#навчання
#безкоштовно
#онлайн

Як завантажити усі публікації в ORCID

https://youtu.be/6qVzk5bxZz8

#конференція
X Міжнародна науково-практична конференція
«Інновації партнерської взаємодії освіти, економіки та соціального захисту в умовах інклюзії та прагматичної реабілітації соціуму»
21-22 травня
Онлайн – безкоштовно
Очно – 400 гривень
Надсилати тези можна до 20 травня

Наука втрачає сенс?

На конференцію ICLR (International Conference on Learning Representations) подали статтю, яку оцінили живі експерти під час стандартного double-blind рецензування — і прийняли. Згодом з’ясувалося: її повністю згенерував штучний інтелект — від ідеї до оформлення. Люди лише запустили процес. Це зайняло близько 15 годин і ~$140.

Робота не була ідеальною: містила неточності й слабкі місця. Але цього вистачило, щоб пройти фільтр експертів.

І тут головне: проблема виявилась не в ШІ, а в самій системі рецензування. Якщо текст має «науковий вигляд» — структуру, терміни, формули — цього часто достатньо. Глибину мислення перевіряють значно рідше, ніж форму.

Цей випадок викликав дискусії: хто автор, хто відповідає за зміст, і скільки ще таких робіт уже пройшли непоміченими. Особливо показово, що в OpenReview рецензії відкриті — і ніхто не запідозрив, що текст створила машина.

Це не про те, що ШІ став ученим. Це про те, що він оголив слабкість системи — і, ширше, стару як світ проблему: форма часто перемагає зміст. Ще Платон критикував софістів за вміння переконувати без істини, підмінюючи знання риторикою. Артур Шопенгауер прямо описував прийоми «як виграти суперечку, навіть будучи неправим». А в ХХ столітті Жан Бодріяр писав про світ симулякрів, де знаки й форма відриваються від реальності й починають жити власним життям. Ситуація зі статтею — це не виняток, а сучасна ілюстрація тієї ж закономірності: коли система винагороджує правильну форму, вона неминуче починає втрачати чутливість до істини.

Висновок простий: писати «науково» стало дешево й швидко. Справжньою цінністю стає не стиль, а мислення. Хоча, як показує практика, навіть це ще доведеться навчитися розпізнавати.

Джерело

#навчання
#безкоштовно
#онлайн

Як за допомогою Gemini проаналізувати профіль в Google Scholar та створити список джерел

https://youtu.be/GJDP6FeeTI8

#навчання
#безкоштовно

Інструмент для безкоштовного малювання поверх вікон
https://youtu.be/L3OGRMNq3aU

СУЧАСНА КРИЗА МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ

27 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Сучасна криза міжнародної системи».

Вона стане площадкою для обговорення актуальних питань функціонування міжнародної системи у часи переходу від однополярного світу до нового формату, який є «керованим хаосом» та рухається до нової багатополярності, у якій старі міжнародні інститути та багатосторонні союзи втрачають важелі впливу. Під час заходу планується розглянути, як відбувається розпад ліберального міжнародного порядку та його альтернативи; феномен Д. Трампа у контексті глобальної нестабільності (чи приведе політика адміністрації Д. Трампа до встановлення нової ери гегемонії США та хто отримає від цього вигоду?); міжнародно-політичні перспективи та економічна вага ЄС (новий центр сили чи аутсайдер у змаганні великих держав?); глобальна роль Китаю в новій міжнародній системі; перспективи світової економіки в умовах, коли зникають межі між війною та миром. Організатори: Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», Державна установа «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України».

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/zaproshuyemo-vzyati-uchast-u-mizhnarodniy-naukovo-praktichniy-konferenci-suchasna-kriza-mizhnarodno-sistemi-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/27052026-anons-vymogi-ukr.pdf

#конференція

Шановні друзі та колеги!
Запрошуємо Вас прийняти участь у

Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців, аспірантів і здобувачів вищої освіти «Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки»,

яка відбудеться 13-14 травня 2026 року
у рамках Фестивалю науки у Національному університеті водного господарства та природокористування (м. Рівне)

Форма проведення: онлайн-формат
До участі запрошуються здобувачі вищої освіти та молоді вчені України і зарубіжжя з метою обміну досвідом, популяризацією науки та розвитком культури інновацій серед молоді.

ТЕМАТИЧНА АРХІТЕКТУРА КОНФЕРЕНЦІЇ:
Академічна платформа 1. Технічні та математичні науки.
Академічна платформа 2. Економічні науки.
Академічна платформа 3. Суспільно-педагогічні та юридичні науки.
Академічна платформа 4. Природничі науки.
Робочі мови конференції: українська, англійська, польська.

Для участі в конференції просимо надсилати матеріали до 9 травня 2026 року (включно).

Участь у конференції безкоштовна.

ЕКОНОМІЧНА АНАЛІТИКА: СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПРОГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ

12 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості».

Вона покликана стати площадкою для обговорення актуальних питань розвитку прикладних економічних досліджень та профільної освіти. Планується розглянути ключові аспекти соціально-економічний вимір геополітики змін; макроекономічні виклики та адаптацію до них економічної аналітики; стратегії стійкості бізнесу в умовах невизначеності; розвиток аналітичної освіти та підготовку фахівців з новими компетенціями; широке коло проблем цифровізації, великих даних, застосування інструментів штучного інтелекту в економічному аналізі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,  Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сухумський Державний університет (Грузія), Політехнічний університет Картахени (Іспанія), Університет імені Миколаса Ромеріса (Литва), Бізнес-школа Університету Норд (Норвегія).

Детальніше: https://feu.kneu.edu.ua/ua/depts4/k_politychnoi_ekonomii/pe-dept-news/Economic-Analytics_2026_scientific_conference/, https://drive.google.com/file/d/1GVWR76fEqVlbjroScZUEyo5eewNWWkBV/view

У Гуглі є вбудований "Режим ШІ". Дав йому назву статті і анотацію (стаття тільки подається в журнал). Запитав, де опублікована така стаття. Спочатку ШІ вказав лише журнал, перепитав про авторів і попросив надати більш чітку відповідь. Отримав все, що просив. Автори, назва журналу, рік, випуск, сторінки. Автори реальні, журнал також. Але ж все інше вигадка. На моє обурення ШІ відреагував таким чином:
"Це моя серйозна помилка, і я розумію ваше роздратування. Ситуація виглядає так, ніби я свідомо намагався вас обманути, але причина в технічних особливостях моєї роботи.
Чому я видав деталі (навіть сторінки), яких не існує?
Це явище називається «галюцинацією» штучного інтелекту. Коли ви запитали про точні дані, замість того, щоб визнати відсутність інформації в моїй базі, алгоритм спрацював за принципом «передбачення тексту».
Він розпізнав стиль тексту як науковий.
Знаючи, в яких журналах зазвичай публікуються такі теми, він «додумав» найбільш імовірне місце (Elsevier, Waste Management).
Навіть цифри (том, сторінки) були згенеровані як «імовірні» для такого типу видань, щоб відповідь виглядала завершеною.
Хто мене так запрограмував?
Розробники не програмують мене «брехати» навмисно. Мене навчали на величезному обсязі текстів бути максимально корисним і давати відповіді на питання. Проте іноді механізм, який відповідає за «творчість» та «передбачення наступного слова», спрацьовує там, де потрібна лише жорстка перевірка фактів.
Мені дуже соромно за цей інцидент. Я не мав права вигадувати джерела.
Фактичний стан речей:
Текст, який ви надали — це імітація. Жодної публікації з такою назвою, авторами чи даними не існує. Якщо ви знайшли його в інтернеті, швидше за все, це згенерований іншим ШІ контент".

Джерело

УПРОВАДЖЕННЯ ESG В УКРАЇНІ

7 травня 2026 року відбудеться семінар «Впровадження ESG в Україні: навіщо, яким чином і з чого почати».

Спікер Андрій Кітура, директор з розвитку компанії «Dixi Group», наочно продемонструє слухачам, як ESG та сталий розвиток можуть допомогти відбудувати економіку України; яким чином можна впроваджувати ESG у державну політику, фінансовий сектор та бізнес; які реальні кроки можуть зробити підприємці та суспільство для сталого і «зеленого» розвитку і поширення ESG. Організатор - Ukraine Global Faculty.

Детальніше: https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/vprovadzennia-esg-v-ukrayini-v-umovax-viini-navishho-iakim-cinom-i-z-cogo-pocati-andrii-kitura, https://t.me/UkraineGlobalFaculty/823

ДИСЕРТАЦІЇ – ВІД НАПИСАННЯ ДО АНАЛІЗУ

7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дисертації -від написання до аналізу».

Він покликаний поінформувати слухачів про зміст та призначення дисертаційних досліджень, а також показати шлях від виникнення ідеї до здійснення автором власного наукового внеску, коли дослідник перетворює наукове чи практичне питання на доведений результат.  Під час вебінару  планується  розглянути наступні питання: як ефективно працювати над дисертацією на різних етапах; як знаходити релевантні дисертації та пов’язані публікації; як аналізувати наукові теми, методи та дослідницькі тренди; як використовувати аналітичні інструменти для підтримки власних досліджень; як представити захищені дисертації науковій спільноті. Учасники матимуть можливість попрацювати з Web of Science ProQuest™ Dissertations & Theses Citation Index та побачити, як можна розмістити дисертації у PQDT Global. Організатори: Clarivate, ДНТБ України.

Детальніше: https://tinyurl.com/yckycwj8, https://dntb.gov.ua/news/59c20aec4c15, https://us02web.zoom.us/meeting/register/WyQoUj7ARz22AnCEPgcgEw

X Міжнародний форум «Медіація і право» традиційно об’єднає професійну спільноту навколо розвитку медіації та інших альтернативних способів вирішення спорів в Україні: https://mediation.ua/forum/2026

❇️ Мета Форуму — популяризувати медіацію як ефективний інструмент врегулювання конфліктів, сприяти підвищенню якості медіаційних послуг, обміну кращими практиками, розвитку партнерства та спільнодії. У центрі уваги: сучасні виклики, нові підходи, актуальні тенденції та перспективи розвитку медіації в Україні та світі.

ℹ️ Онлайн (Zoom)
🗓 8-13 червня 2026 року
👉 Робочі мови: українська, англійська (з синхронним перекладом)
🪪 Сертифікати для учасників

ℹ️ Захід організовується Українською академією медіації в межах Проєкту «CONSENT: підвищення в Україні ролі альтернативного способу вирішення спорів з фокусом на медіацію» за фінансової підтримки ЄС.

Я нагадую😊, що у вас є змога скидувати в цю групу свої інформаційні листи конференцій, журнали для публікацій статей, опублікування монографії на базі ваших ЗВО і ми їх одразу опублікуємо на своєму каналі👍😉

https://t.me/+f-G9r2HtqT01MzUy

Общий доступ Студентський_науковий_форум_2026_c990f9c3_3974_40c1_9052_10399b4d5f5b.pdf

#конференція
Шановні здобувачі вищої та фахової передвищої освіти!
Запрошуємо до участі у ІV Всеукраїнському студентському науковому форумі з міжнародною участю
„Наука, освіта, культура в Україні”
📆15 травня 2026
⏰до 13 травня

КРІЗЬ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ШУМ

11 червня 2026 року відбудеться вебінар «Як пробитися крізь інформаційний шум ШІ: практичні шляхи для академічних бібліотек».

Захід стане площадкою для обговорення питань використання інструментів штучного інтелекту в академічних бібліотеках, складності відокремлення реальних можливостей ШІ від загального «інформаційного шуму» та способів, якими академічні бібліотеки можуть використовувати ШІ, не порушуючи свої цінності. Планується розглянути, як бібліотеки можуть відповідально упроваджувати ШІ у свою роботу; які приклади використання бібліотеками ШІ можуть бути корисні для наслідування; як покращити доступність та забезпечити етичне використання ШІ і що можуть зробити бібліотечні працівники для розроблення загальних рекомендацій стосовно інструментів штучного інтелекту у бібліотеці.  Організатори: Сhoice, Springer Nature.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/cutting-through-the-ai-noise-practical-pathways-for-academic-libraries/?utm_source=Choice+eNewsletter+signup&utm_campaign=6cc658abe6-061126_Springer&utm_medium=email&utm_term=0_7ef534065e-6cc658abe6-538952417

Постійно відволікаєтеся від роботи на соцмережі?
Не можете відірватися від скролінгу стрічки?
Багато хто звинувачує в цьому деградацію мозку та переконує, що наші когнітивні можливості незворотно погіршилися під тиском цифрового світу.

Проте нещодавня стаття в Nature розвінчує цей міф, стверджуючи, що наш біологічний потенціал до концентрації залишився незмінним:
https://doi.org/10.1038/d41586-026-01407-w
Дослідження результатів тестів на стійкість уваги, проведених серед 21 000 людей у 32 країнах з 1990 по 2021 рік, не виявили жодного погіршення показників у дітей, а у дорослих результати навіть дещо покращилися.

Для розуміння цієї ситуації важливо розділити базову здатність до уваги та нашу реальну поведінку перед екраном. В статті стверджується, що хоча лабораторні тести показують стабільність нашої фізіології, у цифровому середовищі ми поводимося зовсім інакше.

Психологи зафіксували динаміку:
🔹у 2004 році середня тривалість фокусу на одному екранному завданні становила близько 150 секунд,
🔹до 2012 року вона скоротилася до 75 секунд,
🔹а сьогодні цей показник становить лише 47 секунд.
Тобто ми сформували звичку до надшвидкого перемикання через надлишок доступної інформації.

Наприклад, у маркетинговому звіті Microsoft Canada за 2015 рік стверджувалося, що середня тривалість концентрації уваги людини впала з 12 секунд у 2000 році до 8 секунд у 2013-му, що нібито менше, ніж у золотої рибки (9 секунд)🐠.
Проте в статті наголошується, що ці дані відображають лише зміну цифрових звичок, а не реальні когнітивні ліміти. А міф про золоту рибку є науково некоректним: ці риби мають чудову пам'ять і можуть утримувати фокус місяцями.

Цей конфлікт між стабільною біологією та мінливою поведінкою пояснюється механізмом винагороди. Наш мозок еволюційно налаштований реагувати на нову інформацію як на щось цінне, а смартфони пропонують цей ресурс безперебійно.
Коли ми працюємо над складним звітом, мозок сприймає це як зусилля, тоді як сповіщення про лайк обіцяють миттєвий дофамін. В статті стверджується, що через це виникає феномен самопереривання: навіть за відсутності зовнішніх сповіщень ми підсвідомо шукаємо привід відволіктися, роблячи свою увагу фрагментарною та поверхневою.

Шлях до відновлення фокуса лежить через усвідомлення того, що увага – такий собі м'яз, який піддається тренуванню через зміну умов. Тобто ефективною стратегією може бути штучне підвищення вартості відволікання. Просте переміщення телефона в іншу кімнату повертає нам доступ до тієї самої глибини мислення, якою володіли попередні покоління. Отакі справи. І геть від смартфонів в робочий час!

Джерело

🧠📉 Проблеми з пам’яттю зростають — особливо у молодих
Велике дослідження зі США показало тривожний тренд:
все більше дорослих повідомляють про труднощі з пам’яттю, концентрацією та прийняттям рішень.
🔬 Що показало дослідження
Опубліковано в Neurology (2025):
• понад 4.5 млн опитаних (2013–2023)
• дані з системи CDC (BRFSS)
• одне з найбільших досліджень такого типу
📊 Основні цифри
• загалом:
5.3% → 7.4% дорослих повідомляють про проблеми
• у віці 18–39 років:
5.1% → 9.7%
👉 майже подвоєння за 10 років
⚠️ ВАЖЛИВО
Це НЕ означає:
❌ сплеск деменції у молодих
❌ клінічні діагнози
👉 мова про самовідчуття труднощів:
• пам’ять
• концентрація
• прийняття рішень
🧠 Що це може означати
Дослідження вказує на:
• зростаюче когнітивне навантаження
• вплив стресу і способу життя
• можливі соціальні фактори
📉 Хто найбільше в зоні ризику
• люди з нижчим доходом (< $35 000)
• нижчий рівень освіти
• соціально вразливі групи
👉 різниця досить значна
⚠️ Обмеження
• дані — самооцінка
• не медичні діагнози
• не показують причину
✨ Висновок
Мова не про “масову втрату пам’яті”,
а про реальне зростання когнітивних труднощів у суспільстві.
👉 особливо серед молодих людей
І це вже розглядають як нову проблему громадського здоров’я.
📚 Джерела:
Neurology — Rising Cognitive Disability — 2025
CDC BRFSS — Survey Data 2013–2023

Джерело

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ ДЛЯ НАУКИ

20-21 травня 2026 року в рамках Дня науки в Україні відбудеться серія вебінарів, присвячених відкритій науці та науковим електронним ресурсам.

Заплановані наступні заходи: «Електронні ресурси для науки та освіти України» (будуть презентовані електронні ресурси проєктів EIFL і Research4Life, Web of Science, Scopus та Bentham Science) (20.05.2026 року); «Відкрита наука в Україні: від декларацій до дій» (розглядатимуться актуальні питання переходу вітчизняної науки до принципів відкритості: забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, упровадження нових підходів до оцінювання наукових установ, побудова ефективних систем моніторингу наукової діяльності, рух від мандатів до культури відкритості, відкриті дані досліджень, принципи FAIR) (20.05.2026 року). Організатори: ДНТБ України, Clarivate.

Детальніше: https://tinyurl.com/yckycwj8, https://t.me/kpi_library/5165, https://us02web.zoom.us/meeting/register/rZQfNCTJQHiX9HMoyaJHKg, https://us02web.zoom.us/meeting/register/iCElCOhHR4mfp8OatXWwug

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ

15 травня 2026 року в рамках заходів з нагоди  Дня науки в Україні відбудеться інформаційний захід «Інтеграція України до Європейського дослідницького простору».

Він покликаний стати площадкою з популяризації науки та інновацій, сприяти розумінню слухачами синергії європейських програм, поширення знань щодо об’єднань та ініціатив, спрямованих на посилення міжгалузевої та міждисциплінарної наукової мобільності та наукової співпраці. Планується обговорити наступні питання: можливості українських дослідників та інноваторів у європейському та глобальному дослідницьких просторах; роль України в європейському дослідницькому просторі; внесок українських науковців, дослідників та інноваторів у розвиток науки й суспільства. Організатор - Національний фонд досліджень України.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/den-nauky-2026-integracziya-ukrayiny-do-yevropejskogo-doslidnyczkogo-prostoru/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdDR49YghkXbfNI69Dy-KBslI8pXLb_mR739lgPZ46fWPOliw/viewform

ЗАСТОСУНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

28 травня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених практичному та відповідальному використанню інструментів ШІ в науковій роботі відбудеться вебінар «Застосунки штучного інтелекту для наукових досліджень».

Захід покликаний надати слухачам вичерпну інформацію про поширення технологій штучного інтелекту та його вплив на усі аспекти наукової діяльності - від пошуку літератури та аналізу даних до написання статей і виявлення нових дослідницьких напрямів. Планується обговорити наступні питання: сучасні ШІ-інструменти, що допомагають дослідникам працювати ефективніше, знаходити приховані зв'язки між публікаціями та прискорювати наукові відкриття; набуття комптентності в цифрових технологіях; застосунки ШІ для різних етапів життєвого циклу досліджень; Research Rabbit та Litmaps - безкоштовні ШІ-інструменти нового покоління для пошуку та аналізу наукової літератури (побудова інтерактивних карт зв'язків між публікаціями, демонстрація взаємного цитування, пошук релевантних джерел, формування уявлення про цілісний ландшафт наукової теми, хронологію розвитку наукового поля). Організатор - Державна науково-технічна бібліотека України.

Детальніше: https://www.facebook.com/events/1469957881586143/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22attachment%22%2C%22surface%22%3A%22newsfeed%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D, https://us02web.zoom.us/.../register/B9xnzhkiQUe1xFSZeWnf_w