Мінʼюст США пропонує зняти заборону на постійний імпорт зброї з України

Про публікацію проєкту змін до правил Міністерства юстиції США щодо вилучення України зі списку країн, щодо яких діють обмеження на імпорт озброєнь, повідомила надзвичайний та повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.

"Ухвалення цих правил: юридично розблокує можливості для постійного імпорту до США певних категорій української зброї, боєприпасів та їхніх компонентів; усуває штучні регуляторні бар’єри для виходу українських defense-tech виробників на ринок США; забезпечує повну нормативну гармонізацію між політикою Держдепартаменту США (яка розглядає Україну як союзника) та імпортними процедурами Міністерства юстиції щодо оборонних товарів", – написала Стефанішина в телеграм у четвер.

За її словами, відповідно до нового підходу заявки на імпорт вогнепальної зброї з України розглядатиме американське федеральне агентство боротьби з незаконним обігом зброї, вибухівки, алкоголю та тютюну (ATF) в індивідуальному порядку (case-by-case basis), вони не відхилятимуться автоматично.

"Період публічного обговорення для зазначених проєктів правил триватиме до 6 липня 2026 року. Після цього Мінюст США врахує коментарі (якщо вони будуть) у остаточному правилі (Final Rule), яке ще пройде міжвідомче погодження перед публікацією", – повідомила амбасадорка.

Єдиною країною в списку країн, щодо яких діють обмеження на імпорт озброєнь, залишиться РФ. "Поточна редакція параграфа 447.52(b), яку було введено в дію у 1997 році на тлі Угоди про добровільне обмеження з РФ, містила пряму заборону на задоволення заявок на постійний імпорт вогнепальної зброї та боєприпасів, вироблених або розташованих на території низки колишніх радянських республік (Україна, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Туркменістан, Узбекистан). Запропоновані зміни скасовують ці застарілі обмеження", – написала Стефанішина.

Україна та Ізраїль можуть підписати меморандум, спрямований на блокування імпорту агропродукції, яку рф незаконно вивозить із тимчасово окупованих українських територій

З відповідною ініціативою до української сторони звернулася Ізраїльська асоціація імпортерів сільгосппродукції. 

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дипломатичні джерела.

Запропонований механізм передбачає, що українська сторона заздалегідь узгоджуватиме прибуття кораблів із зерном до ізраїльських портів. Це дасть змогу оперативно перевіряти походження вантажів та підтверджувати, що продукція не була вилучена загарбниками на окупованих територіях. Таке рішення має на меті усунути ризики закупівлі краденого майна ізраїльськими компаніями.

Ініціатива з’явилася на тлі нещодавніх скандалів, пов’язаних із потраплянням українського зерна сумнівного походження на міжнародні ринки. Укладання меморандуму допоможе Ізраїлю уникнути репутаційних та юридичних проблем, а Україні — посилити контроль над власними ресурсами в умовах війни. Наразі сторони обговорюють технічні деталі та регламент майбутньої взаємодії.

Трамп відклав підвищення мит на автомобілі з Євросоюзу до 4 липня

Президент США Дональд Трамп встановив новий крайній термін для Європейського Союзу щодо виконання умов масштабної економічної угоди, укладеної минулого року в Шотландії. Після телефонних перемовин із очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, американський лідер погодився відкласти різке підвищення ввізних мит на європейські товари до 4 липня – дати 250-річчя США.

Про це повідомляє інформаційне видання Reuters

Якщо раніше товари до 150 євро не оподатковувались ПДВ, то тепер податок 20% будуть включати автоматично починаючи з 0 євро

6 травня профільний комітет Верховної Ради ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти пакет законопроєктів № 15112-Д та № 12360, які змінюють правила оподаткування товарів, придбаних через іноземні онлайн-платформи. В межах синхронізації з ЄС, Україна покладає обов’язок адміністрування ПДВ на закордонні маркетплейси та впроваджує автоматичний обмін інформацією про продажі.

Законопроєкт 15112-Д вводить до Податкового кодексу поняття «особи, яка здійснює діяльність згідно з правилами дистанційного продажу товарів». До них відносяться підприємства електронного інтерфейсу, тобто маркетплейси типу Amazon, eBay, Etsy, та посередники таких підприємств.

Ці суб’єкти стають ключовими ланками в ланцюгу оподаткування. Нерезиденти — оператори інтерфейсів зобов’язані вести детальні облікові записи дистанційних продажів відповідно до Митного кодексу.

Планується також запровадження нового підходу до оподаткування імпортованих товарів, придбаних через електронні торгові платформи. Зокрема, ПДВ буде застосовуватися до всіх таких товарів із нульового порогу вартості, тоді як раніше неоподатковуваний ліміт становив 150 євро.

Відповідальність за нарахування та сплату ПДВ пропонується покласти на маркетплейси, а не на кінцевого покупця. У випадку, якщо платформа є нерезидентом, вона має призначити уповноваженого представника в Україні для взаємодії з податковими органами.

Для споживачів процес придбання товарів фактично не зміниться: ПДВ у розмірі 20% буде автоматично включатися у вартість товару на платформі, а порядок отримання посилок залишиться без змін.

Водночас зберігаються некомерційні винятки: посилки від фізичних осіб фізичним особам вартістю до 45 євро не підлягатимуть оподаткуванню, за умови їх некомерційного характеру та відсутності заборонених до пересилання товарів.

Десятки обшуків у співробітників прикордонної поліції та митниці в Сучаві, зокрема на патрульних станціях Сірет та Вікову-де-Сус

Сьогодні вранці проводяться десятки обшуків у людей, підозрюваних у контрабанді товарів, ввезених з України до Румунії, а також у митників та прикордонників, які, можливо, сприяли цьому явищу.

Обшуки, організовані Управлінням з розслідування організованої злочинності та тероризму (DIICOT) Сучави та проведені поліцейськими Бюро з боротьби з організованою злочинністю та тероризмом Сучави, також проводяться на кількох митних пунктах.

Якщо говорити точніше, це пункт пропуску через кордон Сірет, пункт пропуску через кордон Вікову-де-Сус та пункт пропуску через кордон Раковац, останній у повіті Ботошань.

Також проводяться обшуки у секторі прикордонної поліції Сірет, а обшуки спрямовані проти кількох громадян України.

У п'ятничній ранковій акції також взяли участь жандарми, а також прикордонники, колеги деяких із тих, хто був обшуканий та розслідуваний DIICOT.

⚡️ Руслан Даменцов дійсно призначений на посаду заступника Голови Державної митної служби України 🛃

📌термін дії контракту - 5 років, з яких випробувальний термін - 3 місяці 📆

📌нагадаю, що Руслан Даменцов дійшов до фіналу конкурсу на посаду Голови Держмитслужби разом із Орестом Мандзієм, якого зрештою і призначили на посаду. Обидва вони прийшли із НАБУ

📌інформація про призначення Даменцова на посаду заступника невдовзі зʼявиться на офіційному сайті (на разі відсутня 📄)

Після нетривалої паузи в медіапросторі відновилася інформаційна артпідготовка теми голосування за посилки до 150 євро.

І це не дивно, адже вже у вівторок Парламент може вдруге спробувати ввести мито та ПДВ на посилки з нуля євро.

Вдруге, бо перша спроба виявилася настільки безнадійною, що була знята з розгляду.

Не допомогла в просуванні законопроєкту і спроба «всунути» в нього «плюшку» для нардепів про скасування пожиттєвого статусу ПЕПів.
Завдяки розголосу ця ідея перетворилася на скандал, правку викинули, а сам законопроєкт відклали до кращого моменту.

Під питанням, схоже, опинилася і ідея з «соцекономом» для нардепів, який разом з іншими форматами підтримки Уряд Свириденко був готовий надати парламентарям у разі співпраці щодо голосування за закони під вимоги МВФ.

Нагадаю, що більше місяця тому Давид Арахамія проводив зустрічі з парламентськими групами, обіцяючи від Уряду бюджетування потреб депутатів на округах (по 5 мільйонів на кожного до кінця року), надання їм права працювати та отримувати зарплати в наглядових радах та інші формати ментальної й матеріальної підтримки втомлених «слуг».
Два мільярди гривень мали б бути виділені Урядом на ці потреби вже в травні, але поки залишаються лише у віртуальному форматі. Жодних рішень із цього приводу в бюджетних змінах ми не бачимо.

Але, по правді, і депутати поки нічого з обіцяного не проголосували.
ПДВ для ФОПів відклали в довгий ящик як компроміс із МВФ, податок на цифрові платформи прийнятий лише в першому читанні, а от тема з посилками продовжує бути відкритою, але сумнівною.

Серед «слуг», не кажучи вже про інші фракції та групи, до цієї теми ставляться дуже обережно.
З одного боку, враховуючи вектор руху в ЄС, ми дійсно нікуди не дінемося від скасування цих пільг, це правда.
Але натягувати на себе негатив пересічних українців ніхто з парламентарів не хоче.
Посилюють їхні сумніви в необхідності голосувати все чіткіші аргументи про відсутність інструментів адміністрування податків із 90 мільйонів посилок (99% з яких менше 150 євро).

За останній місяць питання того, як змусити китайські маркетплейси стати податковими агентами України, так ніхто і не розкрив.
Ідея перекласти на них збір податків правильна.
Так роблять у ЄС.
Але в нас із Китаєм таких домовленостей немає. І чи будуть - невідомо.

Для розуміння: частка України в китайських відправленнях менше 0,5%. Нас фактично немає.
При цьому в нас на Китай припадає 52,1% усіх посилок (55,7 мільйона штук за 2025 рік).
Ми більш залежні від них, ніж вони від нас.

Тому в разі відмови їхніх майданчиків брати податки з покупців та заморочуватися зі статусом податкових агентів цей вантаж ляже на нашу митницю, яка і без цього перебуває в складному стані недофінансування.

Згідно з листом голови митниці до Мінфіну, ДМСУ профінансована на 48% від потреб.
І вирішувати цю проблему Уряд поки не оголошував своїм пріоритетом. Спроби фінансового комітету ще місяць тому знайти кошти на розвиток поштової інфраструктури митниці закінчилися нічим.
Міністр фінансів Марченко це не підтримав.
«Так а за що ми тоді будемо голосувати?» - кажуть нардепи. «За закон, який нам люди будуть надягати на голову, але який ми не зможемо навіть впровадити? Дякуємо, але поки ні».

Але головне питання та виклик звучить трохи по-іншому.
А що ми будемо робити, якщо китайські торгові майданчики, відмовившись ставати податковими агентами, просто закриють ринок України для відправлень?
Вони втратять 0,5% свого збуту, а ми втратимо канал імпорту на 54,6 мільярда гривень.
І чи треба тут розкладати обсяг подвійних товарів та критичного для оборони імпорту комплектуючих?

Питання таке стоїть, тому як компроміс розглядається варіант прийняття закону в першому читанні з можливістю впровадження лише на момент побудови архітектури адміністрування податків із посилок митницею та домовленостей з основними маркетплейсами.

Але оскільки це може розтягнутися на роки, то формально ми виконаємо вимогу МВФ, але де-факто податкові пільги для людей залишаться.

Але чи задовольнить такий формат наших стратегічних кредиторів - поки невідомо.