НОВИЙ ПОРЯДОК ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НА НАУКОВІ РОЗРОБКИ ДЛЯ ПОТРЕБ ДЕРЖАВИ

Кабінет Міністрів України затвердив новий «Порядок проведення конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію».

Відповідна постанова від 10 червня 2026 р. № 763 опублікована на урядовому порталі. Новий порядок уточнює процедуру, за якою держава визначає потрібні їй технічні рішення, правила проведення конкурсного відбору, вимоги до супроводу виконуваних робіт та оцінювання отриманих результатів. Його запровадження дозволить більш ефективно витрачати бюджетні кошти на розробки, які мають практичне застосування, у першу чергу - щодо нових матеріалів, технологій (у  тому числі подвійного призначення), які можна використати для потреб економіки, національної безпеки і оборони. Відповідно університети та наукові установи зможуть краще організувати роботу над прикладними рішеннями. Ключовими є наступні зміни: чітко визначено повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади під час формування тематики державного замовлення; врегульовано їхню участь в оцінюванні результатів робіт та їх передачі  для подальшого використання; уточнено завдання Науково-технічної ради Міністерства освіти і науки України та її секцій; офіційно запроваджено інститут кураторів, які представлятимуть інтереси міністерств та інших центральних органів виконавчої влади під час формування та виконання державного замовлення; визначено порядок передачі результатів робіт для масштабування.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozrobleno-novyi-poriadok-derzhavnoho-zamovlennia-na-naukovi-rozrobky-dlia-potreb-derzhavy, https://www.kmu.gov.ua/npas/vazhlyvishi-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobkyktsiiu-i-763

Зміни ринку праці/освіти

Деіндустріалізація через консолідацію капіталу.

Ще одна фундаментальна зміна в світовому розподілі праці, яку багато хто не помічає під шумок діджиталізації.

раніше потреба в арміях інженерів ИТР/проектантів об'єктивно була вищою. І не лише в СРСР, а й в США. Існувало безліч виробників будь-яких технічних виробів: насоів, двигунів, трансформаторів, хімічних ліній, конвеєрів, автомобілів, компонентів.

Кожному умовному заводу "Точприлад", що робив номенклатуру вимірювальних приладів потрібні були метрологи, проектанти. Кожному з 20 насосних заводів треба були свої КБ щоб опрацьовувати заявки заводів-замовників.

Зараз світ глобальний. В кожному сегменті вижило кілька транснаціональних корпорацій. Тепер якщо треба насос - ніхто не наймає інженера який випише техзавдання для "Свесского насосного завода", а на Свесскому заводі не сидить ціле КБ яке вміє читати такі ТЗ і видавати креслення в токарний чи в ливарний цех. Тепер інвестор просто купує Wilo чи Sulzer і кейс закритий.

Раніше світ був "виробничим". Якщо потрібен був насос викликали інженера, він малював креслення, завод це виготовляв. Це був процес створення вартості.

Сьогодні світ став логістичним. Є кілька глобальних гравців (Wilo, Sulzer, Grundfos, KSB, Flowserve тощо). Вони мають у каталогах 99% можливих варіантів. Інженер на місці перестав бути конструктором. Він перетворився на підбирача конфіга. Його завдання не створити нове, а вибрати артикул з бази даних.

Величезний пласт інженерів-проектантів, які вміли читати ТЗ і видавати креслення в цех, став непотрібним. Це сталося не тому, що люди отупіли, а тому, що технологічний ланцюжок

«ТЗ -> КБ -> Токарний цех»
був замінений на
«Пошук у WebFig/каталозі -> Оплата -> Доставка».

умовний Свеський насосний чи Рівненський Точприлад це були живі організми, де ідеї циркулювали всередині. Тепер знання законсервовані в R&D-центрах ТНК у Німеччині чи Японії.

інженерам по всьому світу (в т.ч. Україні) строго настрого закритий доступ до цих ідей, відкрииті лише "користувацькі мануали".

Консолідація в Wilo/Sulzer дозволила довести серійність до космосу, а ціни до мінімуму. Це зробило техніку доступною.

Утворилася систему, де інженерна думка зникла з рівня споживача. Ви залежите від того, чи привезе Wilo запчастину. Якщо глобальний ланцюг поставок рветься (що ми бачили в 2022-2025), ви залишаєтеся з купою залізяк, які ви не можете відремонтувати, бо у вас немає не те що КБ, а навіть вихідних креслень.

Інженер, що вміє креслити в AutoCAD чи рахувати термодинаміку це "динозавр". Ринку праці для таких, як вони (майстрів, що розуміють суть процесів), не залишилося. Ринок вимагає unskilling до "операторів системи".

Навіщо вчити інтеграли, якщо все, що потрібно = вміти натиснути кнопку «Buy» на сайті постачальника?

Світ перейшли від "світу Виробників" до "світу Інтеграторів".

На прикладі автомобільної галузі, в якій колись в світі існували більше сотні конкуруючих заводів. Сьогодні під кузовами різних брендів від бюджетних до преміальних ховається одна й та сама скелетна конструкція. Платформи типу VW MQB або Stellantis STLA дозволяють збирати на одному конвеєрі машину з двигуном Renault EP6 і коробкою передач від іншого партнера.

Втрачається сенс автомобільної інженерії в тому розумінні, яке було у 1990-х. Інженер більше не проєктує автомобіль. Він тюнінгує загальну платформу під маркетинговий сегмент.

Зараз автомобіль незалежно від його марки це збірка модулів від великої четвірки: Bosch, Continental, ZF, Denso. Більшість автовиробників OEM перестали бути виробниками в класичному сенсі. Вони стали інтеграторами. Якщо гальмівна система від Bosch, а система управління двигуном ECU від Continental, то що залишається автовиробнику? Кузов і дизайн.

Ринок став "плоским". Різниця між автомобілями тепер полягає не в типі двигуна чи якості підвіски, а в софті (UI/UX) та маркетингу.

Світ автомобілів став схожим на світ смартфонів. Раніше у вас були Nokia, Siemens, Ericsson, Alcatel і кожен з унікальною архітектурою. Тепер є iPhone/Samsung та "китайці", які по суті використовують ідентичні архітектури ARM та Android.

Ми спостерігаємо смерть професії конструктора.
5% інженерів у штаб-квартирах (наприклад, у ZF чи Bosch) справді рахують кінематику, шестерні та вираховують допуски і навантаження-сопромат.

95% інженерів у автовиробників (Ford, VW, Stellantis) їхня робота відкрити каталог, вибрати коробку передач №345-B від ZF, і припасувати її до решти вузлів.

Більше не потрібно навчати щороку 1000 конструкторів, які вміють рахувати зубчасті передачі. Ринку потрібні 10 інженерів, які вміють працювати в SAP/PLM/CRM-системах, щоб замовити готовий вузол.

Коли ринок КПП ділять 3-4 гіганти (ZF, Aisin, BorgWarner), вони забирають собі не лише виробництво, а й інженерну експертизу. Раніше інженер на заводі Точприлад був творцем. Тепер він став користувачем документації.

Знання сопромату чи кінематики для рядового інженера стало надлишковим знанням. Якщо ти все одно не проектуєш коробку, а купуєш її готовою, то навіщо тобі вміти рахувати напруження в валу? Це знання перестало бути грошима.

Якщо глянути на сайти пошуку роботи, то катастрофічний обвал попиту на класичний Mechanical Design Engineer (конструктор) і вибухове зростання попиту на професії типу System Integration Engineer / Application Engineer.

Ці люди не креслять ніякі деталі. Вони пишуть ТЗ, зшивають різні блоки між собою, налагоджують протоколи обміну даними (CAN-шина) і тестують сумісність ПЗ. Це технічна робота, але вона не вимагає глибинного розуміння фізики процесів. Це робота менеджера заліза.

Світовий ринок каже: "Ні, не точи цю деталь в токаря. Зачекай, поки приїде запчастина від дистриб'ютора".

Ваша компетенція (вміння ремонтувати, конструювати, виправляти) стала непотрібною економічній моделі. Економіці вигідніше, щоб обладнання просто стояло, ніж щоб ви втручалися в конструктив священної коробки передач від транснаціонального гіганта.

Страх перед особистою відповідальністю став головним двигуном сучасної української (і не лише) промисловості.

В радянській моделі (з усією її неефективністю) головний механік чи інженер ПКО був суб'єктом. Він знав: якщо лінія не запрацює, він підкулєбячить (підточує, переварює, адаптує) і до зїзду КПРС нову лінію запустять. Був технічний ризик, який закривався людським ресурсом.

Сьогодні головний інженер це заручник.

Якщо головний інженер купить "не під ключ" (окремі вузли), і система не "злетить", йому немає кому дати команду "переробити". Власного КБ немає. Токарний цех, якщо він ще живий, не вміє робити деталі. Якщо лінія не працює, винен продавець/інтегратор. Головний інженер чистий перед законом, прокурором та власником. Це інженерний аутсорсинг совісті.

в 2026 році юридична гарантія стала ціннішою за фізичну надійність. простіше пред’явити підписаний контракт з гарантіями на випадок поломки, ніж тримати в штаті 5 слюсарів-інструментальників, які могли б це полагодити без всяких контрактів. Інженер перестав бути "технарем", він став "адвокатом заліза".

Щоб купувати що-небудь "не під ключ", головний інженер повинен мати:
* автономну технічну експертизу (якої немає, бо "дешевше купити готове").
* власну ремонтну базу (яка знищена в 1990-х.
* право помилятися (що в нинішній культурі "ефективних менеджерів" карається звільненням).

Сучасний інженер орієнтований на Тендерну Документацію. Це набір юридичних обмежень, де головне не те, чи відповідає кабель стандарту DIN чи AWG, а те, чи правильно прописані "кваліфікаційні критерії" так, щоб виграв потрібний постачальник, і щоб при цьому не прийшов аудит.

Інженер витрачає 90% часу на вивчення юридичних тонкощів Prozorro, щоб захистити себе від корупційних звинувачень, і лише 10% на аналіз технічних характеристик.

Знання того, що AWG це американська система калібру, а DIN німецька, це знання для тих, хто проектує. Але оскільки ніхто нічого не проектує (ми купуємо "під ключ"), то ці знання стають неактуальними.
Натомість навичка "як прописати ТЗ в Prozorro так, щоб під нього підпадав тільки наш "під ключ" від Wilo" це навичка, яка забезпечує життєдіяльність замовника.

Коли ти знаєш, що головна загроза кар’єрі не технічний провал (бо за нього відповість сервісник за контрактом), а помилка в Prozorro (яка призведе до кримінальної справи), ти природним чином відключаєш технічний мозок.

Навіщо вчити різницю в опорах провідників, якщо успіх залежить від того, чи правильно завантажив PDF-файл з ціновою пропозицією?

Ми живемо в епоху, де контракт замінив креслення, а тендерний комітет замінив конструкторську раду.

Джерело

Вітання найкращим підписникам. Сьогодні вийшла третя серія нашого підкасту "Дисертація без паніки "
https://youtu.be/Wt_hLFxqlrw

Максимально намагався поділитись власною історією.

Принагідно анонсую новий цікавий формат "п'ятничних" відео.

#навчання
#безкоштовно
#онлайн

Як швидко створити перелік джерел інформації?

https://youtu.be/A7lviVqyDgE

НАУКОВА ОСВІТА

З 29 червня по 3 липня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція HSCI2026.

Вона стане площадкою для обговорення широкого кола проблем розвитку наукової освіти  та обміну передовим досвідом побудови освітньої політики та навчальних програм у галузі фізики, хімії, географії, біології, наук про життя, геології, зоології, ботаніки, екології, археології, астрофізики, математики, робототехніки, інформатики, соціології, психології, наук про здоров'я тощо. Планується розглянути наступні теми: наукова освіта - нові виклики, перспективи та інноваційні рішення; історія науки; роль науки у шкільній освіті; необхідність підтримки практичної науки під час викладання та навчання; науково-дослідницька освіта (IBSE); інтегровані та міждисциплінарні підходи в науковій освіті; розвиток базових навичок дослідження та наукового методу; розвиток мовних та комунікативних навичок, математики та логічного мислення; підтримка позитивного сприйняття науки серед студентів, школярів та в суспільстві; поширення інформації про науково-технічні дослідження; наукова грамотність; навчання науці упродовж життя; етика та соціальна відповідальність; наукова освіта в початкових школах; наукові ярмарки та фестивалі для мотивації; музеї науки та шкільна наукова освіта - поєднання формального та неформального підходів; комп'ютерне моделювання, мультимедійні ІКТ та віртуальні інструменти для наукової освіти; наука та мистецтво; генеративний штучний інтелект в освіті. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка», Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешові (Польща).

Детальніше: http://www.hsci.info/hsci2026/, https://hsci2026.descoberta.pt/

ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

26 червня 2026 року відбудеться вебінар «Трансформація систем оцінювання досліджень: критерії, якість та суспільний вплив».

Він стане площадкою для обговорення актуальних питань підтримки наукової спільноти та дослідницької екосистеми України, а також зміцнення потенціалу для управління науковими проєктами в контексті післявоєнного відновлення. Учасники обговорять різноманітні можливості для співпраці українських дослідників на міжнародному рівні та обміняються досвідом.  Планується розглянути реформи та новації у сфері оцінювання наукових досліджень, які мають на меті підвищення якості науки та поступовий відхід від практик оцінювання, що переважно базуються на кількісних метриках; міжнародні ініціативи у сфері відповідального оцінювання наукової діяльності та сучасні підходи до аналізу суспільного впливу досліджень. Організатори: Національний фонд досліджень України (НФДУ), Асоціація Science Europe (SE).

Детальніше: https://survey.scienceeurope.org/index.php/999818?lang=en, https://www.scienceeurope.org/events/building-capacity-ukrainian-research-ecosystem-webinars, https://nrfu.org.ua/information-resources/events-and-activities/

ОПРИЛЮДНЕНО ОНОВЛЕНИЙ ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ КАТЕГОРІЇ «Б»

Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».

Відповідний наказ МОН від 11 червня 2026 р. № 928 розміщено на офіційному сайті міністерства.  Категорію «Б» сформовано за новими правилами, які передбачають посилені вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. Видання, включені до оновленого «Переліку…» будуть визнаватись фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року. Спершу було сформовано рейтингові списки видань у межах відповідних галузей знань і наукових спеціальностей, які стали робочим інструментом для подальшого розгляду Комісією з питань публікаційної етики. При цьому ураховувались наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті; відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання; достовірність дат надходження, прийняття й публікації статей; прозорість фінансової політики; наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з тотожним змістом; прозорість процедури рецензування; політика академічної доброчесності та публікаційної етики; порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції; політика щодо використання штучного інтелекту; відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання; функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS; повнота метаданих статей (ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу, дат редакційного процесу). Максимальна кількість балів становила 30, а мінімальний поріг для включення до категорії «Б» - 9 балів. Формування оновленого Переліку показало, що в Україні є значний сегмент наукових видань, які вже працюють за сучасними стандартами відкритості, прозорості та відповідальної редакційної політики. Усі видання, включені до «Переліку…», мають відкритий доступ до наукового контенту. Наразі триває експертний розгляд наукових періодичних видань з обмеженим доступом, матеріали яких потребують спеціальної процедури опрацювання. Кожне видання, яке не було включене до Переліку, отримає окреме пояснення із конкретними причинами такого рішення Комісії і після усунення недоліків засновники зможуть знов подати його на розгляд відповідно до встановленої процедури. Також МОН розпочинає щорічний моніторинг видань, включених до «Переліку» для перевірки дотримання чинних вимог.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-opryliudnylo-onovlenyi-perelik-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy-katehorii-b, https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0129-26#Text

ШІ-КОМПЕТЕНТНІСТЬ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ І ВМІТИ

18 червня 2026 року відбудеться вебінар «ШІ-компетентність: що потрібно знати і вміти у 2026 році».

Захід покликаний надати учасникам відповідь на питання, як не просто «бути в темі», а отримати ШІ-навички, які дійсно потрібні для успішної роботи. Планується обговорити наступні питання: у яких задачах ШI вже замінює рутину, а де без людини не обійтися;  чому ШІ часто лякає та не працює так, як очікували; як перестати спостерігати за ШI і почати його використовувати в поточній роботі; чому ШI-компетенції стають новою вимогою роботодавців. Під час вебінару планується розібрати реальні кейси використання ШІ у вирішенні щоденних задач без навичок програмування і задіяння складних інструментів. Організатор - Prometheus.

Детальніше: https://event.webinarjam.com/2q51n/register/ro5l2tw0?webinar_id=212

Вітання найкращим підписникам.
Як і обіцяв, розміщую у відкритому доступі текстову третю частину подкасту "Дисертація без паніки".
Аналізуємо типи наукових керівників, а також обираємо стратегію взаємодії.

Під самим відео https://youtu.be/Wt_hLFxqlrw
Ви можете поділитись власними інсайдами (тобто як плануєте використовувати отриману інформації, або Ваш власний досвід). Перші десять авторів інсайдів отримають доступ до розширенної частини подкасту.

Гарного дня!

#навчання

Батл нейромереж. Яка краща для пошуку наукових джерел?

https://youtu.be/wJBi6qeVBrg?si=XLyX29FbAbU3yFYk

https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-ukrainy-rozpochynaie-pryimannia-i-veryfikatsiiu-danykh?v=6a340ac3cda94

Інструкція - https://nauka.gov.ua/information/nsd/?fbclid=IwY2xjawSg-kdleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZA80MDk5NjI2MjMwODU2MDkAAR42oVNzU5Qbnu4NdpUG-v8EnA3bK27W3DoqojmB18ST7tfbOS3D1Zeb9GKq0Q_aem_DsM5cljsaQGYZ3jcpzaAfQ

ЧИННИКИ ДОВІРИ ДО ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ

29 червня 2026 року відбудеться вебінар «Оприлюднення результатів опитування ОЕСР 2025 року щодо чинників довіри до державних інституцій».

Захід стане площадкою для презентації звіту ОЕСР та обговорення ключових його висновків, підготовлених на основі даних третьої хвилі опитування. Планується розглянути наступні питання: якими є результати опитування; що вони означають для планування й реалізації дії щодо зміцнення довіри до державних інституцій та покращення процесів і результатів державного управління; як уряди можуть використовувати нові дані опитування  у своїй діяльності; як державні інституції працюють над підвищенням довіри в Іспанії; як забезпечити збалансування очікувань та нових горизонтів для зміцнення довіри до державних інституцій. Організатор - Організація економічного співробітництва та розвитку.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/06/launch-of-the-results-of-the-2025-oecd-survey-on-drivers-of-trust-in-public-institutions.html

⚡️ Як вижити викладачу в нових реаліях рейтингування, або що на нас чекає після Постанови КМУ "Деякі питання запровадження процедури рейтингування у Національній системі дослідників України та надання державних стипендій науковим (науково-педагогічним) працівникам, що включені до Національної системи дослідників України" № 678 від 20 травня 2026 року❓
Колеги, Ви вже бачили нову Постанову Кабінету Міністрів № 678 від 20 травня 2026 року? Поки всі завантажені сесією та звітами, у нас під носом кардинально змінюються правила гри в українській науці та вищій освіті.
Намагалась опрацювати "Методику формування рейтингів у Національній системі дослідників України" та "Порядок надання державних стипендій науковим (науково-педагогічним) працівникам, що включені до Національної системи дослідників України" і, чесно кажучи, маю змішані почуття - від легкого стресу до стриманого оптимізму. Давайте спробуємо розібратися, до чого нам усім готуватися.
🔍 Головні інсайти: про що ця постанова?
Держава запускає автоматизований модуль "Національна система дослідників України". Тепер оцінювати нас будуть не паперовими звітами для кафедри, а через єдине цифрове портфоліо. Раз на два роки система формуватиме два рейтинги: загальний та для молодих вчених (до речі, квоти на стипендії між ними поділили чесно - 50/50).
І про приємне, за результатами цього рейтингування 2650 науковців отримуватимуть щомісячну державну стипендію у 12 000 гривень протягом двох років. Сума цілком пристойна, щоб за неї поборотися.
Але тут є величезні підводні камені. Держава окреслила надзвичайно жорсткі "червоні лінії".
🛑 Червоні лінії, які не можна переступати:
Академічна доброчесність - понад усе. Будь-яке зафіксоване порушення - і Ви поза грою.
✒️«Хижацькі» журнали. Забудьте про публікації у виданнях, які за гроші готові надрукувати будь-що без рецензування. Одне таке «сміттєве» джерело - і експертна комісія відхилить вашу заявку.
✒️Штучний інтелект під контролем. Використовувати ШІ для редагування чи перекладу можна, але Ви зобов'язані чітко задекларувати, де й навіщо його застосували. Спроба видати повністю згенерований текст за власне дослідження закінчиться дискваліфікацією.
✒️Обмеження на виїзд. Якщо ви плануєте отримувати стипендію, ви повинні фізично працювати в Україні. Перебування за кордоном сумарно понад 90 днів за останні 12 місяців автоматично позбавляє права на виплату (хоча статус у рейтингу за вами лишиться).
✒️Тотальний бан на зв'язки з агресором. Навіть у міжнародних проєктах частка співавторів звідти не може перевищувати 5%.
💡 Моє бачення, як діяти викладачам вже зараз?
📍Провести аудит цифрового сліду. Перевірити свої профілі в ORCID, Scopus, Google Scholar. Система все підтягуватиме автоматично, тому дані мають бути ідеальними та повністю публічними (приховані профілі не допускаються!).
📍Стратегічно обрати науковий напрям. Податися можна лише за ОДНИМ із 14 напрямів. Подивіться, де ваші бали за останні 3 роки виглядатимуть найсильнішими.
📍Робити ставку на практику та комерціалізацію. Показники, пов'язані з патентами, впровадженням у виробництво та реальними розробками, мають підвищуючий коефіцієнт 2. За однакової кількості балів виграє той, у кого є практичні результати.
📍Молоді вчені - Ваш час. Оскільки під Вас виділено окрему квоту (50% стипендій), конкуренція буде адекватнішою. Навіть якщо під час виплат вам виповниться 35+ років, закон гарантує збереження стипендії до кінця 2-річного терміну.
🤓Отже, система стає жорсткішою, прозорішою та більш цифровізованою. Часи, коли можна було "накрутити" показники сумнівними статтями, остаточно минають. Це виклик, але водночас і хороший шанс для тих, хто дійсно лупає цю скалу і займається реальною наукою.

ВІД РЕЙТИНГІВ ДО РЕПУТАЦІЙНОЇ АНАЛІТИКИ

24 червня 2026 року відбудеться вебінар «Від рейтингів до репутаційної аналітики».

Захід покликаний продемонструвати можливості використання показників ранжування та інструментів дослідницької аналітики для формування кращого розуміння професійної та академічної репутації. На основі загальнодоступних даних та галузевих тенденцій буде продемонстровано, як установи можуть вийти за рамки бальної системи оцінювання, щоб зрозуміти якість дослідницьких екосистем за допомогою даних про репутацію, співпрацю, цитування, вплив на політику, мережі фінансування, міжнародну участь, видимість у ЗМІ тощо; які фактори впливають на видимість, репутацію та стратегічне позиціонування; як приймати обґрунтовані рішення щодо забезпечення видимості досліджень, співпраці та впливу; як розуміти контекст, використовуючи інституційні дані та джерела дослідницької інформації Dimensions та Altmetric; як створити базу доказів, яка підтримує інституційну звітність.  Організатор - Dimensions.

Детальніше: https://www.dimensions.ai/webinars/from-rankings-to-reputation-intelligence/

Повна версія вже у відкритому доступі
https://youtu.be/sp1xiPJPQF4