💊За сприяння Держмитслужби припинено контрабанду ліків

За сприяння Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби підрозділами Департаменту кіберполіції та слідчими поліції Хмельниччини за процесуального керівництва Хмельницької обласної прокуратури викрито і припинено діяльність групи осіб, які контрабандою ввозили на територію України лікарські засоби іноземного виробництва.

Встановлено, що фігуранти отримували поштові відправлення з лікарськими засобами з Індії та Туреччини, після чого пересилали їх до Хмельницького з метою подальшого збуту. Для забезпечення діяльності злочинної групи було орендовано офісне приміщення в обласному центрі, доступ до якого мали виключно учасники схеми.

Правоохоронці провели 17 обшуків у помешканнях фігурантів та в орендованому офісі. Вилучено понад 360 упаковок лікарських препаратів, 40 найменувань біологічно активних добавок, автомобілі преміум-класу, мобільні телефони, чорнові записи, а також грошові кошти на загальну суму близько 100 тисяч гривень.

Кримінальне провадження розпочато за ч. 2 ст. 201-3 (Контрабанда товарів), ч. 1 ст. 212 (Ухилення від сплати податків, зборів), ч. 1 ст. 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) та ч. 2 ст. 229 (Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару) Кримінального кодексу України. Фігурантам може загрожувати до 10 років увʼязнення.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

🇪🇺🇵🇱Якою була польська митниця до тиску ЄС
У середині 90-х польський уряд уже відкрито говорив про масштаби проблеми. У 1995 році прем’єр Йозеф Олекси публічно вимагав зупинити практики, які «підривають бюджетні доходи держави».

Однією з перших антикорупційних ініціатив стало заснування у 1992 році Генеральної інспекції митниць. Це був окремий підрозділ фінансової поліції, який отримав повноваження проводити перевірки митниць, вести оперативно-розшукову діяльність та внутрішні розслідування. Інспекція швидко показала результат. Лише за 1994-1995 роки вона відкрила низку резонансних справ і передала до суду близько 200 проваджень проти митних посадовців. Однією з найгучніших стала історія в Гданську: з 13 затриманих контрабандистів, які торгували маргарином, половина виявилась… керівництвом місцевої митниці.

Після скандалу у Гданську повністю оновили штат й привели керівників з інших регіонів. За таким же сценарієм діяли й в інших проблемних точках.

Поворотним моментом став 1995 рік, коли новим керівником Інспекції призначили Мечислава Ногая. Він ініціював “революцію кадрів” у центральному апараті: звільнили всіх заступників голови та багатьох керівників середньої ланки. Це була найбільша чистка в історії митної адміністрації Польщі. Паралельно Ногай взявся за прозорість і навчання. Почалися регулярні ротації кадрів між постами кожні кілька місяців – аби митники не встигали “вкоренитися” у схемах на одному місці.

З 1997 року передбачалися обов’язкові перевірки доброчесності й покарання за корупційні дії. Для ліквідації кумівства і політичного тиску Польща ввела правила конкурсу на держслужбу та поступово інтегрувала митників до загального корпусу державної служби.

Та побороти контрабанду точковим перезавантаженням й «зачистками» окремих митниць неможливо. Справжній перелом стався тоді, коли до внутрішнього прагнення до змін додався зовнішній фактор - жорсткі й чіткі вимоги ЄС у рамках підготовки до членства. Саме євроінтеграція зробила польську митну реформу незворотною.

До вступу Польща мала повністю адаптувати митне законодавство до норм ЄС, запровадити необхідні організаційні структури та продемонструвати дієвість контролю на новому зовнішньому кордоні ЄС. У 2002–2003 роках експертні місії ЄС буквально «рентгенили» польські митниці: оцінювали час оформлення, ІТ-рішення, контроль вантажів.

Євросоюз не лише вимагав, а й активно інвестував у реформи. Через програму PHARE Польща отримала у 1990–1999 роках понад €2 млрд на модернізацію інституцій та інфраструктури, і значна частина пішла саме на митницю: сканери, комп’ютерні системи, облаштування митних терміналів, обладнані дороги до пунктів пропуску.

Паралельно почалися спільні операції з європейськими митницями та обмін інформацією через EUROCUSTOMS. Це фактично ввело Польщу в європейський режим контролю ще до формального вступу.

Польська митниця вийшла на якісно новий рівень тоді, коли реформи стали не точковими, а системними - і знову ж таки під контролем ЄС. Створили централізовану комп’ютеризовану базу даних, запустили національну систему аналізу ризиків, яка автоматично відбирала підозрілі вантажі.

Прийнятий у 1997 новий Митний кодекс «підтягнув» Польщу до європейських процедур, впровадивши прозорі правила, сумісність із нормами ЄС. Також упорядкували тарифи: середній імпортний тариф впав із 13% у 1998 р. до близько 9,5% у 2002 р., водночас зросли надходження від імпортного ПДВ, що компенсувало бюджетні втрати.

У 2001–2003 доходи від мит, акцизів і імпортного ПДВ стабільно зростали на 7-8% щорічно, а середній час оформлення скорочувався. Це переконало Брюссель, що Польща зможе ефективно адмініструвати зовнішній кордон ЄС. І з 1 травня 2004 країна отримала офіційне «зелене світло» для вступу в ЄС.

Докладніше у відео 🇵🇱💶 Як Польща заробляє мільярди на митниці

Відео підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

@costukraine

💬 Латвія завершиила будівництво 280-кілометрового паркану на кордоні з Росією, повідомила будівельна компанія Valsts nekustamie īpašumi. Паркан розташований уздовж усього кордону.

«Це значний внесок у безпеку мешканців Латвії та нашої країни, а також підтвердження роботи Державної прикордонної охорони, яка постійно протидіє тиску організованої нелегальної міграції, підтримуваної агресивними сусідніми країнами. Оснащення кордону високотехнологічним обладнанням триває, і наша кінцева мета – створити найсучаснішу прикордонну службу на східному кордоні ЄС», – заявив міністр внутрішніх справ Ріхард Козловскіс.

Раніше подібний паркан збудували вздовж усього кордону Латвії з Білоруссю, його протяжність становила 145 кілометрів.

🇪🇺🇵🇱 Як змінилась польська митниця після вступу в ЄС
Членство в ЄС стало для Польщі переломним моментом, але не магічною «пігулкою», яка миттєво знімає всі проблеми. Після 2004 митниця працювала за європейськими правилами, однак стара інерція ще давала про себе знати - побутові зловживання та контрабандні схеми не зникли.

Вища контрольна палата Польщі, наприклад, викрила одну з найбільш показових схем: з 2004 по 2007 на кордоні в Перемишлі етиловий спирт з України оформлювали як «невказаний виріб» замість алкоголю, щоб уникнути акцизного податку. Бюджет втратив понад €700 млн.

На митному переході Медика у 2004-2007 діяла організована “спільнота” корумпованих митників, які системно брали дрібні хабарі від перевізників. Через масовість такі практики могли приносити митникам до €550 євро додаткового доходу за зміну.

І це були не поодинокі випадки. У 2004-2008 по всій Польщі відкрили 159 кримінальних проваджень проти митників, під підозрою опинилося майже 900 осіб. Після вступу до ЄС зловживання в польській митниці нікуди не зникли - перші роки стали періодом очищення, коли стара система намагалася чинити опір новим правилам.

Рівень професійної підготовки багатьох інспекторів потребував покращення, а процедури в різних регіонах ще не були уніфіковані.

Причини затяжних проблем крилися у ширших системних вадах польської митниці того періоду:

1) Тривалий час зберігалося політичне квотування посад: зміна урядів нерідко призводила до перестановок керівництва митниць за партійним принципом. Наприклад, у 2005-2007 роках та на початку 2010-х політики активно боролися за її контроль, розглядаючи митницю як ресурсний інструмент. Призначення керівників часто залежали від політичної підтримки, що підривало інституційну незалежність служби.

2) Низька оплата і “соціальна толерантність” до дрібної корупції створювали ґрунт для хабарництва.

3) На східному кордоні Польщі діяли організовані контрабандні групи, які схиляли митників до співпраці. До 2009 року митна служба Польщі не мала повноцінних правоохоронних повноважень для оперативно-розшукової діяльності і залежала від поліції та спецслужб у викритті злочинів. Це ускладнювало очищення власних структур: корумпованих працівників викривали після скандалів або агентурних операцій, а превентивний внутрішній контроль був слабким. Але зловживання викривали - і головне, доводили справи до покарань. Система працювала не ідеально, але вона працювала.

Вища контрольна палата (NIK) у 2011 році вказувала: основні механізми корупції на митниці лишалися незмінними з 90-х, зокрема наявність дискреційних повноважень і людського фактору на постах.

З 2008 року запроваджено новий Дисциплінарний статут Митної служби, посилено внутрішній контроль. У 2010 році митна адміністрація ухвалила Антикорупційну програму Служби митної на 2010–2013, що передбачала комплекс заходів – від ротації кадрів до електронного декларування – аби зменшити побутову корупцію.

Українська митниця у цей період стикалася з аналогічними – а подекуди й глибшими – проблемами, однак її «очищення» затягнулося по сьогоднішній день.

У порівнянні з Польщею, де вступ до ЄС і реформи 2000-х створили відносно ефективну систему внутрішнього нагляду, в Україні контроль був слабшим.

Польща у 2007–2010 рр. через NIK, прокуратуру, CBA (Центральне антикорупційне бюро) та медіа активно виявляла і карала корумпованих службовців, тоді як в Україні подібна реакція уряду практично відсутня – значну частину корупційних потоків «кришували» самі високопосадовці.

Після 2010 Польща поступово підвищувала прозорість митниці: впроваджувала цифрові системи контролю, ризик-орієнтовані перевірки, посилювала роль В Україні реформа митниці досі на стадії повноцінного запуску.

Докладніше у відео 🇵🇱💶 Як Польща заробляє мільярди на митниці

Відео підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

@costukraine