​​🧐Инфляция как способ отдавать государству больше денег

Мы с вами помним, что инфляция - это включение станка и печатанье новых денег. Мы знаем, что при инфляции повышаются цены, но ведь и зарплаты поднимаются, в чем тогда проблема?

Давайте рассмотрим процесс инфляции на практике.

Предположим у нас есть 20 000 монет в стране, но государство решает сделать еще 2000 монет и отдать их определенной группе людей. Они в свою очередь идут в магазин и тратят их.

“Увеличение предложения денег приводит лишь *к их разбавлению* (т.е. к повышению цен на товары и понижению цены денег), но поскольку процесс этот долгий и постепенный, то, пока новые соотношения цен не установятся, одни люди будут выигрывать, а другие терять.” Мюррей Ротбард. “Государство и деньги”.

Группа людей и продавцы увеличили свои доходы до того как выросли цены. А значит есть те, кто потеряет доходы, покупая уже по повышенным ценам, но с прежним количеством средств. Тот, кто первый получает новые деньги, выигрывает больше всего, причем за счет остальных.

📌Более того, инфляция приводит к еще одному неочевидно погубному последствию для бизнеса.

Предприниматели могут неверно истолковать повышенный покупательский спрос. Обычно нам не говорят о включении станка и когда цепочка только запускается бизнес не всегда понимает почему выручка стала больше. С одной стороны кажется, что больше денег это классно, но ведь и затраты со временем станут больше.

Инфляция дает предпринимателю искривленное представление о положении дел его бизнеса.

💰Инфляция как способ отдавать государству больше денег (часть 2)

Мы с вами говорили о государстве и инфляции. И всё же государство не поднимает уровень инфляции до небес, ибо это прямая угроза гиперинфляции и краха национальной валюты. Гиперинфляция возникает в том случае, если люди понимают, что правительство специально устраивает инфляцию, чтобы собрать с них дополнительный налог.

Тогда они начинают тратить все свои деньги, чтобы иметь возможность хоть что-то за них купить, пока они совсем не обесценились.

Снижение курса национальной валюты заставляет нас боятся, что деньги будут обесцениваться и дальше. Кроме того, дорожают импортные товары, что особо ощущается для стран работающих на экспорт.

В довершение всех бед инфляция наказывает того, у кого есть сбережения, и поощряет того, кто берет в долг. Ведь во время инфляции деньги, которые берешь в долг, имеют одну покупательную способность, а те деньги, которые через какое-то время возвращаешь, — другую, значительно более низкую (при том же номинале).

Поэтому выгодно брать взаймы, а откладывать и давать в долг — невыгодно. Таким образом, инфляция приводит к снижению среднего уровня жизни, хотя люди осознают это не сразу, напротив, они считают, что все прекрасно, потому что денег у них стало больше. - Мюррей Ротбард. “Государство и деньги”.

🗿Державне регулювання цін: що треба знати, аби не повернутися в СРСР?

Всім привіт! Сподіваюсь у кожного з вас все добре🙌 Я буду намагатись повернутись до ведення каналу і сьогодні хочу поговорити з вами про дуже популярну тему в період війни - державне регулювання цін.

Пост не буде довгим, лише кілька прикладів, аби ви зрозуміли, чому регулювання це ПОГАНА ідея.

Припустимо в нас є ринок, 3 виробника хліба. Порахувавши витрати на приготування однієї буханки виробник А вирішує поставити ціну в 10грн, виробник Б робить хліб трішки за іншою рецептурою тому ставить 12грн, а виробник В вирішує взяти ринок найдешевшою ціною і ставить 8грн.

Всі 3 виробника конкурують між собою, бо всі вони печуть хліб. Всі вони мають +- однакову ціну, бо якщо хтось з них безпідставно поставить ціну в 50грн, покупці просто почнуть купувати хліб в конкурентів.

В день N сталася халепа з мукою, неважливо що саме, важливо, що її стало вкрай мало. Продавці муки збільшили ціну втричі. Пекарі все ж купили цю муку, але тепер собівартість хліба не 5грн, а 13грн. Чи може виробник А чи В залишити попередню ціну? Ні. Бо вони будуть працювати в мінус. Пекарі підіймають ціну на хліб. Людям це не подобається, приходить держава і каже зараз все вирішимо, запроваджує регулювання ціни в 9грн за буханку хліба.

Чи будуть працювати пекарі? Ні.

Що тоді стається? Дефіцит. Довжелезні черги, захмарні ціни на чорному ринку, відсутність продукту. Нагадує щось?😁

⛽️Бензин: дефіцит та державне регулювання

Передумови дефіциту бензину: наша країна імпортує 70% нафтопродуктів. Постачання йшло перевожно з росії, Білорусі та морем із інших країн. Зараз море заблоковано.

Тепер нафтопродукти завозять через західний кордон, хоча раніше цей канал майже не використовувався. Окрім цього російські ракети знищили близько 15 українських нафтобаз через військові дії зупинилися Кременчуцький та Шебелинський НПЗ, які покривали близько 50% споживання бензину в країні.

Про роботу підприємців в мінус ми з вами говорили вчора. Але в ситуації з бензином варто враховувати ще один факт.

Якщо реальна ціна літру бензина припустимо 60грн, а уряд забов’язує заправки продавати його по 40грн, що ви будете робити знаючи це? Звісно заправляти повний бак, ще й каністри зверху. Привіт, паніка на ринку. Таким чином забираючи можливість заправитись тим, кому бензин потрібен прямо зараз і хто готовий заплатити за нього ринкову ціну.

Читала як водії називають ціни на бензин “мародерством”. Але так працює ринок при дефіциті, купує той, хто готовий заплатити за товар більшу ціну і це правильно. Якщо для вас бензин це питання життя і смерті, що ви оберете, купити літр за 60грн чи не купити бензин взагалі? Отож😒

Нещодавно держ регулювання ціни на бензин відмінили, що, за словами самих АЗС, допоможе вирішити ситуацію із дефіцитом🤞

​​💵Як працює інфляція або що таке податок на бідність?

Найгірший сценарій для української економіки зараз — почати друкувати гроші. Чому? Бо ми повторимо сценарій Венесуели. Іншими словами вб’ємо економіку.

Чому інфляцію називають податком на бідність?

Інфляція — невидимий інструмент, який дозволяє збагачуватись 10% населення за рахунок 90% інших. Надруковані гроші не потрапляють в економіку одночасно. Інфляція збиває пропорції між цінами на товари та послуги. Бенефіт отримують ті, хто є першим отримувачем надрукованих грошей, бо саме вони купують товар ще за старими цінами.

Розглядаючи сценарії відновлення економіки України ми маємо пам’ятати також про те, що може її вкрай вбити. Тому якщо бачите як хтось пропонує “просто надрукувати гроші” сміливо радьте автору вивчити базові правила економіки😉

Як відновлювати економіку під час та після війни?

Нещодавно подруга запитала мене, що ми маємо зробити, аби українська економіка якомога швидше відновилась. Перший крок: зробити всі умови для вільної торгівлі.

Аби створити ці умови потрібно просто не чіпати роботу бізнесу🙂 Тобто ось так не треба.

Вільна торгівля — один з найважливіших винаходів людства. Саме завдяки їй світ дізнався, що таке економічне процвітання, зростання безпеки та спаду конфліктів у світі.

На сьогодні є свіжі кількісні дослідження (Patel, Sandefur, and Subramanian, 2018), які доводять, що з середини 90-х бідні країни наздоганяють багаті за доходами (в умовах вільного ринку).

В старих дослідженнях не було кореляції між лібералізацією торгівлі та економічним зростанням. Проте вже з 2018 року нові дослідження демонструють, що між ними є істотна позитивна кореляція. Дослідження Easterly.

Дослідження Does trade reform promote economic growth? A review of recent evidence на даних країн, що розвиваються, вказує на те, що лібералізація торгівлі дає країнам по 1−1,5% додаткового зростання щороку. Це 10−20% за десятиліття.

Економіка під час війни: робота Національного банку

Війна - ворог стабільності та по суті вбивця фінансової системи. Підприємства зупиняються, деякі фізично руйнуються. Роками вибудовані логістичні ланцюжки розриваються. Люди, що мають депозити в банках, хочут якйнайскоріше їх забрати, аби покласти під подушку або вивезти.

Ніхто не може спрогнозувати наскільки знеціниться національна валюта, який буде відток доларів та євро. Всіх лякають инфляційні та девальваційні ризики. Багато з нас хочуть позбутися “ризикованої” гривні та тримати збереження під подушкою в доларах.

☝️Нагадаю, що якщо одночасно 10% вкладників вирішать забрати свої депозити, будь-яка банківська система не витримає.

Ось чому важливо Національному банку перш за все викликати довіру українців.

Рішення по типу “заборонити”, “блокувати”, “управляти вручну” дуже небезпечні, особливо в нашій країні, де 40-50% економіки знаходиться в тіні і під подушкою в людей більше кешу, аніж в банку.

Свобода цін, гнучкість фінансових механізмів та відкритий діалог у прийнятті рішень дозволить найбільш ефективно управляти інфляційними очікуваннями.

​​Економіка під час війни: робота Національного банку частина 2

Війна змінює роботу як товарних, так і фінансових ринків. Українські підприємства намагаються владнати роботу в максимально нестабільних умовах, втрачаючи великі частини капіталу. Аби ще більше не ускладнювати ситуацію потрібно прибрати перешкоди, які в мирний час були джерелами регуляторних та транзакційних витрат.

Як це зробити на практиці:

- дозволити використання іноземних валют для внутрішніх та зовнішніх фінансових розрахунків, а також сплати податків;

- відміна правил валютного регулювання, заборон, контролю за переміщенням валюти, правил її використання;

- режим вільного курсу гривні по відношенню до іноземних валют;

- дозвіл на використання всередині країни електронних платіжних систем (блокчейн);

- зняття обмежень на використання готівкової валюти в будь-яких платіжних операціях.

​​Мита та ПДВ на імпортні товари з 1 липня

Зараз середній час перетину кордону з України 2 доби, в Україну — 24 години, повернення мит збільшать цю цифру чи не в десятки разів.

Чи думають політики, як повернення мита та пдв вплине на економіку? Чи спілкувались вони з представниками бізнесу, аби дізнатись, наскільки важливий час при перетині кордону? Чи знають вони, що міжнародна торгівля є рятівним кругом для економіки зараз?

Чи є у військових час чекати, аби машини для них стояли тижневі черги на кордоні? Чи є у нас з вами додаткові гроші, аби не просто фандрейзити на машину, але й ще збирати додаткові 50% від вартості для оплати податків?

Врешті-решт, коли економіка в стані турбулентності чи є в нас зайві гроші, аби платити вищу ціну за імпортні товари? За всі податки завжди платить кінцевий покупець, тобто ми з вами.

Як казав не безвідомий пан міністр — гусаки мають бути общипані😉

​​Податок на бідність або чому ціни летять в космос🚀

Як ми вже з’ясували війна повністю змінює роботу ринків. Бізнеси закриваються, підприємства фізично знищуються, люди втрачають роботу та житло. Суми податків, що надходять до державної скарбниці зменшуються.

В якийсь момент витрати держави починають перевищувати надходження. Що робить держава? Найпростіший крок (але з поганою перспективою) — просить НБУ надрукувати більше грошей. Гривня починає знецінюватись, інфляція росте, ціни летять.

❗️За даними НБУ у травні інфляція пришвидшилась на 18%, до кінця року прогнозують 20%. Отримуємо цікавий трюк: ви втратите 20% своєї зарплати при тому що її сума не зміниться🙂 Ви відчуєте це за рахунок подорожчання всього навколо.

Інфляція зменшує купівельну спроможність та сповільнює темпи розвитку економіки. Надмірне зловживання друком грошей призводить до гіперінфляції, простими словами привіт 90-ті👋

​​🧐Що таке “діра” в бюджеті та як її “закрити”?

Дефіцит держбюджету — перевищення видаткової частини над дохідною. Простими словами, ви заробляєте 10 000грн, а витрачаєте 13 000грн.

Ми вже говорили в попередніх постах, що війна це про закриття підприємств, фізичні втрати бізнесів, скорочення робочих місць. До бюджету надходить менше коштів, при цьому витрачати коштів потрібно більше аніж до повномасштабної війни.

За три місяці війни НБУ надрукував 120 млрд грн та таким чином покрив 45% дефіциту. І все ж у червні діра сягнула більше 100 млрд грн. За даними НБУ вони відмовляються друкувати більше грошей на прохання Мінфіну, бо бояться прискорення інфляції, що є логічним.

Якщо НБУ продовжить друкувати гроші, майже по 50 млрд на місяць, інфляція може зрости до 50%.

Наразі НБУ та Мінфін очікують на міжнародну фінансову підтримку. У червні Україна очікує надходження принаймні частини з $4,8 млрд прямої бюджетної підтримки від США.

Що точно потрібно робити зараз — дати повну свободу бізнесу. Дозволити підприємствам відновити свою роботу та дати можливість бажаючим, навіть попри війну, відкрити власну справу. Мінімізувати податки, зробити мораторій на будь-які перевірки, не відновлювати мито та ПДВ.

Державний бюджет це завжди гроші громадян, чим більше бізнесів буде працювати в Україні — тим швидше ми будемо наповнювати державний бюджет.

​​Кандидатство в ЄС, що зміниться з економічної точки зору?

Із наданням статуса кандидата розпочинаються переговори про членство, в ЄС, які можуть тривати роками або навіть десятиліттями👀 Туреччина отримала статус кандидата ще в 1999 році. На нас чекають реформи у 35 сферах із конкретними дедлайнами, а після - перевірка на відповідність Копенгагенським критеріям.

Які зміни від нашого статусу можемо очікувати вже зараз?

1. Додаткова фінансова допомога - IRA, що буде прямована на розвиток соціально-економічних секторів.

2. Доступ до індивідуальних програм та проєктів економічної допомоги ЄС.

3. Збільшення обсягів грантів на освіту, культуру, охорону здоров’я тощо.

4. У довгостроковій перспективі - притік іноземних інвестицій. Такий досвід мали Угорщина, Польща, Чехія. Проте в нашому сценарії це можливо лише після запуску чесних судів, без яких інвестори не будуть ризикувати вкладати гроші.

Як повертати українців з-закордону?

За статистикою Київського центру соціології половина українців планує майбутнє своїх дітей в Україні у випадку збереження військової загрози.

Які мають бути зміни в економічній політиці враховуючи, що за українську робочу силу ми будемо конкурувати з європейськими країнами, де медіанна зарплата починається від $1200 на відміну від довоєнною української $500.

Висока продуктивність праці = висока зарплата це завжди про інвестиції в технології, які можливі лише у випадку економічних свобод та верховенства права.

Україна навряд в найближчі роки стане комфортною для людей, які ставлять на перше місце безпеку та соціальний захист, натомість ми маємо надати всі умови для тих, хто готовий ризикувати та хто цінує економічні свободи.

​​Український бізнес під час війни

З даними Opendatabot з моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну було зареєстровано більше ніж 51 тисяча нових бізнесів. З них 43 тисячі — це ФОПи та 8 тисяч юридичних осіб.

Напрямки та діяльність бізнесів

У лютому перше місце за кількістю реєстрацій нових ФОПів посідав напрям «Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність», а категорії «Надання інформаційних послуг» та «Надання інших індивідуальних послуг» були на третій та четвертій позиції, то за три місяці війни ситуація змінилася. На першому місці за кількістю нових ФОПів опинився напрям «Роздрібна торгівля».

Разом кведи, пов’язані з роздрібною та оптовою торгівлею, склали 37% від усіх нових фопів у червні.

Не забуваємо, що робота бізнесу — один із головних китів на якому зараз тримається економіка.

⛽️Що сталося з бензином після відміни державного регулювання?

Багато хто після відміни державного регулювання ціни на бензин казав про те, що тепер доведеться платити чи не 200грн/літр, бо власники АЗС лише й хочуть що “нажитися на війні”.

Нсправді ж примусово фіксована ціна ставила під загрозу прибутковість АЗС, адже після початку повномасштабної війни довелось будувати нові логістичні шляхи для імпорту бензину.

Що ми бачимо зараз як результат? Імпорт бензину в Україну з кожним днем росте. Через це зникли величезні черги на АЗС, більш того він починає дешевшати і за прогнозами власників заправок ціна на бензин продовжуватиме падати.

Є відома фраза: “ринок все вирішить”, його роботі непотріно заважати. Чим більше перепон ставить держава — тим більше платить кінцевий покупець.

НБУ розглянув можливість інфляції більш ніж 200%

Вперше за 30 років НБУ припустив можливість гіперінфляції.

Гіперінфляція - ріст інфляції на більше ніж 50% щомісячно, що призводить до руйнації товаро-грошових відносин та повної недовіри до національної валюти.

Загроза гіперінфляції стала каталізатором рішення підищити облікову ставку до 25%.

Облікова ставка - ставка за якою комерційні банки можуть позичати гроші в НБУ. Підвищення облікової ставки призводить до підвищення ставок за облігаціями та депозитами та зростання відсотків за яким видаються кредити. Підвищення облікової ставки сповільнює темпи розвитку економіки, адже зменшує купівельну спроможність громадян.

​​Транспортний безвіз з ЄС — що зміниться?

Угода передбачає:

- скасування необхідності отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень в держави ЄС та дозволяє уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.

- Україна та ЄС звільняють власників посвідчень водіїв, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія.

Міністерство інфраструктури прогнозує збільшення вантажних перевезень у 5-7 разів.

​​🤦‍♀️Урядовці намагаються законодавчо закріпити неконтрольовану емісію

У законопроєкт про внесення змін у держбюджет 2022 року (№ 7429) внесли правку про продовження Нацбанком друку грошей.

Правка зобов’язує НБУ переводити до бюджету весь дохід, який він отримує за придбаними під час війни облігаціями. Нацбанк повинен буде переказувати ці кошти протягом десяти днів після отримання доходу.

Будь-які перекази від НБУ до уряду – його прибуток чи викуп ОВДП, – це грошова емісія.

Нацбанк вже надрукував дуже багато грошей. Від початку повномасштабної війни саме НБУ став чи не найбільшим кредитором уряду, покривши потреби бюджету на 244 млрд грн.

Окрім того, що НБУ доведеться друкувати мільярди гривень на рік, правка зробить Національний банк фактично підконтрольним уряду, бо це примус до прихованої емісії.

​​💶 НБУ та фіксований курс: що таке додатковий податок у 25% ?

Наразі в Україні діють два офіційні курси, якщо ви отримуєте зарплату чи дохід у валюті, ви точно знаєте про що я кажу.

Реальний курс долара до гривні — 37 грн/$, офіційний курс НБУ — 29,25 грн/$.

За словами НБУ офіційний курс стримує зростання цін. Працює це так: компанії, що імпортують продукти з-закордону купують долар на міжбанку за 29,25 грн/$, таким чином стримуючи ріст цін. НБУ витрачає валютні резерви, аби забезпечувати фіксований курс долара.

Водночас експортерам та ФОПам, які заробляють у валюті нараховується прибуток за курсом 29,25 грн/$, хоча реальний курс вищий на 25%. Іншими словами це експопріація — примусове позбавлення власності.

Найбільше обурюється IT-сектор — одна з небагатьох галузей, що працює на довоєнному рівні. Невже країна втратити частину фахівців маніпулюючи курсом?

🙅‍♀️Ліміт на розрахунки закордоном або чому волонтери проти рішення НБУ

З 21 липня почав діяти ліміт на розрахунки за кордоном з гривневих платіжних карток у розмірі 100 000 гривень. Обмеження стосується усіх рахунків українців в одному банку, відкритих у національній валюті.

На заяву одразу ж відреагували волонтери, що закуповують амуніцію закордоном, адже більшість товарів військового призначення коштують дорожче за 100 тисяч.

Купувати товари з не гривневої карти не вийде, бо купівля валюти з гривневих карток заборонена. Купівля товарів на великі суми по SWIFT також заборонена.

І хоча НБУ в дописі розповідає про запровджені послаблення лімітів для волонтерів ще з квітня до 400 тисяч на місяць, коментарі українців дають чітко зрозуміти, що навіть така сума перешкоджає діяльності волонтерського руху. НБУ блокує можливість постачати необхідну амуніцію нашим воїнам.

​​💶 Скільки грошей надрукує НБУ до кінця року?

Національний банк планує викуп державних облігацій для фінансування дефіциту бюджету на 30 млрд гривень щомісяця. До кінця року сума становитиме 180 млрд гривень.

На сьогодні Нацбанк вже надрукував більше 225 млрд гривень і саме це є основною причиною девальвації гривні, іншими словами інфляції понад 20%.

До кінця року очікується інфляція більше 30%. Це означає, що до кінця року наші з вами зарплати стануть на 30% менше, те саме чекає на наші вкладення в гривні. Зменшиться капіталізація українського бізнесу. Так працює податок на бідність у вигляді друку гривень.