Щодня ви забезпечуєте роботу складного механізму, де від вміння аналізувати ризики, помічати деталі та приймати чіткі рішення залежить ритм усього кордону. Ваша робота в режимі 24/7 – це постійний іспит на уважність, який вимагає не просто залізної дисципліни, а особливого професійного чуття та витримки.

З Днем митної служби України!🇺🇦 Бажаємо вам злагодженого робочого ритму, чітких процедур та спокійних змін.

🇺🇦 Рекрутинг ДПСУ | Telegram | Facebook | YouTube | Insta | TikTok | X | Сайт | Viber

​Паспорти померлих і пенсіонерів: на Львівщині судитимуть митника та прикордонника, які переправляли чоловіків за кордон

🔴 Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо інспектора митниці, інспектора прикордонної служби та їхнього спільника, які організували незаконне переправлення чоловіків призовного віку за кордон під чужими документами ⬇️

🔹 Обвинувальний акт скеровано до суду.

🔹 За даними слідства, організатором схеми був працівник митниці, який підшуковував охочих незаконно виїхати з України. До оборудки він залучив прикордонника та знайомого, який мав законні підстави для виїзду за кордон.

🔹 Чоловіків доставляли до пункту пропуску «Нижанковичі — Мальховичі», де під час проходження контролю вони користувалися паспортами людей віком понад 60 років. Серед використаних документів були, зокрема, паспорт померлого батька митника та паспорт родича одного зі спільників.

🔹 Прикордонник вносив до інформаційної системи недостовірні дані, після чого чоловіки безперешкодно перетинали державний кордон. Уже на території Польщі вони користувалися власними документами.

🔹 Слідством встановлено щонайменше шістьох осіб, які незаконно виїхали за кордон за цією схемою. Серед них був і військовослужбовець, який самовільно залишив місце служби.

🔹 Вартість таких «послуг» становила близько 15 тисяч доларів США з людини. Задокументовано, що лише за кількох переправлених осіб прикордонник отримав 25 тисяч доларів США.

🔹 Фігурантів судитимуть за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинену за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 КК України).

🔹 Санкція статті передбачає до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

🔹 Під час обшуків правоохоронці вилучили документи, мобільні телефони, автомобілі та інші докази протиправної діяльності. На майно накладено арешт.

🔹 Процесуальне керівництво здійснювала Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

👉 Детальніше за посиланням

Під час здійснення заходів внутрішнього контролю Управління внутрішнього контролю НАБУ встановило обставини, які можуть свідчити про причетність одного з працівників Бюро до дій, спрямованих на незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Для всебічного та об'єктивного зʼясування всіх обставин розпочато досудове та службове розслідування. На час проведення службового розслідування працівника відсторонено від виконання посадових обов'язків.

НАБУ дотримується принципу нульової толерантності до будь-яких проявів протиправної поведінки з боку своїх працівників. За результатами розслідування буде ухвалено рішення відповідно до вимог законодавства.

В пункті пропуску «Вікову де Сус - Красноїльськ» румунські митники виявили у українця партію контрабандних сигарет

25 червня 2026 року, близько 04:00, на пункті пропуску на кордоні Вікову-де-Сус, що в повіті Сучава, 39-річний громадянин України з'явився для проходження прикордонних формальностей. Чоловік керував мікроавтобусом, зареєстрованим в Україні.

Після виникнення підозр спільна група прикордонників та митників провела ретельний огляд транспортного засобу. Так, в даху транспортного засобу було виявлено спеціально обладнане місце, яке працювало на дистанційному управлінні, а всередині нього було заховано та незадекларовано 30 600 сигарет без акцизної марки вартістю понад 32 000 леїв.

Всю кількість сигарет було вилучено для конфіскації, а транспортний засіб вартістю 36 000 леїв було затримано в головному офісі установи для подальшого розслідування. Водночас, водія за скоєння злочину контрабанди затримали на 24 години та помістили під варту в ІРП міста Сучава.

Суд змусив Одеську митницю повернути понад 1 млн грн «зайвого» мита семенівській агрокомпанії

Чернігівський окружний адміністративний суд став на бік ПП «Агрофірма "Чорний Ріг"» (зареєстрована у Семенівській громаді, власники - кіпрський та гонконгський бенефіціари у частках 80% та 20%) у спорі з Одеською митницею. Підприємство змогло через суд повернути понад 1 млн грн експортного мита, йдеться у рішенні суду по справі № 620/3567/26

Семенівська агрофірма спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур. У вересні 2025-го чернігівські аграрії експортували насіння ріпаку власного виробництва. Тому, за законом були звільнені від сплати ввізного (експортного) мита. Але Одеська митниця розтлумачила це інакше. Тож, чернігівці пішли до суду. 

«В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 4.09.2025 ПП "Агрофірма "Чорний Ріг", як сільськогосподарський товаровиробник у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, при експорті власно вирощеної сільськогосподарської продукції, що класифікується за кодом 1205 (насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене), було звільнено від сплати вивізного (експортного) мита у розмірі 10%, передбаченого ст. 1-1 Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Тому вивізне (експортне) мито в сумі 1 082 964,80 грн, сплачене ПП "Агрофірма "Чорний Ріг" при експорті власно вирощеної сільськогосподарської продукції (насіння ріпаку) за ЕМД №25UA500050007684U0, є таким, що було сплачено помилково (надмірно), а тому підлягало поверненню підприємству у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Натомість за результатами розгляду заяви позивача, від Одеської митниці надійшов лист «Щодо розгляду заяви про повернення коштів» №7.10-4/15-01/13/3034 від 05.03.2026 про відмову у повернення сум вивізного (експортного) мита», - йдеться у матеріалах.

 
Митниця заявила, що під час експорту товару ще не існувало затвердженого порядку, який дозволяв би агровиробникам підтвердити право на звільнення від експортного мита. Тому скористатися цією пільгою було неможливо.

Згодом, аграрії все ж отримали документи, що підтверджують походження їхньої продукції, відтак агрофірма звернулася до митниці із заявою про повернення цих коштів як надмірно сплачених. Але в Одеській митниці відмовили, пославшись на те, що на момент експорту ще не було затверджено чіткого «механізму підтвердження» пільг, повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Суддя Олена Лукашова спростувала аргументи одеських митників. Суд зазначив, що право на пільгу було закріплено законом, а відсутність урядових підзаконних актів (порядків) у той момент не могло бути підставою для позбавлення компанії законних прав чи покладання на неї додаткових фінансових тягарів.

Позивач надав усі необхідні звіти про посівні площі та експертний висновок Торгово-промислової палати, що підтверджують статус сільгосптоваровиробника та факт власного вирощування ріпаку на території Чернігівщини. 

Митний орган не мав права відмовляти у поверненні коштів, якщо факт надмірної сплати доведено, а законодавчі підстави для пільги є чинними.

Суд зобовʼязав Одеську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ПП "Агрофірма "Чорний Ріг" сплачених сум митних платежів в розмірі 1 082 964,80 грн. Стягнути за рахунок асигнувань Одеської митниці на користь приватного підприємства "Агрофірма "Чорний Ріг" судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Допомагаємо Ірану, як можемо…
🇶🇦 «Катарська» сода з іранським корінням: Одеська митниця програла апеляцію у справі про контрабанду
 
11 червня 2026 року Одеський апеляційний суд поставив крапку в гучній справі про порушення митних правил, де фігурувала компанія ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» та її керівник. Митниця намагалася довести, що підприємство приховало справжнє походження товару, вказавши у документах Катар замість Ірану, проте суд став на бік бізнесу.
 
Про це повідомляє телеграм-канал "Судом по схемах" з посиланням на справу № 521/18262/25.
 
🔍 Суть спору
У червні 2024 року ТОВ «ГРАНД СЕЙЛ» ввезло в Україну 22,5 тонни гідроксиду натрію (каустичної соди). В усіх поданих документах — інвойсах, специфікаціях, сертифікатах аналізу та навіть у контракті — країною походження товару було вказано Республіку Катар.
 
Однак згодом Одеська митниця отримала відповідь від турецьких колег. За їхніми даними, цей самий товар спочатку надійшов до Туреччини з Ірану (від компанії «RADIN TARABAR ASIA INTERNATIONAL»), а вже потім був перепроданий турецькою фірмою до України. Митники вирішили, що вказання Катару замість Ірану є «поданням неправдивих відомостей» з метою контрабанди, і склали протокол за ч. 1 ст. 483 МК України.
 
🛡 Позиція захисту
Керівник компанії Едуард Степанченко та його адвокат наполягали на своїй добросовісності:
1.      Гарантії продавця: Іноземний контрагент (Туреччина) у всіх документах та окремому гарантійному листі підтвердив, що товар походить з Катару і не має жодного зв’язку з Іраном.
2.      Відсутність умислу: Керівник компанії діяв виключно на підставі офіційних документів, наданих продавцем. Він не мав підстав сумніватися в їхній автентичності, а довести зворотне митниця не змогла.
3.      Недоведеність ідентичності: Суд визнав, що митний орган не довів поза розумним сумнівом, що партія товару, оформлена в Туреччині з іранськими документами, є ідентичною тій, що зрештою приїхала в Україну з катарськими сертифікатами.
 
🏁 Рішення суду
Одеський апеляційний суд залишив без змін постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси, яким провадження у справі було закрито.
 
Аргументи апеляції:
Митниця не скористалася своїм правом ініціювати офіційний запит до компетентних органів Катару або Ірану, щоб спростувати інформацію декларанта.
Відсутність умислу: керівник підприємства діяв добросовісно, спираючись на товаросупровідні документи, які мають юридичну силу.
Не доведено склад правопорушення: митний орган не спромігся довести умисел керівника на подання «підроблених» документів.
 
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Отже, спроба митниці притягнути бізнес до відповідальності за «іранський слід» у катарській соді виявилася неспроможною через брак належних доказів. 🚢📦✅
 
⚠️©️ При використанні матеріалів обов’язкове посилання на телеграм-канал "Судом по схемах": https://t.me/SudomPoShemam @SudomPoShemam
Новини щодня о 08:00, 11:00, 13:00, 15:00, 18:00 та 21:00.
#митниця #контрабанда #податки #шахрайство #БЕБ #ДМС