Суд змусив Одеську митницю повернути понад 1 млн грн «зайвого» мита семенівській агрокомпанії
Чернігівський окружний адміністративний суд став на бік ПП «Агрофірма "Чорний Ріг"» (зареєстрована у Семенівській громаді, власники - кіпрський та гонконгський бенефіціари у частках 80% та 20%) у спорі з Одеською митницею. Підприємство змогло через суд повернути понад 1 млн грн експортного мита, йдеться у рішенні суду по справі № 620/3567/26
Семенівська агрофірма спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур. У вересні 2025-го чернігівські аграрії експортували насіння ріпаку власного виробництва. Тому, за законом були звільнені від сплати ввізного (експортного) мита. Але Одеська митниця розтлумачила це інакше. Тож, чернігівці пішли до суду.
Митниця заявила, що під час експорту товару ще не існувало затвердженого порядку, який дозволяв би агровиробникам підтвердити право на звільнення від експортного мита. Тому скористатися цією пільгою було неможливо.
Згодом, аграрії все ж отримали документи, що підтверджують походження їхньої продукції, відтак агрофірма звернулася до митниці із заявою про повернення цих коштів як надмірно сплачених. Але в Одеській митниці відмовили, пославшись на те, що на момент експорту ще не було затверджено чіткого «механізму підтвердження» пільг, повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».
Суддя Олена Лукашова спростувала аргументи одеських митників. Суд зазначив, що право на пільгу було закріплено законом, а відсутність урядових підзаконних актів (порядків) у той момент не могло бути підставою для позбавлення компанії законних прав чи покладання на неї додаткових фінансових тягарів.
Позивач надав усі необхідні звіти про посівні площі та експертний висновок Торгово-промислової палати, що підтверджують статус сільгосптоваровиробника та факт власного вирощування ріпаку на території Чернігівщини.
Митний орган не мав права відмовляти у поверненні коштів, якщо факт надмірної сплати доведено, а законодавчі підстави для пільги є чинними.
Суд зобовʼязав Одеську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ПП "Агрофірма "Чорний Ріг" сплачених сум митних платежів в розмірі 1 082 964,80 грн. Стягнути за рахунок асигнувань Одеської митниці на користь приватного підприємства "Агрофірма "Чорний Ріг" судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Чернігівський окружний адміністративний суд став на бік ПП «Агрофірма "Чорний Ріг"» (зареєстрована у Семенівській громаді, власники - кіпрський та гонконгський бенефіціари у частках 80% та 20%) у спорі з Одеською митницею. Підприємство змогло через суд повернути понад 1 млн грн експортного мита, йдеться у рішенні суду по справі № 620/3567/26
Семенівська агрофірма спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур. У вересні 2025-го чернігівські аграрії експортували насіння ріпаку власного виробництва. Тому, за законом були звільнені від сплати ввізного (експортного) мита. Але Одеська митниця розтлумачила це інакше. Тож, чернігівці пішли до суду.
«В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 4.09.2025 ПП "Агрофірма "Чорний Ріг", як сільськогосподарський товаровиробник у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, при експорті власно вирощеної сільськогосподарської продукції, що класифікується за кодом 1205 (насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене), було звільнено від сплати вивізного (експортного) мита у розмірі 10%, передбаченого ст. 1-1 Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Тому вивізне (експортне) мито в сумі 1 082 964,80 грн, сплачене ПП "Агрофірма "Чорний Ріг" при експорті власно вирощеної сільськогосподарської продукції (насіння ріпаку) за ЕМД №25UA500050007684U0, є таким, що було сплачено помилково (надмірно), а тому підлягало поверненню підприємству у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Натомість за результатами розгляду заяви позивача, від Одеської митниці надійшов лист «Щодо розгляду заяви про повернення коштів» №7.10-4/15-01/13/3034 від 05.03.2026 про відмову у повернення сум вивізного (експортного) мита», - йдеться у матеріалах.
Митниця заявила, що під час експорту товару ще не існувало затвердженого порядку, який дозволяв би агровиробникам підтвердити право на звільнення від експортного мита. Тому скористатися цією пільгою було неможливо.
Згодом, аграрії все ж отримали документи, що підтверджують походження їхньої продукції, відтак агрофірма звернулася до митниці із заявою про повернення цих коштів як надмірно сплачених. Але в Одеській митниці відмовили, пославшись на те, що на момент експорту ще не було затверджено чіткого «механізму підтвердження» пільг, повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».
Суддя Олена Лукашова спростувала аргументи одеських митників. Суд зазначив, що право на пільгу було закріплено законом, а відсутність урядових підзаконних актів (порядків) у той момент не могло бути підставою для позбавлення компанії законних прав чи покладання на неї додаткових фінансових тягарів.
Позивач надав усі необхідні звіти про посівні площі та експертний висновок Торгово-промислової палати, що підтверджують статус сільгосптоваровиробника та факт власного вирощування ріпаку на території Чернігівщини.
Митний орган не мав права відмовляти у поверненні коштів, якщо факт надмірної сплати доведено, а законодавчі підстави для пільги є чинними.
Суд зобовʼязав Одеську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ПП "Агрофірма "Чорний Ріг" сплачених сум митних платежів в розмірі 1 082 964,80 грн. Стягнути за рахунок асигнувань Одеської митниці на користь приватного підприємства "Агрофірма "Чорний Ріг" судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
1❤24👍17✍5
Forwarded from 🕵️♂️ СУДОМ ПО СХЕМАХ
Допомагаємо Ірану, як можемо…
🇶🇦 «Катарська» сода з іранським корінням: Одеська митниця програла апеляцію у справі про контрабанду
11 червня 2026 року Одеський апеляційний суд поставив крапку в гучній справі про порушення митних правил, де фігурувала компанія ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» та її керівник. Митниця намагалася довести, що підприємство приховало справжнє походження товару, вказавши у документах Катар замість Ірану, проте суд став на бік бізнесу.
Про це повідомляє телеграм-канал "Судом по схемах" з посиланням на справу № 521/18262/25.
🔍 Суть спору
У червні 2024 року ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» ввезло в Україну 22,5 тонни гідроксиду натрію (каустичної соди). В усіх поданих документах — інвойсах, специфікаціях, сертифікатах аналізу та навіть у контракті — країною походження товару було вказано Республіку Катар.
Однак згодом Одеська митниця отримала відповідь від турецьких колег. За їхніми даними, цей самий товар спочатку надійшов до Туреччини з Ірану (від компанії «RADIN TARABAR ASIA INTERNATIONAL»), а вже потім був перепроданий турецькою фірмою до України. Митники вирішили, що вказання Катару замість Ірану є «поданням неправдивих відомостей» з метою контрабанди, і склали протокол за ч. 1 ст. 483 МК України.
🛡 Позиція захисту
Керівник компанії Едуард Степанченко та його адвокат наполягали на своїй добросовісності:
1. Гарантії продавця: Іноземний контрагент (Туреччина) у всіх документах та окремому гарантійному листі підтвердив, що товар походить з Катару і не має жодного зв’язку з Іраном.
2. Відсутність умислу: Керівник компанії діяв виключно на підставі офіційних документів, наданих продавцем. Він не мав підстав сумніватися в їхній автентичності, а довести зворотне митниця не змогла.
3. Недоведеність ідентичності: Суд визнав, що митний орган не довів поза розумним сумнівом, що партія товару, оформлена в Туреччині з іранськими документами, є ідентичною тій, що зрештою приїхала в Україну з катарськими сертифікатами.
🏁 Рішення суду
Одеський апеляційний суд залишив без змін постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси, яким провадження у справі було закрито.
Аргументи апеляції:
Митниця не скористалася своїм правом ініціювати офіційний запит до компетентних органів Катару або Ірану, щоб спростувати інформацію декларанта.
Відсутність умислу: керівник підприємства діяв добросовісно, спираючись на товаросупровідні документи, які мають юридичну силу.
Не доведено склад правопорушення: митний орган не спромігся довести умисел керівника на подання «підроблених» документів.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Отже, спроба митниці притягнути бізнес до відповідальності за «іранський слід» у катарській соді виявилася неспроможною через брак належних доказів. 🚢📦✅
⚠️©️ При використанні матеріалів обов’язкове посилання на телеграм-канал "Судом по схемах": https://t.me/SudomPoShemam @SudomPoShemam
Новини щодня о 08:00, 11:00, 13:00, 15:00, 18:00 та 21:00.
#митниця #контрабанда #податки #шахрайство #БЕБ #ДМС
🇶🇦 «Катарська» сода з іранським корінням: Одеська митниця програла апеляцію у справі про контрабанду
11 червня 2026 року Одеський апеляційний суд поставив крапку в гучній справі про порушення митних правил, де фігурувала компанія ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» та її керівник. Митниця намагалася довести, що підприємство приховало справжнє походження товару, вказавши у документах Катар замість Ірану, проте суд став на бік бізнесу.
Про це повідомляє телеграм-канал "Судом по схемах" з посиланням на справу № 521/18262/25.
🔍 Суть спору
У червні 2024 року ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» ввезло в Україну 22,5 тонни гідроксиду натрію (каустичної соди). В усіх поданих документах — інвойсах, специфікаціях, сертифікатах аналізу та навіть у контракті — країною походження товару було вказано Республіку Катар.
Однак згодом Одеська митниця отримала відповідь від турецьких колег. За їхніми даними, цей самий товар спочатку надійшов до Туреччини з Ірану (від компанії «RADIN TARABAR ASIA INTERNATIONAL»), а вже потім був перепроданий турецькою фірмою до України. Митники вирішили, що вказання Катару замість Ірану є «поданням неправдивих відомостей» з метою контрабанди, і склали протокол за ч. 1 ст. 483 МК України.
🛡 Позиція захисту
Керівник компанії Едуард Степанченко та його адвокат наполягали на своїй добросовісності:
1. Гарантії продавця: Іноземний контрагент (Туреччина) у всіх документах та окремому гарантійному листі підтвердив, що товар походить з Катару і не має жодного зв’язку з Іраном.
2. Відсутність умислу: Керівник компанії діяв виключно на підставі офіційних документів, наданих продавцем. Він не мав підстав сумніватися в їхній автентичності, а довести зворотне митниця не змогла.
3. Недоведеність ідентичності: Суд визнав, що митний орган не довів поза розумним сумнівом, що партія товару, оформлена в Туреччині з іранськими документами, є ідентичною тій, що зрештою приїхала в Україну з катарськими сертифікатами.
🏁 Рішення суду
Одеський апеляційний суд залишив без змін постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси, яким провадження у справі було закрито.
Аргументи апеляції:
Митниця не скористалася своїм правом ініціювати офіційний запит до компетентних органів Катару або Ірану, щоб спростувати інформацію декларанта.
Відсутність умислу: керівник підприємства діяв добросовісно, спираючись на товаросупровідні документи, які мають юридичну силу.
Не доведено склад правопорушення: митний орган не спромігся довести умисел керівника на подання «підроблених» документів.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Отже, спроба митниці притягнути бізнес до відповідальності за «іранський слід» у катарській соді виявилася неспроможною через брак належних доказів. 🚢📦✅
⚠️©️ При використанні матеріалів обов’язкове посилання на телеграм-канал "Судом по схемах": https://t.me/SudomPoShemam @SudomPoShemam
Новини щодня о 08:00, 11:00, 13:00, 15:00, 18:00 та 21:00.
#митниця #контрабанда #податки #шахрайство #БЕБ #ДМС
❤16👍5🤔4✍3
Forwarded from 🇺🇦 Міністерство розвитку громад та територій України
🇺🇦🇪🇺 Як зробити кордон швидшим, ефективнішим та готовим до майбутнього зростання перевезень після вступу України до ЄС?
Саме про це говорили учасники панелі «Автомобільний транспорт та прикордонна інфраструктура» на Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.
Заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач наголосив: першочергове завдання — максимально ефективно використовувати вже існуючу прикордонну інфраструктуру.
Для цього Мінрозвитку працює одразу за кількома напрямами:
🔹 Цифровізація кордону. Система єЧерга вже забезпечила понад 3 млн перетинів кордону та продовжує розширювати функціонал.
🔹 Спільний контроль. Україна вже має позитивний досвід із Молдовою та працює над розширенням цього механізму з державами-членами ЄС.
🔹 Модернізація пунктів пропуску. За підтримки ЄС у межах програми CEF триває реконструкція низки пунктів пропуску, а також розвитку під'їзної інфраструктури та сервісних зон.
🔹 Нові пункти пропуску. Паралельно Мінрозвитку працює над відкриттям нових переходів, які зміцнять логістику, підтримають розвиток прикордонних громад та посилять транспортну стійкість України.
Комплексний розвиток прикордонної інфраструктури — один із ключових елементів інтеграції України до транспортної мережі Європейського Союзу та підготовки до майбутнього зростання товарообігу й мобільності між Україною та ЄС.
Саме про це говорили учасники панелі «Автомобільний транспорт та прикордонна інфраструктура» на Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.
Заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач наголосив: першочергове завдання — максимально ефективно використовувати вже існуючу прикордонну інфраструктуру.
«Будівництво нових пунктів пропуску потребує часу. Натомість вже сьогодні ми можемо збільшити їхню пропускну спроможність завдяки цифровізації, спільному контролю та модернізації існуючої інфраструктури», — зазначив він.
Для цього Мінрозвитку працює одразу за кількома напрямами:
🔹 Цифровізація кордону. Система єЧерга вже забезпечила понад 3 млн перетинів кордону та продовжує розширювати функціонал.
🔹 Спільний контроль. Україна вже має позитивний досвід із Молдовою та працює над розширенням цього механізму з державами-членами ЄС.
🔹 Модернізація пунктів пропуску. За підтримки ЄС у межах програми CEF триває реконструкція низки пунктів пропуску, а також розвитку під'їзної інфраструктури та сервісних зон.
🔹 Нові пункти пропуску. Паралельно Мінрозвитку працює над відкриттям нових переходів, які зміцнять логістику, підтримають розвиток прикордонних громад та посилять транспортну стійкість України.
Комплексний розвиток прикордонної інфраструктури — один із ключових елементів інтеграції України до транспортної мережі Європейського Союзу та підготовки до майбутнього зростання товарообігу й мобільності між Україною та ЄС.
❤8👍5✍3🤯3🤬3🤔1👀1
На кордоні зі Швейцарією чоловік задекларував 117 кілограм канабісу
Водій фургона здивував німецьких митників на прикордонному пункті Тайнген (Швейцарія) / Бітлінген (Німеччина), задекларувавши митникам, що перевозить 117 кілограмів висушених квітів канабісу.
У документах вантаж був зазначений як «Dried Hemp Flowers» (сушені квіти коноплі). Замість того, щоб приховувати товар, водій обрав прозорість. Попри таку відвертість, чоловіка затримали, а прокуратура Німеччини відкрила кримінальне провадження за порушення законодавства про наркотики.
За даними митниці марихуана прибула до Швейцарії в аеропорт Цюриха зі Сполучених Штатів. Вона призначалася для чеського ринку.
Водій фургона здивував німецьких митників на прикордонному пункті Тайнген (Швейцарія) / Бітлінген (Німеччина), задекларувавши митникам, що перевозить 117 кілограмів висушених квітів канабісу.
У документах вантаж був зазначений як «Dried Hemp Flowers» (сушені квіти коноплі). Замість того, щоб приховувати товар, водій обрав прозорість. Попри таку відвертість, чоловіка затримали, а прокуратура Німеччини відкрила кримінальне провадження за порушення законодавства про наркотики.
За даними митниці марихуана прибула до Швейцарії в аеропорт Цюриха зі Сполучених Штатів. Вона призначалася для чеського ринку.
watson.ch/fr
Ce chauffeur a fait une annonce surprenante à la douane suisse
Un homme a choisi la carte de la franchise et déclaré 117 kg de cannabis à la douane germano-suisse. Ça n'a pas fonctionné.
😁12🤯7❤6👀4
Штучний інтелект та масштабні інвестиції: як хочуть оптимізувати рух на польсько - українському кордоні! 🇵🇱🇺🇦
25–26 червня відбулася велика польська міжвідомча інспекція прикордонних пунктів пропуску. Головна мета — пришвидшити оформлення та розвантажити трафік для мандрівників і транспорту.
Урядова делегація Польщі разом із керівництвом Прикордонної варти відвідала 7 ключових КПП у межах Надбужанського та Бещадського відділів.
Під інспекцію потрапили пункти пропуску:
Дорожні: Дорогуськ–Ягодин, Долгобичув–Угринів, Гребенне–Рава-Руська, Корчова–Краківець, Медика–Шегині.
Залізничні: Гребенне–Рава-Руська та Перемишль–Мостиська.
Детальніше за посиланням
25–26 червня відбулася велика польська міжвідомча інспекція прикордонних пунктів пропуску. Головна мета — пришвидшити оформлення та розвантажити трафік для мандрівників і транспорту.
Урядова делегація Польщі разом із керівництвом Прикордонної варти відвідала 7 ключових КПП у межах Надбужанського та Бещадського відділів.
Під інспекцію потрапили пункти пропуску:
Дорожні: Дорогуськ–Ягодин, Долгобичув–Угринів, Гребенне–Рава-Руська, Корчова–Краківець, Медика–Шегині.
Залізничні: Гребенне–Рава-Руська та Перемишль–Мостиська.
Детальніше за посиланням
Straż Graniczna
Międzyresortowa wizytacja na polsko-ukraińskim odcinku granicy państwowej
Optymalizacja ruchu granicznego, ocena infrastruktury oraz wdrażanie nowoczesnych technologii były głównymi tematami dwudniowej wizytacji przejść granicznych na polsko-ukraińskim odcinku granicy państwowej, która odbyła się w dniach 25–26 czerwca.
❤12👍8✍2
Італійська збройова група Beretta Holding продовжувала постачати вогнепальну зброю до Росії навіть після початку повномасштабного вторгнення в Україну, згідно з новим звітом про розслідування. Документи свідчать про те, що зброя постачалася до Російської Федерації, незважаючи на чинні санкції Європейського Союзу, через мережу ділових партнерів та посередників.
Про це повідомляє розслідувальний веб-сайт The Insider , журналісти якого проаналізували митні документи, ділові записи та інші матеріали, пов'язані з імпортом європейської зброї до Росії. За їхніми даними, розслідування вказує на масштабні поставки зброї, призначеної переважно для російських сил безпеки та збройних сил.
Згідно з документами, генеральний директор Beretta Holding П'єтро Гуссальї Беретта протягом 2022 року входив до ради директорів російської компанії ТОВ «Русский орел» , яка була одним з основних імпортерів зброї до Росії. У розслідуванні стверджується, що навіть після початку російського вторгнення в Україну компанія придбала понад 3900 одиниць вогнепальної зброї європейського виробництва.
Загалом з березня 2022 року по лютий 2024 року до Росії було імпортовано щонайменше 15 337 одиниць західної вогнепальної зброї. Майже 40 відсотків від цієї кількості, або 6064 одиниці , нібито було імпортовано компаніями, що належать до групи Beretta. Зокрема, це були виробники Benelli Armi, Fabbrica D'Armi Pietro Beretta, Beretta Benelli Iberica, Sako Limited та Stoeger Silah Sanayi.
У розслідуванні також зазначається, що італійські самозарядні рушниці Benelli , імпортовані до Росії компанією «Русский орел», використовуються Міністерством оборони Росії та Федеральною службою безпеки (ФСБ) з 2025 року.
Повідомляється, що російські збройні сили та сили безпеки використовують моделі Benelli M2, M3 та M4 переважно для захисту від українських FPV-дронів, але вони також з'являються під час військових змагань з тактичної стрільби.
За даними розслідування, імпорт європейської зброї до Росії не припинився навіть протягом 2026 року. Причиною стало продовження співпраці Beretta Holding з існуючими бізнес-партнерами.
Компанія «Кольчуга» , що належить бізнес-партнеру холдингу Михайлу Чубутії , мала отримати чергову партію самозарядних карабінів Benelli Argo-E калібрів .308 Winchester та .30-06 Springfield у березні 2026 року.
Сполучені Штати втрутилися, Європа ще ні
Сполучені Штати відповіли, включивши «Русский орел» до санкційного списку в червні 2024 року. Водночас влада США провела кілька операцій проти посередників, що діяли в Киргизстані та Сполучених Штатах і постачали зброю та боєприпаси до Росії через підставні компанії.
Про це повідомляє розслідувальний веб-сайт The Insider , журналісти якого проаналізували митні документи, ділові записи та інші матеріали, пов'язані з імпортом європейської зброї до Росії. За їхніми даними, розслідування вказує на масштабні поставки зброї, призначеної переважно для російських сил безпеки та збройних сил.
Згідно з документами, генеральний директор Beretta Holding П'єтро Гуссальї Беретта протягом 2022 року входив до ради директорів російської компанії ТОВ «Русский орел» , яка була одним з основних імпортерів зброї до Росії. У розслідуванні стверджується, що навіть після початку російського вторгнення в Україну компанія придбала понад 3900 одиниць вогнепальної зброї європейського виробництва.
Загалом з березня 2022 року по лютий 2024 року до Росії було імпортовано щонайменше 15 337 одиниць західної вогнепальної зброї. Майже 40 відсотків від цієї кількості, або 6064 одиниці , нібито було імпортовано компаніями, що належать до групи Beretta. Зокрема, це були виробники Benelli Armi, Fabbrica D'Armi Pietro Beretta, Beretta Benelli Iberica, Sako Limited та Stoeger Silah Sanayi.
У розслідуванні також зазначається, що італійські самозарядні рушниці Benelli , імпортовані до Росії компанією «Русский орел», використовуються Міністерством оборони Росії та Федеральною службою безпеки (ФСБ) з 2025 року.
Повідомляється, що російські збройні сили та сили безпеки використовують моделі Benelli M2, M3 та M4 переважно для захисту від українських FPV-дронів, але вони також з'являються під час військових змагань з тактичної стрільби.
За даними розслідування, імпорт європейської зброї до Росії не припинився навіть протягом 2026 року. Причиною стало продовження співпраці Beretta Holding з існуючими бізнес-партнерами.
Компанія «Кольчуга» , що належить бізнес-партнеру холдингу Михайлу Чубутії , мала отримати чергову партію самозарядних карабінів Benelli Argo-E калібрів .308 Winchester та .30-06 Springfield у березні 2026 року.
Сполучені Штати втрутилися, Європа ще ні
Сполучені Штати відповіли, включивши «Русский орел» до санкційного списку в червні 2024 року. Водночас влада США провела кілька операцій проти посередників, що діяли в Киргизстані та Сполучених Штатах і постачали зброю та боєприпаси до Росії через підставні компанії.
🤬48❤12👍3🤔2🤯2✍1🙏1
Forwarded from Державна митна служба України
🧴 Всі аромати Франції - у дві машини: львівські митники вивили незадекларовані парфуми на 2 млн гривень
У пункті пропуску «Шегині – Медика» під час огляду Volkswagen Crafter, який прямував в Україну, працівники митниці виявили масштабу партію парфумерної продукції.
28-річний водій авто - мешканець Івано-Франківської області, для проходження митного контролю обрав смугу «зелений коридор». Але під час перевірки транспортного засобу за допомогою скануючої системи митники виявили аномалії.
В процесі огляду салону мікроавтобуса було виявлено 94 одиниці парфумерної продукції брендів Chanel, Prada, Valentino, Givenchy, Yves Saint Laurent та Dior на суму 700 тисяч гривень.
У той же час у пункті пропуску «Смільниця – Кросценко» під час огляду легковика Opel Astra, яким кермувала 39-річна мешканка Львівщини, митники виявили 104 одиниці парфумерної продукції Chloе, Brunello Cucinelli та Louis Vuitton.
Загальна вартість незадекларованих товарів - 1,4 млн гривень.
За обома фактами складено протоколи про порушення митних правил за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
У пункті пропуску «Шегині – Медика» під час огляду Volkswagen Crafter, який прямував в Україну, працівники митниці виявили масштабу партію парфумерної продукції.
28-річний водій авто - мешканець Івано-Франківської області, для проходження митного контролю обрав смугу «зелений коридор». Але під час перевірки транспортного засобу за допомогою скануючої системи митники виявили аномалії.
В процесі огляду салону мікроавтобуса було виявлено 94 одиниці парфумерної продукції брендів Chanel, Prada, Valentino, Givenchy, Yves Saint Laurent та Dior на суму 700 тисяч гривень.
У той же час у пункті пропуску «Смільниця – Кросценко» під час огляду легковика Opel Astra, яким кермувала 39-річна мешканка Львівщини, митники виявили 104 одиниці парфумерної продукції Chloе, Brunello Cucinelli та Louis Vuitton.
Загальна вартість незадекларованих товарів - 1,4 млн гривень.
За обома фактами складено протоколи про порушення митних правил за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤17👍6
Forwarded from Державна митна служба України
🚧 Увага! Тимчасові обмеження руху вантажного транспорту через пункти пропуску на українсько-румунському кордоні
За інформацією, отриманою від румунської сторони, у звʼязку зі складними погодними умовами у пунктах пропуску «Красноїльськ - Вікову де Сус» та «Порубне - Сірет» діятимуть тимчасові обмеження.
Щонайменше 29 та 30 червня 2026 року з 12:00 до 20:00 не здійснюватиметься пропуск вантажних транспортних засобів у напрямку «виїзд з України», а також їх подальше переміщення територією Румунії.
Обмеження стосується всіх вантажних транспортних засобів, у тому числі порожніх, та можуть коригуватися залежно від температурного режиму.
Просимо врахувати зазначену інформацію під час планування маршрутів і перетину державного кордону.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
За інформацією, отриманою від румунської сторони, у звʼязку зі складними погодними умовами у пунктах пропуску «Красноїльськ - Вікову де Сус» та «Порубне - Сірет» діятимуть тимчасові обмеження.
Щонайменше 29 та 30 червня 2026 року з 12:00 до 20:00 не здійснюватиметься пропуск вантажних транспортних засобів у напрямку «виїзд з України», а також їх подальше переміщення територією Румунії.
Обмеження стосується всіх вантажних транспортних засобів, у тому числі порожніх, та можуть коригуватися залежно від температурного режиму.
Просимо врахувати зазначену інформацію під час планування маршрутів і перетину державного кордону.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔5❤4✍4👍1
#Нам_пишуть✍️🤔
«Заступник начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Одеської митниці Марчуков Андрій Сергійович в цьому та минулому році постійно користується от цим дуже «дешевим» автомобілем преміум класу BMW X7 (VIN: WBACW21080LS06331), 2019 року випуску, коштів придбати таке авто офіційно у нього бути не може, да і в майновій декларації у нього автомобіля жодного немає. Невже митники не повинні декларувати автомобілі якими постійно користуються, навіть якщо такий автомобіль нібито придбала якась бабуся. Можливо для ДБР буде цікава ця інформація, бо таких бабусь у багатьох митників дуже багато, і це вже починає харити😡».
«Заступник начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Одеської митниці Марчуков Андрій Сергійович в цьому та минулому році постійно користується от цим дуже «дешевим» автомобілем преміум класу BMW X7 (VIN: WBACW21080LS06331), 2019 року випуску, коштів придбати таке авто офіційно у нього бути не може, да і в майновій декларації у нього автомобіля жодного немає. Невже митники не повинні декларувати автомобілі якими постійно користуються, навіть якщо такий автомобіль нібито придбала якась бабуся. Можливо для ДБР буде цікава ця інформація, бо таких бабусь у багатьох митників дуже багато, і це вже починає харити😡».
1🤯17❤9✍5🤬5💯4🫡2
✍️Колишнього директора департаменту Центрального апарату Держмитслужби Макар’яна Давида Борисовича підозрюють у розтраті бюджетних коштів при реконструкції митного поста на Буковині за 105 млн грн
Офіс генерального прокурора повідомляє:
За даними слідства, у 2021 році він очолював тендерний комітет під час реконструкції пункту пропуску «Красноїльськ» на кордоні з Румунією. Це був бюджетний проєкт модернізації митної інфраструктури вартістю майже 105 млн грн.
Слідство встановило, що переможцем тендеру стала столична компанія, хоча були дві дешевші пропозиції.
Після завершення робіт у 2022 році посадовець прийняв об’єкт і підписав акти виконаних робіт без належної перевірки розрахунків підрядника.
Експертизи показали, що вартість частини будівельних матеріалів в актах була завищена на 3,2 млн грн.
Колишньому посадовцю інкримінують ч. 5 ст. 190 КК України.
Йому обрано запобіжний захід у вигляді понад 660 тис.грн застави.
Офіс генерального прокурора повідомляє:
Прокурори Чернівецької обласної прокуратури повідомили про підозру колишньому директору департаменту Державної митної служби України.
За даними слідства, у 2021 році він очолював тендерний комітет під час реконструкції пункту пропуску «Красноїльськ» на кордоні з Румунією. Це був бюджетний проєкт модернізації митної інфраструктури вартістю майже 105 млн грн.
Слідство встановило, що переможцем тендеру стала столична компанія, хоча були дві дешевші пропозиції.
Після завершення робіт у 2022 році посадовець прийняв об’єкт і підписав акти виконаних робіт без належної перевірки розрахунків підрядника.
Експертизи показали, що вартість частини будівельних матеріалів в актах була завищена на 3,2 млн грн.
Колишньому посадовцю інкримінують ч. 5 ст. 190 КК України.
Йому обрано запобіжний захід у вигляді понад 660 тис.грн застави.
✍246🤯23❤10👍5💯4🔥2👀2🫡1