Маю насичений графік, де переважає Кубок Німеччини. У більш мирні часи двічі катався туди на семінари стосовно футбольної культури. Особливо там йшлося про малі клуби, яких у стадії 1/32 фіналу вдосталь!

16.08. П'ятниця:

19-00 Веен Вісбаден - Майнц 🇩🇪

17.08. Субота:

16-30 Оснабрюк - Фрайбург 🇩🇪
19-30 Парма - Фіорентина 🇮🇹

18.08. Неділя:

14-00 Саарбрюккен (!!!) - Нюрнберг 🇩🇪
19-30 Верона - Наполі 🇮🇹

19.09. Понеділок:

19-00 Кіккерс - Магдебург 🇩🇪

Сьогодні в мене справжнісіньке дербі ! Вісбаден та Майнц - це сусідні міста, що розділяє ріка Рейн і, можливо, якась смішна відстань в кілометрик-інший. Офіційних матчів між ними не було майже 15 років. Майнц успішніший у футболі, а Вісбаден - більше і дууже туристичне місто, де базувалася збірна України на цьому Євро. І на їхньому стадіоні проводила відкрите тренування.

17 грудня 2011 року Фрайбург поступився 1-4 Боруссії Клоппа. Дубль оформив Левандовський, ще по голу провели Гросскройтц та 21-річний Гюндоган.

Справи йшли кепсько, і тренер Маркус Зорг залишив команду. Її довірили одному з асистентів, вірному клубному працівникові Крістіану Штрайху.

Штрайх став однією з улюблених моїх персон у німецькому футболі: зробив Фрайбург успішним і очолював його 12 з половиною років. Витискав із посереднього складу місця у єврокубках. Вилітав із Бундесліги, утім швидко повертався! Розривав своїм криком біля бровки, а у відпустці - подорожував із рюкзаком.

Сьогодні коментую перший матч Фрайбурга без нього. Більше це не "пси Штрайха". Тепер це команда Юліана Шустера, який відіграв тут майже усю профі-кар'єру, а загалом у клубі працює вже 16 років. Дебют в якості тренера - у кубковій грі проти Оснабрюка.

У кубку Німеччини 🇩🇪 що не матч, то легенда. Навіть якщо це поєдинок третього дивізіону проти другого.

З одного боку - скажений Саабрюккен, який торік пройшов Баварію, Айнтрахт та Боруссію М. Вони двічі за 5 років виходили у півфінал кубка, хоча грають у третій Бундеслізі, а бува і нижче.

З іншого - Нюрнберг, і тут річ не в тім, що це місто-побратим Харкова і я навіть колись грав в академії Металіста із сином дипломата з Нюрнберга 😃. Просто там працює Мірослав Клозе 🤩 - один з найкращих німецьких нападників усіх часів. Останніми роками команда "зависла" у другій Бундеслізі.

Аж надто не сенсаційною була перша стадія Кубка Німеччини 🇩🇪

До 1/16 фіналу пройшли усього 3 команди не з перших двох дивізіонів. І єдина з регіональної ліги - Кіккерс Оффенбах. Вони здолали 2-1 Магдебург з другого див.

І це була моя трансляція 😊 Майже 17 тисяч фанатів на трибунах. Неймовірна атмосфера у передмісті Франкфурта. Я завершив, і зараз ще хвилин 10 дивлюся, як вболівальники святкують разом з футболістами. Каааайф!

Ок, з регіональ ліги ще першу стадію гратиме Карл Цейс Єна проти Баєра, але там важко повірити у диво.

Щоби трохи відволіктися від невдач наших клубів...

Мені одному здається, що пари четвертого квалу Ліги Конференцій - геть не рівні? Порівняємо:

Ланс 🇫🇷 - Панатінаікос 🇬🇷
Санкт Галлен 🇨🇭 - Трабзонспор 🇹🇷
Челсі 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 - Серветт 🇨🇭

Або:

Паневежис 🇱🇹 - Нью-Сейнтс 🏴󠁧󠁢󠁷󠁬󠁳󠁿
Вікінгур 🇮🇸 - Санта Колома 🇦🇩
Лінкольн Ред Імпс 🇬🇮 - Ларн 🇬🇬

Представники Гібралтара, Андорри і т.д. йдуть окремим шляхом чемпіонів ліг, тобто вилітають з ЛЧ, а потім - з ЛЄ, у процесі граючи виключно між собою.

Усе - заради різноманіття та популяризації. Наслідок - в основній стадії буде кілька лівеньких (за рівнем гри) отаких команд

Прапор, що випадково дістався мені 10 років тому у Сумах в День Незалежності. Тоді на кубковий матч Суми - Металіст ми їздили із другом Кирилом. На поїзд не встигли через екстратайми, тож додому у Харків верталися нічним автостопом 🙃. Одним із наших водіїв (Тростянець - Охтирка) тоді став міліцьйонер у парадній формі, це ж День Незалежності! Сказав, що взяв нас, бо маємо прапор 😁

Влітку 2015 ми з другом Валентином написали на ньому Одеса, аби було легше доїхати автостопом вже туди. Хотіли покупатися у морі. І в нас не вийшло, тому ми тусили у Білій Церкві і купалися в Росі (це річка така) 🤷

Пізньої осені 2016-го ми вже з другом Романом таки довезли його до точки призначення двома поїздами із пересадкою у Козятині 😁 В Одесі тоді грали Україна - Фінляндія. Це був дуже вітряний день, і якби ми не вхопили прапор дуже міцно - його би умить понесло Ланжероном.

Усіх із Днем Прапора 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Нехай і надалі цей стяг буде об'єднувати мільйони людей, з якого б міста ми не були і де би не знаходилися!

Усіх із Днем Незалежності 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 !

І долучайтеся до центрального матчу дня Барселона - Атлетик 🇪🇸. Чи все ж не центрального?

Якщо ви думаєте, який би футбол глянути, то запрошую на два матчі:

16-00 🇫🇷 Ланс - Брест

19-30 🇮🇹 Фіорентина - Венеція

Дивно, але факт: Ланс і Брест - учасники ЛЧ двох поспіль сезонів. Ну, і зараз обидва клуби у єврокубках.

Ну, а Флоренція - Венеція - то романтично і без будь-якого футболу 😊

Дивіться, який красень знайшовся... Йоаннер Сталін Чавес. Так, бляха, Сталін.

Еквадорець. Відомо, що деякі диваки в латинській Америці називають дітей іменами російських вождів. За Коста-Рику, наприклад, грав Єльцин Техеда. Чекаю, коли з'явиться який-небудь путін із Венесуели чи Гондурасу.

Якщо ж не глузувати, то сьогодні він забив свій перший гол у французькому футболі, відкривши рахунок у матчі Ланс - Брест.

Врешті вийшло 2-0, і другий у власні ворота забив якраз екс-футболіст Ланса Ле Кардиналь. Отакий засланий казачок 🤷

Ланс - 3 перемоги поспіль. Брест - 2 поспіль поразки.

Для Ліги Чемпіонів Динамо поки бракує безжальності. У Лізі Європи буде більше шансів, і там також весело.

Прикро, звісно, бо цей Зальцбург - не праймовий. Проте це наразі більш статусний клуб.

Не втомлююся про нього говорити

Минулої осені коментував Динамо - Шахтар U19. Кияни виграли, і в їхній команді я відзначив для себе Тараса Михавка. Центральний захисник вів гру команди, беручи участь фактично у кожній атаці: з пасами на різну відстань, проходами вперед та ударами.

Нинішнє Динамо дає розкриватися молоді. Вже навесні Михавко був у першій команді, а зараз є змога скласти цілісне враження про нього, як гравця основи.

19 років
185 см
Уродженець Львівщини, вихованець Скали та ФК Львів

Роль - та сама, що і в дублі. Глибинний диригент, центральний захисник. Виконує багато довгих пасів; контроль м'яча із просуванням вперед; звісно ж, захисну роботу. Партнери шукають його, аби почати атаку.

З таких оборонців високого рівня в Україні були хіба що Ракицький та Чигринський з пару сезонів. Є усі шанси перерости ї їх, і Матвієнка, який теж непогано починає атаки, віддає та рухає м'яч уперед.

Однак попереду чимало випробувань, що можуть стосуватися оборонної роботи, емоційного стержня, здоров'я тьху-тьху.

Якщо вдасться прогресувати й надалі, ані збірна, ані Ліга Чемпіонів нікуди від нього не подінуться.

Досить незвично: роздивлятися не групи ЛЧ, а список суперників кожного клубу окремо.

У Шахтаря, як на мене, весела підбірка: із сенсацій минулого сезону (Брест, Болонья, ПСВ) та старих і не дуже добрих знайомих (Баварія, БД, Аталанта, Янг Бойз. Хіба що з Арсеналом - непогані спогади).

Докоментую паралімпійське плавання і вивчу усі розклади уважніше 😊

Уххх, статусно і непросто.

Римські гранди - круть. Ля Реал - такий же за рівнем, ще й на Аноеті!

Галатасарай (ухх, що за виїзд) та Варош - такі ж місцеві гранди, як і Динамо.

Гоффе - веселий середняк, Вікторія - прагматичний.

РФС теж міцненький, недооцінювати не варто.