Радимо хороший матеріал до ознайомлення.
https://gwaramedia.com/u-harkovi-hochut-vstanoviti-pogruddya-mikoli-mihnovskogo-yak-vin-povyazanij-iz-mistom/
https://gwaramedia.com/u-harkovi-hochut-vstanoviti-pogruddya-mikoli-mihnovskogo-yak-vin-povyazanij-iz-mistom/
Ґвара Медіа
У Харкові хочуть встановити погруддя Міхновського
Погруддя Міхновського пропонують встановити на місці, де раніше стояв пам'ятник Пушкіна. Розповідаєм, як він пов'язаний з містом.
❤57👍7
Forwarded from РОБИМО ВАМ НЕРВИ
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
У Південному знову замалювали цитату Героя України Романа Ратушного
Напис «Випалюйте в собі всю російську субкультуру… Інакше це все випалить вас» уже кілька разів знищували, попри те, що він є символом боротьби за українську ідентичність і нагадуванням про нашого полеглого Героя.
Ми не маємо права дозволяти таке ставлення до памʼяти тих, хто віддав життя за Україну.
Кожен подібний акт — це не просто фарба на стіні, а спроба витіснити українське з нашого простору.
✍️ Закликаємо підтримати звернення до Одеської РДА щодо розслідування цього інциденту та відновлення напису.
Просимо також поширювати відео Ольги Козел в інстаґрамі. Потрібен розголос!
👉Запропонувати новину | WhatsApp | Інстаґрам | Фейсбук
Напис «Випалюйте в собі всю російську субкультуру… Інакше це все випалить вас» уже кілька разів знищували, попри те, що він є символом боротьби за українську ідентичність і нагадуванням про нашого полеглого Героя.
Ми не маємо права дозволяти таке ставлення до памʼяти тих, хто віддав життя за Україну.
Кожен подібний акт — це не просто фарба на стіні, а спроба витіснити українське з нашого простору.
✍️ Закликаємо підтримати звернення до Одеської РДА щодо розслідування цього інциденту та відновлення напису.
Просимо також поширювати відео Ольги Козел в інстаґрамі. Потрібен розголос!
👉Запропонувати новину | WhatsApp | Інстаґрам | Фейсбук
👍57💯39🔥5❤3
Рештки восьми воїнів радянської армії, загиблих під час Другої світової війни, розкопали для перепоховання в селі Плоске.
На місці працювали піротехніки ДСНС та пошуковці спеціалізованого підприємства «Памʼять і слава», які займаються пошуком, ексгумацією та перепохованням загиблих воїнів.
За попередньою оцінкою, у братській могилі були поховані особи віком від 18 до 45 років. Одні з решток, ймовірно, належать жінці, розповів пошуковець спеціалізованого підприємства «Памʼять і слава» Сергій Білокінь.
Під час розкопок також знайшли п’ять гранат часів Другої світової війни, гвинтівку, ремені, рештки куль, столові прибори та інші артефакти.
Наразі імена семи з восьми воїнів залишаються невідомими. У середині 1970-х років стало відомо, що серед похованих — Застенкер Авраам Ісакович.
Пам’ятник на братській могилі було демонтовано через аварійний стан — він зазнав пошкоджень під час окупації села у 2022 році.
Рівно 75 років тому — 7 листопада 1950 року — на братській могилі невідомих воїнів у Плоскому встановили пам’ятник.
Невдовзі на місці поховання з’явиться новий пам’ятний знак, а рештки невідомих воїнів перепоховають на місцевому кладовищі.
Великодимерська громада
На місці працювали піротехніки ДСНС та пошуковці спеціалізованого підприємства «Памʼять і слава», які займаються пошуком, ексгумацією та перепохованням загиблих воїнів.
За попередньою оцінкою, у братській могилі були поховані особи віком від 18 до 45 років. Одні з решток, ймовірно, належать жінці, розповів пошуковець спеціалізованого підприємства «Памʼять і слава» Сергій Білокінь.
Під час розкопок також знайшли п’ять гранат часів Другої світової війни, гвинтівку, ремені, рештки куль, столові прибори та інші артефакти.
Наразі імена семи з восьми воїнів залишаються невідомими. У середині 1970-х років стало відомо, що серед похованих — Застенкер Авраам Ісакович.
Пам’ятник на братській могилі було демонтовано через аварійний стан — він зазнав пошкоджень під час окупації села у 2022 році.
Рівно 75 років тому — 7 листопада 1950 року — на братській могилі невідомих воїнів у Плоскому встановили пам’ятник.
Невдовзі на місці поховання з’явиться новий пам’ятний знак, а рештки невідомих воїнів перепоховають на місцевому кладовищі.
Великодимерська громада
❤55👍32🔥4
Forwarded from Суспільне Одеса
У місті Південне на Одещині вдруге замалювали напис із цитатою загиблого громадського діяча та військового Романа Ратушного, який з’явився на місці стертого муралу гурту "Кіно".
Про відновлення цитати повідомили активісти ГО "Робимо вам нерви", однак вже за кілька годин місцеві мешканці помітили, що стіну знову зафарбували.
Що думають про ситуацію навколо муралу самі мешканці будинку — дивіться та читайте за посиланням.
👉 Сайт | YouTube | Insta | TikTok | Fb | WhatsApp | Viber
Про відновлення цитати повідомили активісти ГО "Робимо вам нерви", однак вже за кілька годин місцеві мешканці помітили, що стіну знову зафарбували.
Що думають про ситуацію навколо муралу самі мешканці будинку — дивіться та читайте за посиланням.
👉 Сайт | YouTube | Insta | TikTok | Fb | WhatsApp | Viber
💔81👍1🔥1👌1
Перекличка
А хто з якого міста/селища?
Пишіть в коментарях. І познайомимося і корисні справи для деколонізації можна робити на місцях.
А хто з якого міста/селища?
Пишіть в коментарях. І познайомимося і корисні справи для деколонізації можна робити на місцях.
🔥32❤2👍2
Щось сьогодні, як мені друзі повідомили, протести анонсовані галасливою тусовкою на Біржовій площі, біля її куміра узкава міра давно понавиєхавших колишніх мешканців Одеси не відбулись. Це вже вдруге за рік. Підписантів брехливого звернення до ЮНЕСКО на Україну теж не було.
Як у старому анекдоті - " З таким розкладом ви слона не продасте" гаспада-таваріщі...
Сергій Гуцалюк
Як у старому анекдоті - " З таким розкладом ви слона не продасте" гаспада-таваріщі...
Сергій Гуцалюк
👍84❤13
Процес перейменування вулиць на Одещині активно триває і сподіваємося, що до кінця року - ще близько 30-40 вулиць буде перейменовано.
https://odessa-life.od.ua/uk/news-uk/v-odeskij-oblasti-majzhe-zavershyly-perejmenuvannya-vulycz-skilky-zalyshylosya?
https://odessa-life.od.ua/uk/news-uk/v-odeskij-oblasti-majzhe-zavershyly-perejmenuvannya-vulycz-skilky-zalyshylosya?
Одеське Життя
В Одеській області майже завершили перейменування вулиць: скільки залишилося
В Одесі та області триває процес декомунізації та деколонізації. Більшість вулиць вже отримали нові назви.
❤53👍21🔥2
Сапогі радянського солдата та феномен нашої меморіалізації
Димер. Парк, посередині парка стоїть величезний радянський солдат. Ну будемо казати чесно. Окупант. Зі стволом в руках. Пофарбований в золотий колір. Ствол він, ясно шо, ховає під плащем. Як і водиться окупанту. Він настіко зжимає свої суворі солдатські брови, шо ними можна розколоти горіх. Солдат явно шагає вперед. Бо одна стопа його попереду іншої і він вже зробив крок. І шагає він прямо, знаєте куди він шагає? А прямо на величезні портрети вбитих рф військових українців. Вбитих на цій війні. Мешканців. Яких вшанували, до яких рідні несуть квіти. Портретів цих тут безліч, в два ряди. Бо люди пішли захищати Україну. І загинули. І вони стоять в парку, гарному парку, де живі люди гуляють і п'ють каву. І на ці портрети, прямо їм в обличчя шагає радянській ЗОЛОТИЙ окупант.
Живіший за всіх живих. Бо він пам'ятник. А під ним табличка. Шо це не просто ноунейм шагає. А цілий образ. Центральний прототип золотого солдата ― Николай Бударін.
Цілий підполковнік. Він точно золоту статую заслужив. Спочатку був політруком, коли радянський союз напав на Фінляндію. І там, ясно, «проявіл сєбя». Ну і потом ще багато де проявіл сєбя. А останній раз проявіл себе в форсуванні Дніпра. Сподіваюсь, вам відома ця геніальна операція по втопленню всього особового складу. І от Бударін дошагал аж десь до Глібовки. Або не дошагал, а так саме втопився в Дніпрі. Ніхто цього вже не скаже. Про нього детально є в укр Вікі. Шикарний персонаж. І от тепер Бударін шагає на портрети алеї героїв в Димері. В золотому кольорі. Ну а разом з ним там на табличках, щоправда не золотих, але теж дуже отвєтствєнниє люді. Можете самі погуглити.
І от виходить. Гарний парк, в гарному українському селі, яке втратило на цій війні своїх мешканців. І місце для вшанування. І прямо на цих мешканців йдуть сопогі радянського солдата. Шагають прямо. З прищуром і стволом під плащем.В золотому кольорі. Звісно ви можете сказати: «Харош, ну це вже перебор, конспірологія, це як совєти свастіку в гудзиках шукали, ну солдат, ну стоїть, вже бо зна кіко років». Може, але чому ці солдати постійно зустрічаються в наших селищах, щей в золотому кольорі, принаймні сьогодні з Чорнобиля до Києва я нарахував чотирьох? Але ті хочаб не в обличчя загиблим шагали, а просто, стояли собі поруч, золоті. Може то данина фараонам, а може мода на Трампа, або кум чийсь продає золоту фарбу. Хто зна.
Понятно, зараз знову скажете: «Вам тільки ламати!». Але Бударіна зламати б не мішало. Шоб він хочаб на воїнів не шагав.
Євген Спірін
Димер. Парк, посередині парка стоїть величезний радянський солдат. Ну будемо казати чесно. Окупант. Зі стволом в руках. Пофарбований в золотий колір. Ствол він, ясно шо, ховає під плащем. Як і водиться окупанту. Він настіко зжимає свої суворі солдатські брови, шо ними можна розколоти горіх. Солдат явно шагає вперед. Бо одна стопа його попереду іншої і він вже зробив крок. І шагає він прямо, знаєте куди він шагає? А прямо на величезні портрети вбитих рф військових українців. Вбитих на цій війні. Мешканців. Яких вшанували, до яких рідні несуть квіти. Портретів цих тут безліч, в два ряди. Бо люди пішли захищати Україну. І загинули. І вони стоять в парку, гарному парку, де живі люди гуляють і п'ють каву. І на ці портрети, прямо їм в обличчя шагає радянській ЗОЛОТИЙ окупант.
Живіший за всіх живих. Бо він пам'ятник. А під ним табличка. Шо це не просто ноунейм шагає. А цілий образ. Центральний прототип золотого солдата ― Николай Бударін.
Цілий підполковнік. Він точно золоту статую заслужив. Спочатку був політруком, коли радянський союз напав на Фінляндію. І там, ясно, «проявіл сєбя». Ну і потом ще багато де проявіл сєбя. А останній раз проявіл себе в форсуванні Дніпра. Сподіваюсь, вам відома ця геніальна операція по втопленню всього особового складу. І от Бударін дошагал аж десь до Глібовки. Або не дошагал, а так саме втопився в Дніпрі. Ніхто цього вже не скаже. Про нього детально є в укр Вікі. Шикарний персонаж. І от тепер Бударін шагає на портрети алеї героїв в Димері. В золотому кольорі. Ну а разом з ним там на табличках, щоправда не золотих, але теж дуже отвєтствєнниє люді. Можете самі погуглити.
І от виходить. Гарний парк, в гарному українському селі, яке втратило на цій війні своїх мешканців. І місце для вшанування. І прямо на цих мешканців йдуть сопогі радянського солдата. Шагають прямо. З прищуром і стволом під плащем.В золотому кольорі. Звісно ви можете сказати: «Харош, ну це вже перебор, конспірологія, це як совєти свастіку в гудзиках шукали, ну солдат, ну стоїть, вже бо зна кіко років». Може, але чому ці солдати постійно зустрічаються в наших селищах, щей в золотому кольорі, принаймні сьогодні з Чорнобиля до Києва я нарахував чотирьох? Але ті хочаб не в обличчя загиблим шагали, а просто, стояли собі поруч, золоті. Може то данина фараонам, а може мода на Трампа, або кум чийсь продає золоту фарбу. Хто зна.
Понятно, зараз знову скажете: «Вам тільки ламати!». Але Бударіна зламати б не мішало. Шоб він хочаб на воїнів не шагав.
Євген Спірін
💯110❤3🔥1
Деколонізація.Україна
Сапогі радянського солдата та феномен нашої меморіалізації Димер. Парк, посередині парка стоїть величезний радянський солдат. Ну будемо казати чесно. Окупант. Зі стволом в руках. Пофарбований в золотий колір. Ствол він, ясно шо, ховає під плащем. Як і водиться…
На жаль, чинний закон не зобов’язує демонтовувати пам’ятники радянським окупантам — «альошкам».
Громади за власним бажанням можуть провести демонтаж — так. Але закон поки що їх до цього не зобов’язує.
Це призводить до того, що більшість пам’ятників радянському окупанту сусідять із портретами загиблих героїв російсько-української війни.
Запровадження обов’язкового демонтажу «альошок» на державному рівні — завершальна фаза декомунізації та деколонізації.
Сподіваємося, що цього вдасться досягти у 2026 році.
А поки працюємо з тими громадами, де є політична воля на їх демонтаж.
Громади за власним бажанням можуть провести демонтаж — так. Але закон поки що їх до цього не зобов’язує.
Це призводить до того, що більшість пам’ятників радянському окупанту сусідять із портретами загиблих героїв російсько-української війни.
Запровадження обов’язкового демонтажу «альошок» на державному рівні — завершальна фаза декомунізації та деколонізації.
Сподіваємося, що цього вдасться досягти у 2026 році.
А поки працюємо з тими громадами, де є політична воля на їх демонтаж.
💔78💯22🔥4❤1
Деколонізація.Україна
На жаль, чинний закон не зобов’язує демонтовувати пам’ятники радянським окупантам — «альошкам». Громади за власним бажанням можуть провести демонтаж — так. Але закон поки що їх до цього не зобов’язує. Це призводить до того, що більшість пам’ятників радянському…
Саме тому ми зараз почали облік цих об'єктів абсолютно в усіх громадах та областях нашої країни, аби мати розуміння, яка на поточний момент є кількість "альошек", які є типові форми пам'ятників і будемо готувати підґрунтя до їх масового демонтажу.
Хоч, на поточний момент, ще є кілька тисяч написів про велику вітчизняну, 41 рік, радянську батьківщину тощо. І це питання маємо вирішити впродовж +- року.
Хоч, на поточний момент, ще є кілька тисяч написів про велику вітчизняну, 41 рік, радянську батьківщину тощо. І це питання маємо вирішити впродовж +- року.
❤70💯13🔥2
🔥Звернення щодо звільнення з посади Директора Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Івана ЛІПТУГИ.
☝️Представники ветеранської спільноти, родин загиблих героїв та громадськості звертаються до Голови Одеської МВА Сергія ЛИСАКА та в.о. Одеського міського голови Ігоря КОВАЛЯ щодо звільнення з посади Івана ЛІПТУГИ.
☝️Причиною цього є чергова цинічна маніпуляція охоронним статусом ЮНЕСКО задля збереження в Одесі маркерів "русского мира", що прямо зараз відбувається в Одесі, а також саботаж виконання Закону України "Про деколонізацію" та процесу належного вшанування загиблих героїв у публічному просторі, зокрема й у назвах обʼєктів топоніміки міста.
⛔️Більш ніж понад рік, незважаючи на рішення Уряду та Обласної військової адміністрації залишаються не демонтованими основні маркери "русского мира", серед яких памʼятники Олександру Пушкіну, імператору Олександру ІІ та стіна чекістів.
⛔️Така бездіяльність, попри положення чинного законодавства, супроводжується постійними відписками очолюваного ЛІПТУГОЮ Департаменту щодо нібито:
- неможливості це зробити через знаходження памʼятників в межах обʼєкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
- необхідності врегулювання процедурних питань, (яке вже відбувається безрезультатно роками).
⛔️Більше того, ігноруючи положення законодавства у сфері національної памʼяті родинам загиблих продовжують або відмовляти у вшануванні імен героїв у назвах одеських вулиць чи встановленні меморіальних дошок або ж створюють формальні перешкоди у цьому, що призводить до необхідності боротися за належне вшанування памʼяті загиблих навіть у такому, здавалося би, очевидному питанні.
⛔️Така позиція може бути повʼязана з минулою діяльністю Івана ЛІПТУГИ, оскільки він:
- разом з російським підсанкційним пропагандистом Артємієм ЛЄБЄДЄВИМ (який з 2014 року не визнає територіальну цілісність України, а з 2022 року перебуває під санкціями РНБО і заявляє, що «України не існує і вона – це регіон росії») розробляв:
- брендінг Одеси, у т.ч. так званий «Якір-серце», який наразі продовжує зберігати у публічному просторі;
- брендінг невизнаної "Придністровської Молдавської Республіки" - тимчасово окупованої "російськими миротворцями" території Республіки Молдова, тим самим легітимізуючи це квазідержавне утворення.
- в інтервʼю російським ЗМІ називав українських громадян "особо озабоченные украинским патриотизмом товарищи".
☝️Російські памʼятники та історичні міфи - російська інформаційна зброя, тому перебування людини з таким світоглядом, яка щосили захищає цю зброю на такій значимій для міста та регіону посаді, прямо загрожує міжнародному авторитету України та національній безпеці, складовою якої є сфера національної памʼяті.
☝️Представники ветеранської спільноти, родин загиблих героїв та громадськості звертаються до Голови Одеської МВА Сергія ЛИСАКА та в.о. Одеського міського голови Ігоря КОВАЛЯ щодо звільнення з посади Івана ЛІПТУГИ.
☝️Причиною цього є чергова цинічна маніпуляція охоронним статусом ЮНЕСКО задля збереження в Одесі маркерів "русского мира", що прямо зараз відбувається в Одесі, а також саботаж виконання Закону України "Про деколонізацію" та процесу належного вшанування загиблих героїв у публічному просторі, зокрема й у назвах обʼєктів топоніміки міста.
⛔️Більш ніж понад рік, незважаючи на рішення Уряду та Обласної військової адміністрації залишаються не демонтованими основні маркери "русского мира", серед яких памʼятники Олександру Пушкіну, імператору Олександру ІІ та стіна чекістів.
⛔️Така бездіяльність, попри положення чинного законодавства, супроводжується постійними відписками очолюваного ЛІПТУГОЮ Департаменту щодо нібито:
- неможливості це зробити через знаходження памʼятників в межах обʼєкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
- необхідності врегулювання процедурних питань, (яке вже відбувається безрезультатно роками).
⛔️Більше того, ігноруючи положення законодавства у сфері національної памʼяті родинам загиблих продовжують або відмовляти у вшануванні імен героїв у назвах одеських вулиць чи встановленні меморіальних дошок або ж створюють формальні перешкоди у цьому, що призводить до необхідності боротися за належне вшанування памʼяті загиблих навіть у такому, здавалося би, очевидному питанні.
⛔️Така позиція може бути повʼязана з минулою діяльністю Івана ЛІПТУГИ, оскільки він:
- разом з російським підсанкційним пропагандистом Артємієм ЛЄБЄДЄВИМ (який з 2014 року не визнає територіальну цілісність України, а з 2022 року перебуває під санкціями РНБО і заявляє, що «України не існує і вона – це регіон росії») розробляв:
- брендінг Одеси, у т.ч. так званий «Якір-серце», який наразі продовжує зберігати у публічному просторі;
- брендінг невизнаної "Придністровської Молдавської Республіки" - тимчасово окупованої "російськими миротворцями" території Республіки Молдова, тим самим легітимізуючи це квазідержавне утворення.
- в інтервʼю російським ЗМІ називав українських громадян "особо озабоченные украинским патриотизмом товарищи".
☝️Російські памʼятники та історичні міфи - російська інформаційна зброя, тому перебування людини з таким світоглядом, яка щосили захищає цю зброю на такій значимій для міста та регіону посаді, прямо загрожує міжнародному авторитету України та національній безпеці, складовою якої є сфера національної памʼяті.
👍108🔥21💯11❤6
Жмеринка, Вінницька область
Після наших звернень, триває демонтаж російськомовних вивісок.
Далі буде.
Після наших звернень, триває демонтаж російськомовних вивісок.
Далі буде.
❤60👍25🔥3👏1