How can we design educational programmes that foster democratic values while creating safe learning environments and taking the impact of trauma into account?
The answers to these questions cannot be found in theory alone. They emerge through professional dialogue, analysis of real-life cases, and collaborative problem-solving.
That is why we invite civic education practitioners to join the Practice Lab—an international professional exchange dedicated to advancing trauma-informed approaches in civic education.
The Practice Lab is organised as part of the project "Co-creating and Implementing Trauma-Informed Tools for Civic Education in Eastern Partnership Countries."
Who is this Practice Lab for?
We welcome professionals who already have experience applying trauma-informed approaches—or individual trauma-informed principles—in their educational practice.
The Practice Lab will be particularly relevant for: educators; trainers; facilitators; human rights education professionals; youth workers; representatives of civil society organisations; researchers of educational practice.
What makes this format unique?
This is not a conference. It is not a training course. And it is not a series of lectures. The Practice Lab is a space for peer learning, where everyone is both an expert and a learner.
Each participant brings their own professional experience: successful practices, challenging situations, and questions that still have no straightforward answers. These experiences become the core content of the programme. Each participant will prepare and facilitate a 30-minute practical session for the group.
The format is flexible and may include: presentation of an educational case; an interactive learning activity; a practical workshop; a facilitated discussion; analysis of a professional dilemma; exploration of a challenging situation from one's own practice; demonstration of a method or educational tool. We particularly encourage participants to share not only success stories but also professional challenges, mistakes, uncertainties, and questions that require collective reflection.
Participation conditions
For participants selected through the open call, the organisers will provide: accommodation in shared twin rooms; meals throughout the event; reimbursement of travel expenses.
A limited number of self-funded places will also be available.
The working languages of the Practice Lab are English and Russian. To participate fully, it is desirable to have at least a basic understanding of both working languages. However, we strive to make the Practice Lab as inclusive and accessible as possible. We recognise that each Eastern Partnership country has its own official language and rich linguistic heritage. English and Russian have been selected as the working languages solely for practical reasons, as they currently enable the broadest possible participation and communication among professionals from across the region. If the composition of the group allows for mutual language support, we also welcome participants who prefer to contribute in only one of the working languages or in their native language. In such cases, we encourage peer interpretation, where participants help one another understand discussions and exchange professional experience.
Venue: Vilnius, Lithuania
Dates: 20–22 September 2026.
Please submit your application by 5 August 2026. Registration form: https://forms.gle/Ewapn3WzYEtN3ucG9
More information: https://fb.me/e/7Z1PI0oir
The Practice Lab: Trauma-Informed Civic Education is organised by the Democratic Initiatives Incubator (Ukraine) as part of the project "Co-creating and Implementing Trauma-Informed Tools for Civic Education in Eastern Partnership Countries", with financial support from the Bundeszentrale für politische Bildung (bpb), in cooperation with the Eastern European Network for Citizenship Education (EENCE).
The answers to these questions cannot be found in theory alone. They emerge through professional dialogue, analysis of real-life cases, and collaborative problem-solving.
That is why we invite civic education practitioners to join the Practice Lab—an international professional exchange dedicated to advancing trauma-informed approaches in civic education.
The Practice Lab is organised as part of the project "Co-creating and Implementing Trauma-Informed Tools for Civic Education in Eastern Partnership Countries."
Who is this Practice Lab for?
We welcome professionals who already have experience applying trauma-informed approaches—or individual trauma-informed principles—in their educational practice.
The Practice Lab will be particularly relevant for: educators; trainers; facilitators; human rights education professionals; youth workers; representatives of civil society organisations; researchers of educational practice.
What makes this format unique?
This is not a conference. It is not a training course. And it is not a series of lectures. The Practice Lab is a space for peer learning, where everyone is both an expert and a learner.
Each participant brings their own professional experience: successful practices, challenging situations, and questions that still have no straightforward answers. These experiences become the core content of the programme. Each participant will prepare and facilitate a 30-minute practical session for the group.
The format is flexible and may include: presentation of an educational case; an interactive learning activity; a practical workshop; a facilitated discussion; analysis of a professional dilemma; exploration of a challenging situation from one's own practice; demonstration of a method or educational tool. We particularly encourage participants to share not only success stories but also professional challenges, mistakes, uncertainties, and questions that require collective reflection.
Participation conditions
For participants selected through the open call, the organisers will provide: accommodation in shared twin rooms; meals throughout the event; reimbursement of travel expenses.
A limited number of self-funded places will also be available.
The working languages of the Practice Lab are English and Russian. To participate fully, it is desirable to have at least a basic understanding of both working languages. However, we strive to make the Practice Lab as inclusive and accessible as possible. We recognise that each Eastern Partnership country has its own official language and rich linguistic heritage. English and Russian have been selected as the working languages solely for practical reasons, as they currently enable the broadest possible participation and communication among professionals from across the region. If the composition of the group allows for mutual language support, we also welcome participants who prefer to contribute in only one of the working languages or in their native language. In such cases, we encourage peer interpretation, where participants help one another understand discussions and exchange professional experience.
Venue: Vilnius, Lithuania
Dates: 20–22 September 2026.
Please submit your application by 5 August 2026. Registration form: https://forms.gle/Ewapn3WzYEtN3ucG9
More information: https://fb.me/e/7Z1PI0oir
The Practice Lab: Trauma-Informed Civic Education is organised by the Democratic Initiatives Incubator (Ukraine) as part of the project "Co-creating and Implementing Trauma-Informed Tools for Civic Education in Eastern Partnership Countries", with financial support from the Bundeszentrale für politische Bildung (bpb), in cooperation with the Eastern European Network for Citizenship Education (EENCE).
❤3
Open Call for Organisations to Join the Expert Review Programme for Educational Programmes through a Human Rights Lens
Would you like to make your educational programme more inclusive, transparent, and responsive to the needs of its participants?
The NGO "Democratic Initiatives Incubator" and the Eastern European Network for Citizenship Education (EENCE) invite organisations from the Eastern Partnership countries to participate in the second phase of the international project "HRBA in Action: Strengthening Citizenship Education through the Human Rights-Based Approach in the Eastern Partnership Countries."
We offer individual expert support for educational programmes using the Human Rights-Based Approach (HRBA).
What will participants receive?
- an individual expert review of their educational programme;
- an expert report with practical recommendations for improvement;
- consultation and guidance from an international expert;
- a personalised certificate confirming successful completion of the Expert Support Programme for Educational Programmes and participation in an international professional development initiative;
- new ideas and practical tools to further strengthen and develop their educational programme.
Important: This is not an organisational audit or inspection. It is a collaborative process designed to help you view your educational programme through a human rights lens, identify its strengths, and discover opportunities for further development.
How does the programme work?
The programme is conducted entirely online and requires approximately up to 8 hours of participants' engagement.
The process includes:
- submitting an application;
- selection of educational programmes for expert support;
- an introductory online meeting to define objectives and areas of focus;
- an individual expert review of the programme (documents, materials, and online consultations);
- preparation of an expert report with recommendations;
- a final discussion of the findings and possible next steps.
Who can apply?
We welcome applications from:
- civil society organisations;
- educational institutions;
- youth centres and youth spaces;
- initiative groups;
- other organisations working in the field of citizenship education.
Both existing educational programmes and programmes currently under development are eligible.
For the purposes of this programme, an educational programme may include a training course, a series of trainings, a school or university subject, an educational or online course, a methodological handbook, an educational strand within an organisation, or any other educational initiative through which participants develop knowledge, skills, competencies, and values related to citizenship education.
Applications may be submitted by an individual representative or by a team involved in the development and implementation of the programme.
Expert support will be provided by experts from the Eastern European Network for Citizenship Education (EENCE).
Places are limited — expert support will be provided to 10 educational programmes.
Application deadline: 5 August 2026
Application form: https://forms.gle/rBK45Pe9p4B26qjK7
The project "HRBA in Action: Strengthening Citizenship Education through the Human Rights-Based Approach in the Eastern Partnership Countries" is implemented by the NGO "Democratic Initiatives Incubator" (Ukraine). The project is funded by the Federal Agency for Civic Education (Bundeszentrale für politische Bildung, bpb, Germany) in cooperation with the Eastern European Network for Citizenship Education (EENCE).
Would you like to make your educational programme more inclusive, transparent, and responsive to the needs of its participants?
The NGO "Democratic Initiatives Incubator" and the Eastern European Network for Citizenship Education (EENCE) invite organisations from the Eastern Partnership countries to participate in the second phase of the international project "HRBA in Action: Strengthening Citizenship Education through the Human Rights-Based Approach in the Eastern Partnership Countries."
We offer individual expert support for educational programmes using the Human Rights-Based Approach (HRBA).
What will participants receive?
- an individual expert review of their educational programme;
- an expert report with practical recommendations for improvement;
- consultation and guidance from an international expert;
- a personalised certificate confirming successful completion of the Expert Support Programme for Educational Programmes and participation in an international professional development initiative;
- new ideas and practical tools to further strengthen and develop their educational programme.
Important: This is not an organisational audit or inspection. It is a collaborative process designed to help you view your educational programme through a human rights lens, identify its strengths, and discover opportunities for further development.
How does the programme work?
The programme is conducted entirely online and requires approximately up to 8 hours of participants' engagement.
The process includes:
- submitting an application;
- selection of educational programmes for expert support;
- an introductory online meeting to define objectives and areas of focus;
- an individual expert review of the programme (documents, materials, and online consultations);
- preparation of an expert report with recommendations;
- a final discussion of the findings and possible next steps.
Who can apply?
We welcome applications from:
- civil society organisations;
- educational institutions;
- youth centres and youth spaces;
- initiative groups;
- other organisations working in the field of citizenship education.
Both existing educational programmes and programmes currently under development are eligible.
For the purposes of this programme, an educational programme may include a training course, a series of trainings, a school or university subject, an educational or online course, a methodological handbook, an educational strand within an organisation, or any other educational initiative through which participants develop knowledge, skills, competencies, and values related to citizenship education.
Applications may be submitted by an individual representative or by a team involved in the development and implementation of the programme.
Expert support will be provided by experts from the Eastern European Network for Citizenship Education (EENCE).
Places are limited — expert support will be provided to 10 educational programmes.
Application deadline: 5 August 2026
Application form: https://forms.gle/rBK45Pe9p4B26qjK7
The project "HRBA in Action: Strengthening Citizenship Education through the Human Rights-Based Approach in the Eastern Partnership Countries" is implemented by the NGO "Democratic Initiatives Incubator" (Ukraine). The project is funded by the Federal Agency for Civic Education (Bundeszentrale für politische Bildung, bpb, Germany) in cooperation with the Eastern European Network for Citizenship Education (EENCE).
❤2
Відкрито набір організацій для участі в програмі експертного аналізу освітніх програм з позиції прав людини
Хочете зробити свою освітню програму більш інклюзивною, прозорою та орієнтованою на потреби учасників та учасниць?
Громадська організація «Інкубатор демократичних ініціатив» та Східноєвропейська мережа громадянської освіти (EENCE) запрошують організації з країн Східного партнерства взяти участь у другому етапі міжнародного проєкту «HRBA in Action: Посилення громадянської освіти через підхід, заснований на правах людини, у країнах Східного партнерства».
Ми пропонуємо індивідуальний експертний супровід освітніх програм із застосуванням підходу, заснованого на правах людини (Human Rights-Based Approach, HRBA).
Що отримають учасники та учасниці?
- індивідуальний експертний аналіз освітньої програми;
- експертний висновок із рекомендаціями щодо її вдосконалення;
- консультаційний супровід міжнародного експерта або експертки;
- іменний сертифікат про проходження програми експертного супроводу освітніх програм, який підтверджує участь у міжнародній програмі професійного розвитку;
- нові ідеї та практичні інструменти для подальшого розвитку освітньої програми.
Важливо: це не перевірка діяльності організації, а партнерський процес, який допоможе поглянути на освітню програму крізь призму прав людини, визначити її сильні сторони та знайти можливості для подальшого розвитку.
Як проходить програма?
Робота відбувається онлайн і передбачає орієнтовно до 8 годин залучення учасників та учасниць.
Програма включає:
- заповнення заявки;
- відбір програм для експертної підтримки;
- установчу онлайн-зустріч для визначення цілей і фокусу роботи;
- індивідуальний експертний аналіз програми (документи, матеріали, онлайн-консультації);
- підготовку експертного висновку та рекомендацій;
- обговорення результатів і подальших кроків.
Хто може взяти участь?
Ми запрошуємо:
- організації громадянського суспільства;
- заклади освіти;
- молодіжні центри та простори;
- ініціативні групи та інші організації, що працюють у сфері громадянської освіти.
До участі приймаються як уже реалізовані освітні програми, так і програми, що перебувають на етапі розробки.
Під освітньою програмою ми розуміємо широкий спектр освітніх продуктів: тренінг, цикл тренінгів, навчальну дисципліну, освітній або онлайн-курс, методичний посібник, освітній напрям діяльності організації або будь-яку іншу ініціативу, через яку цільова аудиторія набуває знань, навичок, компетентностей і цінностей у сфері громадянської освіти.
Організацію може представляти як одна людина, так і команда, яка брала участь у розробці та реалізації програми.
Експертний супровід здійснюватимуть експерти та експертки Східноєвропейської мережі громадянської освіти (EENCE).
Кількість місць обмежена — експертний супровід отримають 10 освітніх програм.
Подати заявку можна до 5 серпня 2026 року.
Форма реєстрації: https://forms.gle/rBK45Pe9p4B26qjK7
Проєкт «HRBA in Action: Посилення громадянської освіти через підхід, заснований на правах людини, у країнах Східного партнерства» реалізується громадською організацією «Інкубатор демократичних ініціатив» (Україна). Проєкт фінансується Федеральним агентством з громадянської освіти Німеччини (Bundeszentrale für politische Bildung, bpb) у співпраці зі Східноєвропейською мережею громадянської освіти (Eastern European Network for Citizenship Education, EENCE).
Хочете зробити свою освітню програму більш інклюзивною, прозорою та орієнтованою на потреби учасників та учасниць?
Громадська організація «Інкубатор демократичних ініціатив» та Східноєвропейська мережа громадянської освіти (EENCE) запрошують організації з країн Східного партнерства взяти участь у другому етапі міжнародного проєкту «HRBA in Action: Посилення громадянської освіти через підхід, заснований на правах людини, у країнах Східного партнерства».
Ми пропонуємо індивідуальний експертний супровід освітніх програм із застосуванням підходу, заснованого на правах людини (Human Rights-Based Approach, HRBA).
Що отримають учасники та учасниці?
- індивідуальний експертний аналіз освітньої програми;
- експертний висновок із рекомендаціями щодо її вдосконалення;
- консультаційний супровід міжнародного експерта або експертки;
- іменний сертифікат про проходження програми експертного супроводу освітніх програм, який підтверджує участь у міжнародній програмі професійного розвитку;
- нові ідеї та практичні інструменти для подальшого розвитку освітньої програми.
Важливо: це не перевірка діяльності організації, а партнерський процес, який допоможе поглянути на освітню програму крізь призму прав людини, визначити її сильні сторони та знайти можливості для подальшого розвитку.
Як проходить програма?
Робота відбувається онлайн і передбачає орієнтовно до 8 годин залучення учасників та учасниць.
Програма включає:
- заповнення заявки;
- відбір програм для експертної підтримки;
- установчу онлайн-зустріч для визначення цілей і фокусу роботи;
- індивідуальний експертний аналіз програми (документи, матеріали, онлайн-консультації);
- підготовку експертного висновку та рекомендацій;
- обговорення результатів і подальших кроків.
Хто може взяти участь?
Ми запрошуємо:
- організації громадянського суспільства;
- заклади освіти;
- молодіжні центри та простори;
- ініціативні групи та інші організації, що працюють у сфері громадянської освіти.
До участі приймаються як уже реалізовані освітні програми, так і програми, що перебувають на етапі розробки.
Під освітньою програмою ми розуміємо широкий спектр освітніх продуктів: тренінг, цикл тренінгів, навчальну дисципліну, освітній або онлайн-курс, методичний посібник, освітній напрям діяльності організації або будь-яку іншу ініціативу, через яку цільова аудиторія набуває знань, навичок, компетентностей і цінностей у сфері громадянської освіти.
Організацію може представляти як одна людина, так і команда, яка брала участь у розробці та реалізації програми.
Експертний супровід здійснюватимуть експерти та експертки Східноєвропейської мережі громадянської освіти (EENCE).
Кількість місць обмежена — експертний супровід отримають 10 освітніх програм.
Подати заявку можна до 5 серпня 2026 року.
Форма реєстрації: https://forms.gle/rBK45Pe9p4B26qjK7
Проєкт «HRBA in Action: Посилення громадянської освіти через підхід, заснований на правах людини, у країнах Східного партнерства» реалізується громадською організацією «Інкубатор демократичних ініціатив» (Україна). Проєкт фінансується Федеральним агентством з громадянської освіти Німеччини (Bundeszentrale für politische Bildung, bpb) у співпраці зі Східноєвропейською мережею громадянської освіти (Eastern European Network for Citizenship Education, EENCE).
❤3
29 липня відбулася заключна інтерактивна зустріч «Твій план здорового цифрового життя» у межах проєкту «Scroll Smart: молодь за цифровий добробут та безпеку». Захід об'єднав 22 учасники та учасниці, які протягом п'яти тижнів досліджували теми цифрового добробуту, безпечної поведінки в інтернеті, критичного мислення та прав людини в цифровому середовищі. Фінальна зустріч стала простором для підбиття підсумків, осмислення власних змін і планування наступних кроків.
На початку учасники та учасниці перевірили свої знання у підсумковому квізі на платформі Kahoot. Запитання охоплювали ключові теми програми: психологічні механізми соціальних мереж, цифровий мінімалізм, критичний аналіз інформації, онлайн-маніпуляції, права людини в цифровому просторі та інструменти цифрової гігієни.
Найкращий результат продемонструвала Наталія Ліщенко, яка пояснила свій успіх уважністю під час занять і щирим інтересом до теми.
Однією з найважливіших частин зустрічі стала рефлексія. Учасники та учасниці ділилися тим, які цифрові звички вдалося змінити завдяки програмі. Серед практик, що вже стали частиною повсякденного життя, — відмова від автоматичного ранкового перегляду соціальних мереж, встановлення особистих меж у спілкуванні в месенджерах, використання спеціальних застосунків для обмеження часу в соціальних мережах і заміна безцільного скролінгу більш усвідомленими заняттями. Спільним висновком стало те, що цифровий добробут не означає відмову від технологій, а передбачає свідоме керування власною увагою та цифровими звичками.
Практичною вправою фінальної зустрічі стало написання листа собі в майбутнє. Кожен і кожна сформулювали власне нагадування про ті звички та принципи, які хочуть зберегти через кілька місяців. Листи будуть автоматично надіслані авторам у визначений ними час, щоб допомогти не втратити мотивацію та підтримувати здорову взаємодію з цифровим світом.
Підсумовуючи вправу, фасилітаторка Марина Діденко наголосила: «Не важливо, скільки часу ви проводите перед екраном — важливо, щоб поза екраном у вас залишалося життя».
Окремий блок був присвячений спільному проєктуванню майбутнього «Посібника із цифрового добробуту». Працюючи в малих групах, учасники та учасниці запропонували ідеї щодо його формату та змісту. Серед пропозицій — інтерактивні Instagram-каруселі, комікси, практичні чеклісти, мінічеленджі, а також діалоги з експертами про цифрову безпеку, права людини онлайн, протидію шахрайству та безпечну комунікацію в мережі. Найактивніші учасники та учасниці долучаться до створення цього видання вже найближчим у числі авторського колективу.
Назарій Боярський, фасилітатор зустрічі, наголосив, що цикл інтерактивних зустрічей завершився, однак його практичне продовження лише розпочинається. Учасники та учасниці працюватимуть над спільним посібником, отримають сертифікати про проходження програми, а наприкінці серпня матимуть можливість презентувати власний досвід під час публічного підсумкового заходу.
Проєкт «Scroll Smart: молодь за цифровий добробут та безпеку» реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» за фінансової підтримки Ради Європи у межах діяльності проєкту «Молодь за демократію в Україні: Фаза IV».
#CoE #МолодьЗаДемократіюВУкраїні #ScrollSmart #ЦифровеБлагополуччя #ЦифровіЗвички #DII_Ukraine
На початку учасники та учасниці перевірили свої знання у підсумковому квізі на платформі Kahoot. Запитання охоплювали ключові теми програми: психологічні механізми соціальних мереж, цифровий мінімалізм, критичний аналіз інформації, онлайн-маніпуляції, права людини в цифровому просторі та інструменти цифрової гігієни.
Найкращий результат продемонструвала Наталія Ліщенко, яка пояснила свій успіх уважністю під час занять і щирим інтересом до теми.
Однією з найважливіших частин зустрічі стала рефлексія. Учасники та учасниці ділилися тим, які цифрові звички вдалося змінити завдяки програмі. Серед практик, що вже стали частиною повсякденного життя, — відмова від автоматичного ранкового перегляду соціальних мереж, встановлення особистих меж у спілкуванні в месенджерах, використання спеціальних застосунків для обмеження часу в соціальних мережах і заміна безцільного скролінгу більш усвідомленими заняттями. Спільним висновком стало те, що цифровий добробут не означає відмову від технологій, а передбачає свідоме керування власною увагою та цифровими звичками.
Практичною вправою фінальної зустрічі стало написання листа собі в майбутнє. Кожен і кожна сформулювали власне нагадування про ті звички та принципи, які хочуть зберегти через кілька місяців. Листи будуть автоматично надіслані авторам у визначений ними час, щоб допомогти не втратити мотивацію та підтримувати здорову взаємодію з цифровим світом.
Підсумовуючи вправу, фасилітаторка Марина Діденко наголосила: «Не важливо, скільки часу ви проводите перед екраном — важливо, щоб поза екраном у вас залишалося життя».
Окремий блок був присвячений спільному проєктуванню майбутнього «Посібника із цифрового добробуту». Працюючи в малих групах, учасники та учасниці запропонували ідеї щодо його формату та змісту. Серед пропозицій — інтерактивні Instagram-каруселі, комікси, практичні чеклісти, мінічеленджі, а також діалоги з експертами про цифрову безпеку, права людини онлайн, протидію шахрайству та безпечну комунікацію в мережі. Найактивніші учасники та учасниці долучаться до створення цього видання вже найближчим у числі авторського колективу.
Назарій Боярський, фасилітатор зустрічі, наголосив, що цикл інтерактивних зустрічей завершився, однак його практичне продовження лише розпочинається. Учасники та учасниці працюватимуть над спільним посібником, отримають сертифікати про проходження програми, а наприкінці серпня матимуть можливість презентувати власний досвід під час публічного підсумкового заходу.
Проєкт «Scroll Smart: молодь за цифровий добробут та безпеку» реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» за фінансової підтримки Ради Європи у межах діяльності проєкту «Молодь за демократію в Україні: Фаза IV».
#CoE #МолодьЗаДемократіюВУкраїні #ScrollSmart #ЦифровеБлагополуччя #ЦифровіЗвички #DII_Ukraine
❤3
🌊 Коли змінюється Дунай — змінюється життя мільйонів людей
Останні тижні Дунай переживає одну з найглибших криз за останні десятиліття. Через тривалу спеку та рекордну посуху рівень води стрімко знижується, а наслідки цього вже відчувають громади по всьому Дунайському регіону.
І це значно більше, ніж екологічна проблема.
🚢 Зупиняється судноплавство. У багатьох країнах річкою вже не можуть повноцінно курсувати вантажні та пасажирські судна. У Будапешті круїзні лайнери більше не можуть пришвартовуватися в центрі міста, а окремі ділянки Дунаю стали непрохідними через піщані мілини. У Болгарії круїзний лайнер Viking Ullur сів на мілину поблизу Відіна, а 186 туристів довелося евакуювати після того, як на борту почали закінчуватися вода та продукти.
🚴 Там, де ще недавно текла річка, сьогодні їздять велосипеди. Угорський велосипедист зміг проїхати понад 30 кілометрів просто руслом Дунаю — від Будапешта до Ваца. У столиці Угорщини рівень води опустився до рекордних 23 сантиметрів, що стало найнижчим показником за всю історію спостережень.
🏺 Річка відкриває приховану історію. Через обміління на поверхню виходять предмети, які десятиліттями або навіть століттями лежали під водою. У Вишеграді археологи досліджують велике кам'яне ядро, яке може виявитися снарядом для середньовічної катапульти. Поблизу Мохача з пересохлого русла знову з'явився корабель часів Другої світової війни.
🌾 Страждає сільське господарство. У Румунії через дефіцит води влада запровадила обмеження на використання водних ресурсів для зрошення, щоб зберегти критично важливі запаси.
⚡️ Під загрозою опинилася енергетика. Через недостатній стік Дунаю Румунія була змушена зупинити один із реакторів АЕС «Чернавода» та оголосити надзвичайний стан на енергетичному ринку. Країна вже заявила про намір імпортувати електроенергію з України для підтримки стабільності енергосистеми. Аналогічні виклики виникли й на угорській АЕС «Пакш», яка виробляє майже половину електроенергії країни.
🌍 Ці події демонструють, що Дунай — це значно більше, ніж річка. Він забезпечує транспорт, торгівлю, туризм, сільське господарство, виробництво електроенергії, культурну спадщину та економічний розвиток цілого регіону. Коли змінюється стан Дунаю, це відчувають мільйони людей у десяти країнах.
Саме тому в проєкті DANUBE PEACE ми розглядаємо річку не лише як природний об'єкт чи географічний кордон, а як спільний простір життя, співпраці та відповідальності. Виклики, пов'язані зі зміною клімату, впливають на стійкість громад, безпеку, добробут людей та взаємодію між країнами.
Дунай ще раз нагадує нам просту, але важливу істину: екологічні проблеми не мають кордонів, а отже й рішення мають народжуватися через співпрацю громад, науки, місцевої влади та громадянського суспільства. Саме цьому присвячений наш проєкт. 💙🌊
#DanubePeaceEU #Danube #DanubePeace #DII_Ukraine #Erasmus
Останні тижні Дунай переживає одну з найглибших криз за останні десятиліття. Через тривалу спеку та рекордну посуху рівень води стрімко знижується, а наслідки цього вже відчувають громади по всьому Дунайському регіону.
І це значно більше, ніж екологічна проблема.
🚢 Зупиняється судноплавство. У багатьох країнах річкою вже не можуть повноцінно курсувати вантажні та пасажирські судна. У Будапешті круїзні лайнери більше не можуть пришвартовуватися в центрі міста, а окремі ділянки Дунаю стали непрохідними через піщані мілини. У Болгарії круїзний лайнер Viking Ullur сів на мілину поблизу Відіна, а 186 туристів довелося евакуювати після того, як на борту почали закінчуватися вода та продукти.
🚴 Там, де ще недавно текла річка, сьогодні їздять велосипеди. Угорський велосипедист зміг проїхати понад 30 кілометрів просто руслом Дунаю — від Будапешта до Ваца. У столиці Угорщини рівень води опустився до рекордних 23 сантиметрів, що стало найнижчим показником за всю історію спостережень.
🏺 Річка відкриває приховану історію. Через обміління на поверхню виходять предмети, які десятиліттями або навіть століттями лежали під водою. У Вишеграді археологи досліджують велике кам'яне ядро, яке може виявитися снарядом для середньовічної катапульти. Поблизу Мохача з пересохлого русла знову з'явився корабель часів Другої світової війни.
🌾 Страждає сільське господарство. У Румунії через дефіцит води влада запровадила обмеження на використання водних ресурсів для зрошення, щоб зберегти критично важливі запаси.
⚡️ Під загрозою опинилася енергетика. Через недостатній стік Дунаю Румунія була змушена зупинити один із реакторів АЕС «Чернавода» та оголосити надзвичайний стан на енергетичному ринку. Країна вже заявила про намір імпортувати електроенергію з України для підтримки стабільності енергосистеми. Аналогічні виклики виникли й на угорській АЕС «Пакш», яка виробляє майже половину електроенергії країни.
🌍 Ці події демонструють, що Дунай — це значно більше, ніж річка. Він забезпечує транспорт, торгівлю, туризм, сільське господарство, виробництво електроенергії, культурну спадщину та економічний розвиток цілого регіону. Коли змінюється стан Дунаю, це відчувають мільйони людей у десяти країнах.
Саме тому в проєкті DANUBE PEACE ми розглядаємо річку не лише як природний об'єкт чи географічний кордон, а як спільний простір життя, співпраці та відповідальності. Виклики, пов'язані зі зміною клімату, впливають на стійкість громад, безпеку, добробут людей та взаємодію між країнами.
Дунай ще раз нагадує нам просту, але важливу істину: екологічні проблеми не мають кордонів, а отже й рішення мають народжуватися через співпрацю громад, науки, місцевої влади та громадянського суспільства. Саме цьому присвячений наш проєкт. 💙🌊
#DanubePeaceEU #Danube #DanubePeace #DII_Ukraine #Erasmus
❤4
Завершено приймання заявок на участь у Практичній лабораторії «Громадянська освіта з урахуванням травматичного досвіду»
Завершився відкритий набір на участь у міжнародній Практичній лабораторії «Громадянська освіта з урахуванням травматичного досвіду», яка відбудеться 20–22 вересня 2026 року у Вільнюсі (Литва).
Інтерес до лабораторії виявився надзвичайно високим: ми отримали 68 заявок при орієнтовно 10 доступних місцях — майже сім заявок на одне місце.
На конкурс подалися представники та представниці країн Східного партнерства — Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України. Заявки також надійшли від людей, які проживають в інших країнах Європи і продовжують працювати над розвитком громадянської освіти у країнах Східного партнерства.
Серед заявників і заявниць — представники і представниці громадських організацій, закладів освіти, молодіжної сфери, медіа та міжнародних організацій, а також незалежні експерти й експертки. 41 заявка представляє досвід організацій громадянського суспільства, 26 — закладів освіти, 16 — незалежної експертної діяльності. Категорії частково перетинаються, оскільки можна було обрати кілька сфер діяльності.
Такий попит демонструє значну потребу професійної спільноти у практичному осмисленні травма-інформованого підходу в громадянській освіті. Запропоновані для лабораторії практики та кейси стосуються роботи в умовах війни та вимушеного переміщення, політичних репресій, колективної та історичної травми, поляризації, мови ворожнечі, дезінформації, створення безпечного освітнього простору та відновлення довіри й громадянської участі.
Практична лабораторія задумана не як конференція чи традиційний тренінг, а як простір професійного взаємонавчання. Відібрані учасники та учасниці представлять власні 30-хвилинні практичні сесії, обмінюватимуться методами та спільно аналізуватимуть складні кейси зі своєї професійної практики.
Наступний етап — конкурсний відбір і формування невеликої, але максимально різноманітної за географією, досвідом і професійними перспективами групи. Напрацювання лабораторії стануть основою для створення міжнародного практичного посібника із застосування травма-інформованого підходу в громадянській освіті.
Практична лабораторія організовується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» у межах проєкту «Co-creating and Implementing Trauma-Informed Tools for Civic Education in Eastern Partnership Countries» за фінансової підтримки Bundeszentrale für politische Bildung (bpb) у співпраці з Eastern European Network for Citizenship Education (EENCE).
Завершився відкритий набір на участь у міжнародній Практичній лабораторії «Громадянська освіта з урахуванням травматичного досвіду», яка відбудеться 20–22 вересня 2026 року у Вільнюсі (Литва).
Інтерес до лабораторії виявився надзвичайно високим: ми отримали 68 заявок при орієнтовно 10 доступних місцях — майже сім заявок на одне місце.
На конкурс подалися представники та представниці країн Східного партнерства — Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України. Заявки також надійшли від людей, які проживають в інших країнах Європи і продовжують працювати над розвитком громадянської освіти у країнах Східного партнерства.
Серед заявників і заявниць — представники і представниці громадських організацій, закладів освіти, молодіжної сфери, медіа та міжнародних організацій, а також незалежні експерти й експертки. 41 заявка представляє досвід організацій громадянського суспільства, 26 — закладів освіти, 16 — незалежної експертної діяльності. Категорії частково перетинаються, оскільки можна було обрати кілька сфер діяльності.
Такий попит демонструє значну потребу професійної спільноти у практичному осмисленні травма-інформованого підходу в громадянській освіті. Запропоновані для лабораторії практики та кейси стосуються роботи в умовах війни та вимушеного переміщення, політичних репресій, колективної та історичної травми, поляризації, мови ворожнечі, дезінформації, створення безпечного освітнього простору та відновлення довіри й громадянської участі.
Практична лабораторія задумана не як конференція чи традиційний тренінг, а як простір професійного взаємонавчання. Відібрані учасники та учасниці представлять власні 30-хвилинні практичні сесії, обмінюватимуться методами та спільно аналізуватимуть складні кейси зі своєї професійної практики.
Наступний етап — конкурсний відбір і формування невеликої, але максимально різноманітної за географією, досвідом і професійними перспективами групи. Напрацювання лабораторії стануть основою для створення міжнародного практичного посібника із застосування травма-інформованого підходу в громадянській освіті.
Практична лабораторія організовується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» у межах проєкту «Co-creating and Implementing Trauma-Informed Tools for Civic Education in Eastern Partnership Countries» за фінансової підтримки Bundeszentrale für politische Bildung (bpb) у співпраці з Eastern European Network for Citizenship Education (EENCE).
❤5
Можливості подання заяв до міжнародного Реєстру збитків для України продовжують розширюватися. У «Дії» стали доступними ще дві категорії, пов’язані з наслідками російської агресії після 24 лютого 2022 року:
B4 — державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення. Подати заяву можуть органи влади, державні та комунальні установи, які фінансували допомогу постраждалому населенню з державного або місцевих бюджетів.
B5 — розмінування та очищення територій від нерозірваних боєприпасів. Категорія стосується органів влади, державних і комунальних установ та підприємств, які за бюджетні кошти проводили розмінування та очищення територій України.
📌 Для подання заяви необхідно авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, заповнити заяву, додати документи, що підтверджують заявлені обставини, та підписати її електронним підписом.
Водночас для людей, які постраждали від війни, уже відкриті інші категорії заяв до Реєстру. Якщо ви не впевнені, чи маєте право подати заяву, до якої категорії належить ваша ситуація або які документи потрібні, ми можемо допомогти розібратися.
Нагадуємо, що в межах нашого проєкту працює консультаційна гаряча лінія. Наші юристи безкоштовно консультують людей, які постраждали внаслідок війни, допомагають розібратися з процедурою та підготувати документи для подання заяви до Реєстру збитків для України.
🕒 Щодня з 15:00 до 19:00
📱 +380 (63) 800 78 91
✉️ info@diiukraine.org
Не знаєте, чи можете подати заяву? Звертайтеся на гарячу лінію.
Також на нашому YouTube-каналі ви можете подивитися записи вебінарів про те, хто і за яких підстав може звернутися до реєстру, як подати заяву щодо втрати або пошкодження майна, або щодо вимушеного переміщення та депортації https://www.youtube.com/watch?v=0IZ1nygl8bY&list=PLToITJcsXhx4
Проєкт «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію» реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» за підтримки LIBERECO – Partnership for Human Rights (Швейцарія).
B4 — державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення. Подати заяву можуть органи влади, державні та комунальні установи, які фінансували допомогу постраждалому населенню з державного або місцевих бюджетів.
B5 — розмінування та очищення територій від нерозірваних боєприпасів. Категорія стосується органів влади, державних і комунальних установ та підприємств, які за бюджетні кошти проводили розмінування та очищення територій України.
📌 Для подання заяви необхідно авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, заповнити заяву, додати документи, що підтверджують заявлені обставини, та підписати її електронним підписом.
Водночас для людей, які постраждали від війни, уже відкриті інші категорії заяв до Реєстру. Якщо ви не впевнені, чи маєте право подати заяву, до якої категорії належить ваша ситуація або які документи потрібні, ми можемо допомогти розібратися.
Нагадуємо, що в межах нашого проєкту працює консультаційна гаряча лінія. Наші юристи безкоштовно консультують людей, які постраждали внаслідок війни, допомагають розібратися з процедурою та підготувати документи для подання заяви до Реєстру збитків для України.
🕒 Щодня з 15:00 до 19:00
📱 +380 (63) 800 78 91
✉️ info@diiukraine.org
Не знаєте, чи можете подати заяву? Звертайтеся на гарячу лінію.
Також на нашому YouTube-каналі ви можете подивитися записи вебінарів про те, хто і за яких підстав може звернутися до реєстру, як подати заяву щодо втрати або пошкодження майна, або щодо вимушеного переміщення та депортації https://www.youtube.com/watch?v=0IZ1nygl8bY&list=PLToITJcsXhx4
Проєкт «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію» реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» за підтримки LIBERECO – Partnership for Human Rights (Швейцарія).
❤2
Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив подання заяв у нових категоріях для держави Україна та юридичних осіб, які зазнали втрат унаслідок російської агресії.
Відтепер можна подавати заяви за категоріями:
🔹 B1.3 та C1.3 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна: житлових приміщень;
🔹 B1.4 та C1.4 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна: місць загального користування;
🔹 B1.5 — пошкодження або знищення громадських будівель та споруд;
🔹 C1.5 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна.
Категорії серії B призначені для держави Україна, зокрема центральних, регіональних і місцевих органів влади, а також державних і комунальних установ та організацій.
Категорії серії C доступні юридичним особам незалежно від форми власності та організаційно-правової форми. Зокрема, заяви можуть подавати ОСББ, житлово-будівельні кооперативи, громадські об’єднання, благодійні та релігійні організації.
Відкриття нових категорій дозволяє фіксувати більше видів збитків, завданих російською агресією, та формувати міжнародну доказову базу для подальшого розгляду питань щодо компенсації.
🤝 Нагадуємо, що ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» входить до Координаційної платформи Реєстру збитків для України та громадянського суспільства та реалізує проєкт «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію».
У межах проєкту працює наша безкоштовна консультаційна гаряча лінія. Якщо ви постраждали внаслідок війни та маєте запитання щодо можливості подання заяви до Реєстру, наші юристи допоможуть розібратися з категоріями, процедурою та необхідними документами.
🕒 Щодня з 15:00 до 19:00
📱 +380 (63) 800 78 91
✉️ info@diiukraine.org
На нашому YouTube-каналі ви можете переглянути запис вебінару «Реєстр збитків для України: для чого, хто і за яких умов може звернутися»:
https://youtu.be/QookrKYkZGQ?si=k8rWEe2czrseTCaV
Проєкт «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію» реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» за підтримки LIBERECO – Partnership for Human Rights (Швейцарія).
Відтепер можна подавати заяви за категоріями:
🔹 B1.3 та C1.3 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна: житлових приміщень;
🔹 B1.4 та C1.4 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна: місць загального користування;
🔹 B1.5 — пошкодження або знищення громадських будівель та споруд;
🔹 C1.5 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна.
Категорії серії B призначені для держави Україна, зокрема центральних, регіональних і місцевих органів влади, а також державних і комунальних установ та організацій.
Категорії серії C доступні юридичним особам незалежно від форми власності та організаційно-правової форми. Зокрема, заяви можуть подавати ОСББ, житлово-будівельні кооперативи, громадські об’єднання, благодійні та релігійні організації.
Відкриття нових категорій дозволяє фіксувати більше видів збитків, завданих російською агресією, та формувати міжнародну доказову базу для подальшого розгляду питань щодо компенсації.
🤝 Нагадуємо, що ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» входить до Координаційної платформи Реєстру збитків для України та громадянського суспільства та реалізує проєкт «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію».
У межах проєкту працює наша безкоштовна консультаційна гаряча лінія. Якщо ви постраждали внаслідок війни та маєте запитання щодо можливості подання заяви до Реєстру, наші юристи допоможуть розібратися з категоріями, процедурою та необхідними документами.
🕒 Щодня з 15:00 до 19:00
📱 +380 (63) 800 78 91
✉️ info@diiukraine.org
На нашому YouTube-каналі ви можете переглянути запис вебінару «Реєстр збитків для України: для чого, хто і за яких умов може звернутися»:
https://youtu.be/QookrKYkZGQ?si=k8rWEe2czrseTCaV
Проєкт «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію» реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» за підтримки LIBERECO – Partnership for Human Rights (Швейцарія).
❤3
Незалежність — це свобода бути собою, право мати власний голос і відповідальність за майбутнє своєї країни. Це людська гідність, рівність, демократія та права, які Україна сьогодні відстоює у боротьбі з російською агресією.
Ми віримо, що сильна держава починається з активних громадян і громадянок, взаємної поваги та готовності захищати права одне одного. Саме ці цінності допомагають українському суспільству вистояти, зберігати єдність і продовжувати рух уперед.
Вітаємо з 35-ю річницею Незалежності України! Дякуємо захисникам і захисницям за можливість жити, працювати та разом будувати вільну країну. Пам’ятаємо всіх, хто віддав за неї життя 🇺🇦
Ми віримо, що сильна держава починається з активних громадян і громадянок, взаємної поваги та готовності захищати права одне одного. Саме ці цінності допомагають українському суспільству вистояти, зберігати єдність і продовжувати рух уперед.
Вітаємо з 35-ю річницею Незалежності України! Дякуємо захисникам і захисницям за можливість жити, працювати та разом будувати вільну країну. Пам’ятаємо всіх, хто віддав за неї життя 🇺🇦
❤3
📱 Scroll Smart: як повернути контроль над своїм цифровим життям?
Скільки разів на день ми беремо телефон до рук просто за звичкою? Чому так складно перестати гортати стрічку? Як алгоритми впливають на те, що ми бачимо, читаємо й відчуваємо? І чи можна користуватися цифровими технологіями так, щоб вони допомагали нам, а не забирали нашу увагу?
27 серпня о 17:00 запрошуємо на відкриту фінальну онлайн-зустріч «Scroll Smart: як повернути контроль над своїм цифровим життям?», де ми презентуємо результати проєкту «Scroll Smart: молодь за цифровий добробут та безпеку».
Протягом проєкту молоді люди досліджували власні цифрові звички, говорили про алгоритми, цифрові права та онлайн-безпеку, випробовували різні способи змінити власну цифрову поведінку. А головне — стали співтворцями практичного посібника «Scroll Smart: твій гід із цифрового добробуту та безпеки».
На фінальній зустрічі ми:
📖 вперше презентуємо посібник «Scroll Smart: твій гід із цифрового добробуту та безпеки» та покажемо, як ним можна користуватися самостійно або у роботі з молоддю;
💬 поговоримо з авторами й авторками про їхні особисті цифрові експерименти: що вони спробували змінити, що вдалося, а що виявилося складнішим, ніж очікували;
📱 обговоримо цифровий добробут, здорові цифрові звички та способи більш усвідомленого користування гаджетами;
🤝 разом із молодіжними працівниками й працівницями, освітянами й освітянками та представниками й представницями громадських організацій поговоримо про те, як працювати з темами цифрового добробуту та безпеки молоді на практиці.
📅 Коли: 27 серпня 2026 року, 17:00
💻 Де: онлайн, Zoom
⏰ Тривалість: 2 години
🟢 Участь: безкоштовна, за попередньою реєстрацією
📜 І дещо на згадку: учасники й учасниці заходу отримають електронний сертифікат про участь — як підтвердження отриманих знань і маленьке нагадування про те, що нашою увагою варто керувати свідомо.
Запрошуємо молодих людей, молодіжних працівників і працівниць, освітян і освітянок, представників і представниць громадських організацій та всіх, кому цікава тема цифрового добробуту й безпеки.
Це буде не лише презентація результатів проєкту, а й можливість разом поговорити про дуже практичне питання: як зробити так, щоб ми керували цифровими технологіями, а не вони нами?
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/PKxLKnkGunX3Qq8w8
Проєкт «Scroll Smart: молодь за цифровий добробут та безпеку» реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» за фінансової підтримки Ради Європи у межах діяльності проєкту «Молодь за демократію в Україні: Фаза IV».
#CoE #МолодьЗаДемократіюВУкраїні #ScrollSmart #ЦифровеБлагополуччя #ЦифровіЗвички #DII_Ukraine
Скільки разів на день ми беремо телефон до рук просто за звичкою? Чому так складно перестати гортати стрічку? Як алгоритми впливають на те, що ми бачимо, читаємо й відчуваємо? І чи можна користуватися цифровими технологіями так, щоб вони допомагали нам, а не забирали нашу увагу?
27 серпня о 17:00 запрошуємо на відкриту фінальну онлайн-зустріч «Scroll Smart: як повернути контроль над своїм цифровим життям?», де ми презентуємо результати проєкту «Scroll Smart: молодь за цифровий добробут та безпеку».
Протягом проєкту молоді люди досліджували власні цифрові звички, говорили про алгоритми, цифрові права та онлайн-безпеку, випробовували різні способи змінити власну цифрову поведінку. А головне — стали співтворцями практичного посібника «Scroll Smart: твій гід із цифрового добробуту та безпеки».
На фінальній зустрічі ми:
📖 вперше презентуємо посібник «Scroll Smart: твій гід із цифрового добробуту та безпеки» та покажемо, як ним можна користуватися самостійно або у роботі з молоддю;
💬 поговоримо з авторами й авторками про їхні особисті цифрові експерименти: що вони спробували змінити, що вдалося, а що виявилося складнішим, ніж очікували;
📱 обговоримо цифровий добробут, здорові цифрові звички та способи більш усвідомленого користування гаджетами;
🤝 разом із молодіжними працівниками й працівницями, освітянами й освітянками та представниками й представницями громадських організацій поговоримо про те, як працювати з темами цифрового добробуту та безпеки молоді на практиці.
📅 Коли: 27 серпня 2026 року, 17:00
💻 Де: онлайн, Zoom
⏰ Тривалість: 2 години
🟢 Участь: безкоштовна, за попередньою реєстрацією
📜 І дещо на згадку: учасники й учасниці заходу отримають електронний сертифікат про участь — як підтвердження отриманих знань і маленьке нагадування про те, що нашою увагою варто керувати свідомо.
Запрошуємо молодих людей, молодіжних працівників і працівниць, освітян і освітянок, представників і представниць громадських організацій та всіх, кому цікава тема цифрового добробуту й безпеки.
Це буде не лише презентація результатів проєкту, а й можливість разом поговорити про дуже практичне питання: як зробити так, щоб ми керували цифровими технологіями, а не вони нами?
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/PKxLKnkGunX3Qq8w8
Проєкт «Scroll Smart: молодь за цифровий добробут та безпеку» реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» за фінансової підтримки Ради Європи у межах діяльності проєкту «Молодь за демократію в Україні: Фаза IV».
#CoE #МолодьЗаДемократіюВУкраїні #ScrollSmart #ЦифровеБлагополуччя #ЦифровіЗвички #DII_Ukraine
❤2
📢 Втратили роботу через війну? Тепер можна подати заяву до Реєстру збитків для України
Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв A3.4 «Втрата оплачуваної роботи». Вона дозволяє зафіксувати втрату роботи та доходу внаслідок російської агресії 24 лютого 2022 року або після цієї дати.
Подати заяву можуть:
🔹 наймані працівники та працівниці, які працювали за усним або письмовим трудовим договором та отримували заробітну плату чи іншу винагороду;
🔹 самозайняті особи, які здійснювали незалежну професійну або індивідуальну господарську діяльність, але не були зареєстровані як ФОП.
Заяву можна подати щодо втраченого доходу, який людина не отримала через фактичну втрату роботи, зокрема заробітної плати, надбавок та інших виплат.
📌 Для зареєстрованих ФОПів, які втратили прибуток від бізнесу через російську агресію, діє окрема категорія A3.5 «Втрата приватного підприємництва».
Подати заяву за новою категорією можна через портал «Дія». Інформація про історію працевлаштування та отримані доходи автоматично підтягуватиметься з бази даних Пенсійного фонду України, що має спростити процес подання заяви.
Не впевнені, чи можете подати заяву або які докази потрібно підготувати? Нагадуємо, що в межах нашого проєкту працює безкоштовна консультаційна гаряча лінія. Наші юристи допомагають постраждалим від війни розібратися з категоріями Реєстру, процедурою та підготовкою документів.
🕒 Щодня з 15:00 до 19:00
📱 +380 (63) 800 78 91
✉️ info@diiukraine.org
На нашому YouTube-каналі ви можете подивитися записи вебінарів про те, хто і за яких підстав може звернутися до реєстру, як подати заяву щодо втрати або пошкодження майна, або щодо вимушеного переміщення та депортації https://www.youtube.com/watch?v=0IZ1nygl8bY&list=PLToITJcsXhx4
Проєкт «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію» реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» за підтримки LIBERECO – Partnership for Human Rights (Швейцарія).
Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв A3.4 «Втрата оплачуваної роботи». Вона дозволяє зафіксувати втрату роботи та доходу внаслідок російської агресії 24 лютого 2022 року або після цієї дати.
Подати заяву можуть:
🔹 наймані працівники та працівниці, які працювали за усним або письмовим трудовим договором та отримували заробітну плату чи іншу винагороду;
🔹 самозайняті особи, які здійснювали незалежну професійну або індивідуальну господарську діяльність, але не були зареєстровані як ФОП.
Заяву можна подати щодо втраченого доходу, який людина не отримала через фактичну втрату роботи, зокрема заробітної плати, надбавок та інших виплат.
📌 Для зареєстрованих ФОПів, які втратили прибуток від бізнесу через російську агресію, діє окрема категорія A3.5 «Втрата приватного підприємництва».
Подати заяву за новою категорією можна через портал «Дія». Інформація про історію працевлаштування та отримані доходи автоматично підтягуватиметься з бази даних Пенсійного фонду України, що має спростити процес подання заяви.
Не впевнені, чи можете подати заяву або які докази потрібно підготувати? Нагадуємо, що в межах нашого проєкту працює безкоштовна консультаційна гаряча лінія. Наші юристи допомагають постраждалим від війни розібратися з категоріями Реєстру, процедурою та підготовкою документів.
🕒 Щодня з 15:00 до 19:00
📱 +380 (63) 800 78 91
✉️ info@diiukraine.org
На нашому YouTube-каналі ви можете подивитися записи вебінарів про те, хто і за яких підстав може звернутися до реєстру, як подати заяву щодо втрати або пошкодження майна, або щодо вимушеного переміщення та депортації https://www.youtube.com/watch?v=0IZ1nygl8bY&list=PLToITJcsXhx4
Проєкт «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію» реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» за підтримки LIBERECO – Partnership for Human Rights (Швейцарія).
❤2
2 вересня 2026 року о 16:00 відбудеться онлайн-презентація аналітичного звіту «Бар’єри доступу до Реєстру збитків для України: практичний аналіз звернень постраждалих від війни та рекомендації щодо підвищення доступності компенсаційного механізму».
Як зробити так, щоб право на компенсацію було не лише передбачене міжнародним механізмом, а й реально доступне людям, які постраждали внаслідок війни? З якими труднощами стикаються люди під час подання заяв до Реєстру збитків для України? Якої інформаційної, правової, цифрової та консультаційної підтримки вони потребують?
Саме цим питанням присвячений новий аналітичний звіт ГО «Інкубатор демократичних ініціатив», підготовлений за результатами проєкту «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію», реалізованого за підтримки LIBERECO – Partnership for Human Rights.
🔎 В основу дослідження покладено практичний досвід роботи з людьми: проаналізовано 253 звернення, отримані через консультаційну гарячу лінію, та запитання 203 учасників і учасниць трьох відкритих вебінарів. Аналіз дозволив визначити шість взаємопов’язаних вимірів доступності Реєстру: інформаційний, правовий, процедурний, цифровий, інституційний та психологічний і психосоціальний.
Під час презентації поговоримо про типові труднощі, з якими стикаються заявники та заявниці, практичний досвід людей, які намагаються реалізувати своє право на компенсацію, а також рекомендації щодо того, як зробити міжнародний компенсаційний механізм доступнішим.
У програмі заходу:
▪️ Юлія Трало, координаторка зі співпраці з організаціями громадянського суспільства Реєстру збитків для України — про актуальну роботу Реєстру та його взаємодію з громадянським суспільством;
▪️ Назарій Боярський, Андрій Євстігнєєв та Вадим Сидоренко, співавтори аналітичного звіту — презентація ключових результатів дослідження, виявлених бар’єрів та рекомендацій;
▪️ Інна Гочошвілі, учасниця проєкту — особистий досвід взаємодії з Реєстром збитків для України.
💬 Окрему увагу приділимо тому, як досвід самих людей може бути використаний для вдосконалення роботи компенсаційного механізму.
📅 2 вересня 2026 року
🕓 16:00–17:00, за київським часом
💻 Онлайн
Під час заходу буде забезпечено переклад українською жестовою мовою
Участь безкоштовна за попередньою реєстрацією.
📝 Реєстрація: https://forms.gle/febqqU8KLy9ncS3J6
До участі запрошуємо людей, які постраждали внаслідок війни, представників і представниць громадських організацій, адвокатури, системи безоплатної правничої допомоги, органів державної влади та місцевого самоврядування, правників і правниць, журналістів і журналісток, а також усіх, хто працює з питаннями компенсації та підтримки людей, постраждалих внаслідок російської агресії проти України.
Захід проводиться ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» у межах проєкту «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію» за підтримки LIBERECO – Partnership for Human Rights.
Як зробити так, щоб право на компенсацію було не лише передбачене міжнародним механізмом, а й реально доступне людям, які постраждали внаслідок війни? З якими труднощами стикаються люди під час подання заяв до Реєстру збитків для України? Якої інформаційної, правової, цифрової та консультаційної підтримки вони потребують?
Саме цим питанням присвячений новий аналітичний звіт ГО «Інкубатор демократичних ініціатив», підготовлений за результатами проєкту «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію», реалізованого за підтримки LIBERECO – Partnership for Human Rights.
🔎 В основу дослідження покладено практичний досвід роботи з людьми: проаналізовано 253 звернення, отримані через консультаційну гарячу лінію, та запитання 203 учасників і учасниць трьох відкритих вебінарів. Аналіз дозволив визначити шість взаємопов’язаних вимірів доступності Реєстру: інформаційний, правовий, процедурний, цифровий, інституційний та психологічний і психосоціальний.
Під час презентації поговоримо про типові труднощі, з якими стикаються заявники та заявниці, практичний досвід людей, які намагаються реалізувати своє право на компенсацію, а також рекомендації щодо того, як зробити міжнародний компенсаційний механізм доступнішим.
У програмі заходу:
▪️ Юлія Трало, координаторка зі співпраці з організаціями громадянського суспільства Реєстру збитків для України — про актуальну роботу Реєстру та його взаємодію з громадянським суспільством;
▪️ Назарій Боярський, Андрій Євстігнєєв та Вадим Сидоренко, співавтори аналітичного звіту — презентація ключових результатів дослідження, виявлених бар’єрів та рекомендацій;
▪️ Інна Гочошвілі, учасниця проєкту — особистий досвід взаємодії з Реєстром збитків для України.
💬 Окрему увагу приділимо тому, як досвід самих людей може бути використаний для вдосконалення роботи компенсаційного механізму.
📅 2 вересня 2026 року
🕓 16:00–17:00, за київським часом
💻 Онлайн
Під час заходу буде забезпечено переклад українською жестовою мовою
Участь безкоштовна за попередньою реєстрацією.
📝 Реєстрація: https://forms.gle/febqqU8KLy9ncS3J6
До участі запрошуємо людей, які постраждали внаслідок війни, представників і представниць громадських організацій, адвокатури, системи безоплатної правничої допомоги, органів державної влади та місцевого самоврядування, правників і правниць, журналістів і журналісток, а також усіх, хто працює з питаннями компенсації та підтримки людей, постраждалих внаслідок російської агресії проти України.
Захід проводиться ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» у межах проєкту «Доступ до правосуддя та гідності: гуманітарна підтримка постраждалих від війни у поданні заяв про компенсацію» за підтримки LIBERECO – Partnership for Human Rights.
❤2