Читаючи пафосні дописи до Дня науки, не припиняю дивуватися наскільки обмежено ми це розуміємо. І наскільки обмеженими і антинауковими є погляди цих дописувачів.

По-перше, дивує що науку плутають з інженерією. Бо коли говорять про якісь розробки на кшталт дронів та ракет - це не наука, це - практичне втілення знань для вирішення конкретних проблем. Відповідно, якщо керівники держави та політики плутають науковця та інженера, то і результат буде відповідний - занепад науки.

Справжнім символом ставлення української держави до науки є власне територія Академії наук України в районі Академмістечка в Києві. Десятки закинутих інститутів, будівлі з вибитими вікнами, не від прильотів, а ще з нульових років, окремі території, де автопарк маршруток... Мої батьки працювали в Інституті проблем лиття, мама якраз досліджувала властивості чавуну, а батько - був інженером, який розробляв практичні механізми. Я виріс там і пам'ятаю як там було...

Проте є ще одна проблема - все починається з освіти. А в нас - НУШ, який робить неможливим розвиток дитини і, власне, появу науковців. Ще років 10, максимум 15 - і наслідки цього для країни будуть катастрофічними.

Третій фактор - перекос в бік гуманитарної освіти. Юристи, історики, менеджери, економісти та філологи з року в рік в промислових кількостях отримують дипломи, які ніде окрім України не потрібні, і які скоро не будуть потрібні і в Україні.

Ще мене сильно тригерить так звана політична наука, яка не вчить політиці та цінностям. За дуже нечисельними виключеннями, цей напрям "дарує" Україні безпринципних циників, які обслуговують політиків. Та коментаторів, здатних пояснити та обґрунтувати будь-яку дичину.

Українська наука в глибокій кризі. На фото - стан одного з колись провідних науково-дослідних інститутів. І він чудово ілюструє стан української науки. Без якої в України немає майбутнього.

Джерело

Шановні молоді вчені, науковці та всі бажаючі! Долучайтеся до чергового онлайн-заходу проєкту «Сила знань: шлях молодого вченого-військового до нових вершин» у співпраці Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України та Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Реєструйтесь за посиланням до 26.05.26 https://forms.gle/WrqLLewpfBNQEa3o9 . Участь БЕЗКОШТОВНА! Всі присутні на заході отримають СЕРТИФІКАТ. Всі деталі заходу будуть розіслані зареєстрованим учасникам на електронні пошти. Вперед до нових звершень та наукових досягнень!
При виникненні питань просимо звертатись до координаторів заходу: заступника голови РМВ при МОН Мирослави КАЛАШНИК-РИБАЛКО (контактний тел.: +380993369766; e-mail: krmstudio.k@gmail.com); асоційованого члена РМВ при МОН Анни ЖУКОВОЇ (+380982517418, e-mail: annetta000@gmail.com)

Вітаємо 🔅Маємо приємність запросити до роботи круглого столу «Нова реальність освіти: іноземні мови та штучний інтелект». Штучний інтелект стрімко змінює умови викладання та навчання. Він вже сьогодні впливає на те, як ми вивчаємо мови, як готуємо фахівців і як переосмислюємо роль педагога в сучасній освіті.
Постають важливі питання: як змінюється роль викладача іноземних мов, коли частину роботи виконують алгоритми? Як готувати майбутніх фахівців, якщо інструменти їхньої роботи ще не існують? Де проходить межа між допомогою ШІ та академічною доброчесністю?
Ці виклики неможливо осмислити в межах однієї дисципліни — вони лежать на перетині педагогіки, лінгвістики, етики та технологій.
Кафедра іноземних мов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного підтримує нові ідеї та прагнення педагогів — і запрошує до відкритого міждисциплінарного діалогу всіх, кому не байдуже майбутнє освіти.

📅 Дата: 21 травня 2026 року (четвер)

⏰ Час: 09:30

👉Реєстрація

📍 Формат проведення: змішаний (офлайн / онлайн)

Місце проведення (офлайн):

м. Львів, вул. вулиця Героїв Майдану, 32

4 корпус, аудиторія 426
Координатор Анна Жукова

ПОГОВОРИМО ПРО ЄВРОПЕЙСЬКУ РАМКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КАР’ЄР

18 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться семінар проєкту «SECURE2».

Захід покликаний підвищити обізнаність науковців з усіх галузей знань про «Рамки кар'єри дослідників» та продемонструвати можливості її впровадження на інституційному рівні. Проєкт «SECURE2» пілотує впровадження рекомендацій щодо «Європейської рамки дослідницьких кар'єр» (ERCF) з метою покращення умов кар'єрного зростання та підтримки мобільності дослідників в організаціях, що виконують та фінансують дослідження. Планується обговорити актуальні питання формування і запровадження ERCF, перспективи розвитку кар'єри дослідників та їхньої академічної мобільності, інструменти і способи упровадження відповідних змін на інституційному рівні в межах Європейського дослідницького простору. Організатори: Eurodoc, MCAA, ICoRSA.

Детальніше: https://www.eurodoc.net/news/2026/secure2-workshop-for-researchers-across-all-career-stages, https://mariecuriealumni-eu.zoom.us/meeting/register/Sf9-Qg7UTaaS-yJqmx_sfw#/registration

ЦИФРОВЕ АГЕНТНЕ ВРЯДУВАННЯ ТА ЗАЛУЧЕННЯ ЖИТЕЛІВ ДО СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

20 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду у змішаному форматі відбудеться міжрегіональна конференція «Цифрове агентне врядування та кращі практики залучення жителів до стратегічного планування розвитку громад і регіонів».

Вона стане площадкою для презентації керівних настанов та цифрових інструментів залучення громадськості до стратегічного планування розвитку громад і територій, ознайомлення з успішними практиками та обговорення можливостей їхнього масштабування. Учасники дізнаються про сучасні цифрові підходи до участі громадян в управлінні; стандарти Ради Європи у сфері врядування; метод DIY4Change, який дозволяє зменшити навантаження на посадових осіб та підвищити ефективність залучення мешканців; як цифрові підходи та партнерство держави, громад і міжнародних програм змінюють участь громадян у прийнятті управлінських рішень; конкретні інструменти підтримки громадськості; методичні рекомендації щодо залучення громадськості до розроблення й моніторингу реалізації стратегій розвитку; ШІ-інструмент «Я впливаю на розвиток своєї громади»;  цифрове агентне залучення в реальному часі. Організатори: ГО «Форум розвитку громадянського суспільства», Міністерство розвитку громад та територій України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Координаційна рада «Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд Україна», «Дім громадянського суспільства», Міжнародний фонд «Відродження».

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260520.pdf, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026, https://www.facebook.com/events/1677780043416078/, https://forms.gle/GgErnsjwn5C4LgRt9

Як генеративний ШІ змінив університетську освіту назавжди: погляд зі Стенфорда

Тео Бейкер у своєму есе для The New York Times змальовує картину того, як генеративний ШІ фундаментально трансформував вищу освіту на прикладі Стенфордського університету. Цей текст є дуже актуальним свідченням з епіцентру технологічного вибуху. Автор належить до першого випуску студентів, чиє навчання повністю збіглося з епохою доступних великих мовних моделей, адже ChatGPT з'явився на кампусі всього через два місяці після їхнього зарахування. Те, що починалося як захопливий дослідницький експеримент та розвага для ентузіастів, за чотири роки перетворилося на повсюдну повсякденну реальність, яка диктує нові правила поведінки, девальвує традиційне кодування та змушує університети повертатися до письмових іспитів на папері для боротьби з академічною недоброчесністю.

У цьому матеріалі чітко простежується небезпечна тенденція до когнітивного розвантаження, коли студенти свідомо делегують ШІ виконання складних інтелектуальних завдань. Проблема полягає в тому, що в освітньому процесі подолання труднощів є самою суттю навчання та інтелектуального зростання. Оптимізація та автоматизація, які є безумовним благом для бізнесу, у стінах університету часто приносять протилежний ефект, знижуючи стійкість критичного мислення та креативність майбутніх фахівців. Бейкер демонструє, як під впливом технологічного тиску руйнується інституційна довіра, а академічна доброчесність стає розмінною монетою у гонитві за швидким успіхом та венчурним капіталом.

Найцікавіше - соціокультурний зсув у сприйнятті технології, адже студенти починають ставитися до чат-ботів як до звичних суб'єктів щоденної комунікації, деперсоналізуючи навіть власні романтичні стосунки чи аналіз класичної літератури через призму алгоритмів. Антропоморфізація моделей та виникнення своєрідної психологічної залежності від ШІ-сесій змінюють характер молоді.

Особливо імпонує те, як автор пов'язує академічні зміни з ширшим економічним контекстом Силіконової долини. Феноменальні злети оцінок стартапів типу Perplexity до 20 мільярдів доларів без власних базових моделей демонструють студентам, що пакування чужих технологій є значно вигіднішим, ніж фундаментальна наука. Це підживлює культуру швидкої наживи, де освіта сприймається як вторинна мета порівняно з майбутнім фінансовим успіхом.

Ця публікація є дорожньою картою кризових точок, які ми маємо терміново опрацювати на рівні університетських політик. Повернення до рукописних екзаменів, яке запровадив Стенфорд у 2026 році, виглядає як анахронічна спроба зупинити цунамі. Ми повинні інтегрувати генеративний ШІ в освітній процес як інструмент дослідження. Потрібно трансформувати підходи до оцінювання, зміщуючи акцент із фінального тексту чи коду на сам процес дослідження, де студент має продемонструвати логіку аргументації, верифікацію джерел та розуміння обмежень алгоритмів.

Джерело

В березні 2026 вчений та футуролог Jordan Hall опублікував статю «The Coming Great Transition v 2.0», яка викликала дуже багато дискусій у середовищі футурологів, AI-дослідників і соціологів.

Головна ідея статті:
Зараз людство переживає «#великий_перехід»
І відбувається зміна всієї цивілізаційної моделі.

Трошки про те, що дуже співпадає з професійним та особистим.🔽

Холл описує всі симптоми буття, з якими до мене кожного дня приходять люди і які відчуваю сама:
Перегруженість протирічною та надлишковою інфо.
Розгубленість.
Втрату фокусу.
Нерозуміння орієнтирів та майбутнього.
Втрата спокійного власного ритму та внутришніх стабілізаторів.

Найбільша небезпека, згідно Холла, не AI, війни, кризи, - а втрата реальності.

1. AI дає «надздібності» звичайним людям і його існування може зруйнувати стару економіку.
Надважливо, що проблема буде не лише економічною, а психологічною: люди втратять старі способи відчувати власну цінність.

2. Одна з центральних тем дтскусіі:
AI настільки добре імітуватиме людей, відео, тексти й сенси, що суспільство може втратити спільне уявлення про те, що є правдою.
Він говорить, що люди живуть в реальності соїх бульбашок і втратили колективний sensemaking («спільне осмислення світу»).

3. Холл стверджує( а я погоджуюсь) що людство переживає кризу:
довіри,
автентичності,
реальності,
колективного sensemaking («спільного осмислення світу»).

Jordan Hall пояснює це через ідею, що сучасна людина живе в середовищі, до якого психіка еволюційно не готова.
На його думку, виснаження багатьох людей — це не «особиста слабкість», а наслідок життя всередині системи, яка постійно перевантажує мозок і нервову систему.

Кілька його ключових пояснень:
✔️Людина живе в постійному інформаційному штормі
Наш мозок формувався для:
невеликих груп,
повільних змін,
обмеженої кількості інформації.

А зараз людина щодня стикається з: війнами, кризами,політикою, AI, а головне - тисячами протирічних думок інших людей.
Психіка не встигає інтегрувати таку кількість сигналів.
Тому виникає хронічне відчуття: тривоги, перевантаження, внутрішнього шуму, відчуття «я не справляюсь із своім життям».

✔️Крім того, соцмережі постійно дестабілізують самооцінку
Він вважає, що алгоритми: посилюють порівняння, стимулюють страх бути непомітним,
створюють ілюзію, що всі інші живуть краще,
формують залежність від зовнішньої реакції.

Через це людина втрачає відчуття:
власного ритму,
власних бажань,
внутрішньої опори.

4. Люди втратили глибокі спільноти
Hall багато говорить про кризу соціальної тканини.
Колись люди мали:
стабільне оточення,
покоління поруч,
ритуали,
спільні сенси.

Зараз багато хто має:
контакти замість близькості,
комунікацію без відчуття приналежності,
інформаційний зв’язок без емоційної підтримки.
~Абсолютно погоджуюсь!~
І психіка переживає це як приховану самотність.
(З цим стикаюсь кожного дня в психотерапіі та коучингу).

5. Нервова система живе в режимі «хронічної загрози»
Навіть якщо у людини «об’єктивно все нормально», мозок постійно бачить сигнали небезпеки:
новини,
економічну нестабільність,
соціальне порівняння,
невизначеність майбутнього.

Організм починає жити в стані low-grade survival mode — фонового виживання.
Тому багато людей описують: дивну втому, апатію, труднощі з концентрацією, втрату сенсу, розгубленість, емоційне оніміння.

Головна думка Холла:
проблема не лише «в людині», а в невідповідності між людською психікою та складністю сучасного світу.
І тому, на його думку, майбутнє потребує не тільки технологій, а:
-нових форм спільнот,
-нової культури уваги,
-психологічної зрілості,
-здатності витримувати невизначеність без руйнування себе та повернення до свого органічного ритму та темпу життя і взаімодіі із світом.

Хто адаптується до глобально зміни буття і як - головне питання сучасності.

Джерело

Чи доб'є ШІ університетську бюрократію

Провокаційний заголовок матеріалу у виданні The New Yorker про те, що майбутнє вищої освіти може нагадувати OnlyFans, окрім того, що є клікбейтом, ще і намагається поставити жорсткий діагноз системі вищої освіти. В останні часи ми спостерігаємо глобальний обвал довіри до академічних інституцій. Прагматичні студенти дедалі частіше запитують себе, навіщо платити шалені гроші за звичайну трансляцію інформації, яку системи ШІ вже зараз здатні надати за кілька секунд абсолютно безкоштовно.

Суть проблеми, яку описує професорка Голліс Роббінс, полягає в сучасній академічній бюрократії. Університети власноруч підготували ґрунт для власного поглинання технологіями, коли роками уніфікували та стандартизували все - від навчальних програм до очікуваних результатів. Коли курси стають повністю взаємозамінними заради зручності трансферу студентів, індивідуальність викладача просто стирається. Система надсилає сигнал про те, що студент у нас особливий, а от професор - ні (привіт студентоцентричному підходу). Але якщо місія викладача зводиться лише до начитування стандартного матеріалу, то ШІ впорається із цим значно краще.

Роббінс прогнозує тотальне скорочення професорів, які не зможуть чітко довести, чим їхня особиста експертиза перевершує можливості систем ШІ. Саме з цього хаосу народжується концепція OnlyProfessors, де класична інституція та громіздка бюрократія відходять на другий план, поступаючись місцем прямій підписці на унікальний розум конкретного вченого. Це радикальний крок назад до індивідуального учнівства та менторства, який руйнує звичний освітній бізнес, але повертає в академію харизму та роботу на реальній межі людських знань.

Мені це не виглядає як кінець освіти, а скоріше як її вимушене та довгоочікуване очищення та трансформацію. Старі методи оцінювання за стандартні артефакти навчання остаточно мертві, адже ШІ повністю зламав логіку перевірки таких навичок. Замість панічних спроб заборонити технології нам потрібні принципово нові інструменти, гнучкі інституційні рамки та концепції м'якого права, які інтегрують асистентів на основі генеративного ШІ в освітній процес. Впровадження таких інструментів має стати каталізатором для розвитку критичного мислення та вирішення надскладних практичних кейсів, що особливо критично для формування нашої цифрової стійкості та адаптації вищої школи до роботи в умовах постійних криз.

Також я не поділяю занадто апокаліптичних прогнозів щодо повної руйнації університетської системи. Очевидно, що далеко не всі заклади зникнуть з мапи світу, адже ми стоїмо на порозі глибокої внутрішньої сегрегації, де одні інституції зможуть радикально трансформуватися, а інші залишаться законсервованими пам'ятниками минулого. Багато викладачів дійсно з радістю перейшли б на гнучку підписку в стилі OnlyProfessors, звільнившись від тиску адміністрації та нескінченних паперових звітів. Але давайте дивитися на речі реалістично, оскільки ця модель має одну фундаментальну та фатальну ваду. Прямі донати чи платні підписки від студентів ніколи не зможуть забезпечити фінансування та складну технологічну інфраструктуру, необхідну для серйозних наукових досліджень, утримання лабораторій чи проведення масштабних експериментів.

Тому справжня трансформація вищої школи відбудеться через симбіоз, а не через повне знищення інституцій. Університети майбутнього виживуть саме як унікальні наукові хаби та платформи колективного розуму, де капіталомісткі дослідження поєднуватимуться з індивідуальними треками наставництва. Технології генеративного ШІ заберуть на себе рутину та базову начитку матеріалу, змушуючи академічний світ повернутися до своєї першочергової мети - створення знань, які випереджають алгоритми. Переможуть ті заклади та професори, які зуміють перетворити свої аудиторії на живі лабораторії спільного наукового пошуку, де людська інтуїція та харизма працюють в синергії з обчислювальною потужністю машин.

Джерело

НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ: ІНСТРУМЕНТ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ

Міністерство освіти і науки України повідомляє про створення Національної системи дослідників України як механізму індивідуальної підтримки українських науковців і молодих учених.

Міністр освіти і науки наголосив, що  наука стає сферою, де дослідника оцінюють за реальними результатами його роботи у будь-якій галузі досліджень і держава має підтримати та заохотити науковців, а особливо молодих учених, залишатися та працювати в Україні. Нацсистема дослідників буде  прозорим, конкурентним та орієнтованим на результат механізмом, який з 2026 року забезпечить державними стипендіями у розмірі 10 тис. гривень на місяць 2650 найкращих дослідників, половину з яких становитимуть молоді учені. НСД працюватиме через цифровий модуль у Національній електронній науково-інформаційній системі. Дослідники самостійно подаватимуть інформацію про свої результати, а оцінювання базуватиметься на автоматизованій перевірці даних із використанням наукометричних баз, відкритих реєстрів та інших верифікованих джерел. Система формуватиме окремі рейтинги за науковими напрямами, а також загальний рейтинг і рейтинг молодих учених. Такий підхід має забезпечити справедливі умови оцінювання та підтримки для різних категорій дослідників. Також  НСД стане першою повною цифровою базою українських учених, яка міститиме інформацію про науковий профіль дослідника, його професійну експертизу, напрями досліджень, кар’єрний статус і результати діяльності. Концепцію Національної системи дослідників України та план її реалізації затвердив уряд, також було ухвалено Методику рейтингування і Порядок надання державних стипендій.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-stvoriuie-natsionalnu-systemu-doslidnykiv-instrument-personalnoi-pidtrymky-ukrainskykh-naukovtsiv

Почитав, що серйозні математики пишуть про спростування ШІ тої важливої гіпотези Ердьоша в комбінаторній геометрії.

Доступне для "простих смертних", не хайпове, натомість місцями навіть поетичне міркування у Томаса Блума, одного з провідних британських математиків, якого OpenAI, серед інших, запросило проаналізувати і прокоментувати вирішення:

"Аналізуючи цю конструкцію [контрприкладу] стає яснішим, чому її не помітили раніше: для цього потрібен збіг кількох малоймовірних обставин. Добрий математик мусить:

(1) приділяти значну частину часу обмірковуванню гіпотези одиничних відстаней узагалі;

(2) серйозно намагатися її спростувати — попри неодноразово висловлювану впевненість Ердьоша в її істинності;

(3) вірити, що є сенс узагальнювати початкову конструкцію на інші числові поля, а отже бути готовим витратити чимало часу на дослідження таких конструкцій³; та

(4) достатньо орієнтуватися у відповідних розділах теорії полів класів, аби розпізнати, що належно сформульоване питання про нескінченні башти числових полів із відповідними параметрами можна розв'язати засобами наявної теорії.

ШІ задовольнив усім цим критеріям, і його успіх тут перегукується з попередніми досягненнями: найдивовижніших результатів він нерідко досягає, наполегливо просуваючись шляхами, які людина могла б відкинути як не варті її часу, поєднуючи надлюдську терплячість зі знайомством з величезним арсеналом технічного інструментарію.

Оцінюючи вагу і вплив доведення, згенерованого ШІ, я ставлю собі запитання: чи навчило воно нас чогось нового про задачу? Чи краще ми тепер розуміємо дискретну геометрію?

Гадаю, відповідь — стримане «так»: це показує, що теоретико-числові конструкції можуть сказати про подібні питання значно більше, ніж ми підозрювали; більше того — що задіяна теорія чисел може бути дуже глибокою.

Безсумнівно, чимало фахівців з алгебричної теорії чисел у найближчі місяці пильно придивиться до інших відкритих проблем дискретної геометрії.

З іншого боку, дехто в цій галузі, можливо, буде трохи розчарований тим, як мало це нам дає: тут не з'являється жодних потужних нових геометричних інструментів чи досі непідозрюваних структурних результатів, яких, ймовірно, потребувало б доведення гіпотези одиничних відстаней.

І все ж, нехай це й не те доведення гіпотези, на яке ми сподівалися, ця конструкція та закладені в ній ідеї, без сумніву, матимуть значний вплив на дискретну геометрію.

Одного аспекту цього доведення не варто оминати увагою: хоча первісне доведення, отримане ШІ, було цілком коректним, його суттєво вдосконалили дослідники-люди з OpenAI та багато інших математиків, причетних до цієї статті.

Людина досі відіграє життєво важливу роль в обговоренні, осмисленні та поліпшенні такого доведення, а також у дослідженні його наслідків.

Фронтир знання дуже нерівний, і поза сумнівом найближчі місяці та роки принесуть схожі успіхи в багатьох інших галузях математики, де задавнені відкриті проблеми будуть розв'язані ШІ — через виявлення несподіваних зв'язків і доведення наявного технічного апарату до самої його межі.

ШІ допомагає нам повніше досліджувати той кафедральний собор математики, який ми зводили століттями; які ще незримі дива чекають своєї черги у його нефах?"

Джерело

Стенфорд і Прінстон капітулювали перед ChatGPT

Нещодавно в статті про Стенфорд звернув увагу, що університет вперше за 100 років впровадив контроль за іспитами як відповідь на ШІ. Виявляється таку саму відповідь зробив і Прінстон. Тож давайте розберемось, як поява генеративного ШІ докорінно змінила ландшафт вищої освіти, спровокувавши тектонічні зсуви у стінах найбільш консервативних університетів світу. Ці заклади, які протягом понад століття вибудовували свою культуру на абсолютному інституційному затишку та беззастережній довірі до студентів під час іспитів, офіційно здалися під тиском нових технологій. Академічна спільнота змушена визнати, що традиційні етичні кодекси академічної доброчесності виявилися безсилими проти чат-ботів, які вміють імітувати унікальний людський стиль та генерувати оригінальні есе за лічені секунди.

Історичний парадокс цієї трансформації полягає в тому, що академічна автономія, якою пишалися провідні заклади, тепер потребує жорсткої інфраструктури нагляду задля власного порятунку. Прінстонський університет повернувся до практики прокторингу вперше з 1893 року, фактично скасувавши стотридцятитрирічний прецедент самостійного складання іспитів. Майже одностайне рішення професорсько-викладацького складу відображає глибоку кризу моделі взаємної відповідальності, де студентське самоврядування мало б саме виявляти випадки шахрайства. У часи, калі генеративний ШІ доступний на смартфонах, факт списування став фізично непомітним для оточуючих, а страх соціального осуду чи онлайн-цькування остаточно зруйнував стару систему горизонтального контролю та звітування про порушення.

Стенфордський університет демонструє аналогічную траєкторію, відмовляючись від своєї унікальної безконтрольної системи оцінювання, затвердженої ще у 1921 році. Результати пілотних програм чітко засвідчили, що масштаби використання інструментів на кшталт ChatGPT створили непосильний моральний тягар для студентів, змушуючи сумлінних здобувачів почуватися аутсайдерами та обирати між нечесною конкуренцією та необхідністю скаржитися на однокурсників. Професори відверто зазначають, що колишня віра в те, ніби студенти викриватимуть порушників у цифровому середовищі, остаточно себе вичерпала, і повернення викладачів у ролі офіційних свідків до екзаменаційних залів є єдиним способом забезпечити рівні умови для всіх.

Ця криза оголює набагато глибшу методологічну проблему вищої школи, адже прокторинг є лише симптоматичним лікуванням, а не вирішенням фундаментального виклику ШІ. Багато дослідників та викладачів, включаючи і мене, схиляються до думки, що академічна система повинна повністю переосмислити дизайн оцінювання, зміщуючи акцент з письмових робіт на інтерактивні формати. Ми вже бачимо, як на практиці вводяться обов'язкові усні захисти дослідницьких проєктів, повертаються до написання творів від руки у традиційних зошитах або змушують працювати виключно в електронних документах із відстеженням покрокової історії змін тексту.

Організаційна трансформація такого масштабу неминуче деформує саму природу взаємин між викладачами та студентами, перетворюючи атмосферу колегіальної довіри на середовище перманентної підозри та нагляду. Проте університети йдуть на цей крок свідомо, розуміючи, що девальвація дипломів через неконтрольоване списування ставить під загрозу легітимність усієї вищої освіти в очах працедавців та суспільства.

Я бачу в цих новинах не просто локальну зміну університетських правил, а глобальний злам парадигми, де технічні можливості генеративних моделей остаточно випередили наявні регуляторні та етичні рамки. Для українського контексту, де цифровізація освіти відбулася стрімко через вимоги пандемії, воєнного часу та дистанційного навчання, і, насправді, зберігається на достітньо високому рівні у порівнянні з західними університетами, цей виклик є ще гострішим.

Поки західні топ-університети мають розкіш повертатися до паперових зошитів та фізичних аудиторій, велика кількість університетів на прифронтових територіях змушена шукати рішення в умовах тотального онлайну, де класичний прокторинг часто є технічно чи логістично неможливим. Це ставить перед нами унікальне завдання - не намагатися наздогнати ШІ методами заборон, а трансформувати саму філософію оцінювання, створюючи такі завдання, де ШІ стає не інструментом для списування, а партнером у дослідженні, а критерії успіху зміщуються з простого відтворення знань на здатність до критичного аналізу та розв'язання складних, нестандартних задач. Цікаво, чи вдасться нам така фундаментальна трансформація?

Джерело

ORCID ЯК ОСНОВА СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДЛЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕПОЗИТОРІЇВ

26 травня 2026 року у серії заходів щодо розвитку е-інфраструктури України та запровадження міжнародних стандартів відкритої науки відбудеться перший вебінар «ORCID як основа сучасної наукової ідентифікації для інституційних репозиторіїв».

Планується обговорити наступні питання: що таке ORCID та як функціонує цей ідентифікатор; чому міжнародні наукові видавництва, грантові програми та репозитарії вимагають використання ORCID; як ORCID допомагає уникнути проблем неоднозначної ідентифікації авторів; як інтегрувати ORCID у репозитарні системи, побудовані на програмному забезпеченні DSpace і EPrints; як працює ORCID authentication workflows; яким чином ORCID взаємодіє з іншими складовими інфраструктури відкритої науки; як забезпечити коректний опис авторів, афіліацій та наукових результатів; які міжнародні практики впровадження ORCID використовуються університетами та науковими установами ЄС. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSelx_pPnAWtnhlZogv8MZd0jZO-vFDoHNhb7P7IgihOa5o3mw/viewform,  https://t.me/kpi_library/5210

ШІ ТА АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ: ВОЛЯ ТА СВІДОМІСТЬ

26 травня  2026 року в межах курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн лекція «ШІ та академічна доброчесність: воля та свідомість».

Захід покликаний стати площадкою для обговорення актуальних питань академічної етики. Планується розглянути співвідношення понять «етика» та «доброчесність»; хто винний в академічних порушеннях; генеративний штучний інтелект як асистент у роботі – як його використовувати; доброчесність при  використанні ГШІ - відповіді на найбільш поширені питання про доброчесність. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://www.library.kpi.ua/shi-ta-akademichna-dobrochesnist-volya-ta-svidomist, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScQdgCmgRggQk-XICPUBBNU2RTFynuqioQG2LbeUh3aah2A9Q/viewform, https://t.me/kpi_library/5199

Штучний інтелект у наукових публікаціях 2026: як уникнути Desk Reject

https://forms.gle/EFDgRWNgdn216uTE7

сайт

Рекомендую безкоштовний!

#новини 1. 99% керівників кажуть, що ШІ призведе до скорочень. Дев'яносто дев'ять. Тобто буквально всі, окрім одного дивака, який, мабуть, випадково натиснув не ту кнопку. Коли 99% начальників синхронно кивають в один бік — це вже не прогноз, це план. При цьому лише 32% вважають, що їхні люди взагалі вміють працювати з ШІ. Тобто схема проста: спочатку звільнимо, потім розберемося. Класика корпоративного менеджменту, просто тепер із модним словом у презентації.
2. Увесь ріст S&P 500 за останні два роки — це, по суті, Nvidia і друзі. Прибери чипмейкерів та ШІ-інфраструктуру — і від 41% прибутковості залишається 16%, що приблизно дорівнює тому, що давали нудні казначейські облігації. При цьому ШІ-компанії — це вже 45% капіталізації індексу та 85% його прибутковості з початку року. Тобто мільйони людей, які «просто купують індекс», насправді роблять концентровану ставку на те, що витрати на ШІ-інфраструктуру будуть зростати вічно. Вони просто про це не знають.
3. Кібербезпека — одна з небагатьох сфер, де ШІ одночасно і вбиває, і створює робочі місця. Anthropic випустив модель, яка знаходить баги двадцятирічної давнини, OpenAI у відповідь — свою, для захисту. Обидві роздали «лише перевіреним партнерам», звісно. Тим часом 45% коду, написаного ШІ, сам по собі дірявий. Тобто одні моделі генерують вразливості, інші їх шукають, а людей наймають розгрібати те, що між ними. Вакансій +11%, запити на спеціалістів з безпеки зросли в п'ять-сім разів. Гарно влаштувалися.
4. Дженсен Хуанг продає GPU на мільярди і каже батькам: «розслабтеся, нехай діти вчать що хочуть, ШІ всім допоможе». Вабі-сабі, сторітелінг, краса недосконалості — звучить як TED-talk для тривожних мам. При цьому той самий Хуанг через тиждень випускникам: «вас замінить не ШІ, а людина з ШІ». Тобто не важливо, що вчити, але вчити ШІ — обов'язково. Головний продавець лопат у золоту лихоманку радить не переживати про золото.
5. Альтман каже, що апокаліпсису робочих місць не буде, і він «радий, що помилився». Соломон із Goldman Sachs киває. Звучить заспокійливо, тільки от коли CEO компанії, що продає ШІ, каже «не бійтеся, все буде добре» — це приблизно як тютюнова компанія спонсорує дослідження про користь куріння. Тим часом власні аналітики Goldman тихо пишуть про автоматизацію 25% робочих годин за десятиліття. Але це, звісно, «еволюція», а не апокаліпсис. Різниця, мабуть, в інтонації.
6. Figure AI заходить на склади JCPenney з гуманоїдними роботами — сортувати та пакувати посилки. Звучить як прорив, але якщо придивитися: інвестор Brookfield вклався і у Figure, і в Catalyst Brands (материнську компанію JCPenney). Тобто одна портфельна компанія купує в іншої портфельної компанії. Класична схема, коли «комерційний контракт» — це по суті перекладання грошей всередині одного гаманця. 250 тисяч посилок у лабораторних умовах — красиво, але склад у Ріно — це не шоурум у Саннівейлі.
7. Майже дві тисячі людей звільнено в одному тільки Вашингтоні за неповний рік — і це все під соусом «півот у ШІ». Розробники, дата-саєнтисти, продакт-менеджери — рівно ті, хто, здавалося б, і мав цей ШІ будувати. Але ні, їх замінюють не роботами, а «новоствореними командами». Тобто одних вигнали, інших пересадили, а Цукерберг пообіцяв, що до кінця 2026-го більше не буде. Ну, до наступної записки.
8. Китай за березень відвантажив на експорт 68 гігават сонячних панелей — це приблизно вся Іспанія цілком, за один місяць. А в себе вдома поставив у квітні 9,5 ГВт замість минулорічних 45. Падіння на 79%. Класична схема: наклепали стільки, що власний ринок захлинувся, маржа в інсталяторів здохла — і тепер усе це добро летить в Африку та Південно-Східну Азію, де енергетична криза робить людей менш вибагливими до цін. Працює, поки працює.
9. Північна Корея відзвітувала, що встромила ШІ в крилаті ракети. Кім особисто приїхав подивитися і висловив «глибоке задоволення». Що саме там за ШІ — не уточнюється, але звучить переконливо.