Пархоменко під аплодисменти чиноботів визнав, що підрядники ліплять хуйню.

Друзі, не спать! 🫰

Валерій Олексійович крутить на фб рекламу про те, як він знову поліз на будівництво, бо, цитуємо:

«Щоб зробили на совість треба все постійно перевіряти. Ніяких компромісів щодо якості роботи не може бути!»

Загалом це величезне текстове простирадло подужали тільки ми (бо самі пишемо такі ж здоровезні) і, можливо, армія чиновників-ботів, яка під кожним постом рукоплескає своєму 리더 발레리 파르호멘코 🇰🇵

І все б нічого, звикли. Лише два моменти:

🛑 Деркач і Сохань коментують не щиро. Ну, чесно. Це ж хуйня штучноінтелектна. «Щоб було все добре, має бути все добре» — ми також так уміємо.

🛑 Якщо за цими робітниками треба, як ви кажете, дійсно настільки прискіпливо слідкувати — замініть їх, будь ласка. Бо наригають, а людям потім користуватись.

Зробіть гарно!

Ви ж використовуєте кошти платників податків. Ладно, ми з підприємцем Диканем не оподатковуємося, тому, може і не маємо права умнічать. Але, шо ж з нас взяти… як з гусаків води 🦆🦆

Но всё таки ©

🐚 Полтаві піZда?!

Доброго ранку, слов‘яни! 💃

Тут наша кіса Вікторія «kvvito4ka» Кошева — волонтерка, психологиня, тарологиня розповіла на картах 🃏 про майбутнє Полтави.

🙊 Нагадуємо, що Комендант Полтави довіряє більше полтавським тарологам, ніж журналістам.

Допиваємо кавусю і вриваємось на перегляд!

Пілотний випуск проєкту ДУRКА!

➡️ Посилання.

🕊 @kvvito4ka

🇬🇪 План Саакашвілі — провалився. А що з Планом Зеленського? 🇺🇦

Друзі, продовжуємо аналізувати заяви політичних сил Заходу щодо України та шукати історичні паралелі.

📷 1 частина — Прагнення Грузії в НАТО.
📷 2 частина — Вторгнення РФ у Грузію; План Саакашвілі.
📷 3 частина — Мирна угода. Реакція, оцінки.

Кілька днів тому вже екс-радник виборчої кампанії новообраного президента Дональда Трампа повідомив, що нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні, а не на тому, щоб дати їй можливість повернути свої території, окуповані Росією.

«Коли Зеленський каже, що ми припинимо цю боротьбу і мир буде лише після повернення Криму, у нас є новина для президента Зеленського: Криму більше немає. І якщо вашим пріоритетом є повернення Криму та боротьба американських солдатів за повернення Криму, ви самі по собі», — заявив Брайан Ланза.

🤭 І хоч представники Трампа зауважили, що топ-радник новообраного американського президента не виступає від його імені, заява сколихнула український інформпростір.

🇧🇾 До слова, невизнаний Заходом у якості президента Олександр Лукашенко нещодавно заявив: «Західні держави розуміли, що треба домовлятись в Україні». Проте, питання не рухається начебто через позицію Володимира Зеленського.

Дивимося далі третю частину документального проекту 📰 «Путін, Росія і Захід», що вийшов у 2012 році. 

Минулого разу ми переповідали фрагмент, де показане прагнення Грузії до НАТО у 2008 році напередодні початку відкритого російсько-грузинського воєнного конфлікту. Читати тут.

📆 Продовжуємо. 2008 рік, серпень. Перші дні п‘ятиденної війни між РФ та Грузією, яку очолював Міхеіл Саакашвілі. Ситуація для грузинської сторони — катастрофічна.

📷 У 2-хвилинному відеофрагменті чиновники згадують ті події. Критикують запропонований Саакашвілі план дій та визнають, що за Грузію впрягатись ніхто не збирався.

Текстова версія.

Наступного дня росіяни просунулися ще глибше, до Тбілісі залишалося 60 кілометрів. Саакашвілі зателефонував до Вашингтона з проханням про допомогу. Президент Буш зібрав свою команду з національної безпеки.

Роберт Гейтс, Міністр оборони США (2005-2011): Пам'ятаю, всі в переговорній прийшли до єдиного висновку, що Росія здійснила явний акт агресії проти незалежної держави і робила все, щоб її розколоти.

Кондоліза Райс, державний секретар США (2005-2009): Усі за столом били себе в груди і пропонували, що нам потрібно зробити, щоб не дати росіянам здійснити те чи інше. Обговорювали, як подати росіянам військовий сигнал, що буде безглуздо так поступати.

Стівен Гедлі, радник по нацбезпеці США (2005-2009): Питання полягало в тому, чи надавати їм озброєння, чи ні. Для порятунку Тбілісі потрібні були сухопутні війська.

Кондоліза Райс, державний секретар США (2005-2009): Стів Гедлі зазвичай не схильний перебільшувати, але мені здається, що цього разу він вирішив, що ситуація виходить з-під контролю. Тоді він попросив нас усіх зробити крок назад і усвідомити, що якщо ми почнемо подавати Москві сигнали, що ми будемо готові застосувати силу, якщо вони почнуть наступ на Тбілісі, то ми зв'яжемо себе зобов'язаннями їх виконати.

Роберт Гейтс, Міністр оборони США (2005-2011): Я наполягав, і здається, державний секретар Райс теж була переконана, що давати зброю Саакашвілі не варто. Я вважав, що росіяни влаштували пастку, і Саакашвілі прямо в неї потрапив, тож вони обидва винні.

План Саакашвілі провалився. Американці не могли ризикувати вступити у війну з другою ядерною сверхдержавою світу.

❗️ За рік після цих подій європейська комісія визнає Грузію винною у розв‘язанні війни в 2008 році.

Яку тональність BBC використала щодо ініціаторів тієї війни та яка була реакція Саакашвілі на запропонований мирний план — у наступних публікаціях.

До речі, першого листопада взятий у Грузії під варту Міхеіл Саакашвілі опублікував на 😎 «Лист українцям», де заявив, що агресор «виснажений» і закликав до гуртування навколо президента Зеленського. Саакашвілі переконаний: «Не втримається Зеленський — не виживе і Україна».

ПІДПИШИСЬ | 🇺🇦

Поговоримо про те, чому сьогодні Валерій Пархоменко програє в першому турі всім можливим кандидатам на мерські перегони? 🙊

🙂 Чому Валерій Пархоменко сьогодні програє вибори на посаду мера Полтави та чи можна це змінити.

Камради, як і обіцяли, говоримо про мерські амбіції заступника міського голови Полтави Валерія Пархоменка. Листівки з «соцдослідженнями», що з‘явилися у спальних районах міста, стверджують нам: якщо місцеві вибори відбудуться сьогодні, Пархоменко буде в другому турі з 😁Олександром Мамаєм.

Вихід у другий тур і є тим самим головним і одночасно найскладнішим завданням для Пархоменка. Схоже, його радники це також розуміють. Вони щосили намагаються переконати полтавського виборця у тому, що саме Пархоменко має скласти конкуренцію колишньому міському голові.

Спробуємо розібратись у ситуації. Але спочатку трішки про самого Валерія Пархоменка.

🛑 54-річний Пархоменко має 20+ стажу роботи на державу та громаду. Трудовий шлях почав із «нізов» державної служби, тому знає всі нюанси цієї специфічної сфери. Лінійна підтримка бото-чиновників під кожним його постом лише підтверджує визнання політичної ваги Пархоменка у колі посадовців нижчих рівнів.

🛑 Валерій Пархоменко — «регіонал». І ні, друзі, жодної негативної конотації від нас з цього приводу. Річ у тім, що дотичність Валерія Пархоменка до «Партії Регіонів» у Полтаві ми трактуємо як наявність організаційного досвіду і елементу системності.

Ні екс-губернатор Олександр Удовіченко, ні його заступник Валерій Пархоменко не оголошували антиукраїнських ідей; не вчиняли дій всупереч принципу збереження територіальної цілісності держави. Виважена та компромісна позиція тодішньої обласної влади унеможливила в Полтаві радикальні заворушення з жертвами в період Революції Гідності.

🛑 Валерій Пархоменко свого часу відмежувався як і від Олександра Удовіченка та політичної організації «Рідне місто», так і від Олександра Мамая, з яким раніше заручився підтримкою всеукраїнського бренду «За майбутнє».

🛑 Чотири роки як Валерій Пархоменко обіймає посаду першого заступника міського голови. Пархоменко — типовий «функціонер». Ну, тобто: сонце зійшло — усі лаври губернатору або меру. А хто це сонце підняв? Валерій Пархоменко, але ви про це не дізнаєтесь. Бо так заведено.

❗️ Проте, у цьому році Пархоменка політично-фінансові групи остаточно розглянули як альтернативу Олександру Мамаю на майбутніх виборах полтавського міського голови. Що уповноважило Пархоменка публічно підтвердити свої наміри. Деталі ➡️ тут.

Справа в тому, що Мамай — це свого роду унікальне поєднання впізнаваності та негативу, рейтингу та антирейтингу.

💅 «Ми_не_така» фейсбук-спільнота може скільки завгодно розповідати у соціальних мережах про те, який Мамай хуйовий, але завтра біля його нового офісу на зупинці Сінній полтавці точно отримають допомогу вигляді продуктового пакунка 😁

До слова, набір став бюджетнішим — про це детально описав наш улюблений тг-канал «Сіки рємя Полтава». Детально про пакунок Мамая ➡️ тут.

Але ж і антирейтинг Олександра Мамая такий, що будь-який немісцевий політтехнолог заявить: «Та його ж виграє будь-хто, аби його не звали Олександр Мамай». Цю хибну стратегію під соусом «НеМамай» спробували в 2020 році реалізувати немісцеві дороговартісні ідеологи. Результат ви знаєте.

🚕 Полтавські таксисти не під запис кажуть, що ці «пилосмоки» і сьогодні продовжують доїти Сергія Васильовича Іващенка. Як приклад, позиціювання Іващенка у ролі «предвестника беды».

Таксисти аргументують: зараз з пробудженням Мамая асоціюється і вразлива негода, і сходження сонця 💩, а Сергій Іващенко і без того зайобаним полтавцям заявляє: буде гірше! 🤬

Ми, звісно ж, поважаємо таксистів, бо самі таксували на Уклоні, але в жодному разі не повіримо в те, що Іващенко залишив цю піар-агентуру формувати собі імідж. І знову нагадаємо, що в 2020 році наша редакція віддала голоси саме за Іващенка.

🙂 Повернемось до Пархоменка. На переконання його радників, головне для кандидата — вийти у другий тур.

Продовження ⬇️

Початок ⬆️

🤔 Чому?

Бо в другому турі Пархоменко об‘єднає навколо себе тих, хто на дух не переносить Мамая. Небезпідставно.

І у Сергія Іващенка, і у Сергія Капліна, і у креатури Удовіченка Олексія Чепурка, і навіть в умовної місцевої «партії військових» Залужного не залишиться вибору як публічно підтримати Валерія Пархоменка і спрямувати до нього свій електорат.

🍞 Бо голосують за Мамая або реакціоністи, або «ядерний електорат». Це ті самі виборці похилого віку, яких Мамай купує гречкою. Ми в жодному разі не засуджуємо їх, бо розуміємо мотивацію: «Всюди — барижні морди, але цей стабільно допомагає». Водночас залишаємо за собою право не філософствувати щодо якості такої позиції.

🤢 У притомних містян усвідомлення такої реальності викличе об‘єктивну емоційну нудоту, тому принцип «неМамай» — спрацює. Але, радники Пархоменка, на відміну від радників Іващенка, чудово розуміють, що лише на протиставленні не вивезуть. Тому вже зараз Пархоменко пригає по будівництвах діагностичних кабінетів і дахам шкіл.

❗️ Чекайте. А як же Пархоменку вийти до другого туру, якщо він сьогодні програє усім ймовірним кандидатам за змістом?

Отож. Переконати полтавців підтримати у першому в першому турі Пархоменка з аргументацією «він єдиний, хто не допустить перемогу Мамая у другому турі» — фантастичне мислення. Попри те, що це схоже на правду.

🪧 Відразу зауважимо: цілком розуміємо, що мета листівок із «соцдослідженнями», де Пархоменко виходить у другий тур — виключно тактична, і націлена на прокачку його впізнаваності.

🙂 Пархоменко сьогодні не прохідний у першому турі. Чим він кращий за інших умовних кандидатів?

🛑 Сергій Іващенко будує цілі мікрорайони. Як забудовник виконує свої зобов‘язання навіть у період війни. І, на відміну від чинного політичного бомонду, не має звинувачень у корупції.

🛑 Катерина Ямщикова перший рік повномасштабного вторгнення була в лавах Сил оборони. На відміну від багатьох, і членів нашої редакції у тому числі, вона ризикувала життям.

🛑 Олексій Чепурко має стратегічне бачення щодо розвитку Полтави у сфері благоустрою. Саме при ньому полтавські таксисти почали брати замовлення на Огнівку — бо з’явилась капітально відремонтована дорога по вул. Огнівська. При ньому полтавці дізналися про переваги ОСББ і почали сортувати сміття.

🛑 Сергій Каплін — найдосвідченіший політик. Йому єдиному було не похуй на ментів-пенсіонерів. Завдяки Капліну наша редакція, яка повністю складається з пенсіонерів МВС, змогла через формальне судове рішення вибити з держави підвищену пенсію. Також Каплін, на відміну від усіх перерахованих осіб, розуміє сутність «Політика» як такого. І є ним.

🛑 Чим «криє» Валерій Пархоменко? Наприклад, лише частина нашої редакції по-справжньому оцінить його трудовий шлях, бо 20 років тому працювали завгоспами в облісполкомі. Поважаємо кар‘єрний шлях Валерія, бо самі трішки плавали.

Однак, на цьому і все. Об‘єктів будівництва, які б асоціювалися із Пархоменком — немає. Чіткого бачення щодо спірних питань він також не озвучує. Проти системи з непопулярними, але потрібними рішеннями, не йде.

За «хорошего мужчину» в цьому місті не голосують (якщо ти не Мамай). У Полтаві взагалі дивне волевиявлення. Яке є.

І більше нічого сказати про цього кандидата.

Чи встигає Валерій Пархоменко змінити цю ситуацію?

✅ Звісно ж.

Особисто ми не такі оптимістичні щодо місцевих виборів у наступному році. Хто б що не казав. Але, як справжні ліберальні демократи, на відміну від декого 🤩👍, усім серцем чекаємо на них.

Проблема в тому, що на території шкіл продовжують будуватися протирадіаційні укриття. Мобілізація триває. Росіяни успішно просуваються. А український народ живе в кращій вигаданій реальності, ніж вона є насправді.

Час є. І для Пархоменка, і для інших. Тільки з приміткою*: на формування політичного образу чи підготовки до оборони Полтавщини.

Якщо, звісно, Пархоменко не є типовою «запаскою» політично-фінансових груп на випадок пройоба Мамая.

Питання відкрите.

ПІДПИШИСЬ | 🇺🇦

🦆 Доброго ранку.

Валерій Пархоменко сьогодні зранку впіймав одного з журналістів нашої редакції. Гусак був подушений 🦆

Причина: наша вчорашня публікація під назвою «Чому Валерій Пархоменко сьогодні програє вибори на посаду мера Полтави та чи можна це змінити». Запрошуємо до ознайомлення.

Треба домовлятися тепер. Тривають перемовини на реалістичних і не вигідних для нас умовах 🙂

Але ми вистоїмо!

Гарного всім вівторка! 🤝

😮‍💨 Олександр «Браслет» Павлюченко ризикує втратити бізнес через ведучу прогнозу погоди.

Друзі, ми відмежовувались від оцінки інциденту в полтавському ресторані Shade.

Так-так, про бійку між молодим чоловіком та групою осіб, серед яких були власник групи компаній «Альфа-Капітал», кримінальний авторитет Олександр «Браслєт» Павлюченко та заступник начальника Київського райвідділу поліції Олександр Перелі. Такого шакалячого експреса в нашому селові давно не спостерігалось.

Ми б і не лізли в цю історію, адже у ній все здається абсурдним, брудним і зрежисованим в інтересах окремих груп впливу. При цьому увесь тиждень у нашому чат-боті тривала рвань: різні версії події, пропозиції до співпраці на боці однієї зі сторін.

Редакція морозилась завзятіше Дениса Поліщука після оприлюднення його викрутасів на дорогах. Але, про всяк випадок, уважно вивчала і зіставляла інформацію з різних джерел.

😉 І от цей «випадок» стався: учора учасник конфлікту Олександр «Браслєт» Павлюченко звернувся до ЗМІ і виклав власне бачення ситуації. Ця промова тягне на історичне визнання — 10 із 10 балів. 

Зараз без натяку на іронію чи сарказм. Б‘ємось об заклад: якщо якимось чином заяву Павлюченка прочитає російській режисер Олексій Сидоров, він не втримається від спокуси спиздити її до сиквелу культового телесеріалу «Бригада». Порівняйте самі:

За эти дни вы посмотрели по телевизору не мало роликов, где люди говорили обо мне. Сколько их там было? Восемь, девять? Этих роликов можно было снять тысячи! И вот в каждом из них люди бы сказали, что можно по-разному относиться к Александру Белову: плохо ли, хорошо ли, но одного у него не отнять — он никогда не поступал против справедливости и всегда отвечал за свои слова. Так вот: я отвечаю за свои слова. Дальше выбор за вами. Все! Благодарю за внимание, — Саша Белый, телесериал «Бригада».

І Олександр Павлюченко:

І так: я — авторитет. Але не кримінальний, якого з мене ліплять організатори чергового «рейдерського наїзду».
Авторитет для тих тисяч і тисяч людей, які свого часу зверталися до мене за допомогою чи порадою — я не відмовив нікому. Авторитет для тисяч своїх підлеглих, яким я гарантую роботу та доходи у будь-які скрутні часи. […] І саме тому, як людина, яка звикла відповідати за свої слова та вчинки, я готовий відстоювати своє добре ім’я, ділову репутацію та бізнес-інтереси виключно в законний спосіб. І до самого кінця, —

Саша Браслєт.

Нарешті «жива», людська емоційна заява. Браво!

Розумієте, Павлюченко не залишив нам вибору. Треба розбиратись у тій зарубі.

😬 Три стаканчики цикорію та чашка розчинного MacCoffee для наших надійних інформаторів із Контори.

🚖 «Газ до повного» вухастому полтавському таксисту;

🍾0.7 «Воздух.Особлива» на двох з комірником ринку «Полімпекс».

Проаналізований потік свідомості у наш анонімний чат-бот від зацікавлених сторін — і ми вже маємо на руках не тільки структуровану хронологію і фактаж по ситуації, а й кілька цікавих деталей. 

Починаємо? 🙊

Продовження — у наступній публікації ⬇️

🕐 Хронологія подій.

🛑 2 листопада, вечір. Охоронці «Явір-2000» відреагували на виклик про бійку в ресторані Shade, який належить депутатці Полтавської міської ради Маріанні Соліман. Про інцидент поки що знає обмежене коло осіб.

🛑 6 листопада, вечір. За чотири дні відео з місця тієї події з‘являється в телеграм-каналі «Полтавський треш ⚠️». На відео дівчина емоційно звинувачує чоловіків у груповому побитті її хлопця. Усе це супроводжується нецензурною нахабною лайкою у її бік. Наприкінці зйомки в кадрі з‘являється закривавлений потерпілий.

Відео розпушилось по тг-каналах, соцмережам. Конотація безальтернативна: Перевертні в погонах та кримінальники чіплялися в ресторані до дівчини, а її хлопця, який очікувано за неї заступився, натовпом відпиздили.

Інформпривід підхопили місцеві й центральні ЗМІ.

На відео вже ідентифікували кримінального авторитета Олександра «Браслєта» Павлюченка та заступника начальника Київського райвідділу поліції Олександр Перелі. Упс.

Більшу частину негативу всосав мєнт-посадовець. А що ж ви хотіли, товариші поліцейські, у цій державі вас небезпідставно ненавидять.

🛑 7 листопада. Державне бюро розслідувань після суспільного розголосу заявляє про затримання поліцейського Перелі, бізнесмена Павлюченка та його помічника. Мордою в підлогу, все як треба — ефектно.

Правоохоронця відсторонили від виконання обов‘язків на час розслідування. Кримінальні авторитети полежали на асфальті. Кримінальне провадження. Народ рукоплескає — Перемога Справедливості! 🙌

🛑 8 листопада. Зранку тг-канал «Хуйова Полтава» порушує суспільну ейфорію: на думку редакторів, затримання є лише «гарним кіно» і пояснює: такі як «Браслєт» Павлюченко за ґратами просто так не опиняються.

🛑 Протягом дня спільнота публікує позицію, ймовірно, авторства іншої сторони конфлікту. Жодного натяку на «джинсу» — усі полтавські канали отримали типове повідомлення з проханням розмістити його. Автор ставить притомні питання: Чому між інцидентом і поширенням відео минуло чотири доби? Чи не використовували цей період для домовленостей, які, вочевидь, не були досягнуті? Чи дійсно збігом є те, що авторка відео — журналістка? І далі по тексту.

🛑 «Хуйова Полтава» зазначає: ніяка дівчина не журналістка. Вона — модель. Так громадськість дізнається, що авторкою відео є колишня ведуча погоди на телеканалі PTV Олена Лівенцова. Злі язики шепчуть: пані Лівенцова зараз не просто блогерка, а ще й вільна незакомплексована фінансово вимоглива особистість. У що ми навідріз відмовляємося вірити.

🛑 Того ж дня у результаті суспільного розголосу Полтавська обласна прокуратура та ДБР перекваліфіковують справу із «умисного тілесного ушкодження» на «хуліганство, вчинене групою осіб». Тепер підозрюваним загрожує не штраф, а позбавлення волі до чотирьох років.

🛑 Врешті. Печерський районний суд Києва обирає міру запобіжного заходу для підозрюваних — цілодобовий домашній арешт. Суд застосовує максимальну міру запобіжного заходу згідно зі статтею обвинувачення.

🛑 11 листопада. Один із нападників, а саме Олександр «Браслєт» Павлюченко звертається до журналістів, щоб викласти свою версію подій. Павлюченко заявляє: справа зовсім не в «хуліганці», а у спробі віджати його бізнес.

🛑 Павлюченко зізнається: так, того дня повівся на провокацію і дав ляща молодику. Мєнтовка справу завела за статтею «Хуліганство». І додає: «неждано-негадано» ЗМІ почали однобоко хитати «човен», що врешті призвело до гучного затримання 8 листопада, у ході якого в нього шукали зброю, а конфіскували документи та гроші.

🛑 Наступного дня він у суді. Навіть суддя Печерського суду здивувався такою потужною увагою до побутової «хуліганки». «Браслєт» стогне: залучили й спецпризначенців ДБР, і двох прокурорів клопотати про найвищу міру покарання — домашній арешт.

😫 Павлюченко запевняє: увесь цей двіж не є нічим більшим, ніж спробою заволодіти його бізнес-активами — відсторонивши від управління та накликавши суспільний осуд. Тут повний текст його заяви, ми радимо з нею ознайомитись.

❗️ У наступній частині опублікуємо ексклюзивні деталі та кілька важливих питань всіх учасників.

Продовження попередньої частини ⬆️

Ми спільно з вами прожили ті критичні для «Браслєта» та спільників дні. Детально відслідили хронологію подій. Зафіксували офіційну версію. Ознайомились із позицією самого «Браслєта».

І шо тут не так? Заварюємо тричі використаний пакетик Lipton і погнали 🙊

🛑 По-перше. Якщо ви в хуй не дуєте хто такий Олександр «Браслєт» Павлюченко і чому до нього так багато уваги як і простих громадян, так і правоохоронців, окреслимо кілька фактів із біо.

Підприємець, латифундист, точно наближений до Авакова, можливо кум Авакова. Має шрам на обличчі — і не в результаті бійки.

Якщо ви хоч раз були на ставках в районі Пушкарівки-Половок-Бібліотеки-Садів, то бачили потужний приватний будинок біля водойми 🏠

Хороми збудував саме Павлюченко, обмеживши простим полтавцям доступ до нормального проходу. Сам там не живе, але тримає вахтьора, який зайобує людей і забороняє їм вільно ходити навколо особняка.

🛑 Заступник начальника Київського райвідділку поліції вечеряє з кримінальним авторитетом. Пане Олександре Перелі, співчуваємо. Щиро. Бо яскраво уявили, як тими днями керівник главку озвучив у ваш бік всю палітру «добротной русской матерщины». Тримайтесь 🙏

🛑 А що пов‘язує «Браслєта» і Перелі? Є дві версії.

Перша версія: мімокрокоділу Перелі того вечора не знайшлось вільних місць у ресторані, тому офіціантка нав‘язала поліцейського «Браслєту» і компанії, бо у них було кутове місце за столом;

Друга версія: Перелі і Браслєт давні дружбани, і пікових позицій ця дружба набула десь у часи перебування Перелі в Полтавській районній управі. «Браслєту» товаришувати з Перелі було вигідно, тому земельні питання по Машівці, Лубнах і Полтаві вирішувались у правильному напрямі. 😬 Кажуть, що заради цього «Браслєт» терпів баянисті жарти Перелі про «нюанс»… 😵‍💫

🛑 За вірну службу «Браслєт» подарував Перелі стареньку 🏎Тойоту Секвойя, на яку той оперативно встановив китайську, але дорогу магнітолу 😬

🛑 Але чи справді компанія потних дядьків чіплялася до Лівенцової? Можливо, вони запідозрили блогерку в накопиченні контенту за участі відвідувачів без їх попередньої згоди?

🛑 Хто взагалі цей «партнер Лівенцової»? Публічно відомо, що киянин. Не простий, адже саме завдяки впливовому батьку справу змогли «качнути» далі. Про це трішки нижче.

🛑 За офіційною версією, того вечора з «Браслєтом», його помічником і поліцейським Перелі був ще один любитель поїсти в Shade, бувалий по життю персонаж.

Завдяки щирій відданості своїй малій Батьківщині Зінькову і знайомству з впливовим місцевим нардепом-князьком, чолов‘яга розчинився у повітрі і не проходить по справі навіть свідком подій 😬

🛑 Нас цікавить обставина бійки. Що конкретно призвело до конфлікту? Чи було групове побиття? За нашою інформацією, мєнт почав перший 😬 У результаті бійки киянин вирубив агресора. І це спровокувало братву в єдиному пориві потовкти киянина.

🛑 Потерпілий киянин має прізвище Пашковський. Досі приходить у себе, адже отримав добрячих колективних стусанів. Його батько має зв‘язки з вищою політичною диктатурою в самому Офісі Президента 😬

🛑 На ранок «Браслєт» і компанія морально оговтались і зрозуміли: натворили хуйні. Спробували домовитись із потерпілим: спочатку 100 тисяч долярів, потім 200 тисяч. Ні-ху-я. Потерпілого заділа поведінка чоловіків, та і мочитись кров‘ю не дуже ок. Тому зв‘язки батька використовує на повну і поки на «мирову» не йде. Хуліганкою зайнявся Офіс Генпрокуратури 😬

🛑 У цей момент 🫰 «вікно можливостей» подоїти Павлюченка відчули всі, хто цього потребує. Ніхто спочатку бізнес забирати не планував, але коли на горизонті зарум’янила така солодка булка — хто ж відмовиться її вкусити? 💰

🛑Тоді в мережу й потрапляє відео з місця подій — для легітимізації дій силовиків з огляду на обурення народних мас.

І що у підсумку, друзі? Полтавська хроніка дурдома триває.

Чим усе завершиться? Та хуй його знає. Проста порада: не давайте зацікавленим особам користуватися вашими емоціями.

Наблюдаємо… ☂

ПІДПИШИСЬ | 🇺🇦

🇵🇱 Український жіночий конгрес мовчки погоджується з тим, що населення України скоротиться до 15 млн людей.

(ПОСИЛАННЯ на усі частини в кінці ⬇️)

Прихильниці феміністичних концепцій бідкаються, що відусюди тільки і заклики народжувати, бо начебто нація може зникнути.

Водночас співорганізаторка полтавського Маршу жінок, радниця начальника Полтавської ОВА побоюється, що повернення чоловіків із фронту призведе до зниження у жінок попиту на «чоловічі професії», такі як слюсар, фрезерувальник та інші 🛠️

Тим часом вище військово-політичне керівництво держави готує українок до мобілізації.

996-й день хроніки дурдому 🐶

Всебічно про це все поговоримо.

▶️ Передмова.

▶️ Перша частина.

▶️ Друга частина.

▶️ Третя частина.

▶️ Підсумки.

ПІДПИШИСЬ | 🇺🇦

🇵🇱 Полтавська феміністка побоюється, що повернення чоловіків із фронту нашкодить здобуткам гендерної політики.

Друзі, демографічна криза та лідерство жінок — очевидні наслідки війни та тенденції післявоєнного періоду в будь-якій воюючій державі.

Як бачимо, сутність війни не змінюється століттями. Але за 80 років з моменту закінчення Другої світової війни кардинально змінилося суспільство.

Ми вимушені почати цей текст з передмови, щоб запобігти можливому некоректному трактуванню деяких позицій, вириванню окремих слів із контексту та формуванню висновків, які не відображають ані сутність публікації, ані погляди її авторів.

Наші головні принципи незмінні — ми не нав'язуємо підписникам думку, намагаємося уникати (наскільки це можливо) упередженості та суб'єктивності. Полюбляємо факти, підтверджені різними й бажано надійними джерелами. Водночас залишаємо за собою право, як то кажуть, не тільки критикувати, а й пропонувати 👍

❗️ Так от. На нашу думку, українське суспільство ризикує втратити ліберально-демократичні ціннісні надбання останніх 30 років. Зокрема завдяки тим, хто бив себе в груди і заявляв про непохитну вірність їм. У підсумку матимемо ще більше шансів пересваритися між собою з дуже катастрофічними наслідками.

🇵🇱 Сьогодні говоримо про тих, хто вважає себе феміністками, і про їх публічну позицію та ініціативи на третій рік війни.

В Україні з 1991 року, навіть з усіма претензіями до політичної та економічно-соціальної ситуації, встигло сформуватися нове покоління, яке дивиться в бік західної цивілізації і прагне бути частиною її економічного та ідеологічного простору. Бо там у пріоритеті — цінність людського життя, соціальна справедливість, сучасні технології та високі ідеї.

Саме з «ідеями» іноді трапляються непорозуміння — деякі з них «зі скрипом» приживаються у нашому суспільстві. Чи то їхній зміст не відповідає світоглядним уявленням простого українця, чи недолуга робота виконавців на місцях — це вже інша розмова.

👫 Гендерна рівність — одна з тих ідей, яку активно впроваджують у нашому суспільстві з перших днів відновлення незалежності України.

При цьому деяких українців, а тим більше іноземців може здивувати той факт, що громадянка УРСР, відповідно до комуністичних засад, мала ширші базові права, аніж сьогоднішня жителька деяких американських штатів 🐓

Повернемося до незалежної України 🇺🇦 До 2019 і частково 2022 року, в епоху розгулу демократичних свобод, у нашій державі пропагувати, відстоювати, та реалізовувати світоглядні концепції дозволялося майже всім. Крім тих, хто був проти її існуванню на політичній карті світу.

Для феміністок третьої хвилі Україна була пріоритетною територією поширення своїх концепцій.

Як і в будь-якій ідеї, серед позитивних гуманістичних, навіть дещо біблійних принципів життя людини та суспільної моралі трапляється так звана маячня. Що зовсім не нівелює ані загальні конструктивні сенси, ані є підставою для утисків із боку держави.

З початком повномасштабного вторгнення РФ і внаслідок майже 3-річної війни деякі базові засади демократії поступилися вимогам безпеки та виживання. Ідеї також трансформуються.

І тут виникає цікава ситуація.

🇵🇱 Українські феміністки, свідомо чи ненавмисно, продовжують жити минулим. І хай би так, їхня справа.

Але війна, і особливо її третій рік, коли на порядку денному стоїть вже не лише сам факт державної незалежності, а й існування української нації як такої, вітчизняний феміністичний рух демонструє справжній холодний цинізм. Своїми заявами та діями наближає відкат і знецінення всього, до чого йшли останні 30 років. При цьому рух фінансують і надають публічні майданчики.

А тепер поговоримо про те, чому декого з українських жінок хвилює не життя та здоров'я протилежної статі, не майбутнє держави та нації, а ризики, які, на їх переконання, несе повернення чоловіків із фронту.

І про гендерну політику в Полтаві напередодні та під час повномасштабної війни 💚