Двох українок засудили до тюремного ув'язнення в Республіці Молдова за спробу незаконного вивезення 400 000 доларів США та 270 000 євро

Валюти на майже 13 мільйонів лей було конфісковано на користь держави після спроби контрабанди валюти на прикордонному пункті Скулень. Двох українок, які намагалися незаконно вивезти гроші з Республіки Молдова навесні 2022 року, було засуджено до тюремного ув'язнення.

За даними Прокуратури з боротьби з організованою злочинністю та особливих справ, одна з жінок, 49 років, отримала шість років позбавлення волі, а її спільниця, якій 24 роки, – чотири роки та шість місяців позбавлення волі. Суд також постановив конфіскацію всієї суми.

Дві жінки подорожували до Румунії окремо. 49-річна жінка керувала розкішним Land Rover, а інша подорожувала як пасажирка мікроавтобуса. Обидві заявили, що не перевозять жодних незадекларованих товарів чи цінностей.

Під час ретельних перевірок митники виявили майже 400 000 доларів у сумці водія та приблизно 270 000 євро у валізі іншої жінки. Частина грошей була захована в коробці із засобами інтимної гігієни.

Розслідування встановило, що підозрювані були частиною злочинної схеми, організатором якої був 49-річний чоловік. За чинним на той час обмінним курсом конфіскована сума становила майже 13 мільйонів леїв.

Журналісти телеканалу «Аверс» стверджують, що кримінальне провадження НАБУ щодо митників «зшите білими нитками» через використання вигаданого (фейкового) головного свідка, якого насправді не існує.

У протоколі допиту НАБУ свідок був записаний саме як журналіст телеканалу «Аверс», проте керівництво та журналісти телеканалу офіційно заявили, що людини з таким ім'ям у їхньому колективі ніколи не було👀

#Нам_пишуть✍️

«…декілька думок про те що відбувається в Держмитслужбі

Пів року нової митниці: кадрові зміни, незавершені реформи та вакуум лідерства

Сьогодні минає вже близько пів року відтоді, як новий Голова очолив Державну митну службу України. За цей час з’явилися як позитивні моменти, так і рішення, що викликають чимало запитань.

Перша думка. Нові обличчя — чи нові підходи?

Кадрові зміни в ключових регіонах мали б стати символом оновлення системи. Проте поява серед нових керівників колишніх працівників міліції та окремих представників НАБУ породжує закономірне запитання: чи справді це ті люди, які здатні запропонувати митниці нову філософію управління? Можливо, сьогодні це найкраще, що система може запропонувати. І в цьому, мабуть, найбільша проблема: коли кадровий вибір обмежений звичними кандидатурами, про справжнє перезавантаження говорити складно.

Друга думка. Управління з протидії корупції: зміни, які, схоже, вже готуються.

Серед напрямків, яким Голова декларував намір приділити особливу увагу, — підрозділ із протидії корупції. За інформацією, що циркулює в професійних колах, кандидат на заміну чинному керівнику вже є, не тае давно він перейшов з БЕБ. Залишається лише питання, коли для такого кадрового рішення з’являться формальні підстави. Подейкують, що одним із можливих чинників може стати завершення перевірки профільного підрозділу з боку НАЗК. Чи справдяться ці очікування — покаже час.

Третя думка. Внутрішня безпека: два роки без повноцінного відновлення.

Найбільше запитань викликає стан Управління внутрішньої безпеки. Після кадрових чисток дворічної давнини підрозділ так і не зміг повернути собі колишню роль. Останнім керівником, якого в професійному середовищі сприймали як повноцінного лідера управління, був Маруженко. Попри всі його мінуси, він був реальним керівником і лідером, який мав власне бачення та розуміння відповідальності за підрозділ.
За залишковим принципом в управлінні, схоже, залишився найслабший — той, хто, за іронією долі, лише випадково не потрапив на плівки СБУ. І тут виникає цілком закономірне запитання: яких результатів хотів побачити пан Голова від підрозділу, який уже два роки перебуває в реанімації?
Особливо якщо його очільник має амбіції, що не виходять за межі начальника сектора невеликої регіональної митниці, а не керівника стратегічно важливого управління центрального апарату. Зацікавленості в системному розвитку підрозділу не видно — натомість уся енергія, схоже, спрямована на боротьбу з вітряками. Замість того щоб відновлювати управління, формувати стратегію та повертати йому реальні повноваження, його очільник, схоже, зосередився на боротьбі з вітряками, так і не усвідомивши масштабу посади, яку обіймає.
І тут можливі два пояснення. Або нинішній стан справ загалом влаштовує тих, хто ухвалює рішення, або до справді глибоких змін у цьому підрозділі ще не дійшли руки. А можливо, досі не знайшли людину, здатну очолити управління, яке колись мало значно більшу вагу в системі митниці.

Донедавна ходили чутки про об’єднання управління корупції та управління внутрішньої безпеки в департамент.

Пів року — достатній термін, щоб побачити перші результати, але замалий, аби остаточно оцінити реформу.
Проте вже сьогодні можна сказати: кадрові перестановки самі по собі не є реформою. Реформа починається там, де з’являються сильні керівники, чітка стратегія та реальні зміни в роботі системи».

Jaguar за 500 тис. грн. і квартира за ціною у 7 разів нижче ринкової: що не так зі статками Віри Бадиви

💰 Завідувачка сектору протоколу Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби Віра Бадива декларує майно за цінами, які суттєво нижчі за ринкові. А її неповнолітня донька у 2025 році отримала 680 тис. грн подарунків від бабусі та тітки, хоча відкритих даних про їхні доходи, достатні для таких подарунків, немає.

🏢 У 2016 році Бадива придбала квартиру площею 75,7 кв. м. у київському ЖК «Park Stone» і задекларувала її вартість у 300 тис. грн. Водночас середня ціна житла в Києві тоді дозволяла оцінити квартиру приблизно у 2,15 млн грн.

🚘 У 2022 році посадовиця придбала Jaguar F-Pace 2020 року за задекларовані 500 тис. грн. За знайденим оголошенням цей автомобіль продавався за $46,5 тис. — близько 1,7 млн грн на дату придбання. При цьому задекларованих коштів Бадиви для такої покупки не вистачало, оскільки залишок вільних коштів становив приблизно 800 тис. грн.

💸 Є питання і до Volkswagen Touareg: у 2016 році його задекларували за 52 тис. грн, а у 2019-му продали вже за 370 тис. грн — у понад 7 разів дорожче.

Антикорупційний центр МЕЖА©️

Готель у Буковелі за «брудні» гроші: справу щодо експосадовця столичної митниці направлено до суду
 
Прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт у справі щодо колишнього заступника начальника Київської митниці. Його викрито на легалізації понад 2 млн дол. США, які він вклав у будівництво готельного комплексу в Буковелі.
 
За даними слідства, посадовець протягом 2020–2021 років побудував та ввів в експлуатацію готельний комплекс із рестораном у селі Поляниця в Івано-Франківській області. Загалом він вклав у будівництво понад 2 млн дол. США, які не мали легального підтвердження.
 
Щоб приховати майно, посадовець зареєстрував об’єкт нерухомості та земельні ділянки на свого родича. Проте фактично й надалі продовжував контролювати бізнес.
 
Задокументовано, що протягом 2020–2025 років він отримував дохід від діяльності готелю, який побудований за кошти, одержані злочинним шляхом.
 
У березні 2026 року особі повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 209 КК України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
 
📌Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Федоров міг зробити вигляд, що питання з Маском мають вирішувати тепер ті, хто усував його з посади Міністра, створював інтриги та зраду.
Мовляв гребіться самі.

Але Михайло має сумління та справжню продержавницьку позицію, тому включився в вирішення питання з Маском максимально швидко та ефективно.

Дякуємо Михайле.

Через російські атаки на склади з ліками, Уряд ухвалив рішення спростити процедури контролю та пришвидшити надходження імпортних препаратів безпосередньо до аптек і лікарень. Завдання — зробити так, щоб ліки не затримувалися на складах, а швидко розходилися по точках кінцевого продажу.

Відтепер уповноважена особа компанії-імпортера може сама перевірити відповідність вантажу супровідним документам і провести візуальний контроль упаковки з обов'язковою фотофіксацією. Результати надсилаються до Держлікслужби, яка видає висновок про якість. Якщо в Україну повторно ввозять ту саму серію ліків, контроль скорочується до одного робочого дня.

Водночас важливо, що державний контроль якості зберігається, а вимоги до якості та безпеки препаратів не змінюються.

Це частина системної роботи Уряду, щоб зробити постачання ліків гнучкішим і стійкішим.