Провів засідання Ставки – дуже детальне й сфокусоване передусім на передовій. Ситуація на всіх ключових напрямках дій: як захист від російських штурмів, так і наші активні кроки вперед. Плюс усе, що для цього важливо: снаряди та зброя, техніка, раціональність використання снарядів, постачання від партнерів і наше, українське виробництво, логістика.

Були, як і завжди на Ставці, доповіді наших командувачів. Головком, командувачі оперативних напрямків: Залужний, Сирський, Тарнавський. Командири з конкретних ділянок передової. А також міністр внутрішніх справ Клименко. Керівник Прикордонної служби Дейнеко. Була важлива доповідь керівника ГУР Буданова щодо ситуації на території Білорусі – дуже уважно стежимо, що там відбувається з погляду безпеки: станом на сьогодні масштабних загроз немає. Повне наше зосередження – на фронті.

Маємо всі розуміти дуже чітко – максимально чітко, що російські сили на наших південних та східних землях вкладаються всім, чим можуть, у те, щоб зупинити наших воїнів. І кожна тисяча метрів просування вперед, кожен успіх кожної нашої бойової бригади заслуговує на вдячність. Усі, хто йде на штурм, усі, хто відбиває ворожі штурми, молодці. І я вдячний кожному нашому воїну!

Слава всім, хто бʼється заради України! Дякую кожному і кожній, хто захищає нашу державу!
Слава Україні!

Вже за 15 днів липня були переговори, зустрічі, заходи з лідерами Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Туреччини, Чехії, Польщі, Словаччини, Болгарії, Литви, Швеції, Португалії, Іспанії, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південно-Африканської Республіки, Гвінеї-Бісау… Генсек НАТО Столтенберг, Президент Європейської Ради Мішель, Президентка Єврокомісії фон дер Ляєн, Вселенський Патріарх Варфоломій… Звернення до студентської спільноти Аргентини, спілкування з найбільшими і найбільш перспективними американськими інвесторами та керівниками компаній… Сьогодні – дуже змістовно пан Президент Республіки Корея…

І ми будемо зберігати найвищий темп міжнародної роботи на всіх рівнях, щоб відновити мир для всієї нашої землі та для всіх наших людей. І я вдячний усім нашим партнерам – кожному лідеру, кожному політику, громадському діячу, кожній країні, – які дійсно підтримують нас у тому, що тільки повне звільнення всієї нашої української території дозволить повернути повну силу міжнародному порядку, заснованому на правилах.

Наша держава ніколи не відмовиться від свого суверенітету. І це вже очевидно всім у світі. Хоч би яким був російський терор, ми знаємо, що українська свобода все одно збережеться, все одно переможе. 
 
Щороку Україна ставатиме лише міцнішою та допомагатиме іншим вільним націям берегти суверенітет і будувати спільну безпеку. Україна це може. Може завдяки тому, що рядки та слова з наших фундаментальних державних документів підтверджуються силою та рішучістю наших людей, мільйонів українців і українок, для яких воля нашої держави – це їхня особиста воля. Вшановуючи українську свободу, український суверенітет, українську силу, ми завжди вшановуємо наших героїв – різних людей, які билися і бʼються заради України та яким ми завдячуємо свободою.  
  
Безпека нашого континенту починається тут – суверенітетом і силою України.  
Слава Україні!

Я направив офіційні листи Президенту Туреччини Ердогану і Генсеку ООН Гутеррішу з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – так, як це найнадійніше. Україна, ООН і Туреччина спільно можуть забезпечити роботу продовольчого коридору та інспектування суден.

Африка має право на стабільність. Азія має право на стабільність. Європа має право на стабільність. А отже, ми всі повинні дбати про безпеку – про захист від російського божевілля. Українське продовольство – це базова безпека для майже 400 мільйонів людей.

Результати нашої Чорноморської зернової ініціативи красномовні: майже 33 мільйони тонн агропродукції були експортовані до 45 держав світу. 60% обсягів пішли в країни Африки та Азії, зокрема Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет, Кенія, Ефіопія, Сомалі, Судан… Також пішли і в Китай, і в Індію, і в Бангладеш, в Індонезію, Пакистан, Ірак, Ліван, Ємен… Дуже важливо – наш продовольчий експорт дозволяє рятувати життя в таких країнах, як Ємен і Сомалі… різних людей… різної релігії, різного етнічного походження… Але вони всі однаково мають право на життя!

І це право світ повинен захищати.