Друга Печать. OSINT та історичні розслідування
264 subscribers
233 photos
8 videos
2 files
135 links
Авторські OSINT та історичні розслідування
Download Telegram
У складі Корпусу резерву було створено 152 Окрему розвідувальну роту
3
У складі сухопутних сил ЗСУ створюється в/ч А4935 150 ОМБр
🫡4
Друга Печать. OSINT та історичні розслідування
У складі сухопутних сил ЗСУ створюється в/ч А4935 150 ОМБр
У складі сухопутних сил ЗСУ створюється 151 ОМБр.
Оскільки бригада наразі знаходиться в процесі набуття боєздатності, їй була доручена оборона неактивної ділянки фронту у Харківській області.

А4940 - можливий номер військової частини. в/ч може належати до ОК "Захід"
🫡2👍1
У складі сухопутних сил ЗСУ створюється 154 ОМБр
LKOV Valuk на озброєнні 44 ОМБр
3
На передодні початку контрнаступальної операції СОУ на Півдні 🦅102-та Івано-Франківська окрема бригада ТРО розмістила стабілізаційний пункт майже на 0км, очікуючи що після "дня Х" лінія фронту стрімко посунеться і стабпункт опиниться в тилу, і потреби в терміновому переміщені стабпункту ближче до фронту по ходу просування на Південь не буде, але, з певних причин, переслідувати ворога їм не довелося, стабпукнт залишився на нулі і потерпав від мінометних обстрілів. (джерело)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Резерв СОУ станом на сьогодні

42 ОМБр
66 ОМБр (навчання)
57 ОМПБр (навчання)
58 ОМПБр (навчання)
61 ОМБр (Стратегічний резерв ОТУ "Суми")
44 ОМБр (Стартегічний резерв ОТУ "Лиман")
Частина 5 ОШБр (навчання)

та під сотню стрілецьких батальйонів ( в т.ч. ТРО)

Формуються:
150 ОМБр
151 ОМБр
152 ОМБр (не доведено за допомогою ОСІНТ, але очевидно що формується, виходячи з нумерації)
153 ОМБр
154 ОМБр

Небоєздатні :
13 ОЄБр
88 ОМБр
Новий нарукавний знак 33 ОМБр
🫡6
У складі ЗСУ був створений 48 Окремий штурмовий батальйон на основі кримськотатарських добровольців, які раніше діяли в складі групи імені Романа Челебіджіханака в підпорядкуванні 251 ОБТрО поблизу Бахмута. Після створення підрозділ був перекинутий на Херсонський напрямок. (джерело)
Друга Печать. OSINT та історичні розслідування
Новий нарукавний знак 33 ОМБр
Знак штурмовика 33 ОМБр з презентації нової бригадної геральдики на їхній сторінці в фейсбуці
Це свідчення про те, що в складі новоствореної бригади наявні штурмові підрозділи. Проте, залишається невідомим розміри і кількість штурмових підрозділів
Для історії. Початок березня 2022. Одне з небагатьох фото зі станції Зачатівка Волноваського району, стою на позиції за РПК у касці командира взводу, який загинув днем перед тим. Силам 503-го батальйону та нашої роти 140-го окремого батальйону морської піхоти вдалося тиждень у абсолютній меншості стримувати наступ 3-4 бтгрів окупантів, які пройшли кілька сіл на північ від Маріуполя і намірялися захопити Волноваху та решту Донеччини і Запорізької області. Дні, коли ми бачили зі спостережних постів на дорогах, з елеватора, з посадок у біноклі та з небагатьох наявних коптерів - колони з 20, 30, 40, 50 танків, які рухалися по польових дорогах на нас. Ми їх бачили і розуміли, що в нас на руках крім автоматів лише гранатомети, нлави, рпг та мухи, кілька брдмів та бехи, АГС і дашка наших товаришів з іншого підрозділу. Ніхто не думав тікати. Першого наступу, коли загинув у контактному бою з колоною наш командир взводу Антон Гевак, навіть вдалося затрофеїти кілька кцп бех. А були ми в абсолютній меншості порівняно з окупантами. Щодня були поранені серед наших і цивільних від танкових обстрілів та градів. Таліб втратив ногу, Міхалич і Старий досі не одужали від поранень, Морпєх, Райда, Крава зловили осколки, з якими живуть. Чимало зникло безвісти під час наступу танків (вони або загинули, або в полоні), я ніколи не забуду заплакану молоду матір з немовлям і пораненим сином років 12 в нашому єдиному ротному течику на купі наших наплічників і сухпаів, яких Кіт вивозив бігом у найближчий госпіталь і якій сказала ні в якому разі сюди не повертатися. Але ніхто не залишав позиції. Всі просто стояли і відстрілювалися, бо розуміли, що треба їх затримати, поки підтягнуть мобілізованих та резерви. Батальйон і рота іншого батальйону морпіхів проти 4-х бтгрів окупантів. Коли вела нині загиблого, а тоді ще живого Влада Мартинюка з простреленою кулею щокою на відхід до наступного села, дві речі, які він мені крізь рот з бинтами говорив - це наші загиблі побратими і «дай води», то єдине що його хвилювало, він надто не переймався за своє життя, як і більшість нас у ті дні. Упродовж наступних років повномасштабки сталося ще багато боїв, поранень та іншого. Але у Зачатівці за ті дні, а також упродовж довгого відходу полем до наступного села після цього тижня, я залишила добру половину себе. Бо це було перше зіткнення нерівними силами. Наша рота мінуснулася мабуть на половину. У 503-го навіть боюся припускати щодо втрат, у цих боях в ці дні віддав життя їхній комбат Павло Сбитов.
Там сталися події, про які мені хочеться забути і про які я не зможу написати.
Додам, що обидва наші батальйони вже на той момент були на 7-8 місяці ротації в ООС перед повномасштабкою.
Це один із багатьох епізодів оборони, щедро политих кров’ю, про який буде забуто.
Забуто усіма. Забуто цивільними, які тоді були далеко та переживали свій інший жах, начальством, яке чуло лише доповіді постфактум і перекази, бо зв’язку на було, командири приймали рішення на місці, забуто та знецінено всіма, хто там не був. Така природа воєн. Уцілілого солдата на такій війні як ця - завжди звинуватять у тому, що недостатньо воював раз не загинув.
І це треба прийняти. Що все глобально буде забуто і нехай. Головне, що ми знаємо, як це було. Коли вчора вночі по телефону з Іваном Костенко довго відтворювали пазл тих боїв з оптики двох наших батальйонів, дійшли, що виграли для держави час на тиждень.
Мене мучить совість, що я залишилася жива, а наш командир взводу та інші побратими - ні. Нагадую собі, що якщо пощастило не зловити кулю чи осколок, то треба жити аби берегти пам‘ять про них. Мститися за них.
Хоча звичайно чим ще у програші виживші перед загиблими - так це у тому, що їм доведеться побачити сором забуття і знецінення. Про таке якраз кажуть: і живі заздритимуть мертвим.
Але то таке. Головне - що ми знаємо, як це було. І вдруге таким вже ворог не здивує. А забуття, знецінення - це в природі речей. Жінок-солдатів знецінять ще й у пару раз більше як чоловіків. Нікому нічого не доводити. Якщо треба пояснювати, то пояснювати не треба.
(с)
🫡7
І справді, Україна вперше за довгий час перекидує на Херсонський напрямок нові резервні сили , і не аби, які, а штурмові. Два дні тому назад мені вдалося встановити перекидання новоствореного 48 Окремого штурмового батальйону на ту ділянку фронту, також вчора я встановив, що 37 ОБрМП була перекинута в Миколаївську область, це відбулось на фоні зникнення Корпусу Морської піхоти з інфополя. Після 17 вересня наступальні дії СОУ на Времівському фронті зупинились, в наслідок чого росіяни перейняли ініціативу і поновили наступальні дії зі своєї сторони на тому фронті, вирогідно, це пов'язано з відведенням більшої частини Корпусу Морської піхоти.
До 17 вересня на Времівському фронті і так перебували значні сили стрільців у вигляді 128,129,110 БрТРО, мінімум двух батальйонів охорони авіаційний бригад у підпорядкуванні Зведеної стрілецької бригади і механізованого батальйону ОПБр з прилеглими підрозділами, для ведення обороних дій їм на допомогу було перекинуто бойові підрозділи 21 і 31 Бригади охорони громадського порядку НГУ і невстановлену частину 58 ОМПБр 2)

Це може бути знаком для проведення наступальної операції на Херсонському фронті, лінія бойового зіткнення якого була відносно неактивною. Але це також може бути звичайним відновленням сил корпусу, адже велика частина підрозділів Морської піхоти дислокується саме в Миколаївський області (36 ОБрМП, 37 ОБрМП,406 ОАБр і т.д.) в любому випадку потрібно дочекатись підтвердженнь перекидання більшої кількості підрозділів КМП ЗСУ.

Можливість проведення наступальної операції на Херсонському напрямку залишає багато питань.

Навіщо були починати наступальну операцію на Времівському фронті щоб її так швидко завершити? -Можливо для сковування вогнем

Також під час формування нових підрозділів Морської піхоти та реформування вже існуючих на озброєння їм поступали здебільшого МРАПи, які не вміють самостійно плавати.
Взагалі саме переправлення через Дніпро не є чимось неможливим, адже велика кількість бронетранспортерів та бойових машин вміє власним ходом переправлятись через воду, а для переправи МРАПів доведеться застосовувати додаткові плавзасоби.
Найбільшою проблемою у випадку подібної операції буде облаштування логістики. Взагалі десантні операції цієї війни проводяться з перспективою на з'єданання та зустріч наступаючого сухопутного контингенту та сил десанту. Невже командування настільки впевнене у можливості стрімкішого просування на Роботинському напрямку ?
👍3🙏2
Служба зв'язків з громадськістю 35 ОБрМП опублікувала цікаве інтерв'ю з морським піхотинцем, який заявив наступне:

“У нас є ще незавершені справи на Донеччині, маємо повернутись, щоб відвоювати Донецьк, Маріуполь, Бердянськ та інші захоплені росіянами міста.

З того що він хоче повернутися на Донеччину можна зробити висновок, що бригада, принаймні частково не знаходиться на лінії бойового зіткнення
🫡3
#инсайд #раскладка #кейс #майнкрафт
10 жовтня ЩОСЬ станеться пов'язане з 38 ОБрМП
👀5