Ukrainian Science Channel
1.07K subscribers
1.24K photos
102 videos
471 files
2.84K links
На цьому каналі ви знайдете корисну добірку наукових конференцій: Міжнародного, Всеукраїнського, Регіонального рівнів. А також публікація статей у наукових журналах та участь в освітніх вебінарах. Та цікаві факти з історії і життя.
Download Telegram
Поки західні топ-університети мають розкіш повертатися до паперових зошитів та фізичних аудиторій, велика кількість університетів на прифронтових територіях змушена шукати рішення в умовах тотального онлайну, де класичний прокторинг часто є технічно чи логістично неможливим. Це ставить перед нами унікальне завдання - не намагатися наздогнати ШІ методами заборон, а трансформувати саму філософію оцінювання, створюючи такі завдання, де ШІ стає не інструментом для списування, а партнером у дослідженні, а критерії успіху зміщуються з простого відтворення знань на здатність до критичного аналізу та розв'язання складних, нестандартних задач. Цікаво, чи вдасться нам така фундаментальна трансформація?

Джерело
ORCID ЯК ОСНОВА СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДЛЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕПОЗИТОРІЇВ

26 травня 2026 року у серії заходів щодо розвитку е-інфраструктури України та запровадження міжнародних стандартів відкритої науки відбудеться перший вебінар «ORCID як основа сучасної наукової ідентифікації для інституційних репозиторіїв».

Планується обговорити наступні питання: що таке ORCID та як функціонує цей ідентифікатор; чому міжнародні наукові видавництва, грантові програми та репозитарії вимагають використання ORCID; як ORCID допомагає уникнути проблем неоднозначної ідентифікації авторів; як інтегрувати ORCID у репозитарні системи, побудовані на програмному забезпеченні DSpace і EPrints; як працює ORCID authentication workflows; яким чином ORCID взаємодіє з іншими складовими інфраструктури відкритої науки; як забезпечити коректний опис авторів, афіліацій та наукових результатів; які міжнародні практики впровадження ORCID використовуються університетами та науковими установами ЄС. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSelx_pPnAWtnhlZogv8MZd0jZO-vFDoHNhb7P7IgihOa5o3mw/viewformhttps://t.me/kpi_library/5210
👍2
ШІ ТА АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ: ВОЛЯ ТА СВІДОМІСТЬ

26 травня  2026 року в межах курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн лекція «ШІ та академічна доброчесність: воля та свідомість».

Захід покликаний стати площадкою для обговорення актуальних питань академічної етики. Планується розглянути співвідношення понять «етика» та «доброчесність»; хто винний в академічних порушеннях; генеративний штучний інтелект як асистент у роботі – як його використовувати; доброчесність при  використанні ГШІ - відповіді на найбільш поширені питання про доброчесність. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://www.library.kpi.ua/shi-ta-akademichna-dobrochesnist-volya-ta-svidomist, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScQdgCmgRggQk-XICPUBBNU2RTFynuqioQG2LbeUh3aah2A9Q/viewform, https://t.me/kpi_library/5199
Ukrainian Science Channel pinned «Штучний інтелект у наукових публікаціях 2026: як уникнути Desk Reject https://forms.gle/EFDgRWNgdn216uTE7 сайт»
#новини 1. 99% керівників кажуть, що ШІ призведе до скорочень. Дев'яносто дев'ять. Тобто буквально всі, окрім одного дивака, який, мабуть, випадково натиснув не ту кнопку. Коли 99% начальників синхронно кивають в один бік — це вже не прогноз, це план. При цьому лише 32% вважають, що їхні люди взагалі вміють працювати з ШІ. Тобто схема проста: спочатку звільнимо, потім розберемося. Класика корпоративного менеджменту, просто тепер із модним словом у презентації.
2. Увесь ріст S&P 500 за останні два роки — це, по суті, Nvidia і друзі. Прибери чипмейкерів та ШІ-інфраструктуру — і від 41% прибутковості залишається 16%, що приблизно дорівнює тому, що давали нудні казначейські облігації. При цьому ШІ-компанії — це вже 45% капіталізації індексу та 85% його прибутковості з початку року. Тобто мільйони людей, які «просто купують індекс», насправді роблять концентровану ставку на те, що витрати на ШІ-інфраструктуру будуть зростати вічно. Вони просто про це не знають.
3. Кібербезпека — одна з небагатьох сфер, де ШІ одночасно і вбиває, і створює робочі місця. Anthropic випустив модель, яка знаходить баги двадцятирічної давнини, OpenAI у відповідь — свою, для захисту. Обидві роздали «лише перевіреним партнерам», звісно. Тим часом 45% коду, написаного ШІ, сам по собі дірявий. Тобто одні моделі генерують вразливості, інші їх шукають, а людей наймають розгрібати те, що між ними. Вакансій +11%, запити на спеціалістів з безпеки зросли в п'ять-сім разів. Гарно влаштувалися.
4. Дженсен Хуанг продає GPU на мільярди і каже батькам: «розслабтеся, нехай діти вчать що хочуть, ШІ всім допоможе». Вабі-сабі, сторітелінг, краса недосконалості — звучить як TED-talk для тривожних мам. При цьому той самий Хуанг через тиждень випускникам: «вас замінить не ШІ, а людина з ШІ». Тобто не важливо, що вчити, але вчити ШІ — обов'язково. Головний продавець лопат у золоту лихоманку радить не переживати про золото.
5. Альтман каже, що апокаліпсису робочих місць не буде, і він «радий, що помилився». Соломон із Goldman Sachs киває. Звучить заспокійливо, тільки от коли CEO компанії, що продає ШІ, каже «не бійтеся, все буде добре» — це приблизно як тютюнова компанія спонсорує дослідження про користь куріння. Тим часом власні аналітики Goldman тихо пишуть про автоматизацію 25% робочих годин за десятиліття. Але це, звісно, «еволюція», а не апокаліпсис. Різниця, мабуть, в інтонації.
6. Figure AI заходить на склади JCPenney з гуманоїдними роботами — сортувати та пакувати посилки. Звучить як прорив, але якщо придивитися: інвестор Brookfield вклався і у Figure, і в Catalyst Brands (материнську компанію JCPenney). Тобто одна портфельна компанія купує в іншої портфельної компанії. Класична схема, коли «комерційний контракт» — це по суті перекладання грошей всередині одного гаманця. 250 тисяч посилок у лабораторних умовах — красиво, але склад у Ріно — це не шоурум у Саннівейлі.
7. Майже дві тисячі людей звільнено в одному тільки Вашингтоні за неповний рік — і це все під соусом «півот у ШІ». Розробники, дата-саєнтисти, продакт-менеджери — рівно ті, хто, здавалося б, і мав цей ШІ будувати. Але ні, їх замінюють не роботами, а «новоствореними командами». Тобто одних вигнали, інших пересадили, а Цукерберг пообіцяв, що до кінця 2026-го більше не буде. Ну, до наступної записки.
8. Китай за березень відвантажив на експорт 68 гігават сонячних панелей — це приблизно вся Іспанія цілком, за один місяць. А в себе вдома поставив у квітні 9,5 ГВт замість минулорічних 45. Падіння на 79%. Класична схема: наклепали стільки, що власний ринок захлинувся, маржа в інсталяторів здохла — і тепер усе це добро летить в Африку та Південно-Східну Азію, де енергетична криза робить людей менш вибагливими до цін. Працює, поки працює.
9. Північна Корея відзвітувала, що встромила ШІ в крилаті ракети. Кім особисто приїхав подивитися і висловив «глибоке задоволення». Що саме там за ШІ — не уточнюється, але звучить переконливо.
Особливо на фоні того, що країна не може нагодувати своє населення, зате активно будує «неприступну фортецю» на кордоні і клепає 155-мм гаубиці. Переговори з будь-ким давно мертві, тож єдиний співрозмовник Пхеньяна тепер — Москва. Затишно.
10. Claude Code за пару місяців перетворився з «іще одного ШІ-інструменту» на те, навколо чого стартапи реально будують процеси. Cursor, який ще вчора був улюбленцем, уже «відходить на другий план» — так прямо і кажуть засновники. Microsoft тим часом судомно відбирає у своїх інженерів ліцензії на Claude Code і пересаджує на власний Copilot CLI. Що, загалом, говорить про Claude Code більше, ніж будь-який огляд.
11. ФБР тепер офіційно вважає невдоволення ШІ різновидом екстремізму. Тисяча сторінок виточених документів, нова категорія загроз, якої раніше не існувало, — і все це акурат після того, як хтось кинув коктейль Молотова в будинок Альтмана. Зручно: спочатку технології лізуть у кожну шпарину твого життя, а потім, якщо тобі це не подобається, ти потенційний терорист. Класична схема — спочатку проблема, потім реакція, потім контроль за реакцією.
12. Robinhood тепер дозволяє ШІ-агентам торгувати акціями за вас. Підключаєш Claude або ChatGPT, даєш доступ до рахунку — і воно саме купує та продає. При цьому Robinhood чесно пише: агенти можуть помилятися, неправильно розуміти інструкції та поводитися непередбачувано. А відповідальність за збитки — повністю на користувачеві. Тобто схема така: ми дали мавпі кнопку, але якщо що — ви самі винні, що дали мавпі кнопку.
13. Три новини, одна думка: всі раптом зрозуміли, що ШІ — це серйозно, але кожен реагує по-своєму. Один мільярдер вкладає мільярд у школу, де діти нібито проходять рік за 22 години (звучить як реклама курсів «англійська за 3 дні»). Інший згодував мовній моделі тринадцять років своїх угод і тепер сам трохи нервує.
14. Американський ринок житла зараз — це коли іпотека 6,5%, мідь на історичному максимумі, пиломатеріали під тарифами, нафта за $95, а ціни на будинки при цьому ростуть на жалюгідні 0,7% на рік. Тобто ти платиш більше за все — і при цьому навіть не накопичуєш equity (власний капітал). Споживча впевненість логічно повзе вниз, забудовники рахують збитки, а покупці просто стоять і дивляться. Класична ситуація, коли всі чекають, що хтось кліпне першим.
15. ЄС проголосував за те, щоб обнулити мита на американські товари і погодитися на 15% тарифів Трампа на свої. Це називається «угода». Підписали на гольф-курорті Трампа в Шотландії — і це не сатира, це буквально так. Дедлайн — 4 липня, день народження Америки, тому що символізм важливіший за економіку. Є захисне застереження: якщо до 2026-го американці не знизять мита на сталь, ЄС може все заморозити. Може. Теоретично.
16. GPT-5 сам спроєктував і провів 36 тисяч експериментів, скоротивши витрати на 40%. Google DeepMind публікує в Nature систему, яка генерує наукові гіпотези за години замість місяців. Роботи Figure AI гарують на складі 36 годин без перерви. Усе це в одній новинній стрічці за один день. Не через десять років, не «в перспективі» — зараз. Вчені поки потрібні, але відчуття таке, ніби їм уже підсувають стілець до краю столу.
17. Краса яка: кібератаки з ШІ зростають на 89% на рік, злам займає 29 хвилин, а головна кіберагенція країни втрачає третину співробітників і пів мільярда доларів бюджету. І тут же сенатор вносить законопроєкт про «міжвідомчу робочу групу». Тобто відповідь на те, що будинок горить — створити комісію з вивчення вогню. Причому керувати нею має та сама агенція, яку щойно випотрошили.
18. Нафтовики подвоїли прибуток, бензин на максимумі за чотири роки, а CEO Shell на дзвінку з інвесторами називає виплати акціонерам «непохитними». 23 мільярди доларів надлишкового прибутку за місяць конфлікту — і при цьому Chevron скорочує буріння. Тобто схема проста: ціни ростуть, видобуток не нарощуємо, гроші — акціонерам, а на заправці $6.14 за галон у Каліфорнії. Жодної змови, просто бізнес працює рівно так, як повинен, — на свою користь.
19. Три компанії з сукупною оцінкою більше $3 трлн збираються на біржу практично одночасно — SpaceX, OpenAI, Anthropic. Binance вже торгує ф'ючерсами на їхні акції до IPO, щоб ніхто не нудьгував. Ветерани Волл-стріт згадують доткоми, Скарамуччі називає це «Святою Трійцею» і тут же попереджає, що це може бути вершина. Коли всі одночасно поспішають продати частку публіці — зазвичай це не тому, що попереду все буде тільки краще.
20. Чемпіонка світу з хакінгу виходить на змагання і каже: «Це останній раз, коли перемагає людина». Звучить драматично, але Claude Mythos за пару місяців знайшов 23 000 потенційних дірок у тисячі проєктів, з них 6 200 — серйозних. Anthropic сама злякалася і не випустила це у відкритий доступ, а роздала Microsoft, Apple і Google із кредитами на сто мільйонів. Люди поки ще заробляють на Pwn2Own, але це вже схоже на останній сезон шоу, де всі знають, що його закриють.
21. Anthropic випустила пісочницю і плагін безпеки для Claude Code. Пісочниця — щоб код агента крутився на вашому залізі, а не в них у хмарі. Плагін — щоб Claude не писав eval і innerHTML у ваш продакшн. Звучить як «ми зробили інструмент, який генерує код, а тепер продаємо другий інструмент, який перевіряє, чи не нагенерував перший чого-небудь небезпечного». Ну, хоча б плагін безкоштовний.
Пара слів від мене: Новини перестали бути цікавими. Ще 3-4 місяці тому щодня було 10 цікавих, важливих новин/день. Зараз — у кращому випадку 1 новина на 2-3 дні. Нова стабільність досягнута — 1% людей просто працюють, навчаються, створюють продукти, інші застигли назавжди у своїй нездатності осягнути те, що відбувається.
Я витрачаю на новини все менше часу і доходжу висновку, що й це марно. Прориви завершилися, всі інструменти визначилися, життя йде маленькими інкрементними покращеннями, за якими стежать лише професіонали.
Те, що відбувається з впровадженням ШІ, його ефективністю — типовий перехідний процес — люди, як і завжди, відстають від можливості нової технології, а коли наздоженуть, технологія знову виявиться далеко попереду. Політики, менеджери, не кажучи вже про звичайних людей — не демонструють розуміння, а скоріше навпаки. Помиляються всі, окрім тих, хто щось реально робить.
СЕРІЯ ВЕБІНАРІВ STRIKEPLAGIARISM

У червні 2026 року відбудеться серія вебінарів, присвячених питанням академічної доброчесності, практикою роботи з сервісом StrikePlagiarism із виявлення подібності та ШІ-контенту, а також можливостями його інтеграції з навчальними платформами.

Заплановані наступні тематичні заходи: «Функціонал StrikePlagiarism.com та нові можливості системи» (огляд нових можливостей звіту подібності; коментування, шаблони-теги та особиста бібліотека коментарів;  інтеграція з Moodle, Google Classroom та OJS; безлімітна перевірка та оптимізація процесів; огляд модуля виявлення ШІ) (10 червня 2026 року); «Виявлення ШІ-контенту: принципи роботи та інтерпретація результатів» (як працює модуль виявлення ШІ; ризики використання ШІ в академічних роботах; інтерпретація звіту щодо ШІ; міжнародний досвід та політики впровадження ШІ; практичний аналіз ШІ-контенту) (17 червня 2026 року); «Автоматизація перевірок у навчальних платформах: Microsoft Teams, Google Classroom» (інтеграція StrikePlagiarism.com з навчальними платформами;  автоматизація перевірок у навчальному середовищі;  робота зі звітом подібності безпосередньо на навчальних платформах; виявлення ШІ-контенту в інтегрованих системах; практичні приклади використання у закладах освіти) (24 червня 2026 року). Організатор – StrikePlagiarism.

Детальніше: https://strikeplagiarism.com/en/, https://t.me/c/2634008194/426, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/featured
1
WELDING AND RELATED TECHNOLOGIES – 2026

5-9 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Welding and Related Technologies – 2026».

Захід присвячений проблематиці досягнень у галузі зварювання та споріднених технологій. Він стане площадкою для розгляду актуальних тенденцій розвитку сучасного виробництва, матеріалознавства та промислових технологій, а саме: сучасні технології, матеріали та обладнання для зварювання; нові конструкційні та функціональні матеріали; адитивне виробництво та 3D-друк; неруйнівний контроль і технічна діагностика; спеціальна електрометалургія; екологічні та медичні аспекти зварювального виробництва; застосування AI та smart-технологій у промислових процесах. Організатор - Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.

Детальніше: https://wrt2026.com.ua/, https://www.nas.gov.ua/news/institut-elektrozvaryuvannya-im-yeo-patona-zaproshuye-do-uchasti-u-mizhnarodniy-konferenci-welding-and-related-technologies--2026
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ

15-16 вересня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Геологічна будова та корисні копалини України».

Планується обговорити наступні питання: геохімія, мінералогія, петрологія; геохронологія та стратиграфія; тектоніка і геодинаміка; удоносність; геохімія ландшафтів; наукова термінологія в геологічних науках. Організатори: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України, Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Українське мінералогічне товариство, ДП «Українська геологічна компанія», Державна служба геології та надр України, Громадська організація «Спілка геологів України», Інститут геологічних наук НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України.

Детальніше: https://igmr.org.ua/view_event.php?id=827, https://igmr.org.ua/pdf/1%20%D0%A6%D0%B8%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%20(%D1%83%D0%BA%D1%80.).dochttps://www.nas.gov.ua/news/ii-vseukranska-naukova-konferenciya-geologichna-budova-ta-korisni-kopalini-ukrani-anons
Ukrainian Science Channel pinned «ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ 15-16 вересня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Геологічна будова та корисні копалини України». Планується обговорити наступні питання: геохімія, мінералогія, петрологія;…»
OPEN KNOWLEDGE: WIKIMEDIA & RESEARCH

9-10 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться  наукова вікімедійна конференція «Відкриті знання: Вікімедіа та дослідження в регіоні Центральної та Східної Європи».

Захід присвячений співпраці представників академічної спільноти в рамках розвитку Вікі- ресурсів. Планується обговорити широке коло питань від обміну кращими практиками та стандартами даних до дослідницької та проєктної співпраці, зокрема: вікімедійні проєкти як ресурс для відкритої освіти; вплив штучного інтелекту на рух Вікімедіа; життя спільноти, залучення учасників та ухвалення рішень; проведення досліджень із використанням інструментів Вікімедіа, зокрема - Вікіданих. Організатори: Вікімедіа-Польща, Вікімедіа-Україна, Сілезький університет у Катовіце, CEE Hub.

Детальніше: https://wikimedia.pl/open-knowledge-wikimedia-research-in-the-cee-region-ua/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeQsymX8DGca0H_omUJQAT_dS-TdZdqCLVm6rLuKT84WlREcg/viewform, https://openknowledge.systemcoffee.pl/
👉👉👉Розвиток дослідницького потенціалу в Україні: серія вебінарів НФДУ та Science Europe продовжується
📆26 червня 2026 – Трансформація систем оцінювання досліджень: критерії, якість та суспільний вплив
📆18 вересня 2026 – Фінансове управління дослідницькими проєктами: від подання грантової заявки до успішної реалізації
📆27 листопада 2026 – Управління ризиками у фінансуванні досліджень: підходи, інструменти та міжнародні практики
Ukrainian Science Channel pinned «👉👉👉Розвиток дослідницького потенціалу в Україні: серія вебінарів НФДУ та Science Europe продовжується 📆26 червня 2026 – Трансформація систем оцінювання досліджень: критерії, якість та суспільний вплив 📆18 вересня 2026 – Фінансове управління дослідницькими…»
Електрик спокійно переживе хвилю AI. Юрист із дипломом під питанням.

Багато років нам продавали зворотну історію. Спочатку машини заберуть простий труд. Робітники, водії, вантажники. А розумна праця, творчість, диплом - це назавжди захищено.

У це вірили всі. Виявилося навпаки.

Дарон Аджемоглу, професор MIT, нобелівський лауреат з економіки 2024 року, на зустрічі у Стенфорді сказав про себе прямо: мене AI замінить раніше, ніж електрика чи сантехніка.

Подумайте, наскільки це ламає звичну картину.

Механізм простий. AI живе за екраном. Текст, аналіз, типові документи, код, переклади, креатив - він робить це миттєво і дешевшає щомісяця. Усе, що можна зробити, не встаючи зі стільця, він поступово забирає.

А тепер сантехнік. Він приходить у чужу квартиру, де труби прокладені не за кресленням. Залазить під раковину у незручній позі. Працює руками з непередбачуваним фізичним світом. Жодні два виклики не однакові.

Це AI поки не вміє. І не вмітиме скоро.

Перша безпілотна машина проїхала трасу у 2005-му. Завдання здавалося дитячим: кермо, газ, гальмо. Минув 21 рік, і безпілотні таксі досі рідкість навіть у Сан-Франциско. Робот, який залізе під вашу раковину, ще далі. Бо фізичний світ це сотні непередбачуваних ситуацій одночасно.

Але тут важливий нюанс, інакше висновок буде хибним.

"Юрист під питанням" не означає "юристи не потрібні". Згадайте радіолога. AI читає знімки точніше за середнього лікаря, але радіологів стало більше, не менше. AI забрав рутину, а складне, де ціна помилки це життя, залишилося людині. І її година стала коштувати дорожче.

З юристом те саме. AI забере типові договори і пошук прецедентів. Залишиться судження, відповідальність, складні переговори. Розрив піде не між професіями, а всередині кожної. Хто робив рутину, під ударом. Хто робить судження, дорожчає.

І тут ви, мабуть, уже хочете заперечити: моя робота це не рутина, це судження.

Можливо. Але чесне питання: яка частка вашого робочого дня це справді судження, а яка - те, що AI зробить за секунди? У більшості ця частка більша, ніж хочеться визнати.

Ось що з цього випливає, і це головне.

Диплом перестав бути страховкою на все життя. Те, за що ви платили роки навчання, AI закриває першим. А те, чого вас ніхто не вчив - руки у фізичному світі, відповідальність, унікальний контекст, - залишається рідкісним. І саме рідкісне коштує дорого.

Аджемоглу додає різке: зарплата електрика зростає, поки диплом знецінюється як гарантія. Кремнієва долина продавала вам зворотне.

Подивіться на свою роботу чесно. Що в ній переживе AI - те, за що ви вчилися, чи те, чого вас ніхто не вчив?

Джерело
👍3
mendeley-reference-manager-2.144.0.exe
278.8 MB
Привіт підписники!😉 рекомендую вам встановити прогу на компи - це дуже потужний менеджер для систематизації та аналізу наукових статей👍👍👍
👍4