✅ Верховна Рада прийняла євроінтеграційний проєкт нового Митного кодексу України у першому читанні

Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 15450 – новий Митний кодекс України. Документ, над яким команди Міністерства фінансів, Держмитслужби та Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики працювали близько двох років у тісній співпраці з бізнесом, міжнародними експертами та громадськістю, отримав позитивну оцінку Європейської комісії. Він створює правову основу для переходу на єдині з Євросоюзом митні правила, термінологію та стандарти безпеки і є ключовим кроком на шляху до вступу України в митний союз ЄС.

Проєкт нового Кодексу побудований за логікою європейського митного законодавства і налічує 781 статтю. Набрання ним чинності заплановане з 1 грудня 2027 року – бізнес і митниця отримають час на адаптацію, а перехід на нові електронні системи завершиться поетапно до кінця 2029 року.

Основні нововведення

- Термінологія та підходи ЄС. Повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.

- Безперервність для бізнесу. Чинні безстрокові авторизації продовжать діяти, а строкові – діятимуть до завершення терміну. Компанії зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) збережуть переваги довіреного партнера митниці: менший обсяг фізичного та документального контролю, першочергове оформлення, а в перспективі – взаємне визнання статусу митними органами інших країн.

- «Право бути почутим». Запроваджується процедура, за якою бізнес зможе довести обґрунтованість своєї митної вартості ще до прийняття митницею формального рішення, що має зменшити кількість судових спорів.

- Повна цифровізація. Кодекс закріплює обмін даними між бізнесом і митницею через електронне «єдине вікно», куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Для підприємців це означає менше паперу, особистих візитів до митниці та простору для суб'єктивних рішень – а отже, і менші корупційні ризики.

- Прозоре оскарження рішень. Закріплюється чіткий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів – спочатку до органу вищого рівня, а за потреби до суду — узгоджений із Законом України «Про адміністративну процедуру».

- Збережені пільги. Проєкт повністю зберігає чинні пільги з оподаткування ввізним митом, зокрема для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги. На період воєнного стану та рік після його завершення збережено й порогові значення звільнення від мита для товарів у багажі громадян (до 500 євро/50 кг наземним транспортом та до 1000 євро/50 кг авіатранспортом).

- Оперативно-розшукові повноваження митниці. Кодекс передбачає наділення митних органів оперативними та слідчими повноваженнями – практика, поширена у 25 країнах-членах ЄС. Ці норми не набудуть чинності одночасно з ухваленням Кодексу: критерії та межі повноважень митників будуть окремо визначені у змінах до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій з прокуратурою, бізнесом і експертами.

Законопроєкт прийнято за основу. Всі пропозиції народних депутатів України будуть опрацьовані при підготовці його до другого читання.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X

💰 Рекордні 78,3 млрд грн митних платежів: що сформувало липневі надходження до бюджету?

У липні 2026 року до Державного бюджету України перераховано 78,3 млрд грн митних платежів, що є найвищим місячним показником за весь час дії в Україні воєнного стану та на 13,2 млрд грн або 20,3% більше показника липня 2025 року.

Співставлення основних економічних показників у зовнішньоекономічних операціях свідчить, що порівняно з аналогічним періодом минулого року:

- обсяги імпорту (за вагою) зменшились на 10,8%;
- обсяги імпорту (у вартісному вимірі, дол. США) зросли на 10,8%;
- податкове навантаження на $/кг товарів збільшилось на 25,1 %.

При цьому основними бюджетоформуючими товарами, що забезпечили найбільші надходження до бюджету в минулому місяці, стали:

- нафтопродукти – 22,6 млрд грн;
- легкові автомобілі – 6,5 млрд грн;
- газ природний, гази нафтові – 2,1 млрд грн;
- апарати електричні телефонні – 1,7 млрд грн;
- моторні транспортні засоби – 1,2 млрд грн;
- машини автоматичного оброблення інформації – 864 млн грн;
- частини та пристрої транспортних засобів товарних позицій 8701–8705 – 736 млн грн;
- трактори – 721 млн грн;
- прокат плоский з нелегованої сталі завширшки 600 мм або більше – 707 млн грн;
- добрива з 2 – 3 поживними елементами N, P, K – 699 млн грн.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X

📖🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Начальник сектору організації вогневої підтримки оперативного управління департаменту охорони державного кордону ДПСУ Євген Войтенко викритий на значних порушеннях у декларації, пов'язаних з криптовалютою.

Перевірку декларації 2024-го проводили з 15 грудня 2025 року по 1 червня 2026 року, строк її продовжували через несвоєчасне надходження відповідей на запити. 

За результатами перевірки встановлено, що суб’єкт декларування зазначив недостовірні відомості на загальну суму 4,86 млн гривень. В цьому є ознаки ч.1 ст.366-2 ККУ. 

Найбільша частина розбіжностей стосується криптовалюти. Войтенко задекларував 1,25 біткоїна на біржі MEXC вартістю 4,75 млн гривень станом на 15 грудня 2024 року. НАЗК цю інформацію не підтвердило.

🚫 Пояснення посадовця були суперечливими: у декларації актив зазначено як такий, що зберігається на біржі, а в поясненнях він посилався на втрату апаратного гаманця Tangem Wallet разом із приватними ключами. За даними біржі та матеріалів ДБР, відповідних активів на акаунті MEXC не було. Підтверджень витрат на придбання біткоїнів у вказану дату також не надано.

Окремо не відображено криптоактиви на Binance: 411,23 USDT (17 тис. грн), невеликі залишки EthereumPoW, Bitcoin, First Digital USD, Ethereum Classic, Ethereum і Polygon на загальну суму 17 тис. гривень. Щодо Litecoin посадовець указав 13,56 монет вартістю 67 541 гривню з датою набуття 11 березня 2023 року. За даними біржі актив набуто 9 грудня 2024 року, фактична кількість становила 7,64 монети. Різниця — 25,7 тис. гривень. Також не зазначено криптовалюту Bonk дружини (3 тис. монет, 3,86 грн).

У розділі про нерухомість Войтенко відобразив квартиру в Києві, яку орендує, але не вказав право користування нею дружини та дітей, які фактично проживали там протягом звітного періоду.

Щодо автомобіля Renault Megane (2013) він задекларував вартість 220 тис. гривень, тоді як у реєстрі транспортних засобів на дату набуття права значиться 10 тис. гривень. Пояснення про купівлю за 8,8 тис. доларів агентство врахувало, оскільки сума корелює з ринковими цінами, і різницю до загальної суми недостовірних відомостей не включило.

У розділі про доходи не відображено соцвиплати дружини (28 тис. гривень). НАЗК не встановило, чи був посадовець обізнаний про ці виплати, тому їх віднесло до неточних відомостей.

У грошових активах кошти в ПриватБанку зазначено однією сумою 185,6 тис. гривень замість окремо 66,8 тис. гривень і 4,4 тис. доларів.  Ознак незаконного збагачення та необґрунтованості активів Національне агентство не встановило. Точність оцінки інших задекларованих активів відповідає наявним джерелам.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись