🚨 108 шкідливих Chrome-розширень крадуть дані та захоплюють сесії
#безпека #chrome #extensions

Дослідники з Socket виявили масштабну кампанію, у якій 108 розширень для Google Chrome використовуються для крадіжки даних користувачів та компрометації акаунтів.

Попри різних розробників і різні “легенди”, всі ці розширення працюють як єдина інфраструктура — вони передають викрадені дані на один і той самий C2-сервер. (108 Chrome Extensions Linked to Data Exfiltration and Sessio...)


🧠 Як працює атака

На вигляд — це звичайні розширення:

- ігри
- перекладачі
- утиліти
- доповнення для YouTube / TikTok

Але після встановлення вони:

🔻 Крадуть дані акаунтів Google

- email, ім’я, фото профілю
- унікальний Google ID (“sub”) — дозволяє відслідковувати вас навіть після зміни пароля ([The Hacker News][2])

🔻 Викрадають сесії

- зокрема Telegram Web (кожні ~15 секунд) (108 Malicious Chrome Extensions Steal Google and ...)

🔻 Створюють бекдор у браузері

- виконують довільні команди
- відкривають потрібні атакуючому сторінки (108 Malicious Chrome Extensions Steal Google and ...)

🔻 Інжектять код у всі сайти

- підміна контенту
- вставка реклами / шкідливих елементів (Hackers Use 108 Chrome Extensions to Steal User Data ...)


⚠️ Чому це небезпечно

- Один і той самий оператор контролює всю мережу розширень
- Можливе повне захоплення акаунтів
- Формується довготривалий цифровий профіль жертви
- Масштаб — щонайменше 20 000 інсталяцій (108 Chrome Extensions Linked to Data Exfiltration and Sessio...)


🛡 Що робити прямо зараз

✔️ Перевірте всі встановлені розширення
✔️ Видаліть усе підозріле або непотрібне
✔️ Звертайте увагу на дозволи (особливо “read and change all data”)
✔️ Не встановлюйте розширення “просто так”
✔️ Увімкніть Enhanced Safe Browsing у Chrome
✔️ Перевірте активні сесії Google і Telegram


📌 Висновок:
Браузерні розширення — це повноцінний код із доступом до всього вашого трафіку. У цьому кейсі вони перетворилися на інструмент масового стеження і викрадення акаунтів.


🔗 Повний список шкідливих розширень — за посиланням:
https://socket.dev/blog/108-chrome-ext-linked-to-data-exfil-session-theft-shared-c2

🧠 Соціальна інженерія: як розпізнати атаку, коли вона вже почалась
#безпека #соціальна_інженерія #фішинг

Соціальна інженерія — це не про “хакерів у худі”, а про звичайні повідомлення, дзвінки та розмови, які виглядають правдоподібно.

Критично важливо розуміти:

у більшості випадків жертва не відчуває, що її атакують

Ця стаття — про те, як виглядає атака зсередини і як її зупинити до моменту компрометації.

Нова історія навколо функції Windows Recall показує: навіть після “виправлень” проблема нікуди не зникла.

Дослідник безпеки створив open-source інструмент, який дозволяє витягнути всю історію дій користувача, записану системою — включно з потенційно чутливими даними.

#безпека #windows #windows_recall

У квітні 2026 року сталося те, чого ніхто не очікував: голлівудська акторка співзапустила open-source AI-проєкт під назвою MemPalace.

Разом із розробником Беном Сігманом вона представила систему “пам’яті” для ШІ — і одразу заявила про 100% результат у бенчмарку LongMemEval.

📱 FBI змогло відновити видалені повідомлення Signal — але є нюанс

У новому кейсі, описаному 404 Media, з’ясувалося:
ФБР змогло отримати видалені повідомлення з Signal Messenger, навіть після видалення самого додатку.

❗️Але це не злом Signal.

🔍 Що сталося
Повідомлення Signal зберігалися в базі push-сповіщень iPhone.
- Тобто — в системному кеші iOS, а не в самому месенджері
- ФБР витягло саме вхідні повідомлення, які відображались у нотифікаціях
- Це працювало навіть після:
- видалення Signal
- використання disappearing messages

👉 Фактично: шифрування не було зламане — витік стався на рівні ОС

⚠️ Чому це небезпечно
- Дані залишаються в системі поза контролем додатку
- “Видалено” ≠ “зникло назавжди”
- Без доступу до пристрою це не працює, але при фізичному доступі — вже інша історія

🛠️ Що виправили
Apple вже випустила оновлення iOS:
Баг дозволяв:

зберігати "видалені" нотифікації в системі

У новій версії такі дані більше не повинні залишатися в базі

🛡️ Що робити користувачам
Якщо коротко — мінімізувати витоки через нотифікації:
- Вимкнути показ тексту повідомлень у сповіщеннях Signal
- Або взагалі обмежити нотифікації для чутливих чатів
- Оновити iOS до останньої версії
- Використовувати сильний пароль + авто-блокування
- У критичних випадках — режим Lockdown

🧠 Висновок
Навіть найзахищеніший месенджер — це лише частина системи.

🔑 Безпека = додаток + операційна система + фізичний доступ до пристрою

І цей кейс — гарне нагадування:
витік часто відбувається не там, де ти його очікуєш.

🔗 Повний матеріал:
https://www.404media.co/fbi-extracts-suspects-deleted-signal-messages-saved-in-iphone-notification-database-2/

📡 Режим польоту ≠ повна тиша: смартфон може “засвітитися” навіть тоді, коли ти цього не очікуєш

Багато хто вважає, що увімкнений режим польоту повністю відключає смартфон від мобільної мережі. Але є нюанс, про який рідко говорять.


🔍 У чому проблема?

На пристроях з Android і iOS під час увімкнення або перезавантаження радіомодуль може короткочасно активуватися до застосування режиму польоту.

Цього достатньо, щоб пристрій:
• зареєструвався в мережі оператора
• обмінявся службовими сигналами
• залишив технічний запис у логах базових станцій

⚠️ Навіть якщо після цього автоматично вмикається режим польоту — короткий “слід” уже існує.


📡 Чому це має значення?

У звичайному житті — майже ніяк.
Але в сценаріях, де важлива максимальна приватність або відсутність трекінгу, це вже проблема:

• оператор фіксує появу пристрою в мережі
• можна визначити приблизне місцезнаходження
• формується історія підключень


🔐 Що з цим робити?

🛡 Чохли / пакети Фарадея
Це фізичне екранування, яке блокує радіосигнали незалежно від налаштувань системи.

✔️ Що це дає:
• повне блокування GSM / LTE / 5G / Wi-Fi / Bluetooth
• захист навіть під час перезавантаження
• незалежність від багів або поведінки ОС

⚠️ Але:
• неякісні чохли можуть “пропускати” сигнал
• варто перевіряти (наприклад, чи доходять дзвінки)


🧠 Висновок

Режим польоту — це програмна функція, а не фізичне відключення радіо.
І в критичних сценаріях він не гарантує повної “тиші”.

👉 Якщо потрібно не залишити жодного сліду — працює лише фізика:
екранування або повне вимкнення + ізоляція пристрою.

🔒 Lockdown Mode в Apple — коли безпека важливіша за зручність

У пристроях є маловідомий, але дуже потужний режим захисту — Lockdown Mode. Це не просто «посилена безпека», а радикальне обмеження функцій системи заради мінімізації ризиків складних атак.

📱 Режим з’явився у 2022 році разом із і доступний також на iPadOS та macOS.


⚙️ Що робить Lockdown Mode?

Після увімкнення система буквально «урізає» потенційні вектори атак:
• Блокує більшість вкладень у повідомленнях (окрім простих зображень)
• Вимикає попередній перегляд посилань
• Обмежує веб-технології (наприклад, JIT-компіляцію JavaScript)
• Блокує запрошення FaceTime від невідомих контактів
• Забороняє підключення аксесуарів по кабелю, якщо пристрій заблокований
• Обмежує встановлення профілів і MDM


🎯 Для кого це?

Apple прямо заявляє: режим створений не для всіх.
Це інструмент для тих, хто може стати ціллю цільових атак — журналістів, активістів, чиновників, військових. Зокрема, проти атак із використанням шпигунського ПЗ на кшталт від .


⚠️ Ціна безпеки

Lockdown Mode сильно впливає на зручність:
— деякі сайти можуть працювати некоректно
— частина функцій просто перестає працювати
— можливі проблеми з корпоративними сервісами

Це свідомий компроміс: максимальна безпека ціною комфорту.


🛠 Як увімкнути Lockdown Mode?

На / iPadOS:
Налаштування → Конфіденційність і безпека → Lockdown Mode → Увімкнути

На macOS:
System Settings → Privacy & Security → Lockdown Mode

Після активації пристрій потрібно перезавантажити.


🧠 Висновок

Lockdown Mode — це не «режим для всіх», а скоріше цифровий аналог бронежилета.
Більшість користувачів ніколи не зіткнуться з атаками такого рівня. Але якщо є хоча б мінімальний ризик — цей режим може стати критично важливим.

⚠️ Face Unlock на Android — не такий безпечний, як здається

Дослідження Which? показало:
📊 64% смартфонів (133 із 208) можна розблокувати… звичайною фотографією власника.

📸 У чому проблема
Більшість Android-пристроїв використовують 2D-розпізнавання обличчя — фактично аналіз зображення з камери.
Таку систему можна обдурити:
• фото (на папері або екрані)
• відео
• інколи — людиною зі схожими рисами

❗️ Це не “злом”
Виробники самі зазначають:
Face Unlock у таких моделях — це про зручність, а не про безпеку.

🔐 Коли це безпечніше
Системи з 3D-скануванням (глибина / IR) значно стійкіші і не відкриваються по фото.

🛡 Як себе захистити
• не використовувати Face Unlock як єдиний захист
• встановити PIN або пароль
• використовувати відбиток пальця
• увімкнути додатковий захист для банківських і важливих додатків

📌 Висновок
Якщо ваш телефон розблоковується “по обличчю” без додаткових сенсорів —
це приблизно рівень захисту:
👉 “краще, ніж нічого”, але далеко не безпечно

🚨 Критична вразливість “Copy Fail” у Linux: root за лічені секунди

У Linux виявили серйозну вразливість під назвою “Copy Fail” (CVE-2026-31431), яка дозволяє локальному непривілейованому користувачу отримати повний root-доступ до системи.

За даними дослідників, проблема присутня практично у всіх ядрах Linux, випущених починаючи з 2017 року — тобто під загрозою опинились майже всі сучасні дистрибутиви.

⚙️ У чому суть проблеми

Вразливість знаходиться в криптографічному підсистемному механізмі ядра Linux (AF_ALG / algif_aead). Через логічну помилку:
- звичайний користувач може виконати контрольований запис у кеш сторінок пам’яті;
- цей запис можна застосувати до файлів із підвищеними привілеями (setuid);
- у результаті — ескалація до root без складних умов або race-condition.

Фактично це класична LPE (local privilege escalation), але з незвично високою надійністю експлуатації.

💥 Чому це небезпечно
- працює локально без взаємодії користувача;
- не потребує специфічної конфігурації системи;
- може бути використано в контейнерах і хмарних середовищах;
- PoC-експлойт уже публічний і, за повідомленнями, працює стабільно.

Деякі дослідники вже описують сценарій:

отримання shell → запуск експлойта → root за секунди.

🧠 Контекст
Вразливість була знайдена з використанням автоматизованих AI-інструментів для аналізу коду ядра, що вкотре піднімає питання:
AI вже активно прискорює як пошук багів, так і їхнє озброєння.

🛡 Що робити
- негайно оновити ядро Linux;
- перевірити патчі від свого дистрибутива;
- у серверних середовищах — пріоритезувати оновлення контейнерних хостів;
- обмежити локальний доступ для ненадійних користувачів.

📌 Висновок:
“Copy Fail” — це ще один приклад того, як одна логічна помилка в ядрі може зламати модель безпеки всієї системи Linux-екосистеми.

🧠 Кінець епохи: закрився Ask Jeeves — один із перших «розумних» пошуковиків

Компанія InterActiveCorp (IAC) офіційно закрила сервіс Ask.com (колишній Ask Jeeves). Пошуковик припинив роботу 1 травня 2026 року після майже 30 років існування.

📌 Ask Jeeves запустили ще у 1996 році — задовго до Google. Його головна фішка була революційною для того часу: користувачі могли ставити запитання «людською мовою», а не просто вводити ключові слова.

🤖 По суті, це був один із перших кроків до того, що ми сьогодні називаємо AI-пошуком і чат-ботами.

У 2006 році сервіс перейменували на Ask.com, а згодом він не витримав конкуренції з Google і іншими гігантами. У 2010 році компанія фактично відмовилась від власного пошукового рушія.

📉 Тепер — остаточний фінал. У заяві IAC сказано, що це частина зміни стратегії компанії.

💬 Символічно: сервіс, який намагався зробити пошук «розмовним», закривається саме в епоху, коли ШІ нарешті реалізував цю ідею.

Іронія історії — Jeeves випередив свій час.

🚨 Chrome тихо завантажує 4 ГБ ШІ на ваш диск

У нових версіях Google Chrome з’явилася цікава (і трохи тривожна) особливість — браузер може автоматично завантажити на ваш комп’ютер файл розміром до ~4 ГБ.

📦 Що це таке
Це не вірус і не шпигун.
Файл "weights.bin" — це частина локальної ШІ-моделі Gemini Nano, яка використовується для функцій типу:
• “Help me write”
• автозаповнення
• антифішинг
• підсумовування текстів

⚠️ У чому проблема
— файл завантажується без явного попередження
— займає кілька гігабайтів
— після видалення може з’явитися знову

Фактично — Chrome вирішує за вас, що ваш диск йому потрібен.

🧠 Навіщо це взагалі
Google рухається в сторону on-device AI — коли обробка виконується локально, а не в хмарі.
Це швидше і приватніше, але… коштує місця на диску.

🛠 Як перевірити і видалити

1. Відкрийте папку профілю Chrome:
Windows:
C:\Users%USERNAME%\AppData\Local\Google\Chrome\User Data\

2. Знайдіть папку:
OptGuideOnDeviceModel

3. Якщо там є "weights.bin" (~4 ГБ) — це воно.

4. Видалення:
— закрийте Chrome
— видаліть папку OptGuideOnDeviceModel

❗ Але:
Chrome може завантажити її знову.

🧯 Як вимкнути повністю

1. В Chrome відкрийте:
chrome://settings/system

2. Вимкніть:
• On-device AI / AI features (назва може змінюватися)

3. (Додатково)
chrome://flags
Вимкніть все, що містить:
— “AI”
— “On-device model”

📌 Висновок
Це не атака і не бекдор.
Але це показує нову реальність:
ваш комп’ютер поступово стає “інфраструктурою” для ШІ — навіть без явної згоди.

І це вже питання не технологій, а контролю.

У Microsoft Edge виявили небезпечну особливість збереження паролів

Дослідник кібербезпеки Том Йоран Реннінг заявив, що браузер Microsoft Edge завантажує ВСІ збережені паролі у пам’ять у відкритому вигляді одразу після запуску браузера.

Навіть якщо ви не відкривали сайт із цими обліковими даними.

За словами дослідника, Edge — єдиний Chromium-браузер, який поводиться саме так. Наприклад, Google Chrome розшифровує паролі лише у момент використання.

Проблема особливо небезпечна для:
• корпоративних ПК
• термінальних серверів
• спільних комп’ютерів
• систем, заражених інфостілерами або malware

Якщо зловмисник вже отримав доступ до системи з правами адміністратора, він може витягнути всі паролі прямо з пам’яті процесу Edge.

Найцікавіше, що Microsoft не вважає це вразливістю та назвала таку поведінку “by design” — тобто “це працює саме так, як задумано”.

Дослідники безпеки з таким підходом категорично не погоджуються.

Що варто зробити:
• не зберігати критично важливі паролі у браузері
• використовувати окремі менеджери паролів
• уникати роботи під адміністраторським акаунтом
• уважно ставитися до malware та infostealer-загроз.

🔌 ЄС вводить єдиний стандарт зарядки для ноутбуків

З 28 квітня 2026 року в Європейському Союзі набули чинності нові правила: усі нові ноутбуки повинні підтримувати зарядку через USB-C. (single-market-economy.ec.europa.eu)

Це фінальний етап директиви про «універсальний зарядний пристрій», яка раніше вже охопила смартфони, планшети та іншу електроніку. (Compliance & Risks)

📌 Що змінюється:
• один кабель — для більшості пристроїв
• виробники більше не зможуть використовувати власні роз’єми як єдиний варіант
• зарядні пристрої можуть продаватися окремо
• стандартизовано швидку зарядку (USB Power Delivery)

📉 Навіщо це потрібно:
• зменшення електронного сміття
• менше «зайвих» зарядок у користувачів
• спрощення життя (особливо в поїздках) (European Commission)

⚠️ Але є нюанс
USB-C — це лише форма роз’єму. Потужність може суттєво відрізнятись: для ноутбуків потрібні адаптери на 65–140 Вт і більше, тому «зарядка від телефону» не завжди підійде. (verbatim-europe.com)

💬 Висновок
ЄС фактично змушує ринок уніфікувати живлення пристроїв. Це удар по пропрієтарним стандартам і плюс для користувачів: менше залежності від виробника, менше витрат і простіша екосистема.
Але водночас це ще один приклад того, як регулятори формують технологічні стандарти — і впливають на глобальний ринок, навіть за межами ЄС.

💾 Вихідний код найпершої DOS знайшли… у гаражі

Через 45 років після релізу 86-DOS 1.00 Microsoft відкрила вихідний код однієї з найперших версій DOS — і історія його “відновлення” звучить як справжня цифрова археологія.

📦 Виявилося, що код… ніколи не зберігався у цифровому вигляді.
Його знайшли у гаражі автора DOS — Тіма Патерсона — у вигляді старих роздруківок на перфорованому папері з рукописними нотатками. (Tom's Hardware)

Щоб зробити цей код доступним:
— історики та ентузіасти вручну сканували і переписували тисячі рядків
— відновлювали структуру проєкту
— і навіть добилися того, що він компілюється ідентично оригіналу (Tom's Hardware)

📂 У відкритий доступ виклали:
— ядро 86-DOS 1.00
— ранні версії PC-DOS 1.00
— утиліти (наприклад, CHKDSK)
— навіть інструменти розробки того часу (ITC.ua)

📜 Чому це важливо?

86-DOS — це прямий предок MS-DOS, який фактично запустив епоху IBM-сумісних ПК. Саме з нього почалося домінування Microsoft у світі персональних комп’ютерів. (BGR)

Тепер цей код можна не просто подивитися — його можна вивчати, збирати і досліджувати, як справжній артефакт епохи.

🧠 Фактично, це як знайти Git-репозиторій 1980-х — тільки на папері.

Коли заблокований iPhone — не означає «безпечний»: вразливість Apple Pay Express Transit

У 2021 році дослідники з University of Birmingham та University of Surrey оприлюднили дослідження критичної вразливості, пов’язаної з режимом Apple Pay Express Transit (експрес-оплата транспорту).

Проблема стосувалася iPhone, у яких:
- активовано режим Express Transit;
- прив’язано картку Visa;
- пристрій навіть міг залишатися заблокованим.


У чому суть атаки

Механізм Express Transit дозволяє оплачувати проїзд без Face ID, Touch ID чи введення коду — достатньо піднести телефон до турнікета. Саме це стало точкою атаки.

Дослідники продемонстрували сценарій MitM (Man-in-the-Middle), у якому зловмисник за допомогою доступного NFC-обладнання та нескладного програмного забезпечення імітує транспортний термінал. Під час обміну даними модифікувалися окремі службові біти протоколу:
- прапорець «транспортного платежу»;
- прапорець, що вказує на «низьку суму операції».

У результаті платіжний термінал помилково вважав, що:
- операція вже пройшла автентифікацію користувача;
- обмеження на суму не потрібні.

Це дозволяло списувати значно більші суми без розблокування пристрою та без підтвердження власником. У демонстрації дослідники успішно провели платіж на £1000 із заблокованого iPhone.


Чому це стало можливим

Вразливість виникла через комбінацію двох факторів:
- логіки роботи Apple Pay Express Transit;
- особливостей обробки транзакцій у Visa.

При цьому:
- Mastercard у Apple Pay не був уразливим у тому ж сценарії;
- Samsung Pay + Visa також не демонстрували такої поведінки.

Дослідники повідомили про проблему Apple та Visa ще до публікації, однак компанії фактично перекладали відповідальність одна на одну.


Як знизити ризики

1. Вимкнути Express Transit
Якщо функція не є критично необхідною — краще її деактивувати:
Wallet → Express Transit Card → None

2. Не використовувати Visa для Express Transit
Особливо якщо карта має великий ліміт або прив’язана до основного рахунку.

3. Увімкнути миттєві push-сповіщення банку
Це дозволить швидко помітити підозрілу транзакцію.

4. Встановити ліміти на безконтактні платежі
Більшість банків дозволяють:
- окремо обмежити NFC-платежі;
- вимагати PIN/біометрію після певної суми.

5. Вимикати NFC/Apple Pay у ризикованих місцях
Наприклад:
- у переповненому транспорті;
- на масових заходах;
- у місцях із високим ризиком кишенькових крадіжок.

6. Використовувати «Find My iPhone»
У разі втрати пристрою:
- негайно активувати Lost Mode;
- за потреби — дистанційно стерти дані.

Ця історія стала показовим прикладом того, як функції, створені для зручності користувача, можуть відкривати нові сценарії атак, якщо безпека між різними платіжними системами реалізована неузгоджено.

🎙️ Оптоволоконний кабель може “чути” розмови — і це вже не фантастика

На Генасамблеї European Geosciences Union (EGU) дослідники представили роботу про новий неочікуваний ризик для приватності: звичайні оптоволоконні лінії можуть працювати як гігантські мікрофони.

Йдеться про технологію Distributed Acoustic Sensing (DAS) — “розподілене акустичне зондування”. Спочатку її створювали для:
- виявлення землетрусів;
- моніторингу інфраструктури;
- фіксації вібрацій ґрунту;
- аналізу руху транспорту та трубопроводів.

Принцип роботи простий: лазерний сигнал проходить через оптоволокно, а система аналізує мікроскопічні зміни відбитого світла. Якщо поруч є вібрація — кабель її “відчуває”. Навіть людський голос.

Найцікавіше — дослідники змогли:
✅ зчитувати звуки поруч із кабелем;
✅ відновлювати мовлення;
✅ робити транскрипцію “на льоту” за допомогою open-source AI-моделей.

Але є важливі нюанси:
- це працювало переважно з відкритими або скрученими кабелями;
- ефективна відстань — приблизно до 5 метрів;
- закопаний кабель різко погіршує якість сигналу;
- для атаки потрібен доступ до самої лінії та спеціалізоване обладнання.

Тобто це не “тотальне прослуховування інтернету”, як можуть подати заголовки. Але сама концепція дуже показова: інфраструктура, створена для передачі даних, може перетворюватися на сенсор навколишнього середовища.

І це вже частина нової реальності AI + sensing: камери бачать, радар “читає” дихання, Wi-Fi визначає рухи, а тепер і оптоволокно потенційно може “слухати”.

Наступний великий виклик кібербезпеки — це вже не лише захист даних, а й захист фізичних сигналів навколо нас.

#AI #CyberSecurity #Privacy #FiberOptics #DAS #Tech #InfoSec

💾 Дані на 200 років вперед — без хмар, SSD і магнітних дисків.

Німецька Machdyne представила накопичувач FERRIT на базі FeRAM-пам’яті, який здатен зберігати інформацію до 200 років. Так, буквально — два століття.

На відміну від звичайних SSD чи флешок із NAND-пам’яттю, новий FERRIT використовує сегнетоелектричну пам’ять FeRAM. Вона: — майже не зношується при перезаписі:
— стійка до радіації
— зберігає дані навіть у дуже жорстких умовах
— не потребує постійного живлення для утримання інформації.

Що цікаво: • накопичувач модульний:
• підключається через USB-C
• максимальний обсяг — до 256 МБ
• всередині — контролер на базі RP2040 (той самий чип із Raspberry Pi Pico).

Звучить футуристично, але є нюанс:
256 МБ у 2026 році — це буквально кілька фото з телефона або один короткий відеоролик.

Тому FERRIT створювали не для масового користувача, а для: — архівів:
— космічної техніки
— військових систем
— критично важливої документації
— «цифрових капсул часу»

І ще один цікавий момент: проєкт open-source. Схеми, прошивки та документація доступні публічно. Це рідкість для настільки нішевого заліза.

Офіційна сторінка проєкту:
Machdyne FERRIT

Інтерв'ю з засновником месенджера Signal Моксі Марлінспайк.

Про Signal, Telegram, кібербезпеку, приватність та інше.

🔓 Програміст отримав доступ до тисяч камер спостереження та персональних даних користувачів — через елементарну вразливість у системі китайського виробника камер.

Йдеться про продукцію компанії Meari Technology, яку використовують у «розумних» камерах, відеодзвінках та системах домашньої безпеки по всьому світу.

Дослідник виявив, що через неправильно налаштований API можна було:

• переглядати відео з камер у реальному часі;
• отримувати доступ до акаунтів користувачів;
• бачити серійні номери пристроїв та інші технічні дані;
• потенційно отримати контроль над пристроями дистанційно.

Фактично, будь-хто з достатніми технічними знаннями міг підглядати за чужими домівками, офісами чи навіть дитячими кімнатами.

Найгірше — проблема існувала роками, а постраждати могли тисячі користувачів по всьому світу.

Це ще одне нагадування:
📌 «розумні» гаджети часто знають про нас більше, ніж ми думаємо;
📌 дешеві IoT-пристрої нерідко мають катастрофічний рівень безпеки;
📌 оновлення прошивки та двофакторна автентифікація — вже не опція, а необхідність.

Детальніше: HVG Tech

🚨 Нова критична Linux-вразливість — DirtyFrag

Дослідники з кібербезпеки виявили нову LPE-вразливість (Local Privilege Escalation) у Linux Kernel під назвою DirtyFrag. Вона дозволяє локальному користувачу отримати root-доступ практично на всіх популярних Linux-дистрибутивах. (TechRadar)

🔎 Під ударом:

- Ubuntu
- Fedora
- RHEL / CentOS Stream
- AlmaLinux
- openSUSE
- Arch Linux
- навіть WSL2

📌 Що відомо:

- експлойт працює стабільно без race condition
- PoC уже публічно доступний
- проблема існує в ядрах Linux ще з 2017 року
- на момент розкриття повноцінного патча не було (Tom's Hardware)

⚠️ DirtyFrag використовує одразу дві kernel-вразливості:

- CVE-2026-43284
- CVE-2026-43500

Разом вони дозволяють змінювати page cache ядра та ескалювати привілеї до root. (wiz.io)

🛡 Тимчасовий mitigation:
Адміністраторам рекомендують відключити модулі:

- esp4
- esp6
- rxrpc

Саме вони використовуються в атаці. ([Tenable®][4])

💬 Чому це серйозно?
DirtyFrag уже порівнюють із:

- Dirty Pipe
- Dirty COW
- Copy Fail

Але новий експлойт значно стабільніший і простіший у використанні. (Tenable®)

👉 Якщо у вас Linux-сервери — саме час перевірити ядро, mitigation та оновлення безпеки.

#Linux #CyberSecurity #InfoSec #DirtyFrag #Kernel #DevOps #SysAdmin

🚨 ШІ вперше знайшов спосіб обійти захист macOS

Модель Mythos від Anthropic під час експерименту змогла виявити потенційний «ланцюжок експлуатації», який теоретично дозволяє отримати повний контроль над macOS-пристроєм, обходячи захисні механізми Apple.

За інформацією The Wall Street Journal, йдеться не про звичайний баг, а про складну комбінацію вразливостей, яку ШІ самостійно поєднав у робочий сценарій атаки. Раніше подібне вважалося майже неможливим через багаторівневий захист macOS.

Що це означає:
• ШІ вже здатен знаходити критичні вразливості швидше за людей
• кібербезпека входить у нову еру — тепер AI може бути не лише захисником, а й «мисливцем» за експлойтами
• Apple та інші компанії отримали серйозний сигнал про необхідність перегляду підходів до безпеки
Поки що немає даних про використання цієї техніки в реальних атаках, але сам факт такого прориву вже викликав великий резонанс у сфері кібербезпеки.

Детальніше: The Wall Street Journal