Робоча зустріч Ради ГО національних меншин України: нові кроки до співпраці за ініціативи ДЕСС
За ініціативи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), відбулася робоча зустріч, присвячена підготовці до другого засідання Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України. Ця подія стала справжньою платформою для обміну ідеями та пошуку нових шляхів співпраці між представниками національних спільнот та державними інституціями.
Зустріч розпочалася з вітальних слів Ігоря Лоссовського, заступника Голови ДЕСС, а також Земфіри Кондур, координаторки програми Ради Європи. Вони не лише привітали учасників, а й окреслили важливі аспекти роботи, над якими слід зосередитися в найближчий час.
Одним із ключових моментів зустрічі став виступ Земфіри Кондур, яка детально розповіла про можливості, що відкриваються перед національними меншинами через проєкти Ради Європи. Вона підкреслила необхідність стратегічного підходу в роботі Ради, що може перетворити її на справжній міст між громадами та владою. Важливою була й її думка про розширення зв'язків з організаціями, які наразі не входять до складу Ради, а також можливість проведення додаткових зустрічей з Суспільним для обговорення мовлення національними мовами.
Учасники зустрічі, серед яких були Олександр Хара, голова Ради і представник грецької спільноти, Ласлов Зубанич, представник угорської громади, Василь Келіголо, заступник Голови Ради і представник гагаузів, Ауріка Божеску, що представляє румунську спільноту, і Сергій Ямковенко, представник хорватів, активно обговорювали питання, що стоять перед їхніми громадами.
Зокрема, йшлося про запровадження днів національних меншин і румунської мови в Україні, а також про проблеми недостатньої підтримки мов меншин у медіа та освіті. Звучали пропозиції щодо розробки стратегії діяльності Ради, посилення комунікації та співпраці з органами влади і міжнародними організаціями.
На завершення зустрічі учасників поінформували про можливості долучитися до хорватської програми побратимських населених пунктів, що відкриває нові горизонти для обміну досвідом і культурним взаємозбагаченням.
Ця зустріч показала, що національні спільноти України готові активно співпрацювати задля збереження своїх культурних ідентичностей та зміцнення зв’язків з державою. Вони не лише обговорювали нагальні питання, але й шукали конкретні рішення, які допоможуть їм рухатися вперед у сучасних умовах.
За ініціативи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), відбулася робоча зустріч, присвячена підготовці до другого засідання Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України. Ця подія стала справжньою платформою для обміну ідеями та пошуку нових шляхів співпраці між представниками національних спільнот та державними інституціями.
Зустріч розпочалася з вітальних слів Ігоря Лоссовського, заступника Голови ДЕСС, а також Земфіри Кондур, координаторки програми Ради Європи. Вони не лише привітали учасників, а й окреслили важливі аспекти роботи, над якими слід зосередитися в найближчий час.
Одним із ключових моментів зустрічі став виступ Земфіри Кондур, яка детально розповіла про можливості, що відкриваються перед національними меншинами через проєкти Ради Європи. Вона підкреслила необхідність стратегічного підходу в роботі Ради, що може перетворити її на справжній міст між громадами та владою. Важливою була й її думка про розширення зв'язків з організаціями, які наразі не входять до складу Ради, а також можливість проведення додаткових зустрічей з Суспільним для обговорення мовлення національними мовами.
Учасники зустрічі, серед яких були Олександр Хара, голова Ради і представник грецької спільноти, Ласлов Зубанич, представник угорської громади, Василь Келіголо, заступник Голови Ради і представник гагаузів, Ауріка Божеску, що представляє румунську спільноту, і Сергій Ямковенко, представник хорватів, активно обговорювали питання, що стоять перед їхніми громадами.
Зокрема, йшлося про запровадження днів національних меншин і румунської мови в Україні, а також про проблеми недостатньої підтримки мов меншин у медіа та освіті. Звучали пропозиції щодо розробки стратегії діяльності Ради, посилення комунікації та співпраці з органами влади і міжнародними організаціями.
На завершення зустрічі учасників поінформували про можливості долучитися до хорватської програми побратимських населених пунктів, що відкриває нові горизонти для обміну досвідом і культурним взаємозбагаченням.
Ця зустріч показала, що національні спільноти України готові активно співпрацювати задля збереження своїх культурних ідентичностей та зміцнення зв’язків з державою. Вони не лише обговорювали нагальні питання, але й шукали конкретні рішення, які допоможуть їм рухатися вперед у сучасних умовах.
Шлях до деокупації: важлива роль громадянського суспільства
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті взяла участь у роботі дискусійної панелі «Когнітивна деокупація: візії, виклики та перспективи», присвяченої обговоренню майбутнього захоплених українських територій після їхньої деокупації. Захід був організований Українською школою політичних студій, проєктом Лабораторії законодавчих ініціатив, спільно з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим та у партнерстві з Центром прав людини ZMINA.
Основними темами обговорення стали стратегія когнітивної деокупації, взаємодія з місцевими громадами та лідерами думок щодо зміцнення національної ідентичності як корінних, так і національних меншин України. Також розглядався вплив інформаційної політики на процес деокупації та формування суспільної думки. Спікери детально обговорили роль національної пам’яті, історичних наративів, освіти та культури у когнітивній деокупації, а також можливості використання міжнародного досвіду для розробки ефективних стратегій.
Наріман Джелял, перший заступник Голови Меджліс кримськотатарського народу підкреслив необхідність проведення роботи з когнітивної деокупації не лише на майбутніх деокупованих територіях, а й вже зараз на підконтрольній Україні території. Він також акцентував на важливості підготовки кадрового резерву для роботи на деокупованих територіях.
Учасники дискусії дійшли висновку, що особлива увага має приділятися не лише фізичному поверненню територій, а й інтеграції людей, які роками жили під окупаційною владою, в загальноукраїнський контекст. Спільні цінності та переконання повинні стати основою для консолідації суспільства в процесі когнітивної деокупації.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті взяла участь у роботі дискусійної панелі «Когнітивна деокупація: візії, виклики та перспективи», присвяченої обговоренню майбутнього захоплених українських територій після їхньої деокупації. Захід був організований Українською школою політичних студій, проєктом Лабораторії законодавчих ініціатив, спільно з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим та у партнерстві з Центром прав людини ZMINA.
Основними темами обговорення стали стратегія когнітивної деокупації, взаємодія з місцевими громадами та лідерами думок щодо зміцнення національної ідентичності як корінних, так і національних меншин України. Також розглядався вплив інформаційної політики на процес деокупації та формування суспільної думки. Спікери детально обговорили роль національної пам’яті, історичних наративів, освіти та культури у когнітивній деокупації, а також можливості використання міжнародного досвіду для розробки ефективних стратегій.
Наріман Джелял, перший заступник Голови Меджліс кримськотатарського народу підкреслив необхідність проведення роботи з когнітивної деокупації не лише на майбутніх деокупованих територіях, а й вже зараз на підконтрольній Україні території. Він також акцентував на важливості підготовки кадрового резерву для роботи на деокупованих територіях.
Учасники дискусії дійшли висновку, що особлива увага має приділятися не лише фізичному поверненню територій, а й інтеграції людей, які роками жили під окупаційною владою, в загальноукраїнський контекст. Спільні цінності та переконання повинні стати основою для консолідації суспільства в процесі когнітивної деокупації.
Багатоголосся України: шануємо румунську культуру
Україна – багатонаціональна держава, яка шанує всі національні меншини, що проживають на її території. Особливе місце серед них посідає і румунська спільнота, яка зробила вагомий внесок у розвиток нашої держави.
Сьогодні, в День румунської мови, ми згадуємо про багату історію співіснування українців і румунів на землях Буковини, Герци, Закарпаття та Бессарабії. Міжнаціональна злагода, яка панувала в цьому регіоні протягом століть, є яскравим прикладом того, як різні культури можуть мирно співіснувати і взаємозбагачуватися.
Сьогодні, коли Україна переживає складні часи, підтримка, яку отримує наша держава від румунського народу, є особливо цінною. Міцні партнерські стосунки між нашими країнами ґрунтуються на взаємоповазі, розумінні та спільних цінностях.
Сьогодні з нагоди Дня румунської мови в Чернівецькій області відбулися урочистості. Представники румунської спільноти, громадських організацій, місцевої влади зібралася біля пам'ятника видатному румунському поету, публіцисту та культурному діячу Міхаю Емінеску, його творчість стала невід’ємною частиною літературного надбання не лише румунського народу, а й всієї Європи.
Цього року Товариство румунської культури імені Міхая Емінеску відзначає своє 35-річчя. З цієї нагоди товариство привітали представники місцевої влади, а також Генеральний консул Румунії в Чернівцях Ірина Лоредана Стенкулеску.
Варто згадати, що у 2018 році Палата депутатів Румунії прийняла закон, який проголошує 9 листопада Днем української мови. У відповідь румунські громадські об'єднання в Україні ініціювали пропозицію щодо встановлення в нашій країні 31 серпня Днем румунської мови. Цю ініціативу підтримала Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, провівши консультації з представниками румунських громадських об'єднань Закарпатської, Одеської та Чернівецької областей, а також із місцевими органами влади та освітянами.
Державна служба з етнополітики та свободи совісті висловлює найкращі побажання румунській національній спільноті України в їхніх зусиллях щодо збереження та популяризації рідної мови, культури та традицій. ДЕСС впевнена, що ця діяльність сприятиме як розвитку національної спільноти, так і процвітанню всієї нашої держави.
Разом ми творимо майбутнє, де кожен голос має значення!
Україна – багатонаціональна держава, яка шанує всі національні меншини, що проживають на її території. Особливе місце серед них посідає і румунська спільнота, яка зробила вагомий внесок у розвиток нашої держави.
Сьогодні, в День румунської мови, ми згадуємо про багату історію співіснування українців і румунів на землях Буковини, Герци, Закарпаття та Бессарабії. Міжнаціональна злагода, яка панувала в цьому регіоні протягом століть, є яскравим прикладом того, як різні культури можуть мирно співіснувати і взаємозбагачуватися.
Сьогодні, коли Україна переживає складні часи, підтримка, яку отримує наша держава від румунського народу, є особливо цінною. Міцні партнерські стосунки між нашими країнами ґрунтуються на взаємоповазі, розумінні та спільних цінностях.
Сьогодні з нагоди Дня румунської мови в Чернівецькій області відбулися урочистості. Представники румунської спільноти, громадських організацій, місцевої влади зібралася біля пам'ятника видатному румунському поету, публіцисту та культурному діячу Міхаю Емінеску, його творчість стала невід’ємною частиною літературного надбання не лише румунського народу, а й всієї Європи.
Цього року Товариство румунської культури імені Міхая Емінеску відзначає своє 35-річчя. З цієї нагоди товариство привітали представники місцевої влади, а також Генеральний консул Румунії в Чернівцях Ірина Лоредана Стенкулеску.
Варто згадати, що у 2018 році Палата депутатів Румунії прийняла закон, який проголошує 9 листопада Днем української мови. У відповідь румунські громадські об'єднання в Україні ініціювали пропозицію щодо встановлення в нашій країні 31 серпня Днем румунської мови. Цю ініціативу підтримала Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, провівши консультації з представниками румунських громадських об'єднань Закарпатської, Одеської та Чернівецької областей, а також із місцевими органами влади та освітянами.
Державна служба з етнополітики та свободи совісті висловлює найкращі побажання румунській національній спільноті України в їхніх зусиллях щодо збереження та популяризації рідної мови, культури та традицій. ДЕСС впевнена, що ця діяльність сприятиме як розвитку національної спільноти, так і процвітанню всієї нашої держави.
Разом ми творимо майбутнє, де кожен голос має значення!
🤬1
Релігійна дипломатія у дії: візит української делегації до США
Під час візиту української делегації до США, одночасно з обговоренням безпекових, політичних та економічних питань, відбувся важливий діалог у сфері релігійних прав та свобод. Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський та заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська провели низку зустрічей, присвячених актуальним питанням релігійної свободи.
В рамках візиту відбулися зустрічі з: керівництвом Комісії США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF); старшим політичним радником Гельсінської комісії Полом Массаро; представниками Державного департаменту США; Головою Всесвітнього альянсу баптистів Елайджею Брауном; керівництвом Музею Біблії; Еріком Паттерсоном, президентом та CEO Меморіального фонду жертв комунізму; лідерами української громади США.
Учасники зустрічей обговорили ключові питання релігійної свободи в Україні. Зокрема, українська делегація детально ознайомила з викликами, пов’язаними з російською агресією та порушеннями релігійних прав та переслідування релігійних спільнот на тимчасово окупованих територіях. У фокусі обговорення були законодавчі ініціативи щодо захисту конституційного ладу в сфері діяльності релігійних організацій, у контексті протидії зовнішнім загрозам та забезпечення внутрішньої стабільності; а також обмінялися думками щодо активної участі релігійних спільнот у суспільному житті та в обороні країни.
Релігійна дипломатія є невід’ємною складовою сучасної зовнішньої політики України. Захист релігійних прав та свобод є одним із пріоритетів державної політики, і міжнародна співпраця у цій сфері є надзвичайно важливою.
Фото зі сторінки Надзвичайного і Повноважного Посла України в США Оксани Маркарової
Під час візиту української делегації до США, одночасно з обговоренням безпекових, політичних та економічних питань, відбувся важливий діалог у сфері релігійних прав та свобод. Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський та заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська провели низку зустрічей, присвячених актуальним питанням релігійної свободи.
В рамках візиту відбулися зустрічі з: керівництвом Комісії США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF); старшим політичним радником Гельсінської комісії Полом Массаро; представниками Державного департаменту США; Головою Всесвітнього альянсу баптистів Елайджею Брауном; керівництвом Музею Біблії; Еріком Паттерсоном, президентом та CEO Меморіального фонду жертв комунізму; лідерами української громади США.
Учасники зустрічей обговорили ключові питання релігійної свободи в Україні. Зокрема, українська делегація детально ознайомила з викликами, пов’язаними з російською агресією та порушеннями релігійних прав та переслідування релігійних спільнот на тимчасово окупованих територіях. У фокусі обговорення були законодавчі ініціативи щодо захисту конституційного ладу в сфері діяльності релігійних організацій, у контексті протидії зовнішнім загрозам та забезпечення внутрішньої стабільності; а також обмінялися думками щодо активної участі релігійних спільнот у суспільному житті та в обороні країни.
Релігійна дипломатія є невід’ємною складовою сучасної зовнішньої політики України. Захист релігійних прав та свобод є одним із пріоритетів державної політики, і міжнародна співпраця у цій сфері є надзвичайно важливою.
Фото зі сторінки Надзвичайного і Повноважного Посла України в США Оксани Маркарової