🏬 На ГРЛ відкрили «Посад».

Околиці Полтави з 2019 року поступово оживають. Колишня промзона відбудовується — щороку з’являються нові підприємства, оновлюються фасади.

«Посад» розташований у глухих нетрях похмурої промки на вулиці Заводській (біля «Мінімаксі»). Працює з 19:00 до 19:00.

ПІДПИШИСЬ | 🇺🇦

🤦‍♂️ ГО «Деколонізація Україна» звинуватила полтавських істориків у тому, що вони «захисники імперщини».

Дозволимо собі відповісти так званим «деколонізаторам», що серед членів наглядової ради ГО «Збережемо Полтаву» є учасники Революції Гідності, ветерани АТО, захисники нашої держави в період повномасштабного вторгнення.

А також відомі історики, краєзнавці, архітектори. Детальніше тут.

🤡 Які ще «наративи окупанта»? Які ще «захисники імперщини»?

Друзі, шановні, прокидайтесь. Ви не туди воюєте. Із щирої поваги радимо швиденько підчистити свій телеграм від маячні й всі разом зробимо вигляд, що нічого не відбулося.

А в якості вибачень — підтримайте «Save Poltava» і закликайте відновити монумент в оригіналі. Контекст тут.

З повагою 🤡

ПІДПИШИСЬ | 🇺🇦

⭐️ Куди зникла меморіальна дошка на честь Героя Радянського Союзу?

Кузьма Нездолій пішов із життя ще у 2010 році. Він був останнім жителем Полтави, удостоєним цього звання за бойові дії під час Другої світової війни.

На фронт пішов у 17-річному віці. Неодноразово отримував поранення у важких боях. У серпні 1944 року встановив радянський прапор над річкою Шешупе — за це й отримав звання Героя. Детально про його біографію можна прочитати в публікації «Полтавського вісника».

Жив Кузьма Павлович у будинку на вулиці Гоголя, 35 (біля «Метрополітену»). Після його смерті на фасаді встановили меморіальну дошку.

Але нині її там немає. І зникла вона не вчора. Хочеться вірити, що це прикре непорозуміння. Можливо, дошку тимчасово зняли на реставрацію (нєт).

Бо ми ж своїх не кидаємо… чи шо? ) 👍

ПІДПИШИСЬ | 🇺🇦