Парламент сьогодні проголосував три законопроєкти, важливі для прогресу України та зміцнення відносин із міжнародними партнерами.

📌 Законопроєкт про корпоративне управління держпідприємств. Це частина нашої євроінтеграційної роботи та важливий маркер співпраці з усіма партнерами.
Адже в управлінні підприємствами впроваджується чіткий, зрозумілий інструмент. Розширюються повноваження наглядових рад, незалежні члени яких обираються за прозорою процедурою. Усе це сприятиме розвитку державних компаній та зростанню зацікавленості до них з боку іноземних інвесторів.

📌 Житлові сертифікати єВідновлення можна буде використати для придбання житла в кредит за програмою єОселя. Кожен, чия домівка була зруйнована внаслідок російської агресії, може подати заявку на компенсацію. І за рахунок згенерованого житлового сертифікату зробити внесок за іпотеку. Важливий законопроєкт, який об’єднує дві програми та значно розширює можливість вибору нового житла для українців.

📌 Третій законопроєкт стосується прибутків оборонних підприємств. Вдосконалюється регулювання ціноутворення на контракти із закупівель, що укладені без відкритого тендера або виконуються під час воєнного стану. Це дасть можливість розв’язати наявну проблему, через яку оборонним підприємствам, що беруть участь у державних закупівлях для потреб армії, було заборонено отримувати прибуток.

Дякую парламентарям за підтримку цих рішень. Продовжуємо злагоджену, конструктивну роботу задля перемоги й успіху нашої країни!

📈 Індексація пенсій відбудеться з 1 березня. Відповідне рішення ухвалили сьогодні на засіданні Уряду.

Це вже третя індексація за час повномасштабної війни. Пенсії буде підвищено майже на 8%. Середній розмір підвищення складе 322 грн, а середня пенсія зросте до 5 717 грн.

Індексація торкнеться більше 10 мільйонів українців. 9,5 млн цивільних пенсіонерів, майже 600 тисяч пенсіонерів силових відомств, майже 100 тисяч “чорнобильців”.

Крім того, з 1 квітня буде автоматичний перерахунок пенсій для 654 тисяч працюючих пенсіонерів з урахуванням оновленого страхового стажу. Також у 2024 році, вдруге поспіль, буде здійснено індексацію найнижчих пенсій.

📊 Виділяємо ще 6,2 млрд грн додаткової дотації на місця. Для 6 обласних бюджетів та 430 бюджетів громад.

Кошти будуть спрямовані для Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей.

Допомагаємо громадам, які цього зараз найбільше потребують з точки зору їх відновлення та фінансової спроможності виконувати зобов’язання перед людьми.

📌 Ухвалили ключове рішення щодо створення Національного військово-меморіального кладовища.

Уряд затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті. Мова йде про 515 млн гривень, які ми виділяємо на будівництво та функціонування в цьому році.

Національне військово-меморіальне кладовище стане центральним місцем, де кожен зможе віддати шану полеглим героям нашої Батьківщини. Це буде особливе місце, де перетинаються скорбота, гордість, біль, повага, безмежна вдячність та вічна пам’ять.
Для Міністерства у справах ветеранів це одне з головних завдань на цей рік.

Україна розробила та пропонує Польщі план деблокади кордону — «План взаємопорозуміння».
Він складається з п’яти кроків.

➡️ Крок №1. Україна погоджується на обмеження, які запропонувала Єврокомісія щодо нашого аграрного експорту. Це автоматичні захисні заходи, які були представлені в межах рішення Єврокомісії з пропозицією продовжити безмитну торгівлю ЄС та України. Мова йде, зокрема, про обмеження на м’ясо птиці, яйця, цукор.
Україна погоджується з пропозицією експортувати до ЄС ці товари без квот та мит в об’ємах не більше, ніж були в середньому у 2022 та 2023 роках. Якщо експортуватиме більше, то повертаються обмеження.
Ми також готові продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшника та ріпака. Тобто, без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплять на польський ринок.

➡️ Крок №2. Україна направляє звернення до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг, тобто аналіз кластерів 4 і 5, до яких входить аграрна політика та транспорт.
Це потрібно для того, аби раз і назавжди зняти маніпуляції щодо якості нашої аграрної продукції, а також щодо того, чи відповідає підтримка наших аграріїв стандартам Світової організації торгівлі.
Водночас принципова позиція України — це повна лібералізація торгівлі з ЄС. Це продовження «економічного безвізу».
Питання торгівлі України та ЄС буде вирішуватися саме з ЄС, а не на рівні окремих країн.

➡️ Крок №3. Пропонуємо польському Уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт в ЄС.
За 11 місяців 2023 року росія продала в Європу агропродукції та продуктів харчування на 2,5 млрд євро. 5,1 млн тонн продовольства. За весь 2022 рік – 4,9 млн тонн. Російський експорт продовольства в ЄС зростає під час війни! Це треба зупинити! Україна та Польща точно можуть замістити цю продукцію.
Ми також звертаємося до Єврокомісії ще з двома пропозиціями:
➡️Розглянути додаткові обмеження та посилений моніторинг на аграрний імпорт третіх країн до ЄС, як це відбувається зараз з Україною.
➡️Звертаємося щодо запуску спільного контролю на кордоні України та країн ЄС. А також пропонуємо розширити пілотний проєкт щодо обміну митною інформацією.

➡️ Крок №4. Пропонуємо створити «Тристоронній штаб: Україна, Польща, Європейська комісія» під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії. До роботи цього штабу також долучимо українські та польські аграрні асоціації. Ми маємо працювати цілодобово, аби оперативно вирішувати всі непорозуміння.

➡️ Крок №5. Блокада кордону з боку Польщі вже давно вийшла за межі блокади зерна. Сьогодні ця блокада загрожує національній безпеці України.
Ми вдячні польському Уряду за чітку позицію щодо пропуску через кордон боєприпасів, військового обладнання, гуманітарної допомоги, медичних засобів. Вважаємо, що такий підхід має бути поширено на критично необхідне Україні пальне.
Вітаємо ініціативу Прем’єр-міністра Дональда Туска внести до переліку об’єктів критичної інфраструктури прикордонні пункти пропуску з Україною та відповідні ділянки залізниці.
Зі свого боку, український Уряд також прийняв відповідні рішення щодо визнання прикордонних пунктів пропуску з нашими західними сусідами критичною інфраструктурою.
Одночасно ми розраховуємо, що спільний Тристоронній штаб знайде рішення щодо безперешкодного пропуску інших груп товарів. Адже сьогодні на кордоні з обох сторін стоять понад 9 тисяч вантажівок.
Тристоронній штаб має працювати цілодобово, і питання блокування кордону має бути вирішено значно раніше, ніж 28 березня — дати, коли мало б відбутись спільне засідання урядів України та Польщі.
В іншому випадку Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.