Світло Тори в темні часи: повернення священного тексту в Україну
У Києві відбулася знакова подія — урочиста церемонія внесення сувою Тори до єврейського студентського культурного центру «Гілель Київ». Цей сувій став першим репатрійованим в Україну з початку війни та символом відновлення єврейських традицій серед молодого покоління.
Унікальність цієї події полягає не лише у поверненні священного тексту, але й у новаторському підході до його використання: студенти, які раніше не мали доступу до подібних джерел, тепер можуть вивчати його власноруч. Для багатьох із них це перший крок до глибшого розуміння своїх коренів і спадщини.
Організація «Проект Кешер», що стоїть за ініціативою, вже понад два десятиліття займається поверненням сувоїв Тори до єврейських громад України. Цього разу Тора прибула з американського міста Оттумва, штат Айова, де колись існувала єврейська громада, заснована українськими емігрантами.
Важливим моментом стало також те, що церемонію внесення Тори вперше в Україні провела жінка, рабинеса Міріам Джано, що є кроком до рівноправності в юдейських ритуалах.
Цей акт повернення не лише відроджує втрачені традиції, а й підкреслює важливість рівності й жіночого лідерства в сучасному юдаїзмі. Тора, як символ спадковості та вічності, передається від покоління до покоління, зберігаючи не лише текст, а й здатність традиції адаптуватися до викликів часу.
Вячеслав Горшков, начальник відділу у справах релігії ДЕСС, під час церемонії наголосив на глибокій символічності цієї події в контексті сучасної боротьби українського народу: "Дуже важливо і символічно в цей час, коли ми переживаємо найзапеклішу і найважчу війну за нашу незалежність, коли темрява намагається просто охопити нас, вбити нашу надію, вбити нашу віру, знищити нашу націю, нашу країну, не дати нам право на існування на своїй землі, наскільки важливо, що священний текст, базовий текст для всієї європейської культури і світової культури, попри всі небезпеки повертається в Україну.
У 119:105 Псалмі написано, що Твоє слово — світило для моїх ніг і світло для моїх стежок. Коли темрява намагається нас охопити, ми надзвичайно потребуємо цього світла, щоб воно було не зовні, щоб воно було всередині нас, в нашому серці і давало нам змогу підтримувати один одного, проявляти солідарність попри все, стверджувати в цьому світі Віру, Надію і Любов і перемагати те зло, яке не дає народам жити в мирі, гармонії і зберігати свою гідність".
У Києві відбулася знакова подія — урочиста церемонія внесення сувою Тори до єврейського студентського культурного центру «Гілель Київ». Цей сувій став першим репатрійованим в Україну з початку війни та символом відновлення єврейських традицій серед молодого покоління.
Унікальність цієї події полягає не лише у поверненні священного тексту, але й у новаторському підході до його використання: студенти, які раніше не мали доступу до подібних джерел, тепер можуть вивчати його власноруч. Для багатьох із них це перший крок до глибшого розуміння своїх коренів і спадщини.
Організація «Проект Кешер», що стоїть за ініціативою, вже понад два десятиліття займається поверненням сувоїв Тори до єврейських громад України. Цього разу Тора прибула з американського міста Оттумва, штат Айова, де колись існувала єврейська громада, заснована українськими емігрантами.
Важливим моментом стало також те, що церемонію внесення Тори вперше в Україні провела жінка, рабинеса Міріам Джано, що є кроком до рівноправності в юдейських ритуалах.
Цей акт повернення не лише відроджує втрачені традиції, а й підкреслює важливість рівності й жіночого лідерства в сучасному юдаїзмі. Тора, як символ спадковості та вічності, передається від покоління до покоління, зберігаючи не лише текст, а й здатність традиції адаптуватися до викликів часу.
Вячеслав Горшков, начальник відділу у справах релігії ДЕСС, під час церемонії наголосив на глибокій символічності цієї події в контексті сучасної боротьби українського народу: "Дуже важливо і символічно в цей час, коли ми переживаємо найзапеклішу і найважчу війну за нашу незалежність, коли темрява намагається просто охопити нас, вбити нашу надію, вбити нашу віру, знищити нашу націю, нашу країну, не дати нам право на існування на своїй землі, наскільки важливо, що священний текст, базовий текст для всієї європейської культури і світової культури, попри всі небезпеки повертається в Україну.
У 119:105 Псалмі написано, що Твоє слово — світило для моїх ніг і світло для моїх стежок. Коли темрява намагається нас охопити, ми надзвичайно потребуємо цього світла, щоб воно було не зовні, щоб воно було всередині нас, в нашому серці і давало нам змогу підтримувати один одного, проявляти солідарність попри все, стверджувати в цьому світі Віру, Надію і Любов і перемагати те зло, яке не дає народам жити в мирі, гармонії і зберігати свою гідність".
Національні меншини (спільноти) України мають виступати єдиним голосом — таким був головний меседж Другого робочого засідання Ради громадських об'єднань національних меншин (спільнот), організованого Державною службою з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) за підтримки ABA ROLI Ukraine Ukraine Американської асоціації юристів в Україні в межах Ініціативи з верховенства права у межах проєкту «Сприяння соціальній згуртованості в Україні / Пункт 7». У засіданні також взяли участь представники центральних органів виконавчої влади (ДЕСС, МКІП, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення), команда Суспільного мовлення та міжнародні партнери.
Голова Ради громадських об'єднань національних меншин (спільнот) Олександр Хара у своєму виступі наголосив на важливій ролі національних меншин у формуванні політичної нації України. Він підкреслив, що Рада, як представницький орган етнічних громад, несе відповідальність за збереження міжнаціональної злагоди, захист прав та інтересів цих спільнот. Це питання набуває особливої важливості на шляху України до членства в ЄС.
Олександр Хара також окреслив п'ять основних напрямків роботи Ради, серед яких: організація робочих груп з питань культури та освіти, правового забезпечення, соціально-економічного розвитку, розвиток регіонального співробітництва та поглиблення міжнародного діалогу.
Заступник Голови Ради громадських об'єднань національних меншин (спільнот) Василь Келіогло підтвердив готовність виконувати ці завдання, незважаючи на складні обставини, спричинені російською агресією. Він наголосив, що навіть у ці складні часи, коли руйнуються культурні та освітні об'єкти, а громади змушені переїжджати через окупацію, товариства продовжують активно працювати, задовольняючи потреби своїх членів.
Голова ДЕСС Віктор Єленський привітав учасників Другого робочого засідання і наголосив на важливості визначення основних напрямків співпраці між Радою та Службою. «Уряд України дуже серйозно ставиться до діяльності Ради національних меншин (спільнот), оскільки до її складу входять представники, що були обрані своїми національними спільнотами, і таким чином представляють цілий етнос, який пов'язав свою долю з Україною», — зазначив він.
Крім того, Голова ДЕСС заявив: «Виклики, що стоять перед національними меншинами, такі ж, як і перед усім українським суспільством та Українською державою: війна, збереження нашої державності, самоідентичності й самого життя. Особливість полягає не лише в збереженні національних культур і звичаїв, але і в їхньому розвитку та примноженні. Важливо, щоб у цих складних питаннях ми говорили одним голосом».
У контексті значущості мови та ефірного часу для національних меншин на телебаченні на засідання були запрошені представники «Суспільного мовлення». Голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа підкреслила, що мовник активно підтримує інтереси національних спільнот і працює над висвітленням їх діяльності у своїх проєктах.
Між учасниками засідання виникла продуктивна дискусія, у ході якої була підтримана ініціатива подавати визначні події та постаті групами національних меншин «Суспільному» для подальшого висвітлення у їхніх документальних проєктах. «Пріоритети «Суспільного» чітко прослідковуються у тому, що мовник є найбільшим в Україні, який забезпечує потреби та права національних спільнот, адже одна із цілей нашої роботи — це розповідати про національні спільноти для національних спільнот», — зазначила Світлана Остапа під час обговорення.
Анастасія Гудима, керівниця департаменту інклюзії та різноманіття, зазначила, що «Суспільне прагне включати голоси всіх національних спільнот у свої проєкти, особливо висвітлюючи питання гендерної рівності, ейджизму та ветеранів.
Голова Ради громадських об'єднань національних меншин (спільнот) Олександр Хара у своєму виступі наголосив на важливій ролі національних меншин у формуванні політичної нації України. Він підкреслив, що Рада, як представницький орган етнічних громад, несе відповідальність за збереження міжнаціональної злагоди, захист прав та інтересів цих спільнот. Це питання набуває особливої важливості на шляху України до членства в ЄС.
Олександр Хара також окреслив п'ять основних напрямків роботи Ради, серед яких: організація робочих груп з питань культури та освіти, правового забезпечення, соціально-економічного розвитку, розвиток регіонального співробітництва та поглиблення міжнародного діалогу.
Заступник Голови Ради громадських об'єднань національних меншин (спільнот) Василь Келіогло підтвердив готовність виконувати ці завдання, незважаючи на складні обставини, спричинені російською агресією. Він наголосив, що навіть у ці складні часи, коли руйнуються культурні та освітні об'єкти, а громади змушені переїжджати через окупацію, товариства продовжують активно працювати, задовольняючи потреби своїх членів.
Голова ДЕСС Віктор Єленський привітав учасників Другого робочого засідання і наголосив на важливості визначення основних напрямків співпраці між Радою та Службою. «Уряд України дуже серйозно ставиться до діяльності Ради національних меншин (спільнот), оскільки до її складу входять представники, що були обрані своїми національними спільнотами, і таким чином представляють цілий етнос, який пов'язав свою долю з Україною», — зазначив він.
Крім того, Голова ДЕСС заявив: «Виклики, що стоять перед національними меншинами, такі ж, як і перед усім українським суспільством та Українською державою: війна, збереження нашої державності, самоідентичності й самого життя. Особливість полягає не лише в збереженні національних культур і звичаїв, але і в їхньому розвитку та примноженні. Важливо, щоб у цих складних питаннях ми говорили одним голосом».
У контексті значущості мови та ефірного часу для національних меншин на телебаченні на засідання були запрошені представники «Суспільного мовлення». Голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа підкреслила, що мовник активно підтримує інтереси національних спільнот і працює над висвітленням їх діяльності у своїх проєктах.
Між учасниками засідання виникла продуктивна дискусія, у ході якої була підтримана ініціатива подавати визначні події та постаті групами національних меншин «Суспільному» для подальшого висвітлення у їхніх документальних проєктах. «Пріоритети «Суспільного» чітко прослідковуються у тому, що мовник є найбільшим в Україні, який забезпечує потреби та права національних спільнот, адже одна із цілей нашої роботи — це розповідати про національні спільноти для національних спільнот», — зазначила Світлана Остапа під час обговорення.
Анастасія Гудима, керівниця департаменту інклюзії та різноманіття, зазначила, що «Суспільне прагне включати голоси всіх національних спільнот у свої проєкти, особливо висвітлюючи питання гендерної рівності, ейджизму та ветеранів.
Крім того, учасники засідання презентували свої громадські організації, ініціативи та обговорили питання співпраці з органами влади. Голова правління Всеукраїнської громадської організації «Центр розвитку демократії» Елла Ламах провела тренінг для покращення роботи Ради, наголосивши на необхідності чіткого планування завдань для робочих груп.
Його метою було покращити діяльність Ради та допомогти у формуванні чітких і визначених завдань для попередньо створених трьох робочих груп, про які згадав Олександр Хара у своїй промові. «Нам треба зосередитися, знайти наші крила і здійснити те, що ми запланували», — підсумувала тренінгову сесію Елла Ламах.
Завершилося засідання візитом до Німецького дому Києва — Центру німецької культури «Відерштраль», де учасники мали змогу відвідати Музей німецької меншини в Україні.
Людмила Коваленко-Шнайдер, керівниця Німецького дому та представниця німецької національної меншини в Україні у Раді громадських об'єднань національних меншин (спільнот), поінформувала гостей про діяльність німецької громади в Україні. Вона розповіла про проєкти Німецького дому, зокрема освітні ініціативи та заходи для дітей та молоді, збереження культурної спадщини етнічних німців і роботу з молоддю. Людмила Коваленко-Шнайдер заохотила представників інших національних меншин до співпраці і засвідчила, що німецьке товариство завжди готове допомогти у започаткуванні освітніх програм і надати рекомендації та методичну підтримку всім зацікавленим. Вона підкреслила, що лише в єдності можна досягти реального прогресу у збереженні культурної спадщини та міжнаціональної злагоди.
Його метою було покращити діяльність Ради та допомогти у формуванні чітких і визначених завдань для попередньо створених трьох робочих груп, про які згадав Олександр Хара у своїй промові. «Нам треба зосередитися, знайти наші крила і здійснити те, що ми запланували», — підсумувала тренінгову сесію Елла Ламах.
Завершилося засідання візитом до Німецького дому Києва — Центру німецької культури «Відерштраль», де учасники мали змогу відвідати Музей німецької меншини в Україні.
Людмила Коваленко-Шнайдер, керівниця Німецького дому та представниця німецької національної меншини в Україні у Раді громадських об'єднань національних меншин (спільнот), поінформувала гостей про діяльність німецької громади в Україні. Вона розповіла про проєкти Німецького дому, зокрема освітні ініціативи та заходи для дітей та молоді, збереження культурної спадщини етнічних німців і роботу з молоддю. Людмила Коваленко-Шнайдер заохотила представників інших національних меншин до співпраці і засвідчила, що німецьке товариство завжди готове допомогти у започаткуванні освітніх програм і надати рекомендації та методичну підтримку всім зацікавленим. Вона підкреслила, що лише в єдності можна досягти реального прогресу у збереженні культурної спадщини та міжнаціональної злагоди.