грамотність; навчання науці упродовж життя; етика та соціальна відповідальність; наукова освіта в початкових школах; наукові ярмарки та фестивалі для мотивації; музеї науки та шкільна наукова освіта - поєднання формального та неформального підходів; комп'ютерне моделювання, мультимедійні ІКТ та віртуальні інструменти для наукової освіти; наука та мистецтво; генеративний штучний інтелект в освіті. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка», Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешові (Польща).

Детальніше: http://www.hsci.info/hsci2026/, https://hsci2026.descoberta.pt/

ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

26 червня 2026 року відбудеться вебінар «Трансформація систем оцінювання досліджень: критерії, якість та суспільний вплив».

Він стане площадкою для обговорення актуальних питань підтримки наукової спільноти та дослідницької екосистеми України, а також зміцнення потенціалу для управління науковими проєктами в контексті післявоєнного відновлення. Учасники обговорять різноманітні можливості для співпраці українських дослідників на міжнародному рівні та обміняються досвідом.  Планується розглянути реформи та новації у сфері оцінювання наукових досліджень, які мають на меті підвищення якості науки та поступовий відхід від практик оцінювання, що переважно базуються на кількісних метриках; міжнародні ініціативи у сфері відповідального оцінювання наукової діяльності та сучасні підходи до аналізу суспільного впливу досліджень. Організатори: Національний фонд досліджень України (НФДУ), Асоціація Science Europe (SE).

Детальніше: https://survey.scienceeurope.org/index.php/999818?lang=en, https://www.scienceeurope.org/events/building-capacity-ukrainian-research-ecosystem-webinars, https://nrfu.org.ua/information-resources/events-and-activities/

ОПРИЛЮДНЕНО ОНОВЛЕНИЙ ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ КАТЕГОРІЇ «Б»

Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».

Відповідний наказ МОН від 11 червня 2026 р. № 928 розміщено на офіційному сайті міністерства.  Категорію «Б» сформовано за новими правилами, які передбачають посилені вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. Видання, включені до оновленого «Переліку…» будуть визнаватись фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року. Спершу було сформовано рейтингові списки видань у межах відповідних галузей знань і наукових спеціальностей, які стали робочим інструментом для подальшого розгляду Комісією з питань публікаційної етики. При цьому ураховувались наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті; відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання; достовірність дат надходження, прийняття й публікації статей; прозорість фінансової політики; наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з тотожним змістом; прозорість процедури рецензування; політика академічної доброчесності та публікаційної етики; порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції; політика щодо використання штучного інтелекту; відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання; функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS; повнота метаданих статей (ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу, дат редакційного процесу). Максимальна кількість балів становила 30, а мінімальний поріг для включення до категорії «Б» - 9 балів. Формування оновленого Переліку показало, що в Україні є значний сегмент наукових видань, які вже працюють за сучасними стандартами відкритості, прозорості та відповідальної редакційної політики. Усі видання, включені до «Переліку…», мають відкритий доступ до наукового контенту. Наразі триває експертний розгляд наукових періодичних видань з обмеженим доступом, матеріали яких потребують спеціальної процедури опрацювання. Кожне видання, яке не було включене до Переліку, отримає окреме пояснення із конкретними причинами такого рішення Комісії і після усунення недоліків засновники зможуть знов подати його на розгляд відповідно до встановленої процедури. Також МОН розпочинає щорічний моніторинг видань, включених до «Переліку» для перевірки дотримання чинних вимог.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-opryliudnylo-onovlenyi-perelik-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy-katehorii-b, https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0129-26#Text

ШІ-КОМПЕТЕНТНІСТЬ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ І ВМІТИ

18 червня 2026 року відбудеться вебінар «ШІ-компетентність: що потрібно знати і вміти у 2026 році».

Захід покликаний надати учасникам відповідь на питання, як не просто «бути в темі», а отримати ШІ-навички, які дійсно потрібні для успішної роботи. Планується обговорити наступні питання: у яких задачах ШI вже замінює рутину, а де без людини не обійтися;  чому ШІ часто лякає та не працює так, як очікували; як перестати спостерігати за ШI і почати його використовувати в поточній роботі; чому ШI-компетенції стають новою вимогою роботодавців. Під час вебінару планується розібрати реальні кейси використання ШІ у вирішенні щоденних задач без навичок програмування і задіяння складних інструментів. Організатор - Prometheus.

Детальніше: https://event.webinarjam.com/2q51n/register/ro5l2tw0?webinar_id=212

Вітання найкращим підписникам.
Як і обіцяв, розміщую у відкритому доступі текстову третю частину подкасту "Дисертація без паніки".
Аналізуємо типи наукових керівників, а також обираємо стратегію взаємодії.

Під самим відео https://youtu.be/Wt_hLFxqlrw
Ви можете поділитись власними інсайдами (тобто як плануєте використовувати отриману інформації, або Ваш власний досвід). Перші десять авторів інсайдів отримають доступ до розширенної частини подкасту.

Гарного дня!

#навчання

Батл нейромереж. Яка краща для пошуку наукових джерел?

https://youtu.be/wJBi6qeVBrg?si=XLyX29FbAbU3yFYk

https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-ukrainy-rozpochynaie-pryimannia-i-veryfikatsiiu-danykh?v=6a340ac3cda94

Інструкція - https://nauka.gov.ua/information/nsd/?fbclid=IwY2xjawSg-kdleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZA80MDk5NjI2MjMwODU2MDkAAR42oVNzU5Qbnu4NdpUG-v8EnA3bK27W3DoqojmB18ST7tfbOS3D1Zeb9GKq0Q_aem_DsM5cljsaQGYZ3jcpzaAfQ

ЧИННИКИ ДОВІРИ ДО ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ

29 червня 2026 року відбудеться вебінар «Оприлюднення результатів опитування ОЕСР 2025 року щодо чинників довіри до державних інституцій».

Захід стане площадкою для презентації звіту ОЕСР та обговорення ключових його висновків, підготовлених на основі даних третьої хвилі опитування. Планується розглянути наступні питання: якими є результати опитування; що вони означають для планування й реалізації дії щодо зміцнення довіри до державних інституцій та покращення процесів і результатів державного управління; як уряди можуть використовувати нові дані опитування  у своїй діяльності; як державні інституції працюють над підвищенням довіри в Іспанії; як забезпечити збалансування очікувань та нових горизонтів для зміцнення довіри до державних інституцій. Організатор - Організація економічного співробітництва та розвитку.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/06/launch-of-the-results-of-the-2025-oecd-survey-on-drivers-of-trust-in-public-institutions.html

⚡️ Як вижити викладачу в нових реаліях рейтингування, або що на нас чекає після Постанови КМУ "Деякі питання запровадження процедури рейтингування у Національній системі дослідників України та надання державних стипендій науковим (науково-педагогічним) працівникам, що включені до Національної системи дослідників України" № 678 від 20 травня 2026 року❓
Колеги, Ви вже бачили нову Постанову Кабінету Міністрів № 678 від 20 травня 2026 року? Поки всі завантажені сесією та звітами, у нас під носом кардинально змінюються правила гри в українській науці та вищій освіті.
Намагалась опрацювати "Методику формування рейтингів у Національній системі дослідників України" та "Порядок надання державних стипендій науковим (науково-педагогічним) працівникам, що включені до Національної системи дослідників України" і, чесно кажучи, маю змішані почуття - від легкого стресу до стриманого оптимізму. Давайте спробуємо розібратися, до чого нам усім готуватися.
🔍 Головні інсайти: про що ця постанова?
Держава запускає автоматизований модуль "Національна система дослідників України". Тепер оцінювати нас будуть не паперовими звітами для кафедри, а через єдине цифрове портфоліо. Раз на два роки система формуватиме два рейтинги: загальний та для молодих вчених (до речі, квоти на стипендії між ними поділили чесно - 50/50).
І про приємне, за результатами цього рейтингування 2650 науковців отримуватимуть щомісячну державну стипендію у 12 000 гривень протягом двох років. Сума цілком пристойна, щоб за неї поборотися.
Але тут є величезні підводні камені. Держава окреслила надзвичайно жорсткі "червоні лінії".
🛑 Червоні лінії, які не можна переступати:
Академічна доброчесність - понад усе. Будь-яке зафіксоване порушення - і Ви поза грою.
✒️«Хижацькі» журнали. Забудьте про публікації у виданнях, які за гроші готові надрукувати будь-що без рецензування. Одне таке «сміттєве» джерело - і експертна комісія відхилить вашу заявку.
✒️Штучний інтелект під контролем. Використовувати ШІ для редагування чи перекладу можна, але Ви зобов'язані чітко задекларувати, де й навіщо його застосували. Спроба видати повністю згенерований текст за власне дослідження закінчиться дискваліфікацією.
✒️Обмеження на виїзд. Якщо ви плануєте отримувати стипендію, ви повинні фізично працювати в Україні. Перебування за кордоном сумарно понад 90 днів за останні 12 місяців автоматично позбавляє права на виплату (хоча статус у рейтингу за вами лишиться).
✒️Тотальний бан на зв'язки з агресором. Навіть у міжнародних проєктах частка співавторів звідти не може перевищувати 5%.
💡 Моє бачення, як діяти викладачам вже зараз?
📍Провести аудит цифрового сліду. Перевірити свої профілі в ORCID, Scopus, Google Scholar. Система все підтягуватиме автоматично, тому дані мають бути ідеальними та повністю публічними (приховані профілі не допускаються!).
📍Стратегічно обрати науковий напрям. Податися можна лише за ОДНИМ із 14 напрямів. Подивіться, де ваші бали за останні 3 роки виглядатимуть найсильнішими.
📍Робити ставку на практику та комерціалізацію. Показники, пов'язані з патентами, впровадженням у виробництво та реальними розробками, мають підвищуючий коефіцієнт 2. За однакової кількості балів виграє той, у кого є практичні результати.
📍Молоді вчені - Ваш час. Оскільки під Вас виділено окрему квоту (50% стипендій), конкуренція буде адекватнішою. Навіть якщо під час виплат вам виповниться 35+ років, закон гарантує збереження стипендії до кінця 2-річного терміну.
🤓Отже, система стає жорсткішою, прозорішою та більш цифровізованою. Часи, коли можна було "накрутити" показники сумнівними статтями, остаточно минають. Це виклик, але водночас і хороший шанс для тих, хто дійсно лупає цю скалу і займається реальною наукою.

ВІД РЕЙТИНГІВ ДО РЕПУТАЦІЙНОЇ АНАЛІТИКИ

24 червня 2026 року відбудеться вебінар «Від рейтингів до репутаційної аналітики».

Захід покликаний продемонструвати можливості використання показників ранжування та інструментів дослідницької аналітики для формування кращого розуміння професійної та академічної репутації. На основі загальнодоступних даних та галузевих тенденцій буде продемонстровано, як установи можуть вийти за рамки бальної системи оцінювання, щоб зрозуміти якість дослідницьких екосистем за допомогою даних про репутацію, співпрацю, цитування, вплив на політику, мережі фінансування, міжнародну участь, видимість у ЗМІ тощо; які фактори впливають на видимість, репутацію та стратегічне позиціонування; як приймати обґрунтовані рішення щодо забезпечення видимості досліджень, співпраці та впливу; як розуміти контекст, використовуючи інституційні дані та джерела дослідницької інформації Dimensions та Altmetric; як створити базу доказів, яка підтримує інституційну звітність.  Організатор - Dimensions.

Детальніше: https://www.dimensions.ai/webinars/from-rankings-to-reputation-intelligence/

Повна версія вже у відкритому доступі
https://youtu.be/sp1xiPJPQF4

Деталі - https://mon.gov.ua/news/mon-i-dntb-pochynaiut-tsykl-vebinariv-shchodo-podannia-danykh-do-natsionalnoi-systemy-doslidnykiv?v=6a39545c957c9

24 червня (середа) о 15:00
«Актуалізація профілю ORCID для подання даних»
На вебінарі розберуть критично важливі поля профілю, заповнення інформації про роботу, освіту й публікації, налаштування видимості та виправлення типових помилок.
Вхід у Zoom: https://us02web.zoom.us/j/86317319038?pwd=yEkKYpIKgkFLmt9hpT6S1FJ7G2PhO4.1

25 червня (четвер) о 15:00
«Як правильно заповнити заявку до Національної системи дослідників України»
Йтиметься про роботу з особистим кабінетом в URIS, внесення підтверджених результатів діяльності та детальну інструкцію від експертів МОН і ДНТБ.
Вхід у Zoom: https://us02web.zoom.us/j/81188611689?pwd=XCgPGfQMz5efzPgtW98Iz4kCqJwYgx.1

Рекомендую! Підключитися

Додати стиль ДСТУ в Zotero. Автоматизований перелік джерел інформації.
https://youtu.be/pS_0bXAwhcY

СЕРІЯ  ВЕБІНАРІВ ВІД УКРІНТЕІ

23 та 30 червня 2026 року відбудуться чергові науково-практичні семінари  із серії відкритих онлайн-заходів УкрІНТЕІ.

Вони будуть присвячені актуальним питанням міжнародної співпраці України та розвитку навичок. Зокрема, на тематичному вебінарі  «Проблемні питання цифрової трансформації сфери НТІ в Україні в контексті інтеграції до Європейського Дослідницького Простору» (23 червня 2026 року) будуть представлені результати аналізу системи досліджень та інновацій України з позицій відповідності сучасним вимогам цифрової трансформації та пріоритетам Європейського дослідницького простору. На заході «Soft skills як ресурс успішності особистості: навички, що визначають майбутнє» (30 червня 2026 року) планується розглянути, що таке м’які навички, чому вони стали одними з найважливіших навичок сучасної людини, як емоційний інтелект впливає на комунікацію, рішення та стосунки, чому критичне і креативне мислення є основою адаптації до змін, як розвивати стресостійкість та ефективність у складних ситуаціях,  які саме навички допомагають продуктивній командній роботі, розвивають лідерство та сприяють професійному розвитку. Організатор - Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.

Детальніше:https://www.ukrintei.ua/news/cherhovi-seminary-v-ukrintei-23-i-30-chervnia-2026-r/, https://webinar.ukrintei.ua

САМОПІДТРИМКА ЗАМІСТЬ САМОКРИТИКИ

23 червня 2026 року відбудеться вебінар «Самопідтримка замість самокритики: практичні інструменти на кожен день».

Він стане площадкою для обговорення ряду психологічних питань та людської поведінки, яка спричиняє втому, прокрастинацію, посилює тривогу, ускладнює вирішення проблем. Планується розглянути прості інструменти самопідтримки  (заземлення, «якір реальності», робота з нав’язливими думками та зниження рівня тривоги), поговорити про рутину як опору в повсякденному житті й чинник кращого фізичного та емоційного стану, окреслити методи роботи зі страхом (зміна внутрішніх наративів для розвитку психологічної стійкості), апатією та виснаженням. Організатор - Prometheus.

Детальніше:https://event.webinarjam.com/2q51n/register/xrv1gt3o?webinar_id=216, https://www.facebook.com/prometheusmooc/posts/pfbid0UrTafZKbXPoDFkq2PKEuz4uNe6qgwfiJ5t5TCY7g9UZwYMN1Ke27QhLxVx2U3nEUl?cft[0]=AZZDd3YhnTv8ZCm3_4I-i1Rzqcbv_11yY89o8rKVdm1EzYxdq70Mg6qxSUe0jhLCI3pbZILTvrCtSRil891Z0FnocZl4TcvJzFsMGTAj8r1h-vVqgRTg85HB9lEZwcSefpgMn-FCtdXHd61HrNvvycslXqlB1g5GIJbTBbznZ9MRKN0X_9iZkKMp6XAfLMZ4mDI&tn=%2CO%2CP-R

Для тих, у кого виникають думки про те, чому варто планувати? Або чому краще прокидатись зранку?

Подивіться на зображення. На першому склянка, яка містить пісок, гальку, каміння, а в другій склянці лише галька та пісок, для каміння місця немає.
Не треба мати великого розуму, щоб зрозуміти, що склянка це наш день - у бідного і багатого, у академіка і студента, у робітника та керівника - у кожного склянка може вмістити 1440 хвилин.
Але, чому одні "усе встигають", а інші "постійно в стані надолужування"? Все полягає в плануванні.

Які ми знаємо невірні установки?
Для досягнення успіху треба мати хист, зв'язки, можливості, тощо (потрібне підкресліть), а головне бути спритним. Насправді, треба рухатись швидко. Швидко - це повільно, але постійно. В одній книзі сказано "Коли мені здавалось, що я займаюсь чимось безперспективним та непотрібним, то я йшов дивитись на хвилі". Сотні ударів хвиль не розбивали скелі, але сто перша хвиля розбивала в друзки граніт.

Є великі задачі, які неможливо вирішити. Насправді, найкращий союзник прокрастинації це обсяг задач. Якщо задача здається непідйомною - розбивайте на менші, до тих пір, поки не зможете рухатись в напрямку вирішення.

У кожного свої цілі. Цілі - визначають кінцевий успіх. Насправді, цілі обмежують. Треба досягати не цілі, а будувати систему. Щоб виграти чемпіонат з футболу недостатньо мати гарний склад, або ставити собі на меті виграш. Це необхідна, але недостатня умова. Більш вірно - організація тренувального циклу, налагодження харчування, влаштування відновлювальних процедур, вивчення і розбір гри противника, тощо. Так само, і в своїй діяльності, більш доцільно ставити не мету, а знайти свій напрямок.

Повертаюсь до каміння, гальки, піску. Згідно закону Паркінсона кожна робота потребує стільки часу, скільки на неї відведено, тобто "операційка" з'їсть весь вільний час. Люди - створюють роботу. Кожен підлеглий мріє не про зменшення роботи, а про отримання власного підлеглого. Тому, планування єдиний вихід.

Кілька простих, банальних порад, які працюють.
1) Всі важкі справи на ранок. Не тому що "голова краще працює", а тому що вдень знайдуться охочі до Вашого вільного часу.
2) Слона можна з'їсти, якщо розділити на маленькі шматочки - так само, і великі задачі можна вирішувати, якщо розділити на менші. Спробуйте метод Аластера (варіацій назви багато, але логіка проста).
3) Якщо не виходить сконцентруватись - спробуйте метод Pomodoro. Тут повна свобода - 25/5, 50/10 - байдуже. Головне 3-4 цикли під час яких Ви займаєтесь вирішенням проблеми. Мозок не зможе більше 5 хвилин перебувати наодинці з пустим аркушем. Лінь - це відсутність мети.

Сподіваюсь, що цей допис додав мотивації.
Тихої ночі!