У Мукачеві вулицю Вакарова перейменували іменем загиблого воїна - Дмитра Кафлановича.

Відповідне розпорядження підписав голова Закарпатської обласної адміністрації.

У селі Ключарки біля Мукачева вулицю Вакарова перейменували іменем Віктора Хруника.

Загиблого героя з 128-ї бригади.

Відповідне розпорядження підписав голова Закарпатської обласної адміністрації.

У селище Кольчино на Закарпатті перейменовано вулицю Борканюка іменем місцевого громадського діяча та героя війни - Романа Цендри

Відповідне розпорядження підписав голова Закарпатської обласної адміністрації.

Ще одне потужне перейменування у селищі Буштино на Закарпатті.

Зенон Коссак - український політичний і військовий діяч, провідний член УВО і ОУН, автор 44-х правил життя українського націоналіста, бойовий референт Крайової Екзекутиви ОУН. , керівник організаційної референтури Української Військової Організації (з кінця 1930), заступник начальника Генштабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939). Загинув 18 березня 1939, відстоюючи незалежність Карпатської України в боях проти угорських загарбників в районі селища Буштино.

Відповідне розпорядження підписав голова Закарпатської обласної адміністрації.

Також, завдяки розпорядженню голови обласної адміністрації, на Закарпатті з'явилося 10 вулиць названих на честь героїчної 128-ї бригади.

Як думаєте, до якості перейменування вулиць на Закарпатті хоч одна обласна адміністрація дотягне?

Також нарешті у місті Виноградів на Закарпатті з'явилася вулиця Президента Карпатської України - Августина Волошина.

Ми були вражені, що у цьому місті її досі не було.

Це рішення, аналогічно було включено до розпорядження голови обласної адміністрації.

На Закарпатті з'явилася низка вулиць Івана Ірлявського

У місті Виноградів, селах Бобовище, Лохово, Страбичово та Холмок

Іван Ірлявський - український поет, журналіст, громадський діяч. Член Пласту на Закарпатті. Секретар Спілки письменників України у місті Києві, близький співробітник Олени Теліги.
Як член культурної референтури ОУН у 1941 році з першою похідною групою, очолюваною О. Ольжичем, прибув до Києва налагоджувати літературно-мистецьке життя.
Заарештований гестапо 9 лютого 1942 у Києві, невдовзі розстріляний.

А це історія про те, як іноді впертість громади грає нам на руку.

В Іршаві відмовилися перейменовувати вулицю Першотравневу, навідріз.

Але розпорядження голови ОВА - вона тепер носить ім'я Романа Шухевича.

Вулицю Пушкіна у місті Виноградів на Закарпатті назвали іменем Братів Зейканів, які загинули на російсько-українській війні.

Цю пропозицію обласній адміністрації подала міська рада і її було затверджено.

А у селищі Вилок на Закарпатті вулицю Борканюка перейменували іменем героя АТО - Віктора Афанасьєва.

Загинув 29 квітня 2017 року під час обстрілу взводного опорного пункту, з протитанкових гранатометів та стрілецької зброї, в районі смт Зайцеве на Горлівському напрямку

У селі Рокосово на Закарпатті відтепер є вулиця Героїв Красного Поля.

Адже саме біля цього села відбувся бій між карпатськими січовиками та угорськими військами.

До цього вулиця носила ім'я поета-русофіла Вакарова.

На Закарпатті відтепер є низка вулиць Михайла Колодзінського

В Ужгороді (колишня Маресьєва), селищі Солотвино (де він загинув, колишня Борканюка), у місті Тячів (колишня Гвардійська) та у селах Колодне, Сокирниця, Крива і Підплеша (всі колишні Борканюка).

Михайло Колодзінський - діяч УВО та ОУН, начальник Генерального штабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939), Верховний Командант Збройних Сил Карпатської України (16-19.03.1939), полковник. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Друзі, треба перейти в коментарі та довести закарпатським ватникам, що вони занадто сміливі.

https://www.facebook.com/share/p/2uXZDCSvwtPySF6v/

Представники громадської організації «Деколонізація. Україна» звернувся до ХОВА з проханням про демонтаж пам'ятника воїнам-визволителям біля метро «23 серпня»

«Цей пам’ятник, до речі, був одним із символів російської пропаганди під час цієї нової спроби наступу на Харків. Вони використовували його в усіх своїм можливих агітках як образ так званого «солдата-визволителя», використовували саме як символ звільнення Харкова від «укронацистів», тобто проводили аналогію між собою й цим пам’ятником», — говорить голова організації «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков.

Пам'ятник є найбільшим радянським монументом, який залишається у Харкові.

Це питання нарешті гучно зазвучало.

Проте, скоріше за все, через низку юридичних особливостей, офіційно демонтаж проводити ніхто не буде і це буде виклик для патріотичної спільноти міста.